Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Bloomberg: Росія за 2023 рік ввезла чіпи зі США та Європи на 1 мільярд

У 2023 році, попри санкції, Росія змогла імпортувати високотехнологічні чипи американського та європейського виробництва на більш ніж 1 мільярд доларів. Про це повідомляє американське видання Bloomberg із посиланням на закриту російську митну статистику.

З документів, які вдалося отримати агентству, випливає, що загальна вартість імпортованих Росією напівпровідників та інтегральних схем, які можуть використовуватися для виробництва військової техніки, за рік становила 1 мільярд 700 мільйонів доларів. Більше половини з них припадає на продукцію компаній зі США та Євросоюзу.

Жодних даних про те, що ці компанії порушували санкційне законодавство та експортували технології до Росії, немає, зазначає Bloomberg. Більшість підсанкційних технологій потрапляють до Росії через треті країни, зокрема з Китаю, Туреччини та Об’єднані Арабські Емірати.

Читайте також: РФ щонайменше до липня 2023 року імпортувала західні авіазапчастини подвійного призначення

Американські та європейські компанії, продукція яких потрапила до Росії, заявили, що повністю дотримуються санкцій, запроваджених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У липні видання «Верстка» з посиланням на дані митниці повідомило, що лише за перші шість місяців 2023 року до Росії завезли чипи західних компаній на понад 500 мільйонів доларів. Майже половина цієї суми припала на продукцію американських виробників Intel та AMD, у тому числі мікропроцесори.

З початку повномасштабного російського збройного вторгнення до України в 2022 році сотні іноземних корпорацій, компаній та брендів оголосили про закриття бізнесу в Росії відповідно зупинивши й імпорт продукції з-за кордону. У відповідь російська влада дозволила ввезення в країну іноземних товарів через треті країни в рамках паралельного імпорту, тобто без дозволу правовласника.

Ракетний удар по Харкову 23 січня: зросла кількість загиблих – прокуратура

У Харкові зросла кількість загиблих внаслідок ракетного удару російських військових 23 січня, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.

«Попри зусилля медиків, сьогодні вночі (26 січня – ред.) у лікарні померла 61-річна жінка», – повідомили правоохоронці.

Станом на сьогоднішній ранок внаслідок ракетного удару по Харкову 23 січня загинули 11 людей.

Близько 04:00 і 07:20 23 січня російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів.

У ВМС розповіли, скільки носіїв «Калібрів» тримає Росія у Чорному морі

Станом на 7 ранку п’ятниці, 26 січня, Росія тримає у Чорному морі на бойовому чергуванні чотири кораблі, серед яких три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 14 ракет, йдеться в повідомленні Військово-морських сил ЗСУ.

За даними українських військових, в Азовському морі перебуває один російський корабель, ракетоносії на ньому відсутні.

«У Середземному морі – два ворожі кораблі, зокрема один носій «Калібрів», загальний залп до 8 ракет», – зазначили у ВМС ЗСУ.

Бої в Адіївці: що загрожує українським силам оборони

Через російські обстріли загинула людина на Херсонщині, є поранені на Донеччині – місцева влада

Російська армія 73 рази обстріляла Херсонську область за попередню добу, заявив голова регіону Олександр Прокудін вранці 26 січня. Зокрема, Херсон зазнав удару балістикою.

«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; дошкільний навчальний заклад та торгівельний центр у Херсоні; стільникового вежу у Бериславському районі. Через російську агресію одна людина загинула, ще одна – дістала поранення», – повідомив він.

Читайте також: Міськрада Одеси повідомила, скільки будинків пошкодила російська атака дронами

Також про постраждалих внаслідок обстрілів заявив очільник Донецької області Вадим Філашкін:

«За 25 січня росіяни поранили шістьох жителів Донеччини – у Мирнограді».

