Сили ППО збили 21 «шахед» і дві ракети Х-59 – командування
Російські війська атакували регіони України вночі проти 29 листопада безпілотниками з напрямку російського Приморсько-Ахтарська, а також керованими авіаційними ракетами Х-59 з повітряного простору окупованої Херсонщини, заявляють Повітряні сили вранці у середу.
«Усього в ударі було задіяно: 21 ударний БплА «Shahed-136/131»; 3 керовані авіаційні ракети Х-59. Основний напрямок удару безпілотників – Хмельниччина, ракет – південь країни», – йдеться в повідомленні.
Командування додає, що для відбиття атаки залучили винищувачі, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних Сил ти Сил оборони України.
Читайте також: Українські військові вже знищили 15 російських «Кинджалів» – Ігнат
«В результаті бойової роти усі ворожі ударні БпЛА знищено в межах Одеської, Дніпропетровської, Київської, Херсонської, Запорізької та Хмельницької областей. Також знищено дві керовані авіаційні ракети на Миколаївщині. Третя – не досягла бажаної цілі!» – додають військові.
На початку доби 29 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомили про «шахеди» у напрямку Старокостянтинова.
Російська влада готує обмеження для мігрантів, аби схилити їх до військової служби – ISW
Російський уряд намагається обмежити права мігрантів у Росії, можливо, для того, щоб схилити їх до військової служби та «догодити» ультранаціоналістичним рухам – про це йдеться в останньому звіті американського Інституту дослідження війни (ISW) від 28 листопада.
Таким чином Інститут прокоментував повідомлення російських медіа про ініціативу Міністерства внутрішніх справ РФ щодо змін у законодавстві. Вона передбачає, зокрема, позбавлення нелегальних мігрантів прав отримувати водійські посвідчення, водити машину, відкривати рахунки в банках, одружуватися та переказувати гроші.
Законопроєкт також, за повідомленнями, вимагатиме від мігрантів сповіщати владу про місце проживання та виїзд із Росії і передбачатиме депортацію чи арешт для порушників.
Це стосується в тому числі мігрантів, у яких закінчився термін міграційних документів або ж вони анульовані, а також тих, хто в’їхав до Росії нелегально.
Читайте також: РФ: у Воронежі 50 уродженцям Азербайджану вручили повістки в ресторані
«Обмеження, запропоновані для міграційного статусу, ймовірно, мають на меті ще більше ізолювати велику кількість мігрантів від економічного та соціального життя в Росії та зробити військову службу одним із небагатьох способів залишитися в країні. Російська влада продовжує широкомасштабні спроби примусити як мігрантів, так і натуралізованих громадян Росії підписувати військові контракти, погрожуючи депортацією та втратою громадянства», – йдеться в звіті.
Також паралельно Москва намагається мотивувати мігрантів до участі у війні в Україні в обмін на російське громадянство, додають аналітики.
ISW також звертає увагу на те, що законопроєкт, ймовірно, має на меті задовольнити російських ультранаціоналістів, які закликали до більш жорстких обмежень для мігрантів.
У серпні видання «7х7. Горизонтальна Росія» повідомляло, що в Калузькій області не видають громадянство мігрантам, доки вони не підпишуть контракт на участь у війні в Україні. Цього ж літа надходили повідомлення про рейди силовиків на іноземців та чоловіків з набутим громадянством, які не стали на військовий облік. У регіонах створюються загони для боротьби зі злочинністю серед мігрантів.
Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш, який претендує на найвищу посаду в НАТО, заявив, що альянсу потрібен лідер, який досягне консенсусу, буде прихильним до збільшення витрат на оборону і матиме чітке бачення того, як поводитися з Росією.
Каріньш заявив журналістам у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 28 листопада, що НАТО потрібен лідер, який «може працювати з усіма союзниками, щоб просувати всіх вперед в одному напрямку», пише АР.
Чинний генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ, спілкуючись із журналістами в Брюсселі, заявив, що союзники по НАТО забезпечили Україні безпрецедентний рівень військової підтримки, але також закликав їх дотримуватися взятих на себе раніше зобов’язань і продовжити надавати допомогу Києву.
