Розвідка Великої Британії відзначила залучення до лав російської армії нещодавніх випускників і «непропорційно великої кількості людей із бідних і сільських регіонів».
«11 січня 2023 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що в 2023 році до збройних сил РФ долучилися 500 тисяч осіб. Дуже ймовірно, що ця цифра була суттєво завищена. Намагаючись досягти цілей вербування, російські війська з квітня 2023 року дозволили випускникам шкіл приєднуватися до армії… Цілком ймовірно, що для підтримки війни у Росії набирають непропорційно велику кількість людей із бідних і сільських громад Росії», – йдеться в повідомленні.
Минулого тижня журналісти російської служби «Бі-Бі-Сі» і «Медіазони» з’ясували, що після того, як навесні 2023 року Держдума Росії дозволила Міноборони РФ укладати контракти з 18 років, після закінчення школи, на війні проти України загинули щонайменше 53 російські контрактники віком 18-19 років.
Серед контрактників, які загинули в період із квітня 2023 року до січня 2024 року, 48 осіб – 2004 року народження, а ще п’ятеро – 2005 року народження, уточнили розслідувачі.
У квітні 2023 року Держдума Росії ухвалила поправку, що дозволяє 18-річним випускникам шкіл підписувати договір про контрактну службу в армії. До цього закон передбачав, що службу за контрактом можна пройти після закінчення вишу чи технікуму або після служби по призову протягом трьох місяців.
СБУ заявила про затримання «вагнерівця», який готував удари РФ для знеструмлення Києва
Служба безпеки України заявляє про затримання бойовика із російського угруповання «Вагнер» – він готував удари РФ для знеструмлення Києва.
Як повідомляє пресслужба відомства, «вагнерівець» отримав завдання російської воєнної розвідки прибути з Білорусі до Рівненської області для коригування повітряних атак РФ по енергетичній інфраструктурі України
У СБУ стверджують, що про ці плани агресора українська спецслужба дізналася ще під час перебування диверсанта у Білорусі – відтоді поетапно задокументували його дії від перетину держкордону до прибуття на місце вчинення диверсії в Україні.
«Унаслідок цього зловмисника було затримано «на гарячому»: він намагався закріпити декілька GPS-трекерів на опори ліній електропередач, що живлять Київську агломерацію. За сигналами «маячків» окупанти хотіли скоригувати прицільний удар по енергооб’єктах, у тому числі із застосуванням дронів-камікадзе», – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, затриманим є громадянин Білорусі, який входить до агентурного апарату російського ГРУ, з 2014 до 2017 року він перебував у складі угруповань «Л/ДНР» і брав участь у бойових діях проти українських військових, а на початку повномасштабного вторгнення вступив до російської приватної військової компанії «Вагнер».
Згодом він повернувся до білорусі, де отримав завдання від свого куратора з воєнної розвідки рф щодо підготовки диверсій на прикордонній території України.
Слідчі Служби безпеки планують повідомити затриманому про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ст. 113 (диверсія);
- ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації).
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Під час цьогорічного опалювального сезону енергетикам не доводиться застосовувати графіки відключень. Масованих атак по енергоінфраструктурі російські війська наразі не завдають.
ООН просить виділити 4,2 мільярда доларів на підтримку громад в Україні і біженців
Організація Об’єднаних Націй і її партнери 15 січня звернулися до донорів із закликом виділити загалом 4,2 мільярда доларів на підтримку постраждалих від війни громад в Україні, а також українських біженців у 2024 році.
Із цієї суми 3,1 мільярда доларів мають бути призначені для підтримки приблизно 8,5 мільйонів людей в Україні, решта 1,1 мільярда доларів – для біженців і громад за межами України, які їх приймають.
«Сотні тисяч дітей живуть у громадах на передовій війни, налякані, травмовані й позбавлені основних потреб. Вже сам цей факт повинен змусити нас зробити все можливе, щоб надати Україні більше гуманітарної допомоги», – сказав заступник генсекретаря ООН із гуманітарних питань Мартін Гріффітс у Женеві, де 15 січня представляють річний план гуманітарної підтримки України.
