Сейм Литви визнав «необхідність запросити Україну до НАТО» на саміті в Вільнюсі
Парламент Литви 6 квітня ухвалив резолюцію про головні цілі країни на саміті НАТО, який відбудеться у Вільнюсі в липні.
Зокрема, Сейм ухвалив «повністю підтримати Україну практичними заходами, включно з політичною підтримкою НАТО, визнаючи необхідність запросити Україну стати членом НАТО на саміті НАТО, який відбудеться у Вільнюсі», йдеться в документі.
Читайте також: Міністри НАТО погодилися розробити багаторічну програму допомоги Україні – Столтенберґ
Литовський суспільний мовник LRT навів коментар голови парламентського комітету із закордонних справ Зигімантаса Павіліоніса:
«Ми проти сірих безпекових зон, ми хочемо спростувати тезу, що Росія має право ветувати членство України (в НАТО – ред.). Ми думаємо, що Україна зробить внесок у нашу безпеку і зробить НАТО сильнішим».
Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив, що позиція альянсу щодо членства України не змінилася, і «майбутнє України – в євроатлантичній сім’ї. Водночас чітких термінів він не називає.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
ЗСУ відбили 13 російських атак на Мар’їнку протягом дня – Генштаб
Російські війська продовжують зосереджувати зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 6 квітня.
«Протягом доби, завдяки мужності кожного воїна, було відбито більш як 20 атак загарбників. Найінтенсивніші бойові дії тривають за населені пункти Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка», – йдеться в зведенні.
Командування повідомляє про безуспішні спроби російських підрозділів наступати в районі Спірного на Лиманському напрямку, а також про «жорстокі бої» в Бахмуті. За даними штабу, українські Сили оборони вбили близько 10 атак на Бахмутському напрямку.
Читайте також: «В очах дітей – жах»: волонтерка розповіла, як вивозить людей з-під обстрілів і про причини відмов
«На Авдіївському та Мар’їнському напрямках противник вів наступальні дії в районах Новокалинового, Сєверного, Первомайського та Мар’їнки, успіху не мав. Найзапекліші бої на зазначеній ділянці тривають за Мар’їнку, де було відбито 13 ворожих атак. В той же час, обстрілів зазнали Авдіївка, Первомайське, Мар’їнка та Побєда Донецької області», – повідомляє штаб.
За даними командування, через втрати російських військ медичні заклади на окупованих територіях «повністю завантажені»:
«В одному із населених пунктів Сімферопольського району тимчасово окупованої АР Крим, відзначено наметове містечко для поранених російських загарбників. Станом на 4 квітня цього року, у згаданому польовому таборі на реабілітації знаходиться близько ста військовослужбовців противника».
Ексгенерал СБУ Наумов з’явився у суді в Сербії (фото, відео)
Ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова доставили до Вищого суду міста Ниш (Сербія), де заслуховують справу щодо ймовірного відмивання ним грошей. Під час засідання 6 квітня допитали батька Наумова, який пояснив, що знайдені під час арешту колишнього високопосадовця СБУ гроші були «сімейними». Про це повідомляють журналісти Балканської служби Радіо Свобода. Сам Наумов, який перебуває в Сербії під арештом з червня 2022-го року, раніше в суді заперечував обвинувачення.
На засіданні 6 квітня суд заслухав Олега Наумова – батька ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ. Він підтвердив версію захисту, що гроші, з якими затримали його сина під час арешту у Сербії, нібито належать родині.
Як повідомляють журналісти Балканської служби Радіо Свобода, Олег Наумов розповів, що 16 лютого минулого року нібито позичив гроші у свого бізнес-партнера, щоб відкрити телеканал.
«Я хотів відкрити новий канал і продати його кабельним операторам по всій Україні, тому мені потрібні були гроші. Я позичив їх у бізнес-партнера, зобов’язавшись повернути до кінця 2023 року», – розповів Олег Наумов.
Також, за його версією, в подальшому він відмовився від ідеї створювати телеканал через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, перевів гроші у Європу та, в подальшому, передав гроші своїй невістці – Анні Ревенко (раніше «Схеми» віднайшли низку майна, оформленого на неї та довели, що вона є наближеною особою Андрія Наумова – ред.), «щоб вона купила будинок у Туреччині, куди переїде вся родина». Водночас він заявив, що має намір повернути борг.
Безпосередньо на засідання ЗМІ не допустили. Жодних рішень суд не виніс, розгляд справи – продовжить у травні.
Сам Андрій Наумов був помічений у коридорі суду з кайданками на руках.
Україна готова говорити з РФ? Деокупація Криму: бої чи переговори?
В Офісі президента припустили, що можуть вести перемовини з Росією щодо Криму.
В інтерв'ю FT заступник керівника ОП Андрій Сибіга сказав, що Київ може розглянути таку можливість, якщо «українські війська дійдуть до кордонів» півострова.
То за яких умов можливі переговори?
Про це і не тільки у прямому ефірі програми Свобода Live:
Путін казав про «загрозу розширення НАТО». Це сталося. Чому для Кремля Фінляндія – не Україна?
Як і слід було очікувати, реальне, а не віртуальне розширення НАТО не призвело до жодної відчутної реакції з боку Кремля.
Так, міністр оборони Росії Сергій Шойгу виступив із погрозливими заявами та нагадав про рішення розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі – але до вступу до НАТО Фінляндії жодного практичного стосунку це рішення не має. А прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, хоч і наголосив на «негативних наслідках» приєднання Фінляндії до альянсу, негайно підкреслив, що цю ситуацію не можна порівнювати з приєднанням до НАТО України, оскільки з Фінляндії ніхто не робив «антиросію».
Вже ця заява кремлівського чиновника викриває російські твердження, які пов'язують напад на Україну з її можливим вступом до НАТО. Коли президент Росії Володимир Путін ухвалював рішення про напад на Україну 24 лютого 2022 року, цей вступ аж ніяк не був таким реалістичним, як приєднання Фінляндії. Проте російські війська спробували увірватися до Києва, а зовсім не до Гельсінкі.
ОВА: війська РФ обстріляли село на Херсонщині, 4 людини – поранені
Четверо цивільних жителів були поранені внаслідок обстрілу села Зміївка Бериславської громади на Херсонщині, повідомив 6 квітня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За оперативною інформацією, вибухівку скинули з безпілотника. Через ворожу атаку поранення різного ступеня тяжкості отримали чотири місцеві жителі. Їх шпиталізували до найближчого медзакладу. Після надання невідкладної допомоги постраждалих направлять для подальшого лікування до лікарні у Херсоні», – зауважив він.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Я хочу побачити перемогу»: історія сапера Владислава Єщенка, який втратив зір через вибух мін
Сапер із Донбасу, Владислав Єщенко, втратив обидва ока під час ліквідації боєприпасів. Тоді вибухнули 84 протипіхотні міни. «Я коли вийшов із коми: темрява і майже повна тиша. Почав розуміти, що щось із очима. Вони перебинтовані, зав’язані», – розповідає Владислав. Боєць провів понад 4 місяці у лікарні. Завдяки підтримці нареченої та батька, і власній мотивації, став на ноги. Тепер у Єщенка є мета: привезти в Україну експериментальну технологію, яка допоможе йому та іншим незрячим бійцям знову бачити. І найдужче Влад прагне побачити українську перемогу.
В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода боєць ЗСУ розповів:
- про довоєнний досвід розмінування Донеччини;
- як став до лав ЗСУ і службу сапером;
- про те, як втратив очі від вибуху десятків мін;
- як відновлювався сам та як допомагає іншим бійцям;
- про плани привезти в Україну з Іспанії технологію, яка має допомогти незрячим бачити
Резніков в Афінах повідомив про «дуже продуктивну» зустріч із міністром оборони Греції
Міністр оборони Олексій Резніков перебуває в Греції з візитом – про це він повідомив 6 квітня.