Про обстріли та пошкодження цивільної інфраструктури також заявили голови обласних військових адміністрацій Харківщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. За даними місцевої влади, ніхто не постраждав.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Звинувачення Ізраїлю у геноциді: чим ця справа у Суді ООН може відгукнутися Україні

Міжнародний суд ООН у Гаазі 26 січня має ухвалити проміжне рішення у справі за позовом Південно-Африканської Республіки (ПАР) проти Ізраїлю. ПАР звинувачує Ізраїль у скоєнні геноциду в Секторі Гази. За цим процесом уважно спостерігають у всьому світі, адже ухвалений запобіжний захід та реакція на нього Ізраїлю може стати аргументами і для Росії, щодо якої суд ООН теж розглядає схожий позов.

В основі позову від ПАР дії Ізраїлю в Секторі Гази у відповідь на напад угруповання «Хамас» (визнаного в США і ЄС терористичним).

Бойовики «Хамасу» 7 жовтня 2023 року увірвалися у ізраїльські міста поблизу лінії розмежування і убили понад 1200 ізраїльтян, переважну більшість із яких у перші години нападу. Нападники знімали розправи на відео і поширювали в мережі. Також бойовики захопили понад 300 заручників, серед них і дітей.

Спровоковані угрупованням «Хамас» (визнаним у США і ЄС терористичним) бойові дії у Секторі Гази відволікли увагу світу від війни Росії в Україні.

Для прикладу, в Іспанії новини про обстріли Росією українських міст і перебіг бойових дій в Україні дуже рідко тепер з'являються в телевізійних ефірах, а повідомлення і репортажі про про Сектор Гази є у кожному випуску.

У Нью-Йорку на висотних будівлях на світлових табло прапор України замінили на прапор Ізраїлю. Республіканці у Палаті представників готові виділити допомогу Ізраїлю, але досі відмовляються голосувати за об'єднаний пакет для Ізраїлю і України, поданий адміністрацією Джо Байдена. Це повністю зупинило надання США військової допомоги Україні, що може створити критичну ситуацію для Україні на фронті.

Окрім того, Кремль використовує війну у Секторі Гази, щоб виправдати свою війну проти України. Про це президент Росії Володимир Путін прямо заявив під час пресконференції наприкінці грудня 2023 року.

Подивіться на те, що в Газі відбувається. Нічого подібного в Україні нема

Путін

«Я дивлюся, що відбувається в Газі… Те, що відбувається, – це катастрофа… У всьому світі бачать… Подивіться на «СВО» (так в Росії називають повномасштабну війну проти України – ред.), і подивіться на те, що в Газі відбувається. Нічого подібного в Україні нема.

Ви згадали про загибель тисяч дітей, жінок. Генсек ООН називав сьогоднішній сектор Гази найбільшим цвинтарем дітей у світі», – сказав Путін.

Розгляд у Міжнародному суді в Гаазі за позовом ПАР проти Ізраїлю Кремль може використати для виправдання обстрілів російською армією українських міст та скоєння російськими окупантами воєнних злочинів проти цивільних.

Окрім того, якщо Ізраїль відмовиться виконувати ухвалу Міжнародного суду ООН, то це може стати аргументом для Росії, щоб так само ігнорувати рішення міжнародних судів, які були ухвалені або ж будуть ухвалені в майбутньому щодо злочину агресії, який чинить Росія проти України та в інших справах, пов'язаних із масштабним нападом Росії на Україну та порушенням нею міжнародних угод та конвенцій.

• У Міжнародному суді ООН у Газі із 11 січня розпочалися публічні слухання за позовом Південно-Африканської Республіки (ПАР) проти Ізраїлю щодо «вчинення можливого геноциду щодо жителів смуги Гази».
• Представниця ПАР Аділа Хассім заявила, що Ізраїль «убив безпрецедентну кількість цивільних, повністю усвідомлюючи, скільки мирних життів забере кожна бомба».
• ПАР має намір домогтися від суду ухвали, яка зобов’яже Ізраїль «негайно припинити» бойові дії та «наказати Ізраїлю припинити вбивати та завдавати серйозних психічних і тілесних ушкоджень палестинцям у Газі».
• Представниця ПАР Аділа Хассім заявила, що Ізраїль «убив безпрецедентну кількість цивільних, повністю усвідомлюючи, скільки мирних життів забере кожна бомба».
• Ізраїль звинувачення відкидає. «Ізраїль не починав і не хотів війни, в якій захищає себе від «Хамас», «Ісламського джихаду» та інших терористичних організацій, жорстокість яких не знає кордонів. Страждання цивільного населення у цій війні, як і в усіх війнах, трагічні. Це розриває серце», – зазначив на початку слухань представник Ізраїлю Тал Бекер.
• «Ізраїль чудово усвідомлює, чому була прийнята Конвенція про геноцид, на яку посилалися в цьому процесі. У нашій колективній пам’яті залишилося систематичне вбивство 6 мільйонів євреїв у рамках заздалегідь спланованої та огидної програми їх повного знищення. З огляду на історію єврейського народу, не дивно, що Ізраїль був однією з перших держав, яка без застережень ратифікувала Конвенцію про геноцид і включила її положення у своє внутрішнє законодавство. Для когось обіцянка «Ніколи знову» є гаслом, для Ізраїлю це найвищий моральний обов’язок», – наголосив Бекер.

Оцінки Геншабу ЗСУ: втрати армії Росії перевищили 380 тисяч військових

Російська армія втратила близько 990 людей особового складу, йдеться в повідомленні Генерального штабу Збройних сил України вранці 26 січня.

За даними командування, Росія загалом втратила приблизно 380 600 за час повномасштабної війни в Україні.

Штаб також наводить дані щодо знищеної російської техніки:

• 6 265 танків (+8 за останню добу)
• 11 637 бойових броньованих машин (+16)
• 9 082 артилерійські системи (+15)
• 972 реактивні системи залпового вогню
• 660 засобів протиповітряної оборони
• 331 літак
• 324 гелікоптер
• 7 033 безпілотники оперативно-тактичного рівня
• 1 845 крилатих ракет (+1)
• 23 кораблі й катери
• 1 підводний човен
• 12 064 автомобілі й автоцистерни (+20)
• 1 425 одиниць спеціальної техніки (+5)

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».

Читайте також: ISW прокоментував ймовірну відмову Росії від помилування для в’язнів, що воюють

У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.

Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.

За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.

ISW прокоментував ймовірну відмову Росії від помилування для в’язнів, що воюють

Росія може переглядати свою політику щодо в’язнів, залучених до бойових дій, через значні втрати та виплати – про це йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни (ISW) від 25 січня.

Таким чином установа прокоментувала повідомлення російської служби BBC щодо можливої відмови Кремля від помилування ув’язнених за участь у війні проти України. Як пише видання, російська влада, ймовірно, припинила вербування до підрозділів «Шторм Z» у серпні 2023 року і почала набирати в’язнів до підрозділів «Шторм V» на основі нових контрактів.

Читайте також: РФ щонайменше до липня 2023 року імпортувала західні авіазапчастини подвійного призначення

Підрозділи «Шторм V», за повідомленнями, не пропонують помилування у своїх контрактах.

ISW посилається на дані від жовтня 2023 року, за якими у російських тюрмах перебувають 266 тисяч людей – «значне зниження» на 54 тисячі в’язнів порівняно з січнем 2023 року.

«Втрата засуджених призовників в Україні внаслідок виснажливих штурмів та відносно короткі терміни їхніх контрактів на службу могли спонукати Кремль запровадити більш обмежені умови служби, щоб утримати більше новобранців на фронті в Україні», – йдеться в звіті.

Інститут припускає, що менш привабливі умови контрактів на службу в «Шторм V» можуть ускладнити вербування засуджених, хоча «російські чиновники регулярно застосовували примус, щоб змусити засуджених підписати контракт».

