Міненерго: Україна від початку року отримала майже 6 тисяч тонн допомоги для енергетики
Протягом 2023 року року Україна отримала майже 500 вантажів гуманітарної допомоги для енергетичної галузі, повідомляє Міністерство енергетики 23 листопада.
«Протягом 2023 року в Україну надійшло 496 вантажів гуманітарної допомоги для енергетичного сектору загальною вагою 5 938 тонн. Донорами допомоги у 2023 році стали близько 120 компаній, урядових інституцій і громадських організацій з 34 країн», – йдеться в повідомленні.
Через негоду енергетики переходять на посилений режим у Києві та області – ДТЕК
Через негоду енергетики переходять на посилений режим в Києві та області, повідомила у четвер пресслужба компанії ДТЕК.
«Енергетики в посиленому режимі готові ліквідовувати наслідки ймовірних аварій, якщо вони відбудуться. Нагадуємо: несприятливі погодні умови можуть призвести до падіння дерев та обриву проводів. Будьте обережні, не нехтуйте правилами безпеки та не наближайтесь до ліній електропередач», – йдеться в повідомленні.
У пресслужбі КМДА також попередили про перший рівень небезпечності (жовтий) через прогнозований на найближчу добу поривчастий вітер у Києві.
Міністерство енергетики України опівдні повідомляло, що через негоду та бойові дії без світла залишилися 413 населених пунктів, застосування планових відключень побутових споживачів не передбачається.
За прогнозами синоптиків, через вплив активного циклону в Україні, окрім західних і східних областей, в найближчі дні очікуються складні погодні умови. Як попереджає Укргідрометцентр, 26-27 листопада у Київській, Чернігівській, Черкаській, Одеській областях сильні снігопади, у Сумській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях сильні мокрий сніг та дощ, місцями ожеледь. Приріст снігового покриву 20-30 см, подекуди 40-50 см. Очікуються хуртовини, снігові замети, на дорогах ожеледиця. У Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій областях пройдуть сильні дощі.
У північних, центральних, південних областях очікується посилення вітру до 17-22 м/с, подекуди до 25-ти.
Посол України у Польщі Василь Зварич підтвердив смерть другого українського водія, який перебував у черзі через страйк польських перевізників перед пунктом пропуску у напрямку України.
«У зв’язку зі смертю уже другого українського водія, який керував українським вантажним автомобілем, та перебував у черзі, спричиненій страйком польських перевізників перед пунктом пропуску Корчова, посольство в терміновому порядку звернулося з черговою офіційною нотою до Міністерства закордонних справ Польщі, вимагаючи розблокувати рух вантажних транспортних засобів. Відповідні сигнали доведені також до Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі», – написав він у своїй сторінці у фейсбуці.
Посол наголосив, що обмеження вантажного руху польськими протестувальниками створює загрозу життю та здоров’ю людей, спричиняє значну загрозу безпеці та порядку руху на дорогах загального користування, а відтак, відповідно до норм польського закону «Про зібрання», дає прямі підстави до розпуску страйку.
«Ми закликаємо польську владу до рішучих дій з розблокування руху і недопущення, щоб українські, польські та іноземні водії вантажного автотранспорту простоювали в багатокілометрових чергах без належних для цього умов – ставали заручниками дій організаторів протесту», – додав він.
Читайте також: «Вільний світ не допустить, щоб український воїн боровся далі голими руками» – посол Зварич
Василь Зварич зауважив, що кожен має право на протест, але обрана цього разу форма, час і тривалість зібрання, в складних погодних умовах, створює реальну загрозу життю і здоров’ю, а також безпеці людей.
11 листопада стало відомо, що у вантажівці перед пунктом пропуску «Дорогуськ – Ягодин» помер український водій, що планував перетнути кордон. Це сталось на парковці міста Хелм, неподалік від пункту пропуску. Сьогодні, 23 листопада, ЗМІ з посланням на Асоціації міжнародних автоперевізників повідомили, що у Польщі на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де відбувається страйк польських перевізників, помер ще один український водій.
Як встановлювати правду, знайти винних, відновлювати справедливість, коли стається самогубство або вбивство в армії? Військо – закрита структура, і злочини, вчинені серед військовослужбовців, розслідуються досить складно. Юристи кажуть: Україні потрібно терміново удосконалювати систему військового слідства і правосуддя. Адже в умовах повномасштабної війни життя в армії стосується великої частини суспільства.
У серпні 2023 року солдат Нацгвардії Максим Косоног загинув на посту на одному зі стратегічних об’єктів Дніпропетровщини. Його справу кваліфікують як самогубство, у той час як рідні мають підстави підозрювати вбивство.
З чим стикнулась дружина військовослужбовця, намагаючись з'ясувати обставини загибелі чоловіка? Як відбуваються розслідування подібних справ? Які важелі впливу на ситуацію є в потерпілих? Донбас Реалії аналізують цю проблему на прикладі трагедії, що сталась із Максимом Косоногом.
«Ще вранці ми обговорювали плани на майбутнє»
Військовослужбовець Національної гвардії Максим Косоног був досвідченим бійцем: він півтора року прослужив в АТО, бував у гарячих точках Донбасу, потім – працював на шахті в рідному Павлограді, а у вересні 2021-го сам підписав контракт на службу в Нацгвардії. Початок повномасштабної війни чоловік сприйняв спокійно, каже його дружина Альона Косоног: не боявся й готувався, що його можуть відрядити на фронт.
«Напередодні початку повномасштабної війни він був у своїй військовій частині, на об’єкті. 24-го повідомив мені, що почалася війна. Деякі речі у нас були готові, сумка його, військовий одяг, бо їх почали готувати до цього раніше. 25 лютого їх відправили на один з блокпостів, вони були на охороні два чи три місяці, потім повернули назад, до частини. У лютому 2023-го їм повідомили, що вони всі повинні бути готові на відправку. Ми купили йому бронік і навушники, я зібрала медикаменти. Він готувався. Він був готовий, що рано чи пізно їх відправлять. У червні вони проходили двотижневу підготовку, навчання, і ми вже розуміли – або кінець липня, або в серпні вони їх відправлять. Для нього це була не перша війна. Він не боявся йти на війну», – каже жінка.
«О 10-й ранку він мені написав повідомлення, зробив скріншот з їхньої групи, де він був у списках, – хто буде відправлений на фронт. Того ж дня зразу після нашої розмови я знайшла в інтернеті шолом, аптечку, замовила, скинула йому посилання. Востаннє ми з ним розмовляли об 11:19. Він був спокійний, єдине – дуже хвилювався за нас. Надворі було спекотно, а ми з дітьми після лікарні гуляли в парку. А він спитав, чи ще довго гулятимемо, бо спека. Він ніколи не повідомляв, хто стоїть з ним на посту, а того дня написав мені ім’я і прізвище хлопця, який з ним стояв. Їхні пости розташовані за 500-800 метрів один від одного, хлопці іноді сходяться докупи і спілкуються. Цей хлопець стояв на сусідньому посту. Він також був у списках на відправлення. Я не здивувалася. Я подумала, що він мені написав його дані, щоб, коли їх відправлять і не буде зв'язку, я змогла б зв’язатися з ним. Дивно не було, бо всередині 2022 року він вдома мені записав у блокнот номери телефонів, прізвища й посади командирів, замполіта, діловода, номер роти, номер батальйону, щоб у мене була вся інформація», – каже Альона...
Суд заарештував майно Дубінського, його матері та колишньої дружини
Печерський районний суд ухвалив заарештувати майно народного депутата Олександра Дубінського, а також його матері та колишньої дружини. Про це йдеться в ухвалі суду, опублікованій 22 листопада, яку медіа поширили в четвер.
Документ не містить імен фігурантів справи, проте обставини вказують на родину Дубінського.
Ухвала посилається на заяву виконавчої директорки «Центру протидії корупції» Дар’ї Каленюк, що ініціювала кримінальне провадження. Згідно з нею, народний депутат та його родичі «протягом кількох останніх років стали власниками 24 квартир, 17 автомобілів, двох будинків і 70 соток землі на загальну суму близько 2,5 мільйонів доларів».
«При цьому офіційні доходи ОСОБА_5 та його близьких родичів не могли дозволити їм набути таку кількість майна», – йдеться в ухвалі.
Читайте також: Арешт Дубінського в Україні викликав значну реакцію у США через зв’язок українського депутата з Джуліані, адвокатом Трампа
Відтак суд задовольнив клопотання Офісу генерального прокурора й наклав арешт на нерухомість і автомобілі Дубінського та його родини. Сам народний депутат це рішення наразі не коментував.
Кримінальну справу проти Дубінського про ймовірне ухилення від сплати податків та легалізацію доходів відкрили в 2021 році. Його також підозрюють у державній зраді. 14 листопада суд взяв народного депутата під варту на два місяці.
МВС: російська артилерія вдарила по Чорнобаївці на Херсонщині, є загиблі і поранені
Російська артилерія завдала удару по Чорнобаївці на Херсонщині – загинули три людини, ще пʼятеро поранені, повідомив міністр внутрішніх справа Ігор Клименко.
«Ворог здійснив потужний артилерійський обстріл Чорнобаївки на Херсонщині. Троє загиблих. Пʼятеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості», – написав він у телеграмі.
За його словами, також через обстріл пошкоджені понад 60 житлових будинків та господарських споруд.
Раніше сьогодні місцева влада повідомила, щоросійські війська з безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув.
Читайте також: Війська РФ вночі обстріляли об’єкт інфраструктури в Кривому Розі, поранили цивільного у Херсоні – влада
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Сейм Латвії підтримав початок переговорів про вступ України та Молдови до Євросоюзу
Латвія підтримує початок переговорів про членство України та Молдови в Європейському союзі – про це повідомила пресслужба Сейму країни з посиланням на заяву, ухвалену 23 листопада.
Пресслужба цитує голову Комісії з європейських справ Сейму Едмундса Чепуритіса, який зазначає, що Київ і Кишинів виконали «величезну роботу» з євроінтеграції, попри повномасштабну агресію Росії проти України та її гібридні операції в Молдові.
«Депутати закликають інші країни-члени підтримати рекомендації Єврокомісії та схвалити початок переговорів про вступ до кінця цього року. Парламентарії також закликають Єврокомісію та Раду Євросоюзу невідкладно підготувати та затвердити рамки для переговорів з Україною та Молдовою», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Санду: немає ознак, що гібридні атаки РФ на Молдову припиняються
Сейм також радить Україні та Молдові продовжувати впроваджувати реформи, необхідні для вступу до Євросоюзу, та декларує готовність Латвії надати необхідну підтримку.
Президент України Володимир Зеленський повідомив 21 листопада, що Україна ухвалила всі рішення, необхідні для початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Цю заяву він зробив після візиту до Києва президента Європейської ради Шарля Мішеля та президентки Молдови, яка також претендує на членство в ЄС, Маї Санду.
Зі свого боку, Шарль Мішель в перебігу візиту до Києва заявив, що очікує на «складну» зустріч щодо початку переговорів про вступ України в ЄС у грудні.
Війська РФ з безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув – ОВА
Російські війська з безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Російська армія вбила літнього жителя Берислава. Близько 11:30 окупанти з безпілотника атакували велосипедиста, який рухався вулицею. На жаль, 70-річний чоловік отримав поранення, несумісні з життям», – написав він у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомила, що через російський обстріл передмістя Херсона поранень зазнала 51-річна жінка.
Росія: у Ростові викраденого на Запоріжжі волонтера засудили до 18 років ув’язнення – ЗМІ
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив громадянина України Дмитра Голубєва до 18 років колонії суворого режиму, визнавши його винним у тому числі за статтею про «вчинення акту міжнародного тероризму». Про це 23 листопада повідомили російські медіа з посиланням на пресслужбу суду, передає російська служба Радіо Свобода.
