Чехія, Данія та Нідерланди домовилися постачати зброю Україні
Представники Чехії, Данії та Нідерландів підписали лист про наміри щодо постачання зброї Україні – про це повідомило чеське Міністерство оборони 19 вересня.
За повідомленням, угоду підписали в рамках зустрічі на авіабазі «Рамштайн». Чехію представляв заступник міністра оборони Даніель Блажковець.
За його словами, угода дозволить постачати Україні переважно чеське озброєння за фінансової підтримки Данії та Нідерландів.
«Зокрема, це постачання додаткових танків, гаубиць, стрілецької зброї, бойових машин піхоти, засобів протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби або боєприпасів від компаній нашої оборонної промисловості», – заявив Блажковець.
Очікується, що техніка та боєприпаси будуть передані Україні найближчими місяцями та в 2024 році.
Раніше Reuters з посиланням на інформаційне агентство Ritzau повідомило, що Данія передасть Україні ще 45 танків.
Зустріч «Рамштайн» 19 вересня концентрувалася на передачі Україні систем протиповітряної оборони, артилерії та боєприпасів.
Перший «Рамштайн» Умєрова, Зеленський у США: ATACMS будуть? РФ виженуть з Радбезу ООН?
- У Нью-Йорку розпочалася 78-а сесія Генеральної асамблеї ООН. До Нью-Йорка приїхали очільники понад 150 держав світу, зокрема президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський. У своїй промові Джо Байден сказав, що США «хочуть більш безпечного, квітучого, рівноправного світу для всіх людей», в якому «жодна нація не зустрічає виклики на самоті». Водночас, за словами президента США, Росія сподівається, що світ «втомиться і дозволить їй розчавити Україну без наслідків». Зеленський виголосить свою промову після 19:00 за Києвом. Виступ українського президента Радіо Свобода буде транслювати наживо з подальшим обговоренням у студії.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров 19 вересня вперше узяв участь у засіданні формату «Рамштайн», що проходить у Німеччині. Засідання відкрив міністр оборони США Ллойд Остін. Він почав виступ з подяки Олексію Резнікову «за його важку працю та самовідданість і за все, що він зробив для вільної України в безпечному світі», водночас Остін відмовився коментувати своє ставлення до прохання України надати далекобійні ракети ATACMS. Результати 15-го засідання у форматі «Рамштайн» будемо обговорювати в ефірі «Свобода Live».
Зустріч «Рамштайн» завершилася: говорили про ППО, артилерію та боєприпаси
Завершилася 15-та зустріч Контактної групи з оборони України, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода 19 вересня.
За її словами, у зустрічі було три пріоритети: протиповітряна оборона, над посиленням якої працюватимуть партнери, а також передача Україні більшої кількості артилерії та боєприпасів для продовження контрнаступальної операції.
Як заявив на зустрічі командувач Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі, за результатами консультацій він зробив висновок, що українська сторона «не планує зупинятися і взимку, вона налаштована звільняти території далі і продовжувати контрнаступ».
Крім того, учасники «Рамштайну» повторили готовність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
Раніше міністр оборони США Ллойд Остін закликав союзників надалі докладати зусиль для зміцнення української протиповітряної оборони.
П’ятнадцяте засідання Контактної групи з питань оборони України відбулося 19 вересня на авіабазі Рамштайн у Німеччині. Це перша зустріч у форматі «Рамштайн», у якій бере участь новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров.
108 днів у полоні російської армії, побиття й психологічний тиск, утримання в ізоляторі в Оленівці. Все це пережив житель Маріуполя Сергій Лінь, коли на початку повномасштабної війни взявся волонтерити – евакуйовувати з міста людей. Сергія звільнили дивом. Зараз він продовжує волонтерську роботу – доправляє гуманітарку й забирає жителів з деокупованих територій. Водночас чоловік досі не має статусу колишнього цивільного заручника й не отримав від держави жодних компенсацій.
У Львові завершили ліквідацію наслідків удару «Шахедами» – ОВА
У Львові завершили ліквідацію наслідків російського удару безпілотниками «Шахед», повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Ліквідацію наслідків ворожого удару «Шахедами» по Львову завершили. Близько 12 годин невтомної та жертовної роботи фахівців ДСНС… Окупанти забрали життя однієї людини, травмували двох чоловіків. Лише за попередніми даними, знищили близько 300 тонн гуманітарної допомоги на складі релігійної та благодійної організації Карітас-Спес», – написав голова ОВА у телеграмі.
