«Безпечний регіон» під «терористичною загрозою»: як окупаційна влада Криму суперечить сама собі
Крим залишається безпечним регіоном, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну (у РФ війну на українській території називають «спеціальною військовою операцією»), запевняє російська влада регіону. Водночас цілі міста і райони півострова два місяці живуть у режимі терористичної небезпеки, а чиновники запроваджують нові заборони. Що відбувається на півострові, поки Росія воює з Україною, розповідають Крим.Реалії.
«Ермітаж» і Путін: чи можна відділити російську культуру від дій російської влади?
Чи відповідає російська культура за дії російської влади? Чи є культура поза політикою? Чи мають українські виконавці грати музику Чайковського на концертах, організованих західними інституціями заради того, щоб примирити росіян та українців? «Голос Америки» проаналізував проблему.
На всі ці питання, які обговорюються в українському суспільстві та на Заході з іще більшою силою з початком широкомасштабного вторгнення Росії до України, неочікувано надійшла відповідь.
І дав її ніхто інший, як керівник найавторитетнішої російської культурної установи – директор музею «Ермітаж», що у російському Санкт–Петербурзі, Михайло Піотровський.
Німеччина перерахувала Україні грант на 1 мільярд євро через спецрахунок МВФ
Україна отримала грант на 1 мільярд євро від Німеччини, повідомляє Міністерство фінансів 1 липня.
«Грантові кошти були перераховані до державного бюджету через спеціальний адміністративний рахунок, який відкрито Міжнародним валютним фондом для направлення грошей країн-донорів на допомогу Україні», – повідомляє відомство.
Ці кошти планують спрямувати на першочергові видатки під час воєнного стану.
Читайте також: Директорка-розпорядниця МВФ не очікує глобальної рецесії
Загалом, за даними Мінфіну, від моменту запровадження воєнного стану 24 лютого Україна отримала від Німеччини 1,3 мільярда євро на підтримку фінансової системи та бюджету.
Про угоду щодо гранту повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко минулого тижня.
У квітні МВФ погодив відкриття спецрахунку для збору грошей на допомогу Україні. Першою допомогу запропонувала Канада, перерахувавши на цей рахунок 1 мільярд канадських доларів.
До турецького порту Карасу увійшло судно Zhibek Zholy з окупованого Бердянська, Україна попросить Туреччину «вжити невідкладних заходів» – повідомляє посол України у Туреччині Василь Боднар.
«До порту Карасу увійшов корабель Zhibek Zholy з окупованого Бердянська. На підставі листа Офісу генпрокурора звернулися до турецької сторони вжити невідкладних заходів. Є хороша комунікація та тісна співпраця з органами влади ТР. Переконаний, що ухвалені рішення упередять спроби порушення суверенітету України», – написав він у фейсбуці.
Reuters з посиланням на документ, з яким ознайомилася агенція, повідомляє, що Україна просить Туреччину затримати та заарештувати судно. У листі від 30 червня до Міністерства юстиції Туреччини Генеральна прокуратура України повідомляє, що Zhibek Zholy, який йшов під прапором Росії, причетний до «незаконного експорту українського зерна».
Наразі немає підтвердження інформації щодо змісту цього листа ОГП з інших джерел.
30 червня голова призначеної Москвою окупаційної адміністрації в Запорізькій області Євген Балицький заявив, що торгове судно з сімома тисячами тонн зерна залишило окуповане Росією українське місто Бердянськ. Він заявив, що судно прямує до «дружніх країн», не уточнивши, які саме країни вважаються «дружніми».
Читайте також: Росія вивезла щонайменше 400 тисяч тонн українського зерна – Мінагрополітики
Україна і західні держави звинувачують Росію в крадіжці українського зерна і блокуванні українських портів, що ставить під загрозу світові продовольчі постачання.
Україна є одним із найбільших у світі експортерів пшениці, кукурудзи і соняшникової олії, але російські війська наразі блокують українські чорноморські порти, ставлячи під загрозу світові продовольчі постачання.
На сьогодні 22 мільйони тонн українського зерна неможливо вивезти через блокування чорноморських портів Росією. 13 червня Україна поставила першу партію зерна в ЄС новим морським шляхом через Балтійське море.
Міжнародне співтовариство закликає Росію розблокувати порти й дозволити експорт українського зерна. Зокрема ООН закликала Росію дозволити вивезти зерно із українських портів.
Москва заявляла, що готова наростити постачання продовольства, якщо з неї знімуть санкції, запроваджені через війну проти України.
Велика Британія відразу ж звинуватила Росію в «намаганні змусити світ платити викуп», наполягаючи на тому, що послаблення санкцій не буде. А у Білому домі заявили, що переговори про послаблення санкцій проти Росії, щоб отримати експорт зерна, не ведуться.
На початку червня президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва не перешкоджатиме вивезенню зерна з України. Він запропонував зробити це через окуповані Росією порти Маріуполя і Бердянська, порти, контрольовані Україною, та залізницею через Румунію, Польщу і Білорусь.
Обстріл Сергіївки: голова МЗС закликав партнерів надати Україні системи протиракетної оборони
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував ракетний удар по Одеській області вночі проти 1 липня.
«Терористична держава Росія продовжує свою війну проти цивільних у нічному ударі по Одеській області, вбиваючи десятки, в тому числі дітей. Я закликаю партнерів надати Україні сучасні системи протиракетної оборони якомога швидше», – заявив Кулеба.
На його думку, це дозволить «врятувати життя та покласти край війні».
За словами речника Одеської обласної військової адміністрації Сергія Братчука, наразі рятувальники виявили вже 21 загиблого через російський ракетний удар по Сергіївці.
Читайте також: Сергіївка: через російський удар постраждав дитячий центр реабілітації, що належав Молдові – молдавське МОЗ
Ракетний удар війська РФ здійснили у ніч на 1 липня. В оперативному командуванні «Південь» заявили, що російські літаки стратегічної авіації Ту-22 вдарили з напрямку Чорного моря: трьома ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок і базу відпочинку.
Група з питань гарантій безпеки для України провела перше засідання – ОП
Група з питань міжнародних гарантій безпеки для України 1 липня провела своє перше засідання, повідомила пресслужба Офісу президента.
Засідання очолили голова ОП Андрій Єрмак і колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
За словами Єрмака, гарантії, над якими працюватиме група, повинні бути включені до юридично обов’язкових і ратифікованих міжнародних угод із державами-гарантами.
«Андрій Єрмак зауважив, що Україна має вкрай негативний досвід безпекових запевнень у межах Будапештського меморандуму і категорично відмовляється його повторювати. Керівник Офісу Президента зазначив, що необхідним є забезпечення спроможності України реалізувати право на самозахист», – повідомляє Офіс президента.
Іншим важливим елементом є розбудова системи двосторонніх та багатосторонніх договорів, які передбачатимуть детальній механізми реакції в разі агресії проти України. Останньою складовою гарантій має бути санкційна політика, спрямована на недопущення повторення агресії.
При цьому, як цитує пресслужба ОП, колишній очільник НАТО Андерс Фог Расмуссен додав, що група повинна підготувати рекомендації щодо гарантій безпеки на період, доки Україна не стане членом НАТО.
Офіс президента навів перелік інших учасників групи:
- колишній премʼєр-міністр Австралії Кевін Радд
- ексзаступник міністра оборони США з політичних питань Мішель Флурной
- колишній прем’єр-міністр Швеції
- ексміністр закордонних справ Швеції Карл Більдт
- колишній голова МЗС Великої Британії Вільям Хейг
- ексміністр з охорони довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Норберт Рьоттґен
- ексочільник МЗС Польщі та депутат Європарламенту Анна Фотига
- директорка програми «Ширша Європа» Європейської ради з міжнародних відносин, французька дипломатка Марі Дюмолан
- президент Італійського інституту міжнародних політичних досліджень, дипломат Жампʼєро Массоло
- директор Центру східних досліджень (OSW), польський політолог Адам Еберхардт
- політична експертка Роксана Крістеску
- народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін
«Члени робочої групи діють як експерти від свого імені та не представляють уряди своїх країн або організації, у яких вони працюють», – зазначає адміністрація Зеленського.
Президент України Володимир Зеленський 27 червня закликав лідерів G7 долучитися до роботи над гарантіями безпеки для України, щоб унеможливити виникнення у майбутньому конфліктів, на кшталт нинішньої російської агресії.
Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив вечірнє зведення щодо ситуації на фронті 1 липня. Зокрема, за даними командування, Росія намагається поповнити втрати в особовому складі:
«У зв’язку зі значними втратами особового складу військових частин зі складу Східного військового округу РФ, на його території проводиться активна призовна кампанія. Зокрема, розгорнуто пункт призову мобілізаційного резерву у місті Владивосток та у Сергєєвці, пункті постійної дислокації 127-ї мотострілецької дивізії 5-ї загальновійськової армії».
Генштаб також фіксує обстріли та авіаційні удари по цивільних та військових об’єктах на кількох напрямках.
Читайте також: «Розвідували позиції Збройних сил»: у Києві затримали чотирьох «російських агентів» – СБУ
«Ворожу спробу розвідки боєм у напрямку Лисичанського желатинового заводу українські воїни успішно та грамотно відбили. Окупанти відійшли», – повідомляє командування.
Генштаб звітує про знищення російського безпілотника «Форпост» на Миколаївщині. Його вартість оцінюють у близько 7 мільйонів доларів.
Крім того, за даними штабу, в Чорному морі наразі перебувають два носії високоточної зброї, готові до ракетних ударів по Україні.
За даними Генштабу, Росія у повномасштабній війні проти України втратила близько 35 750 своїх військових. Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Україна доводить у Міжнародному суді ООН, що Росія порушила конвенцію про геноцид – Кулеба
Україна звернулася до Міжнародного суду ООН щодо порушення Росією Конвенції про геноцид, повідомляє міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 1 липня.
«Україна подала Меморандум до Міжнародного суду ООН. Ми доводимо, що РФ порушила Конвенцію про геноцид, виправдовуючи свою військову агресію безпідставними звинуваченнями України в «геноциді», – заявив Кулеба.
Він назвав цей крок важливим для притягнення Росії до відповідальності і відшкодування шкоди, якої вона завдала Україні в ході своєї агресії.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
Читайте також: Дії Росії в Україні ніколи не були «захистом життів» – Блінкен
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 26 червня змогло підтвердити 4731 випадок загибелі, 5900 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Норвегія надасть Україні 1 мільярд євро допомоги – Стьоре
Норвегія надасть Україні пакет підтримки на 1 мільярд євро – про це прем’єр-міністр країни заявив під час спільного брифінгу з президентом Володимиром Зеленським у Києві 1 липня.
За словами Стьоре, він приїхав до української столиці, аби висловити підтримку народу України.
«Норвегія передасть 1 мільярд євро до кінця цього року або на початку 2023 року на потреби людей», – заявив він.
Читайте також: Норвегія відмовилася пропустити російські вантажі на Шпіцберген
Як передає УНІАН, Зеленський подякував голові норвезького уряду за це рішення, так само як і за підтримку санкцій проти Росії.
Норвегія не є членом Євросоюзу, але входить до Європейської економічної зони і приєдналася до всіх шести пакетів санкцій, запроваджених проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну.
База відпочинку в Сергіївці, яку обстріляли російські війська, була дитячим реабілітаційним центром Молдови, повідомила міністерка охорони здоров’я цієї країни Ала Немеренко.
Вона зазначила, що центр зупинив роботу через пандемію COVID-19. Керівництво планувало її відновити, коли почалася повномасштабна війна.
«Після нападу Центр не постраждав, тільки вибило вікна в котельні. Але, на жаль, нам повідомили, що п’ятеро співробітників Центру поранено і один загинув», – додала голова МОЗ.
Раніше міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску засудив російський ракетний удар по Одеській області.
«Розвідували позиції Збройних сил»: у Києві затримали чотирьох «російських агентів» – СБУ
Служба безпеки України повідомила про затримання в Києві чотирьох людей за підозрою в зборі даних і підривній діяльності на користь Росії.
За даними Служби, вони входили до «розконсервованої» агентурної розвідки Головного управління Генштабу Збройних сил Росії (ГРУ).
«В результаті оперативних дій затримано 4 російських агентів. Вони розвідували позиції ЗСУ, геолокації стратегічних об’єктів, а також закликали українців підтримати окупантів», – повідомив речник СБУ Артем Дехтяренко.
Групу сформував полковник ГРУ Владислав Донець, додає пресслужба. СБУ встановила, що він перебував у складі російських військ у Київській та Чернігівській областях, де координував діяльність російських агентів. Безпосередньо групою керував учаник незаконного збройного угруповання «ЛНР» Валентин Тілілім.
Читайте також: СБУ повідомила про арешт корпоративних прав турагенції російського мільярдера
Слідство стверджує, що групу активували на початку повномасштабного вторгнення 24 лютого. Окрім збору розвідувальних даних, вони також займалися підривною діяльністю.
«Ще один житель столиці, який виявився колишнім співробітником правоохоронних органів Донецької області, відповідав за інформаційно-підривну діяльність. Зловмисник поширював прокремлівську пропаганду, у тому числі гасла щодо підтримки окупантів. Для «розгону» ворожого контенту адміністрував спеціалізовані інтернет-платформи. На цьому «напрямі» він діяв спільно з іншим учасником групи – засновником ІТ-компанії з Гостомеля», – заявляє СБУ.
За місцями перебування фігурантів провели обшуки, виявили проросійську символіку та носії інформації з «доказами злочинних дій». Зараз правоохоронці вирішують питання щодо повідомлення їм про підозру за статтею про державну зраду в умовах воєнного стану.
ГУР повідомляє про 7 батальйонів білоруської армії на кордоні з Україною
Загроза вторгнення білоруської армії в Україну зберігається, повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України з посиланням на свого представника Вадима Скібіцького 1 липня.
«На кордоні з Україною перебуває сім батальйонів ЗС Білорусі. Загроза вторгнення білоруської армії на територію України, з військової точки зору, зберігається. Однак наразі прямий військовий наступ з білорусі малоймовірний», – заявляє управління.
На думку Скібіцького, прямої загрози з Білорусі наразі немає, тому що угруповання військ ще не створено, як і системи управління таким угрупованням.
Читайте також: Будівництво огорожі між Польщею і Білоруссю завершене – прикордонники
Водночас перебування семи батальйонів білоруської армії спонукає українське командування залучати додаткові сили для стримування.
«Це відволікає ресурси та засоби від нашого східного фронту. Крім того, постійне переміщення військ спрямоване на те, щоб тримати нас в напрузі. Відпрацьовуються окремі елементи, тактичні епізоди можливих наступальних дій саме з території Білорусі», – додав представник ГУР.
Напередодні Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що військові комісаріати Брестської і Гомельської областей Білорусі вивчають можливості проведення прихованої мобілізації населення.
Рятувальники виявили 20 загиблих внаслідок ракетного удару по Сергіївці
Через ракетний обстріл селища Сергіївка в Одеській області загинули 20 людей, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій у повідомленні 1 липня.
«Станом на 13:30 внаслідок ракетного удару у селищі міського типу Сергіївка Білгород-Дністровського району на Одещині загинуло 20 осіб (16 осіб – житловий будинок та чотири особи – база відпочинку, з них одна дитина), постраждало 38 осіб (37 осіб – житловий будинок, з них шестеро дітей та одна особа – база відпочинку)», – йдеться в заяві.
Читайте також: СБУ почала розслідування ракетного удару на Одещині, число жертв зросло до 19
38 постраждалих були госпіталізовані. Врятували вісьмох людей, з них трьох дітей. ДСНС зазначає, що рятувальні роботи тривають, на місці події працюють у тому числі психологи.
Ракетний удар війська РФ здійснили у ніч на 1 липня. В оперативному командуванні «Південь» заявили, що російські літаки стратегічної авіації Ту-22 вдарили з напрямку Чорного моря: трьома ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок і базу відпочинку.
ЄСПЛ наказав Росії забезпечити дотримання прав українських військовополонених
Європейський суд з прав людини 1 липня оприлюднив рішення у справі щодо становища українських військових, які потрапили в російський полон, яким наказав забезпечити дотримання їхніх прав.
Рішення ухвалене за позовом дружини одного з українських військових, який, за даними української сторони, перебуває в російському полоні, Ярослава Олійніченка – Карини Олійніченко. Вона навела свідчення, за якими українських полонених піддають тортурам, і попросила суд зобов’язати Росію надати інформацію про місце перебування її чоловіка, забезпечити його безпеку і звільнити його.
Суд виніс проміжне рішення, яким зобов’язав Російську Федерацію «поважати передбачені Конвенцією права пана Олійніченка та надати йому медичну допомогу, якщо вона потрібна». Він також зобов’язав Україну в міру своїх можливостей захистити права Олійніченка.
Читайте також: ЄСПЛ вимагає від Росії гарантувати, що двох британців, захоплених в Україні, не стратять
Крім того, суд поширив дію цього рішення на всі запити щодо українських військових у російському полоні, щодо безпеки здоров’я та життя яких є побоювання.
ЄСПЛ попросив Росію протягом тижня надати відповідь, чи вона дійсно утримує Олійніченка і, якщо так, у яких умовах. Уряд України також просять надати всю наявну інформацію в рамках тижня.
Президент Росії Володимир Путін у червні підписав ухвалений раніше Державною думою законопроєкт про невиконання рішень Європейського суду з прав людини, винесених після 15 березня 2022 року.
ЮНЕСКО внесла борщ до Списку нематеріальної культурної спадщини – Ткаченко
Структура ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) внесла український борщ до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, яка потребує охорони. Про це 1 липня повідомив міністр культури України Олександр Ткаченко.
«На 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України було внесено елемент «Культура приготування українського борщу» до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони», – заявив він.
Ткаченко нагадав, що Україна обстоювала належність борщу до її культури ще до повномасштабного російського вторгнення 24 лютого.
«І скільки б (речниця МЗС Росії – ред.) Маша Захарова не розповідала, що «книги з кулінарії заборонялися, а рецепт страви тримали в таємниці та забороняли готувати» і взагалі наш борщ – це «прояв екстремізму та нацизму», цей «прояв екстремізму» тепер офіційно український, і офіційно під охороною ЮНЕСКО. Але ми із задоволенням будемо ділитися борщем і його рецептами зі всіма цивілізованими країнами. Та й з нецивілізованими теж, щоб у них було хоч щось світле, смачне та українське», – прокоментував міністр культури.
Ініціатором офіційного визнання борщу українською національною стравою став шеф-кухар Євген Клопотенко.
Борщ є основною першою стравою і символом української кухні, хоча ввійшов і в кухні інших країн.
6 жовтня експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України рекомендувала міністерству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, зокрема, «культуру приготування українського борщу».
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України ведеться на виконання статті 12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини, яку Україна ратифікувала у 2008 році. Наразі до переліку включені 26 елементів.
Чехія вдруге очолила Раду Євросоюзу. Серед її пріоритетів – Україна
Чеська Республіка з 1 липня перейняла керівництво Радою Європейського союзу на тлі історичних викликів, з якими зіткнувся блок: російської агресії проти України з її наслідками для енергетичного та продовольчого ринків, економічних проблем та пандемії, що триває.
Востаннє Чехія обіймала шестимісячне ротаційне президентство в Раді в 2004 році, у свій перший рік після приєднання до ЄС.
Очікується, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала зустрінуться 1 липня в замку Літомишль на схід від Праги, щоб відзначити передачу головування.
Прага визначила своїми пріоритетами війну в Україні та її наслідки, в тому числі масовий приплив біженців та енергетичну безпеку, оскільки більша частина континенту намагається прискорити відмову від російського газу та нафти.
Гаслом чеського головування є «Європа як завдання» – це цитата покійного письменника-дисидента та героя «оксамитової революції» тодішньої Чехословаччини Вацлава Гавела.
Чеські регіональні та державні установи провели церемонії вночі напередодні, щоб відзначити передачу.
Країна, що головує в Раді ЄС, планує численні зустрічі на рівні міністрів і принаймні один саміт 27 глав держав і урядів Європейського союзу.
Уряд РФ вніс до Держдуми законопроєкт, який змушує бізнес працювати на армію
Російський уряд вніс до Держдуми РФ законопроєкт про «спеціальні економічні заходи» при «контртерористичних й інших операціях» за межами Росії. Документ опублікований у базі нижньої палати парламенту Росії. Він підписаний прем’єром Михайлом Мішустіним.
Документ пропонує внести зміни до закону «Про оборону» і Трудового кодексу Росії. Згідно із законопроєктом, для забезпечення проведення «операцій збройних сил РФ, інших військ, військових формувань і органів» за кордоном російський уряд може ухвалювати «рішення про введення спеціальних заходів у сфері економіки».
Серед запропонованих заходів – «тимчасове розконсервування мобілізаційних потужностей і об’єктів», «розбронювання матеріальних цінностей державного резерву», а також понаднормова робота в «окремих організаціях». Йдеться про переробки, роботу в нічний час, вихідні і святкові дні, а також про надання щорічних оплачуваних відпусток.
Законопроєкт також передбачає, що юридичні особи «незалежно від їхньої організаційно-правової форми і форми власності» не мають права відмовлятися від укладання контрактів у рамках держзакупівель або держоборонзамовлення, якщо йдеться про товари, роботи або послуги, необхідні для забезпечення проведення операцій за кордоном.
У поясненні до законопроєкту сказано, що в умовах «спецоперації» (так в Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну) виникає «короткострокова підвищена потреба ремонту озброєння і військової техніки». З огляду на санкції потрібно «тимчасово зосередити зусилля в окремих галузях».
За даними аналітичного проекту Oryx, який збирає інформацію про військові втрати за фотографіями і відеоматеріалами, за час повномасштабної війни Росія втратила 4462 одиниці техніки.
Підготовка трьох «Байрактарів» для безоплатної передачі Україні завершується – посол
Посол України в Туреччині Василь Боднар повідомив, що завершується підготовка трьох літаків Bayraktar Tb2 для безоплатного постачання в Україну в межах кампанії «Народний Байрактар».
«Слова з ділом не розходяться – завершується підготовка трьох літаків Bayraktar Tb2 для безкоштовного постачання до України у рамках кампанії «Народний Байрактар», – написав Боднар у твітері.
Наприкінці червня компанія Baykar заявила, що надасть безкоштовно Україні три безпілотники, на які раніше збирали кошти українці.
У Маріуполі виявили «нову братську могилу», під завалами понад 100 тіл – радник мера
В окупованому військами РФ Маріуполі під завалами виявили «нову братську могилу», де перебуває понад 100 тіл, повідомив радник мера міста Петро Андрющенко.
«Сумні знахідки щотижня. Нова братська могила під завалами на Лівобережжі. Вулиця Київська 53. Знов понад 100 тіл людей з кінця лютого. Окупанти поруч розбирають завали, знову про перепоховання не йдеться. Люди фактично продовжують жити в склепах», – написав він у телеграмі 1 липня.
За його словами, ексгумація фактично зупинена.
«Окупаційна влада настільки захопилася створенням картинки відновлення, що до перепоховань руки не дійшли. Тимчасові вуличні могили потрохи перетворюються в постійні. Центральний район. Вул. Котляревского 8-а в двох кроках від «гуманітарного штабу» могили з квітня. Досі», – додав Андрющенко.
Перевірити ці дані з незалежних джерел наразі неможливо.
Мер Маріуполя Вадим Бойченко повідомляв у травні, що тільки в цьому місті внаслідок дій російських військ загинули понад 20 тисяч цивільних.
СБУ почала розслідування ракетного удару на Одещині, число жертв зросло до 19
Кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару по Одещині у ніч на 1 липня зросла до 19, серед них – дві дитини, повідомили у Службі безпеки України. Крім того, 38 людей поранені, зокрема шестеро дітей і вагітна жінка. З-під завалів врятували вісьмох людей.
Раніше повідомляли про 18 загиблих.
Як повідомив голова СБУ Іван Баканов, Служба безпеки «невідкладно розпочала розслідування» ракетного обстрілу цивільних об’єктів в Одеській області.
«Наразі на місці воєнного злочину окупантів уже працюють слідчі Служби безпеки. Провадження відкрито за ч.2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни). Ракетний удар окупанти завдали вночі літаками стратегічної авіації «Ту-22» – ворог вдарив трьома ракетами Х-22 по дев’ятиповерховому житловому будинку і двох базах відпочинку у Білгород-Дністровському районі», – повідомили в СБУ.
За повідомленням, у багатоквартирному будинку повністю зруйновано цілий під’їзд. Рятувальні роботи тривають.
«Окупанти не можуть перемогти на полі бою, тож вдаються до підлого вбивства мирного населення. Після того, як ворога вибили з острова Зміїний, він вирішив відповісти цинічним обстрілом цивільних об’єктів. Цим самим Росія вкотре підтвердила статус країни-терориста. Для неї база відпочинку – така ж ціль, як і військова база. Мета РФ – буквальне знищення України і наших громадян», – заявив голова СБУ Іван Баканов.
Ракетний удар війська РФ здійснили у ніч на 1 липня. В оперативному командуванні «Південь» заявили, що російські літаки стратегічної авіації Ту-22 вдарили з напрямку Чорного моря: трьома ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок і базу відпочинку.