США відмовляються надати Україні дрони Gray Eagle, щоб «уникнути ескалації» з Росією – WSJ
Адміністрація президента США Джо Байдена не надаватиме Україні безпілотні літальні апарати Gray Eagle, попри запити Києва – про це повідомляє американське видання The Wall Street Journal із посиланням на свої джерела.
«Пентагон відхилив цей запит через побоювання, що надання безпілотників Gray Eagle MQ-1C може призвести до ескалації конфлікту та бути сигналом Москві, що США надають зброю, яка може вражати позиції всередині Росії», – цитує видання американських посадовців та «інших осіб, знайомих із рішенням».
За їхніми словами, у Вашингтоні також побоюються можливого викрадення технологій, якщо дрони будуть захоплені на полі бою, проте це не є головною мотивацією рішення.
WSJ також наводить позицію речника компанії General Atomics, яка виготовляє безпілотники – він підтверджує, що Білий дім повідомив виробника про своє рішення, але не наводить деталей.
Пентагон і Білий дім також наразі не коментували ці дані.
У червні агенція Reuters повідомляла, що адміністрація президента США Джо Байдена розглядає можливість продажу Україні чотирьох безпілотних літальних апаратів MQ-1C Gray Eagle.
Розвідка Британії прокоментувала заяви Росії про відхід із Херсону
Розвідка Великої Британії прокоментувала заяви російського командування про намір відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра.
«Здатність Росії утримувати свої сили на західному березі Дніпра була під тиском через українські удари по маршрутах постачання Росії. Відступаючи, російські сили зруйнували кілька мостів і, ймовірно, заклали міни, щоб уповільнити і затримати просування українських сил. Втрата західного берега Херсону, ймовірно, завадить Росії досягти свого стратегічного прагнення прокласти сухопутний міст до Одеси», – йдеться у повідомленні, яке 10 листопада у твітері опублікувало Міністерство оборони Британії.
У британській розвідці наголосили, що з обмеженими пунктами перетину російські війська будуть вразливими при перетині річки Дніпро.
«Цілком ймовірно, що відхід триватиме кілька днів з оборонними позиціями й артилерійським вогнем, що прикриватиме сили, які відходять», – йдеться у повідомленні.
9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсону. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів.
В аналізі американського Інституту вивчення війни йдеться про те, що битва за Херсон не завершена, проте останні рішення Росії вказують на новий етап: її війська «віддають перевагу організованому відведенню замість спроб повністю зупинити український контрнаступ».
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич припускав, що зробили це, щоби створити ілюзію виходу з міста. Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
У Пентагоні оцінили втрати Росії й України у війні
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що, за даними Пентагону, у війні в Україні було вбито і поранено понад 100 тисяч російських військовослужбовців. «Те саме, ймовірно, з українського боку», – додав Міллі.
Він також заявив, що, за його оцінками, було вбито близько 40 тисяч цивільних громадян України. «Це величезні масштаби людських страждань», – сказав Міллі.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив дипломатичного рішення для припинення війни, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США зазначив, що початкова відмова від переговорів під час Першої світової війни посилила людські страждання і призвела до мільйонів жертв.
«Тому, коли є можливість вести переговори, коли можна досягти миру, користуйтеся цим моментом», – сказав генерал Міллі.
Отримати незалежне підтвердження оцінок втрат в умовах воєнного конфлікту, що триває, неможливо.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Генеральний штаб Збройних сил України заявляє, що за даними на 10 листопада, на війні було вбито понад 78 тисяч російських військових.
Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Російська служба Бі-бі-сі спільно з виданням «Медіазона» і командою волонтерів веде поіменний список втрат російських військовослужбовців в Україні на основі підтверджених повідомлень про загибель. На початок листопада у ньому є дані про 8300 загиблих.
Точне число загиблих військових з боку України також не розкривається. 22 серпня головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9 тисяч українських військових. Президент Володимир Зеленський у вересні заявляв, що щодня у війні проти російської агресії Україна втрачає близько 50 воїнів у напрямках наступальних і оборонних дій.