У ніч на 19 вересня Львівщину атакували дрони-камікадзе. Голова ОВА Максим Козицький повідомив, що, за попередніми даними, у напрямку Львівської області летіли 18 дронів – 15 із них збили Сили повітряного командування «Захід», сім збили безпосередньо у повітряному просторі Львівської області.
Місцева влада повідомила про три влучання у промислові склади у Львові, у тому числі склади, де було продовольство.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 19 вересня Росія застосувала під час удару по Україні 30 ударних безпілотників Shahed-136/131, а також балістичну ракету Іскандер-М. 27 БПЛА українські військові збили.
Ніхто не хоче припинення війни більше, ніж Україна, але Росія стоїть на шляху до миру – Байден
Генеральная асамблея ООН «вже другий рік» ухвалює резолюції на підтримку мирного врегулювання конфліктів на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Про це заявив президент США Джо Байден, виступаючи на засіданні Генасамблеї 19 вересня.
«Як і всі інші держави, США хочуть припинення війни, але ніхто не хоче припинити війну більше, ніж Україна. Ми в найактивніший спосіб підтримуємо Україну в дипломатичному врегулюванні кризи для забезпечення сталого миру. Але лише на Росії лежить відповідальність за цю війну», – заявив він.
Байден додав, що Росія – єдина, хто має можливість негайно припинити війну, водночас «лише Росія стоїть на шляху до миру».
«Ціна Росії за мир: капітуляція України, територія України та діти України», – додав президент США.
Він назвав підтримку України інвестицією в майбутнє кожної держави, яка хоче, аби світ «жив за правилами, які застосовуються до всіх і підтримуються всіма, великими й малими»:
«Суверенітет, територіальна цілісність – це основа цієї великої організації. Всеохопні права людини – це наш дороговказ. Ми не можемо віддати їх на відкуп».
У Нью-Йорку триває 78-та сесія Генеральної Асамблеї ООН. На сьогодні, 19 вересня, заплановані загальнополітичні дебати.
У Куп’янську до шести зросло число загиблих через російський удар – ОВА
Кількість загиблих через російський удар по Куп’янську 19 вересня збільшилася до шести, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок ворожого удару КАБом у Куп’янську загинули четверо чоловіків і дві жінки. Екстрені служби продовжують огляд місця влучання», – написав він у телеграмі.
Раніше влада повідомляла про трьох загиблих.
На початку цього місяця військові повідомляли, що на Лимано-Куп’янському напрямку армія РФ намагається «прорвати оборону ЗСУ», особливо в районі Новоєгорівки Луганської області.
Місто Куп’янськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. В останні тижні з’явилися повідомлення про концентрацію великої кількості російських військ на Куп’янському напрямку. Обстріли міста посилилися.
Місцева влада 10 серпня оголосила про початок обов’язкової евакуації жителів 37 населених пунктів Куп’янського району Харківської області.
Промова Байдена в ООН: якщо Росія переможе, незалежність жодної нації не буде в безпеці
Білий дім оприлюднив уривки із промови президента Сполучених Штатів Джо Байдена, яку він планує виголосити на Генеральній асамблеї ООН 19 вересня.
Згідно з нею, США «хочуть більш безпечного, квітучого, рівноправного світу для всіх людей», в якому «жодна нація не зустрічає виклики на самоті». Байден вказує на рекордні теплові хвилі в США та Китаї, лісові пожежі в Північній Америці та південній Європі, посухи в Африці та повінь у Лівії.
Водночас, за словами президента США, Росія сподівається, що світ «втомиться і дозволить їй розчавити Україну без наслідків».
«Але я питаю у вас: якщо ми покинемо ключові принципи Хартії ООН, аби догодити агресору, чи зможе будь-яка держава-член бути впевненою у власній захищеності? Якщо ми дозволимо вирізати Україну, чи незалежність будь-якої нації в безпеці? Відповідь – ні. Ми маємо виступити проти цієї неприхованої агресії сьогодні, аби запобігти іншим потенційним агресорам завтра», – йдеться в тексті.
