Спецслужби Литви: Росія здатна ще два роки вести війну з нинішньою інтенсивністю
У Росії є ресурси, щоб продовжувати війну проти України з нинішньою інтенсивністю ще два роки, повідомив голова військової розвідки Литви Елегіюс Павлавічюс, представляючи щорічний звіт свого агентства.
«Ми оцінюємо, що ресурсів, якими сьогодні володіє Росія, було б достатньо, щоб вести війну з такою ж інтенсивністю, як сьогодні, протягом наступних двох років», – заявив він 9 березня.
«Як довго Росія зможе вести війну, також залежатиме від підтримки російської армії з боку таких держав, як Іран і Північна Корея», – додав Павлавічюс.
У звіті литовських спецслужб наголошується, що Росія під керівництвом президента Володимира Путіна стає «дедалі більш тоталітарною». У ньому також сказано, що війна в Україні підриває «політичну та економічну основу» режиму.
Напередодні в розвідці США заявили, що збройний конфлікт в Україні став «жорсткою війною на виснаження, в якій жодна сторона не має остаточної військової переваги», але президент Росії Володимир Путін, імовірно, готовий, щоб вона тривала упродовж років.
Таку думку 8 березня висловила директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс, оприлюднюючи в Конгресі несекретний щорічний звіт про оцінку загроз.
«Ми не передбачаємо, що російська армія цього року відновиться настільки, щоб досягти великих територіальних здобутків, але Путін, швидше за все, розраховує, що час грає на його користь, і що продовження війни, включно з потенційними паузами в бойових діях, може бути для нього найкращим можливим шляхом, щоб врешті-решт реалізувати стратегічні інтереси Росії в Україні, навіть якщо це потребуватиме років», – сказала Гейнс.
Росія, «імовірно, не хоче прямого військового конфлікту з силами США та НАТО, але є потенціал для того, щоб це сталося», вважають у розвідувальному співтоваристві Сполучених Штатів. «Російські лідери поки що уникали дій, які б поширили конфлікт за межі кордонів України, але ризик ескалації залишається значним», – ідеться у звіті.
Ситуація залишається важкою, але оточення міста немає – Сирський про Бахмут
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявив, що ситуація у Бахмуті залишається важкою, але українські військові не дали російським силам взяти місто в оточення.
«Бахмутський фронт. Оборона – це організація дій, яка будується на стратегії, дисципліні та довірі особового складу. Її успішність залежить від інтелекту та хитрості кожного командира. Ми повинні вміти передбачати дії ворога, який має кількісну перевагу. Оборона Бахмута продовжується 7 місяців. Сили оборони зробили низку тактичних дій, які на даний момент не дали ворогу взяти місто в оперативне оточення», – написав він у телеграмі.
За його словами, ситуація залишається дуже важкою, але динамічною.
«Російські сили діють звичними методами, не рахують людей. Але кількість вояків не є вирішальною перевагою чи фактором перемоги. Ми розуміємо тактичне значення Бахмута для ворога і знаємо його плани щодо дій на інших ділянках фронту. Сили оборони зараз продовжують захищати місто. Ситуація динамічна. Тут кожен хід та рішення здатні кардинально її змінити. Кожен день має найвищу цінність», – додав Сирський.
За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) станом на 8 березня російські сили зайняли щонайменше 50 відсотків Бахмута на Донеччині. Водночас, на думку експертів, російські війська навряд чи швидко здійснять прорив за межі Бахмута, якщо захоплять місто.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута в п’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Міноборони Росії назвало ракетний обстріл України «масованим ударом відплати»
Міністерство оборони Росії назвало ракетний обстріл України, внаслідок якого загинули шестеро цивільних людей, «масованим ударом відплати» за «теракт» у Брянській області РФ 2 березня. Про це йдеться у повідомленні російського військового відомства 9 березня.
При цьому в Міноборони РФ заявили, що обстрілювали «ключові елементи військової інфраструктури України, підприємства оборонно-промислового комплексу, а також об’єкти енергетики, що їх забезпечують».
Водночас голова МЗС України Дмитро Кулеба написав у своєму твітері, що «військових цілей російський ракетний удар не мав», і назвав обстріл України армією РФ «звичайним російським варварством».
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей.
У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені. У регіонах є обмеження в енергопостачанні. Повідомлялося про затримки поїздів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131.
У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
2 березня у Брянській області Росії, за повідомленнями російських ЗМІ і представників влади, протягом кількох годин два села опинилися під контролем озброєних загонів, що перейшли українсько-російський кордон. Президент РФ Володимир Путін назвав те, що сталося терактом.
Російська влада стверджує, що атаку на Брянську область Росії здійснили дві українські диверсійно-розвідувальні групи. Відповідальність за рейд у села Любечани і Сушани, однак, узяв на себе так званий «Російський добровольчий корпус», формування росіян, що воюють на боці Україні.
При цьому представники української влади заперечують, що Київ має якесь відношення до того, що сталося в Брянській області, називаючи інцидент внутрішньою боротьбою в Росії.
Зеленський: з главою Єврокомісії обговорив прогрес України для початку переговорів про вступ до ЄС
Президент України Володимир Зеленський обговорив з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн прогрес України у виконанні рекомендацій для початку переговорів про вступ України до ЄС.
«Під час розмови з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн засудили сьогоднішні ракетні атаки Росії. Привітали новий пакет санкцій ЄС і домовилися про подальший тиск на агресора. Детально обговорили прогрес України у виконанні рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів про вступ України до ЄС уже цього року», – йдеться в повідомленні Зеленського в телеграмі.
Урсула фон дер Ляєн, у свою чергу, повідомила про обговорення з Зеленським ракетних ударів по Україні минулої ночі.
«Навмисне націлювання Росією на цивільне населення та енергетичну мережу є воєнним злочином. Це зміцнює нашу спільну рішучість продовжувати прогрес у реформаторських зусиллях України на її шляху до ЄС», – написала вона в твіттері.
Заявку на вступ до Євросоюзу Україна подала майже одразу після початку масштабного російського вторгнення. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
За підсумками саміту Україна-ЄС, який відбувся 3 лютого у Києві, Володимир Зеленський заявив, що «є розуміння, що переговори про членство України у Євросоюзі можна почати цього року».
«Критична необхідність для світу», позиція України та інтереси РФ: що буде з «зерновою угодою»?
На зустрічі в Києві президента України з генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй 8 березня очікувано прозвучали спільні заяви про продовження Чорноморської зернової ініціативи як «критичної необхідності для всього світу» та «надзвичайно важливого кроку для зниження продовольчих цін у світі». Черговий 120-денний термін дії угоди спливає 18 березня. Водночас конкретики щодо її найближчого майбутнього наразі немає.
Блащак повідомив про зведення укріплень на кордоні з Білоруссю (фото)
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про зведення укріплень на кордоні з Білоруссю.
«У лютому почалося будівництво охоронних загороджень на кордоні з Калінінградською областю. Сьогодні військові почали будівництво укріплень на кордоні з Білоруссю. Це частина нашої стратегії захисту та стримування», – написав він у твіттері.
Міністр оборони Польщі опублікував фото перших укріплень.
На території Білорусі регулярно проводяться навчання за участі російських військ.
«Укренерго»: найскладніша ситуація з енергопостачанням – на Харківщині й Житомирщині
У Житомирській і Харківській областях ситуація з енергопостачанням станом на вечір 9 березня залишається найскладнішою, повідомила компанія «Укренерго».
«На Житомирщині вдень вдалося відновити живлення критичної інфраструктури, тривають ремонтні роботи в магістральній і в розподільчих мережах. На спільній нараді… було розроблено план усунення наслідків руйнувань та аварії в області, напрацьовані резервні схеми заживлення споживачів», – йдеться в повідомленні.
Водночас в «Укренерго» зауважили, що ситуація з енергоживленням в області – «все ще хитка».
«Ворожі обстріли пошкодили обладнання, яке було відремонтовано після попередніх трьох терористичних атак на об’єкти «Укренерго» в Житомирській області. Всього за результатами чотирьох масованих атак на енергетичну інфраструктуру в регіоні було шість влучань ракет та три БПЛА. Зважаючи на складність отриманих пошкоджень в цьому регіоні, було визначено комплекс ремонтних робіт, які можуть тривати до двох тижнів. Водночас ми будемо робити все можливе, щоб скоротити цей термін», – заявили у компанії.
Там додали, що для забезпечення живлення в області впроваджують графік планових вимкнень, які застосовуватиме оператор системи розподілу АТ «Житомиробленерго».
Щодо Харківщини, то роботи з відновлення живлення там також тривають, повідомили в «Укренерго».
«Зараз заживлена критична інфраструктура (тепло- та водопостачання), опрацьовуються резервні схеми заживлення споживачів. Очікуємо, що протягом декількох днів ситуацію з енергопостачанням в цьому регіоні стабілізуємо», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що на Одещині запроваджені планові графіки відключень, а в дніпровському регіоні мережевих обмежень немає.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Влада повідомила про влучання по житлових будинках і об’єктах інфраструктури в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині, Івано-Франківщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей.
У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені. У регіонах є обмеження в енергопостачанні. Повідомлялося про затримки поїздів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131.
У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Міністерство оборони Росії назвало цей ракетний обстріл України «масованим ударом відплати» за «теракт» у Брянській області РФ 2 березня.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Білому домі відреагували на російський ракетний обстріл України
Білий дім назвав останню російську ракетну атаку по цивільній інфраструктурі в Україні «жорстокою» і «невиправданою».
«Дуже жахливо бачити ці жорстокі, невиправдані атаки на цивільну інфраструктуру по всій Україні», – сказала перша заступниця прессекретаря Білого дому Олівія Далтон, повідомляє AFP.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей/У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131. У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
52% українців вважають, що в школах взагалі не варто вивчати російську мову – опитування
52% українців вважають, що в школах взагалі не варто вивчати російську мову, тоді як у 2019 році таких було лише 8%, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
«Прикметно звернути увагу, що 25-30 років тому в опитуваннях з цього питання навіть не додавалася опція «не вивчати взагалі», що свідчить про глибину змін суспільних поглядів, які пройшла Україна за життя одного покоління. КМІС регулярно ставив запитання щодо вивчення російської мови в школах... Ще в 2019 році всього 8% українців вважали, що взагалі не варто вивчати російську мову в школах, у той час як зараз таких людей – 52%», – заявили соціологи.
Автори опитування наголосили: хоча зараз 42% підтримують збереження вивчення російської мови в певному обсязі, «але навіть тут відбулися значні внутрішні зміни» у бік зниження часу, який має відводитися на вивчення російської мови.
«Так, у 1998 році 46% вважали, що обсяг вивчення має бути таким же, як і для української мови. У 2019 році показник становив 30%, а зараз – лише 3%. Також з 32% до 6% стало менше тих, хто вважає, що російська мова має вивчатися в меншому обсязі, ніж українська, але в більшому, ніж інші іноземні мови. Зараз фактично з зазначених 42% переважна більшість – 33% (або майже 80% цієї категорії громадян) – хотіли б, щоб російській мові відводили стільки ж або менше часу, ніж іншим іноземним мовам», – йдеться в дослідженні.
Згідно з опитуванням, у всіх регіонах України простежується значний ріст тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати.
«Наприклад, на заході України таких було лише 22% в 2019 році, а зараз – 64%. Водночас більш симптоматичним є ріст на півдні і сході. На півдні лише 1% вважав у 2019 році, що російську мову не варто вивчати, а зараз – практично половина населення (49%). На сході ніхто з респондентів опитування 2019 року не виступив за виключення російської мови з навчання в школах, а зараз таких – 30%», – кажуть автори дослідження.
У КМІС зауважили, що водночас регіональна специфіка зберігається, «і все-таки чим далі на схід, тим більше тих, хто прагне зберегти вивчення російської мови в певному обсязі».
«Утім, навіть на півдні і сході серед тих, хто зараз підтримує збереження вивчення російської мови, абсолютна більшість виступають за обсяг, який не буде перевищувати обсяг вивчення інших іноземних мов. Для розуміння глибини зміни – ще в 2019 році більшість наполягали на такому ж обсязі, як і вивчення української мови», – наголошується в дослідженні.
У коментарі до опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заявив, що нинішня ситуація вказує «на значне обмеження та звуження рамки дискусій» із питання мови для простих громадян. «І будемо сподіватися, що українські політики зробили правильні висновки та більше не будуть спекулювати на питанні мови», – зауважив він.
16 квітня 2022 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь пропонував прибрати із вивчення у школах предмет «російська мова» і замінити його іншими предметами (або ж через збільшення частки вивчення наявних дисциплін). Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет сказав, що підтримує таку ініціативу.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україні все частіше пропонують не набирати класи для вивчення російської мови і замінити цей предмет у навчальних планах. Однак у деяких випадках російську мову таки будуть викладати у закладах освіти.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов назвав умови, за яких цей предмет можна вивчати у школі: якщо у класі абсолютно всі батьки погоджуються, що до навчальних планів треба включити російську мову як предмет варіативної складової, тоді її можуть викладати. Водночас, якщо викладання російської мови хочуть не всі батьки, діти не вивчатимуть цей предмет. У випадку, коли російську мову вивчатимуть, кожен урок, на думку освітнього омбудсмена, має починатися з нагадування, що Росія – це країна-агресор.
Опитування провели 14-22 лютого методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням), опитано 1017 респондентів, що живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Від початку російських атак на енергетику України було збито 650 крилатих ракет – Ігнат
Від початку російських атак на енергетику України було збито 650 крилатих ракет, повідомив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Весь стратегічний запас ракет. який в них був, вони кинули на війну з українською енергетикою. З 11 вересня, не рахуючи сьогоднішню нічну атаку, 650 крилатих ракет збито та 650 дронів-камікадзе. Це ще не рахуючи десь 20%, які не були збиті. Ми маємо розуміти, який величезний потенціал вони застосовують. І зараз, як ми бачимо, вони не відмовилися (від цього) і навіть застосовують такі ракети як «Кинжал», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила 873 крилаті ракети. Від осені минулого року армія РФ почала атакувати об'єкти критичної інфраструктури України.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей/У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131. У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Звуки вибухів у Запоріжжі. Влада розповіла, куди поцілили російські ракети
Російські ракети ввечері 9 березня поцілили в об’єкти критичної інфраструктури, повідомила в телеграмі Запорізька обласна військова адміністрація.
«Ворог продовжив тероризувати цивільне населення Запорізького краю. Ввечері російські ракети продовжили трощити об’єкти критичної інфраструктури нашої області», – йдеться у повідомленні.
Люди не постраждали.
Після оголошення повітряної тривоги близько 20:00 повідомляли про звуки вибухів у Запоріжжі. Проте на той момент офіційного підтвердження удару і його наслідків не було.
Зеленський: Росія свідомо створює критичні ситуації на атомних об’єктах України
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що Росія свідомо йде на створення критичних ситуацій на атомних об’єктах України.
«Унаслідок цього удару Запорізька атомна станція була знов від’єднана від енергомережі. Це критична ситуація. І Росія свідомо йде на створення таких критичних ситуацій на наших атомних обʼєктах. Це просто вже за визначенням означає, що Росія не може бути сумлінним учасником будь-яких відносин в атомній сфері. А отже, що швидше російська атомна галузь опиниться під санкціями, то безпечніше буде світу», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський додав, що «не можна залишити державі-терористу жодної можливості використовувати будь-які атомні об'єкти будь-де у світі для терору».
США та союзники повідомили про блокування активів росіян на 58 млрд доларів
Міжнародна група з блокування майна росіян, що потрапили під санкції (REPO), за рік роботи заморозила активи на понад 58 мільярдів доларів. Про це йдеться у спільній заяві учасників групи, опублікованій на сайті Міністерства фінансів США.
Група об'єднує зусилля щодо блокування активів між урядами США, Австралії, Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, Франції, Японії та Європейської комісії. На зустрічі 9 березня представники домовилися подвоїти зусилля з пошуку активів, що потрапляють під санкції.
«Гарантуємо, що активи Центрального банку Росії та Фонду національного добробуту Росії в наших юрисдикціях залишаються заблокованими та не можуть використовуватися для підтримки військових зусиль Росії. Арештована або заморожена розкішна нерухомість та інші активи, які належать, утримуються чи контролюються підсанкційними росіянами, оцінюються в багато мільярдів доларів», – йдеться у заяві.
Міжнародна цільова група щодо російських еліт, довірених осіб та олігархів була створена 17 березня 2022 року. Крім грошей на рахунках, група заморозила кілька яхт російських мільярдерів, їхні будинки та предмети мистецтва, що їм належать.
У заяві REPO наголошується, що частина заморожених коштів пішла на міжнародну допомогу Україні. Йдеться про майно на 5,4 мільйона доларів, вилучених у російського підприємця Костянтина Малофєєва.
Водночас у листопаді минулого року видання Politico повідомляло, що Євросоюз заморозив 68 мільярдів євро російських активів.
Минулої доби ЗСУ відбили понад 100 атак військ РФ – Генштаб
Війська РФ основні зусилля зосереджують на веденні наступальних дій на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Минулої доби наші воїни відбили на них 102 атаки загарбників», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що армія РФ не полишає спроб оточити Бахмут.
«У Рубіжному Луганської області ворог розміщує особовий склад у житлових кварталах, прикриваючись мирним населенням. Військовослужбовці окупаційних військ розселяються на першому та другому поверхах, а вище залишають проживати цивільних людей», – розповіли у Генштабі.
Наразі неможливо незалежно перевірити цю інформацію.
Розпочалася триста вісімдесята доба російського широкомасштабного вторгнення.
Армія РФ на війні в Україні втратила за добу 870 вояків – Генштаб ЗСУ
Протягом минулої доби у війні проти України загинули ще 870 російських військових, повідомляє 10 березня Генеральний штаб ЗСУ.
За його даними, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 156 990 своїх військових.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танків ‒ 3448 (7 одиниць – за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 6742 (+6)
- артилерійських систем – 2475 (+10)
- РСЗВ – 491 (+3)
- засоби ППО – 256 (+2)
- літаків – 304 (+1)
- гелікоптерів – 289
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2107 (+9)
- крилаті ракети – 907 (+34)
- кораблі /катери – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 5337 (+6)
- спеціальна техніка – 240 (+3)
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
Війська РФ можуть готувати відновлення наступу на Вугледар – ISW
За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська можуть готувати відновлення наступальних операцій довкола Вугледара. Але постійні проблеми з особовим складом і боєприпасами, ймовірно, й надалі стримуватимуть російські війська від просування, вказують водночас аналітики.
Вони кажуть, що ті російські сили, що були розміщені в районі Вугледара, чи інші, які можуть прийти їм на заміну, навряд чи матимуть підсилення своїх позицій через нестачу артилерійських боєприпасів, більшість з яких передаються силам, які воюють навколо Бахмута.
Ймовірне виснаження підрозділів у цьому районі, значні втрати техніки та артилерійський голод, можуть не дозволити «російським силам отримати значні тактичні переваги, якщо вони вирішать відновити наступ у цьому районі».
«ISW оцінює, що р
Британська розвідка пояснила, чому РФ збільшила інтервал між ракетними ударами по Україні
Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що ймовірна причина збільшення інтервалу між ракетними ударами по Україні в тому, що Росії потрібен час на виготовлення нових ракет.
«Інтервал між хвилями ударів, ймовірно, зростає тому, що Росії зараз потрібно накопичувати критичну масу нововироблених ракет безпосередньо з промисловості до того, як вона зможе забезпечити достатньо потужний удар, щоб напевне подолати українську протиповітряну оборону», – йдеться в щоденному огляді.
Таких висновків британська сторона дійшла, аналізуючи учорашній масований удар по Україні, коли РФ здійснила понад 80 ракетних пусків.
Втрата «Мрії». СБУ підозрює екскерівництво «Антонова» в перешкоджанні законній діяльності
СБУ повідомила про підозру екскерівникам державного підприємства «Антонов», чиї дії, за її припущеннями, призвели до знищення літака «Мрія» навесні 2022 року.
Підозри стосуються колишніх генерального директора «Антонова», його заступника та начальника підрозділу з авіабезпеки. Їх звинувачують у тому, що напередодні повномасштабного вторгнення вони не допустили військовослужбовців Національної гвардії України на територію Гостомельського аеропорту для підготовки до його захисту.
Як наслідок, аеродром і населені пункти довкола були тимчасово захоплені російськими військами, а один із найбільших літаків світу АН-225 «Мрія» був знищений.
Читайте також: «Відбудувати «Мрію». Чи зможе Україна створити новий найбільший літак світу після знищення війною АН-225?
«СБУ встановлено, що у період січня-лютого 2022 року посадовці прямо заборонили українським військовим зводити оборонні укріплення та фортифікаційні споруди на летовищі. Для цього віддали розпорядження заблокувати допуск бійців Нацгвардії на територію об’єкта», – йдеться в повідомленні.
Фігурантам повідомили про підозру в «перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, яке призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків». Двох із них взяли під варту. У разі обвинувального вироку їм загрожує до 15 років ув’язнення.
СБУ додає, що заступник гендиректора «Антонова» переховується, його оголосили в розшук.
Наприкінці лютого у результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель під Києвом згорів один із найбільших та найпотужніших літаків у світі українського виробництва АН-225 «Мрія».
Бельгія визнала Голодомор геноцидом українського народу – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський подякував Палаті представників Бельгії за визнання Голодомору геноцидом українського народу.
«Історичне голосування в Палаті представників Бельгії: іще одна держава визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Дякую Бельгії за це важливе для кожного українця рішення, за цей глибоко символічний сьогодні крок», – написав Зеленський у твітері у п’ятницю.
1 лютого парламент Болгарії визнав Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Читайте також: Бельгія вшановує пам’ять жертв Голодомору
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада. Наразі офіційно його визнали геноцидом понад 20 країн світу.
У Харкові без світла лишаються 470 тисяч споживачів, ще 50 тисяч у області – Синєгубов
Роботи з відновлення електропостачання в Харкові та області тривають, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вранці в п’ятницю.
За його даними, зараз понад 90% споживачів Харківської області вже мають світло.
«Електроенергія відсутня у мешканців Вовчанської, Золочівської та частково Дергачівської громад. У місті Харків заживлена критична інфраструктура та частина споживачів. Відновлювальні роботи тривають. Без електроенергії залишаються – 470 тисяч споживачів у Харкові та 50 тисяч в області», – повідомив Синєгубов.
Читайте також: На Запоріжжі п’ять російських ракет влучили в об’єкт критичної інфраструктури – ОВА
Крім того, протягом попередньої доби російські війська обстрілювали прикордонні населені пункти Харківського, Чугуївського та Куп’янського районів зі ствольної артилерії, РСЗВ, мінометів та іншої зброї. За даними обласної влади, внаслідок обстрілів ніхто не постраждав.
В ході масованої ракетної атаки 9 березня Росія обстріляла Харків щонайменше 15 ракетами С-300. Були влучання в об’єкти критичної інфраструктури, місто було знеструмлене.