Минулого тижня в ООН заявили, що в той час, як російське повномасштабне вторгнення в Україну продовжує спричиняти смерті й руйнування, понад 14,6 мільйонів людей усередині країни – приблизно 40 відсотків населення – потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році.
За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, отири мільйони людей, у тому числі майже один мільйон дітей, все ще переміщені всередині України, а понад 6,3 мільйона людей продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Міненерго: під російський обстріл знову потрапила ТЕС на Донеччині
Під російський обстріл знову потрапила теплоелектростанція (ТЕС) на Донеччині, постраждалих немає, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
У відомстві зазначають, що також короткостроково вимикалося обладнання на одній з прифронтових ТЕЦ – порушень теплопостачання не було.
При цьому у Міненерго кажуть, що дефіциту електроенергії не фіксують, потреби споживачів покриває власна генерація, також планується імпорт електроенергії – 4687 МВт*год. Графіки відключень не застосовуються
Енергетики нагадують, що дуже важливо зменшувати навантаження на енергосистему у пікові години споживання (з 10:00 до 12:00 та з 17:00 до 19:00 години), і закликають споживати електроенергію відповідально.
Міністерство енергетики регулярно повідомляє про атаку військ РФ по теплоелектростанціях у Донецькій області.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Під час цьогорічного опалювального сезону енергетикам не доводиться застосовувати графіки відключень. Масованих атак по енергоінфраструктурі російські війська не завдають, але регулярно обстрілюють енергооб'єкти на прифронтових територіях.
ОВА: у Часовому Яру на Донеччині залишаються близько 850 жителів
У місті Часів Яр на Донеччині досі залишаються близько 850 місцевих жителів – попри складну обстановку та регулярні обстріли, люди «виїжджають дуже повільно» з міста у безпечні регіони. Про це вефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«В Часовому Яру дійсно дуже складна обстановка. Зараз там перебуває близько 850 людей. Працюють «пункти незламності», працюють медичні заклади, наскільки можуть працювати в бойових умовах. Людям допомагаємо і ми – керівництво військових адміністрацій, так і волонтери, завозимо гуманітарну допомогу», – сказав Філашкін.
За його словами, щоденно виїжджають від 20 до 50 людей, а ті, хто залишаються, мотивують це наявністю майна у Часовому Яру.
«Цифри не можуть бути стабільні: 25-40-50 людей з дітьми виїжджають кожного дня. Хотілось би, щоб їх виїжджало більше. Люди виїжджають дуже повільно, мотивуючи це тим, що «це наші будинки, наші домогосподарства», – розповів посадовець.
Голова Донецької ОВА також розповів, що працюють евакуаційні маршрути, які відомі місцевому населенню, людей, які хочуть виїхати з міста, направляють на Житомирщину.
«Динаміка евакуації з лінії фронту на прикладі населеного пункту Часів Яр є. Хоч і мала, але люди потихеньку виїжджають звідти. Ми їм допомагаємо всім, чим можемо. Евакуаційний маршрут відомий усім людям. Це Краматорськ, Покровськ – люди отримують тут гуманітарну, медичну, психологічну допомогу, всі необхідні виплати. Потім вони евакуюються на Житомирщину, яка зараз є приймаючою стороною для наших людей», – зазначив він.
Місто Часів Яр регулярно зазнає російських атак.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня повідомляв, що війська РФ намагаються створити умови для наступу на Часів Яр.
Представники Глобального Півдня в Давосі закликали зважати на «занепокоєння Росії» – посадовці ЄС
Західні партнери України висловили однозначну підтримку її мирного плану й закликали представників Глобального Півдня «чітко пояснити Росії важливість дотримання статуту ООН і його основних принципів в інтересах глобальної безпеки». Про це журналістам у Брюсселі за результатами четвертого раунду переговорів щодо формули миру, який відбувся у неділю в Давосі, повідомили посадовці ЄС на умовах анонімності.