«Дуже продуктивна зустріч із моїм колегою, міністром оборони Нікосом Панагіотопулосом. Я вдячний грецьким друзям за їхню непохитну підтримку нашого суверенітету та територіальної цілісності, гуманітарну та оборонну допомогу (БМП, боєприпаси), та їхню сталу участь у «Рамштайні», – заявив Резніков.
Федоров повідомив про чергові вибухи в Мелітополі й селах поблизу
В окупованому Мелітополі й селах поблизу пролунали кілька вибухів, повідомив міський голова Іван Федоров.
«Гучно на поки що окупованій Мелітопольщині. Мешканці повідомляють про декілька гучних вибухів на півночі Мелітополя та у навколишніх селах. Подробиці згодом», – написав Федоров у телеграмі.
З огляду на окупацію регіону і бойові дії редакція не може перевірити озвучену інформацію з незалежних джерел.
Захист митрополита УПЦ (МП) Павла оскаржує домашній арешт
Адвокат колишнього очільника Києво-Печерської лаври Павла (Петра Лебідя) подав апеляцію на його запобіжний захід – про це йдеться в заяві, оприлюдненій пресслужбою монастиря УПЦ (МП) «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра».
За повідомленням, Шевченківський районний суд проголосив повний текст ухвали про запобіжний захід 5 квітня. Адвокат Микита Чекман звинуватив суд у тому, що той проігнорував «основні засади кримінального провадження», в тому числі право на захист.
«Судове рішення вважаємо незаконним та необґрунтованим, у зв’язку з чим стороною захисту до Київського апеляційного суду подано апеляційну скаргу з метою реалізації права на судовий захист», – йдеться в повідомленні.
Київський апеляційний суд наразі не повідомляв про отримання апеляційної скарги.
Суд 1 квітня призначив ексочільнику Києво-Печерської лаври митрополиту УПЦ (МП) Павлу запобіжний захід – домашній арешт на 60 діб, на Київщині, з використанням електронного браслета.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак тоді в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
У Швеції назвали пріоритетну версію вибухів на «Північному потоці»
У прокуратурі Швеції 6 квітня заявили, що участь пов’язаної з державою структури є найбільш імовірним сценарієм вибухів, які вивели з ладу гілки російського газопроводу «Північний потік» у Балтійському морі. Інцидент, який у різних країнах розцінили як акт саботажу, трапився наприкінці вересня минулого року.
Як зазначив прокурор Матс Люнгквіст, слова якого наводить Associated Press, шведське слідство сподівається встановити винного у злочині, але «ймовірно, що це буде складно з урахуванням обставин».
Прокурор наголосив, що справа – непроста і потребує багато часу для розслідування. У Стокольмі не уточнили, коли може завершитися шведське слідство. «Вибухи сталися на глибині близько 80 метрів», – зазначив Люнгквіст, говорячи про обставини, що ускладнюють роботу експертів.
З урахуванням значних ресурсів і навичок, необхідних для здійснення такого нападу, основний напрямок слідства зосереджено на версії про причетність до підриву газопроводу державних структур.
У березні цього року в німецьких медіа з посиланням на неназваних офіційних осіб з’явилася інформація, що напад на трубопроводи, ймовірно, здійснила група із шести осіб. Вони нібито використовували яхту, орендовану у польській фірмі, що належить українцям. Влада України причетність до диверсії відразу ж відкинула.
The New York Times писала минулого місяця, що за актом саботажу на «Північному потоці» могла стояти якась проукраїнська група, яка складається з противників російського президента Володимира Путіна, але не пов’язана з українським урядом.
Публікації про висновки слідства з’явилися й у інших західних ЗМІ. Зокрема, днями The Washington Post із посиланням на джерела, поінформовані про розслідування Генпрокуратури Німеччини, повідомила, що орендована яхта «Андромеда», яку підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах «Північний потік», ймовірно, була не єдиним судном, використаним для атаки.
Слідчі припускають, що яхта могла бути принадою, щоб відволікти увагу від реальних зловмисників, пише видання.
Витоки на гілках «Північного потоку – 1» і «Північного потоку – 2» сталися в економічних зонах Швеції та Данії. Розслідування проводять кілька країн.
США та деякі їхні союзники давно критикували будівництво «Північного потоку», наголошуючи, що проєкт становить загрозу для енергобезпеки Європи, збільшуючи її залежність від російського газу.
У момент вибухів у вересні постачання трубопроводами не здійснювалося – через розбіжності й напруженість між Росією та ЄС на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Керівництва США, Великої Британії і Євросоюзу заявили про цілеспрямовану диверсію на «Північному потоці». Москва вважає, що в тому, що сталося, зацікавлені Вашингтон і його союзники. У Росії порушено кримінальну справу за статтею про акт міжнародного тероризму.
Голова РПЦ Кирило призначив головного священника у зоні «спецоперації»
Голова Російської православної церкви патріарх Кирило підписав указ про призначення головного військового священника у зоні «спеціальної військової операції» (так у Росії офіційно називають війну) на території України. Ним став протоієрей Дмитро Василенков, який раніше обіймав посаду голови відділу із взаємодії із казацтвом Санкт-Петербурзької єпархії.
Згідно з планами РПЦ, Василенков відповідатиме за «духовне наставництво російських військовослужбовців і співробітників силових структур, які перебувають у зоні бойових дій».
Минулого року РПЦ відродила посаду головного священника військового й морського духовенства, яка існувала до 1918 року.
Патріарх Кирило від початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово виступав на підтримку бойових дій. На його думку, війну спровокували зовнішні сили, які нібито бажають знищити Росію. Низка священників РПЦ, які виступили проти російської військової агресії, зазнали гонінь.
У листопаді минулого року на території України внаслідок обстрілу загинули священник 76-ої десантно-штурмової дивізії ВДВ Росії Олександр Циганов і настоятель храму при штабі ракетних військ стратегічного призначення Росії, протоієрей Михайло Васильєв. Васильєв незадовго до смерті заявляв, що «немає нічого миролюбнішого», ніж ядерна зброя.
Макрон закликав Сі допомогти припинити війну Росії проти України
Президент Франції Емманюель Макрон закликав Пекін вплинути на Росію щодо війни проти України, сказавши своєму китайському колезі, що агресія Росії завдала удару по міжнародній стабільності.
6 квітня Макрон зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпінем у Пекіні під час державного візиту. За словами президента Франції, він вірить у те, що може розраховувати на Сі, «щоб повернути Росію до розуму і всіх повернути за стіл переговорів».
Макрон, якого у візиті супроводжує президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, заявив, що Захід повинен залучити Китай, щоб допомогти покласти край кризі й запобігти «спіралі» напруженості, яка може розколоти світові держави на ворогуючі блоки.
Сі відповів, що Китай «виступає за мирні переговори та прагне політичного рішення», і висловив сподівання, що Москва і Київ зможуть якомога швидше провести мирні переговори.
Фон дер Ляєн сказала, що Сі висловив готовність поговорити з президентом України Володимиром Зеленським, але Сі не згадав про можливу розмову з Зеленським у власних коментарях.
«Було цікаво почути, що президент Сі підтвердив свою готовність поговорити» із Зеленським, сказала фон дер Ляєн. Сі заявив, що розмова може відбутися, коли будуть «правильні умови і час», додала вона.
Китай намагався позиціонувати себе як потенційного посередника у війні, але його дії, включно з візитом Сі до Москви в березні, були розцінені Заходом як надання переваги Росії.
Путін і Сі заявили про дружбу і пообіцяли тісніші зв’язки під час своєї зустрічі минулого місяця. Путін також намагався показати Росію і Китай як близьких союзників, які об’єдналися проти гегемонії США і розширення НАТО.
США, як і раніше, стурбовані тим, що Китай може надати Росії летальну зброю, і разом з іншими західними країнами скептично ставляться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні.
Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Після 90-хвилинної зустрічі Сі з Макроном офіс президента Франції заявив, що дискусії між лідерами були «відвертими та конструктивними», а Китай назвав їх «дружніми» і «поглибленими».
Макрон також попросив Сі тиснути на Росію, щоб вона дотримувалася міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї. Цей запит надійшов після того, як Путін заявив, що розмістить тактичну ядерну зброю в сусідній з Україною Білорусі.
Сі наголосив, що всі країни повинні поважати зобов’язання щодо невикористання ядерної зброї, і що «ядерну війну вести не слід». Він також закликав міжнародне співтовариство «утриматися від будь-яких дій, які призведуть до подальшого загострення ситуації або навіть до її виходу з-під контролю».
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що відносини Китаю до війни Росії в Україні вплинуть на його відносини з Європейським союзом.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін 20-22 березня перебував із державним візитом у Росії.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що президенту Росії Володимиру Путіну під час візиту до Москви Сі Цзіньпіна не вдалося забезпечити безмежне двостороннє партнерство із Китаєм, на яке він, ймовірно, сподівався. У ISW зауважують, що Сі не сигналізував про намір надати підтримку РФ у її війні проти України, окрім «розпливчастих дипломатичних запевнень», що, ймовірно, є кроком відступу від того, що Путін сподівався отримати під час переговорів.
«Мають бути відчутними для нашого фронту» – Зеленський про підсумки візиту в Польщу
Президент України Володимир Зеленський заявив, що результати його візиту до Польщі мають бути відчутними для ситуації на фронті.
«Дуже важливо, що зміст візиту в Польщу, робота нашої делегації у Варшаві та у постійній комунікації з польськими партнерами мають бути відчутними для нашого фронту. Оборона й захист наших людей, підтримка нашої стійкості, передусім воїнів, – це питання номер один на всіх переговорах і зустрічах. Саме оборона – зброя для України, боєприпаси для України, нові оборонні системи для України. І я дякую Польщі, дякую нашим партнерам за те, що цей візит став справді змістовним», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 6 квітня.
Він додав, що вдень 6 квітня провів нараду з головою уряду Денисом Шмигалем – «більше щодо поточних питань. Координація державних кроків, рішень».
Крім того, за словами Зеленського, він провів нараду щодо безпекової ситуації, роботи правоохоронних органів і «був на звʼязку з військовими: усе, що стосується найгарячіших точок передової».
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 5 квітня у Варшаві підписали лист про наміри співпраці з питань постачання оборонної техніки. Як повідомила пресслужба українського президента, метою цього є забезпечення постійної підтримки і зміцнення оборонних потужностей ЗСУ шляхом придбання Україною польської оборонної техніки, зокрема БТР «Росомак», самохідних мінометів «Рак» і ракет до переносних зенітно-ракетних комплексів «Перун».
6 квітня державний оборонний концерн «Укроборонпром» повідомив, що спільно з польською компанією Polska Grupa Zbrojeniowa буде виготовляти танкові снаряди калібру 125 міліметрів. За повідомленням, такі плани закріплені в меморандумі, підписаному напередодні у Варшаві під час візиту президента Володимира Зеленського.
Як пояснили в концерні, боєприпаси виготовлятимуться на виробництві у Польщі. Нові виробничі лінії розгорнуть у кількох містах. Україна надасть свої технології та фахівців.
В ОК «Південь» повідомили, скільки російських кораблів чергують у Чорному морі
Російське корабельне угруповання в Чорному морі складається з дев’яти кораблів, які маневрують поблизу південно-східного узбережжя Криму, повідомило оперативне командування «Південь» ввечері 6 квітня.
За повідомленням, через потужний шторм всі ракетоносії заведені в пункти базування.
«Зважаючи на розвиток оперативної обстановки, загроза ракетних або дронових ударів не виключена. Хоча активності ворожої авіації поки не спостерігається, сигнали повітряної тривоги ігнорувати не варто», – наголосили військові.
Напередодні ввечері в ОК «Південь» повідомляли, що Росія зменшила кількість своїх кораблів на чергуванні в Чорному морі до 14 одиниць, серед яких було чотири ракетоносії – два надводних, два підводних – із максимально можливим залпом у 24 «Калібри».
Вранці 5 квітня в ОК «Південь» повідомляли, що російські війська збільшили кількість корабельного угруповання в Чорному морі до 15 одиниць, серед них було шість ракетоносіїв із загальним залпом до 40 ракет типу «Калібр».
«У пошуках способів тиску на мирне населення України і уявних перемог для виправдання перед власним споживачем пропагандистських «новин», ворог може здійснити точкові або мішані ракетні удари з використанням ракет різного типу базування та дронів-камікадзе», – попередили українські військові.
Росія: прокуратура вимагає 25 років ув’язнення для критика Кремля Кара-Мурзи
Російська прокуратура вимагає 25 років ув’язнення для критика Кремля Володимира Кара-Мурзи, повідомила його адвокат Марія Ейсмонт.
Вона сказала журналістам біля Московського міського суду, що про таке покарання сторона обвинувачення попросила на закритому судовому засіданні 6 квітня.
За словами адвоката, 41-річний Кара-Мурза, який двічі ледь не помер після, за його словами, навмисних отруєнь, за час ув’язнення схуд на 17 кілограмів.
У довідці з медчастини слідчого ізолятора Кара-Мурзи, зачитаній суддею під час засідання минулого місяця, йшлося про те, що він не може брати участь у судовому засіданні «до закінчення призначеного курсу лікування». Згідно з довідкою, він лікується від полінейропатії, на яку страждає в результаті отруєння.
На початку березня суд продовжив арешт Кара-Мурзі на пів року. Він перебуває у СІЗО з квітня 2022 року. Проти опозиціонера порушено три кримінальні справи: про так звані «фейки» про армію Росії, про державну зраду і про здійснення діяльності «небажаної організації» за роботу з «Відкритою Росією».
За версією слідства, виступаючи 15 березня в США перед членами Палати представників штату Арізона, Кара-Мурза, «діючи з мотивів політичної ненависті, поширив під виглядом достовірних повідомлень свідомо неправдиву інформацію». Зокрема, тоді йшлося про бомбардування житлових районів і об’єктів соціальної інфраструктури України.
Вже коли він був під арештом, проти політика відкрили справи про співпрацю з «небажаною організацією» і державну зраду.
Кара-Мурза домігся ухвалення в США «акту Магнітського», що передбачає заборону на в’їзд до США та заморожування активів для представників російської влади, відповідальних за грубі порушення прав людини.
Політик був головою ради Фонду Бориса Нємцова за свободу, віцепрезидентом фонду «Вільна Росія» та координатором фонду «Відкрита Росія». Він також займався підготовкою та просуванням перших персональних санкцій проти російських чиновників на Заході. Пережив два замахи.
Генштаб: за добу відбито понад 40 атак військ РФ, у Бахмуті – жорстокі бої
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що наразі армія РФ продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
«За минулу добу відбито понад 40 атак противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Повідомляється, що на Бахмутському напрямку армія РФ продовжує вести наступальні дії, намагається взяти під повний контроль місто Бахмут. «Тривають жорстокі бої», – додають у штабі.
Розпочалася чотириста восьма доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
NYT: Пентагон розслідує витік інформації про плани підготовки наступу ЗСУ
Пентагон шукає джерело витоку секретних матеріалів про плани допомоги Україні напередодні планованого наступу української армії. Ці матеріали з’явилися останніми днями у твітері та телеграмі, повідомляє газета New York Times з посиланням на високопосадовців адміністрації Джо Байдена.
У цих матеріалах містяться відомості про сили та озброєння, принаймні частини українських підрозділів, які готуються до наступу, є інформація про графіки доставки боєприпасів та військової техніки. Із 12 бригад, про які йдеться у документах, 9 оснащуються за допомогою західних союзників України. Для їхнього обладнання потрібно, згідно з документами, 250 танків і 350 бойових машин піхоти. У документах, як зазначають співрозмовники видання, немає самих планів наступу, який планує український Генштаб.
Частина документів, де містяться дані про російські та українські втрати, за оцінкою джерел New York Times, виглядають сфальсифікованими. В одній з таблиць рівень російських втрат оцінюється в 17,5 тисячі вбитими, українських – в 71,5 тисячі, що суперечить даним Пентагону про майже 200 тисяч вбитих і поранених російських військовослужбовців і більше та понад 100 тисяч вбитих і поранених українських військових.
New York Times називає витік цих документів найбільшим успіхом російської розвідки, що стали оприлюдненими, з початку вторгнення російської армії на українську територію.
Співрозмовники видання наголошують, що багато з цих даних вже застаріли, бо описують ситуацію станом на початок березня. Тим не менш, у Москві зможуть отримати чимало корисної інформації з цих даних. Наприклад, там вказується рівень використання боєприпасів для ракетних систем HIMARS.
Відомо, що на початку війни Київ відмовлявся ділитися з Вашингтоном своїми планами через побоювання з приводу витоку цієї інформації. Останніми місяцями кооперація в галузі військового планування між двома країнами розширилася. Такий витік може негативно позначиться на цьому процесі.
РФ, ймовірно, створює нові роти для ведення боїв у міських умовах – ISW
В американському Інституті вивчення війни (ISW) припускають, що російське командування створює спеціалізовані підрозділи розміром, як рота, у складі передових формувань для участі в боях у міських умовах. Мета таких рот – посилення бойової ефективності, що знижена у більшості російських підрозділів, кажуть аналітики.
«Кожна рота «Штурм Z» створюється поза структурою звичайних армійських частин і, мабуть, формується із новонабраних резервістів і певним чином прикріплюється до існуючих російських полків та бригад», – розповідають експерти.
В ISW звертають увагу, що такими ротами можуть наповнювати частини 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу і так званого «1-го армійського корпусу «ДНР».
Наразі незрозуміло, як ці підрозділи «Штурм Z» вписуються в російські командні структури на рівні батальйону і вище.
Повідомляється, що ці роти призначені, як для ведення бойових дій у міських умовах, так і для дій у складних географічно районах з метою захоплення важливих та стратегічних об’єктів, таких як опорні пункти, пункти управління та вузли зв’язку.
«Роти «Штурм Z», найімовірніше, будуть дислоковані насамперед на лінії фронту Авдіївка – Донецьк, де підрозділи Південного військового округу постійно ведуть безуспішні наступальні операції», – кажуть в ISW.
Раніше британська розвідка повідомляла, що влада РФ перебуває у пошуку нових інструментів для ведення війни в Україні, зокрема, хоче розвивати альтернативні приватні військові компанії, щоб зрештою замінити ПВК «Вагнер».
«Він ніколи не скаржився», – розповіла одна жінка з російського Поволжя, яка побажала залишитися невідомою, про свого коханого, який загинув на війні в Україні 1 січня 2023 року. «Він сказав нам, що все гаразд. В кінці грудня їх перевезли в Макіївку, а першого січня сталася трагедія».
Відразу після опівночі український ракетний обстріл влучив у гуртожиток профтехучилища в місті Макіївка Донецької області, де розквартировані російські війська, переважно з Самарської області.
Десятки солдатів були вбиті під час цього одного з найбільш смертоносних ударів, які Україна завдала російським військам, що вторглися.
Через понад три місяці російські військові досі не говорять про те, що сталося і скільки саме солдатів було вбито. Москва визнала інцидент лише через два дні, спочатку повідомивши про загибель 63 військових. 4 січня ця цифра зросла до 89. При цьому українські військові заявляли про до 400 загиблих і ще 300 поранених. Більше про це за лінком