Читайте також: Історія Героя України з «Азову»: 86 днів безперервних боїв, полон і «фантастична» історія порятунку

Крім того, ISW припускає, що російська влада змінила умови контрактів, аби зняти навантаження з російського федерального бюджету. Він посилається на російське видання «Важные истории», за даними якого військові «Шторму Z» звернулися до Путіна через відсутність обіцяних виплат, виплат за поранення та документів про зняття судимостей. Видання додає, що, згідно з відповіддю російської військової прокуратури, нещодавній указ Путіна, який обіцяє одноразові виплати у разі поранення або загибелі, не поширюється на бійців «Шторм Z».

Напередодні російська служба BBC повідомила, що російські в’язні, які поїхали воювати проти України, замість помилування від президента РФ Володимира Путіна отримують тепер умовне звільнення, а служити їм належить до кінця війни.

Генштаб: за добу на фронті відбулося 82 бойових зіткнення, ЗСУ відбили 25 атак Росії в напрямку Мар’їнки

Російські війська за добу завдали двох ракетних та 19 авіаційних ударів, а також здійснили 68 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах, заявив Генеральний штаб Збройних сил України.

За зведенням штабу, за минулу добу відбулося 82 бойових зіткнення. Авіаційних ударів зазнали населені пункти чотирьох областей. Понад 100 населених пунктів у дев’яти регіонах зазнали артилерійських обстрілів.

Зокрема, Сили оборони України відбили:

• шість атак на Куп’янському напрямку – біля Синьківки, Табаївки та Стельмахівки
• сім атак на Лиманському напрямку: п’ять поблизу Тернів і Торського і ще дві – біля Макіївки
• вісім атак у районі Бахмута: неподалік Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки
• 16 атак на Авдіївському напрямку: шість атак поблизу Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, ще 10 біля Первомайського та Невельського; за зведенням, війська РФ «не полишають спроб оточити Авдіївку»
• 25 російських нападів на Мар’їнському напрямку: неподалік Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки
• шість атак на південний схід Водяного, Золотої Ниви та західніше Старомайорського на Шахтарському напрямку
• три атаки на південний схід від Роботиного на Запоріжжі

«В зоні відповідальності ОСУВ «Одеса» на Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують заходи із розширення плацдарму. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Протягом минулої доби противник здійснив 6 безуспішних штурмів позицій українських військ», – йдеться в зведенні.

Читайте також: Авіатроща Іл-76: що не так із заявами Кремля? Розбір

Генштаб звітує про удари ракетних військ по трьох місцях зосередження російських військ, а також по одній «важливій цілі противника».

У ніч проти 25 січня проєкт DeepState оновив карту лінії фронту на півдні Авдіївки: зважаючи на неї, армія Росії таки змогла закріпитися на південних околицях вулиць Спортивної, Соборної та Чернишевського.

Україна отримала дві реактивні системи залпового вогню LRU від Франції – прикордонники

Україна отримала від Франції ще дві системи залпового вогню LRU (lance-roquettes unitaires) – про це повідомило Міністерство оборони країни 25 січня.

Французьке відомство заявило про призначення очільника артилерійської коаліції для України генерала Жана-Мішеля Ґійотона.

У цій же заяві міністерство перераховує види артилерійського озброєння, вже переданого Україні: «близько 30 установок Caesar, чотири установки LRU, гармати TRF1 і 120-міліметрові міномети».

Читайте також: У Міноборони Німеччини розповіли про заплановану допомогу Україні на 2024 рік

Про отримання двох французьких установок LRU міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомляв у листопаді 2022 року. Звідси витікає, що Париж передав Україні ще дві системи.

«Мілітарний портал» зазначає, що LRU – це французький варіант американської M270 MLRS.

Днями в Парижі пройшла зустріч «артилерійської коаліції». Міністр оборони України Рустем Умєров, який брав у ній участь дистанційно, повідомив, що Франція планує найближчими тижнями передати Україні шість додаткових установок Caesar.

