Розвідка Британії: нафтопереробні потужності РФ скоротилися через українські удари
Нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії, заявила в своєму огляді 9 березня розвідка Великої Британії.
«1 березня 2024 року Росія запровадила піврічну заборону на експорт бензину, щоб стабілізувати ціни на внутрішньому ринку в умовах зростання попиту… Заборона на експорт зменшить тиск на постачання і дозволить Росії відремонтувати свої НПЗ. Ремонт, ймовірно, триватиме довше, ніж зазвичай, оскільки західні санкції перешкоджають імпорту деяких необхідних компонентів», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії в соцмережі X.
У розвідці зауважили, що влада Росії буде особливо чутливою до зростання цін на бензин й інші товари повсякденного попиту напередодні президентських виборів 15-17 березня.
21 вересня уряд Росії вже запроваджував тимчасові обмеження на експорт автомобільного бензину і дизельного палива для «стабілізації цін на внутрішньому ринку».
Останніми місяцями була низка повідомлень про влучання дронів по нафтопереробних заводах у Росії: у лютому – по території Ільського нафтопереробного заводу в Краснодарському краї, наприкінці січня – по НПЗ у Туапсе і в Ярославлі, у березні – по нафтобазі в Бєлгородській області.
Голова МЗС Польщі: війська НАТО в Україні не є «немислимою» ідеєю
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що присутність сил НАТО в Україні «не є немислимою». Про це Радослав Сікорський заявив 8 березня під час дискусії в польському парламенті. Пізніше МЗС країни опублікувало його коментар англійською мовою у соцмережі X.
«Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою. Я ціную ініціативу президента Франції Емманюеля Макрона, тому що йдеться про те, щоб Путін боявся, а не про те, щоб ми боялися Путіна», – цитує словам Сікорського МЗС Польщі.
Минулого місяця президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не можна виключати можливість направлення західних військ в Україну. Пізніше офіційні особи Франції спробували роз’яснити слова Макрона і пом’якшити реакцію на них, водночас наполягаючи на необхідності надіслати Росії чіткий сигнал про те, що вона не може перемогти у війні в Україні.
Сполучені Штати і більшість європейських країн заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
У Кремлі попередили, що якщо НАТО відправить війська, прямий конфлікт між альянсом і Росією буде неминучим.
У зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» за минулу добу відбулося 45 бойових зіткнень – це дві третіх боїв усього російсько-українського фронту, повідомив командувач угруповання Олександр Тарнавський.
«Противник завдав 29 авіаударів, чотири ракетні удари, 98 ударів дронами-камікадзе, вчинив 1056 обстрілів. Оперативна обстановка – складна, але контрольована. Наші війська продовжують нищити російських загарбників. Виконують вогневі завдання артилерія, авіація, ударні безпілотні авіакомплекси», – написав Тарнавський у телеграмі 9 березня.
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївка поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
Розвідка Великої Британії заявила 29 лютого, що територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу.
Давня мрія чи заслання? Що експерти говорять про призначення Залужного послом у Британії?
Чи дійсно посада посла у Великій Британії – щире бажання Валерія Залужного? Відповідь на це запитання може дати тільки особисто колишній головком, в один голос кажуть експерти. Він не має дипломатичного досвіду – хоча заочно закінчив магістерську програму з міжнародних відносин в Острозькій академії, а рівень його контактів із представниками політичної еліти Великої Британії – достеменно не відомий.
Про щирість рішення Залужного піти у дипломатію, політичні наслідки такого призначення для Офісу президента, а також про те як у самій Великій Британії поставились до такої новини Радіо Свобода поговорило із експертами: політологом Володимиром Фесенком та керівницею Української програми Chatham House Орисею Луцевич. Читайте і дивіться за лінком
ЗСУ розширюють плацдарм на лівобережжі Дніпра – Сили оборони
Збройні сили України «продовжують розширювати плацдарм» на лівобережжі Дніпра, йдеться в повідомленні Сил оборони півдня.
«В операційній зоні Сил оборони півдня не припиняється щоденна контрбатарейна боротьба. Хоча протягом поточної доби ворог штурмових дій не вів, проте здійснював артилерійські та мінометні обстріли в районі Кринок», – розповіли у ЗСУ.
