Україна вже адаптовує інфраструктуру для F-16 – Ігнат
Україна вже адаптовує інфраструктуру для американських винищувачів F-16, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«Ми вже адаптовуємо інфраструктуру під цей вид літака. Адаптація – це те, що дозволить йому виконувати завдання з наших злітно-посадкових смуг і утримуватись на наших аеродромах», – сказав Ігнат.
Він зазначив, що «інфраструктура для F-16 в Україні і її готовність є дуже непростим питанням, бо для того, щоб підготувати це капітально, потрібні роки».
«Ідеально сьогодні було б взагалі під землю заховати, як Іран це робить. І все, чистий спокій мати», – сказав Ігнат.
ОК «Захід»: вночі російські війська «невдало» намагалися штурмувати позиції ЗСУ на Запоріжжі
Російська армія намагалася наступати на українські позицій вночі проти 19 лютого, повідомило оперативне командування «Захід» вранці в понеділок.
У командуванні заявили, що наступ російських військ був зірваний.
«Вночі росіяни намагались повторити наступ та провести штурм наших позицій. Всі дії ворога – невдалі. Техніка знищена», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Запоріжжі 4 тисячі абонентів залишилися без тепла після обстрілів – міськрада
Раніше Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що протягом попередньої доби російська армія 10 разів безуспішно намагалася атакувати українські позиції біля Роботиного, що на Запоріжжі.
Інститут дослідження війни в останньому звіті припустив, що російська армія навряд зможе швидко досягнути Оріхова на Запоріжжі через весняне бездоріжжя.
Кубраков провів розмову з головою Бюро нацбезпеки Польщі через блокування руху пасажирів на кордоні
Міністерство інфраструктури 19 лютого прокоментувало відео в соцмережах, на яких польські протестувальники блокують проїзд автобусів з пасажирами на кордоні України та Польщі.
За повідомленням, міністр Олександр Кубраков «термінові перемовини з Яцеком Сєвєрой, головою Бюро нацбезпеки Польщі щодо неприпустимості блокади кордону, зокрема, пасажирського транспорту».
Він назвав блокування кордону прямою загрозою безпеці країни, що обороняється, і негативним впливом на протистояння російській агресії.
«Жінки та діти, що шукали прихистку від війни і в силу різних причин повертаються додому, не можуть ставати заручниками бізнес-інтересів. Подібні акції та приклади негуманного ставлення до українців на кордоні ЄС можуть бути використані російськими спецслужбами для розбурювання штучного конфлікту між нашими країнами», – заявив Кубраков.
Читайте також: Польські фермери заблокували рух вантажівок у пункті пропуску «Ягодин - Дорогуськ» – Митна служба
Він додав, що Київ чекатиме на «конкретні дії» польської сторони для недопущення таких ситуацій.
Відомство додає, що заступник міністра Сергей Деркач перебуває на зв’язку із заступником міністра інфраструктури Польщі Павелом Ганцажем. Деркач назвав найбільш критичною ситуацію на пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ», де повністю припинився рух вантажного транспорту, в тому числі гуманітарні, швидкопсувні вантажі та паливо:
«Також через цей пункт пропуску з України не можуть виїхати порожні вантажівки, що їдуть за критично необхідними товарами. Вони вимушені чекати у понад 15-ти кілометровій черзі для порожніх на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце», де тимчасово призупинена реєстрація до єЧерги. Таким чином, водії буквально живуть на дорозі без нормальних умов».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Читайте також: Перемога України в Чорному морі вирішить проблеми з зерном та вантажоперевезеннями – Сікорський
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Напередодні ситуацію на українсько-польському кордоні обговорили польський і український прем’єри. За словами Дениса Шмигаля, йшлося про зростання обʼєму імпорту, зокрема зернових, з РФ і третіх країн до ЄС.
Водночас 15 лютого міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський заявив, що технічні переговори з Україною щодо запровадження обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції на завершальному етапі. За його словами, нові правила мають бути сформульовані до кінця березня. Українська сторона про такі строки не повідомляла.