9 серпня у Пентагоні заявляли, що від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
За добу стало відомо про 3 загиблих цивільних на Донеччині, виявили 5 вбитих під час окупації – ОВА
Протягом доби 9 листопада було встановлено загибель трьох цивільних у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці в п’ятницю.
«За 9 листопада стало відомо про трьох цивільних, убитих росіянами на Донеччині: двох у Бахмуті та одного у Павлівці», – написав він у своєму Телеграмі.
Кириленко не уточнив, коли саме загинули мирні жителі.
«Крім того, правоохоронці виявили тіла п’ятьох убитих росіянами під час окупації – у Яровій», – додав голова області.
Ще 12 людей в області отримали поранення протягом доби.
За даними штабу, протягом попередньої доби українські Сили оборони відбили російські атаки поблизу Новоселівського і Макіївки Луганської області, а також Соледара, Кліщіївки, Майорська, Яковлівки, Андріївки, Білогорівки, Веселого, Невельського, Первомайського і Новомихайлівки на Донеччині.
Херсон позбавив сну кримських колаборантів: із листів кримчан
«Точка зору» Зареми Сеїтаблаєвої – кримчанки, блогерки (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки):
«Військова ситуація в Херсоні з кожним днем стає дедалі гіршою для російських окупантів. Це дуже турбує і кримських колаборантів. Вони чудово розуміють, що втрата для окупантів Херсона – це не просто наближення ЗСУ до Криму, а свідчення нездатності російської армії утримувати окуповані території, зокрема Крим...»
ISW: заява Росії про відхід із Херсона «навряд чи» є пасткою
Битва за Херсон не завершена, проте останні рішення Росії вказують на новий етап – про це йдеться в аналізі американського Інституту вивчення війни, оприлюдненому увечері 9 листопада.
«Російські війська увійшли в нову фазу – вони віддають перевагу організованому відведенню військ замість спроб повністю зупинити український контрнаступ», – йдеться у висновках.
Аналітики додають, що український поступ на Херсонщині, який триває із серпня, «ймовірно, виявився успішним». Зокрема, вони наводять слова командувача військ Росії в Україні Сергія Суровікіна, який визнав неможливість забезпечувати російське угруповання в Херсоні через удари ЗСУ по критичних лініях постачання на західному березі.
«Відхід Росії із західного берега Дніпра навряд чи є пасткою, яка має на меті заманити українські війська у складний бій поблизу Херсона, як припускають деякі українські та західні джерела. Раніше ISW спостерігала за багатьма ознаками того, що російські сили, військові та економічні активи, а також окупаційні елементи постійно відступають із західного берега через річку Дніпро, і російські офіційні особи передбачали і готувалися до відведення у спосіб, несумісний із кампанією з метою обдурити і заманити в пастку українські війська», – вважають у Інституті.
Водночас ISW припускає, що деякі російські підрозділи можуть залишитися, аби затримати ЗСУ в самому Херсоні, проте це матиме на меті забезпечити організований відхід якомога більшої кількості російських військ.
Аналітики також вказують на те, що, попри критику такого рішення в Росії, чимало так званих «військових кореспондентів» підтримали рішення про відхід військ. Зокрема, вони вказують на заяви засновника ПВК «Вагнера» Євгена Пригожина, який назвав відведення «найбільшим досягненням» Суровікіна.
Раніше 9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ наразі немає.
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич припускав, що зробили це, аби створити ілюзію виходу з міста. Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
80-річна жінка постраждала через обстріл Нікополя – голова ОВА
Російські війська вночі обстріляли Марганецьку, Червоногригорівську та Нікопольську громади Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко вранці 10 листопада.
«Били по мирних містах та селах з реактивних систем залпового вогню та важкої артилерії. У Нікополі постраждала 80-річна жінка. Вона отримала медичну допомогу та лікується вдома», – заявив він.
Обстріли пошкодили 10 багатоповерхових та приватних будинків у Нікополі, а також автозаправку, газогін та лінії електропередач.
Пожежу на приватному обійсті вже загасили.
У Марганецькій та Червоногригорівській громадах ніхто не постраждав, натомість в останній обстріли пошкодили будинки та електромережі.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія припинила «евакуацію» з Херсона «через відсутність охочих» – Генштаб
Російські війська продовжують наступальні дії на Бахмутському та Авдіївському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 листопада.
Протягом попередньої доби українські Сили оборони відбили російські атаки поблизу Новоселівського і Макіївки Луганської області, а також Соледара, Кліщіївка, Майорська, Яковлівки, Андріївки, Білогорівки, Веселого, Невельського, Первомайського і Новомихайлівки на Донеччині.
Загалом командування зафіксувало 11 ракетних та 22 авіаційних удари з боку Росії, а також 35 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Від них постраждали понад 30 населених пунктів Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Сумської та Херсонської областей.
«За уточненою інформацією, з міста Херсон припинено так звану евакуацію населення через відсутність охочих. У місті окупаційна влада припинила видачу заробітної платні та соціальних виплат», – йдеться в заяві штабу.
Крім того, за зведенням, у Джанкої в окупованому Криму Росія переоблаштувала під військовий шпиталь цивільну лікарню, де зараз перебуває до 800 поранених російських військових.
Командування також звітує про шість ударів по російських позиціях протягом попередньої доби, а також збиття п’ятьох російських безпілотників Shahed та трьох «Орланів».
Українські військові на півдні вразили два опорні пункти російських окупантів, колону техніки та склад боєприпасів, повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь» за підсумками 9 листопада.
«Нашою авіацією відпрацьовано 8 ударів по опорному пункту, районах зосередження ворожих сил та засобів. Ракетно-артилерійськими підрозділами виконано понад сотню вогневих завдань, зокрема по пункту управління, колоні військової техніки та складах з боєприпасами ворога», – йдеться у повідомленні.
У соцмережах повідомлялося про вибухи у населеному пункті Червоний Маяк на окупованій частині Херсонщини. Український військовий кореспондент Андрій Цаплієнко з посиланням на місцеві джерела повідомив, що були влучання по штабу російських окупантів, в якому, ймовірно, перебувало командування російських підрозділів, які окупували селище. Але офіційного підтвердження цих даних немає.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. В Офісі президента Зеленського кажуть – Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою.
Водночас у соцмережах повідомлялось про звільнення ще кількох населених пунктів на Херсонщині. Генштаб наразі офіційно це не підтвердив.
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич вважає, що зробили це, щоб створити ілюзію виходу з міста. Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
Росія вчетверо збільшила кількість своїх кораблів в Чорному морі, але серед них ракетоносіїв немає, повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь».
«Корабельне угруповання рашистського недофлоту в Чорному морі збільшилось до 12 одиниць. При цьому в його складі так і не з’явилось ракетоносіїв», – йдеться у повідомленні.
Вдень 9 листопада Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що Росія вивела на бойове чергування в Чорному морі три своїх кораблі, серед яких немає носіїв крилатих ракет «Калібр».
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
«По «Іскандерах» – це близько 13% залишилося, по ракетах типу «Калібр-ПЛ», «Калібр-НК» – близько 43%, по ракетах Х-101 і Х-555 – теж близько 45%. Просідати нижче 30% взагалі дуже небезпечно, тому що це вже йде НЗ (недоторканий запас – ред.)», – заявив він.
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
Британія надає Україні приблизно 1000 додаткових ракет «земля-повітря»
Велика Британія надає Україні приблизно 1000 додаткових ракет «земля-повітря», щоб допомогти протистояти російським атакам по інфраструктурі, повідомляє пресслужба британського уряду.
«Зобов’язання надати ще сотні ракет класу «земля-повітря» є продовженням нашої оборонної підтримки України проти російської агресії та допоможе Україні протистояти загрозі незаконного ураження критично важливих об’єктів національної інфраструктури», – розповів британський міністр оборони Бен Воллес.
Він уточнив, що Велика Британія найближчим часом завершить цю поставку Збройним силам України.
Ракети можуть використовуватись у комплексі з наявними засобами ЗСУ. Обладнання складається з пускових установок і ракет, здатне збивати повітряні цілі, зокрема, російські безпілотники та крилаті ракети.
