Президент Володимир Зеленський заявляє, що цього року настав час для початку переговорів про вступ України до Європейського союзу. Він написав про це у твітері 28 лютого, коли минає рік, відколи Україна подала заявку на вступ до ЄС.
«Україна завжди була Європою, Україна завжди буде Європою. Ми вже гарантували це. Рік тому, на п’ятий день повномасштабної війни, Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу і отримала статус кандидата. Цього року настав час ухвалити рішення про початок переговорів про членство», – написав Зеленський.
«Саме Україна об’єднала ЄС, як ніколи раніше. Саме Україна захищає європейські цінності для майбутніх поколінь. Разом – у боротьбі, разом – у перемозі. Хай живе Європа! Хай живе свобода!», – додав він.
Українська влада неодноразово закликала офіційно визнати країну кандидатом на членство в ЄС. Заявку на вступ до Євросоюзу Україна подала майже одразу після початку масштабного російського вторгнення. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
За підсумками саміту Україна-ЄС, який відбувся 3 лютого у Києві, Володимир Зеленський заявив, що «є розуміння, що переговори про членство України у Євросоюзі можна почати цього року».
Держсекретар США підтримав суверенітет Казахстану, згадавши про Україну
Державний секретар Ентоні Блінкен пообіцяв підтримку незалежності Казахстану з боку США під час візиту до столиці країни Астани.
«Як ви добре знаєте, Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет Казахстану, його незалежність, його територіальну цілісність. Іноді ми просто говоримо ці слова, і вони насправді не мають значення. У цей конкретний час вони мають навіть більший резонанс, ніж зазвичай», - сказав Блінкен на зустрічі з казахстанським колегою, маючи на увазі повномасштабне вторгнення Росії в Україну рік тому.
Після цього Блінкен вирушив на зустріч із президентом Касим-Жомартом Токаєвим, який висловив «вдячність» за підтримку суверенітету Казахстану США. Токаєв заявив пресі без подробиць, що отримав три особистих послання від президента Джо Байдена.
«Ми побудували дуже хороші та надійні довгострокові партнерства у багатьох стратегічно важливих сферах», – сказав Токаєв.
Блінкен також відвідає Узбекистан і зустрінеться з міністрами закордонних справ усіх пʼяти пострадянських країн Центральної Азії під час своєї першої поїздки до регіону.
Країни Центральної Азії мають давні відносини з Росією у сфері безпеки та економіки.
Нещодавнє дослідження, проведене Європейським банком реконструкції та розвитку, виявило сплеск експорту з ЄС і Великої Британії до Казахстану, Вірменії та Киргизстану, які є частиною митного союзу з Росією, і припустило, що цей потік мав на меті уникнути західних санкцій проти Росії.
На відміну від Білорусі, країни Центральної Азії не підтримали Москву у війні проти України, але минулого тижня всі п’ять країн утрималися або не голосували за резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка вимагала від Росії вивести свої війська з України.
У Росії оштрафували журналістку, яка допомагала українським біженцям
Суд у Москві оштрафував журналістку та волонтерку Юлію Старостіну на 50 тисяч рублів (це близько 25 тисяч гривень) за статтею про дискредитацію армії. Про це повідомляє видання «Медіазона».
Приводом для адміністративної справи стали висловлювання журналістки в ефірі телеканалу «Дождь» у грудні 2022 року, – зокрема, слова про те, що вона почувається відповідальною через війну і вважає, що необхідно робити те, що сприятиме її припиненню. В інтервʼю Старостіна також розповіла, що зробила антивоєнне татуювання, яке є для неї нагадуванням, що «любов і дружба сильніша за війну». У поліції при складанні адміністративного протоколу і цю фразу вважають такою, що дискредитує російську армію.
Адміністративна стаття про дискредитацію російської армії зʼявилася невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну. Дискредитацією вважається, зокрема, вживання слова «війна», а не «спеціальна воєнна операція».