Блінкен візьме участь у засіданні ОБСЄ, попри присутність Лаврова – представник Держдепу США
Держсекретар США Ентоні Блінкен візьме участь у засіданні ОБСЄ за участі глави МЗС Росії Сергія Лаврова, незважаючи на те, що Україна, Латвія, Естонія та Литва бойкотують цю зустріч. Про це повідомив журналістам представник Держдепартаменту США.
Відповідаючи на запитання про можливість зустрічі між Блінкеном і Лавровим, він заявив, що зустріч держсекретаря США із Лавровим не планується.
Низка країн, серед яких є Україна, заявили про намір бойкотувати засідання ОБСЄ через участь у ньому Лаврова.
«Ми поважаємо можливість кожної країни ухвалювати рішення про те, чи варто їм брати участь чи ні. Ми вважаємо, що це корисний форум для взаємодії з членами ОБСЄ, і тому збираємося відвідати його», – сказав високопосадовець, якого цитує «Голос Америки».
У ЗСУ повідомили про «шахеди» у напрямку Старокостянтинова
Повітряні сили ЗСУ повідомили про «шахеди» у напрямку Старокостянтинова.
«Останні декілька шахедів курсом на Старокостянтинів», – йдеться у повідомленні Повітряних сил у телеграмі.
Перед цим українські військові поінформували про ударні БПЛА у Вінницькій області курсом на Хмельниччину.
Станом на 00:04 у Хмельницькій області оголошена повітряна тривога.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що «Старокостянтинів під увагою ворога пильною завжди, в цьому напрямку летить багато БПЛА».
Читайте також: Росія завела в пункт базування один ракетоносій, проте два залишаються у Чорному морі – Сили оборони півдня
Поблизу Старокостянтинова розташований військовий аеродром.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський став «мрійником» за версією видання Politico
Президент України Володимир Зеленський переміг у категорії «Мрійники» за версією видання Politico.
«Час від часу з’являється лідер, який одноосібно змінює хід історії, не завдяки могутності своєї армії чи силі своєї економіки, а завдяки силі свого слова. Президент України Володимир Зеленський є таким лідером», – пише видання.
Також у цій номінації є російський політик Олексій Навальний, голова Європарламенту Роберта Мецола, президент Чехії Петр Павел та інші.
Щорічний рейтинг найвпливовіших людей Європи має три категорії – «Діячі», «Руйнівники» та «Мрійники». Водночас найвпливовішою людиною Європи видання назвало польського політика Дональда Туска.
Politico зауважує, що Зеленський надихав українців продовжувати протистояти повномасштабному вторгненню Росії, а також вмовляв, соромив і благав нації допомогти їм у цьому – «йому вдалося проштовхнути речі, які донедавна були немислимими».
«Але 2024 рік буде непростим для артиста, який став президентом після того, як зіграв його на телебаченні. Світ відволікається на нову стару війну на Близькому Сході; українці виснажені двома роками боїв і намагаються повернути собі територію», – пише видання.
Путін не піде на мир в Україні до виборів у США 2024 року – представник Держдепу
Президент Росії Володимир Путін не піде на мир в Україні до результатів виборів у США в листопаді 2024 року, заявив високопоставлений чиновник Державного департаменту США на тлі побоювань, що потенційна перемога колишнього президента Дональда Трампа може підірвати підтримку Києва з боку Заходу.
Високопоставлений чиновник на брифінгу для журналістів після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі заявив, що альянс підтвердив свою підтримку України, знаючи, що мирна угода в наступному році малоймовірна.
«Я очікую, що Путін не піде на мир або конструктивний мир до того, як побачить результат наших виборів», – сказав чиновник, який говорив на умовах анонімності, повідомляє агенція Reuters.
Відповідаючи на запитання, чи висловлював він особисту думку, чи позицію уряду США, чиновник сказав, що це була «широко поширена думка».
«Саме в цьому контексті всі союзники висловили рішучу підтримку Україні» на зустрічі НАТО у вівторок, додав чиновник.
Читайте також: Майбутні вибори у США «безумовно вплинуть» на підтримку України – Зеленський
Президент США, демократ Джо Байден надав значну військову допомогу та іншу підтримку Києву після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
За даними останніх опитувань американців, Трамп, ймовірно, виграє праймеріз Республіканської партії. У цьому випадку він побореться за пост президента США з кандидатом від Демократичної партії.
Дональд Трамп раніше заявив, що хоче припинення військових дій, додавши, що він може зробити так, щоб Україна та Росія підписали мирну угоду.
На Куп’янському напрямку поменшало атак через «дуже значні втрати» військ РФ – речниця 14-ої ОМБр
Кількість атак російських військ на Куп’янському напрямку в останні два дні зменшилася, це пов’язано з їхніми значними втратами, розповіла в ефірі програми Радіо Свобода Свобода.Live Надія Замрига, начальниця служби зв’язків із громадськістю 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
«Це пов’язано з тим, що ворог у крайні дні поніс дуже значні втрати як у техніці, так і в особовому складі. Зокрема, у смузі відповідальності нашої 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого», – зазначила військова.
Щодня Збройні сили України відбивають атаки на цьому напрямку, і, за словами Надії Замриги, на цій ділянці фронту армія РФ щодня втрачає від 10 військовослужбовців.
«Якщо порівняти, скажімо десь із місяць-півтора тому, то (зараз – ред.) вони почали більше застосовувати техніки. Техніку вони використовують в основному важку. БМП – найчастіше як підвоз особового складу до того рубежу, де вони переходять уже власне на штурм, тобто ближче до нуля», – розповіла речниця.
Вона також зазначила, що російські військові коригують тактику штурму і свідомі того, що висування підрозділів на техніці відстежується українськими силами й ефективно вражається FPV-дронами, скидами, артилерією і танками.
У Генштабі ЗСУ ввечері 28 листопада повідомили, що на фронті протягом доби відбулося 56 бойових зіткнень, російські війська вели «безуспішні» штурмові дії на кількох напрямках, зокрема на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому. Зокрема, за даними Генштабу, на Куп’янському напрямку українські військові відбили чотири атаки сил РФ.
Президент Володимир Зеленський за підсумками Ставки верховного головнокомандувача заявив, що довкола Авдіївки, Мар’їнки, району Бахмута за цю добу відбувалися «найбільш інтенсивні бойові зіткнення».
26 листопада начальник служби зв’язків із громадськістю Сухопутних військ Збройних сил України Володимир Фітьо в ефірі телемарафону заявляв, що сили РФ не відмовилися від намірів повторно окупувати Куп’янськ на Харківщині, але «стратегічних успіхів на цьому напрямку ворог не має».
Росія завела в пункт базування один ракетоносій, проте два все ще залишаються у Чорному морі, повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня.
«З погіршенням погоди ворог завів в пункти базування надводний ракетоносій. На бойовому чергуванні в Чорному морі залишаються 2 підводних човни. Їх спорядження – до 8 ракет типу «Калібр», – йдеться у повідомленні.
Українські військові зазначають, що рівень ракетної загрози залишається «високим».
Ввечері Повітряні сили ЗСУ повідомили про ракетну небезпеку для Одеської та Миколаївської областей. У соцмережах пишуть про звуки вибухів у Вознесенську. Офіційних даних про це наразі немає.
Вранці Сили оборони півдня України повідомили, що Росія наростила присутність ракетоносіїв у Чорному морі – окрім фрегата «Адмірал Макаров», у море виведені два підводні човни.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи по відеозв’язку на Всесвітньому російському соборі, попередив країни Заходу, що Москва розцінить як акт агресії будь-яке втручання ззовні «з метою викликати міжнаціональні чи міжрегіональні конфлікти».
Виступаючи 28 листопада на Всесвітньому російському соборі, який очолює патріарх Московський Кирило, Володимир Путін сказав, що русофобія «практично стала офіційною ідеологією західних правлячих еліт».
«Знову запустили стару шарманку: мовляв, Росія – це в’язниця народів, а самі росіяни – народ рабів... А насправді що їм потрібно? Насправді потрібно розчленувати та розграбувати Росію», – стверджує Путін.
Видання «Медуза», посилаючись на близькі до Кремля джерела, раніше у листопаді писало, що російський президент Володимир Путін уникатиме зосередження своєї президентської кампанії 2024 року на війні в Україні, а зосередиться на нібито стабільності Росії та критиці Заходу. За даними видання, президентська кампанія має на меті зобразити Путіна як лідера, який зробив Росію «острівком спокою». У Кремлі впевнені, що росіяни мають запит на критику «колективного Заходу», відзначали співрозмовники видання.
Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну з лютого 2022 року призвело до найсерйознішої конфронтації між Москвою та Заходом з часів Карибської кризи, пов’язаної із встановленням за указом радянського лідера Микити Хрущова ядерних ракет на Кубі 1962 року. Нинішня напруженість у відносинах із країнами НАТО спонукала Володимира Путіна розвернутися у бік Китаю, зазначає Reuters.
Після початку вторгнення в Україну, яке Москва пов’язувала з необхідністю «денацифікації» та «демілітаризації» України, Путін змінив наратив про війну, представляючи її як екзистенційну битву із Заходом, який, як випливає зі слів російського президента, сам перебуває в культурному, соціальному та економічному занепаді.
Вибори президента Росії заплановані на березень 2024 року. Їх точну дату ще не призначено, це має зробити Рада Федерації в грудні.
Володимир Путін обіймає посаду президента з 2000 року (з перервою на 2008–2012 роки). Ухвалені в 2020 році в Росії поправки до Конституції дозволяють йому балотуватися ще на два шестирічні терміни. Поки Путін прямо не оголошував, що переобиратиметься, але практично ніхто зі співрозмовників ЗМІ у владних колах у цьому не сумнівається.
Західні країни заперечують звинувачення у спробах дестабілізувати Росію. Проти Москви запроваджено кілька пакетів санкцій за посягання на суверенітет та територіальну цілісність України з 2014 року.
Девід О’Салліван, спеціальний посланник Європейського союзу з питань впровадження санкцій, зустрівся з офіційними особами Казахстану 28 листопада і заявив, що Астана значно скоротила реекспорт товарів подвійного призначення до Росії, але збільшила інший експорт до свого північного сусіда.
О’Салліван наголосив: ЄС вважає, що санкції, накладені на Росію Заходом через її вторгнення в Україну, не стануть на заваді його співпраці з Казахстаном.
Очікується, що О’Салліван відвідає Узбекистан 29 листопада, щоб зосередитися на тому ж питанні.
Влада Казахстану стверджує, що повністю заборонила постачання до Росії товарів військового призначення з травня 2022 року, а щодо товарів подвійного призначення запровадила спеціальну сертифікацію і дозволи на вивіз.
У березні 2023 року Bloomberg повідомляв, що Росія отримує чіпи й мікросхеми через Казахстан, Туреччину й ОАЕ в обхід санкцій.
Водночас казахстанське МЗС визнало, що приватні фірми можуть займатися реекспортом заборонених товарів, але влада країни намагається припиняти такі поставки. У червні міністр торгівлі Казахстану повідомив Радіо Свобода, що «під наглядом перебувають понад сотня компаній».
У жовтні в Мінторгівлі Казахстану заявили про введення заборони на експорт до Росії 106 найменувань товарів військового призначення через санкції. До них віднесли дрони і їхні компоненти, спеціалізовану електроніку, чіпи й аналогічну продукцію.
Американський Інститут вивчення війни (IWS) із посиланням на російських «воєнкорів» повідомив 26 листопада, що армія РФ захопила принаймні частину промзони на південний схід від Авдіївки. Більше половини промзони значиться захопленою на карті DeepState. Ця ділянка фронту прикметна тим, що ЗСУ розбудовували тут фортифікації фактично з початку війни на Донбасі 2014 року. Утім, агресор таки прорвався до «промки» – а значить, можливо, відкрив собі «ворота» безпосередньо до самої Авдіївки.
Чому російську армію не зупиняють втрати, яких вона зазнає під час штурму Авдіївки? Наскільки високим є ризик втрати ЗСУ «промки» на півдні міста? І яке значення це матиме? Про це Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із військовим експертом, офіцером запасу ЗСУ Андрієм Крамаровим.
Повітряні сили ЗСУ: ударні БПЛА зафіксовані біля Черкас, рухаються в напрямку Київщини
Повітряні сили ЗСУ повідомили про рух ударних безпілотників з Черкащини в напрямку Київщини.
Як повідомили військові у телеграмі, також зафіксовані БПЛА в районі міста Черкаси.
Перед цим у Повітряних силах повідомили про рух ударних БПЛА З Одеської області – північним/північно-західним курсом, з Кіровоградської області в напрямку Черкащини та з Черкаської області через Переяслав в напрямку Київської області.
Українські військові попередили про рух кількох груп ударних безпілотників.
Станом на 20:50 повітряна тривога оголошена в Київській, Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський заявив про «особливе» засідання Ставки і підготовку «хороших далекобійних речей»
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 28 листопада повідомив, що провів «особливе, тривале, детальне» засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Перше – фортифікація. Значно посилюємо. Були детальні доповіді на всіх рівнях: Генштаб, Міністерство оборони, премʼєр-міністр, обласна влада, командувачі ОСУВ. Усі фінанси є. Всі рішення є. Має бути повна відповідна робота в громадах. Усе абсолютно деталізовано – мін і бетону нашій державі точно вистачить. Потрібно більше швидкості та ефективності, і кожен, хто за це відповідає, має чіткі завдання», – сказав президент.
Крім того, за його словами, на засіданні проаналізували нещодавні атаки Росії проти України. «Проаналізували тактику захисту нашої протиповітряної оборони. Чітка потреба – розвиток і посилення наших мобільних вогневих груп, а також усі максимально ефективні системи ППО. Окремо проаналізували роботу «петріотів» і «насамсів» – усе дуже ефективно, я вдячний партнерам, які допомагають нам саме з цими системами. Командувач Повітряних сил й інші відповідні командувачі, Міністерство оборони мають необхідні доручення», – заявив Зеленський.
На Ставці були і доповіді командувачів за усіма фронтовими напрямками, зокрема щодо Авдіївки, Мар’їнки, району Бахмута, де за цю добу – «найбільш інтенсивні бойові зіткнення», зауважив Зеленський.
«Провів сьогодні й окрему нараду з міністром з питань стратегічних галузей промисловості України, можна назвати її оптимістичною. Ми готуємо, зокрема, хороші далекобійні речі, щоб окупанти відчували українську силу», – додав президент. Подробиці він не навів.
Раніше сьогодні голова держави підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Близько половини видатків піде на оборону.
Як могли отруїти дружину Буданова? Фронт, НАТО, делегація у США
- У ГУР підтвердили Радіо Свобода отруєння Маріанни Буданової, дружини керівника Головного управління розвідки Мінборони Кирила Буданова. За словами представника ГУР Андрія Юсова, Маріанну Буданову отруїли важкими металами, зараз вона завершує курс лікування. Як це могло трапитися? Хто за цим стоїть? Чи міг це бути замах на самого керівника ГУР Буданова? Чи означає це провал спецслужб?
- Авдіївка: британська розвідка пише незначне досягнення армії РФ за рахунок тисяч втрат російських військових. Як змінюється фронт? Що відбувається на Куп’янському напрямку?
- Гарантії безпеки для України обговорюють у Брюсселі. Міністри закордонних справ країн-член НАТО з’їхалися на засідання. Українську делегацію представляють керівники МЗС, ВР. Генсекретар НАТО заявив, що Росія лише посилюватиме бої та атаки. Про які гарантії безпеки для України може йтися в таких умовах? А також про що перемовлятимуться у США делегати від Офісу президента?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Місцева влада повідомила про черговий обстріл передмістя Херсона
Начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив про черговий російський обстріл передмістя Херсона.
«Передмістя Херсона під щільним ворожим вогнем. Російські війська атакують з тимчасово окупованого лівого берега. Тримайтеся подалі від вікон», – написав він у телеграмі.
Раніше Роман Мрочко повідомив, що в лікарні помер 40-річний чоловік, який зазнав поранень внаслідок нічного удару сил РФ по Херсону.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
В уряді повідомили про схвалення проєкту адаптованої річної національної програми Україна-НАТО
Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України схвалила проєкт адаптованої річної національної програми (аРНП) на 2024 рік для представлення стороні НАТО, повідомила пресслужба українського уряду.
