«Україна має всі три складники для перемоги» – генерал США Марк Гертлінг про контрнаступ ЗСУ
У результаті очікуваного контрнаступу України цієї весни українським військам вдасться звільнити значну частину української території, яку зараз окупували російські сили, але це буде надзвичайно складним завданням, вважає генерал-лейтенант у відставці та колишній командувач армією США в Європі Марк Гертлінг.
Коментуючи активно обговорюваний у ЗМІ та експертному середовищі ймовірний весняний контрнаступ України, генерал-лейтенант у відставці Марк Гертлінг назвав дві причини того, чому це буде «надзвичайно важко» для України. Читайте про це за лінком
В Україну повернулася 31 дитина, вивезена раніше до Росії – Save Ukraine
В Україну 8 квітня повернулася 31 дитина з Херсонської і Харківської областей, яких після початку повномасштабного російського вторгнення вивезли до Росії або на підконтрольні Росії українські території. Про це повідомив фонд Save Ukraine, що повертає депортованих дітей додому.
«Після тривалої кількамісячної розлуки вони зустрінуться зі своїми сім’ями. Попереду і в дітей, і в батьків – психологічне й фізичне відновлення. І ми продовжимо про них піклуватися, поки сім’ї не опиняться вдома», – повідомили у фонді.
Директор фонду, а в минулому уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба зауважив, що з кожною місією кількість годин допитів у ФСБ Росії, випробувань, через які проходять сім’ї, щоби повернути своїх дітей, збільшується.
Інші подробиці поки що невідомі.
Наразі українській владі точно відомо про понад 19 тисяч вивезених з окупованих територій дітей до Росії, але їх складно точно підрахувати через окупацію частини території України. Це підрахунки Національного інформаційного бюро. За цей рік повернути вдалося поки що понад 300 дітей.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової.
За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
Українські військові відбили 35 атак сил РФ на 4 напрямках – Генштаб
Українські військові за добу 8 квітня відбили щонайменше 35 атак російських сил на чотирьох напрямках на сході України, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Протягом доби противник завдав два ракетних та 34 авіаційних ударів, здійснив понад 36 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів і надалі залишається високою по всій території України. Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – відбито більш як 35 атак противника», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що загарбники продовжують зазнавати «значних втрат» і для їх поповнення керівництво збройних сил Росії вирішило провести 29 квітня дострокові випуски з вищих військових навчальних закладів у Москві, Санкт-Петербурзі, Костромі, Пензі, Омську, Тюмені, Казані, Новосибірську, Вольську і Благовєщенську.
«При цьому, випуски з ВВНЗ, що готують спеціалістів для військових частин ракетних військ стратегічного призначення, повітряно-космічних сил та військово-морських сил збройних сил РФ, проводитимуть відповідно до запланованих раніше графіків», – йдеться в повідомленні.
Росія останнім часом не називає даних про свої втрати. За даними Генштабу ЗСУ, вони перевищують 177 тисяч осіб.
Дві людини постраждали у Запорізькій області через удар РФ авіаційними бомбами – прокуратура
У Запорізькій області 8 квітня двоє людей зазнали поранення через російський обстріл авіаційними бомбами по містах Оріхів та Гуляйполе, повідомила місцева прокуратура.
За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури, розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів і звичаїв війни.
«За даними слідства, 8 квітня 2023 року близько 10:30 військовослужбовці держави-агресора, застосовуючи засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, здійснили удар авіаційними бомбами по містах Оріхів та Гуляйполе Запорізької області. Поранено двох чоловіків віком 56 і 67 років», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, внаслідок обстрілів пошкоджені господарські споруди і приватні житлові будинки, в яких ударною хвилею вибило вікна, частково зруйноване і приміщення підприємства, а також прилегла територія.
Вранці в обласній військовій адміністрації повідомляли про цей удар і писали про одного постраждалого.