Відтак Вашингтон, додає Байден, разом із союзниками планує підтримувати Україну в захисті її суверенітету та територіальної цілісності.
У Нью-Йорку відкрилася 78-та сесія Генеральної Асамблеї ООН. На сьогодні, 19 вересня, заплановані загальнополітичні дебати.
Естонія, Люксембург і Україна створили IT-коаліцію – Міноборони Естонії
Естонія, Люксембург і Україна 19 вересня під час зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» започаткували ІТ-коаліцію, яка підтримуватиме Збройні сили України в кіберсфері, повідомило Міністерство оборони Естонії.
«Роль інформаційно-комунікаційних технологій у цій війні, безумовно, важче усвідомити, оскільки кінетична діяльність на фронті набагато помітніша. Тим не менш, дії в кіберсфері є значними підсилювачами того, що відбувається на фізичному полі бою. Для Естонії це задоволення й честь мати можливість використати свої компетенції електронної держави для підтримки України», – сказав міністр оборони Ганно Певкур.
Як повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, ІТ-коаліція зосереджуватиметься на гарантуванні безпечної та стійкої ІТ-інфраструктури для Міністерства оборони України і Сил оборони, що дозволить Україні бути ефективнішою та дієвішою на полі бою.
«Ми вдячні Естонії та Люксембургу за їхнє лідерство в просуванні цієї ініціативи. Я також хотів би подякувати Бельгії, Латвії, Литві та Данії за те, що вони приєдналися до нас у цій справі, а також Люксембургу за те, що вони вже оголосили про перший внесок до ІТ-коаліції», – сказав він.
За повідомленням, окрім Естонії, Люксембургу та України, під час презентації ІТ-коаліції Декларацію про наміри також підписали Бельгія, Литва і Данія. «Метою сьогоднішнього заходу також було надати союзникам більше інформації про коаліцію, щоб залучити інші держави, оскільки об’єднані сили – завжди сильніші. Низка держав зацікавилися коаліцією, і мета – швидко розширити коло держав-контрибуторів», – додав міністр оборони Естонії.
Створення «IT-коаліції» в червні цього року під час чергового засідання «Рамштайну» анонсував тодішній міністр оборони України Олексій Резніков.
Україна у Міжнародному суді ООН заявила, що Росія використала «неправдиві звинувачення у геноциді» для виправдання свого повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Українська сторона наголосила, що Москва послалася на Женевську конвенцію, щоб «знищувати».
Україна 19 вересня, на другий день попередніх слухань у Міжнародному суді ООН у Гаазі, представила свою справу після того, як Москва виступала напередодні, заявивши, що позов «безнадійно помилковий» і справа має бути закрита.
Слухання, які триватимуть до 27 вересня, будуть зосереджені на правових аргументах щодо юрисдикції Міжнародного суду.
Українська сторона вимагає притягти Москву до відповідальності за спотворення поняття «геноцид» для виправдання нападу: Росія заявляла, що намагалася запобігти геноциду на сході України. Київ відкинув це твердження, пославшись на Конвенцію ООН про геноцид, яка не допускає вторгнення з метою його запобігання. Росія, у свою чергу, стверджує, що ця справа є непідсудною Міжнародному суду, оскільки Конвенція не стосується застосування сили між державами.
Також Київ звинувачує Росію у «плануванні актів геноциду в Україні» та «умисному вбивстві й завданні тяжких поранень представникам української національності», а отже, в тому, що вона сама вчиняє геноцид.
«Росія веде війну проти моєї країни в ім’я цієї жахливої брехні про те, що Україна здійснює геноцид проти власного народу», – заявив суддям 19 вересня представник України Антон Кориневич.
Він закликав Міжнародний суд вирішити, що він має юрисдикцію розглядати справу в повному обсязі, і врешті постановити, що Росія повинна виплатити репарації за вторгнення в Україну під вигаданим приводом.
«Чи може держава використовувати неправдиві звинувачення в геноциді як привід для руйнування міст, бомбардування цивільних жителів і депортації дітей з їхніх домівок? Коли Конвенцією про геноцид так цинічно зловживають, хіба цей суд безсилий? Відповідь на ці запитання має бути «ні», – сказав Кориневич.
