Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 15 листопада. Повідомляється, що упродовж минулої доби відбулося понад 60 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Синьківки та Петропавлівки Харківської області, де наші воїни відбили 8 атак. На Лиманському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Надії та Серебрянського лісництва Луганської області. На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 12 атак окупантів біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Також, Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Авдіївському напрямку армія РФ не полишає спроб оточити Авдіївку, але ЗСУ «стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат».
«На Мар’їнському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де українські воїни відбили 20 атак. На Шахтарському напрямку наші захисники відбили 2 атаки ворога поблизу Старомайорського Донецької області. На Запорізькому ворог наступальних (штурмових) дій не вів.», – кажуть українські військові.
Генштаб додає, що «Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, а на Херсонському – ведуть контрбатарейну боротьбу, відкидають війська РФ із прибережних вогневих позицій.
Розпочалася шістсот тридцята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Путін підписав зміни до закону про вибори президента, де йдеться про окуповані території
Володимир Путін напередодні підписав зміни до закону про вибори президента РФ, які, серед іншого, уточнюють порядок проведення голосування під час воєнного стану.
Так, згідно з документом, вибори на окупованих Росією територіях України можуть проводитись після консультацій із Центрвиборчкомом, Міноборони та ФСБ РФ. Також дозволяється проводити голосування як на всій території, де запроваджено воєнний стан, так і лише на її частині.
Зміни також стосуються заборони агітації на заблокованих ресурсах, можливості ведення реєстру «домашнього» голосування в електронному вигляді, а також допуску на засідання виборчкомів представників ЗМІ, які працюють лише на підставі трудового договору.
Крім того, змінами забороняється проведення фото- та відеозйомки на виборчих дільницях у військових частинах. Це можуть робити лише представники акредитованих ЗМІ за погодженням із командиром частини.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, частково окупованих.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Влада Україна заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Палата представників США схвалила проєкт про фінансування – без допомоги Україні чи Ізраїлю
Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про фінансування, щоб уникнути закриття уряду. Документ не передбачає додаткової допомоги для Ізраїлю чи України.
Законопроєкт спікера Майка Джонсона був схвалений на двопартійній основі 336-95 голосами. 93 республіканці виступили «проти».
Тепер Сенат має схвалити цей документ до п’ятниці, 17 листопада.
Двоетапний план, який пропонується законопроєктом, продовжить фінансування до 19 січня для пріоритетних сфер. Решта буде фінансуватися до 2 лютого.
Представник Білого дому заявив, що президент США Джо Байден готовий підписати схвалений Палатою представників законопроєкт.
«Якщо це ухвалить Сенат, президент підпише цю резолюцію, яка зберігає поточні рівні фінансування та не містить шкідливих політичних факторів», – сказав чиновник, якого цитує СNN.
Читайте також: США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні – Держдеп
Новий бюджетний рік у США розпочався 1 жовтня, до цієї дати законодавці мали би погодити 12 законопроєктів про видатки та профінансувати уряд на 2024 рік. Повноцінного річного фінансування законодавцям погодити не вдалося, але попередній спікер Палати представників зміг уникнути урядового «шатдауну», погодивши двопартійну короткострокову резолюцію про фінансування уряду до 17 листопада.
Китай міг би зіграти «певну роль», допомагаючи США підтримувати Україну – Кірбі
Китай міг би зіграти «певну роль», допомагаючи США підтримувати Україну, заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
«Я думаю, що вони (лідери США та Китаю – ред.), безумовно, захочуть поговорити про те, що відбувається в Україні. Президент чітко дасть зрозуміти, що ми будемо й надалі підтримувати Україну проти російської агресії. Китай міг би зіграти тут певну роль, допомагаючи нам підтримувати Україну, сприяючи просуванню бачення президента Зеленського про справедливий мир», – сказав він.
У Білому домі сподіваються, що це буде «дуже продуктивна, відверта, конструктивна розмова», додав Кірбі.
Президент США Джо Байден зустрінеться з головою КНР Сі Цзіньпіном у середу під час саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Сан-Франциско. Це буде лише друга особиста зустріч двох лідерів з моменту вступу Байдена на посаду у січні 2021 року.
