Україна закупить у Польщі 100 БТР «Росомаха» – Моравецький
Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький повідомив, що Україна закупить у Польщі 100 бронетранспортерів «Росомаха».
«Українська армія закупить у нас 100 «Росомах», які виробляють у Семяновицях-Шльонських. «Росомахи» – це бронетранспортери найвищого класу», – написав Моравецький у твіттері 1 квітня.
Він додав, що покупка буде оплачена за кошти ЄС і США.
У березні голова польського уряду заявив, що Польща може надати Україні свої винищувачі МІГ протягом 4-6 тижнів.
Раніше цього тижня міністр оборони України Олексій Резніков на зустрічі з представниками ЄС заявив, що у рамках підготовки до контрнаступальної операції Україні необхідні «насамперед важка техніка і підготовлені резерви».
Міноборони: за добу через агресію Росії загинули 7 цивільних, 12 – поранені
Сім цивільних жителів загинули в Україні через російські обстріли за минулу добу, ще 12 – були поранені, такі дані Ситуаційного центру Міністерства оборони України 1 квітня наводить Military Media Center, медійний майданчик Сил оборони і безпеки України.
За повідомленням, протягом минулої доби російські війська обстріляли територію дев’яти областей України.
«Загалом із різних видів озброєння (міномети, танки, артилерія, РСЗВ, ЗРК «С-300», ОТРК «Іскандер-М», БПЛА, тактична авіація) здійснено обстріли 100 населених пунктів, підтверджено ураження 45 об’єктів інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони не навели назви областей, в яких загинули і були поранені люди.
Водночас у Херсонській обласній військовій адміністрації повідомили, що за добу через 54 російські обстріли в області загинули три людини, двоє – були поранені. А за даними голови Донецької ОВА Павла Кириленка, в області протягом минулої доби загинули двоє людей (жителі Авдіївки), поранені троє цивільних жителів.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 26 березня підтвердило загибель 8 401 і поранення 14 023 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
З 1 по 26 березня в організації зафіксували дані про загибель 159 людей і поранення 485.
В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
У СБУ підтвердили оголошення підозри митрополиту УПЦ (МП) Павлу і обшуки в нього
Служба безпеки України 1 квітня офіційно підтвердила повідомлення підозри митрополитові УПЦ (МП) Павлу (Лебедю) і обшуки в нього вдома, про що раніше Радіо Свобода повідомили джерела в правоохоронних органах.
У СБУ заявили, що зібрали «обґрунтовану доказову базу щодо причетності колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври до розпалювання релігійної ворожнечі, виправдовування і заперечення збройної агресії РФ проти України».
«Зокрема, встановлено, що Лебідь у своїх публічних виступах неодноразово ображав релігійні почуття українців, принижував погляди вірян інших конфесій і намагався сформувати ворожі настрої до них, а також робив заяви, які виправдовували чи заперечували дії країни-агресора. Це підтвердила й ініційована Службою безпеки судово-лінгвістична експертиза», – йдеться в повідомленні.
Голова СБУ Василь Малюк заявив, що нині «ворог намагається використати церковне середовище для просування своєї пропаганди та розколу українського суспільства».
У СБУ підтвердили підозру митрополитові за двома статтями Кримінального кодексу:
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань
- виправдовування, заперечення збройної агресії Росії проти України, глорифікація її учасників.
«Наразі за місцями проживання і тимчасового перебування фігуранта проводяться слідчі дії. Заходи з викриття правопорушення проводили за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора», – повідомили в СБУ.
Інформації про допит, на який, за даними УПЦ (МП), нібито викликали митрополита Павла, чи про можливе обрання йому запобіжного заходу, в СБУ не навели.
У Службі безпеки нагадали, що минулого року почали «комплексні контррозвідувальні та безпекові заходи (понад 40)» у церковному середовищі УПЦ (МП), які відбувалися «для припинення деструктивної діяльності проросійськи налаштованого духовенства».
У результаті проведених заходів, кажуть у СБУ, відкрили 61 кримінальне провадження стосовно 61 священнослужителя, загалом суди вже винесли сім вироків стосовно окремих кліриків, «які стали на бік ворога», зокрема двоє з них були використані в обміні на українських військовослужбовців.
Крім того, як повідомили в СБУ, за матеріалами спецслужби запроваджені санкції стосовно 17 функціонерів УПЦ (МП), а майже 250 клірикам Російської православної церкви заборонено в’їзд в Україну.
«Також припинено громадянство України 19 священнослужителям УПЦ, громадянам країни-агресора, ініційовано примусове повернення до країни походження клірикам церкви, 2 громадянам РФ», – йдеться в повідомленні.