У жовтні Росія здійснила низку масованих ракетних атак та атак дронами по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це проводяться періодичні відключення електроенергії.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Байден: відхід від Херсона вказує на «реальні проблеми» Росії з військовими
Президент США Джо Байден заявив, що рішення Росії про відхід війська із західного берега річки Дніпро поблизу Херсона показує, що Москва має «реальні проблеми» зі своїми військовими – повідомляє агенція Reuters.
Байден сказав журналістам, що було цікаво, що Росія чекала до закінчення виборів до Конгресу США, щоб оголосити про вихід.
«Це свідчить про те, що у них є реальні проблеми з російськими військовими», – сказав він.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. В Офісі президента Зеленського кажуть – Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою.
Зеленський застеріг Росію від підриву Каховської ГЕС: це означатиме оголошення війни світу
Президент України Володимир Зеленський попередив Росію, що будь-яка спроба підірвати Каховську ГЕС означатиме оголошення війни всьому світу.
«Хочу зараз іще раз і окремо попередити кожного у Москві, хто ухвалює відповідні рішення: будь-яка ваша спроба підірвати Каховську ГЕС і затопити нашу територію та зневоднити Запорізьку атомну станцію означатиме оголошення вами війни всьому світу. Подумайте, що з вами тоді буде», – сказав він у вечірньому відеозверненні.
У командуванні «Південь» 7 листопада заявили, що на Херсонщині армія Росії знову вдається до шантажу цивільного населення, залякуючи їх підривом Каховської ГЕС.
Окупаційний глава Херсонщини Володимир Сальдо у жовтні заявив, що Україна нібито готується до «масованого ракетного удару» по дамбі Каховської ГЕС, що, за його словами, спричинить масштабну повінь та руйнування цивільної інфраструктури.
«Ніхто нізвідки просто так не йде, це виборюють ЗСУ» – Зеленський про відступ військ РФ з Херсону
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про відступ військ РФ з Херсону, заявив, що ніхто нізвідки просто так не йде, ЗСУ це виборюють.
«Південь. Потроху рухаємося, укріплюємо позиції крок за кроком. В інформаційному просторі сьогодні дуже багато радощів, і зрозуміло чому. Але емоції наші мають бути стриманими – завжди під час війни… Може, це звучить не так, як хтось зараз очікує. Може, не так, як у новинах. Але потрібно розуміти: ніхто нізвідки просто так не йде, якщо не відчуває сили. Ворог не робить нам подарунків, не робить «жестів доброї волі». Ми все це виборюємо. А коли виборюєш, треба розуміти, що кожен крок – це завжди спротив ворога, це завжди втрата життів наших героїв», – сказав він у вечірньому відеозверненні.
За його словами, тому «рухаємося дуже акуратно, без емоцій, без зайвого ризику».
«В інтересах звільнення всієї нашої землі і щоб втрати були якнайменші. Саме так ми забезпечимо звільнення Херсона, Каховки, Донецька, інших наших міст. Але це буде результатом саме наших зусиль, наших оборонних операцій. Тих, які зараз тривають, тих, які ще плануємо», – додав він.
Раніше 9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ наразі немає.
Росія вчергове заявила, що призупиняє рух автотранспорту Кримським мостом
Російське Міністерство транспорту повідомило про обмеження руху Керченським (Кримським) мостом 12 листопада.
Причина 12-годинних обмежень, як йдеться в повідомленні російського відомства, – «ремонтно-відновлювальні роботи».
Раніше через ремонтні роботи рух Кримським мостом призупиняли 8 листопада.
Вибух із подальшою пожежею на Керченському мосту стався 8 жовтня. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Спочатку повідомлялося про загибель трьох людей, пізніше – чотирьох.
Генсекретар НАТО відреагував на повідомлення про відведення військ РФ з Херсона
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відреагував на повідомлення про відведення російських військ з Херсона.
«Це частина загальної моделі або картини, яку ми спостерігали протягом останнього місяця, що Росія абсолютно втратила імпульс», – відповів він на запитання Sky News про відступ військ РФ з Херсона, повідомляє агенція Reuters.
«Але не варто недооцінювати Росію, у них все ще є можливості. Ми бачили безпілотники, ми бачили ракетні атаки. Це показує, що Росія ще може завдати великої шкоди», – додав Єнс Столтенберг.
Раніше 9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ наразі немає.
На Київщині вдосконалюють багатоешелоновану систему оборони – голова ОВА
На Київщині триває робота щодо вдосконалення багатоешелонованої системи оборони, повідомив голова обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.
«Для нас сьогодні є один головний пріоритет – це безпека та оборона нашої країни. Спільно з командувачем угруповання сил та засобів оборони Києва Олександром Павлюком перевірили, як триває робота з удосконалення багатоешелонованої системи оборони на Київщині», – написав він у телеграмі.
Олексій Кулеба уточнив, що, зокрема, перевірили готовність обладнання позицій.
За його словами, Київщина готова до оборони та нарощує обороноздатність.
На початку листопада у ЗСУ повідомляли про нарощування системи багатоешелонової оборони навколо Києва з метою захисту столиці від можливого повторного наступу російських військ.
Ці повідомлення з'явилися на тлі побоювань щодо ймовірного повторного наступу Росії з півночі.
Читайте також: На супутникових знімках видно скупчення військ РФ у Білорусі: до чого готуватися?
У середині жовтня на головні білоруські полігони почали прибувати ешелони з російськими військовими, будуються нові об’єкти військової інфраструктури. Деякі з них схожі на ті, що були в Білорусі до російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
20 жовтня у Генштабі ЗСУ заявили, що загроза відновлення наступу російської армії на північному фронті зростає, та додали, що напрямок наступу армії РФ із півночі цього разу може бути зміщений на захід білорусько-українського кордону, щоб «перерізати основні логістичні артерії постачання озброєння та військової техніки Україні від країн-партнерів». Згодом українські військові додали, що спостерігають «системну підготовку до ескалації» з боку Росії та Білорусі.
Водночас експерти Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що вступ Білорусі у війну залишається дуже малоймовірним через низку внутрішніх наслідків, які така дія матиме для режиму Олександра Лукашенка.
У Зеленського не бачать ознак деокупації Херсона
Українська сторона не бачить ознак виведення російських військ із Херсона і правого берега Дніпра в Херсонській області. Про це ввечері 9 листопада заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Дії говорять гучніше за слова. Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою. У місті зберігається значна частина російського угруповання, в регіон стягуються додаткові резерви. Україна звільняє території, спираючись на дані розвідки, а не зрежисовані телевізійні заяви», – написав Подоляк у твітері.
В «Укренерго» розповіли, де завтра буде найбільше обмежень електропостачання
У національній енергетичній компанії «Укренерго» заявили, що завтра, 10 листопада, по всій Україні будуть застосовані планові відключення електропостачання, найбільше обмежень буде у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській областях. Про це компанія повідомляє у фейсбуці.
За повідомленням, з 06:00 до 24:00 вимикатимуть у Києві та ще восьми областях – Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській, Полтавській, Донецькій, а з 09:00 до 12:00 та з 16:00 до 21:00 – в усіх інших областях України.
Аварійні обмеження споживання поки що не передбачаються, додають у компанії.
«Укренерго» вкотре закликає дотримуватися ощадливого споживання електроенергії та не вмикати одночасно в мережу кілька потужних електроприладів впродовж дня, особливо в пікові години – з 6:00 до 11:00 та з 17:00 до 23:00.
Вибухи в районі Кривого Рогу – влада не виключає розсіювання військами РФ касетних боєприпасів
Голова військової адміністрації Кривого Рогу Дніпропетровської області Олександр Вілкул підтвердив, що у середу ввечері в районі міста та неподалік російські війська здійснили черговий обстріл.
«Район Лозуватки радіус до 10 км від даного населеного пункту – найбільш ймовірно «Смерч» або «Торнадо С». Вибухи в повітрі, можливе велике розсіювання касетних боєприпасів. Дивимось під ноги, доглядаємо за дітьми, не беремо в руки блискучі циліндрики», – написав Вілкул у Telegram.
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук, у свою чергу, повідомив про чотири вибухи у передмісті Кривого Рогу.
Раніше ввечері середи у мережі користувачі повідомляли про звуки вибухів в районі Кривого Рогу. Останнім часом звідти надходять повідомлення про атаки, в тому числі, і з допомогою дронів-камікадзе.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.