Російські війська від початку повномасштабного вторгнення регулярно обстрілюють Запоріжжя і область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Рік після удару РФ по вокзалу в Краматорську: в Україні вшанували пам’ять загиблих
В Україні 8 квітня вшановують пам’ять загиблих внаслідок російського удару по залізничному вокзалу в Краматорську на Донеччині рік тому, звідки люди намагалися виїхати в інші регіони країни, втікаючи від бойових дій.
«Жах, що в той день пронісся над залізничною станцією «Краматорськ» забрав життя 61 людини, а ще понад сотню – зазнали поранень. Вони тікали від війни, шукали порятунку в далеких від дому краях, але російська ракета обірвала їх життя, скалічила долі цілих родин… Торішні події – беззаперечне свідчення злочинних вчинків Росії на території України. Ракетний удар по залізничній станції «Краматорськ» – одна з найкривавіших сторінок кримінальної справи, яку, ми впевнені, розглядатимуть у суді Гааги. Винні мусять бути покарані», – заявили у Краматорській міській раді.
Вранці 8 квітня на знак вшанування памʼяті загиблих по всіх вокзалах оголошували хвилину мовчання.
У Краматорськ люди несли квіти до невеликого меморіалу на центральному залізничному вокзалі.
У лютому міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у спільному звіті з дослідницькою групою SITU заявила, що вагомі докази свідчать про те, що ракетний удар по залізничному вокзалу Краматорська на сході України 8 квітня минулого року був «явним воєнним злочином» Росії.
У звіті йдеться про те, що балістична ракета, яка була націлена на вокзал, була споряджена забороненими касетними боєприпасами, які розсіяли десятки малих бомб.
«Докази переконливо вказують на те, що ракета, яка вбила і поранила цивільних на вокзалі Краматорська, була запущена з контрольованої Росією території на сході України. Напад був порушенням законів війни та явним воєнним злочином», – наголошують автори звіту.
8 квітня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську на Донеччині, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних.
При цьому одразу після обстрілу низка російських телеграм-каналів повідомила, що ціллю обстрілу були українські військові й техніка, але згодом відредагували ці повідомлення. Згодом у Кремлі почали заявляти, що Росія не причетна до цього.
Ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це, наголосив високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів 8 квітня 2022 року.
Росія програла вибори до трьох органів ООН – AP
Росія цього тижня програла вибори до трьох органів ООН, пише Associated Press.
Росія «переважною більшістю голосів» поступилася Румунії у боротьбі за місце у Комісії зі становища жінок Економічної та соціальної ради ООН. Також вона програла Естонії членство у виконавчій раді ЮНІСЕФ, а Чехії та Вірменії – крісло у Комісії щодо запобігання злочинності та кримінального правосуддя.
При цьому Росію обрали до Комісії соціального розвитку шляхом акламації, в якій відмовилися брати участь США і Велика Британія, заявивши, що вторгнення Росії в Україну порушує міжнародне право. Тим самим спрощеним шляхом Росія увійшла до Міжурядової робочої групи експертів із міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності.
- Від 1 квітня Росія є головою Ради безпеки ООН. МЗС України назвало це «поганим жартом».
- За даними ЗМІ, такі країни, як США, Британія і Франція можуть знизити рівень свого представництва в Раді безпеки ООН на час головування Росії, але про бойкот або протест не йдеться.
- Роль голови Росія виконуватиме місяць, після чого головування перейде до Швейцарії.
«Діти з сивим волоссям». ПТСР під час війни та окупації – що це таке і як його подолати?
Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР,)? Наскільки до нього схильні люди, які перебували у зоні бойових дій чи в окупації? За який час може розвинутися ПТСР, і як довго триває лікування, щоб його позбутися? Як вплинув досвід Другої світової війни на ставлення до посттравматичного стресового розладу сьогодні?
Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте за ліном
Відповідно до закону про компенсацію за зруйноване війною житло, який почне діяти в травні 2023 року, на відшкодування братимуть із кількох джерел, повідомила народна депутатка та авторка закону Олена Шуляк в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Шуляк розповіла, що фінансувати відшкодування зруйнованого під час повномасштабної війни житла будуть коштами державного та місцевих бюджетів, грошами від міжнародних донорів та за рахунок майбутніх репарацій РФ.
Першим же джерелом зараз є, за словами Шуляк, конфісковані кошти «дочок» російських банків.
«Основна сума – від «Сбербанку Росії». І ми якраз ці гроші планувалися витрачати на компенсації. Тому станом на сьогодні в нас точно є 17 мільярдів гривень. І 35 мільярдів прибутку Національного банку України також можна буде використовувати на різні процеси, пов’язані з відновленням. Ми розраховуємо, що в цьому році компенсацію отримають десятки тисяч сімей», – повідомила авторка закону.
За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, станом на осінь 2022 року понад 2,4 мільйона українців мали пошкоджене чи зруйноване бойовими діями житло.
Ташева: Україна, найімовірніше, повертатиме Крим військовим шляхом
Постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева заявила, що Київ, найімовірніше, повертатиме окупований півострів військовим шляхом.
В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії вона наголосила, що Росія не хотіла говорити про політико-дипломатичне повернення Криму як до повномасштабної війни, так і після її початку.
Ташева вважає, що після спроб окупувати частину Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей стало зрозуміло, що військовий елемент деокупації півострова став ключовим.
«Ми не виключаємо політико-дипломатичний елемент для мінімізації втрат серед цивільного населення і військових та руйнування цивільної інфраструктури, але добре розуміємо, що найімовірніше звільнення буде військовим шляхом», – сказала вона.
Нещодавно супутникові знімки показали, що на півночі Криму облаштовано подвійну лінію окопів. На фото видно появу нових фортифікаційних споруд із двох боків від траси Е-105, а також біля озера Сиваш.
Раніше підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Україна не зможе деокупувати півострів завдяки фортифікації та формуванню оборони.
24 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що країна готується до деокупації Криму.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю Крим. Реалії заявляв, що Україна поверне півострів за п’ять-сім місяців. За його словами, повномасштабне вторгнення Росії створило передумови для деокупації півострова вже зараз.
До цього заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Сполучені Штати Америки підтримують завдання Україною ударів по російських військових об’єктах в окупованому Криму.
Опитування свідчать, що понад 60% українців підтримують спробу військового звільнення окупованого Криму – навіть якщо це означатиме тривалішу війну з Росією та зменшення допомоги Заходу.
Ігнат розповів, що потрібно для боротьби з керованими авіабомбами армії РФ
Армія РФ застосовує керовані авіабомби по всій лінії фронту. Щоб їм протистояти, потрібні засоби, які б допомагали ліквідовувати авіацію на великих відстанях, зазначив речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«Це не лише південь, а по всій лінії фронту: Сумська область, Чернігівська область, безумовно, східний напрямок. Вони атакують (керованими авіабомбами – ред.) всюди. Тобто, є ця нова загроза, на яку реагувати, м’яко кажучи, важко, бо противник застосовує ці керовані бомби дистанційно, і поки що безкарно», – розповів Ігнат.
За його інформацією, літаки РФ завдають ударів із дистанції від 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення або ж від кордону з Україною, чи моря – їх наразі нічим дістати.
«Щодня ворог застосовує на лінії фронту близько 10-12 керованих авіабомб. В основному, це бомба ФАБ-500, яка обладнана крилами, GPS-навігацією й здатна летіти до цілі ще 10-20 кілометрів, а можливо й більше»,– наголосив Ігнат.
Для того, аби боротися з авіабомбами, за інформацією Ігната, Україні потрібні наземні засоби, такі як Patriot або ж SAMP-T.
