«Найкраще для РФ – це програш у війні з Україною» – професор Тімоті Еш
«Найкраще, що може статися з Росією в довгостроковій перспективі, – це програш у війні з Україною. Найкраще, що сталося з Німеччиною в 1945 році, – це її програш у війні», – заявив професор європейських досліджень Оксфордського університету Тімоті Еш.
Таку думку професор Тімоті Еш висловив під час віртуальної дискусії організованої цими днями виданням Foreign Policy, у партнерстві з Центром європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса. До розмови «Нова холодна війна? Підйом авторитаризму та майбутнє демократії» долучились лідери та експерти з питань формування політики та міжнародної безпеки. Читайте про це за лінком
РФ штучно обмежує рух через Босфор: у черзі майже сто суден із зерном – Мінінфраструктури
Через затримку реєстрації на інспекцію з боку РФ, наразі в протоці Босфор стоять у черзі майже сто суден, повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України.
«Черга продовжує зростати через штучне обмеження з боку РФ реєстрації на інспекцію. Наприклад, із 65 заявлених суден стороною агресора було зареєстровано лише три на поточну добу», –повідомляють у міністерстві.
Також відомо, що така ситуація призводить до обмежень роботи українських портів і недоекспорту продукції мінімум в три мільйони тонн на місяць.
«За дві доби з портів Великої Одеси вийшли чотири судна зі 145 тисяч тонн пшениці для Азії. Серед них балкер STAR EMERALD зі 71 тисяч тонн пшениці для Індонезії», – заявили в міністерстві.
Наразі в портах Великої Одеси під обробкою 23 судна. На них завантажують 734 тисяч тонн української агропродукції. По «зерновому коридору» рухаються три судна під завантаження 166 тисяч тонн агропродукції, додали в українському відомстві.
«Зернова ініціатива» з транспортування української агропродукції морем продовжена ще на 120 днів, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури України 17 листопада.
2 листопада Міністерство оборони Росії повідомило про відновлення участі Москви в угоді про експорт зерна Чорноморським коридором після того, як за кілька днів до того Росія заявила про припинення участі в угоді.
У МЗС України у відповідь заявили, що Україна не брала на себе жодних нових зобов’язань, які виходять за межі вже наявних у зерновій угоді.
Енергетики розповіли про ситуацію зі світлом в Україні після чергового ракетного удару
Станом на 17 грудня в Україні триває відновлення роботи об’єктів енергосистеми після чергового ракетного удару армії РФ, повідомляє НЕК «Укренерго» в фейсбуці.
«Триває процес виведення блоків атомних станцій, за винятком окупованої Запорізької, на рівень запланованої потужності. Теплоелектростанції поетапно відновлюють роботу, гідроелектростанції продовжують працювати за графіком. На енергооб’єктах, пошкоджених обстрілами, проводяться аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться у повідомленні.
У компанії підкреслюють, що дефіцит електроенергії у системі через наслідки ракетних атак все ще є значним, тому всім обленерго доведені ліміти споживання.
Крім того, енергетики наголошують, що погодні умови ускладнюють стан електромереж по всій країні: дощ зі снігом, мороз та сильний вітер призводять до обледеніння обладнання. Ремонтні бригади працюють цілодобово.
Також в «Укренерго» зауважують, що режим надзвичайної ситуації, який було введено виключно для операцій на ринку електроенергії, відповідно до вимог «Правил ринку електроенергії», було завершено в п’ятницю, 16 грудня, о 19:15. Наразі ринок електроенергії України працює в нормальному режимі.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну 76 ракетами, 60 з них збили. Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев'ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними Міненерго, внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури були пошкоджені енергооб’єкти на сході та півдні країни.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
В Україну доставили першу партію обладнання від Міненерго США
В Україну прибула перша партія обладнання для ТЕЦ і ТЕС від Міністерства енергетики США, повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Олександр Кубраков у фейсбуці.
«В Україну вже доставлено першу партію необхідного обладнання від Міністерства енергетики США. Ця партія є частиною допомоги у розмірі 53 млн доларів, оголошеної американськими партнерами минулого місяця», – йдеться в повідомленні.
За словами Кубракова, американські партнери є одними із лідерів щодо допомоги Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Зокрема, від початку повномасштабного вторгнення уже надано понад $145 млн виключно на ремонт та підтримку українських енергомереж. Пріоритет незмінний – генератори, трансформатори та інше обладнання для відновлення критичної інфраструктури.
Найближчим часом також очікується постачання енергетичного обладнання в межах співпраці з USAID. По цій лінії уже доставили в Україну обладнання на близько $25 млн грн., уточнили в українському відомстві.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну 76 ракетами, 60 з них збили. Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев'ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними Міненерго, внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури були пошкоджені енергооб’єкти на сході та півдні країни.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Армія РФ вдарила по Херсонському геріатричному центру – влада
Російські військові завдали удару по Херсонському геріатричному центру в селі Степанівка, повідомив голова місцевої ОВА Ярослав Янушевич у телеграмі.
«Російська армія завдала удару по Херсонському геріатричному центру, що у селі Степанівка», – йдеться у повідомленні.
Підкреслюється, що армія РФ навмисно цілила в заклад, де надають допомогу літнім людям. У будівлі центру зруйновані ворота, вибиті вікна та двері, є пошкодження даху та ґанку.
Загиблих чи поранених немає, інформує начальник ОВА.
Як повідомив 7 грудня голова Нацполіції Ігор Клименко, на Херсонщині під час проведення стабілізаційних заходів на каскаді російських мін підірвалися четверо поліцейських. Ще четверо правоохоронців були поранені.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
Голова Київської ОВА: близько 50% регіону наразі без світла
Близько половини Київщини – зараз без електропостачання, повідомив 17 грудня голова обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.
«Після вчорашніх ракетних обстрілів у Київській області тривають відновлювальні роботи. Ускладнюють процес погодні умови – дощ зі снігом призводять до обледеніння та обривів ліній. Проте енергетики працюють у посиленому режимі. За рішенням «Укренерго», на Київщині продовжуються екстрені вимкнення електропостачання. Близько 50% регіону – наразі без світла», – написав він у телеграмі.
16 грудня російські війська випустили десятки ракет по Україні, атакуючи її цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну мережу, що спричинило проблеми з водо- і тепло- і електропостачанням.
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про вибухи в трьох районах Києва. Як повідомила київська влада, в повітряному просторі Києва було зафіксовано близько 40 ракет, з них сили ППО знищили 37.
Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев’ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Четверо постраждалих через ракетний удар у Кривому Розі перебувають у тяжкому стані – ОВА
Через ракетний удар по житловому будинку в Кривому Розі поранені 15 людей, четверо з них перебувають у тяжкому стані. Про стан постраждалих на брифінгу 17 грудня розповів заступник начальника департаменту охорони здоров’я обласної військової адміністрації Олексій Григорук.
Раніше повідомляли про 13 постраждалих людей.
За інформацією посадовця, у лікарнях перебувають 15 поранених людей, з яких чотири дитини. Зокрема, одна дитина 7 років – у тяжкому стані, її прооперували.
«У стаціонарі перебувають і дорослі. Троє з них – у тяжкому стані. Це різного ступеню мінно-вибухові травми, травми грудної клітини, черевної порожнини», – сказав Григорук.
Він також уточнив інформацію щодо загиблих: через ракетний удар загинули четверо людей – троє на місці, зокрема півторарічна дитина, а одна людина, це 33-річний чоловік, був у вкрай тяжкому стані й помер у лікарні.
16 грудня, російські війська випустили десятки ракет по Україні, атакуючи її цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну мережу.
Одна з ракет влучила в житловий будинок у Кривому Розі.
У СІЗО Сімферополя тримають десятки українців, викрадених на окупованих територіях – «Агентство»
У СІЗО Сімферополя утримують від 50 до 100 громадян України, яких було захоплено російською армією чи спецслужбами на окупованих територіях України та вивезено до Криму, повідомляє російське видання «Агентство».
«Декого з них ФСБ звинувачує у тероризмі, проте українська сторона вважає їх військовополоненими. Іншим звинувачень не висунули і тримають на тій підставі, що вони «чинили опір спеціальній військовій операції», – про це розповіли «Агентству» три адвокати, які представляють інтереси затриманих або знають про такі випадки від інших ув’язнених.
Кримський адвокат Еміль Курбедінов сказав, що в СІЗО Сімферополя на кінець листопада перебували близько 10 жінок і не менше ніж 50-60 чоловіків – громадян України. Їх утримують там по кілька місяців, деяких – від березня і квітня.
Адвокат Олексій Ладін, який також працює в Криму, сказав «Агентству», що у СІЗО Сімферополя перебувають не менше від сотні громадян України. При цьому у вересні в столиці Криму було відкрите друге СІЗО, як вважають юристи, спеціально для громадян України. Усі адвокати знають про те, що затриманих в Україні привозять до нового ізолятора, а, крім ФСВП Росії, його охороняє ФСБ Росії.
Деякі затримані провели у СІЗО кілька тижнів чи місяців і були відпущені: таких, за словами Курбедінова, 7-8 осіб. Їхні імена юрист не називає з міркувань безпеки, з Криму вони виїжджали на територію Росії. «Вони не розуміють, за що їх затримували і чому потім відпускали», – каже юрист. Один із відомих йому випадків – відправлена до СІЗО українка, яка з чоловіком та двома дітьми в’їхала до Криму. «Вона говорила, що не розуміє, чому її вирішили відправити в ізолятор, в якому вона провела 1,5 місяці, поки чоловік із дітьми чекав її в орендованій квартирі в Криму», – каже Курбедінов.
Третій адвокат знає про «десятки затриманих» у СІЗО Сімферополя, але попросив не називати його імені, оскільки це може бути небезпечним для нього самого та його довірителів. Він розповів «Агентству», що в цій установі перебувають дві категорії громадян України. Перша група – ті, хто втік від боїв на територію Росії, на кордоні був підданий допитам і перевіркам гаджетів і затриманий, оскільки російські спецслужби вирішили, що ці люди мають відношення до ЗСУ чи «добровольчих батальйонів». Друга – люди, які привезені до СІЗО Сімферополя з окупованої території України.
Російська влада та суди підтверджують затримання на окупованих територіях українців, але не називають їхню кількість.
Раніше повідомлялося, що затриманого у червні цього року в окупованому Росією Мелітополі українського волонтера Ярослава Жука тримають у сімферопольському СІЗО, його звинувачують у «акті міжнародного тероризму».
Перед цим повідомлялося, що підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив у СІЗО громадянина України, ветерана АТО Павла Запорожця, який був затриманий в окупованому російською армією Херсоні.
30 липня стало відомо, що в окупованому Генічеську 22 липня російські силовики затримали екскомандира розвідувального корабля Військово-морських сил України «Славутич» Олексія Кисельова. Після цього, за даними Кисельова, російські силовики вивезли його до Криму та помістили до СІЗО.
Голова ЦРУ: Росія несерйозно ставиться до переговорів з Україною
США не бачать серйозного ставлення Росії до переговорів із Україною, заявив в інтерв’ю телеканалу PBS голова ЦРУ Вільям Бернс.
«Більшість конфліктів закінчується переговорами, але це вимагає серйозності з боку Росії в даному випадку. Чого ми не бачимо», – сказав Бернс.
Про те, що війна має закінчитися переговорами напередодні в інтерв’ю агентству AFP заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. За його словами, переговорний процес прискорять постачання Києву зброї, доки президент Росії Володимир Путін «не зрозуміє, що він не може перемогти на полі бою», повідомляє France24.