«Хоча партнери з Глобального Півдня загалом висловили співчуття долі українців і їхнім стражданням, деякі підкреслили необхідність зважати на занепокоєння Росії», – сказано у повідомленні. Чиновники, втім, не зазначили, хто саме з учасників зустрічі пропонував враховувати позицію РФ.
У відповідь українська сторона, як повідомили неназвані посадовці ЄС, наводила приклади минулого діалогу і міжнародних угод із Росією, які вона порушувала. Учасники, що представляли Африку, підкреслили «важливість надісланого Україною повідомлення про те, що хулігани не завжди перемагають, і ширшу нестабільність, яку дії Росії вносять, наприклад, у Сахель і прилеглі регіони».
Євросоюз же своєю чергою підтвердив свою підтримку принципів мирного плану президента Володимира Зеленського «з упевненістю, що наступна Європейська рада ухвалить необхідне рішення щодо пакету економічної підтримки України в розмірі 50 мільярдів євро».
«Що стосується продовольчої безпеки, лінії солідарності ЄС наразі дозволили передати близько 60 мільйонів тонн зерна і продуктів, а нещодавній морський коридор після того, як Україна відновила контроль над своїми територіальними водами, дозволив експортувати 9 мільйонів тонн продуктів харчування», – резюмували неназвані посадовці.
14 січня у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки і політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники понад 80 країн і міжнародних організацій. Серед них не було Китаю, хоча українська сторона запрошувала його і продовжить це робити, наголосив у Давосі глава ОПУ Андрій Єрмак, бо «для нас важливо, щоб Китай був за столом». У Пекіні, чия делегація 14 січня прибула до Швейцарії, відсутність свого представника на переговорах про український план миру поки не коментували.
Половина учасників переговорів про мирний план України, що пройшли в Давосі, представляли Глобальний Південь – так називають країни, що розташовані переважно в південній півкулі. Географічно цей сектор об'єднує Африку, Азію, Латинську Америку і є найбільшою групою в ООН, налічуючи загалом дві третини її представників.
Інтерес до Глобального Півдня в України зріс після повномасштабного російського вторгнення, адже низка країн із цієї групи утрималися від засудження дій Росії й підтримує з нею зв’язки.
Тим часом, допомога Україні з боку партнерів стикається з труднощами. Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні, яким передбачено понад 60 мільярдів доларів на фінансування її оборонних потреб на 2024-ий рік.
Затримка виникла і з боку Євросоюзу: макрофінансову допомогу в розмірі 50 мільярдів євро лідери в рамках перегляду середньострокового бюджету ЄС планували затвердити в грудні. Та рішення заветував прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Подолати вето й виділити макрофін лідери ще раз спробують 1 лютого, задля чого збираються на позачерговий саміт у Брюсселі.
ОВА: армія РФ обстріляла Станіслав на Херсонщині – поранена людина, пошкоджений медпункт
Російські війська обстріляли медичний пункт у Станіславі на Херсонщині, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Окупанти обстріляли пункт «швидкої» у Станіславі. Пошкоджено спецавтівку. На щастя, люди не постраждали», – йдеться у повідомленні.
Згодом обласна влада повідомила про артилерійський російський удар по Станіславу – було влучання у житлові будинки. Через обстріл поранена 69-річна жінка, її госпіталізували до лікарні.
За останніми даними МОЗ, станом на січень через російську агресію від лютого 2022 року в Україні пошкоджений 1 501 медичний заклад, 195 зруйновані вщент. У міністерстві також повідомляють, що російська армія пошкодила 103, знищила 253 і захопила 125 автомобілів швидкої допомоги.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Літаки А-50 та ІЛ-22 збили над Азовським морем? НАТО готується до війни з РФ?
- НАТО готується до війни з Росією? У розпорядженні видання Bild опинився секретний документ Бундесверу, де йдеться про те, що ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. До чого готуються в альянсі?
- Над Азовським морем збили два російських літаки? Розвідувальний А-50 тп Іл-22 нібито вразили українські військові. Про це каже народний депутат Мисягін та деякі українські медіа. А в російських повоєнних пабліках пишуть, що один з літаків – Іл-22 збила російська ППО. То хто насправді поцілив у літаки? Поговоримо.
- РФ готує десантно-штурмові бригади для висадки в тил ліній оборони ЗСУ, заявили в Інституті вивчення війни. Їх будуть використовуватися для фронтових атак на українські укріплені позиції в короткостроковій перспективі. Чи зможуть ЗСУ зупинити цей російський десант? Говоримо далі.
- Україна та Британія уклали безпекову угоду. Президент України Володимир Зеленський назвав її безпрецедентною та історичною. «Це сигнал Путіну, що ми тут надовго», – заявив Ріші Сунак. Проаналізуємо, про що ця угода. Чому її назвали «безпековою»? Та з якими країнами Київ може розпочати подібну співпрацю.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати військ РФ
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну станом на ранок 15 січня втратила близько 370 980 своїх військових, зокрема 980 – за останню добу, заявив український Генштаб.
Серед інших втрат РФ у Генштабі звернули увагу на такі:
- танки ‒ 6089 (14 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11322 (+20)
- артилерійські системи – 8771 (+24)
- РСЗВ – 958 (+1)
- засоби ППО ‒ 650 (+2)
- літаки – 329
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6865 (+4)
- крилаті ракети ‒ 1815 (+1)
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11698 (+31)
- спеціальна техніка ‒ 1356 (+3).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
ВМС: Росія вивела в Чорне море 10 кораблів, зокрема носій «Калібрів»
У Чорному морі станом на 07:00 15 січня чергують десять російських кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп складає до восьми ракет, повідомили у Військово-морських силах ЗСУ.
Крім того, за повідомленням, в Азовському і Середземному морях чергує по одному російському кораблю.
Напередодні у ВМС повідомляли про 11 російських кораблів у Чорному морі.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
ISW про підготовку силами РФ нового наступу: оперативно значущих проривів не матимуть
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості.
При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
Так у новому звіті аналітики прокоментували заяви російських джерел про те, що російські війська готуються розпочати новий наступ найближчими тижнями, коли на сході й півдні України замерзне ґрунт.
«Раніше ISW заявляв, що низькі температури в Україні зараз, ймовірно, стримують операції на фронті, але, ймовірно, створять більш сприятливий рельєф для механізованих маневрів, коли земля замерзне в найближчі тижні», – йдеться у звіті.
Генштаб Збройних сил України ввечері 14 січня повідомив, що протягом доби на фронті відбулося 86 бойових зіткнень.
Зокрема, як йдеться в повідомленні, російські військові здійснили шість «безуспішних штурмових дій», щоб вибити Сили оборони з плацдармів на лівобережжі Дніпра.
Також, за даними Генштабу, сили РФ зосереджують атаки на Авдіївському і Марʼїнському напрямках.
Минулого тижня командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявляв, що російські війська не досягли своїх цілей на сході України, однак продовжують наступати на кількох напрямках. Йдеться про Куп’янський, Лиманський і Бахмутський напрямки.
У грудні розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі в грудні заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Генштаб: на фронті було 94 боєзіткнення, українські сили відбили атаки РФ на семи напрямках
На фронті протягом минулої доби відбулося 94 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 15 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
«Загалом ворог завдав сім ракетних і 60 авіаційних ударів, здійснив 64 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали житлові будинки й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, українські військові протягом доби відбили атаки російських сил на сімох напрямках: Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому і Херсонському.
«На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують заходи із розширення плацдарму. Незважаючи на значні втрати, окупанти не полишають спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій», – йдеться у зведенні.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
Минулого тижня командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявляв, що російські війська не досягли своїх цілей на сході України, однак продовжують наступати на кількох напрямках. Йдеться про Куп’янський, Лиманський і Бахмутський напрямки.
Голова Міноборони підтвердив у Давосі стратегічну мету: вихід на кордони 1991 року
Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що стратегічною метою України залишається вихід на кордони 1991-го року, включно з адмінкордонами Донецької й Луганської областей і Кримом. Про це він сказав 14 січня, відповідаючи в Давосі на запитання журналістів про те, чи достатньо в України зброї для перемоги у війні.
«Стратегічна мета України – вийти на кордон 1991 року. Військова мета може бути різною. Що стосується того, чи достатньо: цей параметр залежить від того, що робить ваш ворог», – зазначив Умєров.
У цьому контексті міністр оборони згадав про санкційну політику, яку застосовують як інструмент міжнародного тиску на РФ задля того, щоб вона припинила війну.
«Якщо росіяни продовжуватимуть тиснути і їх і надалі не торкнуться санкції… Звичайно, це вимагатиме від нас більше ресурсів. Ми будемо боротися, доки не дійдемо до стратегічної мети. І ми готові продовжувати. А для цього нам потрібна партнерська підтримка», – наголосив топ-посадовець.
Коментуючи наміри посадовців США, згідно з повідомленням Bloomberg, почути від України в Давосі більш чіткий план війни, очільник Міноборони зауважив, що військові цілі України – «завжди в рамках плану, який узгоджено з партнерами».
«Щоразу, коли ми відвідуємо США й інших партнерів, усі сторони, насамперед Сполучені Штати, підтримують нас. Тому, думаю, ви повинні розділити два питання, що наша стратегічна мета, як я вже сказав, полягає в тому, щоб вийти на кордони 1991 року… Ми повертаємо 50% нашої території… Російський флот рушить із тимчасово окупованого Криму, а ми повертаємо територію за планом на 2024-ий. Який план на 2024 рік? Тепер це стосується України і її партнерів», – підсумував Умєров.
Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки і політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники 81 країни і міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».
Умєров запропонував створити міжнародну групу з виведення російської армії з України
Україна ініціювала створення Міжнародної робочої групи для напрацювання механізму виведення російських військ з українських територій, йдеться у заяві міністра оборони Рустема Умєрова 14 січня під час форуму в Давосі.
«Запропонував створити Міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони та радників з питань національної безпеки, щоб спільно напрацювати механізм виведення військ», – сказав міністр.
За словами Умєрова, українська формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, вже об’єднує 83 країни світу.
«Наголосив, що неможливо говорити про відновлення суверенітету і територіальної цілісності України без повного виведення та роззброєння російських військ та терористичних організацій з тимчасово окупованих територій», – пояснив він.
Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давосі відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».
Лубінець у Давосі розповів, скільки дітей вже повернули з Росії
Країни світу мають «терміново» приєднатися до розв’язання питання щодо повернення всіх українців додому, йдеться в заяві уповноваженого Верховної ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
«Мав честь модерувати панель «Гуманітарний напрямок Української формули миру: боротьба за повернення жертв насильницького переміщення, включно з депортованими дітьми та військовополоненими» на четвертій зустрічі радників щодо втілення формули миру в Давосі», – розповів омбудсмен.
У своєму виступі Лубінець наголосив, що наразі вдома 517 дітей, 2828 дорослих, серед яких лише 150 цивільних.
«А наше завдання – повернути всіх! Тому міжнародна спільнота має негайно консолідувати свої зусилля в цьому напрямку», – сказав він.
Також, за словами омбудсмена, «на форумі окремо порушили питання щодо повернення українських військовополонених й жахливого порушення норм МГП щодо них: нелюдських умов утримання, тортур, страт».
«Робота в Давосі – це важливий крок для повернення наших людей додому та допомоги Україні. Ми очікуємо й працюємо задля результатів», – додав Лубінець.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько 400 дітей.
«Нові пакети підтримки»: Зеленський анонсував «хороші новини» щодо ППО
Президент України Володимир Зеленський 14 січня анонсував «чергові хороші новини» щодо протиповітряної оборони.
«Загалом, перші два тижні цього року вже додали Україні сили й можливостей. Є нові пакети підтримки для наших воїнів. Є дуже потрібні домовленості про спільне виробництво зброї та снарядів, особливо чутливе питання – дрони», – заявив він у вечірньому відеозверненні.
Зеленський підкреслив, що «дронів буде більше».
«Готуємо чергові хороші новини щодо ППО. Пам’ятаємо і про ракети, і про РЕБ – засоби радіоелектронної боротьби – буде більше. І незмінно, місяць за місяцем нарощуємо наше, українське виробництво артилерії», – додав президент.
Раніше в Інституті вивчення війни повідомили, що надання Україні західних систем протиповітряної оборони та ракет до них залишається вирішальним, оскільки російські сили намагаються адаптуватися до поточних можливостей української системи ППО.
Зеленський і його команда ніколи не погодяться на замороження конфлікту – глава ОПУ
Чинна влада України не погодиться на замороження конфлікту й триматиме курс на подальше звільнення окупованих територій України. Про це в Давосі за результатами обговорень української Формули миру, що відбулись на рівні політичних і безпекових радників, заявив глава Офісу українського президента Андрій Єрмак, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Цей президент і ця його команда ніколи не погодиться і не прийме жодного замороження конфлікту. Це неприйнятно українським суспільством... Україні не потрібні заморожені конфлікти. Україні потрібен справедливий мир. І Україна хоче запобігти будь-яким потенційним агресіям у майбутньому і використовує цю можливість», – наголосив Єрмак.
Підбиваючи підсумки четвертого раунду перемовин щодо українського плану завершення війни, що об'єднав понад 80 країн та організацій з Європи, Азії, Глобального Півдня, глава Офісу президента відзначив, що у всіх учасників – спільне бачення загальних принципів формули миру, які стосуються незалежності, територіальної цілісності України та статуту ООН. Щодо деталей плану, Єрмак зауважив, що «буде неправдою, якщо я скажу, що всі позиції – абсолютно однакові».
«Важливо, що всі країни, які долучаються (до дискусій – ред.) справді й відверто хочуть взяти участь і допомогти покласти край цій війні та встановити мир. Але є різні думки й ідеї, як це можна зробити. В різних країн – різний досвід... І це добре, тому що універсальна формула й план - це поєднання різних позицій і зусиль, але, знову ж таки, базуючись на головних принципах, на які спирається міжнародне право та статут ООН», – зазначив чиновник.
Коментуючи подальшу підтримку України її партнерами, зокрема Сполученими Штатами і Євросоюзом, топпосадовець зазначив, що «позитивно» оцінює перспективи щодо виділення американським Конгресом понад 60 мільярдів доларів на фінансування військових потреб України і 50 мільярдів євро макрофіну для неї – Євросоюзом.
«Думаю, за ці два роки (повномасштабної війни – ред.) ми продемонстрували суть української нації і те, якою вона може бути. Звичайно, з допомогою наших партнерів і друзів. Вірю, що ця підтримка триватиме», – зазначив глава ОПУ.
Єрмак також запевнив, що партнери України не підштовхують її до територіальних поступок.
«Партнери вже знають нас і нашу позицію, й поважають її... Я брав участь практично у всіх нарадах на високому рівні, зокрема лідерів, і ніколи не чув, щоб хтось із наших партнерів обговорював будь-який компроміс із нашого боку, який є для нас неприйнятним. Включно з питанням Криму», – резюмував посадовець.
Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».
Водночас 27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
22 вересня 2023 року Україна отримала від Євросоюзу восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро.