За версією російської Федеральної служби безпеки, Дмитро Голубєв нібито влаштував вибух у будівлі Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу ДІБДР у Мелітополі та планував ще два вибухи – на дорозі та біля військово-цивільної адміністрації Запорізької області, передає російське видання «Коммерсант».
У публікаціях медіа з посиланням на висновки слідства йдеться про те, що підсудний виступав проти російської влади та агресії проти України.
Читайте також: ОГП: нацгвардійців РФ підозрюють у тортурах і вбивствах цивільних під час окупації Херсона
У суді Дмитро Голубєв визнав фактичні обставини справи, але не погодився з їхньою кваліфікацією, заявив «Комерсант».
Українська влада наразі не коментувала ці повідомлення.
У квітні 2023 року «Центр журналістських розслідувань» повідомив, що у російському Ростові-на-Дону розгляне судять запорізького волонтера Дмитра Голубєва, який доставляв гуманітарну допомогу до окупованого Мелітополя. Російські силовики викрали Голубєва 11 серпня 2022 року і депортували його до Криму, а згодом – до Росії.
Мелітополь був захоплений російськими військами на початку березня минулого року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення. 30 вересня 2022 року президент Росії Володимир Путін підписав указ про приєднання частини Запорізької області, де розташоване місто, поряд із ще кількома окупованими українськими територіями, до Росії. Це рішення не визнано переважною більшістю країн світу.
У Міноборони заявили про прискорення поставок нових зразків зброї в армію
Міністерство оборони заявляє про прискорення поставок нових зразків зброї в армію, це стало можливим завдяки внесеним днями змінам до постанови Кабміну від 2015 року № 345, повідомляє пресслужба відомства.
«Очікується, що внаслідок цих змін процес постачання нових зразків озброєння та військової техніки скоротиться до 20 днів, хоча цей термін може змінюватися залежно від якості та повноти наданих виробником матеріалів», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони кажуть, що раніше для того, щоб зброя чи техніка потрапила до ЗСУ, виробники долали процедуру, яка складалася з шести етапів і могла затягуватись на кілька місяців, відтепер з неї вилучено одну найтриваліших бюрократичних перепон – видання наказу про допуск до експлуатації. Його погодження з різними структурами МОУ та Генштабу зазвичай тривало близько місяця.
Оновлений fast track постачання зброї передбачає також і скорочення термінів на інших етапах, зокрема, випробування нових зразків зброї та перевірка їхніх бойових характеристик відбуватиметься безпосередньо на полі бою, додають у міністерстві.
Раніше також у Міноборони анонсували, що виробничий цикл для зброї буде скорочений на період воєнного стану. Очікується, що це «розв’яже руки» виробникам, які тепер можуть самі визначати, за якими технічними параметрами здавати продукцію. Військові мають погоджувати перелік параметрів, тоді як раніше вони «прописували в технічних умовах значний перелік цих параметрів».
У жовтні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив про значне зростання виробництва снарядів в Україні, хоча Київ продовжує переважно покладатися на постачання партнерів.
Прокуратура: 8 суддів із Криму заочно засудили за державну зраду
Український суд виніс вирок щодо вісьмох суддів, які після анексії Криму в 2014 році перейшли на роботу до створених Росії судових інстанцій Криму. Про це повідомляє пресслужба Прокуратури Автономної Республіки Крим 23 листопада.
Згідно з повідомленням, вирок оголосили щодо підконтрольних Росії суддів Верховного суду Криму, голови та судді Сімферопольського районного суду Криму, суддів Євпаторійського та міського суду Феодосії, суддів Джанкойського районного суду.
«Засуджені здійснювали правосуддя на користь держави-окупанта, тим самим сприяючи становленню та зміцненню окупаційних органів на півострові», – йдеться у повідомленні Прокуратури АРК.
Як заявили у відомстві, п’ятьох із обвинувачених суддів засудили до 12 років позбавлення волі, ще двох – до 13, один із них отримав 15 років за статтею «державна зрада». Наразі публічної реакції засуджених немає.
Раніше представниця президента України в Криму Таміла Ташева заявила, що «одним із пріоритетних завдань України після деокупації Криму стане виявлення та притягнення до відповідальності тих, хто сприяв російській анексії півострова». За її словами, ті, хто вчиняв злочини проти людяності та військові злочини, порушував права людини та вчиняв злочини, визначені як геноцид, мають бути притягнуті до відповідальності.
92% опитаних українців вважають Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу, свідчать дані опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».
У компанії зауважили, що досліджували це питання з 2010 року, проводячи щорічний моніторинг.
«У 2010 році 60% опитаних групою «Рейтинг» відповідали ствердно на питання «Чи погоджуєтесь Ви з тим, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу?». А за результатами останнього опитування, 2023 року, 92% погоджуються з вищенаведеним твердженням. Лише 4% – заперечують це, вагалися з відповіддю – 4%», – йдеться в повідомленні.
Таким чином, зазначили соціологи, за останні десять років відбулося зростання у півтора рази кількості респондентів, які погоджуються з тезою про те, що Голодомор 1932-33 років є геноцидом українського народу.
«Голодомор 1932-33 рр. визнають геноцидом абсолютна більшість жителів як західних, центральних, так і південно-східних областей країни. Також не зафіксовано значних відхилень у вікових розподілах у цьому питанні», – повідомили в соціологічній групі.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Пам’ять жертв Голодомору в Україні вшановують щороку в останню суботу листопада.
Опитування було проведене 14-16 листопада. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера).
«Важные истории»: депутат Держдуми РФ удочерив викрадену з України дівчинку
Лідер російської партії «Справедлива Росія-Патріоти-За правду» Сергій Миронов і його дружина удочерили викрадену з України дитину, пише російське видання «Важные истории». За його даними, 10-місячній дівчинці повністю змінили особисті дані, тепер вона має прізвище Миронова, а місцем її народження значиться Подольськ у Московській області.
Як з’ясували журналісти, наприкінці серпня 2022 року дружина Миронова Інна Варламова разом із першою заступницею депутата у Держдумі РФ Яною Лантратовою приїхали до окупованої Росією частини Херсонської області України.
У Херсоні вони відвідали, зокрема, обласну дитячу лікарню. Їх супроводжувала призначена російською владою голова місцевого будинку дитини Тетяна Завальська. Вони оглянули дітей з будинку дитини, які проходили лікування, і поїхали.
Після цього Завальська почала вимагати виписати 10-місячну дівчинку і дворічного хлопчика.
На запитання завідувачки педіатричним відділенням лікарні, чому вона має виписувати хворих дітей (в одного з них був бронхіт), Завальська сказала, що «та жінка їх вибрала і повезе до Москви». Лікарі намагалися відстрочити виписку дітей, але Завальська наполягала на прискоренні процесу, йдеться у статті.
Офіційно дітей вивезли до Москви для «обстеження, визначення подальшої тактики лікування і проходження реабілітації».
Аналогічні дані наводило видання Hromadske у липні 2023 року.
Для усиновлення дитини в Росії слід звернутися із заявою до суду. Такі справи розглядають особливому порядку. У листопаді 2022 року така справа була розглянута у Подольському міському суді Московської області. Заінтересованою особою по ньому проходила Інна Варламова.
За твердженням журналістів, вони мають документи, які вказують на те, що у грудні 2022 року Сергій Миронов й Інна Варламова удочерили вивезену з Херсона дівчинку. На прохання усиновлювачів ім’я дитини і місце народження в офіційних документах змінили.
Знайоме із ситуацією джерело розповіло журналістам, що біологічна мати дівчинки позбавлена батьківських прав, а батько помер. При цьому вона має інших родичів в Україні. Доля вивезеного із Херсона дворічного хлопчика до кінця невідома. За даними «Важных историй», у вересні 2023 року він отримав свідоцтво про народження, з якого випливає, що дитина перебуває в Московській області.
Як зазначають журналісти, це перший підтверджений випадок усиновлення дітей, яких вивезли з окупованих територій України до Росії.