У СБУ наголосили, що в своїй діяльності дотримуються «принципу неупередженості до діяльності будь-якої релігійної конфесії» і поважають право кожного громадянина на свободу світогляду і віросповідання, як це визначено Конституцією України.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
Росія з 1 квітня перебрала головування в Раді безпеки ООН
Росія з 1 квітня починає головувати в Раді безпеки ООН, замінивши Мозамбік.
Представники Росії почнуть визначати питання порядку денного на засіданнях Радбезу ООН впродовж календарного місяця.
У Росії вже заявили, що в квітні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров головуватиме на відкритих дебатах в Раді безпеки ООН, які стосуватимуться принципів статуту організації.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба раніше назвав головування Росії «поганим жартом».
Водночас перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в ефірі програми «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заявив, що протест української делегації проти головування Росії у Раді безпеки ООН буде неефективним.
Росія є одним із постійних членів Ради безпеки ООН разом із Китаєм, Великою Британією, Францією і Сполученими Штатами Америки.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в грудні 2022 року повідомив, що Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради безпеки ООН і Організації загалом.
Поліція: одна людина загинула, одна – поранена через ймовірний вибух гранати у квартирі у Львові
У Львові одна людина загинула, ще одна – була поранена після того, як в одній із квартир, за попередніми даними, вибухнула граната, повідомили в місцевій поліції.
Інцидент стався пізно ввечері 31 березня в одному з помешкань у багатоквартирному будинку на вулиці Замарстинівській.
«Як встановили правоохоронці, у квартирі вибухнула граната, ймовірно, РГН. Внаслідок вибуху гість, 44-річний мешканець Чернігова, отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, а господар помешкання, 52-річний львів’янин, госпіталізований із важкими травмами», – йдеться в повідомленні.
Слідчі відкрили кримінальні провадження за статтями «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» і «умисне вбивство».
Розслідування триває.
ОГП: в Україні зросла кількість загиблих і постраждалих через війну РФ дітей
В Україні станом на ранок 1 квітня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії загинули, за даними ювенальних прокурорів, 467 дітей, щонайменше 944 – зазнали поранення різного ступеню тяжкості, повідомив Офіс генерального прокурора.
«31 березня внаслідок артилерійського обстрілу ворогом міста Авдіївка Донецької області загинув 5-місячний хлопчик. 28 березня внаслідок обстрілу військами держави-агресора села Колісниківка Харківської області поранено 13-річного хлопчика», – уточнили в ОГП.
Напередодні повідомляли про 466 загиблих і 943 поранених дітей.
В ОГП наголошують, що наведені цифри – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 26 березня підтвердило загибель 8 401 і поранення 14 023 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
З 1 по 26 березня в організації зафіксували дані про загибель 159 людей і поранення 485.
В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Росія тримає 12 «Калібрів» на чергуванні в Чорному морі – ВМС
Росія станом на ранок 1 квітня тримає на бойовому чергуванні в Чорному морі шість своїх кораблів, із яких два – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 12 ракет, повідомили Військово-морські сили України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – до семи ворожих кораблів, з них три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 20 ракет», – йдеться в повідомленні.
31 березня в Чорному морі чергували десять російських кораблів, серед яких був один підводний ракетоносій із чотирма «Калібрами».
Британська розвідка проаналізувала перебування Герасимова на посаді командувача військ РФ в Україні
Розвідка Великої Британії проаналізувала перебування на посаді командувача російських військ в Україні начальника російського Генштабу Валерія Герасимова, заявивши, що за цей час війська РФ досягли «незначних успіхів ціною десятків тисяч втрат».
«Перебування Герасимова на посаді характеризувалося спробами розпочати загальний зимовий наступ із метою поширення російського контролю на весь Донбас. Вісімдесят днів по тому стає все більш очевидним, що цей проєкт провалився. На кількох напрямках фронту на Донбасі російські війська досягли лише незначних успіхів ціною десятків тисяч втрат, значною мірою змарнувавши свою тимчасову перевагу в особовому складі, отриману в результаті осінньої «часткової мобілізації», – йдеться в повідомленні.
«Після десяти років роботи начальником Генштабу Росії існує реалістична можливість того, що Герасимов виходить за межі того, наскільки довго політичне керівництво Росії толеруватиме невдачі», – додали в розвідці.
11 січня 2023 року командувачем Об’єднаного угруповання російських військ, які ведуть війну в Україні, став начальник Генштабу збройних сил РФ Валерій Герасимов. На цій посаді він змінив Сергія Суровікіна, який став одним із трьох заступників Герасимова.
Україна і Захід оцінили такі кадрові зміни, як свідчення проблем всередині російського війська і «системні виклики» у війні для Росії.
УПЦ (МП): митрополита Павла викликають на допит
Митрополита УПЦ (МП) Павла викликають на допит до правоохоронних органів на 12:00 1 квітня, йдеться в повідомленні на сайті Києво-Печерської лаври.
Після цього буде вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу, додали в УПЦ (МП).
Там також повідомили, що в будинку митрополита проходять обшуки, а йому вручили підозру.
Раніше джерело в правоохоронних органах повідомило Радіо Свобода, що Павла підозрюють за двома статтями Кримінального кодексу України:
- 161 – «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками»
- 436-2 – «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».
Офіційно правоохоронні органи ситуацію поки не коментували, інформацію про планований допит не підтверджували.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
«Незнайомі люди тиснуть руку, дякують». Як кримський татарин, грузин та білорус воюють за Україну
Комусь із них – лише 30, комусь – під 60. Хтось мав бойовий досвід, бо брав участь у війнах проти Росії разом з представниками свого етносу на батьківщині, а хтось узяв зброю в руки вперше лише 24 лютого 2022 року. Але в усіх у них схожа мотивація: допомогти Україні виборювати її незалежність і територіальну цілісність.
Радіо Свобода записало історії трьох бійців різних національностей, які воюють за Україну. Читайте і дивіться за лінком
У митрополита УПЦ (МП) Павла проводять обшуки
Вдома у митрополита УПЦ (МП), донедавна намісника Києво-Печерської лаври Павла (Лебедя) 1 квітня проводять обшуки, повідомило Радіо Свобода джерело в правоохоронних органах.
За даними джерела, слідчі дії ведуть за підозрою митрополита за двома статтями Кримінального кодексу України:
- 161 – «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками»
- 436-2 – «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».
Інших подробиць у правоохоронних органах не навели, пообіцявши оприлюднити офіційну інформацію найближчим часом.
Раніше російське державне агентство «РИА Новости» оприлюднило звернення Павла, в якому він повідомив про обшуки.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
Кремль, ймовірно, вирішив оприлюднити нову концепцію зовнішньої політики напередодні початку головування Росії в Раді безпеки ООН, щоб створити інформаційні умови для майбутніх зусиль в ООН, спрямованих на формування антизахідної коаліції, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Раніше президент РФ Володимир Путін використовував зустрічі з президентом Китаю Сі Цзіньпіном 20-22 березня, щоб посилити спроби риторично згуртувати решту світу проти Заходу, і новий документ, ймовірно, має на меті підтримати спроби Кремля активізувати пропозиції країнам щодо формування антизахідного блоку. ISW вважає, що пропозиція Путіна сформувати антизахідний блок під час візиту Сі до Москви не була сприйнята позитивно, оскільки Сі відмовився підтримати вигаданий Путіним геополітичний конфлікт із Заходом», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що зменшення економічної потужності Росії і деградація її військових зусиль в Україні «продовжують пропонувати мало стимулів» для країн, щоб виявляти серйозний інтерес до пропозиції.
Президент Росії Володимир Путін 31 березня затвердив нову концепцію зовнішньої політики, в якій Росія «не вважає себе ворогом Заходу» і є «оплотом русского міра». Про це йдеться в указі, розміщеному на сайті Кремля. Особливе місце у концепції приділено взаєминам із західними країнами.
Росія, як стверджується в документі, «не вважає себе ворогом Заходу, не ізолюється від нього, не має щодо нього ворожих намірів, розраховує на усвідомлення ним безперспективності конфронтації з Росією». Водночас, згідно з концепцією, «Росія має намір приділяти пріоритетну увагу усуненню рудиментів домінування США та інших недружніх держав у справах світу».
У Кремлі також зазначили, що «розглядають США як організатора та виконавця агресивної антиросійської політики, джерело ризиків для її безпеки». Автори документа вважають, що «відмова від антиросійської політики та велика самостійність від США сприятливо позначилися б на безпеці та добробуті європейських країн».
Росія грубо порушила міжнародне право, коли окупувала Крим, надала підтримку бойовикам на Донбасі, а торік здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Більшість країн Заходу засудили це посягання на територіальну цілісність України, що потягнуло за собою численні воєнні злочини з боку РФ. Москва усе це заперечує і продовжує агресивну війну проти України.
З 1 квітня починається головування Росії в Раді безпеки ООН. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже назвав це головування «поганим жартом».
Росія є одним із постійних членів Ради безпеки ООН разом із Китаєм, Великою Британією, Францією і Сполученими Штатами Америки.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в грудні 2022 року повідомив, що Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради безпеки ООН і Організації загалом.
План Москви і заяви Лукашенка та Орбана. Кремль боїться контрнаступу ЗСУ?
Під час свого виступу із посланням білоруському народу Олександр Лукашенко майже половину часу говорив про війну в Україні, погрожував та виступав із… миротворчими пропозиціями.
За словами Олександра Лукашенка, альтернативою використанню Росією «всієї своєї могутності» мають стати переговори без попередніх умов, які зафіксують припинення вогню та розведення військ.
Важко уявити собі, що Лукашенко виступив із цими ініціативами самостійно, без погодження з Кремлем. Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
Втрати Росії в Україні сягнули майже 174 тисяч військових
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України 173 990 своїх військових, 630 із них – загинули протягом останньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 3616 (один – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 6981 (+4)
- артилерійські системи – 2683 (+8)
- РСЗВ – 527 (+1)
- засоби ППО ‒ 279 (+1)
- літаки – 306
- гелікоптери – 291
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2248
- крилаті ракети ‒ 911
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5528 (+7)
- спеціальна техніка ‒ 296 (+2).
Раніше цього тижня заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що втрати російських сил «у рази більші» за українські.
Зокрема, за даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
«Якби Ірпінь не витримав – не було б столиці». Окупація та важкі бої за місто. Фільм Радіо Свобода
10 хвилин. Така відстань автівкою від Києва до Ірпеня. 10 хвилин відділяли російська війська від того, щоб розпочати масштабні бої з участю піхоти, танків, артилерії вже в українській столиці.
Російський наступ, удар щонайменше семи батальйонно-тактичних груп – а це тисячі професійних військових – відбили підрозділи ЗСУ, яких було у кількадесят разів менше за противника, ірпіньські тероборонівці, що здебільшого вперше взяли до рук зброю, і волонтери, які допомогали усім, чим могли.
Фільм Радіо Свобода розповідає про це, про людей, які пережили окупацію, рятували інших і боролися за звільнення Ірпеня Дивіться за лінком
Після перемоги: Давід Стулік про «загрозу існування двох країн в рамках єдиної України»
Що очікує на Україну після перемоги? Які найбільші виклики реінтеграції звільнених після тривалої окупації територій? Чи змінилося ставлення європейців до агресії РФ після понад року повномасштабного вторгнення до України? Чи російська пропаганда досі працює в Європі?
Про це та інше – в інтерв'ю Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів старший аналітик дослідницького центру «Європейські цінності» в Празі Давід Стулік. Читайте про це за лінком
NYT: українських в’язнів у РФ затримали відразу після звільнення
Групу українських в’язнів, які були примусово вивезені до Росії з окупованих територій, відразу після звільнення затримали за порушення міграційного законодавства. Про це пише The New York Times. Газета наводить коментарі ув’язнених із Херсона і Херсонської області, яких перемістили до російських в’язниць, коли область перебувала під контролем російських військ.
В’язні повідомляють, що під час окупації їх перевезли на території Росії й окупованого Криму відбувати залишок терміну. Однак після закінчення термінів багато хто з них був затриманий відразу після виходу. Російська поліція звинуватила їх у незаконному перебуванні на території РФ. Звільненим виписали штрафи і відправили їх до депортаційних центрів.
Колишній в’язень Руслан Осадчий, який відбув термін за вбивство, повідомив, що після звільнення російські поліцейські питали його, як він проник до Росії. Осадчий відповів, що російські сили привезли його під конвоєм. «Вони не розуміли, що ми є громадянами іншої країни і не маємо відношення до Росії», – заявив Осадчий.
Колишні в’язні повідомили, що в російських і кримських в’язницях вони зазнавали побиття. Їм пропонували оформити громадянство Росії, але більшість відмовилася. Також вони бачили у російських в’язницях вербувальників ПВК «Вагнер», але ті не виявили інтересу до вербування українських громадян.
За словами засуджених, після початку військових дій у Херсоні та області як мінімум в одній виправній колонії ув’язнених кинули майже напризволяще. Із цим погодилася колишня уповноважена з прав людини в Україні Людмила Денісова, пише NYT. «Йшла війна, на в’язнів не було часу», – сказала вона.
Російська влада не визнає насильницького переміщення українських в’язнів. Воно може розцінюватися як воєнний злочин. Міжнародне право забороняє примусове вивезення людей із окупованих зон. На запити журналістів The New York Times російські офіційні особи не відповіли.
За оцінками української сторони, до Росії були вивезені близько 3500 українських в’язнів, приблизно 2500 із них – із в’язниць і колоній Херсона й області.
Генштаб назвав чотири населені пункти, за які тривають найінтенсивніші бої
Українські військові минулої доби відбили 70 атак російських сил на сході України, найінтенсивніші бої тривають за населені пункти Білогорівка, Бахмут, Авдіївка і Мар’їнка, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 квітня.
«Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках», – додали в командуванні.
Крім того, за даними Генштабу, протягом минулої доби російські війська завдали п’ять ракетних і 16 авіаційних ударів, здійснив 39 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.
«31 березня Російська Федерація завдала чергового ракетного удару по цивільних об’єктах, застосувавши балістичні ракети. Для авіаударів противник також задіяв шість ударних БпЛА типу «Шахед-136». Проте усі вони були знищені нашими захисниками», – йдеться в повідомленні.
У командуванні наголосили, що ймовірність подальших ракетних й авіаційних ударів по всій території України залишається «досить високою».
США не будуть надавати Україні ATACMS, але розглядають інші варіанти – Міллі
США не надають Україні ракети великої дальності ATACMS, а натомість розглядають інші варіанти, щоб надати українським військовим більше можливостей на полі бою, заявив голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі.
За його словами, США мають «відносно небагато» ATACMS, і військові повинні підтримувати власні рівні критичної зброї у своїх запасах.
«Діапазон дії ATACMS більший, але є інші системи, які можуть досягти цього діапазону», – сказав Міллі в інтерв’ю Defense One, повідомляє СNN. – «Є БПЛА, наприклад, які можуть це зробити. Британці мають пару систем. Тож це деякі речі, які ми розглядаємо».
«Зараз ми не надаємо ATACMS», – сказав Міллі, зазначивши, що це політичне рішення.
Ракета ATACMS має радіус дії до 300 кілометрів – це набагато більше, ніж будь-яка система, надана Україні досі.
На початку березня видання Financial Times з посиланням на джерела повідомило, що Росія відмовилася купувати балістичні ракети у Ірану. За даними видання, одним із головних чинників такого рішення Москви стала погроза США забезпечити Київ балістичними снарядами ATACMS з радіусом дії 300 кілометрів. Ці ракети дозволили б досягати будь-якої точки окупованої України, включно з Кримом.
Відповідальні за агресію проти України не повинні залишитися безкарними – Бучанська декларація
Лідери України, Молдови, Словаччини, Словенії та Хорватії підписали в Києві Бучанську декларацію щодо відповідальності за найтяжчі злочини за міжнародним правом, скоєні на території України.
Підписанти документа рішуче засудити тяжкі злочини за міжнародним правом, які були скоєні на території України, включно з масовими вбивствами в Бучі, які стали символом жахіть російської агресії.
«Вирішили висловити підтримку зусиль прокурора Міжнародного кримінального суду та висловити глибоку вдячність за виняткову та важливу діяльність Міжнародного кримінального суду в забезпеченні притягнення до відповідальності винних за скоєння найтяжчих злочинів за міжнародним правом та в запобіганні їхній безкарності, що сприяє стримуванню таких злочинів», – йдеться у декларації.
Представники Молдови, Словаччини, Словенії та Хорватії вітають міжнародну підтримку та зусилля задля забезпечення повної відповідальності за тяжкі злочини за міжнародним правом, скоєні на території України, а також закликають надати максимальну підтримку діяльності Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України (ICPA), створеного на базі Євроюсту для посилення розслідування злочину агресії.
«Вирішили підтвердити, що особи, відповідальні за планування, ведення та скоєння злочину агресії проти України, не повинні залишитися безкарними, і закликати міжнародну спільноту розглянути відповідні заходи, зокрема шляхом створення відповідного механізму правосуддя, з метою забезпечення ефективної відповідальності за злочин агресії, який викликає стурбованість міжнародної спільноти загалом; підтримати створення міжнародного механізму з компенсації шкоди чи збитків, завданих унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України», – додається в документі.
Голови урядів Словаччини, Словенії, Хорватії, а також президентка Молдови 31 березня прибули в Україну. Вони взяли участь у саміті «Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні».
Наприкінці березня 2022 року війська Росії, зазнаючи ударів ЗСУ, відступили з Київської області, зокрема і з Бучі. 31 березня до міста увійшли українські військові, а також журналісти іноземних видань, які задокументували наслідки російської окупації.
За даними Офісу генпрокурора, за 33 дні окупації в Бучанському районі російські війська вчинили більш як 9000 воєнних злочинів: понад 1400 цивільних жителів було вбито, багато з них – закатовано. Серед загиблих – 37 дітей. Ще 52 дітей були поранені.