Зеленський їде до Швейцарії: візьме участь у форумі в Давосі, проведе низку зустрічей
Президент України Володимир Зеленський 15 січня розпочне робочий візит до Швейцарії, повідомляє його пресслужба.
Як зазначається, у межах візиту Зеленський зустрінеться з очільниками обох палат парламенту, лідерами партій та президенткою Швейцарії, візьме участь у Всесвітньому економічному форумі та проведе низку двосторонніх зустрічей.
Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».
Протягом доби відбулось 86 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Російські військові здійснили 6 «безуспішних штурмових дій», щоб вибити Сили оборони з плацдармів на лівобережжі Дніпра, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Військові кажуть, що протягом доби відбулось 86 бойових зіткнень.
«На Бахмутському напрямку Сили оборони відбили 5 атак противника поблизу Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Ворог завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Богданівка Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема, Васюківка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області», – зазначили в Генштабі.
Також відомо, що на Авдіївському напрямку ЗСУ відбили 9 атак сил РФ в районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 13 атак біля Первомайського та Невельського. Артилерійських та мінометних обстрілів противника зазнали понад 10 населених пунктів, серед них Новокалинове, Бердичі, Авдіївка, Водяне, Первомайське Донецької області.
«На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Тут ворог, за підтримки авіації, 15 разів безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинилися Красногорівка, Георгіївка, Максимільянівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Костянтинівка», – кажуть військові.
У Генштабі ЗСУ уточнили, що протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по чотирьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки сил РФ.
«Підрозділами ракетних військ завдано ураження по трьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, одному засобу протиповітряної оборони та двох складах боєприпасів противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Глава МЗС Німеччини: «Берлін і Париж стоятимуть разом на боці України»
Німеччина та Франція продовжуватимуть стояти на боці України, «тим більше чим більше Росія чинитиме своє беззаконня проти українців», зазначила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на спільній пресконференції зі своїм французьким колегою Стефаном Сежурне 14 січня.
«Путін (президент Росії Володимир Путін – ред.) не полишає свою війну проти людей в Україні, він не хоче її полишати. Тим важливіше, щоби ми продовжували стояти пліч-о-пліч з Україною цього року та стільки, скільки буде треба, доки Росія не відступиться», – заявила Бербок.
Вона додала, що Німеччина та Франція від самого початку «були спільні та єдині» в підтримці України «як пара».
Бербок зазначила, що візит Сежурне в Київ під час ракетного обстрілу РФ є «важливим знаком солідарності», а українці протягом останніх тижнів «переживають найпотужніші повітряні атаки за 2 роки, коли Росія завдає безпрецедентні удари по цивільних об’єктах», підкреслила вона.
«Цілком свідомо, по цілком нормальному життю, по цілком нормальних людях», – підкреслила дипломатка.
Бербок також заявила, «коли Європа єдина та говорить одним голосом, цей голос добре чутно в усьому світі». Особливо німецька міністерка відзначила роль Ваймарського трикутника (ФРН-Франція-Польща).
Раніше в НАТО нагадали, що країни-члени альянсу закуповують до 1000 ракет ППО Patriot, щоб, серед іншого, «продовжити зміцнювати протиповітряну оборону України». Німеччина нещодавно поставила в Україну системи ППО Patriot і Skynex, а також додаткові ракети для ППО IRIS-T, а Велика Британія надсилає в Україну близько 200 ракет ППО.
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 10 січня відбулось термінове засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів, яке Київ скликав у звʼязку з масованими ракетними обстрілами 29 грудня та на початку січня. Як повідомила за результатами засідання посол України в НАТО Наталія Галібаренко, «прозвучали деякі анонси від певних країн вже про нові пакети військової допомоги».
Ці заяви пролунали на тлі труднощів з допомогою Україні з боку США та ЄС. У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі.
У грудні 2023 року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро. Проте Угорщина заблокувала цей пакет допомоги. Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, лідери ЄС повернуться до цього питання наприкінці січня 2024 року.