Речник Путіна стверджує, що Україну інформували про військовополонених на борту Іл-76

Речник президента РФ Дмитро Пєсков стверджує, що Москва своєчасно інформувала українську владу про перевезення військовополонених для обміну літаком Іл-76. Про це 25 січня речник Володимира Путіна заявив виданню «Известия».

«Тут я пропоную все-таки орієнтуватися на повідомлення, які були з нашого боку. Саме наші представники говорили, що такі повідомлення були зроблені вчасно», – сказав Пєсков.

Як 25 січня повідомив Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, «Росія не повідомляла про маршрути перевезення українських полонених».

«Зі свого боку Україна виконала всі необхідні умови з утримання російських військовополонених, а також їхньої доставки до місця проведення обміну», – наполягає представник ГУР.

• Російська державна інформаційна агенція ТАСС із посиланням на Міноборони РФ поширила зранку 24 січня інформацію, що «при виконанні планового польоту зазнав катастрофи літак Іл-76. Літак упав за 5-6 км від села Яблоново в Корочанському районі. На борту повітряного судна перебували 65 полонених військовослужбовців ЗСУ, які перевозилися до Білгородської області для обміну, шість членів екіпажу літака та троє супроводжуючих».
• Голова оборонного комітету Держдуми Росії Андрій Картаполов заявив, що Україна навмисно збила Іл-76, знаючи, що на борту перебували українські військовополонені, і закликав призупинити всі обміни військовополоненими на невизначений термін. Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв звинуватив українців у «внутрішньополітичній боротьбі», а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав до термінового скликання засідання РБ ООН та звинуватив Україну у тероризмі.
• Низка українських медіа з посиланням на свої джерела спочатку повідомила, що літак збили ЗСУ, але потім це видалили. За даними джерел ЗМІ, цей Іл-76, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300, якими Росія постійно обстрілює Харків.
• Генштаб ЗСУ прямо не відреагував на інцидент, але зауважив, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області з Бєлгородської області за останній тиждень, і наголосив, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
• Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) 24 січня підтвердило, що на 24 був запланований обмін військовополоненими, але він не відбувся, і наголосили, що «відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
• Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук звинуватив Росію у спробі дискредитувати Україну через катастрофу військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області.
• Пізно ввечері 24 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна наполягатиме на міжнародному розслідуванні обставин падіння військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області Росії.
• Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76. Загибель щонайменше трьох із них підтвердили їхні родичі. Екіпаж належав до 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі.

Є питання щодо джерел фінансування соцвиплат українським біженцям – очільник дипмісії при ЄС

Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов прокоментував початок офіційних дискусій у Брюсселі щодо майбутнього українських біженців на території об’єднання та їхнього юридичного статусу.

«Єврокомісія, держави-члени, з одного боку, мають намір продовжувати підтримувати наших громадян, які були вимушені виїхати з України через повномасштабне вторгнення Росії. Водночас порушується питання щодо джерел фінансування видатків на соціальні виплати тощо», – заявив Всеволод Ченцов в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода.

Дипломат не коментував наявність чи відсутність «певного тиску» з боку влади України на європейських партнерів щодо заохочення їх сприяти поверненню українських біженців додому, про який, зокрема, писало видання Politico.

Стосовно долі громадян України на території Євросоюзу після 2025-го, Ченцов не вдавався в подробиці й зауважив, що «сьогоднішнє обговорення (під час неформальної дискусії міністрів з питань міграції країн-членів ЄС – ред.) – лише початок дискусії».

Посол України при ЄС підтвердив заяви посадовців Євросоюзу про координацію з Україною щодо майбутнього українських біженців на території блоку, наголосивши, що «вони (сторона Євросоюзу – ред.) також слідкують за дискусією в Україні щодо необхідності забезпечення мобілізації та людських ресурсів в контексті майбутньої відбудови».

Напередодні видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для того, щоб сприяти поверненню більшої кількості українських біженців у 2025 році.