Адвокат журналістки Юлія Трегубова клопотала про проведення лінгвістичної експертизи слів Старостіної, проте суддя Алеся Орєхова відмовила. Захист наполягав на невинуватості журналістки, оскільки пацифістські висловлювання не можуть вважатися дискредитацією збройних сил. Старостіна, за словами адвоката, лише висловлювала своє ставлення до ситуації без конкретних оцінок дій військових.
Юлія Старостіна співпрацювала з виданнями «Проєкт», The Bell, РБК та «Медуза».
З весни 2022 року вона через соціальні мережі збирала гуманітарну допомогу, яку потім відвозила до пунктів розміщення українських біженців у Росії. Після порушення адміністративної справи Старостіна виїхала з Росії та тимчасово припинила волонтерську допомогу біженцям.
Адміністративна стаття про дискредитацію російської армії передбачає штраф до 50 тисяч рублів, за її повторне порушення загрожує кримінальна справа з покаранням до пʼяти років колонії.
У Білорусі почалися навчання територіальної оборони
У Білорусі почалися навчання органів управління територіальної оборони, які триватимуть до 3 березня, повідомило Міністерство оборони країни.
За даними відомства, навчання спрямовані на «підвищення рівня підготовки і злагодженості органів управління територіальної оборони до формування територіальних військ».
Протягом чотирьох днів в усіх адміністративних районах будуть проведені теоретичні та практичні заняття з посадовими особами виконавчих комітетів і військових комісаріатів, адміністрації пунктів прийому мобілізаційних ресурсів, пройдуть перевірки наявності та умов зберігання наявних запасів матеріальних засобів.
Під час навчань особливу увагу мають приділити підготовці військовозобов’язаних, яким під час одноденного навчання розкажуть про основи і порядок дій під час формування територіальних військ.
Навчання відбуваються відповідно до плану підготовки збройних сил на 2023 рік, зазначили у Міноборони Білорусі.
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило РФ використовувати військову інфраструктуру і повітряний простір для вторгнення й обстрілів мирних міст в Україні.
Нещодавно Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь готова приєднатися до російської агресії проти України у разі військового інциденту на кордоні та вторгнення українських військових на білоруську територію. Влада України неодноразово наголошувала, що Україна не мала наміру і не буде нападати на Білорусь.
У лютому 2023 року уряд Білорусі підготував законопроєкт «Про народне ополчення» – як заявив Лукашенко, це було зроблено з урахуванням «негативного українського досвіду». У разі військових дій, за словами Лукашенка, загони «народного ополчення» «можуть трансформуватися в партизанський рух і стати резервом територіальної оборони». До складу «народного ополчення» можуть вступити 100-150 тисяч осіб, заявив міністр оборони Білорусі Віктор Хренін.
У жовтні Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
Періодично різні джерела повідомляють, що президент РФ Володимир Путін намагається схилити Олександра Лукашенка до прямої участі у війні.
Українська влада та західні розвідки не бачать ознак того, що Білорусь наразі готується вступити у війну, але не відкидають такий ризик.
Війська РФ обстріляли Херсон, одна людина загинула – Єрмак
Одна людина загинула й одна була поранена внаслідок обстрілу російськими військами Херсона 28 лютого, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
«Росіяни знову обстріляли Херсон. Внаслідок обстрілу сталося руйнування приватного житлового будинку. Є потерпіла. Також відомо про загиблу людину», – написав він у телеграмі. Інших подробиць голова Офісу президента не навів.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія: аеропорт Санкт-Петербурга не приймав літаки, небо над містом тимчасово закривали
Аеропорт «Пулково» у російському Санкт-Петербурзі 28 лютого тимчасово не приймав і не відправляв літаки, повідомляла міська влада.
Офіційно причини цього не вказували.
За непідтвердженим повідомленням російського інтернет-видання Baza, в небі був помічений «невідомий об’єкт».
Дані з сайту Flight Radar показали, що низка внутрішніх рейсів, які прямували до Санкт-Петербурга, повертаються до місць призначення.
