Доступність посилання

Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ведуть вогонь по позиціях армії РФ поблизу Часового Яру на Донеччині, 15 січня 2026 року
Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ведуть вогонь по позиціях армії РФ поблизу Часового Яру на Донеччині, 15 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ОВА: у Бериславі сили РФ скинули вибухівку на подружжя, яке їхало на мотоциклі

Російські військові з безпілотника атакували місто Берислав на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у телеграмі.

За його словами, під удар потрапило подружжя, яке їхало на мотоциклі.

«65-річний чоловік та 62-річна жінка їхали містом на мотоциклі, коли окупанти скинули на них два вибухові предмети. Потерпілих шпиталізували з вибуховими травмами та уламковими пораненнями. Лікарі оцінюють їх стан як задовільний», – написав голова ОВА.

Між Україною і Росією відбувся черговий обмін полоненими – Зеленський

У середу, 31 січня, між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, додому повернулось 207 українців, розповів президент Володимир Зеленський у телеграмі.

«Наші – вдома. 207 хлопців. Повертаємо попри все. Пам’ятаємо про кожного й кожну в полоні. Воїни та цивільні. Маємо повернути всіх. Працюємо над цим», – написав президент.

Як розповів голова Офісу президента Андрій Єрмак, серед повернутих додому українців – воїни Збройних сил України, Національної гвардії, Держприкордонслужби, а також Національної поліції – рядові, сержанти й офіцери. Серед воїнів, за його словами, «є і захисники Маріуполя, які були на «Азовсталі», острова Зміїний, а також ті, хто воював на низці напрямків».

Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги

У середу, 31 січня, Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги, йдеться в повідомленні сайту федерального уряду країни.

За даними відомства, нова поставка включає:

  • 24 бронетранспортери (раніше вже було передано стільки ж);
  • 4 автомобілі багатоцільового призначення на гусеничному ходу Bandvagn 206 (BV206) (раніше ЗСУ отримали таких 69);
  • 1 мостоукладальник BIBER із запчастинами (вже використовуються 14 одиниць);
  • 3 танки для розмінування WISENT 1 (загалом Україна має таких 19);
  • 14 спецпристроїв на танки для розмінування (раніше було передано 11).

Окрім того, пакет містить ракету для системи ППО IRIS-T, понад тисячу артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, систему проти морських мін, систему відеоспостереження Satcom (загалом таких надано 2 одиниці), 4 автомобілі для прикордонної служби (на додачу до 248), 450 ланцюгів протиковзання (на автомобілі) та 194 тисячі індивідуальних пайків харчування.

Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.

Збитки російської агресії проти довкілля оцінюють у понад 2,2 трильйони гривень – Міндовкілля

За час повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Мінекології нарахували понад 3600 російських злочинів проти довкілля. Про це під час Міжнародного довкіллєвого форуму «United for Nature. Agenda for Ukraine» заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

«Загальна сума збитків вже перевищує 2,2 трильйони гривень. Понад половину цих збитків це забруднення атмосферного повітря, земельних і водних ресурсів. Першим викликом на сьогодні є розмінування територій. Ми маємо на сьогодні понад 172 тисячі квадратних кілометри потенційно замінованих територій», – заявив Стрілець.

Він також зазначив, що відновлення екосистем можливе тільки після їх повного розмінування.

«Ми маємо убезпечити експертів, які цю роботу проводитимуть. Тому це перша позиція в пункті 8 формули миру», – додав міністр.

Раніше генеральний прокурор Андрій Костін повідомляв, що Україна «вперше в історії» розслідує злочини проти довкілля як воєнні. Зокрема, йдеться про руйнування дамби Каховської ГЕС

2022 року Верховна Рада ратифікувала угоду про участь України в програмі Євросоюзу LIFE для клімату та навколишнього середовища, яка сприятиме відновленню країни після руйнувань війни.

Батьків убили чи викрали, а дітей депортували: маленькі українці розповіли свої історії на міжнародному форумі

Розлучили з мамою на «фільтрації», батько загинув під час обстрілів, маму викрали й вивезли до Росії – ці та інші моторошні історії озвучили діти, які через російську агресію втратили рідних і опинилися в депортації. У Ризі розпочалася міжнародна конференція «Війна Росії проти дітей» («Russians war on children»), присвячена поверненню українських дітей. У рамках заходу слово надали самим неповнолітнім українцям. Їхні історії вислухав проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода, що нині працює на заході в латвійській столиці.

У розвідці Британії назвали «основний спосіб» поповнення російської армії

На початку повномасштабної війни з Україною, Росія «змушена була вербувати ув’язнених на короткий термін», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.

За даними розвідників, «наразі основним джерелом поповнення армії РФ буде регулярний набір за контрактом».

Як зазначається у зведенні, «розслідування російської служби Бі-бі-сі показало, що з вересня 2023 року російські військові припинили набір ув'язнених за короткостроковими контрактами».

«Ув’язненим наразі пропонуються стандартизовані (довгострокові) контракти на військову службу, які передбачають згоду на службу в армії як мінімум до припинення дії наказу про часткову мобілізацію у вересні 2022 року», – зазначають у Міноборони Британії.

За даними британської розвідки, «короткострокові контракти з ув’язненими викликали деяку громадську полеміку в Росії, особливо з приводу повторних злочинів ув'язнених, що повернулися, і короткої служби ув’язнених порівняно з мобілізованими на невизначений термін резервістами».

«Вельми ймовірно, що короткострокове вербування ув’язнених було відповіддю на проблеми з набором до армії на початку конфлікту. У 2023 році російська держава, швидше за все, звернулася до регулярного набору за контрактом як до основного джерела нових військових кадрів», – зазначають у Міноборони Британії.

Раніше розвідка Британії повідомила, що від 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024-го російські сухопутні війська, ймовірно, втратили в Україні приблизно 2600 основних бойових танків і 4900 інших бойових броньованих машин.

У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».

У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.

Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.

За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.

Як вижити релокованому бізнесу? У Дніпрі відкрили перший шоурум переселенців

Перший шоурум релокованих бізнесів відкрили у Дніпрі. У приміщенні на центральному проспекті відтепер можна ознайомитися й придбати продукцію семи підприємств, які переїхали з Донецької та Луганської областей, а також Харкова. Організатори сподіваються, що в шоурумі підприємці, які втратили своє виробництво вдома, знайдуть собі нових клієнтів, а також налагодять контакти між собою.

Продукцію яких брендів можна побачити на виставці та перед якими викликами постають люди, які перевезли бізнес з «гарячих» точок, – у матеріалі проєкту «Ти як?».

Росія відбиратиме майно за «фейки» про свою армію

Державна дума Росії в другому і третьому читаннях ухвалила закон про конфіскацію майна за так звані «фейки» про російську армію (стаття 207.3 Кримінального кодексу РФ).

Новий закон також передбачає конфіскацію майна у засуджених за кількома іншими статтями – про публічні заклики до провадження діяльності, спрямованої проти безпеки держави, про публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, про заклики до запровадження санкцій, про надання допомоги у їхньому виконанні, про реабілітацію нацизму.

Конфіскація майна (на підставі обвинувального вироку) стосуватиметься засуджених за злочини «з корисливих міркувань або за наймом».

До ухвалення цього закону російський Кримінальний кодекс уже передбачав конфіскацію майна у засуджених за кількома десятками статей. Це були переважно «економічні» або тяжкі та особливо тяжкі злочини.

До Києва прибула заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд

До Києва з візитом у середу, 31 січня, прибула заступниця державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд, повідомила у соцмережі Х посол США в Україні Бріджит Брінк.

«Вітаю з поверненням в Україну заступницю держсекретаря США Вікторію Нуланд. Сьогодні (31 січня – ред.) ми зустрінемось з вищим керівництвом країни, ветеранами та громадянським суспільством, щоб підкреслити нашу спільну відданість перемозі над російською агресією в Україні», – написала Брінк.

Раніше, 12 січня, спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер прибула з візитом до Києва. Це вже її друга поїздка до України після призначення на цю посаду.

У Києві вона зустрілася з президентом України, прем’єром, спікером парламенту та представниками депутатських фракцій.

Цей візит відбувається на тлі затримки допомоги Україні з боку Заходу. У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі.

Яку допомогу від Польщі може отримати Україна у 2024 році? (відео)

Від початку повномасштабної війни Польща надала Україні озброєння і техніки на суму майже 3,5 мільярди доларів. Таку цифру озвучив український прем’єр-міністр. За словами Дениса Шмигаля, йдеться про сотні танків, літаків, гелікоптери, системи ППО, зенітно-ракетні комплекси, БМП та БТРи.

Офіційна Варшава не оприлюднила жодних цифр. Тамтешні експерти кажуть, що наразі це закрита інформація. Утім, згідно з оприлюдненим Варшавським інститутом підприємства Компендіумом польської допомоги Україні, Польща передала ЗСУ, серед іншого, понад триста танків, що становило 30% довоєнних ресурсів польської армії, та 72 гаубиці Krab, що становило понад 30% власних ресурсів Польщі. Країна була однією з перших країн, які постачали ЗСУ нові типи військової техніки. На яку допомогу Польщі цьогоріч Україна може розраховувати – дивіться у відео.

Росія вивела у Чорне море підводний ракетоносій – ОК «Південь»

Росія вивела у Чорне море шість бойових кораблів, йдеться в повідомленні Оперативного командування «Південь».

«У Чорному морі 6 кораблів ворожого флоту, серед яких один підводний ракетоносій, споряджений 4 крилатими ракетами типу «Калібр», – зазначають українські військові.

Відомо також, що в Азовському морі станом на 31 січня перебуває один російський корабель.

Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.

26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».

Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.

Директор ЦРУ оприлюднив американську оцінку втрат РФ у війні проти України

Щонайменше 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. Про це директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс написав у статті для журналу Foreign Affairs.

За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.

Дані директора ЦРУ про російські втрати в Україні є дещо меншими за оцінки Генштабу ЗСУ. За повідомленням Генштабу від 31 січня, ці втрати вже сягнули понад 385 тисяч осіб, а танків РФ в Україні втратила понад 6300 (чи є це «двома третинами» від довоєнного ресурсу Росії, українські військові не уточнюють).

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».

Заяви з Румунії та Угорщини про «поділ України» та реакція в Україні

Чому окремі політики Угорщини і Румунії заявляють про наміри претендувати на українські території? Хто ці політичні діячі, чи пов'язані вони з Росією і чи мають підтримку серед населення? Як такі заяви сприймають жителі окупованих територій України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

На Харківщині відбулась зупинка руху поїздів, споживачі залишились без світла – Міненерго

На Харківщині з технічних причин відбулась зупинка поїздів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики України 31 січня.

«У результаті знеструмилась підстанція, яка живить залізницю (зафіксовано порушення руху потягів), також без світла залишились побутові споживачі. Усіх користувачів оперативно заживлено», –йдеться в повідомленні.

У відомстві додали, що також в Харківському районі виявлено крадіжку проводу повітряної лінії «Укренерго».

«У Донецькій області через бойові дії знеструмлено повітряну лінію. У результаті знеструмились підстанції, без напруги залишились побутові споживачі», – розповіли у Міненерго.

Також у відомстві інформують, що дефіциту електроенергії в енергосистемі не зафіксовано, електростанції виробили достатньо потужностей для забезпечення потреб споживачів.

Крім того, планується комерційний імпорт електроенергії, кажуть у Міненерго.

«У резерві є вісім блоків теплової генерації, які буде під'єднано до мережі у разі потреби. Система збалансована. Стабілізаційні графіки відключень не застосовуються», – зауважують у відомстві.

Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.

Під час цьогорічного опалювального сезону енергетикам не доводиться застосовувати графіки відключень. Масованих атак по енергоінфраструктурі російські війська наразі не завдають, але регулярно обстрілюють енергооб’єкти на прифронтових територіях.

У Покровську на Донеччині внаслідок обстрілу РФ поранені шестеро чоловіків – прокуратура

У місті Покровську Донецької області внаслідок обстрілу пізно ввечері 30 січня поранень зазнали шестеро чоловіків, повідомила Донецька обласна прокуратура.

«О 22:30 російські війська здійснили ракетний обстріл міста Покровська, ймовірно, з використанням ракет типу С-300 та «Іскандер». Внаслідок вибухів пошкоджено підприємство, де дістав поранення охоронець. Також зазнали травм п’ятеро чоловіків віком від 33 до 57 років. Усіх постраждалих направлено до лікарні з множинними осколковими пораненнями для надання медичної допомоги. Один із них перебуває у тяжкому стані. Також пошкоджено прилеглі житлові будинки та автомобілі», – ідеться в повідомленні.

Досудове розслідування за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури триває за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Російські військові обстріляли Херсон, поранено чоловіка – влада

Російські військові 31 січня атакували Корабельний район Херсон, повідомив голова обласної військової адміністрації Роман Мрочко.

«Внаслідок чергового обстрілу Корабельного району Херсона з боку російських окупаційних військ отримав поранення чоловік 1961 р.н.», – розповів голова ОВА.

Раніше обласна влада також повідомляла про пораненого в Херсоні через обстріл. До того подружжя постраждало внаслідок обстрілу Новоберислава. Також двоє медиків зазнали поранень через обстріл лікарні у обласному центрі.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Міжнародний суд ООН оголосить рішення у справі за позовом України проти Росії

Міжнародний суд ООН 31 січня оголосить рішення у порушеній у 2017 році справі, в якій Україна звинувачує Росію у фінансуванні бойовиків у 2014 році та дискримінації багатоетнічної громади Криму після окупації цього українського регіону.

Цього тижня це перше із двох рішень Міжнародного суду ООН, пов’язаних із десятирічним конфліктом між Росією та Україною. 2 лютого цей же суд ухвалить рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії про «спотворення поняття геноциду»

Київ звинувачує Москву в порушенні конвенцій проти дискримінації та фінансуванні тероризму. Україна прагне, щоб суд зобов’язав РФ виплатити репарації за напади та злочини на сході країни, включно зі збиттям рейсу МН17 авіакомпанії Malaysia Airlines.

На слуханнях у 2023 році адвокат України Дейвід Сіонтс заявив, що проросійські сили на сході України «напали на мирних жителів у рамках кампанії залякування та терору, російські гроші та зброя підживлювали цю кампанію».

Інший адвокат України, Гарольд Кох, сказав, що в Криму Росія «прагнула замінити багатоетнічну спільноту, яка була характерною для Криму до втручання Росії».

Адвокати Росії закликали суд відмовити Україні, заявивши, що дії підтримуваних Москвою бойовиків на сході України не є тероризмом.

Раніше Міжнародний суд ООН уже видав тимчасовий наказ Росії припинити вторгнення, яким Москва знехтувала.

До бюджету України вперше надійшли гроші, конфісковані в підсанкційних осіб – Фонд держмайна

До державного бюджету надійшли 32 мільйони гривень конфіскованих коштів підсанкційних осіб, повідомив голова Фонду державного майна України Віталій Коваль у телеграмі.

«Сьогодні вперше санкційні гроші починають працювати на державу. Понад 32 млн гривень вже надійшли в державний бюджет. Мова йде про власні кошти таких колаборантів, як Ворон та Сальдо, і фінанси з підприємства російського олігарха Дерипаски», – розповів голова Фонду держмайна.

За словами Коваля, це стало можливим завдяки спільній роботі уряду, Мін’юсту, Фонду державного майна України, правоохоронних органів та судової ланки.

«Фонд держмайна, отримавши рішення суду, вживає заходи для максимально ефективного управління та розпорядження стягнутими активами. В тому числі ініціює зняття раніше накладених арештів», – зазначив він.

Євросоюз, США, Японія та Канада заморозили близько 300 мільярдів доларів активів російського Центробанку у 2022 році після вторгнення Росії до України. Близько 200 мільярдів із них зберігаються у Європі, переважно у бельгійському розрахунковому центрі Euroclear.

Раніше британська газета Financial Times писала, що західні країни активно вивчають способи конфіскації заморожених російських активів на користь України. Стверджується, що США займають наполегливішу позицію з цього питання. На початку січня адміністрація президента США Джо Байдена підтримала законопроєкт, який дозволить конфіскувати частину заморожених російських активів на користь України. Вашингтон має намір узгодити цей крок із союзниками щодо «Групи семи».

Паралельно в ЄС продовжується обговорення питання щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України, пише Bloomberg. А саме коштів, отриманих як прибуток від цих активів після їх заморожування (відсотків за вкладами). За оцінками, зараз йдеться про приблизно 15 мільярдів євро. Єврокомісія пропонувала спрямовувати ці кошти на спеціальний рахунок, а з нього – на підтримку України. Для ухвалення цього рішення потрібна згода Європарламенту та всіх 27 країн ЄС.

Активізація переговорів викликана неясністю з долею двох пакетів фінансової допомоги для України на суму понад 100 мільярдів доларів: Конгрес США, як і раніше, не ухвалив рішення про фінансування Києва на 2024 рік, а прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на саміті Євросоюзу заблокував виділення ЄС економічної допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.

У Москві, тим часом пригрозили заходами у відповідь у разі конфіскації заморожених російських активів. За деякими даними, західні активи у Росії становлять 288 мільярдів доларів, зазначає Reuters.

Раніше голова уряду Денис Шмигаль заявив, що Реєстр збитків від російської агресії має запрацювати в першому кварталі 2024 року. При цьому він зазначив, що російські активи, конфісковані на Заході, мають стати основним ресурсом відновлення України.

Нічний удар «шахедами» по Харкову: зросла кількість постраждалих, зафіксовано 4 влучання – ОВА

Через нічну атаку «шахедами» по Харкову постраждало четверо людей, є руйнування інфраструктури, розповів у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Близько 22:45 ворог «шахедами» завдав ударів по цивільних об’єктах Слобідського та Салтівського районів Харкова. Окупанти випустили 6 ворожих БПЛА, зафіксовано 4 влучання. Четверо цивільних громадян постраждали – три чоловіки і одна жінка. Пошкоджені житлові будинки, автомобілі, магазин», – йдеться у дописі.

За даними Синєгубова, протягом доби російські військові завдали артилерійських та мінометних ударів по понад 17 населених пунктах області, серед яких Синьківка, Табаївка, Іванівка, Берестове, Мала Вовча, Уди, Вовчанськ. Авіаудари зафіксували в с. Устинівка.

Зокрема, за інформацією ОВА, у Куп’янському районі КАБами обстріляли приватне підприємство у с. Грачівка, з артилерії – приватний будинок у с. Моначинівка. У Вовчанську Чугуївського району внаслідок мінометного удару пошкоджено приватний будинок.

«О 12:20 год відбувся ворожий обстріл ракетою Х-59 смт Коротич Харківського району. Без постраждалих. Близько 16:26 здійснено ракетний обстріл С-300 с. Лісне на Дергачівщині. Без руйнувань і постраждалих. О 18:55 у с. Лісне Харківського району відбувся ракетний удар (ймовірно «Іскандер-М»). Без постраждалих», – розповів Синєгубов.

Крім того, за даними місцевого чиновника, близько 19:30 війська РФ із артилерії обстріляли с.Івашки Богодухівського району. Внаслідок 9 ударів пошкоджено два двоповерхові багатоквартирні будинки. Уночі в селі Лиман Вовчанської громади пошкоджено приватний будинок, потерпілих немає.

«На Куп’янському напрямку українські військові відбили 5 атак РФ біля Синьківки», – повідомив Синєгубов.

За даними місцевої влади, ввечері 30 січня російські війська спрямували на Харківщину щонайменше шість БПЛА. Раніше було відомо про 3 постраждалих.

Уночі 31 січня російські військові атакували Україну 20 ударними безпілотниками, 14 із яких вдалося збити в Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській та Харківській областях, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

У повідомленні Повітряних сил ідеться, що сили РФ атакували «шахедами» з напрямків Приморсько-Ахтарська і Курська в Росії, мису Чауда в окупованому Криму, а також трьома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Криму та російської Воронезької області.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

У Петербурзі зупиняли прийом рейсів в аеропорту Пулково, дрон упав на заводі «Невський мазут»

У російському місті Санкт-Петербург уночі 31 січня на території заводу «Невський мазут» упав безпілотник, збитий засобами ППО, повідомляють видання «Фонтанка» та телеграм-канал «Mash на Мийці».

За даними «Фонтанки», дрон підбили о 4:20 зенітно-ракетним комплексом С-400 над Колпіно (це передмістя Петербурга). Проте безпілотник продовжив політ і впав лише за пів години на території заводу на Глухоозерському шосе (близько 20 кілометрів від Колпіно).

«За попередніми даними, серйозної пожежі не сталося, три порожні цистерни швидко загасили», – пише «Фонтанка». Пізніше видання повідомило, що уламки безпілотника пошкодили припарковані на території заводу «Невський мазут» автомобілі.

Також газета зазначила, що аеропорт Пулково зупиняв прийом та відправлення рейсів у період з 03:53 до 05:11.

У міністерстві оборони РФ подію поки що не коментували. При цьому вранці у відомстві заявили, що вночі сили ППО збили один безпілотник у Псковській області.

У порту Усть-Луга Ленінградської області 21 січня загорівся термінал компанії «Новатек». Російські телеграм-канали та ЗМІ писали, що підприємство атакували безпілотники.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG