Міноборони Норвегії назвало дату наступної зустрічі «Рамштайн»
Наступна зустріч Контактної групи з питань оборони України відбудеться 22 листопада – це витікає з повідомлення Міністерства оборони Норвегії 16 листопада.
«22 листопада міністр оборони Бйорн Арільд Грам візьме участь у цифровому засіданні Контактної групи з питань оборони України», – йдеться в ньому.
У норвезькому Міноборони додали, що зустріч відбудеться в цифровому форматі, Грам долучиться до неї зі Стокгольма.
Раніше начальник Управління преси та інформації Міноборони Ілларіон Павлюк повідомив, що наступне засідання в форматі «Рамштайн» відбудеться вже в листопаді 2023 року, але остаточна дата на той момент відома не була.
На 16-ій зустрічі Контактної групи з питань оборони України й форматі «Рамштайн», що відбулася в Брюсселі 11 жовтня, учасники зосередилися насамперед на протиповітряній обороні України та боєприпасах для неї.
ДСНС: рятувальні роботи на місці удару в Селидовому завершили
Аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару у місті Селидове на Донеччині завершили, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
У ДСНС констатують, що внаслідок російської атаки загинули чотири людини, ще троє були травмовані.
Офіс генерального прокурора повідомив, що російські війська завдали чотирьох ракетних ударів по житлових кварталах у місті Селидове, обстріл був здійснений із зенітно-ракетного комплексу С-300.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
США внесли до списку санкцій кілька компаній, пов’язаних з Росією
Сполучені Штати внесли кілька російських чи пов’язаних із Росією компаній до списку санкцій. Під обмеження також потрапили три танкери.
Як повідомляється на сайті Міністерства фінансів США, під санкції потрапили:
- Виробник електрообладнання з Чебоксар АБС «Електротехніка», пов’язані з ним московські компанії «Ессет автоматизація» та «Ессет енерго»;
- Північномакедонська юридична особа букмекера «Бетсіті», компанії «Домініон Микільський» та «Домініон Тверська-Ярославська», пов’язані із засновником Сербської народної партії Ненадом Поповичем;
- Компанія Galleon Navigation з міста Дубай та її танкер «НС Сентурі»
- Боснійська компанія «БН-Інжиніринг», яку називали пов’язаною з постачанням продукції запорізького заводу «Мотор Січі» до Росії;
У Державному департаменті США додають, що до списку санкцій потрапили дві особи та 12 організацій із Західних Балкан, пов’язаних зі зловмисним впливом Росії в регіоні та корупцією, яка його уможливлює.
Окрім Galleon Navigation, під санкції потрапили ще дві компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів: Kazan Shipping Incorporated та Progress Shipping Company Limited. Вони, як і Galleon, потрапили під санкції за перевищення цінової стелі для перевезення російської нафти.
Зокрема до санкційного списку внесли Мішу Вачіча, сербського політика, за участь у організованих Кремлем нелегітимних референдумах про анексію на окупованих Росією територіях України у вересні 2022 року, а також Ненада Поповича, колишнього урядовця Сербії, та його асоційовані компанії. Попович підтримує тісні зв’язки з Кремлем і використовує свою мережу для корупційних схем, щоб накопичити особисте багатство.
Також повідомляється, що Мінфін США застосував санкції щодо восьми осіб і шести юридичних осіб у Боснії та Герцеговині (БіГ), Чорногорії та Північній Македонії, які безпосередньо сприяють російському впливу або чия корупційна діяльність сприяє російському впливу. Ці фізичні та юридичні особи перешкоджають критичним реформам і просуванню до вступу до ЄС, наголошують у Держдепі.
Понад 20% зерна з України експортують «ризикові» підприємства – БЕБ
За дев’ять місяців 2023 року ризикові підприємства експортували з України зерно «невідомого походження» на 133,9 мільярда гривень, що становить понад 20% від загальної кількості – про це заявило Бюро економічної безпеки з посиланням на аналіз експортних операцій.
Бюро називає використання ризикових компаній одним із найбільш поширених методів «чорного» експорту зерна. Такі компанії створюються саме для експорту необлікованого зерна, придбаного за готівку.
«Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників», – йдеться в повідомленні.
За даними БЕБ, зерно, вивезене в такий спосіб, перепродають кілька разів, перш ніж воно легально потрапляє до кінцевого покупця. Як результат, валютна виручка не повертається до України: кінцевий покупець зазвичай є нерезидентом, який передає кошти іншому нерезиденту.
«Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит», – додає Бюро.
БЕБ також передало до уряду пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють експорт сільськогосподарської продукції, зокрема:
- скоротити граничні терміни повернення виручки до 60-90 днів
- удосконалити Порядок заповнення митних декларацій
- доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження
- розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення
- створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції
Відомство направило до Державної митної служби майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду чи переогляду вантажів.
За звітом Бюро, в рамках 22 кримінальних справ детективи відомства повідомили про підозру 12 посадовцям «ризикових» підприємств-експортерів зерна в ухиленні від сплати податків та підробці документів. 12 справ передали до суду.
За даними Міністерства аграрної політики на початок листопада, за рік експорт із України зернових, зернобобових та борошна знизився на понад 30%.
Зеленський: можливості ППО України збільшуються, але захисту на 100% немає
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що можливості протиповітряної оборони України збільшуються, але захисту на 100% немає.
«Можливості нашої ППО збільшуються. Звичайно, це ще не сто відсотків захисту. Багато роботи попереду. Такі міста, як Харків, такі регіони, як Донеччина й Запоріжжя, потребують більше систем, більше безпеки. Це завдання є в усіх наших дипломатів, у всієї нашої держави. Я дякую всім, хто ефективний у цьому», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, географія співпраці заради повітряного щита для України дуже широка.
«Не все зараз можна розказати публічно. Але що абсолютно точно, то це те, що Україна постійно стає сильнішою», – додав президент.
У жовтні на засіданні Ставки верховного головнокомандувача обговорювалося посилення регіональної системи ППО, як і посилення протиповітряної оборони та захист об’єктів критичної інфраструктури в прикордонних та прифронтових регіонах, які щоденно атакують російські війська.
Восени минулого року російські військові почали масовані обстріли української енергетичної та іншої важливої інфраструктури. Це спричинило суттєві проблеми в енергетиці.
Україна та Захід очікують повторення російських атак по критичній інфраструктурі цього року.
Швейцарія підтримує створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України
Швейцарія заявила про приєднання до країн, які виступають за створення спецтрибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України, повідомляє департамент закордонних справ країни (EDA).
«Швейцарія виступає за створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Сьогодні на зустрічі в Берліні вона оголосила, що приєднується до ключової групи країн, які підтримують створення такого суду. Швейцарія переконана, що злочин агресії, вчинений проти України, не повинен залишитися безкарним», – зазначили в зовнішньополітичному відомстві Швейцарії.
Дипломати зауважують, що країни, які підтримують створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, вже кілька місяців об'єднані в «основну групу». Вони спільно працюють над рішеннями щодо трибуналу, зокрема, його формату, місця розташування та методів роботи.
Наразі ініціативу підтримують 38 країн, включаючи Францію, Німеччину, Норвегію, Гватемалу, Японію та Канаду. Швейцарія офіційно приєдналася до цієї основної групи на зустрічі 16 листопада 2023 року в Берліні.
За оцінкою EDA, успіх спецтрибуналу залежить від наступних факторів: має бути вбудований у багатосторонню структуру, користуватися широкою міжнародною підтримкою і доповнювати існуючі механізми, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС). Він також повинен мати міцну правову основу і відповідати міжнародним нормам і стандартам.
19 січня Європарламент ухвалив рекомендаційну резолюцію про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. 26 січня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно проголосувала за створення спеціального міжнародного трибуналу через агресію проти України.
«Енергоатом» заявляє про витік реагентів з 5-го енергоблоку Запорізької АЕС
На енергоблоці №5 Запорізької атомної електростанції стався витік реагентів, заявляє державна компанія «Енергоатом» 16 листопада.
За повідомленням, це сталося через те, що російське керівництво станції в порушення умов ліцензії Держатомрегулювання та вимог «Енергоатома» перевело енергоблок у стан гарячого зупину. При цьому російська влада використовує пару, яку генерує енергоблок, для опалення та забезпечення потреб станції.
«Через некомпетентність російського персоналу, зокрема, начальника зміни хімічного цеху, котрий втратив контроль за насиченням фільтрів спецводоочистки, вода першого контуру з розчином борної кислоти потрапляє в деаератор машзалу, а звідти знову на всі парогенератори», – заявляє компанія.
Президент «Енергоатома» Петро Котін назвав спробу російських окупантів вивести 3-й енергоблок з ремонту й перевести його в «гарячий» стан замість 5-го «черговою спробою продовжити ядерний шантаж і пошкодити обладнання ще одного енергоблока АЕС».
У компанії побоюються, що дії російської адміністрації можуть призвести до втрати цілісності трубок парогенераторів, що не відповідає регламенту безпечної експлуатації енергоблока станції.
«Своїми діями загарбники вкотре ставлять під загрозу безпеку експлуатації станції та спричиняють постійну деградацію обладнання і почастішання небезпечних випадків його відмов. А це будь-якої миті може призвести до аварійної ситуації», – стверджує Котін.
Остання аварійна ситуація на ЗАЕС, за даними «Енергоатома», сталася 14 листопада: через частковий блекаут станція 90 хвилин працювала на дизель-генераторах.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. МАГАТЕ відрядила моніторингову місію на станцію у вересні 2022 року.
ЗСУ відтісняють російську армію на відстань від трьох до восьми кілометрів вздовж узбережжя Херсонщини, але лінія фронту там дуже рухлива, повідомила в ефірі Радіо Свобода очільниця Об’єднаного координаційного центру сил оборони Півдня Наталія Гуменюк. Про створення плацдарму на лівобережжі заявляють і аналітики Американського інституту вивчення війни та проєкту Deep State. Існування плацдарму ЗСУ на Лівобережжі визнав і призначений Росією керувати окупованими територіями Херсонської області Володимир Сальдо. Він каже про ділянку від залізничного моста до села Кринки, і що там ідуть важкі бої.
- Що означає таке визнання окупаційної адміністрації? На що воно вказує?
- Як реагувати на повідомлення із фронту? Про що важливо пам'ятати?
- І яка різниця між реальними бойовими діями і тим, як війну подають у медіа?
Про це Радіо Свобода говорило в ефірі програми Свобода.Ранок із Валерієм Прозапасом, офіцером 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
Фінляндія закриє чотири прикордонних переходи з Росією
Фінляндія закриє чотири пункти пропуску на кордоні з Росією, закриття триватиме до 18 лютого.
Як заявила міністр внутрішніх справ країни Марі Рантанен, південно-східні пункти пропуску – Іматра, Нійрала, Нуйямаа та Ваалімаа – будуть закриті опівночі в п’ятницю на сухопутному кордоні Фінляндії та Росії, який є зовнішнім кордоном Європейського Союзу.
Фінляндія звинувачує Росію у навмисних діях, спрямованих на дестабілізацію країни.
«Дії російських прикордонних органів змінилися», – заявив журналістам прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує АР.
Високопосадовець нагадав про десятки мігрантів, переважно з Близького Сходу та Африки, які прибули в скандинавську країну останніми днями без відповідних документів і попросили притулку після того, як нібито російська влада допомогла їм поїхати до прикордонної зони.
Раніше влада Фінляндії заявляла про можливість обмежувальних заходів у зв’язку з різким напливом в останні дні прохачів притулку – громадян третіх країн. У Гельсінкі вважають, що російські прикордонники спеціально пропускають цих людей через свої КПП, хоча раніше людей без необхідних для в’їзду до Фінляндії документів через російські пункти не пускали.
Після російського широкомасштабного вторгнення в Україну Фінляндія посилила умови в’їзду в країну для росіян. Власників шенгенських віз до Фінляндії зазвичай не пускають, необхідна посвідка на проживання в Євросоюзі чи громадянство країн ЄС. У деяких випадках можливий проїзд транзитом до аеропорту.
Фінляндія також запровадила заборону на в’їзд зареєстрованих у Росії автомобілів – після того, як 8 вересня Єврокомісія опублікувала роз’яснення до санкційного режиму, в якому йдеться про те, що в’їзд до ЄС автомобілів із російськими номерами може прирівнюватися до імпорту, забороненого санкційним режимом.
Міноборони: понад 12 тисяч військових і викладачів ЗСУ пройшли навчання за стандартами НАТО
Більше ніж 12 тисяч українських військових пройшли навчання за Програмою поліпшення освіти в обороні (DEEP) НАТО – про це йдеться в повідомленні Міністерства оборони з посиланням на заступника міністра Олександра Павлюка.
Павлюк зустрівся з директором програми DEEP Маріушем Солісом у штаб-квартирі НАТО. Як зазначає НАТО, програма працює в Україні протягом понад 10 років із метою підвищення сумісності української військової освіти з Альянсом.
«Внаслідок співпраці у межах програми вже понад 12 тисяч українських військовослужбовців та викладачів пройшли підготовку та підвищення кваліфікації. Йдеться про підготовку науково-педагогічних працівників, інструкторів та інших фахівців», – йдеться в повідомленні.
Також триває підготовка військових на курсах командирів та інструкторів сержантського складу. За словами Павлюка, програма DEEP сприяла розробці кількох базових документів щодо змін у вищій військовій освіті. Серед них – Дорожня карта вдосконалення мовної підготовки у ЗСУ та Концепція трансформації системи військової освіти.
Під час зустрічі заступник голови Міноборони також висловив сподівання, що DEEP долучиться до втілення «Візії системи «патронажу» держав-членів НАТО над військовими навчальними закладами в системі Міністерства оборони України».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України західні партнери посилили військову допомогу Києву, в тому числі через навчання українських військових.
Росія хоче вибити ЗСУ з лівого берега Дніпра: що планує агресор
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 15 листопада з посиланням на російських «воєнкорів» повідомив, що армія України атакувала з Кринок, Піщанівки та Пойми – сіл на лівому березі Дніпра, спираючись на які ЗСУ намагаються створити плацдарм.
Також аналітики звернули увагу на заяву спікера Оперативного командування «Південь» Наталії Гуменюк про те, що Сили оборони відтісняють окупантів на глибину від 3 до 8 кілометрів від східного берега Дніпра на Херсонщині.
За даними українського військового оглядача Костянтин Машовець, російські війська, ймовірно, розробили план ліквідації українських позицій на східному березі. Для цього вони сформували три тактичні групи – дві атакуватимуть прибережну дорогу Олешки-Нова Каховка з боку Корсунки та Козачих Таборів, третя – на південь від Кринок.
Головні питання випуску:
Чи може армія Росії надірватися, втрачаючи майже по тисячі солдатів на добу у «м'ясних штурмах»?
Навіщо загарбники застосовують хімзброю проти бійців ЗСУ і чим це небезпечно?
І на що Кремль може реально розраховувати на полі бою, враховуючи сформований паритет із ЗСУ?
У Києві міністр закордонних справ Британії зустрівся з Шмигалем та Кулебою
Міністр закордонних справ Великої Британії Дейвід Кемерон, який перебуває з візитом в Україні, зустрівся з прем’єром-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
Як написав у соцмережі Х Кулеба, переговори довели, що Україна та Британія налаштовані працювати разом на перемогу.
«Велика Британія залишається непохитною у постачанні Україні зброї, збільшенні її спільного виробництва та позбавленні Чорного моря від російської загрози», – додав він.
Шмигаль повідомив про обговорення з Кемероном «всебічної підтримки України, зокрема українського експорту».
«Саме з британськими компаніями ми створили новий механізм страхування суден. Розраховуємо на розвиток співпраці в цьому напрямку. Подякував за тренування українських військових. Цінуємо беззаперечну підтримку британського уряду», – зазначив прем’єр.
Колишній премʼєр-міністр Великої Британії Дейвід Кемерон 13 листопада став новим міністром закордонних справ Сполученого королівства. На цій посаді він змінив Джеймса Клеверлі, який перейшов на позицію міністра внутрішніх справ.
У РФ засудили художницю Сашу Скочиленко за «фейки» про російську армію
Василеостровський районний суд Петербурга 16 листопада оголосив художницю Сашу Скочиленко винною у поширенні так званих «фейків» про російську армію та засудив до семи років позбавлення волі в колонії загального режиму, повідомляє кореспондент «Медіазони» із зали суду.
Звинувачення просило суд засудити Скочиленко до восьми років колонії загального режиму. Захист наполягав на виправданні підсудної.
Скочиленко затримали у квітні 2022 року за те, що вона розмістила в магазині замість цінників антивоєнні листівки.
У СІЗО художниця провела вже понад півтора року, у неї діагностовано кілька захворювань. Увʼязнення в колонії, вказували Скочиленко та її адвокати, несе ризик для життя художниці через неможливість отримати кваліфіковану допомогу.
Російські війська масовано вдарили по Білозерці на Херсонщині – загинула людина, ще дві поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Ворожим вогнем пошкоджено житлові будинки та продуктовий магазин. Знищено й обʼєкт критичної інфраструктури. Нині Білозерка і навколишні села – без електропостачання», – написав він у телеграмі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Росії заочно засудили командира РДК Дениса Капустіна, який воює на боці України
Військовий суд у Москві заочно засудив до довічного терміну у колонії особливого режиму командира «Російського добровольчого корпусу» (РДК) Дениса Капустіна, який воює на боці України. Про це видання «Медіазона» повідомляє 16 листопада з посиланням на речника суду.
Капустін визнаний винним за звинуваченнями у державній зраді, замаху на теракт, навчанні терористичній діяльності, створенні терористичної спільноти та придбанні вибухівки.
Суд відбувався в закритому режимі, журналісти довідалися про нього випадково. Оголошення вироку мало бути відкритим для публіки, але журналістів на нього не пустили.
У квітні 2023 року суд у Москві заочно заарештував Капустіна у справі про березневий рейд у села у Брянській області, відповідальність за яку взяв на себе РДК.
Після рейду Капустіна внесли до російського списку терористів та екстремістів, що зазвичай означає порушення кримінальних справ за відповідними статтями, і оголосили у федеральний розшук. РДК ще кілька разів здійснював рейди до прикордонних російських регіонів та атакував дронами військовий аеродром у Курській області. Під час таких рейдів було вбито або взято в полон кілька російських військовослужбовців.
«Російський добровольчий корпус» – збройне формування, яке воює на боці України, але складається, як стверджується, виключно з російських громадян. Згідно з заявами бійців РДК, їхня мета – «звільнення своєї землі від путінського режиму». У Росії РДК визнаний терористичною організацією.
CБУ повідомила про підозру міністру енергетики РФ Шульгінову
Служба безпеки України повідомила про підозру міністру енергетики РФ Миколі Шульгінову, який «підключив» російські військові бази до захоплених електростанцій на Херсонщині.
Як повідомляє пресслужба відомства, високопосадовець сприяє вищому військово-політичному керівництву РФ у забезпеченні електроенергією окупаційних угруповань.
За даними слідства, у липні 2022 року Шульгінов прибув до тимчасово окупованого Криму, де анонсував «приєднання» енергосистеми півострова до захоплених електростанцій на лівобережній Херсонщині.
«Згідно із задумом російського посадовця відповідні високовольтні лінії електропередач функціонують за напрямками «Каховська – Джанкой» та «Каховська – Островська».Таким чином він забезпечує енергопостачання військових підрозділів та окупаційних адміністрацій Росії, які базуються на тимчасово окупованій території на півдні України», – йдеться у повідомленні.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили Шульгінову про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
ч. 1, 2 ст. 332-1 (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї).
Оскільки підозрюваний перебуває на території РФ, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти України, додають у СБУ.
Шульгінов наразі це повідомлення не коментував.
Частина південних областей України та Крим є окупованими російськими військами. Окупанти використовують наявну на цих територіях інфраструктуру, в тому числі лінії електропередач.
Економічні наслідки протесту польських перевізників на кордоні з Україною «дуже важкі» – Єврокомісія
Єврокомісія розраховує на польський та український уряди в пошуку оптимального рішення, що дозволить відновити рух українських вантажівок, заблокований польськими перевізниками. Про це в Брюсселі заявив представник Єврокомісії Адальберт Янц.
Речник підтвердив, що 15 листопада пункт перетину кордону в Польщі, заблокований перевізниками, відвідала високопоставлена делегація з Єврокомісії.
«Вчора відбувся візит високопоставленої делегації Єврокомісії (…) на пункт перетину кордону в Польщі, де відбуваються протести, щоб взяти участь у дискусіях з обома сторонами – урядом і протестувальником. Цей візит дозволяє нам побачити ситуацію на місці й оцінити наслідки цього протесту, які є дуже значними. Черги на кордонах надзвичайно великі. Умови для далекобійників дуже важкі. Є також дуже значні економічні наслідки цього протесту. Звичайно, ми ретельно вимірюємо вплив цього на місцях», – зазначив Янц.
Коментуючи масштаби впливу, в Єврокомісії не змогли надати конкретних цифр, але зауважили, що до цього питання можна буде повернутися, коли з’явиться оновлена статистика.
«У нас немає конкретних цифр, які ми можемо надати на цьому етапі щодо фактичного впливу на торгівлю. Але це гарне питання, і ми обов’язково побачимо, чи на якомусь етапі це відобразиться на цифрах експорту, зокрема в сільськогосподарській частині, але також і з іншого боку», – сказав представник Єврокомісії Ерік Мамер.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо можливих рішень стосовно ситуації на кордоні, представник Єврокомісії підтвердив, що вони обговорювались.
«Це рішення, які польський уряд, зокрема, повинен мати можливість розглянути, включно з дискусією щодо порожніх вантажівок, які переїжджають через кордон, – можна сприяти пересуванню саме цих вантажівок. Однак ці дискусії потрібно продовжувати. Вони ще не завершені», – зауважив речник Єврокомісії.
Водночас речник Єврокомісії не відповів на запитання Радіо Свобода щодо можливих каральних заходів з боку Єврокомісії проти Польщі, повідомлення про які розповсюдило польське медіа RMF FM. Він також не став коментувати, чи достатньо зусиль докладає польська влада, аби вирішити проблему.
«Ми не маємо права оцінювати зусилля влади. Я б у жодному разі не мав змоги робити такі коментарі. Наша роль у цьому контексті полягає в тому, щоб сприяти, брати участь у дискусіях, допомагати владі та протестувальникам, а також знаходити рішення та висновки. І ці дискусії тривають», – зауважив Янц, додавши, що інформації щодо подальших кроків та їхніх часових рамок немає.
Коментуючи вимоги польських перевізників запровадити комерційні дозволи для їхніх українських колег, Янц підтвердив позицію, що Єврокомісія озвучувала раніше.
«Будь-яке повторне запровадження системи дозволів або квот для автомобільних перевезень є юридично неможливим, оскільки це було б несумісним з Угодою про автомобільний транспорт між Україною та ЄС. Цю угоду про автомобільні перевезення, звичайно, було укладено також за згоди держав-членів», – нагадав Янц.
«Перш за все, національні органи як держав-членів, так і України мають забезпечити дотримання положень угоди на практиці. Також якщо є проблеми з реалізацією – це те, що ми можемо обговорити і допомогти з дискусіями владі, щоб вирішити будь-які такі проблеми на практиці – у діалозі», – резюмував речник Єврокомісії.
Читайте також: «Намагаємось шукати компроміси, але це складно» – Деркач про переговори з Польщею щодо розблокування кордону
Через надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС польські перевізники оголосили страйк. Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
«Ми змогли перехопити ініціативу в Чорному морі» – Зеленський про експорт з України
Президент України Володимир Зеленський 16 листопада виступив на саміті Парламентської асамблеї організації Чорноморського економічного співробітництва. У своєму зверненні Зеленський зазначив, що Україна змогла забезпечити захист західної частини Чорного моря, що дозволяє експортувати українську продукцію морськими коридорами.
«Ми змогли забезпечити такий захист західній частині Чорного моря, який зараз дає змогу працювати нашим морським експортним коридорам. Нової ваги зараз набуває і Дунайський регіон – теж критичний для глобальної безпеки. Ми змогли перехопити у Росії ініціативу в Чорному морі й створили такі безпекові умови, які змушують агресора тікати зі східної частини акваторії та намагатися сховати військові кораблі. Вперше у світі саме в Чорному морі почав діяти флот морських дронів – український флот», – сказав Зеленський.
Президент України регулярно обговорює з країнами-партнерами функціонування українського експортного, зокрема, зернового коридору.
31 жовтня на Ставці верховного головнокомандувача, серед іншого, обговорювалася безперешкодна робота «зернового коридору» та боротьба з діями сил РФ, які «ставлять під загрозу мирне судноплавство».
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в широко обговорюваному есе для The Economist виокремив чотири основних чинника, які дозволять уникнути позиційної війни із Росією. Серед них – необхідність створення та підготовки резервів – солдатів та офіцерів, здатних виконувати бойові завдання замість тих, хто вже воює на фронті. Якщо коротко – головком пропонує збільшити кількість таких людей, розширити коло тих, хто готуватиметься до війни, створити системи контролю за їхньою підготовкою, а також впровадити «бойове стажування».
Донбас Реалії обговорили пропозиції Залужного та загалом тему підготовки бійців разом із діючими військовими ЗСУ, які проходили підготовку упродовж останнього року, а також військовими аналітиками. Головні підсумки: ні військові, ні експерти не оскаржують необхідність поповнення та ротації, але вказують на низку конкретних проблем, із якими стикаються українці під час мобілізації та навчання на полігоні. Можливо, через них Україна і постала перед дефіцитом бійців на фронті – та ризикує зав'язнути у війни на виснаження із Росією.
Розповідаємо, що назвали бійці та експерти найголовнішими «людськими» проблемами етапу підготовки у війську.
Співробітники Державного бюро розслідувань у рамках розслідування «силового» вручення повістки в Одесі допитали свідків і учасників інциденту, вирішуватиметься питання щодо вручення підозри. Про це повідомила радниця з комунікації ДБР Тетяна Сапьян.
«Щоб з'ясувати всі обставини, що сталося в Одесі, вже допитали свідків і безпосередніх учасників події, вилучили відеозаписи, адміністративні матеріали. Тепер треба трохи часу, щоб все це проаналізувати. Далі слідство вирішуватиме, як продовжуватиметься розслідування – оголошувати підозру чи можна обійтися без оголошення підозри», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
У ДБР 15 листопада повідомили про розслідування насильницьких дій правоохоронців та працівників Одеського обласного центру комплектування під час вручення повістки в Одесі. Як зазначалося, військові та поліцейські одягли на чоловіка наручники та заштовхали його в автомобіль нібито через відмову отримати повістку.
ДБР розслідує інцидент за двома статтями Кримінального кодексу України – ч. 5 ст. 426-1 та ч. 2 ст. 365 (перевищення військовими службовими особами та правоохоронцями службових повноважень).
Це вже не перший подібний інцидент із «силовим» врученням повістки в Одесі. Наприклад, у лютому у соцмережах з’явилося відео, у якому виглядало так, що чоловік пручався отриманню документа і опинився на землі, а над ним нависали чоловіки у військовій формі. Згодом стало відомо, що щодо інциденту проводиться службова перевірка.
Станом на жовтень ДБР розслідувало 260 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою терцентрів комплектування та військово-лікарських комісій.