Санкції проти РФ: алмази і не тільки. Стали відомі подробиці 12-го пакету
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель анонсував презентацію пропозицій Єврокомісії для 12-го пакету санкцій Раді ЄС на 15 листопада. У розпорядження Радіо Свобода потрапив проєкт документа, який підготували в Єврокомісії.
Згідно з чернеткою, до нового санкційного пакету увійде заборона на імпорт (прямий або непрямий) алмазів із Росії. Стосується це сировини як російського походження (зокрема й тієї, що оброблялася в третіх країнах), так і експортованої з РФ чи тієї, що прямувала транзитом. Обмеження поширюється на готові ювелірні вироби з діамантами.
Заборону впроваджуватимуть поетапно: з січня й до вересня 2024-го, «беручи до уваги необхідність розгортання відповідного механізму відстеження, який уможливить ефективні заходи примусу та мінімізує збої для учасників ринку».
Заборона російських алмазів є частиною зусиль «Групи семи», що працює над міжнародною координацією санкцій щодо російських алмазів. Аби заборона була дієвою й позбавила Росію цього джерела доходів, йдеться в документі Єврокомісії, «необхідно вжити заходів разом з одночасними діями на інших основних ринках алмазів».
ОГП: у Греції затримали українця, якого підозрюють у розкраданні коштів Міноборони
У столиці Греції – Афінах – 13 листопада затримали громадянина України, якого підозрюють у незаконному заволодінні бюджетними коштами у розмірі 43 млн гривень.
Як повідомляє Офіс генпрокурора, наразі готуються документи для запиту про видачу затриманого українській стороні для притягнення до кримінальної відповідальності.
6 листопада 2023 року прокурори Офісу генпрокурора направили до компетентних органів Греції запит на затримання та тимчасовий арешт чоловіка, також був запит до Інтерполу. Підозрюваного затримали та Апеляційний суд Афін застосував щодо нього тимчасовий арешт.
За даними слідства, підозрюваний у змові з іншими особами заволодів коштами, які ТОВ отримало як попередплату за договорами, укладеними з Міністерством оборони України на закупівлю товарів військового призначення, ці кошти були перераховані на рахунки фізичних осіб-підприємців за нібито надання робіт та послуг.
В ОГП додають, що це було вчинено з 2 березня по 10 травня 2022 року, в той час підозрюваний перебував на посаді директора компанії.
Читайте також: ОГП знає про 11 ймовірних учасників воєнних злочинів в Україні, які перебувають у країнах-партнерах Києва
12 липня минулого року правоохоронці повідомили чоловіку про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, вчинені у особливо великому розмірі організованою групою (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України).
Російський удар по Селидовому на Донеччині: кількість загиблих зросла
Кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару по місту Селидове на Донеччині зросла до двох людей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Селидове. Рятувальники деблокували з-під завалів тіло ще однієї особи. Наразі відомого вже про 2 загиблих, ще 3 людини постраждали», – йдеться у повідомленні.
Раніше повідомлялося про одну загиблу людину.
У ДСНС додають, що під завалами можуть перебувати ще двоє людей, рятувальні роботи тривають. Раніше у Донецькій ОВА повідомили, що у Селидовому чотири людини вважаються зниклими безвісти.
Німецьке видавництво оголосило, що припинить продаж книг про російського президента Володимира Путіна від відомого журналіста після повідомлень ЗМІ про те, що він нібито отримав щонайменше 600 000 євро в офшорних платежах, пов’язаних з російськими джерелами.
Як пише AP, видавець Hoffmann und Campe заявив, що більше не буде продавати дві книги про Путіна німецького журналіста Губерта Зайпеля після повідомлень німецького журналу Der Spiegel і ZDF, зазначивши, що раніше не було відомо про ці звинувачення.
Йдеться про дві книги: «Влада Путіна» 2021 року та «Путін. Внутрішні погляди на владу» 2015 року.
Німецьке громадське телебачення NDR, яке в 2012 році зняло документальний фільм із Зайпелем про Путіна та транслювало його інтерв’ю з російським президентом у минулому, також заявило, що розглядає судовий позов проти репортера.
Der Spiegel і ZDF повідомили, що, зіткнувшись із заявами, Зайпель заперечив, що коли-небудь отримував гроші від третіх сторін за фільми чи телеінтерв’ю.