Baza також повідомляла, що в повітря підняли винищувачі, а повітряний простір закрили на 200 кілометрів.
О 12:00 за московським часом телеграм-канали Baza і «112», а також російське державне агентство «РИА Новости» повідомили з посиланнями на джерела, що небо над Петербургом почали відкривати.
Видання Baza припускало, що закриття неба могло бути пов’язане з «масовою атакою безпілотників».
Ввечері 27 лютого влада Бєлгородської області Росії заявила про падіння в регіоні трьох безпілотників, у ніч на 28 лютого сталася пожежа на нафтобазі в Краснодарському краї РФ, за повідомленням ЗМІ, через ймовірну атаку дронів. Відповідальності за напад на себе ніхто не брав. Російська влада звинувачує Україну в причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.
1 березня 2022 року в Херсоні відбувся бій між територіальною обороною та російськими військами. Цей бій називають «останнім», який українські захисники прийняли минулого року перед повною окупацією Херсону. Стався він у Бузковому парку. Більшість українських воїнів в цьому бою загинули. Їх поховали на місцевому цвинтарі Геологів, там же поховані українські військові, які обороняли Антонівський міст.
Після звільнення Херсону від окупації обласна прокуратура провела судово-медичну експертизу тіл 24 загиблих у Бузковому парку. Відомство відкрило провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438К України).
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» в роковини цих трагічних подій побував у Бузковому парку. На місці трагічних подій встановлений пам'ятний хрест по загиблих тероборонівцях. Біля простріляних дерев, за якими ховалися українці від танків російської армії, лежать квіти.
«Останній бій» перед окупацією Херсону. Роковини загибелі українських бійців у Бузковому парку (фотогалерея)
Rheinmetall постачатиме в Україну автоматизовані розвідувальні системи
Німецька компанія Rheinmetall отримала замовлення на постачання в Україну автоматизованих розвідувальних систем, ідеться у поширеній 28 лютого заяві промислової групи. Про це повідомляє Reuters.
Точна сума контракту не розголошується, але вказується, що це замовлення вимірюється числом із двох цифр у мільйонах євро, тобто точно є більшим за 10 мільйонів євро.
Rheinmetall співпрацює з естонською компанією DefSecIntel, щоб надати системи SurveilSPIRE, які складаються з мобільних веж спостереження з обладнанням для відеоспостереження вдень і вночі, невеликих дронів з автопілотом і системи управління.
Доставка обладнання вже розпочалася, вказали в компанії.
Rheinmetall – найбільший німецький виробник зброї. Серед іншого, він виробляє та модернізує танки, продукує снаряди та інші товари оборонного призначення.
Лукашенко поїхав із візитом до Китаю
Олександр Лукашенко, близький соратник російського президента Володимира Путіна, починає триденний візит у Пекін 28 лютого, в той час, як геополітична напруженість зростає через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Китай заявляє, що цей візит є «можливістю сприяти подальшому розвитку всебічного співробітництва» із Білоруссю.
Водночас зростає занепокоєння через те, що Китай розглядає можливість надання військової допомоги Росії. Це, на думку офіційних осіб Сполучених Штатів Америки, призведе до серйозних наслідків.
МЗС Китаю 24 лютого представило план щодо врегулювання війни Росії з Україною. Документ містить 12 пунктів, які, на думку Пекіна, сприятимуть завершенню бойових дій. Серед них – припинення вогню і бойових дій, початок мирних переговорів, припинення односторонніх санкцій та інше.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив скептицизм щодо плану Китаю, стверджуючи, що Пекін «не заслуговує великої довіри», бо «не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну.
Сполучені Штати оціюють мирний план, висунутий Китаєм, із певним скептицизмом, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода постійна представниця США при НАТО Джуліан Сміт.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи запропонований Китаєм план із припинення війни Росії проти України, заявив, що головне не слова, а кроки, які йдуть за ними, і результати.
Верховний представник Європейського союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель виступив із критикою пропозицій Китаю, заявивши, що вони не є мирним планом.
Продукція подвійного призначення з країн Заходу потрапляла до Росії після 24 лютого – звіт
Росія щонайменше до листопада 2022 року продовжувала отримувати компоненти західного виробництва, які могла використати для виробництва зброї, в тому числі використовуваної проти України. Про це йдеться в оприлюдненому 28 лютого звіті Міжнародного партнерства з прав людини (МППЛ) та Незалежної антикорупційної комісії (NAKO, організація зі структури Transparency International, яка опікується питаннями корупції в секторі оборони).
За цими даними, компоненти, вироблені компаніями Harting, Trimble та TE Connectivity, імпортуються до Росії через офіційних дистриб’юторів або через треті країни, такі як Гонконг та Туреччина.
«Також дані, які виявила і проаналізувала НАКО у рамках цього звіту, свідчать про те, що до складу російської крилатої ракети «Калібр» входять компоненти виробництва 11 іноземних компаній, серед яких – девʼять американських, а також швейцарська і тайванська», – ідеться у повідомленні.
Автори звіту вважають, що політикам та бізнесу необхідно усвідомити та публічно визнати наявність проблеми, провести перегляд чинних санкцій та заходів експортного контролю, а також покращити відстеження кінцевих користувачів.
Сирський: Росія «кинула» на Бахмут найбільш підготовлені штурмові загони «Вагнера»
Ситуація в районі Бахмута на Донеччині є «вкрай напруженою», повідомив командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський.
«Незважаючи на суттєві втрати, ворог кинув у наступ найбільш підготовлені штурмові загони «Вагнера», які намагаються прорвати оборону наших військ і оточити місто. У боях за Бахмут наші воїни показують численні приклади стійкості, мужності та героїзму», – цитує слова Сирського пресслужба Сухопутних військ.
Про ускладнення ситуації на Бахмутському напрямку напередодні ввечері заявив президент Володимир Зеленський.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Військові аналітики кажуть, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
1 березня 2022 року в Херсоні відбувся бій між територіальною обороною та російськими військами. Цей бій називають «останнім», який українські захисники прийняли минулого року перед повною окупацією Херсону. Стався він у Бузковому парку. Більшість українських воїнів в цьому бою загинули. Їх поховали на місцевому цвинтарі Геологів, там же поховані українські військові, які обороняли Антонівський міст.
Після звільнення Херсону від окупації обласна прокуратура провела судово-медичну експертизу тіл 24 загиблих у Бузковому парку. Відомство відкрило провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438К України).
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» в роковини цих трагічних подій побував у Бузковому парку. На місці трагічних подій встановлений пам'ятний хрест по загиблих тероборонівцях. Біля простріляних дерев, за якими ховалися українці від танків російської армії, лежать квіти.
«Останній бій» перед окупацією Херсону. Роковини загибелі українських бійців у Бузковому парку (фотогалерея)
«Альфа-Банк» російських олігархів не можуть націоналізувати через «помилку» в законі
«Альфа-банк» («Сенс Банк»), який належить підсанкційним російським олігархам Михайлу Фрідману, Петру Авену й Андрію Косогову, в Україні не можуть націоналізувати через зміст спеціального закону. А саме – закон визначає єдиною умовою націоналізації неплатоспроможність, натомість у «Альфа-Банку» таких фінансових проблем немає. У Верховній Раді визнають, це – «помилка» в законі, яку необхідно виправити, але протягом чотирьох місяців з моменту ухвалення зміни до закону так і не були внесені. Про це йдеться у матеріалі «Схем» (Радіо Свобода) «Хто гальмує націоналізацію «Альфа-Банку»?».
У жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про особливості виведення з ринку системно-важливого банку в умовах воєнного стану», який передбачає спрощену процедуру виведення банку з ринку за участю держави – націоналізацію. Відповідно до закону, під час дії воєнного стану держава може купити банк за 1 гривню, незалежно від фактичного розміру його капіталу і без докапіталізації. Водночас єдиною підставою для націоналізації банку в ухваленому законі вказали – неспроможність банку погасити зобов’язання перед вкладниками через брак коштів. «Альфа-Банк» (віднедавна «Сенс Банк») наразі таких фінансових проблем немає.
У коментарі «Схемам» один з ініціаторів законопроєкту – народний депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк підтвердив, що документ внесли на розгляд парламенту вже із «помилкою».
«Люди, які писали цей закон і, які перебувають в Офісі президента, внесли його із цією помилкою. Я не стверджую, що вона була свідомою. Але багато колег і з влади, і з опозиції – ставили це запитання (щодо помилки – ред.) на засіданні комітету двічі. Ми двічі збиралися, бо там вже і Мін’юст знайшов цю помилку», – говорить народний депутат.
Водночас через чотири місяці після ухвалення закону із «помилкою», за словами Железняка, жодна з інституцій – ні Національний банк, ані Офіс президента – не проявила ініціативу щодо її виправлення і не запропонувала зміни до закону.
Публічно у відповідь на запит «Схем» у Нацбанку визнали, що закон потребує вдосконалення.
«Для нас це є очевидним, і ми почали рухатися в напрямку вдосконалення профільного законодавства. Наразі не готові розголошувати деталі, робота триває. У разі реєстрації законопроєкту (про внесення змін – ред.), у пакеті документів буде порівняльна таблиця для чіткого розуміння, які саме правки мають бути внесені», – написала пресслужба регулятора.
За інформацію джерел «Схем» у банківській сфері, однією з підстав для націоналізації банку регулятор розглядає санкції щодо власників банку, які були введені ще в жовтні 2022-го року.
«Схеми» також звернулися за роз’ясненням до Офісу президента і опублікують відповідь одразу, як її отримають.
Раніше радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомляв в ефірі національного телемарафону, що націоналізація «Альфа-Банку («Сенс Банк») вже почалася. Пізніше заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що регулятор не бачить підстав для такої націоналізації, посилаючись на законодавство.
«Схеми» раніше розповідали, що за рік повномасштабної війни Україна конфіскувала активи лише трьох російських олігархів – Володимира Євтушенкова, Олега Дерипаски та Михайла Шелкова.
27 лютого стало відомо, що Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави 88,89% акцій PIN банку іншого російського олігарха – Євгена Гінера.
Американські та польські організації допомагають рятувати українську культурну спадщину
Смітсонівський інститут і Фонд Костюшка у США спільно з польським фондом «Фольковіско» об’єднались задля допомоги у справі захисту та збереження української культурної спадщини, щоб не допустити її втрати у час російсько-української війни. Адже більшість експонатів, зокрема у Львові, евакуйовані і для їх збереження потрібні належні умови.
У Краснодарському краї Росії сталася пожежа на нафтобазі після ймовірної атаки дронів – ЗМІ
У ніч на 28 лютого на нафтобазі в Туапсе в Краснодарському краї Росії сталася пожежа, повідомила міська адміністрація.
Пожежа почалася близько другої години ночі на вулиці Індустріальній, де, за відкритими даними, розташований нафтопереробний завод компанії «Роснефть». Фото пожежі з’явилися у місцевих телеграм-каналах.
Місцеві жителі розповіли, що чули, як на території нафтобази з різницею в кілька секунд сталися два вибухи, внаслідок яких у прилеглих будинках вибило шибки.
Телеграм-канали Baza і Shot стверджують, що нафтобазу атакували безпілотники, які впали за 100 метрів від нафтосховища. За даними видання Astra, ушкодження зазнала бойлерна, а поряд із будинком знайшли дві вирви глибиною півтора метри.
За даними Astrа, за 30 метрів від місця події розташована казарма з російськими військовими. Офіційної інформації щодо цього немає.