Зі свого боку, канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв’ю газеті Suddeutsche Zeitung наголосив, що не можна обривати нитки переговорів із Москвою, незважаючи на всі розбіжності Заходу та Росії щодо України.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня запропонував Росії спробувати довести, що вона здатна відмовитися від агресії, – і на Різдво почати виводити свої війська з території України. Якщо Росія виведе свої війська з України, то тим самим буде «забезпечене й надійне» припинення бойових дій, наголосив Зеленський.
У Кремлі відповіли відмовою.
Останнім часом від російських офіційних осіб звучало багато заяв про переговори. Проте Захід, зокрема США, не бачать ознак зацікавленості Москви у переговорах. Також експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) на початку грудня вказували, що президент Росії Володимир Путін не зацікавлений у серйозних переговорах з Україною, натомість Москва висуває країнам Заходу умови для початку діалогу.
Українська артилерія в Запорізькій області створює умови для контрнаступу (відео)
16 грудня група українських артилеристів виїхала на позиції на півдні Запорізької області, для здійснення вогневого ураження позицій російських військ із гаубичної артилерії.
Після залпів, щоб уникнути зустрічного вогню, військовослужбовці зібрали гаубицю та покинули позицію. Дивіть відео за ліном
ВМС: у Чорному морі 17 грудня немає російських носіїв «Калібрів»
Станом на 17 грудня в Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває до дев’яти російських кораблів, носіїв ракет «Калібр» серед них немає, повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.
«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації, утримуючи на бойовому чергуванні до двох кораблів; у Середземному морі – дев’ять ворожих кораблів, з них п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
Напередодні у ВМС повідомляли про один російський носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом у вісім ракет у Чорному морі.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
16 грудня вранці Росія завдала нового масованого удару по Україні. У Повітряних силах повідомили, що Росія запустила десятки ракет.
Секретар РНБО про російські окопи у Криму: «вони їм точно не допоможуть»
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що російські окопи в окупованому Криму «точно не допоможуть» Росії, а півострів повернеться під контроль Києва. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Я можу сказати: вони (окопи – ред.) їм точно не допоможуть. Крим буде повернутий і повернутий обов’язково – у той спосіб, яким вирішить наше військово-політичне керівництво. Якщо потрібно буде за Крим воювати, ми за Крим воюватимемо, і ні в кого питати не будемо. Це наша земля, і вона має бути повернена додому», – заявив Данілов.
Коментуючи перебування у Криму громадян Росії, які перебралися жити на півострів після його окупації, секретар РНБО заявив, що «вони легко приїхали і легко поїдуть».
«Це наша земля. Вони мають жити за нашими законами. Якщо вони зайняли приміщення, де жили наші громадяни, то як це, що вони не повинні його звільнити? Вкрадене ніколи не приносить щастя. Не треба красти», – додав Данілов.
11 вересня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що російські війська удосконалюють фортифікаційне обладнання оборонних рубежів на лівому березі Дніпра і на півночі Криму.
18 листопада підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов підтвердив, що у Криму будують фортифікаційні споруди.
22 листопада підконтрольна Росії влада Криму повідомляла про поширення в соцмережах «фейків» про евакуацію з Армянська місцевих жителів.
16 грудня Генштаб ЗСУ заявив, що армія РФ продовжує укріплювати лінію оборони на кордоні Херсонської області та окупованого Криму і посилює оборону й охорону об’єктів водопостачання до тимчасово окупованої території Криму, зокрема Північнокримського каналу.
Путін їде до Лукашенка: чого очікувати?
19 грудня президент Росії Володимир Путін має прилетіти до Мінська для переговорів із білоруським правителем Олександром Лукашенком. Путін та Лукашенко зустрічаються дуже часто, але у самій Білорусі російський президент не був уже три роки. І саме ця обставина викликає у багатьох запитання: а чи не збирається Путін змусити білоруського диктатора до безпосередньої участі у війні проти України?