Видання зазначило, що, хоча Київ не надсилав офіційного запиту до ЄС щодо сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона чинила «певний тиск» щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів додав, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше намагання дослідити ситуацію.

Віцепрем’єрка – міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода, заявила 25 січня в Брюсселі, що українська влада не має «прямої позиції», що українці, які втекли за кордон від війни, мають повертатися назад і тому їм мають скорочувати допомогу.

«Це – дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – сказала віцепрем’єрка.

За результатами неформального засідання міністрів із питань міграції і внутрішніх справ у Брюсселі профільна єврокомісарка Ілва Йоганссон заявила, що Єврокомісія не вноситиме ніяких пропозицій щодо подальшого юридичного статусу українських біженців на території ЄС після 2025 року, доки не переконається, що є попередня одностайна згода з боку як національних урядів країн-членів, так і України.

Раніше цього місяця в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».

Путін дозволив придбати активи українського мільярдера Ахметова

Президент Росії Володимир Путін дозволив російській компанії «Лучшее решение» придбати 100% акцій колишніх вугільних активів українського мільярдера Ріната Ахметова. Ідеться про акціонерні товариства «Донський антрацит» та «Шахтоуправління «Обухівська».

В офіційному документі за підписом Путіна вказано, що розпорядження президента ухвалене відповідно до його ж указу від серпня 2022 року про «застосування спеціальних економічних заходів у фінансовій та паливно-енергетичній сферах у звʼязку з недружніми діями деяких іноземних держав та міжнародних організацій».

Видання «Коммерсант» пише, що Рінат Ахметов придбав обидві компанії у 2012 році. Торік у травні, після широкомасштабного російського вторгнення в Україну, вони нібито за борги перейшли до однієї зі структур російського «Сбєрбанку».

За даними російського реєстру, у 2021 році АТ «Шахтоуправління «Обухівська» отримало виручку, еквівалентну 13 мільярдам рублів, і чистий прибуток у розмірі 2 мільярди рублів.

Про акціонерне товариство «Лучшее решение» відомо мало. За даними ЗМІ, воно було зареєстроване в Москві 1 листопада 2022 року, гендиректором значиться Максим Алімов, статутний капітал компанії – 4 мільйони рублів.

Рінат Ахметов – уродженець Донецька, один із найбагатших підприємців України, мільярдер. До його бізнес-імперії входило понад 100 підприємств металургійної та гірничодобувної галузей, електроенергетичного та аграрного комплексу. Ахметов володів металургійним гігантом «Азовсталь» у Маріуполі, який був повністю зруйнований під час російської облоги міста в 2022 році. Після початку повномасштабної війни Ахметов засудив дії Володимира Путіна. Активи бізнесмена були вкрадені Росією на окупованих територіях.

У червні 2023 року Ахметов подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини. Він попросив притягнути владу країни до відповідальності за руйнування української інфраструктури, мародерство та вивезення з України експортних товарів, у тому числі сталі, виготовленої його підприємствами. За порушення прав власності Ахметов вимагає від Росії відшкодування збитків.

У РФ розслідують падіння Іл-76 як «теракт»

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про «теракт» (стаття 205 КК РФ) після аварії військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області. Про це пресслужба відомства повідомила ввечері 25 січня, більш як через 30 годин після падіння літака.

У повідомленні йдеться, що початкові результати слідчих дій, у тому числі попередні дані огляду місця події, «дозволяють зробити висновок про те, що повітряне судно зазнало атаки зенітною ракетою з території України».

Слідчий комітет стверджує, що на борту літака перебували шість членів екіпажу, співробітники військової поліції та понад 60 полонених українських військовослужбовців. Точну кількість співробітників військової поліції та українських військових відомство не називає, РФ досі не надала жодних доказів наявності громадян України на борту.

Слідчий комітет прозвітував, що на місці падіння літака виявлено «фрагментовані останки людей».

Раніше 25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ. Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). Наразі СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнюють, про які заходи йдеться.

