Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

«Виживати або виїжджати». Як зимуватиме Херсонщина, де критична ситуація?

Як Херсонщина готується до опалювального сезону цього року? Наскільки відрізняється ситуація на правобережній і окупованій частині області? Як переживуть зиму жителі області, будинки яких пошкоджені через обстріли або затоплення, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Бізнес по-українськи у Варшаві: біженці опановують нові професії і працевлаштовують земляків

Працьовиті, підприємливі і адаптивні – українці відкривають власний бізнес у Польщі.

За даними Польського економічного інституту, торік у країні зареєструвалося підприємцями близько 16 тисяч українських громадян, а в першому півріччі цього року їх стало ще майже 14 тисяч. Фактично кожна десята компанія, яку відкрили у Польщі, була українською. Біженці завзято провадять бізнес, платять податки і працевлаштовують земляків, а ще – не бояться кардинально змінювати рід діяльності. Дві українські переселенки, які зараз живуть у Варшаві, поділилися з проєктом «Ти як?» від Радіо Свобода досвідом відкриття власної справи за кордоном.

Віцепрем’єрка Стефанішина розповіла про зміни в ставленні до Росії в НАТО

Наратив, пов’язаний із небажанням дратувати Росію, залишився в минулому, йому поклав кінець саміт НАТО у Вільнюсі, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода віцепрем’єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

«До Вільнюса точно цей наратив ще жив серед союзників, серед дискусій на різних рівнях. У ході Вільнюсу ми поставили жирну крапку на цьому наративі всередині НАТО. Сьогодні думаємо про те, яким членом НАТО Україна буде, і це в першу чергу це пов’язано з виконанням рішень Вільнюсу», – зазначила Стефанішина.

Коментуючи очікування України від майбутнього саміту Альянсу, віцепрем’єрка зауважила, що «рішення, яке буде стосуватися України, стосуватиметься і безпеки Європи», і нагадала про історичну відповідальність лідерів.

«Ми бачимо канцлерку Меркель, яку вже по всій Європі більше ніж 20 років згадують як людину, яка заблокувала членство України в НАТО в 2008 році. Тому, звичайно, рішення, яке ухвалюють лідери, мають іти зсередини їхніх країн, від їхніх громадян, їхніх парламентів (…). Ми зробили свої висновки і сьогодні будемо посилено працювати в парламентському треку, але також взаємодіяти з громадянами щодо обізнаності стосовно рішень, які ми очікуємо по лінії НАТО», – сказала урядовиця.

У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.

До нардепа Шуфрича прийшли з обшуками

До народного депутата України, члена депутатської групи «Платформа за життя та мир» Нестора Шуфрича 15 вересня з обшуками прийшли співробітники Служби безпеки, повідомили Радіо Свобода джерела у спецслужбі.

За даними джерел СБУ, Шуфрича підозрюють у державній зраді, але його наразі не затримали, як про це написала раніше низка ЗМІ.

За даними слідства, Шуфрич «тісно працював із фсбшником і екснардепом Володимиром Сівковичем, який із московського офісу координував роботу російської агентури в Україні». У відомстві нагадують, що саме Сівкович був «куратором» роботи колишнього начальника кримського главку СБУ Олега Кулініча, затриманого минулого року.

«Очевидно, за завданням Сівковича Шуфрич був одним з рупорів Кремля в Україні. Наприклад, розповідав, що наша держава – штучне утворення. Тепер у нього буде більше часу почитати за ґратами нормальну історичну літературу», – повідомили в СБУ.

Сам Нестор Шуфрич ще публічно не коментував подію.

Раніше сьогодні вранці у мережі з’явилися повідомлення, зокрема від видання «Цензор.Нет», що Служба безпеки затримала народного депутата Нестора Шуфрича у його домі в селі Козин під Києвом. Повідомлялося про понад 50 обшуків у справі Шуфрича. Офіційного повідомлення від Служби безпеки, зокрема на сайті відомства, наразі немає.

«Дуже великий прогрес» – Стефанішина про переговори щодо членства України в НАТО

Україна буде членом НАТО, й переговори з Альянсом зосереджені зараз на тому, яким саме цей шлях буде, заявила в Брюсселі в інтерв’ю Радіо Свобода віцепрем’єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

«Сьогодні (14 вересня під час зустрічі в штаб-квартирі НАТО – ред.) з генеральним секретарем ми точно домовилися, як це буде, як буде проводитися оцінка оборонних спроможностей України, який внесок може зробити Україна в колективну євроатлантичну безпеку (…). Це все – спеціальні процедури і процеси, які застосовуються до союзників, до країн-партнерів. Ми проходимо таку оцінку і будемо формувати на базі цього відповідний план взаємосумісності з Альянсом», – сказала Стефанішина.

