У Генштабі повідомили про спроби військ РФ просунутися на кількох напрямках
Російські війська намагалися просунутися на п’яти напрямках: Харківському, Слов’янському, Краматорському, Бахмутському, Авдіївському, повідомив вранці 4 серпня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, на більшості напрямків наступ українські військові відбили, на частині – бойові дії тривають.
Зокрема, бої продовжуються на Харківському напрямку поблизу Байрака – Гусарівки, на Бахмутському напрямку – Новолуганське – Кодема, на Новопавлівському і Запорізькому напрямках – Олександрівка – Мар’їнка.
«В акваторії Чорного й Азовського морів в готовності до застосування високоточної зброї перебувають два носії крилатих ракет морського базування», – йдеться у зведенні.
Російські війська «Градами» і «Ураганами» обстріляли два райони Дніпропетровщини – ОВА
Російські військові у ніч на 4 серпня обстріляли Нікопольський і Криворізький райони Дніпропетровської області, на Криворіжжі поранена жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
За його словами, загарбники застосували «Гради» і «Урагани».
«Російські війська двічі обстріляли Нікополь. На житлові квартали прилетіли 60 снарядів з «Градів». Попередньо, люди не постраждали. Один будинок знищено, майже 50 – пошкоджено, зачепило й зо три десятки господарських споруд. На двох приватних подвір’ях сталися займання. Полум’я рятувальники приборкали. Обстрілом понівечені будівлі й техніка трьох місцевих підприємств, а ще понад 100 сонячних панелей», – написав Резніченко у телеграмі.
За його словами, в Нікополі перебито дві лінії електропередач, без світла залишилися більш ніж три тисячі містян. На місці працюють аварійні бригади електриків.
«У Криворізькому районі ворог накрив «Ураганами» Карпівську та Широківську громади. У Широкому є руйнування житла. Поранена 44-річна жінка. Їй надали допомогу – лікується удома.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи школи, лікарні, дитячі садки, магазини, військові об’єкти.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію».
В ООН станом на 31 липня підтвердили 5327 випадків загибелі і 7257 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Президент Радіо Свобода виступив на підтримку журналістки Крим.Реалії
Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флай виступив на підтримку журналістки проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Олени Юрченко, щодо якої в окупованому Криму відкрили справу за статтею про «дискредитацію російської армії».
«Ми підтримуємо Олену Юрченко в момент, коли вона стикається з черговою спробою Кремля змусити замовкнути і залякати тих, хто каже правду владі. Ці безглузді звинувачення не завадять таким журналістам, як Олена, розповідати про жахіття, яке [президент РФ Володимир] Путін розгорнув проти народу України», – йдеться у зверненні Флая.
Напередодні стало відомо, що підконтрольний Росії Керченський міський суд взяв у провадження адміністративну справу щодо Олени Юрченко за статтею «публічна дискредитація дій військ РФ». Відповідна справа надійшла до суду 18 липня. Розглядатиме її суддя Олена Богданович. Дата проведення засідання – невідома.
Олена Юрченко – українська журналістка з Керчі, після окупації Криму в 2014 році з міркувань безпеки після отримання погроз залишила півострів. З 2014 року працює журналістом, редактором Крим.Реалії. Є автором статей на політичні та економічні теми, а також публікацій про воєнне вторгнення Росії в Україну.
Подробиць, у чому саме звинувачують Юрченко, наразі немає. На сайтах підконтрольних Росії судів Криму повний список справ за подібними статтями, які перебувають у суді на розгляді, може не публікуватися відповідно до російського федерального закону «Про забезпечення доступу до інформації про діяльність судів у РФ».
У статті 20.3.3 КоАП РФ йдеться про «публічні дії, спрямовані на дискредитацію» армії Росії та використання російських військових сил за кордоном. Журналістці загрожує штраф від 30 до 50 тисяч рублів. За аналогічні дії, вчинені повторно протягом року, передбачено кримінальну відповідальність.
У лютому Роскомнагляд заблокував сайт Крим.Реалії на території Росії й окупованого Криму.