18 вересня під час виступу в суді представник Росії Геннадій Кузьмін заявив, що «правова позиція України безнадійно помилкова». Він стверджує, що якщо Україна наполягає на тому, що геноциду не було, «не може бути порушення» Конвенції ООН про геноцид і, отже, справа має бути закрита.
Очікується, що Міжнародний суд 20 вересня також заслухає представників 32 інших держав, які підтримують аргумент України про те, що суд має юрисдикцію для розгляду справи.
У березні 2022 року суд ООН став на бік України, наказавши Росії «негайно зупинити» свої військові дії. Росія наказ суду ігнорує.
Раніше цього року суд прийняв до розгляду клопотання 32 союзників України про приєднання до справи на боці Києва. До них належать усі країни Європейського союзу, крім Угорщини, Велика Британії, Канада, Австралія й інші союзники України, але не США.
Міжнародний суд у Гаазі був створений після Другої світової війни для розгляду правових скарг, поданих державами щодо ймовірних порушень міжнародного права. Це найвища судова установа ООН. Рішення Міжнародного суду є обов’язковими, але він не має прямих засобів їх виконання.
Експерти, яких цитує агентство Reuters, заявили, що рішення на користь Києва не зупинить війну, але може вплинути на майбутні репараційні виплати.
Шмигаль розповів, скільки коштів Україна очікує від МВФ наступного року
Проєкт державного бюджету на 2024 рік вже перебуває на розгляді парламенту, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він розповів на засіданні уряду 19 вересня.
При цьому, за його словами, Україна потребуватиме близько 42 мільярдів доларів для наповнення бюджету наступного року.
«Вже зараз розуміємо, звідки ці кошти можуть надійти. Це програма ЄС Ukraine Facility, це допомога Сполучених Штатів, це програма МВФ та допомога інших наших друзів і партнерів», – сказав він.
Шмигаль назвав програму співпраці з Міжнародним валютним фондом якорем фінансування бюджету.
«У 2024 році очікуємо від Фонду траншів на суму 5,4 мільярда доларів», – заявив голова уряду.
Крім того, додав він, Україна має довгострокові програми співпраці з Норвегією, Японією, Канадою, іншими країнами та «вже зараз має бачення, як можемо закрити фінансування на наступний рік».
Прем’єр-міністр 15 вересня повідомив, що Уряд ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік з власними доходами загального фонду в 1 трильйон 560 мільярдів гривень та видатками загального фонду у 3 трильйони 108 мільярдів гривень.
Уряд пропонує ЄС та сусіднім країнам компроміс щодо української агропродукції – Шмигаль
Уряд України пропонує ЄС та країнам-сусідам – Польщі, Угорщині, Словаччині – компроміс щодо української агропродукції, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він зазначив, що Україна запровадить ефективні заходи контролю та верифікації за експортом 4-х груп товарів.
«Ми будемо надавати ЄС та сусідам митні дані щодо експорту визначених товарів та будемо збирати дані про кінцевий пункт відправлень у системі електронної черги. Наша ключова пропозиція – це запровадження системи верифікації на експорт визначених агротоварів до 5 держав-членів ЄС. Ми обговорюємо цю пропозицію з Єврокомісією», – сказав Шмигаль.
За його словами, якщо Польща, Угорщина, Словаччина не погодяться на узгоджені з Єврокомісією заходи, Україна буде запроваджувати дзеркальні або взаємні торговельні обмеження.
15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною – Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Болгарії. Як йшлося в заяві Єврокомісії, Україна погодилася запровадити саморегулювання, щоб уникати викривлень на агроринках сусідніх із нею країн ЄС.
Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.
Після цього Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини.
Близько 10-ї години ранку 19 вересня російські військові завдали низку артилерійських ударів по Херсону. У результаті атаки загинув старший сержант поліції Андрій Тарчинський. Поранення отримали двоє пасажирів тролейбуса – чоловіки 33 та 57 років, їх шпиталізували. Один із чоловіків пізніше помер у лікарні внаслідок поранень, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«На жаль, у лікарні зупинилося серце 57-річного херсонця, який постраждав внаслідок російського удару по тролейбусу», – написав він у телеграмі.
