22 людини поранені на Миколаївщині через обстріли минулої доби – ОВА
Внаслідок обстрілів Миколаївської області минулої доби були поранені 22 людини, повідомила голова обласної ради Ганна Замазєєва у телеграмі.
«Окупанти продовжують обстрілювати Миколаївщину. Під обстрілами опинилися місто Миколаїв і громади Баштанського та Миколаївського районів. Зокрема, під обстріли потрапили Широківська, Березнегуватська, Куцурубська, Галіцинівська та Первомайська громади… Усі постраждалі доставлені у наші медичні заклади і отримують необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
За даними влади, загалом станом на ранок 18 червня у миколаївських лікарнях перебувають 284 громадян, що постраждали від атак загарбників, ще 109 постраждалих отримали допомогу амбулаторно.
17 червня вранці російські війська ракетами вдарили по Миколаєву, повідомила місцева влада. За даними ОВА, через ракетну атаку були пошкоджені чотири житлових багатоповерхових будинки і об'єкт інфраструктури.
У результаті ракетних ударів по Миколаєву загинули дві людини, 16 з 20 поранених потрапили до лікарні, серед поранених є двоє дітей, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич.
Лендліз для України ще не починався – секретар РНБО
Постачання зброї Україні зі США за процедурою лендлізу ще не починалися, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов.
«Там є процедура. Лендліз ще не починався. Але саме ухвалення закону про лендліз – дуже позитивне для нас рішення. І лендліз буде, питання – коли. Тут ми повертаємося до того, що на війні у кожного годинники працюють по-різному. Для когось доба це як доба, а для нас це зовсім інші виміри», – заявив секретар РНБО в інтерв’ю виданню «Ліга», опублікованому 18 червня.
За його словами, поставки за лендлізом можуть стартувати у липні-серпні чи у вересні.
«Тут дуже багато чинників. Треба розуміти, що світ не такий великий. Всі знають, що у кого є в країні. Наявність зброї, обладнання для її виготовлення, боєприпасів. Сьогодні так вийшло, що боєприпасів радянського зразка 122-го і 155-го калібру майже не залишилося», – сказав Данілов.
На запитання, як він оцінює результати зустрічі «Рамштайн-3», секретар РНБО відповів: «Нам треба поставити собі запитання: а хто нам що зобов’язаний? Для цього у нас мають бути трошки інші відносини з тими країнами, які беруть на себе зобов’язання. Якби наша країна була членом НАТО, то була б зовсім інша розмова і змінилась би конфігурація таких зустрічей. Сьогодні ми маємо дякувати країнам, які надають нам допомогу. Їх дуже багато. Не про всі ми знаємо. Дуже багато країн просять не озвучувати військове озброєння, яке вони нам передають. Мине час і буде наша перемога – будемо всім дякувати».
Президент США Джо Байден 9 травня підписав «Закон про лендліз на захист демократії в Україні 2022 року».
Західні постачання озброєння Україні почалися ще до повномасштабного російського вторгнення, проте після нього їх обсяги збільшилися, деякі країни почали постачати важку техніку.
Днями головний обвинувач Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан перебував в Україні. Вчергове – відтоді як 2 березня оголосив рішення, що Офіс прокурора МКС розпочинає збір доказів по найтяжчих із міжнародних злочинів, скоєних під час повномасштабного вторгнення російської армії.
У квітні 52-річний Карім Асан Ахмад Хан приїздив на звільнену Київщину, зокрема в Бучу. Цього разу пройшовся найбільш постраждалими від масованих російських ударів районами Харкова.
Читайте про це за лінком
В Україні потрібно розмінувати ще близько 270 тис. квадратних кілометрів території – МВС
В Україні треба розмінувати ще близько 270 тисяч квадратних кілометрів території, заявив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський в ефірі всеукраїнського телемарафону 17 червня.
«Якщо говорити про кількість, то на сьогодні ми розуміємо, що треба розмінувати приблизно 270 тисяч квадратних кілометрів. Це включно з окупованими територіями», – цитує очільника міністерства його пресслужба.
За його словами, МВС орієнтує підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій на проведення первинного оперативного розмінування впродовж року.
«Простими словами – має бути розмінована дорога між населеними пунктами, має бути повністю розмінований населений пункт, прибудинкові території, а також території навколо населених пунктів. Але повне розмінування, яке включає в себе дороги, лісосмуги, водойми – займе роки», – наголосив Монастирський.
Щодо купання на пляжах, міністр попередив, що у більшості водойм у Київській, Харківській, Сумській і Чернігівській областях купатися небезпечно через наявність вибухових пристроїв.
За його словами, місцева влада самостійно визначає, чи можна купатися у тих чи інших водоймах. Також міністр наголосив, що для дослідження водойм потрібне особливе професійне обладнання, якого в Україні наразі небагато.
«Ми звернулися до наших міжнародних партнерів-колег з Євросоюзу. Вони будуть нам допомагати і командами, які приїздитимуть з-за кордону, і безпосередньо самою технікою для такого розмінування», – сказав Монастирський.
Очільник МВС закликав українців поки що не відвідувати водойми через мінну небезпеку.
Раніше в МВС заявляли, що на розмінування територій в Україні доведеться витратити від 5 до 7 років.
Постачання російського газу в Європу через Україну знизилося до 41,4 млн кубометрів – «Газпром»
Російський «Газпром» заявив, що його поставки газу в Європу через Україну через пункт «Суджа» впали до 41,4 мільйона кубометрів 18 червня з 41,9 млн кубометрів напередодні.
Заявка на поставку газу через інший великий пункт – «Сохранівку» – була відхилена Україною, заявив речник «Газпрому» Сергій Купріянов.
«Газпром» 15 червня скоротив поставки природного газу до Німеччини після того, як заявив, що німецька Siemens затримала ремонт компресорних установок на станції газопроводу «Північний потік-1». Берлін назвав цей крок «політичним» і приводом для того, щоб посіяти невизначеність і підвищити ціни.
Італійський енергетичний гігант Eni також повідомив про проблеми, заявивши, що 16 червня він отримує лише 65 відсотків газу, замовленого у «Газпрому».
Скорочення поставок збіглися з візитом в Україну лідерів Франції, Німеччини, Італії і Румунії. Вони зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, а потім підтримали «негайне» надання Україні статусу кандидата в ЄС.
Ляпас для Путіна: президент Казахстану не хоче визнавати «ЛДНР»
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв – один з небагатьох високопосадовців на Петербурзькому міжнародному економічному форумі – у присутності президента Росії Володимира Путіна заявив, що його країна не збирається визнавати так звані «народні республіки» Донбасу і взагалі вважає їх «квазідержавами».
Ця заява казахстанського президента стала не просто черговим ляпасом для Володимира Путіна, «досягнення» якого в Україні ніхто у світі не збирається визнавати та схвалювати, зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком
У Дніпрі демонтують пам’ятник генерал-майору НКВС Федорову
У Дніпрі демонтують пам’ятник генерал-майору НКВС Олексію Федорову, повідомили в управлінні з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.
Бюст стоїть у центрі міста, біля центрального парку імені Глоби.
Управління вже подало пакет документів до Дніпропетровської військової адміністрації щодо виключення бюсту Федорова з Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення.
За даними управління, ця пам’ятка увічнює ім’я Олексія Федорова (1901 –1989) – радянського партійного та державного діяча, двічі Героя Радянського Союзу. Він був учасником встановлення радянської влади в Україні у 1917–1920 роках, потім – генерал-майором НКВС СРСР.
У 40-і роки, працюючи на посаді першого секретаря Херсонського обкому КП(б)У, був одним із виконавцем сталінської продовольчої політики в Україні, яка призвела до голоду 1946–1947 років. Очолював комісію у справах колишніх партизанів і підпільників при Президії Верховної Ради УРСР, яка виконувала, зокрема, «фільтраційні» функції щодо людей, що перебували на окупованій території під час війни.
Після рішення про зняття пам’ятки з обліку, яке має затвердити Міністерство культури, монумент демонтують.
У травні в Дніпрі демонтували пам’ятник комсомольцям, встановлений на Соборній площі міста. Демонтаж здійснили комунальні служби.
3 травня у Дніпрі демонтували стелу «Площа Жукова» на проспекті Героїв і ще кілька об’єктів.
Начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Надія Лиштва тоді розповіла, що демонтовану радянську символіку передадуть на зберігання на спеціальний склад, а потім створять музей. За її словами, загалом у Дніпрі з 2014 року в рамках декомунізації прибрали близько ста символів, пам’ятних знаків, меморіальних дощок тощо.
Арахамія розповів, коли Україна зможе відновити переговори з РФ із посиленої позиції
Україна зможе відновити мирні переговори з Росією, коли зміцнить свої позиції, і коли російські війська повернуться до позицій, на яких вони були до 24 лютого, заявив голова делегації України на переговорах із Росією, народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«Мінімальна прийнятна угода була б, якщо б ми їх вигнали або вони добровільно відійшли б на позиції, де вони були до 24 лютого. Ми могли б розглянути якусь політичну угоду – на зразок тієї, що ми пропонували в Стамбулі. Ми, наприклад, кілька років не торкаємося кримського питання, ми не робимо цього військовим шляхом, але робимо це дипломатичним і політичним способом», – сказав він у коментарі «Голосу Америки».
Щодо термінів, коли Україна зможе відновити переговори з посиленої позиції, Арахамія зауважив, що йдеться про кінець серпня.
На запитання про те, що буде у кінці серпня, він відповів: «Ми не хочемо ділитися нашими планами з росіянами, бо вони можуть це побачити у відкритих джерелах. Але я думаю: ми проведемо операцію з контрнаступу в деяких місцях».
16 червня у Києві з візитом перебували президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також президент Румунії Клаус Йоганніс і прем’єр Італії Маріо Драґі. Після цього візиту німецьке видання Die Welt повідомило, що «за зачиненими дверима» лідери Німеччини, Франції та Італії просили українського президента відновити переговори з Росією. Згодом речник Зеленського це повідомлення заперечив.
15 червня президент Франції Емманюель Макрон, висловлювання якого останнім часом викликали невдоволення у Києві, знову заявив, що президентові України та іншим представникам влади доведеться вести переговори з Росією про мир. Водночас, перебуваючи наступного дня в Києві, він наголосив, що саме Україна вирішуватиме, коли і за яких умов розпочинати переговори з Росією.
РФ за добу втратила 200 своїх військових в Україні – Генштаб ЗСУ
Росія за останню добу втратила 200 своїх військових у повномасштабній війні проти України, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільших втрат загарбники зазнали на Слов’янському, Бахмутському і Криворізькому напрямках, йдеться в повідомленні.
За даними українського командування, загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила:
- близько 33 350 військових
- 1465 танків
- 3573 бойових броньованих машин
- 739 артилерійських систем
- 233 РСЗВ
- 98 засобів ППО
- 216 літаків
- 180 гелікоптерів
- 594 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 129 крилатих ракет
- 14 кораблів /катерів
- 2513 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн
- 55 одиниць спеціальної техніки.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Російські війська втрачають особливо велику кількість живої сили та бойової техніки у нинішніх боях на заході Луганської області – в районі міст Сєвєродонецька та Лисичанська, де їм вдалося досягти певних успіхів та просунутися вперед, заявив співрозмовник видання.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Так само невідомі точні дані втрат України. Радник голови Офісу президента України Олексій Арестович 10 червня заявив, що, за його оцінкою, від початку бойових дій загинули до 10 тисяч українських військових.
Раніше президент Володимир Зеленський казав, що щодня на розв’язаній Росією війні в Україні гине 60-100 українських військових, ще 500 – зазнають поранень. Через два тижні після цієї заяви, 15 червня, в інтерв’ю американському новинному порталу Axios голова делегації України на переговорах із Росією, народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що кожного дня на Донбасі гинуть або зазнають поранень 1000 українських військових, приблизно – 200-500 загиблих щодня.
ОГП: від початку масштабного вторгнення РФ в Україні загинули 323 дитини
Офіс генерального прокурора повідомляє, що станом на ранок 18 червня в Україні зафіксували загибель 323 дітей і поранення 583 внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
У прокуратурі наголосили, що ці цифри – не остаточні, «оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях».
«Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 301, Харківській – 170, Київській – 116, Чернігівській – 68, Луганській – 54, Херсонській – 52, Миколаївській – 48, Запорізькій – 30, Сумській – 17», – йдеться в повідомленні.
За даними Офісу генпрокурора, зокрема, 16 червня внаслідок вибуху російської ракети на території житлового будинку в одному із сіл Пологівського району Запорізької області загинув 14-річний підліток, 17 червня через обстріл загарбниками Миколаєва був поранений 7-річний хлопчик, а 14 червня внаслідок артилерійського обстрілу військами РФ селища Савинці Ізюмського району Харківської області поранено 15-річну дівчинку.
Через бомбардування й обстріли збройними силами РФ пошкоджені 2028 закладів освіти, з них 209 – зруйновані повністю, додали в прокуратурі.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 16 червня змогло підтвердити 4509 випадків загибелі, 5585 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну Росії. Серед загиблих, за цими даними, – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463.
«Бахкають, поки їх не перетрощать»: репортаж із запорізького села Мала Токмачка, що на лінії фронту
Станом на середину червня під окупацією російської армії перебуває майже 60% території Запорізької області, повідомляє Запорізької ОВА. Лінія фронту розтягнулася на кілометри, і на лінії вогню опинилися десятки селищ і сіл області. Радіо Свобода побувало в одному з них.
Читайте про це за лінком
Над Одещиною збили дві крилаті ракети – ОК «Південь»
Протиповітряна оборона знищила дві крилаті ракети, які російські війська запустили по Одещині, повідомила в своєму телеграм-каналі Одеська міська влада із посиланням на Оперативне командування «Південь».
«Вночі Одещину ворог атакував крилатими ракетами. Дві ракети «Онікс», випущені з берегового ракетного комплексу, з території тимчасово окупованого Криму, були влучно знищені в повітрі підрозділом протиповітряної оборони», – йдеться в повідомленні.
12 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії 2606 російських крилатих ракет вдарили по Україні.
Вісім ракет вдарили по Кременчуку, постраждалих немає – голова ОВА
Голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін повідомив, що російські війська запустили вісім ракет по Кременчуку вранці 18 червня.
«Шість російських ракет ударили по Кременчуцькому нафтопереробному заводу, який і так не працював, та дві ракети – по ТЕЦ. На щастя, постраждалих немає. Ворог атакує ці обʼєкти не вперше. На місці працюють рятувальники», – написав Лунін у телеграмі.
Він додав, що НПЗ і ТЕЦ за час повномасштабної війни зазнали найбільших атак і руйнувань серед усієї інфраструктури Полтавщини.
Наприкінці березня російські військові почали завдавати авіаційних ударів по базах паливно-мастильних матеріалів. Було знищено або пошкоджено нафтобази на Львівщині, на Волині, Рівненщині, Полтавщині, Дніпропетровщині та Одещині.
Також внаслідок російських авіаобстрілів 2 квітня було знищено інфраструктуру Кременчуцького НПЗ – найбільшого підприємства з виробництва нафтопродуктів в Україні, яке забезпечує понад третину всього українського ринку палива.
12 травня обласна влада повідомила про черговий обстріл Кременчуцького НПЗ.
Підрозділи 11-го окремого мотострілецького полку 1-го армійського корпусу РФ зазнали значних втрат і виведені з району ведення бойових дій для відновлення боєздатності, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Ворог продовжує зазнавати втрат у живій силі і техніці. За наявною інформацією, протягом минулої доби підрозділи Сил оборони знищили як мінімум 30 одиниць різної техніки й озброєння ворога. Наразі інформація уточнюється і буде опублікована трохи згодом. Продовжуються підриви складів боєприпасів ворога. Фіксується збільшення випадків дезертирства російських окупантів», – йдеться в повідомленні.
За даними Генерального штабу, російські військові одночасно з веденням бойових дій обстрілюють населені пункти на Харківському, Слов’янському, Сєвєродонецькому, Бахмутському, Лиманському, Південнобузькому напрямках.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 17 червня втрати Росії у повномасштабній війні проти України склали близько 33 150 осіб.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Російські війська втрачають особливо велику кількість живої сили та бойової техніки у нинішніх боях на заході Луганської області – в районі міст Сєвєродонецька та Лисичанська, де їм вдалося досягти певних успіхів та просунутися вперед, заявив співрозмовник видання.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Так само невідомі точні дані втрат України. Радник голови Офісу президента України Олексій Арестович 10 червня заявив, що, за його оцінкою, від початку бойових дій загинули до 10 тисяч українських військових.
Раніше президент Володимир Зеленський казав, що щодня на розв’язаній Росією війні в Україні гине 60-100 українських військових, ще 500 – зазнають поранень. Через два тижні після цієї заяви, 15 червня, в інтерв’ю американському новинному порталу Axios голова делегації України на переговорах із Росією, народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що кожного дня на Донбасі гинуть або зазнають поранень 1000 українських військових, приблизно – 200-500 загиблих щодня.
В ООН підтвердили понад 4,5 тисячі смертей через масштабну російську агресію
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 4509 випадків загибелі, 5585 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну Росії.
Серед загиблих – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463.
Це дані від 24 лютого до півночі 16 червня, повідомили в УВКПЛ ООН.
Найбільше жертв серед цивільних задокументували на Донеччині і Луганщині: 2628 загиблих і 3117 поранених.
При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі, «оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження».
Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область) і Попасна (Луганська область), «де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб».
В ООН додали, що більшість зафіксованих втрат серед цивільних були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари.
За даними мера Маріуполя Вадима Бойченка у травні, тільки в цьому місті внаслідок дій російських військ загинули понад 20 тисяч цивільних.
Токаєв у присутності Путіна заявив, що Казахстан не визнає «ДНР» і «ЛНР»
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» квазідержавними територіями. Про це він сказав 17 червня, відповідаючи на запитання під час пленарного засідання на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, де був присутній президент Росії Володимир Путін.
Токаєв заявив, що в Казахстані склалося відкрите суспільство, в якому висловлюються різні думки про «спецоперацію» (як влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) в Україні.
За його словами, два основні принципи Статуту ООН – право нації на самовизначення та цілісність держави – прийшли у взаємну суперечність.
«Але взагалі підраховано, що якщо право нації на самовизначення у всьому світі буде реалізовано, то замість 193 держав, які зараз входять до складу ООН, на Землі виникне понад 500 чи 600 держав. Звичайно, це буде хаос. З цієї причини ми не визнаємо ні Тайвань, ні Косова, ні Південну Осетію, ні Абхазію. Очевидно, цей принцип буде застосований і щодо квазідержавних територій, якими, на наш погляд, є Луганськ та Донецьк. Це відверта відповідь на ваше відверте питання», – сказав він.
Про невизнання «ДНР» та «ЛНР» раніше заявляв перший заступник глави адміністрації президента Казахстану Тимур Сулейменов. Він сказав, що Казахстан поважає лише ті рішення, які ухвалені на рівні ООН. Більше того, Сулейменов зазначив, що його країна не буде інструментом для обходу санкцій проти Росії із боку США та ЄС.
Пізніше Токаєв у статті для видання The National Interest написав, що Казахстан і Росія підтримують особливі відносини двостороннього співробітництва, але разом з тим Казахстан визнає територіальну цілісність України – як і переважну більшість країн світу.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 15 червня пообіцяв, що його країна не порушить міжнародні санкції, запроваджені проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.
Данія повідомила, що російський військовий корабель двічі входив у її територіальні води
Російський військовий корабель порушив кордони територіальних вод Данії – про це датське Оборонне командування повідомило 17 червня.
За заявою, російський корвет вночі проти 17 червня зайшов у води Данії північніше Крістіансо. Інцидент повторився в цьому ж районі пізніше вночі. Після сигналу цивільною рацією від данських військово-морських сил російське судно залишило територіальні води Данії.
Ці дії російського корабля прокоментував данський міністр закордонних справ Єппе Кофод. Він назвав його «безвідповідальною, грубою та неприйнятною» провокацією.
За словами Кофода, МЗС викликало посла Росії, якому вказали на неприйнятність таких дій.
Російська сторона повідомлення Копенгагена не коментувала.
Литва припиняє транзит низки російських товарів до Калінінградського анклаву
Литовська залізниця в ніч із п’ятниці на суботу перестануть здійснювати транзит низки російських товарів, які потрапили під санкції Європейського союзу, до Калінінграда (колишній Кенігсберг). Про це перевізник повідомив керівництво регіону, передає російська служба Радіо Свобода з посиланням на губернатора Калінінградської області Антона Аліханова.
Під заборону ЄС потрапили майже 50 відсотків усіх вантажів, які доставляють із регіонів Росії. Аліханов повідомив, що тепер на поромну лінію Усть-Луга – Балтійськ будуть потрібні додаткові судна для доставки товарів.
За словами російського посадовця , заборонивши транзит вантажів до Калінінградської області, Литва нібито порушила правила свого вступу до Євросоюзу.
Читайте також: Туреччина безкоштовно передасть «Байрактар» для України, на який у Литві зібрали кошти – Анушаускас
Калінінградська область – російський анклав, що межує з Литвою та Польщею. Залізничне пасажирське сполучення з ним здійснюється через територію Литви без змін, а літаки літають над Балтійським морем, оскільки повітряний простір країн ЄС для Росії закритий.
3 червня Рада ЄС офіційно затвердила шостий пакет санкцій у зв’язку з російським вторгненням в Україну. Було ухвалене рішення відмовитися від імпорту російської нафти протягом шести місяців і від імпорту нафтопродуктів протягом восьми місяців.
Виняток передбачено для імпорту сирої нафти трубопроводом до країн ЄС, які в силу свого географічного положення перебувають в особливій залежності від поставок з Росії – йдеться про Угорщину, Словаччину, Чехію.
Російські війська тричі обстрілювали Сумщину, пошкодили цивільну інфраструктуру – Живицький
На Сумщині протягом дня тричі фіксували обстріли з боку Росії, а також одне скидання вибухівки, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький увечері 17 червня.
Зокрема, на території Краснопільської громади:
- після 15:00 залетіли два російських безпілотники. Один з них скинув вибуховий пристрій, інший – знищили
- після 19:00 по території громади почався мінометний обстріл з території Росії, 24 приходи
- після 20:00 російські війська почали артилерійський обстріл із «Градів», було близько 80 приходів
«Пошкоджено об’єкт цивільної інфраструктури та господарські приміщення», – повідомив Живицький.
Крім того, по Миропільській громаді російська армія здійснила мінометний та артилерійський обстріли. Місцева влада повідомляє про 40 розривів, з них – 12 мін 120 міліметрів, 15 снарядів 122 міліметрів, 13 снарядів 152 міліметрів.
Читайте також: На Донеччині через бойові дії загинули 4 цивільних, вся Луганщина під обстрілами – голови ОВА
За даними голови ОВА, внаслідок обстрілів нихто з місцевих не постраждав.
Внаслідок ракетного удару по Сумщині вночі проти 16 червня загинуло чотири людини та ще шестеро зазнали поранень.
Українська влада часто повідомляє про те, що російські війська відкривають вогонь по прикордонній території Сумської області.
Прем’єр-міністр Нідерландів обговорив із Зеленським постачання зброї
Голова уряду Нідерландів Марк Рютте повідомив 15 червня, що провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.
«Разом із міністеркою оборони Кайсою Оллонґрен я щойно поговорив із президентом України Володимиром Зеленським про те, як Нідерланди можуть надалі допомогти із постачанням зброї, а також про стан справ щодо статусу кандидата України на членство в ЄС», – повідомив він.
Зеленський у своєму вечірньому зверненні анонсував розмову з Рютте.
«Кожну можливість я використовую заради наших інтересів, заради України», – прокоментував він.
Після попередньої розмови з Рютте 13 червня Зеленський висловив надію на підтримку Нідерландів у євроінтеграції України.