Віцепрем’єрка зазначила, що це дозволить усім країнам НАТО «в достатньо короткий період терміну» побачити, яким членом Альянсу буде Україна і яку роль у євроатлантичній безпеці відіграватиме.

На уточнювальне запитання кореспондентки Радіо Свобода щодо того, скільки саме часу знадобиться, урядовиця зазначила, що прогнозувати складно. Водночас назвала продуктивними з цієї точки зору свої останні зустрічі в штаб-квартирі НАТО 14 вересня.

«Як мінімум на чотири місяці ми скоротили строки досягнення тих цілей, які ми собі ставили після Вільнюсу. Це дуже великий прогрес з точки зору взагалі швидкості роботи натівських структур», – заявила Стефанішина.

Говорячи про результати Вільнюського саміту НАТО, Стефанішина назвала його «достатньо успішним» для України.

«Незважаючи на відсутність як такого запрошення України для НАТО (…), сьогодні ми маємо дуже глибокий і насичений порядок денний відносин. Усі союзники одноголосно підтвердили те, що Україна буде членом НАТО, і ми почали прокладати цей шлях вже сьогодні», – резюмувала урядовиця.

У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.

«Катастрофічні пошкодження» – розвідка Британії про удар по кораблях РФ у Севастополі

Розвідка Великої Британії, коментуючи удар по російських кораблях в окупованому Севастополі, заявила, що судна, ймовірно, зазнали значних руйнувань, а щоб їх відновити – будуть потрібні великі кошти і час.

«Вранці 13 вересня 2023 року численні ракети вдарили по судноремонтному заводу «Севморзавод» у складі військово-морської бази Чорноморського флоту Росії в Севастополі. Були уражені десантний корабель «Мінськ» і підводний човен типу «Ростов-на-Дону». Незважаючи на те, що Міністерство оборони Росії применшило пошкодження кораблів, дані з відкритих джерел свідчать про те, що «Мінськ» майже напевно був функціонально зруйнований, тоді як «Ростов», ймовірно, зазнав катастрофічних пошкоджень», – йдеться в повідомленні.

Там також зазначили, що існує реальна ймовірність того, що складне завдання з вилучення уламків із сухих доків виведе їх з експлуатації на багато місяців. Через це Чорноморський флот Росії постане перед «серйозною проблемою» щодо підтримки технічного обслуговування флоту, кажуть у розвідці Британії.

«Втрата «Ростова» прибирає один із чотирьох підводних човнів ЧФ Росії – носіїв крилатих ракет, які відіграли важливу роль у завданні ударів по Україні й поширенні російської влади на Чорне море і Східне Середземномор’я», – йдеться в повідомленні.

У Севастополі в ніч на 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання, зокрема на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.

Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.

В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.

Військові розповіли подробиці звільнення Андріївки біля Бахмута і боїв за неї

Андріївка на Донеччині зараз перебуває під контролем Збройних сил України, в селі зараз тривають стабілізаційні заходи, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок) майор, заступник командира тактичної групи «Азов», заступник командира 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ Родіон Кудряшов.

За його словами, звільнення сіл навколо Бахмута далося великою ціною і для українських військових, зокрема для Третьої окремої штурмової бригади.

«Зараз проходять певні стабілізаційні дії, для того, щоб зафіксувати, скажімо так, наш успіх. На сьогодні ми впевнено можемо сказати, що Андріївка є під контролем Збройних сил України, під контролем Третьої окремої штурмової бригади», – сказав Кудряшов.

При цьому, за його словами, під час наступу на півдні Бахмута і в боях за Андріївку ЗСУ повністю знищили керівництво та особовий склад 72-ої окремої мотострілецької бригади армії Росії, включно з її керівництвом.

«У ході цих дій ліквідовано безпосередню всю гілку керівництва 72 окремої мотострілкової бригади Російської Федерації. І упродовж дій в напрямку Кліщіївка і Курдюмівка, там, де займала оборону 72-а бригада, був знищений весь особовий склад. На сьогодні, за такою моєю скромною інформацією, 72-а бригада збройних сил Російської Федерації не існує на планеті Земля», – запевнив український військовослужбовець.

Кудряшов додав, що це не одна бригада, яка «ставала на шляху» Третьої штурмової бригади і «не перша», яку знищили бійці цього підрозділу.