Під обстріл потрапили також складські приміщення. Охоронці, які перебували на місці в момент обстрілу, розповіли кореспондентові Радіо Свобода, що на території складів були вантажівки, якими перевозили зерно.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Шойгу 19 вересня відвідує Іран
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу відвідує Тегеран 19 вересня, повідомило напівофіційне інформаційне агентство Ірану Tasnim, додавши, що він зустрінеться з іранськими високопосадовцями.
Російське агентство «Интерфакс» цитує Міноборони Росії, яке заявило, що «цей візит сприятиме зміцненню російсько-іранських військових зв’язків і стане важливим етапом розвитку співпраці між двома країнами».
Після запровадження Заходом санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році Тегеран і Москва поглибили свої двосторонні зв’язки, зокрема у військовій сфері.
Минулого місяця заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що військова співпраця Росії з Іраном не піддасться геополітичному тиску. Він сказав про це після повідомлень про те, що Вашингтон закликав Тегеран припинити продаж безпілотників Москві в обмін на пом’якшення санкцій.
Стратком ЗСУ заявляє про «успішний удар» по штабу російських військ в окупованому Мелітополі
Збройні сили України завдали «успішного удару» по штабу російських військ в окупованому Мелітополі, повідомляє Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.
«Близько 7:00 Збройні сили України завдали успішного удару по штабу окупантів в районі тимчасово окупованого Мелітополя», – йдеться у повідомленні.
Раніше сьогодні міський голова Іван Федоров з посиланням на місцевих жителів заявив, що в окупованому Мелітополі було щонайменше п’ять вибухів. За його даними, найгучніше було в районі заводу «Автокольорлит».
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може незалежно перевірити ці дані.
Мелітополь у Запорізькій області війська РФ окупували на початку повномасштабної війни. Обраний мер міста Іван Федоров, який перебуває на вільній території України, регулярно повідомляє про вибухи в місті та його околицях, внаслідок яких гинуть чи зазнають поранень особи, призначені Росією в окупаційну адміністрацію.
ДБР розслідує відео зі «знущаннями» у військкоматі на Львівщині
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом знущань у приміщенні військкомату в місті Самбір – про це відомство заявило 19 вересня.
«Відео, на якому двоє військових знущаються з чоловіка і погрожують йому зброєю, з’явилося на одному з телеграм-каналів. Попередньо, подія сталась сьогодні, 19 вересня, у приміщенні Самбірського Територіального центру комплектування та соціальної підтримки», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження про порушення статутних правил, взаємовідносин між військовослужбовцями із застосуванням зброї. ДБР додає, що співробітники Бюро встановлюють обставини на місці події.
У соцмережах з’явилося відео, на якому люди у військовій формі погрожують чоловіку в цивільному. Його прокометував раніше Львівський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
На відео «видно частину події», заявили в ТЦК, відтак з’ясовується, що передувало діям військових. Центр додав, що призначена службова перевірка, а військовослужбовці відсторонені від свої обов’язків до з’ясування всіх обставин.
У серпні минулого тижня президент Володимир Зеленський увів в дію рішення РНБО про звільнення всіх обласних військкомів та призначення на ці посади офіцерів, які беруть участь у бойових діях.
Цьому передувала «всеохопна перевірка» територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (військкоматів). Президент на початку серпня повідомив, що перевірка військкомів виявила багато зловживань, «відверто огидних».
В Офісі президента відреагували на статтю New York Times щодо обстрілу Костянтинівки
В Офісі президента України відреагували на статтю New York Times щодо обстрілу ринку в Костянтинівці 6 вересня.
«Безумовно, поява в іноземних ЗМІ публікацій із сумнівами щодо причетності Росії до нападу на Костянтинівку тягне за собою зростання конспірологічних теорій, а тому потребує перевірки та правової оцінки з боку слідчих органів. Суспільство обов’язково отримає відповідь на запитання, що саме сталося у Костянтинівці. Як і в тисячах інших випадків російських ударів по нашій країні в рамках неспровокованої війни», – написав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Він зауважив, що правоохоронні органи за замовчуванням проводять ретельне та детальне розслідування кожного випадку в рамках фіксації та документування російських воєнних злочинів.