У міській адміністрації заявили, що пожежа сталася у господарській будівлі на території нафтобази і що вогонь вже повністю загасили. Місцева влада стверджує, що вогонь не торкнувся нафтових резервуарів, і розливу нафтопродуктів немає, постраждалих також немає.
У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.
На кордоні з Молдовою будуються фортифікаційні споруди – Держприкордонслужба
На кордоні з Молдовою Сили оборони України посилили заходи безпеки і будують фортифікаційні споруди. Про це речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомив 28 лютого в ефірі телемарафону.
«На кордоні з Молдовою є такий сегмент, як Придністров’я, від моменту повномасштабного вторгнення Сили оборони посилили цей напрямок… Відбувається не тільки посилення контролю, але й будування інженерно-фортифікаційних робіт», – розповів речник.
За його словами, кордони з Білоруссю та Молдовою вимагають посиленої уваги.
«Через підступність ворога ми розуміємо, що в будь-який момент можуть бути провокації. Ми маємо бути готовими до всього», – відзначив Демченко.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив про «ескалацію російських зусиль із підриву молдовської держави».
Президентка Молдови Майя Санду неодноразово звинувачувала Росію в спробі дестабілізувати Молдову і закликала до виведення російських військ з регіону.
У середині лютого вона заявила, що отримала документи від українських спецслужб, які описують організовану Москвою змову з допомогою іноземних диверсантів, нібито спрямовану на повалення керівництва країни, запобігання вступу в ЄС і використання у війні проти України.
Росія заперечує свою змову з метою дестабілізації Молдови, називаючи ці заяви «абсолютно необґрунтованими».
Придністров’я – сепаратистський регіон Молдови, який фактично не підконтрольний Кишиневу з 1992 року. Росія вже понад 20 років тримає в Придністров’ї близько 1700 військових.
Хто гальмує націоналізацію «Альфа-Банку» російських олігархів?
У жовтні 2022 року народні депутати від президентської фракції «Слуга народу» публічно заговорили про націоналізацію «Альфа-Банку». Це сталося одразу після ухвалення спеціального законодавства. В грудні того ж року радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що така націоналізація «вже почалася». Втім, згодом його слова на початку 2023-го заперечила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, яка заявила, що регулятор не бачить ознак неплатоспроможності банку, а отже – і причин для його націоналізації.
Тобто, через рік повномасштабної війни «Альфа-Банк» і досі належить російським олігархам. Тільки за січень-листопад минулого року банк втратив понад 40 млрд грн (це понад 36% від усіх активів), змінив назву і структуру власності. Чому цей актив досі належить росіянам? І хто гальмує процес націоналізації? Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) дослідили, що відбувається з процесом конфіскації цього активу і що цьому досі перешкоджає.
«Є ознаки геноциду». Фільтрація на окупованих територіях посилюється?
Навіщо російські силовики проводять фільтрацію на окупованих територіях і на виїзді з Росії? Що передбачає ця процедура і як до неї підготуватися? Чи багато жителів окупованих територій не пройшли фільтрацію і що відомо про їхні долі? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Японія посилила санкції проти Росії
Влада Японії оголосила про заморожування активів 48 фізичних осіб і 74 організації з Росії у звʼязку з річницею повномасштабного російського військового вторгнення в Україну.
До нового списку санкцій, зокрема, потрапили заступник міністра оборони Росії Віктор Горемикін і президент концерну «Калашников» Алан Лушніков. Обмеження також стосуються начальника управління президента Росії із забезпечення діяльності Держради Олександра Харічева, його заступника Бориса Рапопорта та Турпал-Алі Ібрагімова, названого родичем голови Чечні Рамзана Кадирова. Також під санкції потрапили співробітники Генштабу Збройних сил Росії та обчислювального центру при Генштабі.
Уряд Японії запроваджує обмеження щодо холдингової компанії «Ак Барс», федерального центру подвійних технологій «Союз» та холдингу «Роселектроніка», інститутів та дослідницьких центрів, повʼязаних з військово-промисловим комплексом, у тому числі фізичного інституту ім. П.М. Лебедєва.
До списку організацій, активи яких у разі виявлення будуть заморожені, увійшли НВО «Квант», суднобудівний завод «Вимпел», конструкторське бюро «Факел» та ВАТ «Радіоавіоніка». Крім того, санкції запроваджуються щодо «Росбанку» та угруповання «Вагнера».
До окремого списку санкцій увійшли представники анексованого Росією Криму, угруповань «ДНР» і «ЛНР», а також особи, причетні до анексії частин Запорізької та Херсонської областей України.
Ще в одному списку перераховані організації, щодо яких запроваджуються експортні обмеження.
25 лютого премʼєр-міністр Японії Фуміо Кісіда заявив про розширення санкцій. Йшлося про заморожування активів 120 російських фізичних та юридичних осіб. Японія заборонить експорт товарів, які можуть зміцнювати російську промисловість, такі як деталі для безпілотників. Загалом у обмежувальних списках Японії перебувають близько 900 росіян та приблизно 450 російських організацій та компаній.
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Японія запровадила санкції щодо російського президента Володимира Путіна, найвищих посадових осіб країни та їхніх родичів, банків та підприємств, а також позбавила Росію статусу найбільшого сприяння в торгівлі. Водночас Токіо оголосив, що надаватиме військову та гуманітарну допомогу Україні.
Росія внесла Японію до списку «недружніх країн» і заявила, що виходить із діалогу з Японією про налагодження спільної господарської діяльності на Південних Курилах. Росія заборонила японським морякам рибалити поблизу Південних Курил. Таке право їм надавала російсько-японська угода 1998 року.
Розвідка Британії оцінила наслідки ймовірного пошкодження в Білорусі російського літака А-50
Інцидент із російським літаком-розвідником у Білорусі в разі підтвердження ще більше обмежить повітряні операції Росії, заявила 28 лютого розвідка Великої Британії.
«A-50 – російська бортова платформа раннього попередження й управління. Його роль полягає у створенні розпізнаної повітряної картини і забезпеченні координації винищувачів. Те, хто відповідальний, а також пошкодження офіційно не підтверджені. Однак втрата A-50 була б серйозною для Росії, оскільки він має вирішальне значення для російських повітряних операцій. Це, ймовірно, залишить в експлуатації шість робочих А-50, що ще більше обмежить повітряні операції Росії», – йдеться в повідомленні, поширеному Міністерством оборони Британії.
26 лютого стало відомо про інцидент на військовому аеродромі в Мачулищах під Мінськом. Telegram-канал об’єднання колишніх білоруських силовиків ByPol повідомив, що білоруські партизани за допомогою безпілотників підірвали російський військовий літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 на військовому аеродромі, розташованому за 12 кілометрів від Мінська.
За даними ByPol, в результаті двох вибухів пошкоджена передня і центральна частини літака, «пошкодження серйозні, літак нікуди не полетить».
Редакція поки не може перевірити цю інформацію за допомогою незалежних джерел.
Режим Олександра Лукашенка поки ніяк не прокоментував інцидент, хоча сам Лукашенко скликав неоголошену раніше нараду із силовиками.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що офіційний Мінськ заперечує інцидент, хоча цього не було.
У Повітряних силах ЗСУ заявили, що ймовірне пошкодження вибухами російського військового літака-розвідника А-50 на аеродромі «Мачулищі» в Білорусі є «гарною новиною» для українських військових.
Після ймовірного інциденту в Мачулищах прикордонники посилено перевіряють людей, які виїжджають із Білорусі.
Правозахисники повідомили про затримання людей у Мачулищах і Фаніполі після ймовірного вибуху.
Наразі Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню. Зокрема, надає російським військам доступ на територію Білорусі, звідки російські сили здійснюють бойові вильоти для бомбардування українських міст, а також запускають ракети по території України.
За співучасть у війні, яку розв’язала Росія, проти Білорусі були запроваджені міжнародні санкції.