Кудряшов також розповів, що звільнення населених пунктів навколо Бахмуту тривало в два етапи. Спочатку ЗСУ готували плацдарм на березі каналу Сіверський Донець, що і дозволило діяти у напрямку Андріївки, Кліщіївка та Курдюмівка. А впродовж останнього місяця – здійснювали щоденні штурмові дії, рейди та закріплювалися на певних ділянках, висотах і нарешті – у самому населеному пункті.

За словами Кудряшова, усе це далося великою ціною життів їхніх бійців: «Усі ці заходи, на жаль, супроводжувалися великими втратами, дуже цінними великими втратами безпосередньо для Третьої штурмової бригади не тільки серед техніки чи засобів ураження, але й, на превеликий жаль, серед особового складу. Тому ми повинні розуміти, якою ціною ці вже оперативні великі успіхи для України, безпосередньо для нас, для українців, даються. Це ціною життя наших піхотинців і солдатів».

Звільнення Андріївки, каже військовий, не означає, що російських військових повністю вибили з південного флангу Бахмута, однак це – важливий крок для великого оперативного успіху на цьому фланзі.

«Андріївка є ключовим населеним пунктом, ключовим вузлом сполучення між такими населеними пунктами як Курдюмівка і Кліщіївка. Цей самий напрямок має вузол, який є як і логістичним, так і одними із небагаточисленних переходів безпосередньо через висоти і через залізницю, яка пролягає безпосередньо до міста Бахмута. Цей ключовий напрямок на сьогодні є нашим», – сказав Кудряшов.

Вперше про звільнення Андріївки офіційно повідомили вчора. Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр написала у своєму телеграм-каналі, що «Андріївка наша». Однак у відповідь на це у Третій штурмовій бригаді заявили, що ця інформація передчасна і може нашкодити українським військовим. Після цього Маляр відредагувала повідомлення, замінивши слова «Андріївка наша» на «Андріївка – ситуація дуже складна і мінлива» та пояснила ситуацію «комунікаційним збоєм». У сьогоднішньому ранковому зведенні за останню добу Генеральний штаб України повідомив, що ЗСУ «оволоділи Андріївкою у Донецькій області».

Вночі ЗСУ знищили 17 «шахедів», які рухалися у напрямку Хмельниччини – Повітряні сили

У Повітряних силах Збройних сил України повідомили, що російські війська вночі запустили по Україні з південно-східного напрямку (Приморсько-Ахтарськ) 17 ударних дронів типу Shahed-136/131.

«Усього зафіксовано пуски 17 ударних БПЛА, які по різних маршрутах рухались у напрямку Хмельниччини. Усі 17 «шахедів» знищено протиповітряною обороною по маршруту слідування. Залучалась винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи Повітряних сил та інших складових Сил оборони», – прозвітували у Повітряних силах.

Хмельницька ОВА підтвердила у Telegram, що в регіоні було чутно звук вибуху, втім деталей щодо атаки наразі немає. На Хмельниччині поблизу Старокостянтинова розташований аеродром, які російські війська атакували вже кілька разів.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Армія РФ «розбита вщент». Рош га-Шана і тривоги в Умані

• Ситуація в Андріївці, що на Бахмутському напрямку, складна і мінлива. Про це написала заступниця міністра оборони Ганна Маляр, виправляючи свою першу заяву про звільнення села, яку спростували українські військові. Що ж насправді відбувається у Андріївці та кому можуть вірити українські громадяни?

Лідер Північної Кореї відвідав завод із виробництва винищувачів у Росії

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин 15 вересня прибув у Комсомольськ-на-Амурі на Далекому Сході Росії, де в рамках свого кількаденного візиту відвідав завод, який виробляє російські винищувачі.

Далі Кім планує поїхати до Владивостока, щоб оглянути Тихоокеанський флот РФ, заявив президент Росії Володимир Путін російським ЗМІ після зустрічі з Кім Чен Ином на космодромі «Восточный» 13 вересня.

Напередодні Путін заявив, що прийняв запрошення відвідати Північну Корею від Кім Чен Ина. Про терміни, коли така поїздка може відбутися, не повідомляють.

13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів», але не став говорити про військову співпрацю.

Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу. Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.