Як зазначається, «українські воїни утримують позиції, здійснюють заходи щодо укріплення та розширення плацдарму на лівобережжі Дніпра».
Разом з тим, за даними Сил оборони, «російські загарбники активно проводять аеророзвідку, продовжують тиск артилерією, застосовують велику кількість ударних дронів різних типів, вперше за 10 днів спрямували керовану авіаційну бомбу з літака тактичної авіації, вдаривши у середмісті Херсона по житловій п’ятиповерхівці».
Внаслідок обстрілів сил РФ, за інформацією відомства, загинула семирічна дитина.
На початку березня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд виділив 1,3 мільярда гривень для облаштування оборонних споруд на Херсонщині.
На Чернігівщині внаслідок обстрілу сил РФ постраждав чоловік – ДПСУ
У суботу, 9 березня, сили РФ обстріляли один із населених пунктів на Чернігівщині, повідомляє Державна прикордонна служба (ДПСУ).
«Сьогодні після обіду росіяни поцілили по одному з домогосподарств у Семенівській громаді. Внаслідок вибуху завалилася стеля льоху, де перебував 51-річний чоловік. Йому травмувало ноги», – йдеться у повідомленні.
За даними відомства, «на місце події першими прибули прикордонники і поліцейські, які дістали чоловіка з-під завалів та евакуювали його до лікарні».
Російські війська фактично щодня обстрілюють українські міста і села з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Що змінив рекрутинг? Робота в тилу, обхід ТЦК та краща мотивація: розбираємо з експертами
Територіальні центри комплектування України вже не відчувають на собі такого тиску з боку охочих мобілізуватись до лав Сил оборони, як це було на початку 2022 року. Але успішне ведення війни, що затягнулася на роки, потребує не тільки технологій, але і людей. Тим часом законопроєкт про мобілізацію і досі розглядають у профільному комітеті Верховної Ради.
Війна триває, і ситуація на полі бою показує – Збройним силам України терміново необхідне поповнення. Бо нестача людей на полі бою позначається на лінії фронту. Про це кажуть самі військові. Частково кадровий голод у ЗСУ втамовує рекрутинг. Але чи може він повністю замінити мобілізацію? Та що має принципово змінитись у підході держави до навчання новобранців?
Про головні проблеми мобілізації проєкт Радіо Свобода «Свобода.Live» поговорив із експертами в галузі. Читайте і дивіться за лінком
Протягом доби відбулося 58 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
У суботу, 9 березня, на Новопавлівському напрямку сили РФ 21 раз намагалися прорвати оборону українських військ, на Авдіївському відбито 11 атак, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, протягом доби відбулося 58 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. Завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Синьківка Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема Дворічна, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Харківської області», – йдеться у зведенні ЗСУ.
Також відомо, що на Бахмутському напрямку силами оборони відбито 5 атак російських військових у районах населених пунктів Богданівка, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, «де ворог намагався покращити своє тактичне положення». Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, «противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Богданівка, Часів Яр, Дружба Донецької області. Також під артилерійським та мінометним вогнем опинилося близько 10 населених пунктів, зокрема Миколаївка, Васюківка, Богданівка, Часів Яр, Іванівське, Нью-Йорк Донецької області».
«На Авдіївському напрямку захисниками відбито 11 атак ворога в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське Донецької області. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Олександропіль, Новоолександрівка, Новобахмутівка Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів противника зазнали близько 15 населених пунктів, серед них Прогрес, Вовче, Желанне, Мирноград, Новогродівка, Уманське, Донецької області», – зазначається у зведенні.
Українські військові кажуть, що протягом доби авіація сил оборони завдала ударів по 8 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки сил РФ.
«Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 1 району зосередження особового складу, 1 станції радіоелектронної боротьби та 1 засобу протиповітряної оборони противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
Кемерон виступив проти відправлення військових в Україну
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив проти відправки військ союзників в Україну «навіть для проведення тренувальних місій».
Відповідаючи на запитання журналістів видання Sueddeutsche Zeitung, «чи вважає він розумним виключати можливість відправки військ в Україну в нинішній ситуації», Кемерон відповів: «Тренувальні місії краще проводити за межами країни. У Великій Британії ми підготували 60 тисяч українських солдатів».
На його переконання, «розміщення іноземної місії в Україні створить мішені для Росії».
«Ми повинні уникати створення очевидних цілей для Путіна (президента Росії Володимира Путіна – ред.)», – наголосив Кемерон.
Раніше, 26 лютого, президент Франції Еммануель Макрон 26 лютого заявив, що «не виключає відправку західних військ в Україну».
Пізніше Велика Британія підтвердила, що направляла «невеликі підрозділи» в Україну для допомоги в медичній підготовці, але речник прем’єр-міністра Ріші Сунака сказав, що «країна не передбачає широкомасштабного розгортання своїх військових в Україні».
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що «зараз немає планів надсилати війська в Україну, але союзники України можуть розглянути можливість проведення спеціальних тренувань або місій з розмінування».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав партнерів повернути тренувальні місії на територію України, нагадавши, що «у 2014-2022 роках в Україні працював увесь спектр тренувальних місій».
Водночас Сполучені Штати і більшість європейських країн заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
Після цього президент Росії Володимир Путін заявив, що країни НАТО ризикують ядерним конфліктом, якщо відправлять війська в Україну.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи заяви французького лідера, заявив, що якщо будь-які ініціативи спрямовані на посилення України у відбитті російської агресії, «вони будуть хорошими для всього світу».
Папа Римський закликав Україну до переговорів з Росією – Reuters
Папа Римський Франциск у записаному в лютому інтерв’ю заявив, що «Україна повинна мати відвагу підняти білий прапор та почати переговори з країною-агресором», пише видання Reuters.
Зазначається, що свої коментарі Франциск зробив в інтерв’ю, записаному у лютому 2024 року для швейцарської телерадіокомпанії RSI, текстову версію якого вже оприлюднено. Саме інтерв’ю вийде в ефір 20 березня.
Франциска запитали про його позицію щодо дебатів між тими, хто вважає, що Україна має здатися, «оскільки не змогла дати відсіч російським військам», і тими, хто стверджує, що «це легітимізує дії агресора». Інтерв’юер використав у запитанні термін «білий прапор».
«Я думаю, що найсильніший той, хто дивиться на ситуацію, думає про людей і має відвагу білого прапора, і веде переговори. «Слово «переговори» – це мужнє слово. Коли ви бачите, що ви переможені, що справи йдуть погано, ви повинні мати мужність вести переговори», – наголосив папа.
Франциск додав, що «переговори мають відбуватися за допомогою міжнародних сил».
Видання Reuters зазначає, що Франциск начебто вперше вжив такі терміни, як «білий прапор» або «переможений», обговорюючи війну в Україні, хоча раніше він наголошував на необхідності переговорів.
«Можна відчувати сором, але скільки загиблих вона (війна – ред.) принесе в кінцевому підсумку? (Треба – ред.) вести переговори вчасно, знайти країну, яка може бути посередником», – сказав Франциск, згадавши Туреччину серед країн, які запропонували свою кандидатуру.
«Не соромтеся вести переговори, поки все не стало ще гірше», – додав папа. На запитання, чи готовий він бути посередником, Франциск відповів: «Я тут».
Українська влада наразі не коментувала ці висловлювання понтифіка.
Раніше, 8 березня, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган знову запропонував свою країну як майданчик для переговорів між Києвом і Москвою, у тому числі «мирного саміту» за участі Росії.
Президенти України і Туреччини Володимир Зеленський і Реджеп Ердоган висловили різні підходи до питання участі Росії в переговорах про завершення війни. Про це два лідери говорили на пресконференції за підсумками переговорів у Стамбулі 8 березня.
В Офісі президента кажуть, що процедура призначення Залужного послом у Британії «вже запущена»
Процедура призначення колишнього головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного послом у Британії вже запущена, розповів заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга в ефірі телемарафону.
«Зараз розпочалися процедури щодо оформлення необхідних документів, пов’язаних із призначенням Залужного на посаду посла у Британії. Надійшло відповідне подання міністра закордонних справ з такою пропозицією. Воно було підтримано та погоджено президентом України», – сказав представник ОП.
За словами Сибіги, «після погодження кандидатури Залужного на посаду мають відбутися ще певні процедури».
«І після цього, формальним фіналом цієї історії є указ президента про призначення послом відповідної кандидатури, що з’явиться після отримання агреману від британської сторони», – додав він.
Президент Зеленський відправив Валерія Залужного у відставку з посади головнокомандувача ЗСУ 8 лютого. На посаді головнокомандувача його змінив Олександр Сирський. 7 березня колишнього головнокомандувача призначили послом України у Великій Британії. Про відставку Шаптали з посади начальника Генштабу оголосили 9 лютого.
Законопроєкт про мобілізацію засуджених може буде внесено до Ради наступного тижня – Малюська
Законопроєкт про можливість мобілізації засуджених і ув’язнених осіб може бути внесено до Верховної Ради наступного тижня, повідомив під час телемарафону міністр юстиції Денис Малюська.
«Я думаю, що на наступному тижні він буде зареєстрований. На найближчих сесійних засіданнях Ради він буде голосуватися в першому читанні і в другому так само. Я очікую, що це весна, не пізніше, і думаю, що навіть не кінець весни», – наголосив він.
Міністр також зазначив, що «є дуже багато (тисячі) ув’язнених і засуджених, які готові стати військовослужбовцями й захищати країну».
За його словами, «на прохання військових із законопроєкту буде виключено мобілізацію тих засуджених, хто порушував військову дисципліну, вчиняв злочини, пов’язані з виконанням свого військового обов’язку, а також злочини проти державності».
«Такі категорії, напевно, під мобілізацію не потраплять. Але остання крапка буде поставлена парламентом. Ми їм покажемо узгоджену позицію з Силами оборони і покажемо приблизно статистику готовності… Я не очікую затягування розгляду в парламенті, тому що поки що я не зустрічав жодного політика, депутата чи керівника Збройних сил, який був би активно проти», – сказав Малюська.
При цьому, за його словами, «не всі військові командири готові брати засуджених до своїх підрозділів».
«Ми не будемо нікому нав’язувати таких мобілізованих військовослужбовців. Скоріш за все, це будуть окремі загони. Але в будь-якому разі лише командири, які розуміють, з ким матимуть справу, як з цим працювати, отримають відповідні підрозділи, щоб вони могли захищати Батьківщину», – сказав міністр.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець перед тим заявив, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію. Втім, він закликав парламент ухвалити документ у першому читанні, додавши, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».
Росія знову атакує Україну «шахедами» – Повітряні сили ЗСУ
Увечері в суботу, 9 березня, російські військові запустили по території України ударні дрони-камікадзе, йдеться в повідомленні Повітряних сил Збройних сил ЗСУ.
Станом на 22:50 загроза застосування ударних дронів оголошена у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.
Зокрема, за даними Повітряних сил, група російських «шахедів» зафіксована на півночі Херсонської області та тримає курс на Кривий Ріг. До цього в Повітряних силах попереджали про дрони в Запорізькій області, які летіли у сторону Дніпропетровської області.
О 22.51 стало відомо, що нова група «шахедів» летить у напрямку Одещини.
Російські військові регулярно із різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
МОЗ: українці на прифронтових територіях зможуть придбати ліки через «Укрпошту»
Відтепер українці зможуть придбати ліки через контакт-центр «Укрпошти» з безплатною доставкою, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства охорони здоров’я у телеграмі.
За даними відомства, пілотний проєкт «Укрпошта. Аптека» розпочне свою роботу на деокупованих і прифронтових територіях:
- Донецької області;
- окремих прикордонних районах Сумської області.
«Можна буде замовити майже 10 тисяч найменувань лікарських засобів безрецептурної групи. Також тут будуть відпускатися лікарські засоби за програмою «Доступні ліки», – повідомили в міністерстві.
У МОЗ зазначили, що після «успішного старту» планується розширення, і до проєкту залучать прифронтові Харківську, Запорізьку, Херсонську і Миколаївську області.
Із 1 липня 2023 року лікарські засоби, що входять до програми «Доступні ліки», відпускають за електронним рецептом. Як повідомило Міністерство охорони здоров’я України, норму про відпуск ліків за електронним рецептом застосовуватимуть на всій території України, за винятком прифронтових територій.
В Україні діє держпрограма реімбурсації вартості лікарських засобів. Вона поширюється на понад 400 препаратів. Їх можна отримати безплатно або з частковою оплатою.
Армія РФ обстріляла низку населених пунктів Донеччини, є загиблий і поранені – ОГП
Протягом дня, 9 березня, сили РФ обстріляли з артилерії низку населених пунктів Донецької області – одна людина загинула, ще четверо дістали поранення, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
Встановлено, що вранці 9 березня «загарбники атакували селище Очеретине Покровського району, ворожий снаряд розірвався неподалік від будинку 63-річного чоловіка, який перебував на подвір’ї. Громадянин дістав уламкове поранення».
Згодом, за даними відомства, сили РФ завдали удару по місту Часів Яр Бахмутського району – від множинних уламкових поранень загинув 46-річний чоловік.
«О 15:30 російська армія обстріляла село Єлизаветівка Мар’їнської міської громади. Унаслідок ворожого обстрілу уламкове поранення грудної клітки дістала 68-річна жінка. Постраждалу доправили до лікарні. Водночас загарбники вдарили по селу Архангельське Очеретинської сільської громади – 57-річний чоловік отримав тілесні ушкодження», – кажуть в ОГП.
Крім того, відомо, що о 17:20 російські військові обстріляли місто Українськ Селидівської об’єднаної територіальної громади – «застосували, ймовірно, реактивну систему залпового вогню».
«Від ворожого удару постраждала 29-річна жінка. З мінно-вибуховою травмою та відкритим переломом гомілки її доправили до лікарні. Унаслідок російських обстрілів пошкоджень у регіоні зазнали багатоповерхівки та приватні домоволодіння», – уточнили в Офісі генпрокурора.
Російські військові регулярно із різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Протягом минулої доби відбулося 73 бойових зіткнення, найактивніше війська РФ атакували на Новопавлівському напрямку, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, у районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки противник за підтримки авіації понад 30 разів намагався прорвати оборону українських військ.
Крім того, російські загарбники активно діють на Авдіївському напрямку – тут українські захисники відбили 16 російських атак біля населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське.
У Генштабі додають, що на Лиманському напрямку українські військові відбили 7 російських атак противника біля Тернів та Спірного, на Бахмутському – 6 атак біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки, на Оріхівському – 8 атак противника в районах східніше Левадного, Роботиного та західніше Вербового Запорізької області.
На Куп’янському напрямку противник наступальних дій не вів.
У Генштабі також повідомляють, що вночі російські війська вчергове атакували Україну, застосувавши 39 безпілотників Shahed, сили протиповітряної оборони знищили 35 ударних БПЛА.
За добу у війні РФ втратила 19 танків, майже 30 бронемашин та 900 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 424060 своїх військових, 900 – за останню добу, повідомляє 10 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також навів дані про втрати Росією військової техніки:
- танків ‒ 6731(+19 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 12850 (+27)
- артилерійських систем – 10466 (+38)
- РСЗВ – 1015 (+3)
- засобів ППО ‒ 709 (+2)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8082 (+41)
- крилатих ракет ‒ 1919
- кораблів /катерів ‒ 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 13752 (+69)
- спеціальної техніки ‒ 1662 (+6).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. 25 лютого президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових.
На Одещині внаслідок атаки дронів пошкоджений промисловий об’єкт, на Миколаївщині – ЛЕП, повідомили Сили оборони України. На Дніпропетровщині, крім атаки безпілотниками, війська РФ завдали ракетного удару по підприємству – постраждав чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Сили оборони півдня вночі знищили 20 дронів-камікадзе типу Shahed, якими війська РФ атакували Україну – 11 на Одещині, шість на Миколаївщині, два на Херсонщині та ще один на Дніпропетровщині.
«Влучанням одного з дронів на промисловому об’єкті в Одеському районі пошкоджено будівлю. Пожежу рятувальники оперативно ліквідували. Люди не постраждали. Влучанням на відкритій території Миколаївщини дрон-камікадзе пошкодив ЛЕП. Ведуться відновлювальні роботи», – зазначили військові.
Крім того, очільник Дніпропетровської ОВА повідомив про збиття двох безпілотників у Криворізькому та Нікопольському районах. Також, за його словами, по області війська РФ завдали ракетного удару.
«Агресор поцілив по підприємству у Новомосковському районі. Постраждав 58-річний чоловік. Йому надали необхідну медичну допомогу, лікуватиметься вдома», – написав у телеграмі очільник Дніпропетровської ОВА.
За даними Генерального штабу Збройних сил України, вночі російські війська вчергове атакували Україну, застосувавши 39 безпілотників Shahed, сили протиповітряної оборони знищили 35 ударних БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Нікопольщину. Як правило, регіон атакують з артилерії і дронами-камікадзе.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
За добу у трьох областях двоє людей загинули, ще 13 постраждали через російські обстріли – влада
Двоє людей загинули, 13 постраждали протягом доби через російські обстріли в Донецькій, Харківській, Херсонській областях, повідомили очільники обласних військових адміністрацій.
Голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін написав, що десять жителів області за добу зазнали поранень, а у Часовому Яру загинув місцевий житель. Філашкін уточнив, що кількість постраждалих вказана без урахування Маріуполя та Волновахи.
Як повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, артилерійських та мінометних ударів РФ за добу зазнали близько 20 населених пунктів області. Вчора ввечері у селі Волохівка Чугуївського району внаслідок обстрілу загинув 73-річний чоловік. Сьогодні вночі у місті Богодухів війська РФ обстріляли територію оздоровчого табору – пошкоджена господарча споруда, постраждалих немає, наголосив голова ОВА.
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін зазначив, що минулої доби російські війська обстрілювали Станіслав, Берислав, Олександрівку, Осокорівку, Томарине, Томину Балку, Антонівку, Придніпровське, Садове та місто Херсон.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема були пошкоджені чотири багатоповерхівки та дев’ять приватних будинків», – написав у телеграмі Проскудін.
За його словами, троє людей зазнали поранень.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
СNN розповів про підготовку США до потенційного ядерного удару Росії по Україні у 2022 році
Наприкінці 2022 року США почали «ретельну підготовку» до того, що Росія потенційно може завдати удару по Україні ядерною зброєю, що було б першою ядерною атакою у війні після того, як США скинули атомні бомби на Хіросіму та Нагасакі майже 80 років тому, заявили CNN два високопосадовці.
За їхніми словами, адміністрація Джо Байдена була особливо стурбована тим, що Росія може застосувати тактичну або бойову ядерну зброю.
Канал посилається на анонімні джерела у Білому домі. За їхніми даними, у Вашингтоні були впевнені, що після відступу з Херсону восени 2022 року Москва готова застосувати в Україні тактичну ядерну зброю. Влітку-восени того року Рада безпеки США провела кілька засідань із обговоренням ситуації.
За даними CNN, Вашингтон не володів інформацією про підготовку до атаки стратегічних ядерних сил. Однак використання тактичної зброї могло бути підготовлене за умов секретності. США звертали увагу на розвідувальну інформацію, риторику російської влади та заяви Москви, що Україна готується до застосування радіоактивної «брудної бомби».
Москву попередили про можливі наслідки такого удару, до тиску на Кремль було підключено союзників Вашингтона, Індії та Китаю.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті проаналізував матеріал CNN. Аналітики зауважили, що українські сили кілька разів переступали російські ядерні «червоні лінії» протягом повномасштабної війни. Відсутність ядерного удару з боку Росії вказує на те, що багато російських «червоних ліній» є, швидше за все, інформаційними операціями, спрямованими на стримування дій України та Заходу, спрямованих на боротьбу з російською агресією.
У звіті зазначається, що звільнення Україною окупованих РФ територій під час контрнаступу на сході та півдні України восени 2022 року та подальші українські удари по окупованій Україні порушили «червоні лінії» Росії, вступ Швеції та Фінляндії до НАТО також їх порушив.
ISW продовжує оцінювати, що використання Росією ядерної зброї в Україні залишається дуже малоймовірним.