«А найкраще – це сучасні літаки, наприклад, F-16 або інші літаки покоління 4+, здатні протистояти російській авіації на великих відстанях, які мають і потужні радари, і ракети класу «повітря-повітря». Тільки так можна протистояти цій загрозі. Тому ще раз і ще раз треба звертатися до наших партнерів, щоб дійсно процес надання Україні такої техніки пришвидшувався», – підсумував Ігнат.
Україна давно просить союзників про надання сучасних літаків. Під час зустрічі в Парижі на початку лютого президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії.
Сотні тисяч людей – без даху над головою. Як українцям отримати нове житло?
13 мільйонів українців війна вигнала з дому. Багатьом із них уже нікуди повертатися – російська армія перетворила їхні оселі на руїни. Відновити їх неможливо. Інформацію про зруйноване житло влада вже рік збирає через мобільний застосунок «Дія».
Українці подали 350 тисяч заявок. Загальна площа цього житла – понад 23 квадратних кілометри. Щоб краще уявити, це величина цілого районного центру. До прикладу – Яворова, 15-тисячного міста на Львівщині. Читайте і дивіться про це за лінком
«Енергоатом»: окупанти встановлюють додатковий паркан на під’їздах до ЗАЕС
Російські військові обгороджують під’їзди до Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), повідомляє пресслужба «Енергоатома».
«Рейсові автобуси для персоналу ЗАЕС, які доставляють атомників на роботу, більше не курсуватимуть до фінального пункту маршруту. Перепоною стане новий паркан, який загарбники облаштовують на підходах до адмінбудівлі станції. Для цього вже почали рити землю», – йдеться в повідомленні.
Маршрутні автобуси доїжджають лише до кільця, де працівників ЗАЕС висаджують, і далі вони мають просто йти, зазначають у пресслужбі компанії.
В «Енергоатомі» наголошують, що таким чином російські військові фактично розширюють закритий периметр навколо станції, начебто готуючи її до оборони, «а простіше кажучи: вони бояться так, що не зупиняються навіть перед незаконним будівництвом на території атомного об’єкта».
29 березня Рафаель Ґроссі перебував на Запорізькій АЕС. Цей візит є його другим відвідуванням станції і першим після того, як МАГАТЕ запровадило постійну присутність на цьому майданчику у вересні 2022 року.
27 березня гендиректор МАГАТЕ зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Президент під час зустрічі наголосив, що «без негайного виведення російських військ і персоналу із ЗАЕС та прилеглих територій будь-які ініціативи з відновлення ядерної безпеки та захищеності приречені на невдачу».
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну.
«Це був форпост у тилу ворога». Початок війни: як обороняли Луганський аеропорт. Спецпроєкт
6 квітня 2014 року в окупованому Луганську підконтрольні Росії загони захоплюють будівлю СБУ і виносять звідти чимало зброї. Щоб не допустити перекидання російської армії повітрям, українське командування 8 квітня направляє в аеропорт 80-у аеромобільну бригаду, яка має взяти його під охорону. Оборона Луганського аеропорту тривала 146 днів, з яких понад 30 – в повній облозі, без жодного наземного сполучення, достатньої кількості їжі та боєприпасів.
Разом з Радіо Донбас.Реалії учасники оборони Луганського аеропорту згадують про майже п’ять місяців супротиву – як опановували зброю, вчились тримати оборону, вперше отримували поранення і втрачали побратимів. А ще майже у повній темряві садили літаки: велетенські «Іли» підлітали до смуги взагалі без освітлення, й лиш тоді оборонці на лічені секунди вмикали ліхтарі... Усі вони тоді вперше зрозуміли, що це – війна. Війна Росії проти України.
Читайте і дивіться за лінком
Чому Макрон не переконав керівника Китаю Сі Цзіньпіна щодо України?
Візит президента Франції та голови Єврокомісії до Китаю спочатку розглядався як ще одна можливість вплинути на голову КНР у питанні припинення війни в Україні. Емманюель Макрон і до свого приїзду, і у Пекіні наголошував, що Сі Цзіньпін має вплинути на російського президента Володимира Путіна і змусити його відмовитися від насильства. Але що відповів Сі Цзіньпін?
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова в рубриці «Точка зору» читайте за лінком
«Приліт менше ніж за хвилину». Чому Росія так обстрілює Очаків?
Очаків наразі найнебезпечніше місце на Миколаївщині через регулярні артилерійські обстріли. Агресор систематично б'є по місту з окупованої Кінбурнської коси, розташованої за 10 кілометрів, – кажуть українські військові. Як живе Очаків і чим місто допекло особисто Володимиру Путіну?
Читайте і дивіться про це за лінком
У Зеленського назвали мету «зливів» секретних даних про контрнаступ
Інформація про «витік» даних із секретних документів західних союзників є типовою грою російських спецслужб, зазначив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
«Мета «зливів» секретних даних очевидна: 1. Відвернути увагу. 2. Посіяти сумніви та взаємні підозри. 3. Внести розколи… Це стандартна гра російських спецслужб. Береш відкриті брифінги, додаєш фіктивні відомості чи окремі елементи перехоплень і публікуєш у соцмережах, легалізуючи «злив», – написав Подоляк.
Раніше американське видання New York Times повідомило, що у твітері і телеграмі цього тижня з’явилися нібито засекречені документи з подробицями планів США і НАТО щодо зміцнення українських збройних сил перед запланованим контрнаступом.
У цих матеріалах містяться відомості про сили та озброєння, принаймні частини українських підрозділів, які готуються до наступу, є інформація про графіки доставки боєприпасів та військової техніки. Із 12 бригад, про які йдеться у документах, 9 оснащуються за допомогою західних союзників України. Для їхнього обладнання потрібно, згідно з документами, 250 танків і 350 бойових машин піхоти. У документах, як зазначають співрозмовники видання, немає самих планів наступу, який планує український Генштаб.
Частина документів, де містяться дані про російські та українські втрати, за оцінкою джерел New York Times, виглядають сфальсифікованими. В одній з таблиць рівень російських втрат оцінюється в 17,5 тисячі вбитими, українських – в 71,5 тисячі, що суперечить даним Пентагону про майже 200 тисяч вбитих і поранених російських військовослужбовців і більше та понад 100 тисяч вбитих і поранених українських військових.
New York Times називає витік цих документів найбільшим успіхом російської розвідки, що стали оприлюдненими з початку вторгнення російської армії на українську територію.
Співрозмовники видання наголошують, що багато з цих даних вже застаріли, бо описують ситуацію станом на початок березня. Тим не менш, у Москві зможуть отримати чимало корисної інформації з цих даних. Наприклад, там вказується рівень використання боєприпасів для ракетних систем HIMARS.
Влада США намагалася видалити ці матеріали, однак цього не вдалося зробити.
«Нам відомо про повідомлення про пости в соцмережах, і міністерство вивчає це питання», – прокоментувала ситуація заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх.
Відомо, що на початку війни Київ відмовлявся ділитися з Вашингтоном своїми планами через побоювання з приводу витоку цієї інформації. Останніми місяцями кооперація в галузі військового планування між двома країнами розширилася. Такий витік може негативно позначиться на цьому процесі.
У Севастополі пролунав гучний вибух
У суботу, 8 квітня, слідом за Феодосією, пролунав гучний вибух у Севастополі, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим. Реалії».
«У Севастополі було чути гучний вибух, схожий на артилерійський постріл, повідомляє наш кореспондент», - йдеться в повідомленні.
Голова окупаційної «влади» Севастополя Михайло Развожаєв пише, що звуки вибуху ніби-то пов’язані з навчаннями військових РФ.
Вранці 8 квітня в тимчасово окупованій Феодосії також було чутно «два хлопки», повідомляють місцеві пабліки. За словами радника голови окупаційної «влади» Криму Олега Крючкова, в місті нібито спрацювала ППО.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська окупаційна влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».
На кордоні з Білоруссю та Росією посилюють оборонні рубежі – Наєв
Обстановка у Північній операційній зоні стабільна та контрольована, зазначив командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв.
«Триває нарощування системи інженерних загороджень у областях, яка межують з Білоруссю та Росією. Створюються протитанкові мінні поля на танкодоступних ділянках місцевості та ймовірних шляхах висування противника вглиб нашої території, а це – дороги, лісові смуги, мости, лінії електропередач тощо», – поінформував Наєв.
За його словами, цього тижня інженерні підрозділи «облаштували кілька десятків мінних полів з використанням більше ніж 6 тисяч протитанкових мін; прорито більш як сім тисяч метрів протитанкових ровів і траншей».
«Усі позиції обшиваються деревиною для більш ефективного виконання завдань нашими воїнами. Українські військовослужбовці працюють цілодобово, незважаючи на погодні умови», – додав Наєв.
В «Укренерго» кажуть, що відновили 80% пошкодженої обстрілами магістральної мережі
Від жовтня 2022 року через обстріли російської армії було пошкоджено 43% магістральних мереж, розповіли в пресслужбі «Укренерго».
Станом на 8 квітня 2023 року повернуто в роботу, «хоч подекуди й частково», 80% пошкодженої магістральної мережі, говорять енергетики.
Як зазначили в пресслужбі, понад 1200 ракет та дронів випустили російські військові по ключових енергетичних об’єктах, із них понад 250 влучили в ціль. Були обстріляні й зазнали різного ступеню ушкоджень усі теплові та гідроелектростанції, уточнили в «Укренерго».
За оцінкою Світового банку й ПРООН, лише першочергові потреби на відновлення та захист високовольтної мережі «Укренерго» цьогоріч складають майже 1 млрд доларів.
Як зазначили пресслужбі, «Укренерго» вже отримало майже 500 одиниць обладнання від країн ЄС, ще більше виготовляється та їде в Україну.
«Зараз електростанції виробляють достатньо електроенергії, щоб забезпечити потреби споживачів, а стан мереж дозволяє обходитися без відключень», – йдеться в повідомленні.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 15 ракетних і 18 дронових атак Росії по її об’єктах, а внаслідок російських атак на підстанції прилетіло понад 200 ракет і дронів, які завдали «важких пошкоджень» обладнанню.
Останній наразі масований ракетний удар Росії по енергетиці України був зафіксований 9 березня. Після цієї масованої атаки найскладніша ситуація з електропостачанням виникла у Харківській та Житомирській областях.
ВМС: Росія тримає у Чорному морі сім кораблів
Росія тримає на бойовому чергуванні в Чорному морі сім своїх військових кораблів, повідомляють Військово-морські сили Збройних сил України
«Станом на 10:00 8 квітня: в Чорному морі на бойовому чергуванні знаходиться сім ворожих кораблів, із них один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до чотирьох ракет; в Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі до семи ворожих кораблів, з них три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 20 ракет», – інформують українські військові.
Вранці 7 квітня в ефірі Радіо Свобода керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк повідомила, що в Чорному морі можуть бути готовими і спорядженими до запуску до восьми російських ракет типу «Калібр».
Гуменюк оцінила як невисоку ймовірність масованого ракетного удару. Водночас, за її словами, є високий рівень загрози з повітря і моря:
«Найменша вірогідність, що це буде масований ракетний удар. Тому що, дійсно, запаси ракет у них критично знижені, а те, що вони продовжуватимуть використовувати повітряні засоби ураження типу «шахедів», керованих авіаційних бомб, залишків тих ракет, які ще можуть собі дозволити, це очевидно, оскільки вони продовжуватимуть вишукувати системи нашої протиповітряної оборони і саме тому ми говоримо про досить високий рівень загрози з моря і повітря».