У Кабміні зауважили, що головна мета аРНП – підготовка України до членства в Північноатлантичному альянсі шляхом підвищення обороноздатності як майбутнього союзника НАТО.
«Адаптована РНП є максимально стислою і практичною, сфокусованою на реформах у секторі безпеки і оборони. У сфері демократичних трансформації чітко зафіксовано посилання на завдання, які Україна виконує на шляху європейської інтеграції. Ми провели хорошу внутрішню роботу, а також ґрунтовні консультації зі штаб-квартирою НАТО. Союзники позитивно оцінили підхід, який ми запропонували, й дали узагальнені рекомендації до проєкту, які були враховані комісією», – зазначила голова комісії, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Проект аРНП представлять союзникам 29 листопада на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, уточнили в уряді.
Проєкт програми містить п’ять базових розділів: політичні й економічні питання, оборонні й військові питання, ресурсні питання, питання безпеки і правові питання.
В уряді повідомили, що фокус аРНП на 2024 рік зосереджений на посиленні оборонних спроможностей сектору безпеки й оборони України через розвиток відповідних систем планування, управління і контролю.
«Зміни відбуватимуться шляхом впровадження стандартів і найкращих практик НАТО з метою досягнення взаємосумісності з Альянсом», – йдеться в повідомленні.
В уряді нагадали, що за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року лідери держав-членів Альянсу домовилися про відмову від Плану дій щодо членства в НАТО. Натомість прогрес України у впровадженні реформ, необхідних для членства в НАТО, регулярно відстежуватимуть через прогрес в індикаторах виконання аРНП під час постійних консультацій з НАТО щодо реалізації програми в межах роботи Ради Україна-НАТО.
У липні відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
У пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» на кордоні з Польщею відновили пропуск автобусів і вантажівок, повідомляє Державна прикордонна служба України.
«Станом на 18:30 електропостачання в пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» відновлено. Пропуск автобусів та вантажівок з повною масою до 7,5 тонн здійснюється у звичайному режимі», – повідомляє пресслужба відомства у фейсбуці.
За даними ДПСУ, у черзі на виїзд з України очікують 55 вантажівок, на вʼїзд – 50, автобусів немає.
Напередодні Держприкордонслужба попередила про тимчасове обмеження руху вантажівок та автобусів у пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» 28 листопада – через ремонт. Повідомлялося, що пропуск легкових автомобілів здійснюватиметься у звичайному режимі.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Раніше повідомлялось, що від сьогодні, 27 листопада, може розпочатись цілодобове блокування пункту пропуску «Медика-Шегині».
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Генштаб: на фронті за добу було 56 бойових зіткнень, війська РФ вели штурмові дії на 6 напрямках
На фронті протягом доби відбулося 56 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 28 листопада.
«Ворог завдав 11 ракетних і 35 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах… Оперативна обстановка на сході та півдні України залишається складною», – йдеться в повідомленні.
У командуванні зауважили, що російські війська вели «безуспішні» штурмові дії на кількох напрямках, зокрема на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому.
«Наші воїни надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – йдеться у зведенні.
Раніше сьогодні Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявило, що за останні дні російські війська здійснили подальше, хоч і незначне, але просування в районі Авдіївки Донецької області.
«Від початку жовтня 2023 року на цій ділянці російські війська просунули лінію фронту на два кілометри. Попри скромність наступу, цей прогрес, ймовірно, є одним із найбільших досягнень Росії з весни 2023 року. Це коштувало залученим підрозділам тисяч жертв. Ця операція поступово наближає російські війська до Авдіївського коксохімічного заводу, де українські сили займають одну з основних оборонних позицій», – йшлося в повідомленні британської розвідки.
За даними британської сторони, Україна водночас продовжує контролювати коридор території довкола у приблизно сім кілометрів, через який здійснюється забезпечення міста.
Помста Путіна? Що стоїть за отруєнням Маріанни Буданової?
У дружини начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова Маріанни діагностували отруєння важкими металами. Про це спочатку, з посиланням на джерела, повідомили українські медіа, а згодом у коментарі Радіо Свобода підтвердив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов. Що про це відомо?