«Також вивчаються обставини обстрілу Костянтинівки. У будь-якому разі юридична істина буде встановлена. Водночас не можна забувати: саме Росія розпочала вторгнення в Україну, і саме вона несе відповідальність за розв’язання війни в нашій країні. І саме Росія регулярно завдає масованих ударів по цивільній інфраструктурі та цивільному населенню. Україна ж веде виключно оборонні дії, захищаючи себе та свої території», – додав Подоляк.
Видання The New York Times заявило, що удар по ринку в місті Костянтинівка Донецької області, який 6 вересня спричинив загибель 16 і поранення понад трьох десятків людей, був «трагічною невдачею» українських військових, а не російським обстрілом. Про це видання повідомило, посилаючись на результати власного розслідування. У публікації йдеться, що трагедія стала наслідком несправності ракети протиповітряної оборони, випущеної з системи «Бук».
Водночас, як повідомила Служба безпеки України низці українських медіа, 6 вересня 2023 року по ринку у Костянтинівці вдарили російські війська, використовуючи С-300.
Джерело NV у СБУ зауважило, що автор цієї статті Томас Гіббонс-Неф (Thomas Gibbons-Neff) неодноразово просував російські наративи.
«Він систематично готує антиукраїнські матеріали в The New York Times, де намагається дискредитувати Україну та нашу армію», – сказав співрозмовник.
Українська влада стверджувала, що це російські війська обстріляли 6 вересня ринок у Костянтинівці, який розташований у центральному районі міста. За інформацією правоохоронців, серед 16 загиблих наймолодший – юнак 2005 року народження.
Прокуратура повідомляє про двох поранених через російський обстріл на Сумщині
Двоє місцевих жителів отримали поранення внаслідок російського обстрілу Сумської області, повідомив Офіс генерального прокурора 19 вересня.
За даними слідства, російські військові обстріляли місто Середина-Буда Шосткинського району з території Росії близько 11:30 у вівторок.
«Внаслідок обстрілу поранено двох місцевих жителів, які перебували на території власних домогосподарств, пошкоджено два приватні будинки», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці за процесуального керівництва Шосткинської окружної прокуратури відкрили досудове розслідування щодо порушення законів та звичаїв війни.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Чернігівщину та Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН про удар РФ по Львову: згорів склад, на якому було 300 тонн гуманітарних вантажів
В Організації Об’єднаних Націй повідомили, що внаслідок нічної атаки РФ по Львову згорів склад, де було близько 300 тонн гуманітарних вантажів.
«Я найрішучіше засуджую російський удар, унаслідок якого сьогодні вранці було зруйновано склад неурядової організації «Карітас-Спес» у Львові на заході України. Цей важливий гуманітарний склад, де було близько 300 тонн гуманітарних вантажів, вигорів вщент», – йдеться в заяві гуманітарної координаторки ООН в Україні Деніз Браун.
В організації додають, що впродовж року удари по гуманітарних активах посилились, що впливає на тих, хто вже потерпає від жахливих наслідків війни.
Гуманітарні співробітники, установи та активи захищені згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, а удари по них або невибіркові удари суворо заборонені, наголошують в ООН.
Повітряна тривога тривала майже 2,5 години, Львівщину атакували дрони-камікадзе. Голова ОВА Максим Козицький повідомив, що, за попередніми даними, у напрямку Львівської області летіли 18 дронів – 15 із них збили Сили повітряного командування «Захід», сім збили безпосередньо у повітряному просторі Львівської області.
Місцева влада повідомила про три влучання у промислові склади у Львові, у тому числі склади, де було продовольство. Під завалами знайшли тіло загиблого чоловіка, який працював на складі. Відомо про постраждалого 26-річного чоловіка, його госпіталізували. Також на місці влучання була жінка, госпіталізації не потребувала.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 19 вересня Росія застосувала 30 ударних безпілотників Shahed-136/131, а також балістичну ракету Іскандер-М. 27 БПЛА українські військові збили.
Ранковий артобстріл Херсона: кількість загиблих зросла
Кількість загиблих внаслідок ранкового артилерійського обстрілу Херсона зросла, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«На жаль, у лікарні зупинилося серце 57-річного херсонця, який постраждав внаслідок російського удару по тролейбусу», – написав він у телеграмі.