«Як на мене, сама постановка такого запитання вже поза політичною логікою», зазначає політичний оглядач Віталій Портников. «Якби Путіну потрібно було посилювати тиск на Лукашенка, йому куди комфортніше було б робити це на власній території, а не в Білорусі», – зауважує він. Читайте про це за лінком
«Російська сарана». Жителі Снігурівки про мародерство, допити й «бізнес» окупантів
10 листопада ЗСУ звільнили Снігурівку в Миколаївській області. 8 місяців місто контролювали російські військові. Весь цей час містяни, кажуть, жили під обстрілами, без води і газу.
Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії побували у звільненій Снігурівці, поспілкувалися з людьми, які пережили окупацію, й тими, хто вже повернувся до рідного міста. Читайте і дивіться про це за лінком
Цивільний житель загинув у Херсоні через російський обстріл – ОВА
Російські війська вранці 17 грудня знову обстріляли Херсон, загинули цивільний житель, ще одна жінка зазнала поранення, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
«Рашисти завдають ударів із РСЗВ та артилерії по Корабельному району Херсона. 36-річний чоловік, що перебував у автівці, загинув на місці. 70-річну жінку з пораненням доправили до лікарні. Наразі їй надають необхідну медичну допомогу», – повідомив він у телеграмі.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
Після відходу з міста російські війська почали регулярно обстрілювати Херсон і контрольовану українською владою частину області.
Міст у Києві, пошкоджений російським ударом у жовтні, відремонтували – Кличко
Пішохідно-велосипедний міст у центрі Києва відремонтували і відкрили для відвідувачів, повідомив 17 грудня у фейсбуці міський голова Віталій Кличко.
«Замінили всі 18 пошкоджених підлогових склопакетів. А також – 143 перильних скла. 57 із них були повністю зруйновані, 86 – пошкоджені внаслідок ракетної атаки 10 жовтня. Відновили й перила та троси, натягнуті вздовж мосту. Окрім того, працівники «Київавтошляхмосту» ще раз обстежили опори споруди, систему освітлення та відеоспостереження. Прибрали сніг і нанесли протиожеледні матеріали на покриття мосту», – повідомив мер.
Міст, відкритий у 2019 році, був пошкоджений під час під час ракетного обстрілу Росії 10 жовтня.
Кремль: Путін 16 грудня «весь день» слухав звіти воєначальників щодо війни
Президент Росії Володимир Путін 16 грудня зустрівся з військовим командуванням, щоб обговорити війну Росії проти України. У Кремлі 17 грудня повідомили, що Путін «весь» попередній день прослуховував звіти воєначальників на зустрічі, де були також міністр оборони Росії Сергій Шойгу, начальник Генерального штабу Валерій Герасимов і командувач операції в Україні Сергій Суровікін.
Де саме проходила зустріч, Кремль не повідомив. У зоні бойових дій президент Росії жодного разу не був.
Того ж дня, 16 грудня, російські війська випустили десятки ракет по Україні, атакуючи її цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну мережу, що спричинило проблеми з водо- і тепло- і електропостачанням.
Одна з ракет влучила в житловий будинок у Кривому Розі. За даними місцевої влади, загинули чотири людини, серед яких півторарічний хлопчик. 13 людей були поранені, черед них – четверо дітей.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний, і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
В усіх областях України оголосили повітряну тривогу
В усіх областях України близько 11:30 оголосили повітряну тривогу, наступного дня після дев’ятої масованої атаки Росії по українських об’єктах інфраструктури.
Раніше сьогодні в Генштабі ЗСУ попередили, що загроза авіаційних та ракетних ударів Росії по об’єктах критичної інфраструктури залишається на всій території України.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну, за даними Повітряних сил, 76 ракетами, 60 із яких збили.
Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев’ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний, і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Росія втратила за добу 420 своїх військових – Генштаб
Росія за останню добу втратила у війні проти України 420 своїх військових, повідомив 17 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними командування, від початку повномасштабного вторгнення втрати російської армії сягнули близько 97 690 осіб.
Крім того, як повідомили у Генштабі, Росія втратила:
- танків ‒ 2985 (п’ять за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 5958 (+6)
- артилерійських систем – 1947 (+1)
- РСЗВ – 410
- засобів ППО ‒ 211
- літаків – 281
- гелікоптерів – 264
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1648
- крилатих ракет ‒ 653 (+61)
- кораблів /катерів ‒ 16
- автомобільної техніки та автоцистерн – 4577 (+14)
- спеціальної техніки ‒ 174 (+2).
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
«Буде тиснути на Лукашенка». В ISW назвали цілі візиту Путіна в Мінськ
Президент Росії Володимир Путін, ймовірно, буде тиснути на Олександра Лукашенка, щоб той пішов на поступки щодо російсько-білоруської інтеграції, на майбутній зустрічі 19 грудня в Мінську – першій зустрічі Путіна з Лукашенком у Мінську з 2019 року, повідомляє в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
За повідомленням, візит Путіна до Мінська може свідчити і про те, що він намагається встановити умови для найбільш небезпечного плану дій, про який ISW повідомляв 15 грудня: поновлення наступу на Україну – можливо, на північ України чи Київ – взимку 2023 року.
«Лукашенко вже створює інформаційні умови, щоб відхилити російські інтеграційні вимоги, як він це робив протягом десятиліть. Лукашенко підкреслив, що «ніхто, крім нас, не керує Білоруссю», і що Білорусь готова будувати відносини з Росією, але їхні зв’язки «завжди повинні виходити з того, що ми є суверенною і незалежною державою». Незрозуміло, чи Путіну вдасться домогтися від Лукашенка бажаних поступок. Лукашенко поки що значною мірою опирався посиленим вимогам Росії щодо інтеграції та відмовлявся залучити білоруські війська до вторгнення Росії в Україну», – йдеться в повідомленні.
В ISW нагадали, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу і міністр оборони Білорусі Віктор Хренін підписали в Мінську 3 грудня документ щодо подальшого зміцнення двосторонніх зв’язків у сфері безпеки – ймовірно, у контексті російсько-білоруської Союзної держави – та посилення російського тиску на Білорусь із метою подальшої підтримки російського вторгнення в Україну.
«Наразі ISW оцінює російське вторгнення в Україну з Білорусі як низьке, але можливе. Украй малоймовірно, що білоруські сили вторгнуться в Україну без російської ударної сили. Далеко не ясно, чи Лукашенко пошле білоруські війська воювати в Україні навіть разом із російськими військами. Досі немає ознак того, що російські війська формують ударне угруповання в Білорусі», – зауважують аналітики.
Однак, за їхніми словами, зустріч Путіна і Лукашенка щонайменше сприятиме російській інформаційній операції, метою якої є зламати волю України і готовність Заходу підтримувати Київ.
«Ця зустріч підсилить російську інформаційну операцію, покликану переконати українців і Захід, що Росія може напасти на Україну з Білорусі. Продовження ударів Росії по Києву, постійне розгортання військ у Білорусі та продовження войовничої риторики є частиною цієї інформаційної операції. Навряд чи Кремль зламає українську волю до боротьби», – йдеться в повідомленні.
В ISW наголосили, що Кремль, ймовірно, прагне переконати Захід прийняти хибні дані про те, що Україна нібито не може суттєво змінити поточні лінії фронту і що війна фактично зайшла в глухий кут. ISW вважає, що такий висновок є помилковим і що Україна «має хороші шанси повернути значну частину тактично важливих ділянок у найближчі місяці».
16 грудня в адміністрації Лукашенка повідомили, що президент Росії Володимир Путін 19 грудня відвідає Білорусь.
Візит відбудеться на 10-ий місяць війни Росії проти України, яка розпочалася в тому числі і з білоруської території.
У Мінську заявили, що Путін і Лукашенко проведуть переговори сам на сам, а також ширші переговори з міністрами щодо «білорусько-російської інтеграції».
У заяві йдеться, що «президенти також приділять пріоритет питанням безпеки та обміняються думками щодо ситуації в регіоні та світі», але не згадується про Україну.
Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, неодноразово заявляв, що не має наміру вводити білоруські війська в Україну.
Востаннє Путін відвідував Білорусь влітку 2019 року.