Очікується, що на зустрічі Байдена та Сі обговорюватимуть такі питання, як вторгнення Росії в Україну, війна між Ізраїлем та «Хамас», зв’язки Північної Кореї з Росією, Тайвань, Індо-Тихоокеанський регіон, права людини, виробництво фентанілу, штучний інтелект, торгово-економічні відносини тощо.
Російські війська продовжують обстрілювати правобережжя Херсонщини, попри успіхи українських сил на лівобережжі регіону, а говорити про зменшення інтенсивності атак зарано, сказав в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») начальник управління внутрішньої інформаційної політики Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.
«Ми розуміємо, що рано казати про зменшення кількості обстрілів, тому що для цього треба хоча б на 30 кілометрів відкинути росіян від Дніпра на лівобережжі, щоб вони не діставали своїми обстрілами по берегу», – сказав він.
Зараз, за його словами, інтенсивність обстрілів з боку військ РФ пов’язана з погодними умовами.
«Вчора (13 листопада – ред.) був сильний обстріл, до цього два дні було більш-менш. І це ми пов’язуємо насамперед із тим, що погода була на нашому боці, був дощ. Коли дощі і хмарно, аеророзвідка окупантів не може коригувати вогонь. Я думаю, вони не дуже хочуть займатися цим. Тому зменшується кількість обстрілів. Тому було 350-320 снарядів. Коли день ясний, то маємо одразу 600-650 снарядів», – пояснив Толоконніков.
Німецький тележурналіст отримав від Москви кілька сотень тисяч євро за книги про Путіна – ЗМІ
Німецький журналіст Хуберт Зайпель, який записував інтерв’ю з президентом Росії Володимиром Путіним, і написав дві книги про нього, отримав 600 тисяч євро від компаній, пов’язаних з російським мільярдером Олексієм Мордашовим. Про це йдеться у розслідуванні, опублікованому виданням «Важные истории» спільно з Paper Trail Media, журналом Der Spiegel та німецьким каналом ZDF.
Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, у 2018 році Зайпель підписав спонсорський договір на створення та популяризацію книги про «політичний клімат у Росії». За це він отримав щонайменше 600 тисяч євро. Книга вийшла у 2021 році і називалася «Влада Путіна. Навіщо Європі Росія?»
У підготовлених для підписання документах є рукописна позначка, яка вказує на те, що окремі гроші Зайпель у 2013 році міг отримати за підготовку біографії Путіна «Путін. Логіка влади». Журналіст не попереджав про можливий конфлікт інтересів ні читачів, ні видавця. «Важные истории» вважають, що у обох книгах Зайпель займався апологетикою російського президента.
Зайпель – перший німецький журналіст, який доведено фінансувався особою з оточення Путіна. У Німеччині він має славу знавця Росії. Він кілька разів записував інтерв’ю з російським президентом, у тому числі для компанії NRD, що входить до громадської телерадікомпанії ARD, яка фінансується на гроші платників податків.
На запит ZDF він підтвердив, що отримав підтримку через Мордашова. Однак, за його словами, бізнесмен «не вплинув на зміст його книг». У договорі насправді наголошується, що автор «не має жодних зобов’язань перед спонсором щодо проекту книги».
Телекомпанія NDR заявила на запит журналістів, що не знала про російське фінансування Зайпеля та пообіцяла перевірити можливість судового переслідування. ARD та російська сторона, зокрема пресслужба адміністрації президента, відмовилися від коментарів.
Отриманий гонорар у розмірі понад 600 тисяч євро надзвичайно високий для книговидавничого бізнесу у Німеччині. Мордашев з 2022 року перебуває під санкціями Євросоюзу як близька до Володимира Путіна особа. Йому належить головний пакет акцій німецької туристичної компанії TUI.
Мордашов – один із найбагатших людей Росії, статки його та його родини оцінюються Forbes майже у 21 мільярд доларів.
США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні – Держдеп
США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер.
«Ми перебуваємо у критичній точці щодо допомоги Україні. Пентагон публічно заявив, що вони вичерпали десь близько 95% своїх коштів для надання допомоги Україні. Це дуже важливо», – заявив він.