На Харківщині через обстріли знеструмлено майже 9,5 тисяч споживачів – Міненерго
На Харківщині внаслідок обстрілів сил РФ знеструмлено майже 9,5 тисяч споживачів, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства енергетики України 19 лютого.
У відомстві кажуть, що у короткостроковий ремонт виходив блок ТЕС, який після усунення зауважень підключено в роботу. У резерві – 10 одиниць генеруючого обладнання ТЕС, які будуть включені в роботу за потреби.
«Через обстріл на Харківщині пошкоджено будівлю районних електричних мереж Куп’янського району. Також знеструмлено повітряну лінію 110 кВ та підстанцію. Без світла залишилися 34 населені пункти (понад 9,5 тисяч споживачів). Наразі триває огляд пошкоджень. Ремонт ліній та відновлення електропостачання почнеться, коли дозволить безпекова ситуація. Також внаслідок обстрілу загинув співробітник Куп’янського РЕМ – під час атаки він був вдома», – зазначили у Міненерго.
Відомо також, що на Сумщині через технологічні порушення відключилась повітряна лінія ПЛ 110 кВ, знеструмилась підстанція, без електропостачання залишилися побутові споживачі, яких було оперативно заживлено за резервною лінією.
«На поточну добу прогнозується імпорт електроенергії – 1997 МВт*год. Також передбачається експорт – до 4026 МВт*год до Польщі, Румунії, Словаччини та Молдови», – підсумували в Міненерго.
Внаслідок російських обстрілів за добу поранені двоє людей на Донеччині – ОВА
Російські війська продовжували обстріли прифронтових регіонів протягом попередньої доби, повідомляє місцева влада вранці 19 лютого.
Зокрема, голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін заявив про поранених у регіоні.
«За 18 лютого росіяни поранили двох жителів Донеччини: у Красногорівці та Очеретиному», – повідомив він.
Філашкін додав, що з-під завалів дістали тіла двох людей, які загинули через російські ракетні удари по Краматорську і Слов’янську напередодні.
Російські війська також обстріляли з важкої артилерії Нікопольський район, повідомив голова Дніпропетровщини Сергій Лисак. Відомо про два пошкоджених приватних будинки, люди не постраждали.
Читайте також: Краматорськ російські військові атакували ракетами Х-22 – влада
Як повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов, внаслідок обстрілу в селі Борова Ізюмського району пошкоджені два неробочих навчальних заклади, двоповерховий багатоквартирний будинок, приватний будинок та медична установа.
Про обстріл житлових кварталів у населених пунктах Хесонщини, а також припортової інфраструктури заявив очільник регіону Олександр Прокудін.
За даними місцевої влади, в цих областях за добу ніхто не постраждав.
17 лютого російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську, пошкодженні понад 20 будинків. Відомо про одного загиблого в Слов’янську та трьох у Краматорську.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
За добу російська армія втратила понад 1200 військових і літак – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 1290 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 19 лютого.
Українське командування оцінює загальні втрати російської армії в близько 403 720 військових.
Генштаб також наводить дані про втрати російської техніки:
- 6 498 танків (+11 за останню добу)
- 12 232 бойових броньованих машин (+34)
- 9 733 артилерійські системи (+24)
- 986 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 674 засоби протиповітряної оборони
- 336 літаків (+1)
- 325 гелікоптерів
- 7 460 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+11)
- 1 898 крилатих ракет
- 25 кораблів
- 1 підводний човен
- 12 767 автомобілів і автоцистерн (+31)
- 1 545 одиниць спеціальної техніки (+5)
Генеральний штаб ЗСУ раніше повідомив, що напередодні українські війська збили російський винищувач Су-34.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Читайте також: Генштаб: російські війська 16 разів штурмували позиції ЗСУ на Херсонщині за добу
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Західні аналітики назвали умови, за яких «Україна може виграти війну»
Що призвело до драматичних для Україні подій у Авдіївці, і загалом у наземних операціях на фронті у 2023 році? Чому США і Захід загалом мають терміново змінити підходи до надання підтримки Україні? Чи може Україна витіснити Росії зі своїх територій і примусити її зупинити агресію? Що для цього потрібно? Провідні аналітики США обговорювали це під час дискусії в «Атлантичній раді», повідомляє «Голос Америки».
Перемога України є життєво важливою для національних інтересів США, і для перемоги над Росією Вашингтон повинен змінити підхід до підтримки Києва, бо саме невірний підхід до надання військової допомоги призвів до «глухого кута на фронті», наголосив під час дискусії в «Атлантичній раді» На цьому наголосив посол США при НАТО у 2013-17 роках, генерал-лейтенант Даглас Люте.
«Ще не пізно. Не сприймайте звіти за останні кілька місяців із поля бою як індикатори того, куди це рухається або куди має прямувати. Україна здатна перемогти!», – сказав Люте.
«Навіть якщо Конгрес схвалить додаткову допомогу, і навіть якщо наші партнери по коаліції збережуть свою підтримку, ми повинні змінити наш підхід не тільки щодо фінансування, але й щодо військової допомоги.
Ми повинні відмовитися від цього поетапного, поступового підходу, який був шаблоном протягом останніх двох років і значною мірою привів нас туди, де ми є сьогодні», – наголосив генерал.
«Україна сплачує непосильну ціну за такий поетапний підхід. Час не на боці України. Тож коли ми кажемо Україні, що будемо з нею так довго, як буде потрібно, – цього недостатньо. Ми маємо бути з Україною в такій кількості, в якій буде потрібно... А це не було нашою практикою в останні два роки. Ми надали Україні достатньо, щоб не програти, але замало для перемоги, і це має змінитися»
За словами генерала Люте, цього року США повинні надати Україні високоточні ударні системи великої дальності необхідної кількості та якості, «щоб ізолювати російські сили... атакуючи їхнє командування, ударні сили та логістичні можливості».
За його словами, заходи зі збільшення ударів на далеку відстань допоможуть захистити українське цивільне населення та інфраструктуру:
«Неможливо захистити українські міста від повітряного нападу тільки в місці прильоту, потрібно довести цей захист до стартових позицій, чи то на окупованій Україні, чи навіть, на мій погляд, на території Росії»
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
Перші дні масштабної війни: Олександр Павлюк про ракетний удар по аеродрому Росії, оборону на Донбасі та втрату Маріуполя
Генерал-лейтенант Олександр Павлюк на момент початку повномасштабної війни Росії з Україною очолював Операцію об'єднаних сил (ООС) на Донбасі – саме в її межах вже пролягала активна лінія фронту довжиною у понад 400 кілометрів. На цьому напрямку відбувся один із основних ударів російського окупаційного контингенту.
В інтерв'ю Радіо Свобода Олександр Павлюк розповів про підготовку до повномасштабної війни, перебіг боїв у перші дні та дії ЗСУ, а також про ракетний удар по території Росії – по аеродрому Міллерово в Ростовській області – у перший день масштабного вторгнення, 24 лютого 2024 року. «В перший же день ми знищили сім літаків... Багато літаків було знищено на аеродромах», – зазначив він.
Президентка Єврокомісії та прем’єр Британії обговорили підтримку України
Голова уряду Великої Британі Ріші Сунак та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели розмову «напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Путіна до України», повідомила пресслужба британського уряду.
«Прем’єр-міністр привітав нещодавнє повідомлення, що Євросоюз надасть 50 мільярдів євро підтримки Україні, і окреслив роботу, яку проводить Сполучене Королівство в рамках нашої угоди про безпекову співпрацю (з Україною – ред.)», – заявили в Лондоні.
Сторони також «висловили обурення» через смерть російського політика Олексія Навального у в’язниці РФ та обговорили ситуацію в Смузі Гази та Червоному морі.
Генштаб: російські війська 16 разів штурмували позиції ЗСУ на Херсонщині за добу
Протягом попередньої російські війська завдали трьох ракетних та 43 авіаційних удари по українських позиціях і населених пунктах за попередню добу, а також здійснили 102 обстріли з реактивних систем залпового вогню, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 19 лютого.
За оцінками штабу, напередодні на фронті відбулося 80 бойових зіткнень. Крім того, вночі російські війська випустили чотири безпілотники типу Shahed-136/131, їх усі знищили сили протиповітряної оборони.
На півночі ситуація суттєво не змінювалася. На Куп’янському напрямку російська армія двічі намагалася атакувати позиції ЗСУ поблизу Табаївки Харківської області.
Читайте також: Затримка західної допомоги може додатково скоротити можливості української ППО – ISW
Також штаб повідомляє про 10 відбитих Силами оборони російських атак на Лиманському напрямку (поблизу Білогорівки, Тернів і на південний схід від Виїмки) та ще вісім на Бахмутському.
«В зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито п’ять атак ворога біля Новобахмутівки, Ласточкиного та Первомайського Донецької області. На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Георгіївки, Побєди, Новомихайлівки Донецької області. Тут загарбники, за підтримки авіації, 18 разів намагалися прорвати оборону наших військ», – йдеться в зведенні.
Крім того, російські війська 10 разів безуспішно намагалися атакувати позиції ЗСУ біля Роботиного. На Новопавлівському напрямку штурмів за добу не фіксували.
«На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують утримання позицій та відбиття штурмів окупаційних військ. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Так, протягом минулої доби противник здійснив 16 безуспішних штурмів. Водночас, наші воїни активними діями завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – додає Генштаб.
Читайте також: Україна погодила безпекові угоди ще з кількома державами – Зеленський
Командування звітує про авіаудари Сил оборони по чотирьох районах зосередження російських військ, збиття винищувача Су-34 та розвідувального безпілотника «Орлан-10». Крім того, українські ракетні війська уразили низьку військових цілей.
Раніше Інститут дослідження війни оцінив, що російські війська, попри захоплення Авдіївки, не продемонстрували здатності до оперативно значущих успіхів.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Захоплення російськими військами Авдіївки є ілюстрацією того, як Росія веде наступальні операції, які не конче створюють умови для ширших оперативних здобутків, але все одно змушують Україну відряджати особовий склад і техніку для оборони. Про це йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни.
«Російські війська досі не продемонстрували спроможності забезпечити значний оперативний успіх або провести швидкий механізований маневр на великих смугах території, і взяття Авдіївки не слід сприймати як демонстрацію цієї спроможності», – пишуть аналітики.
ISW наголошує на різниці між тактичними перевагами, важливими на тактичному рівні війни в безпосередній близькості від місця ведення боїв, і оперативними перевагами, які є значними на оперативному рівні та впливають на великі сектори всієї лінії фронту.
Читайте також: Авдіївка: все, що треба знати про оборону, дії РФ та вихід ЗСУ
З урахуванням цієї різниці Інститут зазначає, що з моменту активізації наступу в Авдіївці в жовтні 2023 року російські війська змогли подолати менше ніж 10 кілометрів через саме місто та його околиці. Водночас Авдіївка розташована майже за 60 кілометрів від кордону з Донецькою областю.
За оцінками ISW, російські війська мали б здійснити «широкомасштабні та компетентні маневри» на пересіченій місцевості, аби вийти на кордони області менше ніж за роки, і їм довелося б йти через більш укріплену територію, щоб досягти району Слов’янська та Краматорська на півночі Донеччини.
«Російські війська не продемонстрували спроможності провести такі маневри ні під Авдіївкою, ні на будь-якій іншій ділянці фронту. Російські наступальні зусилля з взяття Куп’янська могли б змусити українців перейти на лівий берег річки Оскіл, але російські сили в цьому районі протягом місяців залишалися здебільшого на невеликих тактичних позиціях на Куп’янському напрямку», – йдеться в звіті.
Читайте також: «Логічне і професійне рішення»: Зеленський прокоментував вихід ЗСУ з Авдіївки
Також дослідники припускають, що російська армія навряд зможе швидко досягнути Оріхова на Запоріжжі через весняне бездоріжжя.
Напередодні ISW припустив, що силам РФ, ймовірно, «буде важко просуватися на захід від Авдіївки до підготовлених позицій, на які відходять українські війська».
Bloomberg: прем’єрка Естонії пропонує випустити євробонди для оборони
Європейському союзу варто випустити єврооблігації на 100 мільярдів євро, кошти від яких спрямувати на інвестиції в оборонну промисловість – про це заявила прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас в інтерв’ю агентству Bloomberg.
За словами голови естонського уряду, ЄС необхідно розвивати оборонну галузь, а також укласти довгострокові контракти на постачання зброї Україні як із європейських запасів, так і зі світових. Каллас також зазначила, що не всі країни Євросоюзу відчувають ту загрозу, яка походить від Росії.
Bloomberg додає, що ідею Каллас підтримали президент Франції Еммануель Макрон та голова Європейської ради Шарль Мішель. Але такі країни, як Німеччина, на думку агентства, можуть виявити менший інтерес до ініціативи.
У свою чергу глава європейського зовнішньополітичного відомства Жозеп Боррель під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки без уточнення деталей заявив, що ситуація на полі бою в Україні має вирішитися за три місяці. Боррель також зазначив, що ЄС має діяти більш рішуче.
Читайте також: F-16 «за графіком» і снаряди «з усього світу». Марк Рютте з полів Мюнхена про допомогу Україні
Президент України Володимир Зеленський на конференції в Мюнхені заявив, що дефіцит зброї, особливо артилерії та засобів далекого радіусу дії, в українській армії посилює президента Росії Володимира Путіна.
Коментуючи відхід збройних сил України з Авдіївки на Донеччині, Зеленський звернув увагу на те, що це сталося на тлі гострої нестачі боєприпасів.
Президент США Джо Байден вкотре закликав Конгрес негайно ухвалити законопроєкт про видатки, що включатиме подальшу допомогу Україні. Байден пов’язав захоплення російськими військами Авдіївки на Донеччині з бездіяльністю Конгресу, в якому партійні розбіжності перешкоджають виділенню 60 мільярдів доларів на необхідну Києву військову допомогу.
У заяві Білого дому наголошується, що виведення українських військ з Авдіївки відбулося після того, як українські солдати були змушені обмежити використання боєприпасів через скорочення їхніх постачань, що призвело до перших помітних успіхів Росії за останні місяці.
Японія надаватиме «довгострокову підтримку» Україні – голова МЗС
Японія заручиться підтримкою приватного сектору і продовжить «довгострокову підтримку» України, зазначила міністр закордонних справ країни Йоко Камікава в інтерв’ю NHK напередодні Конференції з відновлення України, яка розпочнеться у Токіо 19 лютого.
Японська чиновниця наголосила, що «залучення приватного сектору Японії має важливе значення для допомоги у відновленні та реконструкції України».
За словами Камікави, «досягнення цих цілей буде довготривалою роботою, спрямованою на відновлення країни та засобів до існування її народу». Вона пообіцяла, що Японія докладатиме «постійних зусиль», які охоплюватимуть різні сектори.
Японія надаватиме «довгострокову підтримку» Україні – голова МЗС
Японія заручиться підтримкою приватного сектору і продовжить «довгострокову підтримку» України, зазначила міністр закордонних справ країни Йоко Камікава в інтерв’ю NHK напередодні Конференції з відновлення України, яка розпочнеться у Токіо 19 лютого.
Японська чиновниця наголосила, що «залучення приватного сектору Японії має важливе значення для допомоги у відновленні та реконструкції України».
За словами Камікави, «досягнення цих цілей буде довготривалою роботою, спрямованою на відновлення країни та засобів до існування її народу». Вона пообіцяла, що Японія докладатиме «постійних зусиль», які охоплюватимуть різні сектори.
Очільниця МЗС Японії також підкреслила важливість включення концепції «Жінки, мир і безпека» до планів відбудови. Вона сказала, що «Японія підтримуватиме всіх українців, включаючи жінок і дітей».
Щодо обмежень на поїздки в Україну для представників японських компаній, Камікава зазначила, що «чула скарги від деяких компаній, які не можуть ухвалити рішення про відкриття бізнесу без відвідання України».
За її словами, «захист японських громадян залишається пріоритетом, але Токіо також працює над тим, щоб полегшити корпоративну діяльність і розглядає питання про те, як впоратися з обмеженнями». Очікується, що на конференції японський уряд оголосить план щодо послаблення деяких обмежень для громадян Японії, включаючи корпоративний персонал.
Раніше Японія виділила для допомоги Україні 37 млн доларів на закупівлю систем для виявлення дронів.
Міністерка закордонних справ Японії Йоко Камікава 7 січня прибула до Києва з неанонсованим візитом. Це її перший візит в Україну від моменту її вступу на посаду у вересні 2023 року.
Російські військові атакували Краматорськ 17 лютого ракетами Х-22 – влада
Російські військові атакували Краматорськ 17 лютого радянськими протикорабельними ракетами повітряного базування Х-22, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
«Загинули дві жінки 45 і 74 років та чоловік 23 років. Два будинки повністю зруйновано, пошкоджено 137», – розповів очільник області.
Він додав, що окрім приватного сектору, пошкоджено також промислові будівлі.
«Цей цинічний злочин росіян вкотре доводить: на Донеччині не залишилися абсолютно безпечних місць. Прошу всіх: будьте відповідальними! Евакуюйтесь своєчасно», – додав Філашкін.
Раніше, 17 лютого, російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську, пошкодженні понад 20 будинків, повідомляє у телеграмі Донецька обласна військова адміністрація.
«По Краматорську росіяни випустили три ракети — поцілили у промзону та приватний сектор. Ймовірно, під завалами одного з будинків перебуває сім’я з 4 осіб, у тому числі підлітки 14 і 16 років. Зруйновано 2 будинки, пошкоджено ще 23», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, у Слов’янську снаряд влучив у школу – за попередньою інформацією, під завалами може бути одна людина.
Зранку 18 лютого число загиблих унаслідок обстрілу Краматорська та Словʼянська зросло до чотирьох, з-під завалів дістали тіло сторожа школи та рештки тіла бабусі загиблого хлопця.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Фільм «20 днів у Маріуполі» отримав премію BAFTA
Стрічка «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова перемогла у номінації «Найкращий документальний фільм» премії BAFTA, йдеться на її офіційному сайті.
Український документальний фільм розповідає про перші тижні бойових дій у Маріуполі Донецької області під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Зокрема, до нього ввійшли кадри російських обстрілів та бомбардування пологового будинку.
Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка і журналістка Василіса Степаненко.
Кіно стало найкасовішим документальним фільмом в Україні в 2023 році, зібравши 500 тисяч грн тільки за перший вікенд прокату.
Cвітова прем’єра «20 днів у Маріуполі» відбулася на фестивалі незалежного кіно у США «Санденс»-2023, де фільм отримав Приз глядацьких симпатій.
Премія Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA) вручається з 1948 року в Лондоні.
Україна погодила безпекові угоди ще з кількома державами – Зеленський
Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною, розповів президент Володимир Зеленський в ефірі телемарафону за підсумками участі в Мюнхенській безпековій конференції.
«Три угоди є. Сьогодні в нас була розмова ще з кількома країнами, є домовленість про безпекові угоди. Навіть конкретизували деякі нюанси, де були питання або розбіжності. Погоджені ще декілька угод. Ми будемо нарощувати ці безпекові гарантії», – зазначив він.
Також Зеленський назвав угоди, підписані з Німеччиною та Францією, «дуже важливими і потужними».
«Поки що немає гарантій безпеки зі США, команди вже працюють, два етапи перемовин вже були. Бачу в цьому в найближчому часі позитив», – зазначив глава держави.
Водночас президент наголосив, що «двосторонні безпекові угоди з різними державами не є альтернативою пакета допомоги з боку Сполучених Штатів, який досі не ухвалено».
«Я не вважаю, що це альтернатива допомозі США, мене запитували про це. Я вважаю, що це дуже важлива, абсолютно інша, додаткова допомога, на яку можуть розраховувати українці, не на рік, не на два, а на 10 років», – сказав він.
При цьому Зеленський підкреслив, що «10-річний термін безпекових угод не означає, що в Україні 10 років триватиме війна».
«Ні, це говорить про те, що ці країни з нами, це гарантії безпеки, якщо агресія повернетеся, навіть після завершення війни. Там не тільки зброя, там і реконструкція тощо. Тому дуже важливо, що у нас такі довгоочікувані й довготривалі гарантії безпеки з партнерами», – сказав президент.
Він також додав, що на Мюнхенській безпековій конференції було домовлено про оборонні пакети з «кількома державами».
60-та ювілейна Мюнхенська безпекова конференція, яка є міжнародною платформою для обговорення політики міжнародної безпеки, розпочалася 16 лютого у готелі Bayerischer Hof і тривала до 18 лютого.
До Мюнхена приїхали лідери кількох десятків держав і урядів, парламентcькі делегації, міністри оборони та закордонних справ, очільники міжнародних організацій, науковці, експерти, представники громадянського суспільства та лідери бізнесу.
Уряди Росії та Ірану не запрошували на зустріч.
Українська делегація, виступаючи на різних майданчиках конференції, говорила про посилення ролі Європи у самообороні, обороні України і нарощуванні оборонно-промислового співробітництва, а також про підготовку до Вашингтонського саміту НАТО.
Загалом на полях Мюнхенської безпекової конференції представники України взяли участь у більш як восьми дискусіях на різних рівнях – на рівні міністрів оборони, закордонних справ, прем’єр-міністрів, генерального секретаря НАТО, двопартійних американських делегацій.
ЗСУ готувались до відбиття повномасштабної агресії Росії протягом 5 місяців – Павлюк
До відбиття повномасштабної агресії Росії українські військові готувались протягом 5 місяців, розповів у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
«Уже в січні-лютому (2022 року – ред.) ми отримували телеграми від Головного управління розвідки (Міноборони України – ред.), у яких передбачалося, що такий варіант можливий. І на лютий місяць ми зробили максимально все, щоб гідно зустріти ворога: всі позиції були максимально посилені, прораховані всі можливі варіанти дій, переміщені всі резерви – ми два рази, як мінімум, проводили повномасштабне тренування, а локальних тренувань було проведено дуже багато», – зазначив військовий.
Саме це, за словами Павлюка, «зіграло свою, можливо, вирішальну роль».
«Що в перший день, коли був нанесений удар по всіх командних центрах, по всіх пунктах управління, по всіх місцях, де мали бути скупчення наших військ і склади – вони пройшли в пусте місце», – зазначив він.
Президент України Володимир Зеленський 8 лютого призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного.
11 лютого Зеленський підписав указ про призначення командувачем Сухопутних військ Олександра Павлюка (замість Олександра Сирського, який раніше був призначений головнокомандувачем ЗСУ). Напередодні Кабінет міністрів ухвалив рішення про звільнення Павлюка з посади першого заступника міністра оборони «у звʼязку з переходом на іншу роботу».
Розстріл українських полонених в Авдіївці та Веселому – прокуратура почала розслідування
Російські військові розстріляли українських полонених в Авдіївці та Веселому, щодо цього вже розпочато розслідування, йдеться в повідомленні Донецької обласної прокуратури.
«За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством», – розповіли у відомстві.
За даними прокуратури, «сьогодні, 18 лютого, в одному з телеграм-каналів опубліковано повідомлення про розстріл 6 полонених ЗСУ на одній з позицій в Авдіївці – захисники були важкопоранені та чекали на евакуацію».
Також у відомстві кажуть, що, «окрім попереднього, було виявлено відеозапис з фрагментом вбивства ще 2 воїнів поблизу села Веселе Бахмутського району».
«На записі з камери дрона видно, як під час штурму наших позицій представник ЗС РФ стріляють впритул спочатку в одного захопленого у полон військовослужбовця ЗСУ, а потім в другого. Не бажаючи залишати полонених живими, окупант умисно добиває їх з автоматичної зброї», – наголосили в прокуратурі.
Раніше у пресслужбі Сухопутних військ ЗСУ повідомили, що російські військові розстріляли двох українських бійців, які потрапили в полон.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки.
Напередодні у Білому домі заявили про критичну ситуацію в Авдіївці на Донеччині. Як повідомив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, значною мірою це відбувається через те, що в українських військових на місцях закінчуються артилерійські боєприпаси. Білий дім вкотре наголосив на необхідності схвалення Конгресом додаткової допомоги Україні.