Війська РФ вночі обстріляли Нікопольщину, пошкодили об’єкт інфраструктури – ОВА

Російські військові в ніч на 15 вересня вкотре обстріляли Нікопольщину, пошкодивши там об’єкт інфраструктури, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Уночі від атак знову потерпала Нікопольщина. Ворог двічі накрив район із важкої артилерії. У Червоногригорівській громаді російські окупанти пошкодили об’єкт інфраструктури. Також, через обстріли, зайнялася суха трава. Вогнеборці оперативно загасили полум’я. Цілив ворог і по Марганецькій громаді», – йдеться в повідомленні.

Голова ОВА додав, що постраждалих немає.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Генштаб ЗСУ: втрати військ РФ у війні проти України перевищили 271 тисячу

Росія під час повномасштабної війни проти України втратила близько 271 440 своїх військових, зокрема 470 осіб – за останню добу, заявив вранці 15 вересня Генеральний штаб ЗСУ.

Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу, – такі:

• танки ‒ 4612 (13 – за останню добу)
• бойові броньовані машини ‒ 8814 (+4)
• артилерійські системи – 5972 (+28)
• РСЗВ – 774 (+5)
• засоби ППО ‒ 521 (+4)
• літаки – 315
• гелікоптери – 316
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4714 (+17)
• крилаті ракети ‒ 1455
• кораблі /катери ‒ 20
• підводні човни – 1
• автомобільна техніка й автоцистерни – 8492 (+34)
• спеціальна техніка ‒ 889.

Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.

Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.

Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.

ISW: в Україні загинув вже другий командир полку «відносно елітних» сил РФ

Американський Інститут вивчення війни (ISW) звертає увагу на повідомлення про те, що під час бою в Україні загинув командир російського 247-го гвардійського десантно-штурмового полку (ВДВ) (7-а дивізія ВДВ) Василь Попов. За словами аналітиків, це другий командир цього полку, який загинув в Україні.

«Ймовірно, Василь Попов нещодавно змінив Петра Попова на посаді командира 247-го полку – у серпні або вересні 2023 року, і Василь Попов є другим командиром 247-го полку, який загинув під час бойових дій в Україні після смерті полковника Костянтина Зізевського в лютому 2022 року», – йдеться в повідомленні.

За даними ISW, підрозділи 247-го полку діють в районі межі Донецької і Запорізької областей.

«ISW раніше заявляв, що відносно елітні сили ВДВ проводять обмежені контратаки на критичних ділянках фронту, і загибель Василя Попова підтверджує оцінку ISW про те, що ці контратаки, ймовірно, завдадуть ще більших втрат цим підрозділам», – заявили аналітики.

Росія не дає інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому.

Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих, імовірно, вища.

Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.

Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.

Про «карколомні» зміни у Вільнюсі, членство у НАТО і ЄС під час війни та зерно. Ексклюзив з Ольгою Стефанішиною

Попри повномасштабну війну, що триває, Україна готується до членства як у Євросоюзі, так і в НАТО, а військово-політичне, надто – економічне – об’єднання своєю чергою готуються до можливого розширення. Про порядок денний взаємин між Україною й НАТО, сформований самітом альянсу у Вільнюсі, прогрес Києва на шляху до членства, виконання ним критеріїв, що супроводжували надання статусу кандидата на вступ до ЄС, складні взаємини з Угорщиною та зернове «загострення» з Польщею Радіо Свобода поговорило в Брюсселі з віцепрем'єр-міністеркою з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною. Чи можуть обернутися проблеми з Польщею, дружньою до України, блокадою руху до ЄС? І як Україна переконуватиме союзників по НАТО діяти рішучіше на саміті у Вашингтоні 2024 року? Про це й не тільки – в ексклюзивному інтерв'ю.

Стефанішина не виключає дискусій про «непристойні» мирні пропозиції Україні всередині НАТО

У Києві не виключають, що дискусії про мирні пропозиції Україні, які вона вважала би неприйнятними, ведуться «деякими представниками країн НАТО». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила віцепрем’єрка з євроантлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, при цьому додавши, що ці дискусії «не мають під собою жодної підтримки».

«До українських офіційних осіб ніхто з лідерів, політиків або колег з дипломатичного, політичного корпусу не звертався з такими пропозиціями, вочевидь, розуміючи, що це буде прийнято як ознака слабкості і недалекоглядності», – зазначила Стефанішина, маючи на увазі серпневу заяву керівника Апарату генсекретаря Альянсу Стіана Єнссена, який не виключив територіальні поступки з боку України в обмін на членство в НАТО.

На уточнювальне запитання кореспондентки Радіо Свобода про те, чи обговорювала вона цю тему з самим генсеком Столтенберґом під час їхніх переговорів 14 вересня, урядовиця відповіла заперечно.