У Держдепі вважають, що Палаті представників США потрібно терміново схвалити додаткові запити на фінансування для України та Ізраїлю, зазначив Міллер.
Він додав, що також йдеться про фінансування гуманітарної допомоги для Гази.
Напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен зустрівся з українською делегацією на чолі з Андрієм Єрмаком. Сторони обговорили підтримку з боку США, включно з допомогою у проходженні зими.
Раніше у Білому домі заявили, що близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку США виділили для України, вже використано. Як повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими.
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний спільно з начальником Генштабу Сергієм Шапталою, командувачем Повітряних Сил Миколою Олещуком та командувачем Військово-Морських Сил Олексієм Неїжпапою провели телефонну розмову з начальником Об’єднаного штабу Збройних Сил Франції Тьєрі Бюркаром.
Як повідомив Залужний на своїй сторінці у фейсбуці, у ході розмови він розповів про оперативну обстановку на фронті, перебіг бойових операцій, дії противника та його ймовірні плани.
«Обговорили важливість продовження пошуку технологічних рішень для здобуття переваги над противником у повітрі, дистанційному розмінуванні та вогневому ураженні ворожих цілей. Окремо зупинилися на питаннях посилення засобів протиповітряної оборони, підготовки наших військовослужбовців та відновлення боєздатності підрозділів», – повідомив він.
Про попередню телефонну розмову Залужного і Бюркара повідомлялося у вересні. Тоді співрозмовники обговорили потреби української армії і питання підготовки військових на території Франції.
Новий бюджетний рік у США розпочався 1 жовтня, до цієї дати законодавці мали би погодити 12 законопроєктів про видатки та профінансувати уряд на 2024 рік. Повноцінного річного фінансування законодавцям погодити не вдалося, але попередній спікер Палати представників зміг уникнути урядового «шатдауну», погодивши двопартійну короткострокову резолюцію про фінансування уряду до 17 листопада. За цей час мали погодити необхідні асигнування на рік, а також додаткову допомогу Україні, Тайваню, фінанси на охорону кордону США та інші нагальні потреби. Станом на зараз законодавцям не вдалось виконати жодне із цих завдань.
Натомість Конгрес зіштовхнувся з кількома кризовими ситуаціями. Крайньо праві республіканці на чолі із Метом Гейтсом звинуватили Маккарті у співпраці з демократами для погодження короткострокової резолюції та вперше в історії США домоглися звільнення спікера, заручившись голосами усіх демократів. Також 7 жовтня відбулась жорстока атака на Ізраїль з боку бойовиків «Хамасу», організації, яку визнали терористичною в США, Євросоюзі, Канаді та Японії.
13 листопада новообраний спікер Палати представників Майк Джонсон представив свій двоетапний план нової короткострокової резолюції, яка має запобігти закриттю уряду та продовживши державне фінансування для деяких установ і програм до 19 січня, а для інших –до 2 лютого. Розглядати документ почнуть вже у вівторок 14 листопада.
Тим часом кошти для України, Ізраїлю, Тайваню та на кордон США залишаються непогодженими. В Пентагоні заявляють, що Вашингтон вже використав близько 95% з фінансування, виділеного раніше за різними програмами для підтримки України. Кошти на оборонну допомогу Києву вичерпуються, а коштів на гуманітарну та бюджетну підтримку вже не залишилось, кажуть інші представники Білого дому.
Журналістки Української служби «Голосу Америки» поспілкувались із законодавцями від обох партій в Палаті представників і в Сенаті щодо того, коли додаткову допомогу для Києва винесуть на голосування та якими є головні перешкоди для погодження цього пакету.
Херсонщина: чоловік втратив частину ноги через підрив на вибухівці
Чоловік підірвався на російській вибухівці у селищі Новорайськ, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація 14 листопада.
«Постраждалий – 48-річний житель Запоріжжя. Він ремонтував дах на фермі, коли побачив покинутий російський бліндаж. Після роботи чоловік вирішив піти й подивитися на нього. Там він наступив на невідомий вибуховий предмет», – йдеться в повідомленні.
У ОВА уточнюють, що чоловік зазнав вибухової травми та втратив частину ноги. Його госпіталізували в тяжкому стані, лікарі борються за його життя.
Обласна влада нагадує, що більша частина земель Херсонщини замінована.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.
Держдеп: США нададуть 1 млн доларів Центру з розслідування агресії РФ проти України в Гаазі
Сполучені Штати нададуть фінансову допомогу Міжнародному центру з переслідування злочину агресії проти України – про це заявив Державний департамент США 14 листопада.
За повідомленням, на тлі продовження порушення Росією міжнародного гуманітарного права США «залишаються зосередженими на співпраці з Україною та міжнародною спільнотою, щоб притягнути до відповідальності винних у міжнародних злочинах, скоєних в Україні».
«У рамках нашої непохитної відданості територіальній цілісності та суверенітету України, а також сприянню всебічному правосуддю та відповідальності за міжнародні злочини проти України та її народу, Державний департамент США надасть 1 мільйон доларів Міжнародному центру з переслідування злочинів агресії проти України (ICPA), який був створений у Гаазі при Євроюсті», – йдеться в заяві.
Держдеп додає, що Центр сприятиме розслідуванню злочину агресії Росії, надаючи форум для співпраці України та країн-партнерів у зборі «найсильніших доказів» для майбутнього суду.
«Прокурори з численних правових систем, включно з нашою, вже працюють разом в ICPA, щоб отримувати ключові докази та обмінюватися ними, а також проводити надійні та незалежні розслідування», – зазначає дипломатичне відомство.
У липні в Гаазі почав роботу Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України, що працює під керівництвом Агенції Євросоюзу зі співпраці задля кримінального правосуддя (Євроюст).
Як повідомили в Єврокомісії, центр стане ключовим для розслідування злочину агресії Росії проти України і сприятиме створенню справ для майбутніх судових процесів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія втрачає під Авдіївкою свої війська і техніку «швидше та масштабніше», ніж під Бахмутом.
«Росія вже втрачає під Авдіївкою і солдатів, і техніку швидше та масштабніше, ніж, зокрема, під Бахмутом. Витримувати цей їхній натиск надзвичайно складно. І кожен наш воїн, який тримає позиції, кожен наш воїн, який виконує бойові завдання саме там, заслуговує на нашу надзвичайну вдячність. Справжні герої», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
За словами Зеленського, що більше російської сили буде знищено зараз під Авдіївкою, то гіршою для РФ «буде загальна ситуація, загальний перебіг цієї війни».
Командувач Східного угруповання військ Олександр Сирський 14 листопада заявив, що війська РФ не відмовляються від своїх планів та продовжують наступальні дії одночасно на кількох східних напрямках.
За його словами, попри великі втрати, російські війська атакують ЗСУ в районі Куп’янська, на півночі та півдні від Бахмута вони намагаються перехопити ініціативу.
Аналітики американського Інституту вивчення війни з посиланням на дані російської сторони 14 листопада повідомили, що армія РФ продовжила наступальні операції під Авдіївкою і «досягла підтверджених успіхів».
За даними Генштабу ЗСУ, на Авдіївському напрямку протягом доби вів безуспішні штурмові дії в районах Авдіївки, Северного, Тоненького, Водяного та східніше Первомайського Донецької області – Сили оборони відбили 15 атак.
Минулого місяця британська військова розвідка заявила, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.
Раніше ISW вже заявив, що російські військові можуть готуватися до чергової хвилі виснажливих піхотних атак на українські позиції в районі Авдіївки.
Двоє грузинських бійців потрапили до російського полону
Двоє громадян Грузії – Георгія Чубітідзе та Георгія Гоглідзе – в Україні потрапили в полон російських військових, повідомили російські державні ЗМІ з посиланням на Міністерство оборони Росії.
Поширюється відео допиту полонених. Стверджується, що вони служили в іноземному легіоні Збройних Сил України. Георгій Гоглідзе на відео, можливо, читає текст, написаний російською мовою. У кадрі можна помітити, що він має невелику травму.
Інформацію про полон громадян Грузії на Донеччині підтверджують два джерела грузинської служби Радіо Свобода. Один із них каже, що Чубітідзе та Гоглідзе потрапили в полон два дні тому.
У МЗС Грузії повідомлення поки що не коментували.
Лідер «Грузинського легіону», що воює на боці України, Мамука Мамулашвілі сказав грузинській службі Радіо Свобода, що ці особи не служили у його підрозділі.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у відкритих джерелах не повідомлялося про взяття в полон російськими військовими громадян Грузії. У червні цього року стало відомо, що в український полон потрапив етнічний грузин Нодар Бахтурідзе, який воював за Росії. Він заявив, що хоче повернутися до Грузії.
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак відреагував на заяви Москви про зростання напруженості між Польщею та Білоруссю.
«Путін сприймає лише аргументи сили. Тільки чіткий сигнал про те, що польське військо зможе самостійно захистити свою територію, зупинить Росію від подальшої експансії на захід», – написав він у соцмережі Х (колишній твіттер).
Блащак наголосив на необхідності продовження створення 300-тисячних польських збройних сил, шести дивізій і реалізації контрактів на озброєння.
«Ми не маємо права сходити зі шляху побудови найсильнішої в Європі сухопутної армії», – додав він.
Днями речник російського президента Дмитро Пєсков заявив про зростання напруженості між Польщею та Білоруссю, проте, за його словами, Мінськ «знає, що робити» для забезпечення власної безпеки, повідомили російські медіа.
12 листопада Міноборони Польщі повідомило про розгортання на східному кордоні з Білоруссю – у селі Чартаєв Підляського воєводства – нового танкового батальйону. Зазначається, що на першому етапі створення підрозділу у Чартаєві дислокуватиметься понад сто бійців, а згодом кілька сотень постійно.
У серпні повідомлялося, що Польща відправить на східний кордон додатково 2 тисячі військових.
Польща стурбована своєю безпекою через повномасштабне російське вторгнення в Україну, яке триває понад півтора року. Варшава ініціювала масштабне переозброєння свого війська і суттєво збільшує витрати на оборону.
Уряд унормував продаж арештованих активів за кордоном – АРМА планує почати з яхти Медведчука
Кабінет міністрів вніс зміни в процедуру продажу арештованих активів, зробивши можливим їх продаж за кордоном – про це заявило Національне агентство з питань розшуку та менеджменту активів 14 листопада.
За повідомленням, відповідні зміни уряд вніс у постанови №719 та №558. За новими правилами, арештоване майно буде продаватися тільки на електронній платформі Prozorro за нормами європейського законодавства.
За словами голови АРМА Олени Думи, зміни дозволять «повернути довіру до конкурсів з реалізації арештованих активів та, відтак, прискорити темпи наповнення державного бюджету в умовах війни».
Також рішення означає, що продаж арештованих активів за кордоном вперше унормований, пояснюють у Агентстві.
«Ініційовані АРМА норми відкривають можливість розпочати процедури щодо здійснення продажу 92-метрової яхти Royal Romance, що належить сім’ї Віктора Медведчука та знаходиться у Хорватії», – повідомляє пресслужба відомства.
Йдеться про яхту, яку Личаківський районний суд у квітні 2022 року передав Нацагентству з розшуку активів для продажу. Як заявляють в АРМА, новий механізм дозволить реалізувати вартісне майно без переміщення в Україну. Орієнтовну вартість яхти Медведчука оцінюють у 200 мільйонів євро.
У липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами повідомило журналістам «Схем» (Радіо Свобода), що шукає торговий майданчик для продажу яхти Віктора Медведчука Royal Romance, яка навесні того року була арештована в Хорватії і передана АРМА за рішенням Личаківського районного суду міста Львова.
«ЗСУ захопили плацдарм». Що відбувається на лівому березі Херсонщини?
- Що відбувається на лівому березі Херсонщини? Голова Офісу президента України Андрій Єрмак у Вашингтоні говорить про плацдарм ЗСУ. Раніше російські пабліки писали про перегрупування сил армії РФ на лівобережжі – це сприйняли як інформаційну операцію. Кринки встигли назвати у медіа новою точкою фронту. Раніше американський Інститут вивчення війни теж писав про напружену ситуацію у Кринках і просування ЗСУ. Яка ситуація на окупованій Херсонщині?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
- Армія РФ продовжує наступ на Авдіївку. Певні успіхи фіксує ISW, спираючись на заяви так званих російських воєнкорів, які пишуть про бої біля Авдіївського коксохіму. Що відбувається насправді? Як розвивається ситуація на фронті? Та чи може війна Росії проти України розтягнутися на наступні 5 років? Про це пишуть оглядачі видання The Economist.
- США усе важче повністю фінансувати необхідну Україні допомогу, заявив радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван. Про що домовиться українська делегація у США та як це повпливає на події на фронті?
- Історія бойового медика ЗСУ з позивним «Йода». На фронт він вирушив уперше ще у 2014 році, а після повномасштабного вторгнення РФ в Україну пройшов гарячі точки від Херсона до Бахмута.
Малюська: уряд погодив два законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія
Міністр юстиції Денис Малюська заявляє, що уряд погодив два законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія для початку переговорів про вступ до ЄС.
Йдеться про законопроєкти щодо збільшення кількості співробітників НАБУ на 300 осіб (поетапно, по сто протягом кожного з наступних років), а також щодо виключення окремих положень із закону про запобігання корупції, що зменшують ефективність механізму декларування активів.
У КМУ уточнили, що законопроект щодо НАБУ передбачає поетапне збільшення кількості співробітників на 300 осіб – з 700 до 1000 осіб, передбачивши, зокрема, збільшення кількості осіб начальницького складу з 500 до 750 осіб.
«Схвалення цих двох законопроєктів означатиме виконання одразу двох з чотирьох ключових рекомендацій, які надала нам Єврокомісія у своєму звіті щодо розширення. Будемо прохати народних депутатів та профільний комітет розглянути ці ініціативи у пріоритетному порядку», – написав Малюська на своїй сторінці в фейсбуці.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Зі звіту випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. У документі йшлося про те, що «Україна все ж повинна прийняти закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу».
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
Міністр оборони Словаччини повідомив Столтенберґу про припинення військової допомоги Україні
Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк зустрівся з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом у Брюсселі 13 листопада – про це пресслужба словацького Міноборони заявила у вівторок.
За повідомленням, переговори стосувалися, поміж іншого, подальшої допомоги Україні від Словаччини.
«Глава Міноборони Каліняк поінформував генерального секретаря НАТО про припинення військової допомоги Україні зі словацьких запасів. Попри це, Словаччина пропонує досить широкий спектр гуманітарної, цивільної та технічної нелетальної допомоги. Іноземні партнери повністю поважають рішення нового уряду», – йдеться в заяві.
Столтенберґ наразі не коментував зустріч. 14 листопада, коментуючи зустріч міністрів оборони Євросоюзу, генеральний секретар НАТО повідомив, що розмова стосувалася також «критичної важливості продовження підтримки України».
Днями словацьке видання SME повідомило, що новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо відмовився схвалити виділення Україні чергового пакету військової допомоги на суму 40,3 мільйона євро.
Фіцо проводив інтенсивну передвиборчу кампанію, обіцяючи припинити військову допомогу Україні, зробити зовнішню політику незалежною та захистити кордони від нелегальних мігрантів.
У ДБР припускають, що командир 128 ОГШБр міг бути мішенню російського удару на Запоріжжі
У Державному бюро розслідувань припускають, що командир 128 окремої гірсько-штурмової бригади Дмитро Лисюк міг бути мішенню російського удару, внаслідок якого 3 листопада на Запоріжжі загинули 19 військових.
«З нових деталей – на сьогодні є припущення, що ймовірною мішенню міг стати, зокрема, і комбриг, який не встиг на шикування за випадковим збігом обставин», – сказала в ефірі національного телемарафону радниця з комунікації ДБР Тетяна Сапьян.
Вона зауважила, що дані про загибель бійців 128 ОГШБр, які сьогодні оприлюднив міністр Рустем Умєров, є внутрішнім розслідуванням Міноборони.
За її словами, результати цього «дослідження доповнять матеріали кримінального провадження, яке розслідує ДБР».
Раніше 14 листопада міністр оборони Рустем Умєров повідомив про результати перевірки обставин ракетного удару по військових 128 окремої гірсько-штурмової бригади. За його словами, дійсно, бійців зібрали у дворі будинку, щоб нагородити, проігнорувавши всі правила маскування. Він додав, що після фіксації ракетного пуску був сигнал «ракетна небезпека», але «на місці нагородження жодних централізованих безпекових заходів вжито не було».
Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що 3 листопада в Запорізькій області війська РФ вдарили ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також є поранені.
6 листопада 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада вперше виступила із заявою щодо ракетного удару військ РФ на Запоріжжі, заявивши, що втратила 19 своїх бійців.
Командира 128-ї бригади Збройних сил України Дмитра Лисюка відсторонили від займаної посади на час розслідування. За даними деяких ЗМІ, командир 3 листопада приїхав на місце нагородження військових із запізненням.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи загибель воїнів 128-ї ОГШБ, заявив, що «це трагедія, якої можна було уникнути». Він додав, що за фактом трагедії було зареєстровано кримінальне провадження і має бути з’ясовано «всі обставини того, що сталося, хто конкретно та які розпорядження давав».
Прокуратура встановила особи двох військових РФ, підозрюваних у вбивстві письменника Вакуленка
Двом російським військовим заочно повідомили про підозру у вбивстві дитячого письменника Володимира Вакуленка на Харківщині – про це повідомив Офіс генерального прокурора 14 листопада.
За даними слідства, підозрювані є військовими 4 роти 4 батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву угруповання «ЛНР» у складі 8-ї загальновійськової армії Південного воєнного округу Збройних сил Росії. Йдеться про командира роти з позивним «Лев» та його підлеглого-кулеметника на прізвисько «Удод». Обидва народилися в наразі окупованому Луганську.
Торік підозрювані перебували в окупованому селі Капитолівка Ізюмського району, коли дізналися, що в селі живе український дитячий письменник Володимир Вакуленко, який виступає проти російської агресії.
У березні 2022 року вони затримали письменника разом із 14-річним сином і безуспішно намагалися схилити до співпраці з окупантами.
«24 березня окупанти знову повернулись і на цей раз «затримали» тільки письменника. Після цього командир роти «Лев» наказав своєму підлеглому-кулеметнику застрелити письменника. «Удод» вистрелив у чоловіка з пістолета Макарова. Внаслідок отриманих вогнепальних поранень Володимир Вакуленко помер на місці», – йдеться в повідомленні ОГП.
Крім того, російських військових також підозрюють у вбивстві ще трьох цивільних, серед них – колишнього учасника антитерористичної операції. Спершу їх утримували в погребі й катували, потім відвезли до лісу в Капитолівці.
«Командир роти наказав своєму підлеглому на прізвисько «Удод» застрелити чоловіків. Експертизами встановлено, що двоє загиблих були вбиті пострілами з пістолета Макарова. Третього потерпілого окупанти забили до смерті», – додають у ОГП.
Правоохоронці також встановили факт знущання та незаконного ув’язнення підозрюваними ще одного цивільного, якого зрештою відпустили.
«Вирішується питання щодо оголошення підозрюваних у розшук. Наразі встановлено, що всі злочини «Лев» та «Удод» вчиняли у групі з іншими російськими військовими, ідентифікація яких триває», – зазначає прокуратура.
Про вбивство письменника Володимира Вакуленка російськими військовими стало відомо після звільнення Харківщини. У листопаді 2022 року його колишня дружина Ірина Новіцька повідомила, що ДНК-експертиза дозволила ідентифікувати останки Вакуленка.
Володимир Вакуленко – автор понад десятка книжок, в тому числі дитячих, активний учасник Революції Гідності та волонтер. У 2020 році випустив антологію білоруської поезії «Жыве Беларусь! За нашу і вашу свободу!». Активно друкувався в у журналах, часописах і альманахах.