Водночас, як повідомляє Spiegel, він нібито визнав підтримку щодо книжкових проектів.
У заяві німецького телеканалу NDR йдеться, що «Зайпель зізнався NDR, що отримав гроші від Олексія Мордашова за двома «спонсорськими контрактами» в 2013 і 2018 роках і пояснив, що це було для двох книжкових проектів».
NDR зазначає, що репортер не розголошував ці контракти під час їхньої співпраці, і що «мовник вважає це значним конфліктом інтересів, який ставить під сумнів журналістську незалежність Зайпеля».
Напередодні видання «Важные истории», Paper Trail Media, журнал Der Spiegel та німецький канал ZDF оприлюднили розслідування, у якому йшлося, що німецький журналіст Губерт Зайпель отримав 600 тисяч євро від компаній, пов’язаних з російським мільярдером Олексієм Мордашовим.
Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, у 2018 році Зайпель підписав спонсорський договір на створення та популяризацію книги про «політичний клімат у Росії». За це він отримав щонайменше 600 тисяч євро. Книга вийшла у 2021 році.
У підготовлених для підписання документах є рукописна позначка, яка вказує на те, що окремі гроші Зайпель у 2013 році міг отримати за підготовку біографії Путіна «Путін. Логіка влади». Журналіст не попереджав про можливий конфлікт інтересів ні читачів, ні видавця.
Зайпель у Німеччині має славу знавця Росії. Він кілька разів записував інтерв’ю з російським президентом, у тому числі для компанії NRD, що входить до громадської телерадікомпанії ARD, яка фінансується на гроші платників податків.
Отриманий гонорар у розмірі понад 600 тисяч євро є надзвичайно високим для книговидавничого бізнесу у Німеччині.
Окупаційна влада Херсонщини вперше визнала існування українського плацдарму в Кринках
Представники російської влади, яка контролює окуповане лівобережжя Херсонської області, вперше визнали наявність українських підрозділів у селі Кринки на лівому березі Дніпра.
«На всій ділянці лівого берега від залізничного мосту до Кринок перебуває приблизно півтори роти противника, переважно дрібними групами», – написав 15 листопада в телеграмі голова російської окупаційної адміністрації Володимир Сальдо.
Він також стверджує, що «противник заблокований у Кринках, йому влаштоване вогняне пекло: по ньому летять бомби, ракети, боєприпаси важких вогнеметних систем, артилерійські снаряди, безпілотники».
Дотепер про наявність українських сил на лівому березі Дніпра з російської сторони повідомляли лише провоєнні блогери – вони писали про це приблизно з середини жовтня.
Цього тижня тему довелося коментувати речнику Кремля Дмитру Пєскову – після того, як офіційні російські інформагенції поширили нібито повідомлення міністерства оборони РФ про «перегрупування» російських військ на лівому березі Дніпра, а згодом анулювали новину. Пєсков порадив звертатися на цю тему до оборонного відомства.
Також цього тижня про успіхи ЗСУ на Херсонщині заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак. «Попри все, Збройні сили України захопили плацдарм на лівому березі Дніпра», – сказав він, не розкриваючи інших подробиць, у виступі в Інституті Гадсона у Вашингтоні.
За повідомленням американського Інституту вивчення війни (ISW), українські війська досягли «незначного успіху» на лівому березі Херсонської області в ході наземних операцій 12 листопада.
Мрочко: через російський обстріл передмістя Херсона пошкоджена школа (відео)
Російські війська обстріляли передмістя Херсона – пошкоджена будівля школи, повідомив начальник місцевої військової адміністрації Херсона Роман Мрочко.
«По обіді російські війська з тимчасово окупованого лівого берега вдарили по передмістю Херсона. Під обстріл потрапила школа », – написав він у телеграмі.
За його даними, на сьогодні у Херсонській міській територіальній громаді через російську агресію пошкоджені 106 закладів освіти – дитсадки, школи, коледжі, вищі навчальні заклади.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
СБУ відкрила провадження щодо Фаріон
Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій колишньої народної депутатки, мовознавиці Ірини Фаріон.
Як пише пресслужба відомства, йдеться про такі статті Кримінального кодексу України:
- ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками);
- ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю);
- ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфічної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер);
- ст. 182 (порушення недоторканості приватного життя).
СБУ ініціювала психолого-лінгвістичну експертизу висловлювань Ірини Фаріон.
За матеріалами слідства, в одному зі своїх інтерв’ю народна депутатка України 7-го скликання зазначила, що категорично не сприймає російськомовних військовослужбовців ЗСУ і не може назвати їх українцями. Це викликало хвилю обурення серед українських захисників та в суспільстві загалом.
Крім того, як зауважують у СБУ, у своїх соцмережах вона опублікувала допис зі скріншотом повідомлення від проукраїнського студента з тимчасово окупованого Криму, у якому були вказані персональні дані – це стало підставою його переслідування з боку російських спецслужб.
Фаріон писала в телеграмі, що «ширять чергову провокацію проти мене, начебто через мене затримано якогось студента». «Не ведіться на гебістську тактику ворога. Мене підтримують сотні людей, і я їм за це вдячна. Поза тим, я не можу знати, звідки ці люди», – стверджує ексдепутатка.
14 листопада у Львові кілька десятків студентів вийшли на протест біля головного корпусу університету «Львівська політехніка». Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, вони вимагали звільнення професорки кафедри української мови Ірини Фаріон.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 7 листопада звернувся до правоохоронців, зокрема СБУ, після поширення в медіа відео, у якому транслюються негативні висловлювання та звинувачення стосовно військових, які спілкуються мовами нацменшин.
Він тоді не уточнював, про яке відео йдеться. Проте з контексту можна було припустити, що йдеться про інтерв’ю з колишньою народною депутаткою, членкинею ВО «Свобода» Ірини Фаріон. Серед іншого, ексдепутатка дорікнула військовим полку «Азов», що декотрі з них розмовляють російською мовою, а тому вона не вважає таких захисників українцями, використавши фразу про «зброд». Представники полку у відповідь назвали Фаріон «пособницею російської пропаганди».
Зеленський обговорив із Мелоні «спільні зусилля» під час головування Італії в G7
Президент України Володимир Зеленський 15 листопада провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні, повідомляє офіційний сайт глави української держави.
«Володимир Зеленський висловив сподівання на те, що італійське головування в «Групі семи» наступного року принесе ще більше вагомих результатів. Президент України та премʼєр-міністр Італії скоординували майбутні спільні зусилля в контексті головування Італійської Республіки в G7 і домовилися розпочати роботу над двосторонніми безпековими гарантіями в межах вільнюської Спільної декларації «Великої сімки», – ідеться в повідомленні.
Зеленський і Мелоні також обговорили подальшу безпекову співпрацю, реалізацію восьмого пакета оборонної підтримки, а глава української держави наголосив на необхідності прискорення ухвалення 12-го пакета санкцій ЄС щодо Росії.
Голова уряду Італії Джорджа Мелоні є послідовною в питанні опору російській агресії проти України. У серпні вона визнала, що реакція Заходу на окупацію Криму в 2014 році була помилковою, і цю помилку слід визнати.
«У 2014 році західні країни повністю не зрозуміли масштабу того, що відбувалося, і, можливо, сподівалися, що імперські прагнення Москви цим і обмежаться. Ми помилялися і маємо це визнати», – сказала вона на саміті «Кримської платформи».
За словами Мелоні, сьогодні західні держави стоять пліч-о-пліч з Україною і не втомляться працювати заради закінчення війни та досягнення справедливого миру.
«М'ясні хвилі» та хімзброя: Росія продовжує тиснути на Донбас
Згідно з ранковим звітом Генштабу за 15 листопада, армія Росії продовжує наступ на всій лінії фронту на Сході – на Куп'янськ, Лиман, Авдіївку, Мар'їнку та Старомайорське. Не атакував агресор минулої доби лише на Запорізькому напрямку.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) підсумував 14 листопада, що російські війська, ймовірно, намагаються перехопити ініціативу на полі бою. Але їм важко буде це зробити через тиск ЗСУ на Мелітопольському напрямку та на лівому березі Дніпра, де Сили оборони мали незначний поступ.
Кремлю доведеться вирішувати – залишити війська для стримування України чи кинути їх на Донбас для підтримки штурмів.
Увечері 14 листопада під час вечірнього звернення президент Володимир Зеленський заявив, що Володимир Путін планує на початку грудня оголосити про своє висування на посаду президента Росії – і йому потрібно показати хоч якийсь тактичний результат на полі бою.
«Росія вже втрачає під Авдіївкою солдатів і техніку швидше та масштабніше, ніж, зокрема, під Бахмутом. Витримувати цей їхній тиск дуже складно», – зазначив Зеленський.
Проєкт DeepState заявив, що було зафіксовано два випадки застосування Росією хімічної зброї – на Сватівському та Бахмутському напрямках.
«Швидше за все, ворог використав хлорпікрин, якого в запасах чимало, і який вже неодноразово використовувався проти наших військ», – зазначили аналітики.
Головні питання випуску:
Чи може армія Росії надірватися, втрачаючи майже по тисячі солдатів на добу у «м'ясних штурмах»?
Навіщо загарбники застосовують хімзброю проти бійців ЗСУ і чим це небезпечно?
І на що Кремль може реально розраховувати на полі бою, враховуючи сформований паритет із ЗСУ?
Київ: на станції метро «Вокзальна» почали маскувати комуністичну символіку
На станції київського метро «Вокзальна» почали маскувати декоративні щити із комуністичною символікою – про це повідомила Київська міська державна адміністрація 15 листопада.
Йдеться про рельєфні елементи, на яких зображені «більшовицькі вожді, серп і молот» та інші комуністичні символи. Їх закрили спеціальними дерев’яними щитами, заявляє КМДА з посиланням на Київський метрополітен.
«Станція «Вокзальна» є нерухомим об’єктом культурної спадщини – пам’яткою містобудування та архітектури місцевого значення, витвором інженерного мистецтва, має охоронний статус та оберігається державою згідно із правовим статусом пам’ятки», – зазначають у КМДА.
Там додають, що метрополітен направив необхідні листи та звернення щодо дозволу на демонтаж щитів у середній залі станції «Вокзальна». Доки триває узгодження, їх тимчасово замаскували.
У травні в застосунку «Київ цифровий» відбулося голосування щодо заміни бюстів російських літераторів та науковців.
З початком російського повномасштабного вторгнення влада Києва пожвавила процес вилучення символів і назв, пов’язаних із РФ та заміни радянських і російських топонімів на об’єктах міста.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з своєю словацькою колегою Зузаною Чапутовою.
«Подякував за високу оцінку нашого прогресу щодо початку переговорів із ЄС про вступ. Також відзначив участь представника Словаччини в зустрічі радників щодо імплементації Формули миру», – йдеться у телеграмі Зеленського.
За повідомленням, співрозмовники обговорили виклики, які стоять перед Україною стосовно енергетичної безпеки цієї зими, а також продовження українсько-словацької співпраці на економічному треку.
Проте не зазначається, чи обговорювали сторони недавню заяву міністра оборони Словаччини про припинення військової допомоги Україні зі словацьких запасів.
В офісі Чапутової деталей цієї розмови наразі не повідомляють.
Напередодні міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк поінформував генсека НАТО про припинення військової допомоги Україні зі словацьких запасів. Але, за його словами, Словаччина пропонує «досить широкий спектр гуманітарної, цивільної та технічної нелетальної допомоги».
Днями словацьке видання SME повідомило, що новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо відмовився схвалити виділення Україні чергового пакету військової допомоги на суму 40,3 мільйона євро.
Фіцо проводив інтенсивну передвиборчу кампанію, обіцяючи припинити військову допомогу Україні, зробити зовнішню політику незалежною та захистити кордони від нелегальних мігрантів.
У Словаччині президент за чинним законодавством виконує переважно церемоніальні функції.
Прокудін повідомив про повернення шістьох дітей на вільну територію України за тиждень
Протягом попереднього тижня на вільну територію України повернули шістьох дітей, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 15 листопада.
«Маю чергові добрі новини. Упродовж тижня вдалося повернути на підконтрольні Україні території 6 дітей. Двоє з них – сироти. І родини, і малюки – у безпечному місці. З ними працюють лікарі та психологи», – заявив він.
Голова області не уточнив, чи дітей вдалося евакуювати з окупованих територій, чи повернути після депортації до Росії.
Прокудін також подякував організації Save Ukraine, яка співпрацює з органами влади.
Напередодні голова Save Ukraine, колишній уповноважений із прав дитини Микола Кулеба, заявив напередодні про успішне вивезення чотирьох дітей з окупованих територій. Загалом, за його даними, організація вивезла 204 дитини з Росії та окупованих регіонів.
Українські аспекти саміту США-Китай
15 листопада в Сан-Франциско відбудеться зустріч президент США Джо Байдена та китайського дір Сі Цзіньпіна – її вважатимуть ключовою для певної нормалізації відносин Вашингтону та Пекіну, які часом називають кризовими. Не обійдуть два лідери і питання війни в Україні, але воно не буде домінувати, кажуть співрозмовники Радіо Свобода. Отже, чого очікувати від саміту – зокрема для України?
Прокуратура АРК: голові залізничної компанії РФ загрожує до 9 років тюрми за перевезення до Криму
Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про підозру генеральному директору російської залізничної компанії, який організував незаконне перевезення пасажирів до анексованого Криму – про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Українське слідство встановило, що громадянин Росії, працюючи на посаді генерального директора залізничної компанії «Гранд Сервіс Експрес», організував схему незаконного переправлення осіб з окупованого Криму до Росії та назад.
Під його керівництвом з 2019 року і досі здійснено понад 1,4 тисяч рейсів з Москви та Санкт-Петербурга до залізничних вокзалів Криму.
«Під час планування пасажирських перевезень компанія підтримувала координацію з російськими органами державного управління, зокрема, Федеральним агентством залізничного транспорту», – повідомляє прокуратура.
Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею про незаконне переправлення людей через державний кордон України. Йому загрожує до дев’яти років позбавлення волі.
Прокуратура не називає імені підозрюваного, проте чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа та захотів залишитися анонімним, повідомив Крим.Реалії, що йдеться про Олександра Ганова.
Наприкінці жовтня стало відомо, російський перевізник «Гранд Сервіс Експрес» має намір перед Новим роком запустити до окупованого Криму додаткові поїзди з Москви та Санкт-Петербурга.
Залізничне сполучення між анексованим Кримом та сусідньою Росією здійснюється через Керченський (Кримський) міст.
Керченський міст, що з’єднує півострів з Краснодарським краєм Росії, з початку повномасштабної війни двічі зазнавав ударів. 8 жовтня 2022 року внаслідок підриву вантажівки з вибухівкою обрушилася частина мосту та спалахнув потяг із нафтопродуктами. 17 липня цього року міст знову атакований, ймовірно, безпілотними катерами. Наразі рух мостом обмежений. Охочим потрапити з Росії до Криму пропонують їхати через інші окуповані території України.
Єрмак обговорив у США посилення санкцій та конфіскацію активів РФ
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак зустрівся у Вашингтоні з координатором Державного департаменту США з питань санкцій Джеймсом О’Браєном і заступником помічника державного секретаря США з питань Європи та Євразії Крісом Смітом, повідомляє 15 листопада сайт глави української держави.
«У звʼязку з наближенням зими та зростанням загрози посилення ракетного терору з боку Росії представники української делегації поінформували американську сторону про першочергові інвестиційні проєкти в енергетичній сфері та наголосили на важливості запровадження страхування інвестицій», – ідеться в повідомленні.
Учасники зустрічі відзначили необхідність посилення спільного з Євросоюзом санкційного тиску на Росію та контролю за дотриманням уже впроваджених обмежень, зокрема щодо збереження стелі ціни на російську нафту.
«Також було обговорено конфіскацію російських суверенних активів з метою спрямування їх на відбудову в Україні», – інформує сайт президента України.
Читайте також: Євросоюз підтримує передачу доходів від активів РФ Україні – FT
Раніше цього місяця Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США схвалив законопроєкт щодо використання заморожених активів РФ на користь України. Радник президента України з економічних питань Олег Устенко в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) припустив, що Росія буде намагатися оскаржувати рішення щодо передачі активів у судах, як раніше намагалася приховувати кошти.
«Є два варіанти шляхів використання цих коштів. Перший – золотовалютні активи, прибутки які на них отримані, будуть передані Україні, а друге – це власне тіло цього активу – теж буде передано. Перше буде передано набагато швидше, ніж друге. Одна річ – використовувати прибуток, інша – активи. В США є повний консенсус щодо того, що має бути повна компенсація з боку агресора. Якщо цих коштів не вистачить, то Росія буде вимушена виплачувати репарації», – вважає Устенко.
У жовтні робоча група з питань російських еліт, довірених осіб та олігархів (REPO), створена «Групою семи», заявила про заморожені російські активи на близько 280 мільярдів доларів.
У Державному департаменті заявляли, що Сполучені Штати та їхні європейські партнери шукають можливості використати заморожені російські активи для відновлення України.
Маркарова пояснила, чому вчорашнє голосування у Конгресі США не є «зрадою» для України
Надзвичайний та повноважний посол України в США Оксана Маркарова розповіла, чому вчорашнє голосування у Конгресі США не є «зрадою».
«На тлі заяв лідерів обох партій обох палат Конгресу про підтримку, усі конгресмени, які виступали під час загальних дебатів, висловлювались на підтримку проекту. Нова тимчасова бюджетна резолюція (ТБР) є так званою «чистою» резолюцією – тобто продовжує дію видатків на рівні минулого року. Жодні додаткові питання, які зараз активно обговорюються в Конгресі, включно з міжнародна допомогою Україні та Ізраїлю, не планувались в цей документ», – написала вона у своєму фейсбуці.
Маркарова зауважила, що допомога Україні активно обговорюється в Конгресі – як у варіанті пропозиції поданої Адміністрацією Байдена, так і у різних інших модальностях, але на відміну від ТБР допомога обговорюється на рік, а не на 3 місяці.
За її словами, посольство та всі українські делегації активно доносять до Конгресу важливість продовження допомоги Києву, оскільки, серед іншого, перемога України є питанням не тільки української, а й американської національної безпеки.
«Дискусії в Конгресі – дуже складні, і включають як питання, пов’язані з Україною, так і абсоютно внутрішні питання, які загострились в передвиборчий рік. Однак наші друзі і українські кокуси в Конгресі роблять без перебільшення титанічну роботу з обґрунтування, чому зараз час підтримати Україну», – пояснила посол.
14 листопада Палата представників США схвалила проєкт нової тимчасової бюджетної резолюції (ТБР), уникнувши припинення роботи федерального уряду (шатдауну). «За» проголосували 336 конгресменів (127 республіканців та 209 демократів), «проти» 95. Тепер Сенат має схвалити цей документ до п’ятниці, 17 листопада.
Двоетапний план, який пропонується законопроєктом, продовжить фінансування до 19 січня для пріоритетних сфер. Решта буде фінансуватися до 2 лютого.
У Білому домі заявили, що президент США Джо Байден готовий підписати схвалений Палатою представників законопроєкт, якщо його схвалить Сенат.
Новий бюджетний рік у США розпочався 1 жовтня, до цієї дати законодавці мали би погодити 12 законопроєктів про видатки та профінансувати уряд на 2024 рік. Повноцінного річного фінансування законодавцям погодити не вдалося, але попередній спікер Палати представників зміг уникнути урядового «шатдауну», погодивши двопартійну короткострокову резолюцію про фінансування уряду до 17 листопада.
ДБР розслідує інцидент з врученням повістки в Одесі
Державне бюро розслідувань розслідує насильницькі дії правоохоронців та працівників Одеського обласного центру комплектування розслідують під час вручення повістки в Одесі.
Відомство відкрило кримінальне провадження через насильницькі дії військових та поліцейських – ті одягли на чоловіка наручники та заштовхали його в автомобіль нібито через відмову отримати повістку.
Кореспонденту Радіо Свобода очевидець цих подій анонімно передав відео, яке було зафільмоване під час інциденту. Аналогічні кадри також з’явились 14 листопада в одеських анонімних телеграм-каналах. На них видно, як чоловіка у кайданках заштовхали в службовий автомобіль. Серед тих, хто затримував чоловіка, можна помітити людей у військовій формі та темному однострої, схожому на поліцейську форму.
Навколо автівки зібрались місцеві, зокрема з дітьми, які намагалися перешкодити руху машини і не дати відвезти чоловіка в територіальний центр комплектування. Між ними та правоохоронцями виникла суперечка. Очевидці розповіли, що затриманому також викликали швидку допомогу – нібито через непритомність. Втім, також зазначають, що до медиків він так і не звернувся.
ДБР розслідує інцидент за двома статтями Кримінального кодексу України – ч. 5 ст. 426-1 та ч. 2 ст. 365 (перевищення військовими службовими особами та правоохоронцями службових повноважень). В управлінні поліції Одеської області повідомили, що також проводять внутрішнє розслідування. Одеський ТЦК коментарі поки що не надав.
Це вже не перший подібний інцидент із «силовим» врученням повістки в Одесі. Наприклад, у лютому у соцмережах з’явилося відео, у якому виглядало так, що чоловік пручався отриманню документа і опинився на землі, а над ним нависали чоловіки у військовій формі. Згодом стало відомо, що щодо інциденту проводиться службова перевірка.
Станом на жовтень ДБР розслідувало 260 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою терцентрів комплектування та військово-лікарських комісій. Випадки побиття не є поодинокими. Одне з розслідувань правоохоронців стосується побиття двох чоловіків у військкоматі у Тернополі. Відео, опубліковане у соцмережах, набуло резонансу. Після розголосу розпочалися службові перевірки та розслідування.
Боррель пропонує ЄС запровадити санкції проти понад 120 людей і компаній через війну проти України
Високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель разом із Європейською комісією подав свої пропозиції щодо 12-го пакету санкцій проти Росії – про це повідомила пресслужба дипломатичної служби ЄС 15 листопада.
«(Боррель – ред.) пропонує запровадити санкції проти понад 120 додаткових фізичних та юридичних осіб за їхню роль у підриві суверенітету та територіальної цілісності України», – йдеться в повідомленні.
Пропозиції Борреля та Єврокомісії, зокрема, стосуються представників російського військового командування, оборони та ІТ-сектору.
«Запропоновані заходи спрямовані проти тих, хто організував нещодавні незаконні так звані «вибори» на територіях України, які тимчасово окупувала Росія, осіб, відповідальних за примусове «перевиховання» українських дітей, а також осіб, які поширюють дезінформацію та пропаганду на підтримку Загарбницька війна Росії проти України», – додає пресслужба дипломатичної служби.
Раніше в розпорядження Радіо Свобода потрапив проєкт 12-го пакету санкцій, який підготували в Єврокомісії. Згідно з чернеткою, до нового санкційного пакету увійде заборона на імпорт (прямий або непрямий) алмазів із Росії.
Стосується це сировини як російського походження (зокрема й тієї, що оброблялася в третіх країнах), так і експортованої з РФ чи тієї, що прямувала транзитом. Обмеження поширюється на готові ювелірні вироби з діамантами.
Перед цим Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель анонсував презентацію пропозицій нового санкційного пакету на 15 листопада, частково розкривши, що стане його частиною: нові персональні списки, більше експортних обмежень і алмази.
Житель Сумщини поранений через російський обстріл – прокуратура
Російські війська обстріляли Сумську область опівдні 15 листопада, повідомив Офіс генерального прокурора.
Під обстріл потрапило місто Середина-Буда Шосткинського району.
«Внаслідок обстрілу місцевий житель отримав поранення, пошкоджено лінію електропередачі, уламками посічено фасади приватних будинків», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Згодом матеріали справи передадуть обласному управлінню Служби безпеки України.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Куп’янському напрямку війська РФ перегрупувалися і намагаються наступати з кількох напрямків на Куп’янськ, повідомив речник Командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо.
«Ситуація залишається активною. Ворог перегрупувався, ворог далі наступає з кількох напрямків на Куп’янськ, хоче повторно окупувати місто, адже це важливий логістичний центр, через який здійснювалося постачання провіанту та боєприпасів ворожої армії під час окупації», – сказав він в ефірі телемарафону в середу.
Війська РФ перегрупувалися і намагаються наступати з кількох напрямків на Куп’янськ – Фітьо
За його словами, на Куп’янському напрямку українські захисники за добу відбили 11 російських атак біля Синьківки, Петропавлівки. Противник завдав 19 авіаударів, а також застосував 25 дронів-камікадзе.
На Бахмутському напрямку війська РФ намагаються відбити втрачені позиції – намагаються атакувати і прощупати слабкі місця в українській обороні. Минулої доби українські війська відбили тут 12 атак, додав Фітьо.
Командувач Східного угруповання військ Олександр Сирський 14 листопада заявив, що війська РФ не відмовляються від своїх планів та продовжують наступальні дії одночасно на кількох східних напрямках.
За його словами, попри великі втрати, російські війська атакують ЗСУ в районі Куп’янська, на півночі та півдні від Бахмута вони намагаються перехопити ініціативу.
Місто Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. Восени зʼявилися повідомлення про концентрацію великої кількості російських військ на Купʼянському напрямку. Обстріли міста посилилися.