Юристка Марія Чащилова розповіла виданню, що усиновлення депортованих українських дітей у Росії є злочином з погляду міжнародного права.
«Це вважається геноцидом. У цих дітей нерідко є родичі або опікуни в Україні, які втратили з ними зв’язок, а у випадку вихованців дитячих будинків опікунами виступають посадові особи цих установ. За міжнародним правом, сторони конфлікту мають надавати родичам і опікунам відомості про зниклих і сприяти їх розшуку», – зазначила юрист.
Скасувати усиновлення депортованої дитини дуже складно, наголошують журналісти. Це можна зробити тільки через суд і з серйозних підстав: жорстоке поводження з дитиною, алкоголізм і наркоманія усиновлювачів або відсутність нормальних умов розвитку і виховання дитини.
Сергій Миронов повідомлення про ймовірне удочеріння української дитини не коментував. Уповноважена з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова на запит видання на момент публікації матеріалу не відповіла. Раніше в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» вона заявляла, що вивезених із непідконтрольних Києву територій дітей не всиновлюють, а віддають під опіку.
Міжнародний кримінальний суд у березні цього року видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за звинуваченням у незаконному вивезенні українських дітей на територію Російської Федерації.
За офіційними даними української влади на 31 липня 2023 року, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували 19 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батько, опікун чи свідок депортації дитини повідомив про неї Національному інформаційному бюро України.
Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч». Більшість вивезли з Маріуполя, Херсонської, Харківської та Київської областей. Для розміщення дітей з України влада Росії використала близько 100 установ. Дитячі будинки та інтернати в багатьох російських регіонах переповнені. З цієї причини депортованих дітей якнайшвидше прагнуть влаштувати в сімʼї. Вимоги органів опіки до потенційних усиновлювачів стали мʼякшими. Це пояснюється тим, що процедура визнання українських дітей такими, що «залишилися без піклування батьків», вкрай спрощена, а пошук дітей у Росії ускладнений для їхніх батьків та опікунів.
Депортація українських дітей до Росії – це воєнний злочин. За підозрою в скоєнні цього злочину Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько 400 дітей.
НАЗК: німецька компанія Knauf «сприяє мобілізації в Росії»
Національне агентство з питань запобігання корупції внесло компанію-виробника будівельних матеріалів Knauf до списку «спонсорів війни» – про це воно повідомило 23 листопада.
За даними НАЗК, протягом 2022 року Knauf сплатив до бюджету Росії близько 117 мільйонів доларів. Також компанія, за даними агентства, «активно сприяє мобілізації в Росії».
«У жовтні 2022 року німецькі ЗМІ акцентували увагу на тому, що компанія Knauf підтримує мобілізацію своїх співробітників до лав збройних сил РФ. Йшлося про те, що російські керівники заводу Knauf у підмосковному Красногорську погоджували з владою списки тих, хто дуже потрібен на виробництві, а кого можна відправити на війну. Частину тих, хто одержав повістку, начебто, навіть вивозили до військкоматів у фірмовому мікроавтобусі компанії», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: НАЗК внесла до списку «спонсорів війни» турецького виробника скла
Агентство оцінює внесок компанії в економіку Росії в понад 1,65 мільярда євро з 1993 року, а також вказує на наявність у цій країні дочірніх підприємств Knauf, 20 заводів та майже 30 ресурсних центрів. За даними НАЗК, компанія є найбільшим німецьким інвестором у будівельній галузі Росії.
«Knauf також має діючі потужності з виробництва акустичних стельових плит та підвісних систем в Спеціальній економічній зоні «Алабуга» (Татарстан), на території якої організовано російське виробництво БПЛА Shahed-136», – зазначає НАЗК.
Навесні 2022 року медіа повідомили, що керівництво Knauf не планує згортати діяльність у Росії.
НАЗК додає до списку «міжнародних спонсорів війни» компанії, які продовжують вести бізнес у Росії після початку повномасштабного вторгнення до України.
Раніше очільник НАЗК Олександр Новіков запросив керівників компаній, які ще не вийшли з Росії, відвідати Україну.
Через російський обстріл передмістя Херсона поранена людина – Мрочко
Через російський обстріл передмістя Херсона поранена людина, повідомив керівник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Армія РФ обстріляла передмістя Херсона з тимчасово окупованого лівого берега. Внаслідок ворожої атаки поранення отримала 51-річна жінка. Наразі вона ушпиталена з вибуховою травмою та осколковим пораненням ноги», – написав він у телеграмі.
За його даними, на момент обстрілу постраждала перебувала у приміщенні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Війська РФ почали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку – Тарнавський
Російські війська розпочали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку, заявив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
«Окупанти розпочали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку… Наші захисники і захисниці стійко тримають оборону на Авдіївському напрямку», – написав Тарнавський у телеграмі 23 листопада.
За його словами, на Таврійському напрямку втрати військ РФ у живій силі і бронетехніці зростають: «знищено 8 танків, а загальні втрати у живій силі – понад 700 осіб». За який період ці дані – він не уточнив.
Напередодні речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун в ефірі Радіо Свобода повідомив, що російські сили на Таврійському напрямку на 30 відсотків збільшили кількість штурмів і авіаударів за попередню добу.
«Загарбники не полишають спроб оточити Авдіївку», – сказав він.
На початку цього тижня американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолоковані кадри дані повідомив, що Сили оборони України контратакували і просунулися вперед під Авдіївкою 19 листопада.
Також аналітики повідомляли про те, що сили агресора проломили оборону ЗСУ у промзоні на південному сході Авдіївки – у місці, де українська армія зміцнювала фортифікації з 2014 року.
Крім того, в ISW зазначили, що армія Росії зосереджує нові сили в Красногорівці на північ від міста, готуючись завдати нового потужного удару по гарнізону в Авдіївці.
У ДПСУ повідомили про блокування вантажівок на пункті пропуску «Медика» на території Польщі
На території Польщі на дорозі перед пунктом пропуску «Медика», суміжному з українським пунктом пропуску «Шегині», розпочалося блокування руху вантажних транспортних засобів, повідомляє у телеграмі Державна прикордонна служба України.
«У зв’язку з цим ускладнення руху можливе як на виїзд з Польщі, так і на в’їзд. Блокування руху може тривати з 23 по 26 листопада. Водночас перешкоджання руху автобусам та легкового транспорту не передбачається», – йдеться в повідомленні.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Блекаут та витік радіоактивної води: нещодавні аварії та загрози на Запорізькій АЕС
Які аварійні ситуації сталися на Запорізькій АЕС останнім часом? Що їх спричинило і до яких наслідків вони можуть призвести? В якому стані зараз ЗАЕС і чому дії окупаційного керівництва українські фахівці називають некомпетентними? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Споживання електроенергії продовжує зростати – «Укренерго»
Споживання електроенергії продовжує зростати, заявляє у телеграмі компанія «Укренерго».
За повідомленням, вечірній максимум споживання електроенергії 22 листопада був на 4% вищим, ніж 21 листопада – для енергосистеми це дорівнює необхідності включення щонайменше 2 додаткових блоків теплових електростанцій.
«Для зменшення навантаження на блоки теплових електростанцій при недостатньому обсязі імпорту, «Укренерго» було змушене активувати аварійну допомогу від операторів систем передачі Румунії, Словаччини, Польщі, загальним обсягом 1800 МВт·год», – повідомили в компанії.
В «Укренерго» зазначають, що експорт сьогодні здійснювався дуже незначним обсягом і виключно у нічні години мінімального споживання до Румунії. Загальний обсяг 10 МВт·год. Водночас, за даними компанії, імпорт електроенергії сьогодні здійснюється протягом доби зі Словаччини, Румунії, Молдови – загальний обсяг 4022 МВт·год.
Раніше 23 листопада Міністерство енергетики України заявило, що ситуація в енергосистемі є контрольованою, з аварійних ремонтів вийшли чотири блоки ТЕС.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.