На борту літака Іл-76, який напередодні впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт. Про це у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.

Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.

При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.

Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».

Чим збили російський ІЛ-76? Що очікує на українських біженців у ЄС?

• За даними джерела французького видання Franceinfo, російський ІЛ-76 був збитий американською ракетою Patriot, які є на озброєнні України. Українська влада офіційно не підтверджувала збиття літака, але й прямо не звинувачувала в цьому Росію. В той же час Росія офіційно звинуватила Україну у катастрофі. Як реагують українські, російські та західні посадовці на катастрофу – репортаж. Чи було збито Іл-76? Хто саме відповідальний за збиття? Коментує Олександр Коваленко, війсково-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».
• Чи збереже ЄС пільги для українських біженців до кінця війни? Видання Politico повідомило, що Україна проводить переговори з посадовцями Євросоюзу про майбутні міграційні правила ЄС і сприяння поверненню українців додому. Медіа повідомляє, що Україна не надсилала офіційного запиту до Євросоюзу щодо сприяння поверненню біженців. Втім, українська сторона, за інформацією видання, чинила певний тиск задля посилення майбутніх міграційних правил ЄС. Понад чотири мільйони українців, що втекли від війни до ЄС, скористалися директивою про тимчасовий захист. Ця директива забезпечує доступ до прав Євросоюзу, включаючи право на проживання, роботу, соціальну і медичну допомогу. Як саме у Брюсселі переглядають правила перебування українців – розкаже кореспондентка Радіо Свобода. Чи повернуться українці з-за кордону? Коментує політику щодо біженців Вікторія Савчук, активістка Berlin Info-Point Krim.

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

У Єврокомісії роз’яснили, як саме плануватимуть майбутнє українських біженців після 2025-го

Єврокомісія не вноситиме ніяких пропозицій щодо подальшого юридичного статусу українських біженців на території ЄС після 2025 року, доки не переконається, що є попередня одностайна згода з боку як національних урядів країн-членів, так і України. Про це за результатами неформального засідання міністрів із питань міграції і внутрішніх справ у Брюсселі заявила профільна єврокомісарка Ілва Йоганссон.

«Ми ще не готували ніяких проєктів рішень. У нас є час для цього. Ми не будемо нічого розробляти, доки у нас справді не буде гарної «посадкової зони» разом із державами-членами і Україною… І Єврокомісія не вноситиме пропозиції, доки не пересвідчимося, що її підтримують як Україна, так і держави-члени», – заявила єврокомісарка з внутрішніх справ і міграції, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

Йоганссон також зазначила, що її офіс перебуває на зв’язку з українськими компетентними органами щодо цього питання, а в Євросоюзі є «чітке бажання країн-членів продовжувати використовувати підхід ЄС, а не різні підходи різних держав».

«Саме таке ставлення мали більшість держав-членів, обговорюючи підхід, орієнтований на повернення… Звичайно, все також залежить від того, як триватиме війна і коли вона закінчиться, і як вона закінчиться, і коли ми зможемо почати відбудову України. Звісно, це треба враховувати. Це речі, яких ми не знаємо. Але справді така була атмосфера», – розповіла про перебіг дискусій посадовиця.

Держсекретарка з питань міграції Бельгії, що нині головує в Раді ЄС, а отже, визначає порядок денний міністерських зустрічей, у свою чергу, підтвердила, що держави-члени Євросоюзу прагнуть гармонізації в питанні щодо майбутнього українських біженців.

«Ми погодилися, що ухвалення 27 різних національних законодавчих актів на цю тему було б контрпродуктивним, що також призвело б до вторинних переміщень і спричинило б невизначеність для залучених людей. Тому Єврокомісія і країни-члени вирішили продовжити це обговорення, зокрема разом з українською владою, щоб спільно ухвалити рішення найближчим часом», – зазначила бельгійська урядовиця Ніколь де Мур, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи є запит з боку української влади повернути біженців додому.

Щодо юридичних можливостей продовження статусу тимчасового захисту для українців після 2025-го (директива ЄС, що його регулює, розрахована на три роки), бельгійська чиновниця, спираючись на почуте від Єврокомісії, зазначила, що це можна було би зробити.

«Ми маємо розмірковувати над різними сценаріями, як уже наголосила єврокомісарка. Ми ще не знаємо, що буде в березні 2025-го. Тож важливо обміркувати різні сценарії «на землі» й дослідити, які заходи можна було б вжити для подальшого захисту, якщо це необхідно і доки це необхідно, або ж в плані допомоги переміщеним особам відновити своє майбутнє», – резюмувала де Мур.

Напередодні видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для того, щоб сприяти поверненню більшої кількості українських біженців у 2025 році.

Видання зазначило, що, хоча Київ не надсилав офіційного запиту до ЄС щодо сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона чинила «певний тиск» щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів додав, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше намагання дослідити ситуацію.

Цього місяця припинити підтримувати біженців, щоб ті повернулися в Україну – покращувати економіку, закликав країни, які прихистили українців, і радник голови Офісу президента Сергій Лещенко в інтерв’ю швейцарському виданню.

Після хвилі критики Лещенко заявив, що його слова «висмикнуті з контексту» і поскаржився на «черговий спалах ненависті» з боку окремих опозиційних політиків.

Українська влада не має «прямої позиції», що українці, які втекли за кордон від війни, мають повертатися назад і тому їм мають скорочувати допомогу, заявила віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода.

«Це – дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – сказала віцепрем’єрка.

Раніше цього місяця в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».

Генштаб: на фронті було 65 зіткнень, українські військові відбили російські атаки на 8 напрямках

Оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби відбулося 65 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні 25 січня Генеральний штаб Збройних сил України.

За повідомленням, російські сили активно застосовують авіацію і квадрокоптери типу FPV, проводять штурмові дії за підтримки бронетехніки.

«Ворог завдав два ракетних і 18 авіаційних ударів, здійснив 49 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали приватні житлові будинки й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, українські війська за добу відбили атаки російських сил на вісьмох напрямках, найбільше – на Мар’їнському (20).

Британська розвідка 21 січня повідомляла, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».

Штурмові й наступальні дії російські військові акцентують на Авдіївці і Новомихайлівці, «атакують там піхотою без прикриття бронетехніки», зазначив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун в ефірі телемарафону 20 січня.

Авіатроща Іл-76: що не так із заявами Кремля? Розбір

65 українських військовополонених нібито загинули в авіатрощі Іл-76 і нібито – бо російський літак, який доправляв їх для обміну, збили ЗСУ. Про падіння літака у Бєлгородській області РФ повідомив її губернатор В'ячеслав Гладков близько 10 ранку 24 січня. Інформпростір одразу ж заполонили меседжі російської пропаганди, які намагались розвинути саме цю версію – що Україна збила літак з українськими військовополоненими. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розібрались, що насправді відомо напевне і що не так з заявами Росії.

В Україну з Росії вдалося повернути ще двох дітей – Прокудін

В Україну вдалося повернути двох дітей, яких незаконно депортувала Росія, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Хлопець і дівчина, 16 і 17 років відповідно, жили у Кринках. Після звільнення правобережжя ворог депортував дітей до Краснодарського краю. Зусиллями багатьох служб дітей вдалося повернути на підконтрольну Україні територію, до родин. Дякую організації Save Ukraine, які сприяли цьому. Сім’ї знову разом», – написав Прокудін у телеграмі 25 січня.

За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».

Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько 500 дітей.

Як експерти ідентифікують тіла загиблих українських військових (відео)

Як відбувається ідентифікація тіл українських військових? Скільки часу на це йде у експертів? Та чи дійсно відібрані зразки ДНК допомагають рідним знаходити військових? про це дивіться у матеріалі кореспондентів Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода).