У 70% жителів Херсона незабаром з’явиться вода – ОВА
У Херсоні місцевим електрикам вдалось відновити роботу насосної станції, яка забезпечує водопостачання для містян, повідомив у телеграмі голова ОВА Ярослав Янушевич 4 грудня.
За словами голови Херсонської ОВА, сьогодні, 4 грудня, у Херсоні подали напругу до свердловини для наповнення резервуарів насосної водопровідної станції №2 із нормальним тиском, тож у 70% городян незабаром з’явиться вода в будинках.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто.
Зведення Генштабу ЗСУ: армія РФ здійснила два ракетних удари та понад десять обстрілів із РСЗВ
Від початку доби, 4 грудня, армія РФ завдала двох ракетних ударів та здійснила понад десять обстрілів із РСЗВ по позиціях ЗСУ та населених пунктах вздовж лінії зіткнення. Також ударів зазнали об’єкти цивільної інфраструктури міст Нікополя та Херсону, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу в фейсбуці.
«Противник зосереджує зусилля на стримуванні дій підрозділів Сил оборони. На Авдіївському та Бахмутському напрямках продовжує вести наступ, та активно залучати авіацію для підтримки наземних угруповань», – пише пресслужба Генштабу.
Як відзначає Генштаб, росіяни й надалі обмежують права і свободи українців на тимчасово зайнятій частині території Херсонської області. Окупанти під виглядом боротьби з диверсійними розвідувальними групами встановили блокпост на річці Чайка й заборонили прохід човнів.
Згідно з даними Генштабу, лікувальні заклади Донецька переповнені пораненими росіянами, через що планові операції цивільним перенесли на невизначений термін, а нових поранених – не приймають.
«В Новопсковське територіальне медичне об’єднання тимчасово окупованої території Луганської області за останні дні доставлено до 300 поранених російських окупантів», – додає Генштаб ЗСУ.
Радіо Свобода за умов війни не може незалежно перевірити інформацію сторін збройного протистояння.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Українську оборону Росія закидає піхотою: гарячі точки фронту
Активна лінія фронту у війні Росії з Україною – 850 кілометрів. Її зменшення майже на третину після звільнення правого берега Дніпра за лічені тижні, очікувано, призвело до ще більш кровопролитних боїв на напрямках, що залишилися. Де зараз намагається наступати армія окупантів і який можливий розвиток війни? Дивіться і читайте про це за лінком
У Світовому банку підрахували, скільки коштуватиме повоєнна відбудова України
Повоєнна відбудова України коштуватиме близько 500-600 мільярдів євро, повідомила віцепрезидент Світового банку Анна Б’єрде в інтерв’ю австрійській газеті Die Presse.
«Раніше ми опублікували цифру, яка була розрахована спільно з Європейською комісією та українським урядом. Скільки потрібно грошей, щоб відбудувати Україну, а також привести її до європейських стандартів, наприклад у плані енергоефективності? Станом на початок червня це було близько 350 млрд євро», – заявила Б'єрде.
Вона додала, що зараз ця цифра значно збільшилася: «Це точно зростання до 500-600 млрд євро».
За словами віцепрезидента Світового банку, для відновлення України потрібен великий план на кшталт «плану Маршалла», і це має бути «поєднання державних і приватних грошей».
Коментуючи наслідки російських ракетних обстрілів для функціонування української промисловості, віцепрезидент заявила, що «українці проводять чудову роботу, відновлюючи зруйноване». Однак, якщо так триватиме й надалі, незабаром Україна може стикнутися з браком запчастин.
«Тому ми працюємо з іншими партнерами над екстреною допомогою, щоб надати як обладнання, так і ліквідність для продовження ремонтних робіт», – констатувала вона.
Б’єрде розповіла, що до початку атак на цивільну інфраструктуру в Світовому банку прогнозували падіння ВВП України в 2022 році на 35%, однак тепер цей показник може бути більшим.
«Напевно, це буде ближче до 40%. Без інфраструктури немає економіки, а отже, немає податкових надходжень для Української держави. Це дуже тривожна ситуація», – зазначила віцепрезидент СБ.
Вона також звернула увагу на катастрофічні гуманітарні наслідки російської війни проти України: «До кінця 2022 року в Україні вісім мільйонів людей житимуть за межею бідності. Рівень бідності зросте із двох до 25%».
Євросоюз оголосив про плани надати Україні 18 мільярдів євро в 2023 році.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 18 листопада повідомив, що Україна від початку повномасштабного вторгнення Росії отримала понад 23 мільярди доларів міжнародної фінансової допомоги.
У ЗСУ пояснили, чому РФ стала рідше застосовувати іранські дрони-камікадзе
РФ стала значно рідше запускати по Україні іранські дрони-камікадзе Shahed-136, оскільки вони не пристосовані до використання в умовах холодної погоди, повідомив помічник командувача об’єднаних сил ЗСУ зі стратегічних комунікацій Євген Силкін в ефірі телемарафону.
«Будь-які літальні апарати, якими є дрони, виготовлені з пластику та з таких матеріалів, які чутливі до морозів та погодних умов. Ми маємо в даний час лише тренування бомбардувальної авіації, яка здійснює переміщення, яке тренується з дозаправкою в небі. А дрони поки що призупинили свою діяльність», – розповів він.
Силкін також зазначив, що Росія так само може продовжувати накопичувати БПЛА та іншу зброю.
«На жаль, у нас немає можливості зупинити постачання як дронів, так і бомб для Росії. Але ми отримуємо достатню кількість засобів протиповітряної оборони від західних партнерів. Наші військовослужбовці навчаються керувати цими комплексами, і зараз ми вже можемо говорити, що ми збиваємо близько 75-80% повітряних цілей. Це дуже добре. Але призупинити, на жаль, ми не можемо ці поставки зброї для Росії», – додав він.
5 листопада міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян вперше визнав, що його країна надавала Росії дрони-камікадзе, але «до війни в Україні».
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва, які були задіяні, зокрема, під час масованих ударів по українських містах у жовтні.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів. 20 жовтня ЄС і Велика Британія запровадили санкції проти виробника дронів-камікадзе – компанії Shahed Aviation Industries – і трьох іранських військових чиновників.
За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.
Російська армія вдарила по Харківщині, загинув мирний житель
Армія РФ завдала ракетних та артилерійських ударів по Харківщині в неділю, 4 грудня, повідомляє у телеграмі пресслужба місцевої поліції.
«Ворожого нападу вкотре зазнали Куп’янський та Вовчанський райони Харківської області. Внаслідок обстрілу загинув 72-річний житель села Гатище», – розповіли правоохоронці.
За інформацією поліціянтів, у Куп’янську-Вузловому через атаки російських військ було пошкоджено інфраструктуру, а в Шевченківській громаді – частково зруйновано два приватні будинки.
У поліції зазначають, що слідчі вже відкрили кримінальні провадження за ч. 1, 2 ст. 438 (Порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України.
19 листопада в ефірі телемарафону генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що Офіс генпрокурора зафіксував загибель 8311 цивільних і поранення понад 11 тисяч внаслідок повномасштабної агресії Росії.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що з початку війни Росії в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Гуменюк розповіла, коли чекати на новий масований ракетний удар по Україні
Влада РФ готує нову масовану ракетну атаку по Україні, вона може статись коли завгодно, зазначила керівниця пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі «24 каналу».
«Цілком ймовірно, що вони готують (свій арсенал – ред.) й цілком імовірно, що вони вичікують. Тому що ми розуміємо, що посилення особливостей зимових погодних умов може бути додатковим фактором, коли вони захочуть застосувати таку атаку», – зазначила Гуменюк.
Також вона наголосила, що ракетна атака готується і можлива будь-якого дня, томі не слід прив’язуватися до конкретної дати.
«Не обов'язково прив’язуватися до понеділка, вівторка, середи чи чекати до четверга. Треба розуміти, що це можливо будь-якої миті, особливо коли такий ресурс напоготові в морі. Авіація також проявляє певну активність за якою ми стежимо і повідомляємо. Тож це (ракетний удар – ред.) цілком імовірно будь-якої миті. Для них ані день, ні ніч не мають значення, їхня задача – терор», – акцентувала Гуменюк.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей.
За даними поліції, загалом загинули шість людей, ще 36 поранені.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Представники влади двох областей РФ заявили про нові обстріли сіл
Представники влади прикордонних з Україною Курської і Бєлгородської областей Росії заявили про обстріли сіл у своїх регіонах нібито з боку України.
Губернатор Курської області Роман Старовойт заявив, що під обстріл потрапило село Гуєво у Суджанському районі, і що було зафіксовано щонайменше 15 «прильотів». Чиновник написав про це у своєму телеграм-каналі.
Він додав, що на прикордонних територіях, як і раніше, чути звуки пострілів. Старовойт пояснив це тим, що російські військові ведуть вогонь «по виявлених на суміжній території цілях».
Село Гуєво розташоване поблизу кордону з українською Сумською областю, яку регулярно обстрілюють російські війська.
Також курський губернатор заявив, що під обстріл потрапив хутір Кучерово в Бєловському районі. Усі снаряди, за його словами, впали на городах та на вулицях, постраждалих немає.
У Бєлгородській області, за словами губернатора регіону В’ячеслава Гладкова, під обстріл потрапило село Тишанка у Волоконівському районі. Ніхто не постраждав. «Снарядом зруйновано нежитлову будівлю, пошкодження є на лініях газопостачання та електропостачання до цього домоволодіння. Оперативні та аварійні служби перебувають на місці та усувають наслідки», – написав Гладков у соцмережах.
Представники української влади заяви російських губернаторів не коментували.
Влада прикордонних з Україною областей Росії регулярно заявляє про обстріли. Українська сторона не підтверджує і не заперечує причетність до них.
У листопаді американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що Кремль, схоже, створює інформаційні умови для нападу під чужим прапором у Бєлгородській області Росії, ймовірно, намагаючись відновити громадську підтримку війни проти України.
У Херсоні за два тижні через російські обстріли загинули 19 людей – міська рада
У Херсоні від 20 листопада до 4 грудня через російські обстріли загинули 19 людей, 39 – постраждали, з них – одна дитина, повідомила міська рада.
Загалом, за цими даними, за два тижні зафіксовано 169 «прильотів».
«Протягом сьогоднішнього дня у Херсоні зафіксовано п’ять обстрілів… Зокрема, ворог обстріляв будинки по вулицях Фабричній, Портовій, Сенявіна. Постраждалих немає», – йдеться в повідомленні.
У міськраді також додали, що протягом дня 3 грудня також були зафіксовані обстріли у провулку Портовий, на проспекті Шевченка, вулицях Пилипа Орлика, Яружній, Причальній, Чайковського, Героїв Крут, Офіцерській, в районі Воєнки, вулиці Дружби, Гаспринського, Тираспольській.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто.
«Загуглити культуру». Шедеври української культури збережені на платформі Google у час війни
Одна з найпотужніших онлайн-платформ світу – Google – має тепер простір української культури – «Україна поруч» (Ukraine Is Here). Тепер в будь-якому куточку світу можна здійснити віртуальну екскурсію найкращими перлинами української архітектури, ознайомитись з шедеврами живопису, ознайомитись з народними традиціями й обрядами, побачити красоти природи в Україні тощо.
Важливість проєкту – в тому, що в ньому також можна побачити пам’ятки, які були ушкоджені під час збройної агресії Росії проти України.
За офіційними даними, за час широкомасштабного вторгнення Росії було пошкоджено понад пів тисячі історичних будівель, релігійних храмів, зруйновано музеїв. Тобто, українська культура вже понесла і далі несе величезні втрати і руйнування. Більше про цей проєкт ТУТ
Співучасники агресії Путіна: російські олігархи відповідають за війну в Україні
Затримання в Лондоні з подальшим звільненням під заставу російського олігарха Михайла Фрідмана, якого звинувачують у причетності до відмивання грошей, знову нагадало про могутніх людей, чиї капітали стали фундаментом для становлення нинішнього російського режиму.
У перші місяці після війни говорили, що якщо впливати на російських олігархів, вони зможуть вплинути на Кремль і змусити Володимира Путіна припинити війну. Це були наївні очікування. Російські олігархи не просто втратили політичний вплив. Вони самі відмовилися від нього.
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Росія програє в Україні. Путін знає це». Експерти Заходу про ситуацію на фронті
Контрнаступ України, підтриманий розширеною та прискореною підтримкою США та союзників, продовжує витісняти російські сили з української території, хоча й меншими темпами, однак ці нелегко досягнуті успіхи несуть із собою можливі виклики, йдеться у новому звіті американського аналітичного центру «Атлантична рада».
Удари по енергетиці, мобілізація нових військ, ядерні погрози – серед нагальних викликів України, у довгостроковій перспективі Києву доведеться відновлювати зруйновану інфраструктуру, проводити економічні та політичні реформи. Але передусім, Захід має терміново підтримати військові зусилля України за допомогою військового обладнання, навчання та економічної підтримки. Читайте про це за лінком
Заповнені дощем окопи, багнюка та посічені від обстрілів дерева в Україні викликали в соціальних мережах порівняння із фотографіями часів Першої світової війни.
За лінком дивіться порівняльні фотографії двох дуже різних конфліктів, які з настанням зими стають все більш схожими.
Секретар РНБО: єдина гарантія для Росії – «це гуманізм європейської судової системи»
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов розкритикував ідею надання «гарантій безпеки» Росії, про що напередодні згадав президент Франції Емманюель Макрон.
«Країні-терористу та вбивці хочуть надати гарантії безпеки? Замість Нюрнбергу – підписання угоди з РФ і рукостискання? Українська кров на руках Путіна не завадить business as usual? Дивна логіка підкилимної дипломатії, час якої скінчився. Питання – гарантувати безпеку світу від т.зв. Росії, а не навпаки. Досвід Будапешту вам у пригоді. Коли ти беззбройний, ти не становиш загрозу. Ми, на жаль, знаємо», – написав Данілов у фейсбуці 4 грудня.
За його словами, денуклеаризована й демілітаризована Росія буде найкращою гарантією миру для Європи та світу.
«P.S. Єдина гарантія – це гуманізм європейської судової системи, після вироку в Гаазі не передбачено смертної кари», – додав секретар РНБО.
Про те, що союзникам по НАТО необхідно подумати про те, які гарантії безпекивони можуть дати Росії, коли та погодиться повернутися за стіл переговорів з Україною, заявив 3 грудня в інтерв’ю телеканалу TF1 президент Франції Емманюель Макрон. На його думку, це питання могло б обговорюватися в контексті нової архітектури безпеки в Європі після завершення війни.
Тим часом, голова владної фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія перерахував вимогs до Росії, при виконанні яких Україна готова сісти за стіл переговорів.
«Україна готова забезпечити Росії гарантії безпеки. Для цього достатньо: покинути територію нашої країни; виплатити репарації; покарати всіх воєнних злочинців; добровільно здати ядерну зброю. Після цього ми готові сісти за стіл переговорів і поговорити про гарантії безпеки», – написав Арахамія у телеграмі.
Аналітики з американського Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що вимоги Росії щодо нібито «гарантій безпеки» є частиною великої російської інформаційної операції. «Гарантії безпеки, які Україна, НАТО та решта Європи приймуть від Росії після неспровокованої та жорстокої загарбницької війни Кремля проти України, можуть бути більш доречною темою для розмови для західних лідерів, які розглядають можливість переговорів із Москвою», – йдеться в звіті ISW.
Росія висунула вимоги про «гарантії безпеки» за кілька місяців до лютневого повномасштабного вторгнення в Україну. Москва вимагала зокрема відмови від прийняття України та Грузії до НАТО й розміщення в цих країнах іноземних військових, а також повернення військової інфраструктури НАТО в Європі до стану 1997 року.
Країни НАТО назвали ці вимоги неприйнятними, заявивши про готовність обговорювати з Росією питання обмеження озброєнь, розміщення тих чи інших систем у прикордонних регіонах тощо.
ВМС: Росія тримає в Чорному морі 21 корабель, 24 ракети «Калібр»
У Чорному морі станом на 4 грудня на бойовому чергуванні перебуває 21 російський корабель, із них – чотири носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом 24 ракети, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації утримуючи на бойовому чергуванні два кораблі; в Середземному морі – дев’ять ворожих кораблів, із них п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 76 ракет», – йдеться в повідомленні.
У ВМС додали, що за добу, в інтересах Росії прохід Керч-Єнікальською протокою здійснили: до Азовського моря – одне судно, що рухалося з протоки Босфор; до Чорного моря – судна не проходили.
Як заявляв президент Володимир Зеленський 20 листопада, від 24 лютого Росія випустила по Україні понад 4700 ракет.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) 23 листопада заявив, що російські військові суттєво виснажили свій арсенал високоточних ракет, але, швидше за все, найближчим часом зможуть масштабно атакувати критично важливу інфраструктуру України.
Військові заявили про використання Росією хімічної зброї
Росія використовує заборонену хімічну зброю – аерозольні гранати «К-51», йдеться в повідомленні Військово-морських сил Збройних сил України у фейсбуці.
«Хлорпікринові гранати з дронів окупанти скидають на наших захисників на сході. Щоб вберегтися від сильної подразнювальної дії заборонених боєприпасів, морпіхи утримували свої позиції у засобах хімічного захисту», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 4 грудня.
У листопаді видання Politico з посиланням на свої джерела повідомляло, що в адміністрації президента США побоюються, що Росія може застосувати хімічну зброю в Україні, якщо її війська надалі зазнаватимуть невдачі на фронті.
За даними видання, США обговорюють із союзниками необхідність бути готовими до такого розвитку подій. При цьому видання підкреслювало, що американська розвідка не має даних про безпосередню підготовку хімічної атаки з боку Росії.
24 листопада заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов заявив, що розвідка тоді не підтверджувала інформацію про підготовку Росією хімічної атаки в Україні. «Однозначно у них хімічна зброя є, у них підрозділи РХБ захисту на території України, які можуть застосовувати хімічну зброю, є. Але розвідка на даний час не підтверджує те, що росіяни масово перевозять боєприпаси з отруйними речовинами», – сказав він.
Вашингтон зосередиться на перешкоджанні поставкам іранської зброї Росії – посланець
Вашингтон зосередиться на запобіганні постачанню іранської зброї Росії та підтримці протестів іранців замість продовжувати переговори з Іраном, що зайшли в глухий кут, про відновлення ядерної угоди, заявив спеціальний американський посланець із питань Ірану Роберт Меллі, інтерв’ю з яким наводить агентство Bloomberg.
За словами Меллі, Іран не зацікавлений у ядерній угоді, тому США зосередяться на інших речах.
«Прямо зараз ми можемо змінити ситуацію, спробувавши стримати та зірвати постачання зброї до Росії, а також спробувавши підтримати сподівання іранського народу», – сказав дипломат.
Як встановило у листопаді Міжнародне агентство з атомної енергії, Іран продовжує роботи зі збагачення урану. Тегеран зажадав припинення розслідування МАГАТЕ, на що США та їхні союзники не готові погодитися. Формально переговори між Іраном та Євросоюзом не зупинені, проте, за словами Меллі, нових контактів не було з кінця серпня.
Меллі пообіцяв, що США докладуть зусиль, щоб «зривати, запобігати, уповільнювати та карати санкціями» постачання Москві іранських озброєнь. Такі поставки, як і допомогу Росії у створенні нових військових виробництв, Вашингтон розцінюватиме як «перетин межі».
Офіційно і Москва, і Тегеран заперечують постачання Іраном Росії зброї для війни проти України. Однак Іран визнав, що постачав Росії дрони-безпілотники ще до початку повномасштабного вторгнення. В Україні застосовувалися апарати-камікадзе «Шахед-131» і «Шахед-136», названі в Росії «Герань-1» і «Герань-2», та багатоцільові дрони «Мохаджер-6». Крім того, як повідомила у листопаді The Washington Post, Москва домовилася з Тегераном про виробництво іранських бойових безпілотних літальних апаратів у Росії.
За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.
Макрон згадав про «гарантії безпеки» для Росії. У «Слузі народу» відповіли
Союзникам по НАТО необхідно подумати про те, які гарантії безпеки вони можуть дати Росії, коли та погодиться повернутися за стіл переговорів з Україною, заявив 3 грудня в інтерв’ю телеканалу TF1 президент Франції Емманюель Макрон. На його думку, це питання могло б обговорюватися в контексті нової архітектури безпеки в Європі після завершення війни.
«Ця тема буде частиною факторів миру, і тому ми також повинні підготуватися до неї: що ми готові зробити, як ми захистимо наших союзників і держави-члени НАТО, даючи при цьому гарантії власної безпеки Росії того дня, коли вона повернеться за стіл переговорів», – заявив президент Франції.
Макрон згадав, що російський президент Володимир Путін неодноразово висловлював побоювання, що «НАТО наближається до його дверей». За словами президента Франції, майбутню архітектуру безпеки він обговорював під час недавнього візиту до США із президентом Джо Байденом.
Макрон при цьому наголосив, що найближчим часом завдання Франції та її союзників – допомогти вистояти Україні, у тому числі «захистити українські електростанції» та «підготуватися до того дня, коли всі повернуться до переговорів». За словами Макрона, Франція продовжить постачання зброї Києву.
Президент Франції зазначив, що українці самі мають ухвалювати рішення щодо кордонів своєї держави. Він провів паралелі між Україною та Францією, яка добивалася повернення захоплених нацистською Німеччиною Ельзасу та Лотарингії.
Тим часом, голова владної фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія перерахував вимогs до Росії, при виконанні яких Україна готова сісти за стіл переговорів.
«Україна готова забезпечити Росії гарантії безпеки. Для цього достатньо: покинути територію нашої країни; виплатити репарації; покарати всіх воєнних злочинців; добровільно здати ядерну зброю. Після цього ми готові сісти за стіл переговорів і поговорити про гарантії безпеки», – написав Арахамія у телеграмі.
Аналітики з американського Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що вимоги Росії щодо нібито «гарантій безпеки» є частиною великої російської інформаційної операції. «Гарантії безпеки, які Україна, НАТО та решта Європи приймуть від Росії після неспровокованої та жорстокої загарбницької війни Кремля проти України, можуть бути більш доречною темою для розмови для західних лідерів, які розглядають можливість переговорів із Москвою», – йдеться в звіті ISW.
Росія висунула вимоги про «гарантії безпеки» за кілька місяців до лютневого повномасштабного вторгнення в Україну. Москва вимагала зокрема відмови від прийняття України та Грузії до НАТО й розміщення в цих країнах іноземних військових, а також повернення військової інфраструктури НАТО в Європі до стану 1997 року.
Країни НАТО назвали ці вимоги неприйнятними, заявивши про готовність обговорювати з Росією питання обмеження озброєнь, розміщення тих чи інших систем у прикордонних регіонах тощо.
Втрати армії Росії у війні проти України перевищили 91 тисячу осіб – Генштаб
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 91 150 своїх військових, повідомив 4 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, близько 550 російських військових загинули за останню добу, найбільших втрат російські війська зазнали на Лиманському і Бахмутському напрямках.
Серед інших втрат Росії у війні проти України, за даними Генштабу, такі:
- танки ‒ 2922 (п’ять за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 5892 (+6)
- артилерійські системи – 1908 (+2)
- РСЗВ – 395
- засоби ППО ‒ 210
- літаки – 281 (+1)
- гелікоптери – 263
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1573 (+1)
- крилаті ракети ‒ 531
- кораблі /катери ‒ 16
- автомобільна техніка й автоцистерни – 4479 (+7)
- спеціальна техніка ‒ 163.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Міністр оборони США звинуватив Росію в «навмисній жорстокості» в Україні
Міністр оборони США звинуватив Росію в «навмисній жорстокості» у війні проти України, заявивши, що Москва навмисно цілить у цивільних жителів.
З таким звинуваченням Ллойд Остін виступив 3 грудня під час виступу на Форумі національної оборони імені Рональда Рейгана в Каліфорнії.
«З навмисною жорстокістю Росія ставить під приціл цивільних осіб і цивільні об’єкти. Від російських нападів гинуть діти, руйнуються школи і лікарні», – сказав Остін.
Водночас він наголосив, що Пентагон стурбований можливою ескалацією конфлікту у війну США з Росією. «Ми не будемо втягнуті у війну Путіна», – сказав голова Пентагону.
Виступаючи на цьому ж форумі, директорка Національної розвідки США Авріл Хейнс спрогнозувала, що бойові дії в Україні триватимуть у зниженому темпі найближчими місяцями. Вона також заявила, що не бачить ознак зниження волі до опору з боку українських сил.
Водночас дослідники з американського Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що з настанням зими умови на сході України, ймовірно, стають більш сприятливими для вищих темпів військових операцій.