«Воно не є на порядку на порядку денному взагалі будь-яких дебатів і перемовин. І, скажімо так, не є предметом якихось дискусій, які необхідно піднімати на цьому рівні. Ми знаємо деяких представників країн НАТО, які обговорюють або мають в голові такі думки, але вони точно не мають ніякого підґрунтя і підтримки», – резюмувала Стефанішина, не називаючи ці країни.

У серпні низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.

Українська сторона різко відреагувала на цю заяву. У МЗС України назвали такі розмови «абсолютно неприйнятними», а секретар РНБО Олексій Данілов назвав заяву «дивним вкидом».

16 серпня у НАТО назвали «помилкою» заяву Єнссена щодо відмови України від частини своїх територій в обмін на вступ.

А сам Єнссен у коментарі виданню VG уточнив, що його заява «була частиною більшої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні». «Я не повинен був так говорити. Це була помилка», – сказав він.

У Білому домі заперечили переговори про територіальні поступки України в обмін на членство в НАТО.

Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Україна сама буде вирішувати, коли настануть умови для ведення будь-яких переговорів і за столом переговорів вирішуватимуть, яке рішення є прийнятним.

Хмельницька ОВА повідомила про вибух і роботу ППО в області

На Хмельниччині вранці 15 вересня було чути вибух, влада повідомила про роботу протиповітряної оборони.

Перший заступник голови обласної військової адміністрації Сергій Тюрін закликав жителів до відбою повітряної тривоги залишатися в укриттях.

Інші подробиці поки не відомі. На Хмельниччині поблизу Старокостянтинова розташований аеродром, які російські війська атакували вже кілька разів.

Тим часом, повітряна тривога, крім Хмельниччини, оголошена ще у низці областей: Житомирській, Вінницькій, Рівненській, Тернопільській і Чернівецькій. Повітряні сили повідомили, що в цих областях є загроза удару російських безпілотників.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, дронів, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Генштаб: ЗСУ «в ході штурмових дій оволоділи Андріївкою» на Донеччині

Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що українські військові взяли під контроль Андріївку на Донеччині, а також у ході наступальних дій «мали частковий успіх» у районі Кліщіївки.

«У зоні відповідальності ОСУВ «Хортиця» на Бахмутському напрямку противник не полишає спроб прорвати оборону Збройних сил України в районі Богданівки. У свою чергу, Сили оборони в ході наступальних дій мали частковий успіх в районі Кліщіївки. У ході штурмових дій оволоділи Андріївкою Донецької області, завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах», – йдеться в ранковому зведенні, оприлюдненому вранці 15 вересня.

У Генштабі додали, що в зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському і Мар’їнському напрямках російські війська вели «безуспішні наступальні дії» в районах Ласточкиного та Авдіївки Донецької області.

«Там, протягом минулої доби ворог здійснив близько 10 невдалих спроб витіснити наші підрозділи із займаних позицій. Крім того, всі атаки ворога в районі Мар’їнки Донецької області обернулися для окупантів значними втратами як у живій силі, так і в техніці. На Шахтарському напрямку українські воїни утримують ініціативу», – йдеться в повідомленні.

На Мелітопольському напрямку, за даними командування, українські сили продовжують наступальну операцію. Протягом минулої доби відбулося 25 бойових зіткнень, повідомили у Генштабі.

Напередодні заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що ЗСУ звільнили Андріївку на Бахмутському напрямку. Незабаром вона змінила повідомлення, назвавши ситуацію в населеному пункті «дуже складною і мінливою».

Після початкового повідомлення пресслужба 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює на Бахмутському напрямку, назвала цю інформацію «хибною та передчасною». А пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади Олександр Бородін в ефірі Радіо Свобода ввечері 14 вересня заявив, що бойові дії в Андріївці в Бахмутському районі тривають.

В ISW заявили про «ширшу системну проблему» з російською ППО після удару в Євпаторії

Завдання українськими військами 14 вересня удару по російській системі протиповітряної оборони поблизу Євпаторії в окупованому Криму свідчить про те, що на півострові можуть бути системні тактичні збої російських систем протиповітряної оборони, заявив у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

«Цей удар свідчить про те, що російські війська не були готові перехопити ракети за допомогою системи або не змогли цього зробити. 23 серпня українські війська завдали удару по російській системі протиповітряної оборони С-400 біля Оленівки в Криму (117 км на північний захід від Севастополя), і другий український удар по російській системі протиповітряної оборони за останні тижні вказує на те, що такі тактичні помилки можуть відображати ширшу системну проблему з російською ППО в окупованому Криму», – наголошують аналітики.

Рано-вранці 14 вересня поблизу Євпаторії в окупованому Криму пролунали вибухи. Джерела в Службі безпеки України повідомили Радіо Свобода, що «унікальну спецоперацію», внаслідок якої був знищений російський комплекс ППО «Тріумф» вартістю 1,2 мільярда доларів, здійснили спільно СБУ і Військово-морські сили.

«По цілі ефективно відпрацювали безпілотники і ракети «Нептун», – повідомили в СБУ.

Згодом у Збройних силах України підтвердили удар по місцю розташування російського ракетного комплексу «земля-повітря» поблизу Євпаторії.

Росія офіційно не повідомляла про знищення свого комплексу поблизу Євпаторії.

Міністерство оборони Росії заявило, що російська ППО нібито перехопила 11 українських безпілотників над Кримом, але не згадувало про українські ракетні удари. На супутникових знімках, оприлюднених 14 вересня, видно вибух поблизу Євпаторії. Додаткові кадри показують, що російські війська нещодавно розгорнули батарею С-400 поблизу Євпаторії, і що вибух стався в тому самому місці, де була розгорнута російська система.

Перед цим удару зазнав Севастополь, внаслідок чого були пошкоджені два російські кораблі.

В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».

Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.

США запровадили санкції проти 5 турецьких компаній через допомогу Росії у війні проти України

CША запровадили санкції проти п’яти турецьких компаній і громадянина Туреччини, звинувативши їх у допомозі Росії в ухиленні від санкцій і підтримці Москви у її війні проти України.

Як повідомляє Reuters, обмеження націлені на судноплавні та торговельні компанії, які звинувачують у допомозі з ремонтом підсанкційних суден, пов’язаних з міністерством оборони Росії, і сприянні передачі «товарів подвійного призначення». Ці обмеження є частиною більшого пакету санкцій, оголошеного Вашингтоном 14 вересня.

Міністерство фінансів США у своїй заяві заявило, що застосувало санкції щодо Margiana Insaat Dis Ticaret і Demirci Bilisim Ticaret Sanayi, зазначивши, що на ці турецькі компанії Росія покладалася в імпорті «дуже необхідних товарів подвійного призначення для ведення неспровокованої війни проти України».

Зазначається, що перша компанія здійснив сотні поставок російським організаціям, які потрапили під санкції і які є частиною ланцюжка поставок для виробництва військових безпілотників, а друга відправила датчики та вимірювальні інструменти в Росію.

Держдепартамент США запровадив санкції проти компанії Denkar Ship Construction за надання послуг з ремонту суден компанії, пов’язаної з Міноборони Росії. Також обмеження запроваджені щодо турецької агенції ID Ship Agency та її власника Ілкера Догруйола, а також щодо компанії CTL Limited, яка, за даними Держдепу, була посередником, який доставляє електронні компоненти американського та європейського походження компаніям у Росії.

Санкції були запроваджені в делікатний для відносин США і Туреччини момент, коли Вашингтон очікує, що Анкара ратифікує членство Швеції в НАТО

Кілька високопоставлених чиновників США відвідали Туреччину після вторгнення Росії в Україну в рамках кампанії тиску, щоб запобігти будь-якій допомозі турецьких компаній Росії в обході обмежень США.

«Протягом останніх 18 місяців ми ділилися своєю стурбованістю з турецьким урядом і приватним сектором і інформували їх про значні ризики ведення бізнесу з тими, щодо кого ми ввели санкції, хто пов’язаний з війною з Росією», – сказав високопоставлений чиновник Мінфіну США на умовах анонімності.

Наразі турецька сторона санкцій США не коментувала.

«Це справді потрібно» – Зеленський про створення інституту військового омбудсмена

Президент України Володимир Зеленський заявив, що створення в Україні інституту військового омбудсмена «справді потрібно».

«Сьогодні ж відзначу спільну роботу Рустема Умєрова з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцeм щодо такої нової інституції як військовий омбудсмен. Це справді потрібно. Потрібно, щоб була потужна система правозахисту воїнів у самому секторі оборони», – сказав він у своєму відеозверненні.

Днями під час зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) міністр оборони Рустем Умєров анонсував запровадження нової посади – військового омбудсмена. За його словами, наразі Сили оборони України налічують 1 мільйон військовослужбовців, з яких близько 800 тисяч – служать безпосередньо в лавах ЗСУ.