У Національній спілці журналістів України засудили переслідування Олени Юрченко.
Активіста і волонтера із Севастополя, колишнього українського військового Олексія Кисельова викрали в Генічеську і вивезли до анексованого Росією Криму, заявляють його рідні. Севастополець залишив рідне місто у 2014 році й вісім років допомагав таким, як сам – переселенцям. Наприкінці липня за ним прийшли представники російських угруповань, що діють на Херсонщині під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Що відомо про Олексія Кисельова та як він опинився у СІЗО Сімферополя, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Білорусь перевіряє бойову готовність своїх сил спеціальних операцій – Генштаб ЗСУ
Збройні сили Білорусі проводять перевірку бойової готовності в частинах сил спеціальних операцій, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 4 серпня.
«На Волинському та Поліському напрямках підрозділи збройних сил Білорусі виконують завдання з посилення охорони ділянки білорусько-українського кордону в Брестській і Гомельській областях. У частинах сил спеціальних операцій збройних сил Білорусі відзначено проведення перевірки бойової готовності», – йдеться в ранковому зведенні Генштабу. Інших подробиць у командуванні не навели.
Минулого тижня в Генштабі ЗСУ повідомили, що в Білорусі знову (тепер до 6 серпня) продовжили терміни проведення заходів щодо перевірки бойової готовності збройних сил «із метою сковування дій Сил оборони».
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни Росії в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
Російські війська «майже напевно» встановили пірамідальні радіолокаційні відбивачі у воді біля нещодавно пошкоджених Антонівського мосту і залізничного мосту, обидва з яких перетинають річку Дніпро в Херсоні, на півдні України, повідомила в ранковому звіті 4 серпня британська розвідка.
За повідомленням, радіолокаційні відбивачі, ймовірно, використовуються, щоб приховати міст від можливого обладнання для наведення ракет. «Це підкреслює загрозу, яку відчуває Росія через збільшення радіусу дії та точності систем, що постачаються із Заходу», – йдеться у зведенні, опублікованому у твітері Міністерства оборони Великої Британії.
«Ракетно-артилерійські підрозділи України продовжують обстрілювати опорні пункти російських військ, скупчення особового складу, бази матеріально-технічного забезпечення та склади боєприпасів. Це дуже ймовірно вплине на матеріально-технічне забезпечення російської армії й чинитиме тиск на елементи бойової підтримки російської армії», – додали у розвідці.
У звіті також вказано, що 3 серпня 2022 року до протоки Босфор прибуло перше судно з українським зерном, яке пройшло транзитом через Чорне море з Одеси. «Майже напевно успіх цього транзиту приведе до більш частих транзитів в обох напрямках. Усунення відставання, спричиненого блокуванням, яке діяло з лютого 2022 року, залишатиметься логістичним викликом», – повідомили у британській розвідці.
Тим часом, супутник Planet Labs зафіксував, що російські військові почали використовувати окрему поромну переправу для переміщення техніки через Дніпро неподалік окупованого Херсону. Знімки, що це підтверджують, є у розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода).
Це вже друга переправа, яку побудували окупанти після точних ударів Збройних сил України по Антонівському автомобільному та залізничному мостах. Як повідомляла раніше британська розвідка, російські війська побудували біля Херсону два понтонні мости і обладнали поромну переправу, щоб компенсувати пошкодження цих мостів.
30 липня оперативне командування «Південь» повідомило, що Збройні сили України завдали удару по залізничному мосту через Дніпро в районі Херсона (який також має назву Антонівський залізничний міст), заблокувавши його використання російськими військами.
«Результати вогневого контролю основних транспортних шляхів на окупованих територіях свідчать, що рух залізничним мостом через річку Дніпро неможливий», – йшлося в повідомленні.
А у ніч на 27 липня ЗСУ завдали точкових ударів по Антонівському автомобільному мосту в окупованому Херсоні, зруйнувавши логістичні й транспортні шляхи російських військ.
150 військових, 15 танків. У Генштабі ЗСУ назвали втрати Росії за добу
Росія за останню добу у війні проти України втратила близько 150 своїх військових, а також 15 танків, чотири бойові броньовані машини, сім артилерійських систем, одну реактивну систему залпового вогню, два безпілотники, дві крилаті ракети, 38 одиниць автотехніки, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Найбільших втрат противник зазнав на Бахмутському та Донецькому напрямках», – кажуть у командуванні.
Загальні бойові втрати загарбників станом на ранок 4 серпня складають близько 41 500 військових, йдеться в повідомленні.
Крім того, Росія за час повномасштабного вторгнення втратила:
- 1789 танків
- 4026 бойових броньованих машин
- 946 артилерійських систем
- 260 РСЗВ
- 118 засобів ППО
- 223 літаки
- 191 гелікоптер
- 742 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 182 крилаті ракети
- 15 кораблів /катерів
- 2960 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн
- 83 одиниці спеціальної техніки.
За даними США, понад 75 тисяч російських солдатів – приблизно половина сил, відправлених Москвою для повномасштабного вторгнення в Україну в лютому – були вбиті або поранені.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових убитими.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
За період повномасштабної війни у Києві одружилися більш ніж увосьмеро більше молодят, ніж за аналогічний період у 2021 році. Це явище має історичний прецедент: у розпал Другої світової війни за 1942 рік у США зареєстровали 1,8 мільйона шлюбів, що на 83% більше, ніж десятиліттям раніше. Молоді подружжя беруть шлюб на блокпостах та в укриттях, а на весільних фото позують на тлі зруйнованих обстрілами будівель. Один із військових, який одружився після початку повномасштабного вторгнення, у коментарі AFP сказав, що це рішення є «найсміливішим і найважчим кроком, який ви можете зробити» в умовах війни.
«Ми готові одружитися, навіть якщо над нашими головами летять ракети». «Весільний бум» на тлі війни (фотогалерея)
Міністерство закордонних справ України заявляє, що розчароване рішенням суду в Тріполі (Ліван), яке зняло арешт із сирійського судна Laodicea з українським зерном.
«Рішення ліванського суду дозволяє судну Laodicea, яке перебуває під дією міжнародних санкцій через незаконне вивезення вантажів з тимчасово окупованих територій України, безперешкодно покинути порт Тріполі з вкраденим українським борошном і ячменем. Зазначене рішення фактично заохочує Росію до продовження крадіжок на тимчасово окупованому півдні України з почуттям безкарності. Крім того, таким рішенням Ліван фактично підриває власну продовольчу безпеку, відштовхуючи Україну як свого надійного партнера», – йдеться в заяві, оприлюдненій 4 серпня.
У МЗС наголосили, що, незважаючи на надані докази, суд не взяв до уваги позицію компетентних органів України.
«Україна завжди докладала зусиль задля підтримки продовольчої безпеки Лівану, посівши перше місце серед експортерів аграрної продукції до цієї країни за підсумками 2021 року. Українські поставки продовольства не припинялися навіть після початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. Після відкриття українських чорноморських портів перший зерновоз відбув з Одеси саме до Лівану. Ба більше, враховуючи складну продовольчу ситуацію в Лівані, в координації з українськими власниками незаконно вивезеного вантажу ліванській стороні було запропоновано реалізувати українське борошно й ячмінь за пільговою ціною», – йдеться в заяві.
У міністерстві закликали ліванську сторону скасувати рішення щодо зняття арешту із судна і вжити заходів задля запобігання подальшим спробам використовувати Ліван «для оборудок із краденими українськими зерновими».
Напередодні проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії в посольстві України у Лівані повідомили, що ввечері 3 серпня місцевий суд анулював колишні судові рішення, що забороняли сирійському судну залишати порт і проводити вивантаження зерна.
Посол України в Лівані Ігор Осташ зазначив, що це рішення стало несподіваним для українських дипломатів і свідчить про те, що сирійське судно вимушене «рятуватися втечею» після того, як українське посольство в Лівані звернуло увагу світової громадськості на факти вивезення зерна з окупованих територій півдня України.
Українська влада звинувачує Росію в розкраданні на окупованих територіях щонайменше 400 тисяч тонн зерна. Частину, за даними журналістських розслідувань, потім доставляють до анексованого Криму, а звідти кораблями вивозять до Туреччини, Єгипту та Сирії, часто на кораблях, які ходять не під російськими прапорами.
Незаконне вивезення Росією українського зерна через окупований Крим до третіх країн розслідує українська прокуратура. Російська влада публічно підтверджувала, що вивозять українське зерно з окупованих територій до анексованого Криму. Російський глава Криму Сергій Аксьонов визнавав, що Росія продає українське зерно.
Зеленський хоче «прямих переговорів» із лідером Китаю про Росію
Президент України Володимир Зеленський хотів би на «прямих переговорах» поговорити з лідером Китаю Сі Цзіньпіном про повномасштабне вторгнення Росії. Китай може вплинути на позицію Москви, заявив український лідер в інтерв’ю South China Morning Post.
За словами Зеленського, від початку широкомасштабної російської агресії 24 лютого Київ офіційно просив Пекін про розмову, але поки що вона не відбулася.
Зеленський закликав Китай використати свій значний політичний та економічний вплив на Росію, щоб покласти край бойовим діям. «Це дуже потужна держава. Це потужна економіка... Тому Китай може політично, економічно впливати на Росію. Крім того, Китай є постійним членом Ради безпеки ООН», – цитує Зеленського видання вранці 4 серпня.
Це – перше інтерв’ю президента України азійським ЗМІ від початку повномасштабного російського вторгнення. Китайські журналісти розмовляли із Зеленським через Zoom, розмова тривала 40 хвилин.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України офіційні китайські особи неодноразово виступали за якнайшвидші переговори та вирішення конфлікту мирним шляхом. Водночас Китай не приєднався до санкцій проти Москви.
На дипломатичному рівні Пекін підтримує Москву, засуджує санкції та утримується під час голосування у Раді безпеки ООН, якщо резолюція стосується Росії. Проте китайські компанії, побоюючись вторинних санкцій, залишають російський ринок.
Як повідомляли джерела Washington Post, голова КНР Сі Цзіньпін поставив перед своїми помічниками завдання знайти способи допомогти Росії, проте зробити це так, щоб не опинитися під західними санкціями.
Генсекретар ООН хоче організувати місію для розслідування вибухів в Оленівці
ООН хоче організувати місію для встановлення фактів у зв’язку з загибеллю українських військовополонених в окупованій Оленівці на Донеччині, повідомив 3 серпня генеральний секретар організації Антоніу Ґутерріш.
Із проханням щодо проведення розслідування зверталися і Україна, і Росія, зазначив генсекретар. За його словами, технічне завдання місії перебуває в стадії підготовки, воно буде узгоджене з Києвом і Москвою.
У ніч на 29 липня один із бараків виправної колонії у селищі Оленівка на Донеччині був зруйнований. Загинули щонайменше 50 українських військовополонених, яких там утримували.
Як стверджує українська влада, Росія організувала напад на колонію в Оленівці і масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити і дискредитувати українські сили, зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну. Міноборони Росії заявило, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
1 серпня в ефірі телемарафону генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що, за попередніми висновками міжнародних експертів, причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя, а не ракетний обстріл з боку українських сил, як заявила російська сторона.
Голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що полонені перебували під правовим захистом Росії у рамках міжнародного гуманітарного права. Він пообіцяв, що винних буде притягнуто до відповідальності.
Навмисні атаки по цивільних об’єктах і вбивство військовополонених розцінюються міжнародним правом як воєнні злочини.
Наєв: російські війська більше не пройдуть на Київському напрямку
Російські сили не зможуть знову просунутися на Київському напрямку, українські військові проаналізували попередні дії загарбників і посилили свої позиції, повідомив командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв.
«Впевнений, що ворог цим напрямком більше не пройде. Ми робимо все для того, щоби ця впевненість була реальною», – цитує слова Наєва, який відвідав позиції військових у Північній операційній зоні, що на Київщині, відділ зв’язків з громадськістю Командування Об’єднаних сил ЗСУ.
«Ми проаналізували попередні дії противника на Київському напрямку та, вивчивши цей досвід, передбачили й наші адекватні дії. Оборонні позиції розташовані саме в тих місцях, де найбільша вірогідність наступу ворожих сил. Аналізуючи ймовірні ворожі дії, ми створили комплексну систему вогневого ураження, яка передбачає ураження противника на дальніх підступах та у найближчій глибині його бойових порядків», – додав Наєв.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів. Насамперед йдеться про Бучу, де загинули щонайменше 400 людей.
Україна і представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
Вісім людей загинули через обстріл Торецька – голова ОВА
Вісім людей загинули, четверо були поранені внаслідок російського обстрілу Торецька 4 серпня, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко. Серед чотирьох поранених – три дитини.
Обстріл був близько 11:00. «За попередньою інформацією, стріляли з артилерії. Влучили у зупинку громадського транспорту, де на той момент було скупчення людей», – написав Кириленко у фейсбуці.
Крім того, за його даними, російські військові пошкодили церкву і поранили тамтешнього священника, а також пошкодили навколишні багатоповерхівки.
«Щодня російські окупанти б’ють по цивільних – щодня ми маємо загиблих та поранених. Всі, хто досі залишається на Донеччині, наражають себе на смертельну небезпеку. Звертаюся до всіх жителів області: не перетворюйте себе на російську мішень! Евакуюйтеся вчасно», – наголосив голова ОВА.
2 серпня почалася обов’язкова евакуація з Донеччини – перший потяг прибув до Кропивницького.
Наприкінці липня віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що перед початком опалювального сезону евакуація населення з неокупованих районів Донецької області буде обов’язковою. Йдеться про евакуацію щонайменше 200-220 тисяч місцевих жителів. Проте у громадян буде можливість відмовитися від евакуації у письмовій формі.
Донеччина щоденно потерпає від російських обстрілів, щоденно гинуть та зазнають поранень цивільні. Влада неодноразово закликала людей евакуюватися до більш безпечних регіонів.
У Росії український полк «Азов» визнали «терористичним». Навіщо це Кремлю?
Що означає визнання Росією полку «Азов» «терористичною організацією»? Які наслідки може мати це рішення для полонених українських військових? Які є шляхи звільнення військовослужбовців полку «Азов»? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Розвідка США вважає, що Росія прагне сфабрикувати докази в Оленівці – ЗМІ
Співробітники розвідки США встановили, що Росія прагне сфальсифікувати докази, щоб покласти на українські війська відповідальність за напад на в’язницю в окупованій Оленівці, в результаті якого загинули понад пів сотні українських військовополонених і були поранені десятки інших, повідомив The Associated Press офіційний представник США, знайомий із висновком розвідки.
Чиновник, який не уповноважений давати публічні коментарі, тому говорив на умовах анонімності, сказав, що секретні дані розвідки, свідчать про те, що російські представники можуть навіть встановити боєприпаси з ракетно-артилерійських систем середньої дальності (HIMARS) як докази того, що під час нападу використовувалися системи, надані Україні.
Очікується, що Росія вдасться до таких заходів, оскільки очікує, що незалежні слідчі й журналісти врешті-решт отримають доступ до Оленівки, додав чиновник.
У ніч на 29 липня один із бараків виправної колонії у селищі Оленівка на Донеччині був зруйнований. Загинули щонайменше 50 українських військовополонених, яких там утримували.
Як стверджує українська влада, Росія організувала напад на колонію в Оленівці і масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити і дискредитувати українські сили, зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну. Міноборони Росії заявило, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
1 серпня в ефірі телемарафону генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що, за попередніми висновками міжнародних експертів, причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя, а не ракетний обстріл з боку українських сил, як заявила російська сторона.
Голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що полонені перебували під правовим захистом Росії у рамках міжнародного гуманітарного права. Він пообіцяв, що винних буде притягнуто до відповідальності.
ООН хоче організувати місію для встановлення фактів у зв’язку з загибеллю українських військовополонених в окупованій Оленівці на Донеччині, повідомив 3 серпня генеральний секретар організації Антоніу Ґутерріш.
Із проханням щодо проведення розслідування зверталися і Україна, і Росія, зазначив генсекретар. За його словами, технічне завдання місії перебуває в стадії підготовки, воно буде узгоджене з Києвом і Москвою.
Російські ЗМІ заявляють, що внаслідок вибухів у центрі Донецька загинули двоє людей
Російські ЗМІ з посиланням на ватажків збройних формувань «ДНР» заявляють, що внаслідок удару по центральному району окупованого Донецька загинули двоє людей, ще п’ятеро були поранені. За повідомленнями, під обстріл потрапила будівля театру, де мала відбутися церемонія прощання з командиркою озброєного угруповання «ДНР» Ольгою Качурою. В угрупованні «ДНР» звинуватили в обстрілі Збройні сили України.
Водночас радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк, якого цитує видання «Медуза», заявив, що Україна не причетна до цих ударів, наголосивши, що українським військам «безглуздо завдавати ударів по якихось заходах у Донецьку».
«Нам необхідно руйнувати три речі: паливні склади, склади з артилерійськими снарядами й оперативно-тактичні штаби. Ми воюємо креативно й ефективно, демонстративні удари нам не потрібні, вони не вирішують жодних завдань. Всі ці вибухи тільки для того, щоб показати: дивіться, які звірі на тому боці, давайте більш інтенсивно мобілізуватися та йти вбивати українців далі», – сказав Подоляк.
Українські військові ситуацію не коментували.
Ольга Качура на прізвисько «Корса» була єдиною жінкою-командиром в угрупованні «ДНР», про її загибель стало відомо напередодні. В Україні її заочно засудили до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Президент Росії Володимир Путін надав їй звання героя Росії.
Агенція з відновлення України: переваги та ризики нового держоргану
«Точка зору» Мартини Богуславець – виконавчої директорки Інституту законодавчих ідей
«Незабаром в Україні може з’явитися ще один держорган і перша інституція, яка займатиметься відновленням держави – Агенція з відновлення України від наслідків війни. Головне, що тут вже насторожує – слово «державний» і в структурі виконавчої влади.
Тобто однією рукою влада буде скорочувати «аналогових» чиновників та переходити в режим paperless, як анонсувала в Лугано під час презентації Плану відновлення, а іншою – створювати нову інституцію з тими ж держслужбовцями. Чи перейдуть туди спеціалісти і керівники з потенційної «армії безробітних» держапарату, чи набиратимуть фахівців за прозорими конкурсами – залишається питанням. Нині ж на час війни набір до владних структур проводять без конкурсів. Це і буде одним із ризикових моментів майбутньої агенції.
Ініціював крок створення нового державного органу секретар Нацради з відновлення Данило Гетманцев, мотивуючи тим, що Нацрада як дорадчий орган не має достатніх повноважень. Принаймні таких, яких мав би держорган. Офіційні й публічні листи пішли на співголів Нацради Руслана Стефанчука, Дениса Шмигаля та Андрія Єрмака...»
Далі – тут
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у новій доповіді заявила, що українські військові наражають на небезпеку мирне населення, створюючи бази і розміщуючи озброєння в житлових районах, у тому числі в школах і лікарнях, під час оборони від повномасштабного російського вторгнення.
Водночас радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Amnеsty International бере участь у російській кампанії дезінформації й пропаганди з дискредитації Збройних сил України.
У дослідженні вказано, що розміщення озброєння в житлових кварталах порушує міжнародне гуманітарне право, оскільки перетворює цивільні об’єкти на військові цілі. Внаслідок російських ударів по населених пунктах гинуть мирні жителі та руйнується громадянська інфраструктура, зазначають правозахисники.
Правозахисники заявляють, що ЗСУ базувалися у житлових будинках у 19 містах та селах у Харківській, Донецькій і Миколаївській областях. Більшість житлових районів, де розташовувалися солдати, були за кілька кілометрів від лінії фронту.
«Знаходження в оборонній позиції не звільняє українських військових від дотримання міжнародного гуманітарного права, – заявила генсекретар Amnesty International Аньєс Калламар. – Український уряд має негайно забезпечити розміщення своїх сил подалі від населених пунктів або евакуювати цивільне населення з районів, де діють військові».
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк наголосив, що «єдине, що становить загрозу життю українців, – це армія російських катів і ґвалтівників, яка прийшла в Україну влаштовувати геноцид».
«Наші захисники боронять свій народ і сім’ї. Життя людей для України є безумовним пріоритетом, саме тому ми проводимо евакуацію мешканців прифронтових міст. Сьогодні Росія докладає максимум зусиль, щоб дискредитувати Збройні сили України в очах західних суспільств і зірвати постачання зброї, використовуючи всю мережу своїх агентів впливу. Шкода, що така організація, як Amnesty International бере участь у цій кампанії з дезінформації та пропаганди», – написав Подоляк у твітері.
При цьому Amnesty International вказує, що Росія проводить невибіркові атаки, зокрема з використанням заборонених міжнародною спільнотою боєприпасів. Організація зафіксувала, що у Харкові Росія скоїла воєнні злочини. «Amnesty не виявила доказів того, що українські сили перебували у цивільних районах, які були незаконно атаковані російськими військовими», – йдеться у доповіді.
Минулого місяця інша правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що російські й українські війська піддають цивільних осіб в Україні непотрібному ризику, розміщуючи свої сили в населених пунктах і не переміщуючи жителів у безпечніші райони.
В ООН станом на 31 липня підтвердили 5327 випадків загибелі і 7257 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Від «Боїнга» до Оленівки. Як Росія заперечує результати розслідувань злочинів в Україні
Невдовзі після того, як російські пропагандисти почали публікувати відео із загиблими з табору полонених біля окупованої Оленівки, влада України закликала міжнародні організації втрутитися у ситуацію та встановити обставини вибуху у таборі та кількість постраждалих. При цьому, російська сторона одразу почала звинувачувати Україну, що начебто завдала удару по власних полонених військових. Та версія Росії не викликала довіри не тільки через кілька суттєвих розбіжностей (сильна пожежа у бараку, відсутність свідчень нічного обстрілу): просто Кремль за час агресії проти України вже неодноразово щось заперечував. Те, причетність до чого Росії прямо доводили розслідування або робота OSINT. Пригадаймо.
Близько третини закладів освіти усіх рівнів забезпечені укриттями – МВС
Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський повідомив, що близько третини закладів освіти усіх рівнів в Україні забезпечені укриттями, передає урядовий портал.
«Першу скрипку в цьому процесі відіграють органи місцевої влади, адже саме вони відповідальні за підготовку. Ми своєю чергою закріпили за кожним навчальним закладом в регіонах рятувальника – це конкретний працівник, який також відповідатиме за те, чи готовий заклад до нового навчального року. На сьогодні, за нашими даними, укриттями забезпечено близько 30% закладів освіти усіх рівнів», – сказав Монастирський.
За його словами, найкращі показники в Одеській, Тернопільській, Львівській, Хмельницькій областях, а також у Києві.
«В так званих тилових областях планується офлайн. До того, кількість дітей в цих регіонах зросла через внутрішнє переміщення осіб. Там органи місцевого самоврядування працюють над реалізацією рекомендацій ДСНС щодо підготовки укриттів згідно з нормами, тривають перевірки», – додав Монастирський.
Раніше Кабінет міністрів рекомендував школам почати навчання з 1 вересня в очному режимі. Але влада наполягає, що в школах мають бути укриття.
За даними Офісу генпрокурора, через бомбардування та обстріли збройними силами РФ пошкоджено 2207 закладів освіти в Україні, із них 226 зруйновані повністю.