«Аби документувати злочини та повертати людей». Колишні політв’язні Кремля вирушили в євротур
24 квітня у Празі відбулася дискусія за участі колишніх політв’язнів Кремля Ігоря Козловського, Володимира Жемчугова, Романа Сущенка та Ігоря Гриба. Вони запланували поїздки у три європейських міста – Прагу, Брюссель та Париж, аби напрацювати з політиками алгоритм визволення українців. Тур містами буде тривати до 30 квітня.
«В рамках програми «Голоси окупації» ми приїхали в Чехію, щоб провести тут відповідні заходи. Наступним кроком буде зустріч з чиновниками Європарламенту у Брюсселі та Парижі – усе для того, щоб спонукати країни посилити тиск на РФ», – розповідає голова громадської організації «Платформа звільнення політв’язнів» Ігор Гриб.
ЄС надає Україні додаткові 1,5 мільярда євро макрофінансової допомоги
Європейський союз 25 квітня надав Україні додаткові 1,5 мільярда євро допомоги, повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 25 квітня.
«Сьогодні ми надаємо Україні ще 1,5 мільярда євро в рамках нашого річного пакету макрофінансової допомоги», – заявила вона.
За словами фон дер Ляєн, блок продовжить підтримувати, поміж іншого, роботу інституцій та інфраструктури України.
Міністерство фінансів також підтвердило отримання траншу у вівторок. Як нагадують у Мінфіні, загальний обсяг пільгового фінансування від ЄС за програмою масштабної макрофінансової допомоги на цей рік сягає 18 мільярдів євро. Перші 3 мільярда євро Україна отримала в січні.
«Кошти надаються на безпрецедентно пільгових умовах для України й будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету», – заявили в уряді.
Пакет допомоги Україні на 2023 рік на суму 18 млрд євро – кредити з десятирічним пільговим періодом. Цей пакет допомоги призначений у тому числі для фінансування невідкладних потреб України та відновлення критично важливої інфраструктури країни.
Група Єрмака – Макфола пропонує знизити стелю цін на російську нафту до 45 доларів за барель
Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії Андрія Єрмака та Майкла Макфола запропонувала посилити обмеження цін на російську нафту – про це йдеться в 11-му переліку пропозицій від 24 квітня.
«(Пропонується – ред.) знизити обмеження ціни на нафту до 45 доларів США за барель сирої нафти зараз із цільовою ціною 30 доларів США за барель», – йдеться в документі.
Автори вказують на те, що поточна узгоджена межа ціни на нафту становить 60 доларів за барель, що «значно вище за граничні витрати на виробництво бареля нафти в Росії».
Група закликає також санкційну коаліцію поставити за мету подальше скорочення ліміту до 30 доларів за барель для сирої нафти з відповідним зниженням стелі ціни на нафтопродукти.
Крім того, група пропонує нові заходи з контролю за дотриманням обмеження на ціни. Зокрема, створення реєстру імпортерів нафти, надання сертифікатів, які доводять, що нафту закуплено за ціною нижче ліміту та штрафи за його недотримання.
У січні 2023 року набули чинності обмеження на ціни російської нафти, що експортується танкерами, запроваджені Євросоюзом та країнами-членами Групи семи (G7) у відповідь на російське вторгнення в Україну. Мета санкцій – скоротити валютні доходи Росії, завдяки яким Кремль фінансує війну в Україні.
Згідно з останніми даними, ці санкції мали відчутний ефект, скоротивши нафтові доходи Росії більш ніж на 40 відсотків порівняно з минулим роком. Водночас обсяги експорту нафти з Росії повернулися до довоєнного рівня, повідомила днями Міжнародна енергетична агенція.
У ВМС повідомили про 7 кораблів РФ на чергуванні в Чорному морі
На бойовому чергуванні в Чорному морі станом на ранок 25 квітня перебувають сім російських кораблів, із них два – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – до чотирьох ворожих кораблів, із них три – носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 28 ракет», – йдеться в повідомленні.
Напередодні, за даними ВМС, у Чорному морі чергували чотири російські кораблі, зокрема, два носії ракет.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».
Росія: в Новосибірську виявили масове поховання найманців ПВК «Вагнер»
У російському Новосибірську на Гусинобродському цвинтарі виявлено масове поховання загиблих найманців із ПВК «Вагнер», повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії з посиланням на відео, яке видання отримало від неназваного джерела.
На відео видно десятки могил осіб, які загинули, судячи з надгробних табличок, у період з листопада 2022 року по січень 2023-го. Майже на всіх могилах лежать вінки із зображенням жовтої зірки і чорного хреста – одного із символів ПВК «Вагнер».
Як зазначає Сибір.Реалії, загиблі поховані у кварталі цвинтаря 7В, який могли виділити спеціально для найманців ПВК. На супутникових знімках минулих років поховань у цій частині Гусинобродського кладовища не було. Джерело редакції, яке виступило на умовах анонімності з міркувань безпеки, також повідомило про новий, поки що порожній квартал цвинтаря поряд із 7В.
Усього Сибір.Реалії вдалося ідентифікувати близько 200 могил у кварталі 7В – серед них є могили людей з інших регіонів Росії.
13 квітня в Генштабі ЗСУ повідомили, що російська армія в районі Бахмута, де тривають жорстокі бої, за два тижні втратила убитими і пораненими майже 4500 «вагнерівців» і військовослужбовців звичайних сил.
Наприкінці березня американський Інститут вивчення війни (ISW), посилаючись на заяви західних високопосадовців, повідомив, що ПВК «Вагнер» і регулярні російські війська могли втратити значну кількість живої сили в районі Бахмута.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих і поранених.
У Криму російські силовики затримали правозахисника після обшуку в його будинку
Російські силовики затримали кримського громадського діяча Абдурешита Джеппарова після обшуку в його будинку, повідомила правозахисна організація «Кримська солідарність».
За словами родичів активіста, силовики прийшли близько 7 :00, забрали у всіх телефони і не дали викликати адвоката.
«Завершився обшук пів години тому. Його забрали. Адвоката викликати не встигли, бо одразу забрали телефони. У будинку на момент обшуку були дружина і 14-річна дочка», – розповіла родичка Джеппарова.
16 березня російські силовики провели обшук у будинку правозахисника, ветерана кримськотатарського національного руху в Білогірську. До Джеппарова не допустили адвокатів. Після обшуку російські силовики відвезли чоловіка до райвідділу поліції.
Пізніше Білогірський районний суд, підконтрольний Росії, заарештував його на 15 діб за звинуваченням у «пропаганді нацистської атрибутики чи символіки» у соцмережах.
МЗС України і представництво президента України в АР Крим закликали звільнити Абдурешита Джеппарова.
31 березня він вийшов на свободу після 15 діб адміністративного арешту.
Суд арештував частку Марченко в Запорізькому заводі феросплавів на понад 1 млрд доларів – СБУ
Суд наклав арешт на корпоративні права дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко у металургійному підприємстві «Запорізький завод феросплавів» – про це повідомила Служба безпеки України 25 квітня.
Таке рішення суд ухвалив щодо 13,7% акцій у власності заводу за матеріалами СБУ. За даними відомства, Марченко володіє цими активами через чотири офшорні компанії, їхня загальна вартість перевищує 1 мільярд гривень.
«Запорізький завод феросплавів є монопольним виробником металевого мангану в Україні і входить до списку найбільших металургійних компаній в Європі. Арешт активів убезпечить їх від продажу чи перереєстрації на підставних осіб і в подальшому дозволить передати на користь нашої держави», – йдеться в повідомленні.
Дружину підозрюваного у державній зраді та порушенні звичаїв війни Віктора Медведчука Оксану Марченко оголосили в розшук 11 квітня. Раніше, в березні, СБУ повідомила про арешт її активів на понад 440 мільйонів гривень.
У лютому 2022 року СБУ повідомила Марченко про підозру у фінансуванні дій, спрямованих на повалення конституційного ладу чи повалення державної влади в Україні.
Військовий із Бахмуту заперечив інформацію про відведення сил ЗСУ з міста
У Бахмуті на Донеччині відбувається планова ротація українських військ, заявив молодший сержант гранатометник 5-ої окремої штурмової бригади ЗСУ Юрій Сиротюк, який перебуває в місті, коментуючи в ефірі «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) повідомлення іспанського видання El Mundo.
Напередодні це видання поширило інформацію про те, що ЗСУ вивели з Бахмута основну частину своїх сил. У Генштабі ЗСУ цю інформацію не коментували.
За словами військового, це – «як мінімум дезінформація».
«Солдати – не залізні, ні кіборги, їм треба поїсти, інколи помитися, поспати, що неможливо робити в окопі. Тому ротаційно, перебуваючи пару діб під вогнем, вони можуть виїхати, помитися і повернутися назад», – каже Сиротюк.
Однак, за його словами, не відбувається і посилення резервами, оскільки ті частини, які формуються, мають готуватися до наступу, тому їх не треба виснажувати міськими боями.
Про те, що ситуація в Бахмуті залишається напруженою, 23 квітня повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. Українські військові, за його словами, не лише обороняють місто, але й здійснюють контрнаступальні дії.
5 квітня президент України Володимир Зеленський під час візиту до Польщі заявив, що ситуація в Бахмуті на Донеччині залишається найскладнішою на фронті, але українські сили перебувають у місті, а загарбники його не контролюють.
Водночас, за словами Зеленського, «якщо буде момент іще гарячіших подій і небезпека, що ми можемо втратити особовий склад через оточення, обов’язково будуть відповідні правильні рішення генерала на місці».
FT: Японія і ЄС виступили проти ідеї США заборонити експорт до Росії
Представники Європейського союзу і Японії виступили проти пропозиції США до країн «Групи семи» (G7) заборонити весь експорт товарів до Росії, пише The Financial Times.
«Це просто нездійсненно», – цитує видання одного з неназваних чиновників, який брав участь у підготовці саміту G7 у Хіросімі 19-21 травня.
Раніше агентство Bloomberg повідомило, що країни «Групи семи» обговорюють запровадження ембарго на експорт до Росії. Це повністю змінило б чинний санкційний режим, зазначає агентство. Якщо зараз експортувати можна все, що не заборонено санкціями, то за нового підходу під заборону потрапили б уже всі товари, крім тих, для яких буде зроблено виняток.
Напередодні голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Брюссель поки не готовий узгодити новий, 11-ий, пакет обмежень проти Росії. Передбачається, що вони будуть спрямовані на боротьбу зі спробами обійти санкції.
Щоб набути чинності ЄС, нові критерії мають схвалити всі держави – члени європейського блоку.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв не виключив, що повна заборона експорту приведе до виходу Росії з так званої зернової угоди – експорту українського зерна із чорноморських портів.
На даний момент, як пише Bloomberg, санкції майже вдвічі скоротили вартість експорту до Росії з ЄС і «Групи семи». Обмеження накладені різні групи товарів – від електроніки до предметів розкоші. Однак, за даними організації Trade Data Monitor, що базується в Женеві, в Росію продовжують надходити товари з Європи, США, Канади та Японії на суму 66 мільярдів доларів.
Міноборони РФ заявило, що вибухи в Севастополі «ставлять під загрозу» продовження зернової угоди
Міністерство оборони Росії заявило, що продовження зернової угоди перебуває під загрозою через атаки безпілотників в окупованому Севастополі.
У заяві, оприлюдненій пізно ввечері 24 квітня у телеграм-каналі відомства, російське міністерство нагадує, що наприкінці листопада 2022 року Росія зупиняла свою участь в угоді щодо експорту українського зерна Чорним морем – після атаки безпілотників по Криму наприкінці жовтня.
Міноборони РФ стверджує, що зернову угоду було відновлено «тільки завдяки гарантіям Туреччини і письмовим зобов’язанням України» щодо невикористання гуманітарного коридору та українських портів для ведення бойових дій проти Росії.
У російському Міноборони заявляють, що 23 березня і 24 квітня «Україною здійснені повторні атаки пункту базування Чорноморського флоту і цивільної інфраструктури Криму безекіпажними катерами». За версією російського відомства, їх запустили з акваторії порту Одеси, «визначеного для реалізації чорноморської ініціативи».
У заяві Міноборони Росії сказано, що це ставить під загрозу чергове «продовження зернової угоди після 18 травня».
У ніч на 24 квітня у Севастополі пролунало щонайменше два вибухи, повідомили кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Інформацію згодом підтвердив підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв. За його словами, вночі Севастополь атакували надводні дрони.
Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 24 квітня Київ «намагався атакувати» безпілотниками пункт базування Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.
За даними відомства, які цитують російські державні ЗМІ, в атаці брали участь три безекіпажні катери, «всі вони були знищені».
Офіційний Київ прямо не підтверджував причетність до згаданих атак безпілотників. За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська армія й надалі нарощуватиме арсенал БПЛА різних типів, оскільки подібні цілі важко вразити.
В ООН 24 квітня повідомили, що генеральний секретар організації Антоніу Ґутерріш зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і під час зустрічі порушив питання Чорноморської зернової ініціативи з експорту аграрної продукції з українських портів. Він висловив занепокоєння через перешкоди, з якими зіткнувся Спільний координаційний центр, який контролює виконання угоди про ініціативу.
За повідомленням, Ґутерріш передав Лаврову листа для президента РФ Володимира Путіна, «в якому виклав пропозиції щодо руху вперед для вдосконалення, продовження та розширення Ініціативи, враховуючи нещодавно висловлені сторонами позиції та ризики, пов’язані з глобальною продовольчою безпекою».
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков 19 квітня повідомив, що Україна та Туреччина дійшли згоди щодо поновлення інспектування суден, що прибувають до українських портів для завантаження українським зерном.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства. 18 березня дію «зернової угоди» продовжили.
Туреччина, яка є учасником переговорів, заявила, що Росія погодилася підтримати 60-денне продовження зернової угоди. Водночас, за даними Анкари, переговори щодо продовження угоди ще тривають.
Україна казала, що Росія порушує встановлені в угоді про транспортування українського зерна терміни, коли заявляє про строки 60 днів. За словами міністра інфраструктура України Олександра Кубракова, угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів.
Голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш в ефірі Радіо Свобода розповів про ситуацію в Авдіївці, ворожі обстріли, роботу комунальників та про останню дитину в місті, яку переховують батьки, бо не хочуть виїжджати з міста.
Авдіївський напрямок нині один із найгарячіший на фронті.
Читайте за лінком
Удар по Куп’янську: одну загиблу дістали з-під завалів – Синєгубов
Внаслідок удару по центру Куп’янська загинула щонайменше одна людина – про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі Радіо Свобода «Свобода.Ранок».
За його словами, два ракетних удари ракетами типу С-300 влучили в центр міста, в тому числі було влучання в будівлю Краєзнавчого музею. Загинула працівниця музею.
«Одну жінку дістали, на жаль, мертвою з-під завалів. За нашими даними, ще одна людина може перебувати під завалами», – заявив голова області.
Трьох людей госпіталізували, ще семеро постраждалих відмовилися від госпіталізації.
Він додав, що інформація про постраждалих уточнюється, на місці працюють екстрені служби.
Синєгубов назвав Куп’янський напрямок найгарячішим у Харківській області.
«Ворог і надалі чинить фактично терор місцевого населення, оскільки жодних успіхів на фронті на нашому напрямку немає», – додав він.
Напередодні через обстріли Харківщини в Дворічній загинула місцева жителька.
Харківська область фактично щодня зазнає обстрілів російських військ.
На початку вересня 2022 року українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області, у тому числі Вовчанськ і Куп’янськ.
Розвідка Британії прокоментувала втрати Росії у війні проти України
У квітні цього року середньодобова кількість жертв серед російських військових, які воюють проти України, швидше за все, впала приблизно на 30 відсотків, це сталося після надзвичайно великих втрат росіян у січні-березні 2023-го, заявила британська розвідка 25 квітня.
«Цифри, оприлюднені українським Генштабом, свідчать про зменшення середньодобових втрат росіян від 776 у березні до 568 – у квітні. Розвідка не може перевірити методологію України, але загальна тенденція, ймовірно, точна», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в твіттері Міністерством оборони Великої Британії.
У розвідці зауважили, що втрати Росії, швидше за все, зменшилися, оскільки їхня спроба зимового наступу не досягла поставлених цілей, і російські сили зараз зосереджені на підготовці до очікуваних українських наступальних операцій.
У Генштабі ЗСУ заявили, що станом на ранок 25 квітня Росія втратила в Україні 187 770 своїх військових, починаючи від 24 лютого 2022 року.
За останню добу, свідчать ці дані, російські війська втратили близько 690 людей особового складу.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих останнім часом. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Через обстріли є загиблі цивільні на Донеччині та Харківщині – місцева влада
Внаслідок російських обстрілів загинули цивільні в Донецькій області за попередню добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці 25 квітня.
«За 24 квітня росіяни вбили 2 жителів Донеччини – у Шахтарському. Ще 13 людей в області дістали поранення», – заявив він.
Кириленко нагадав, що точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі досі неможливо встановити.
Також загинула мирна жителька на Харківщині, повідомив голова області Олег Синєгубов.
За його даними, напередодні російські війська обстріляли щонайменше 18 населених пунктів у регіоні.
«Після 11:30 ворог бив по селищу міського типу Дворічна Куп’янського району. Під час артилерійського обстрілу, на жаль, загинула 60-річна жінка», – написав він.
Крім того, російські війська 61 раз обстріляли Херсонщину з артилерії, реактивних систем залпового вогню, мінометів, танків, протитанкових ракетних комплексів, безпілотників та авіації, повідомляє обласна військова адміністрація. Зокрема, Херсон зазнавав обстрілів шість разів.
«Минулої доби через російську агресію четверо людей дістали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 9 квітня підтвердило загибель 8 490 і поранення 14 244 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Ґутерріш передав Лаврову листа Путіну щодо зернової угоди
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, повідомляє пресслужба Організації 24 квітня.
За повідомленням, розмова стосувалася України, а також ситуацій у Афганістані та Сирії. Зокрема, Ґутерріш порушував питання Чорноморської зернової ініціативи з експорту аграрної продукції з українських портів. Він висловив занепокоєння через перешкоди, з якими зіткнувся Спільний координаційний центр, який контролює виконання угоди про ініціативу.
«Він (Ґутерріш – ред.) передав міністру закордонних справ листа президенту Володимиру Путіну, в якому виклав пропозиції щодо руху вперед для вдосконалення, продовження та розширення Ініціативи, враховуючи нещодавно висловлені сторонами позиції та ризики, пов’язані з глобальною продовольчою безпекою. Подібний лист було адресовано двом іншим підписантам угоди (Україні та Туреччині – ред.)», – заявляють у ООН.
Як додає Організація, Ґутерріш взяв до відома «стурбованість» Росії щодо виконання Меморандуму з Росією про просування російських харчів і добрив на світові ринки.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков 19 квітня повідомив, що Україна та Туреччина дійшли згоди щодо поновлення інспектування суден, що прибувають до українських портів для завантаження українським зерном.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства. 18 березня «зернову угоду» продовжили ще на 120 днів.
Армія Росії втратила майже 700 військових за добу – Генштаб
Російські війська втратили близько 690 людей особового складу за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 квітня.
За оцінками командування, загалом російська армія втратила близько 187 770 військових, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Також штаб оновив дані про втрати російської техніки:
- 3 688 танків (+5 за останню добу)
- 7 151 бойова броньована машина (+12)
- 2 863 артилерійські системи (+14)
- 539 реактивних систем залпового вогню
- 291 засіб протиповітряної оборони (+2)
- 308 літаків
- 294 гелікоптери
- 2 437 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+24)
- 911 крилатих ракет
- 18 кораблів і катерів
- 5 784 автомобілів і автоцистерн (+31)
- 345 одиниць спеціальної техніки (+6)
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Чи потрібен План дій щодо членства на шляху України в НАТО?
В Україні відбуваються дискусії щодо того, чи потрібно прагнути отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) на шляху до НАТО. ПДЧ як проміжний етап зафіксований в рішеннях Бухарестського саміту НАТО 2008 року.
Нині – на тлі того, як швидко членство в НАТО отримала Фінляндія і може отримати Швеція – в Україні все гучніше лунають голоси: йти до НАТО теж без ПДЧ, як і скандинавський дует. Окрім того, немає спільної думки, чи членства в НАТО треба вимагати для ще воюючої України, чи вона могла б його отримати вже після війни і очікуваної, найбільше українцями, перемоги. Читайте про це за лінком
Росія може захотіти наступати «на деяких ділянках», коли погода покращиться – Кірбі
Російські сили можуть відновити наступальні дії в Україні з потеплінням – таку думку висловив в інтерв’ю «Голосу Америки» речник Ради національної безпеки Джон Кірбі 24 квітня.
«Ми знаємо, що навесні, коли погода покращиться – а вона вже починає покращуватися – можна очікувати, що росіяни захочуть піти в наступ на деяких ділянках. Ми не знаємо точно, де і як вони це зроблять, але ми хочемо бути впевнені, що українці здатні краще захищатися від цього», – заявив він.
Водночас, якщо українські війська вирішать провести власні контрнаступальні операції, вони повинні мати відповідні можливості, додав Кірбі.
«Ми розвиваємо потужності, які надаємо Україні», – додав представник Ради нацбезпеки.
Кірбі назвав серед потреб Збройних сил України бронетехніку, артилерію, протиповітряну оборону, матеріально-технічне забезпечення:
«Це справді життєва сила будь-якої армії в польових умовах – як утримати її в бою, як її підтримувати, як отримати запчастини, їжу, воду та паливо, речі, необхідні для безперервної роботи. Тож це має бути серед пріоритетів також».
Днями міністр оборони ЕстоніїХанно Певкур припустив, що «найбільшою перешкодою» для початку контрнаступу Збройних сил України є дощова погода.
У лютому керівник ГУР Міноборони заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Пригожин критикує нові військові компанії, пов’язані з урядом Росії – ISW
Засновник приватної військової компанії «Вагнер» Євген Пригожин почав «інформаційну операцію з підриву довіри» до інших пов’язаних із російським урядом ПВК – про це йдеться в останньому звіті американського Інституту дослідження війни (ISW) від 24 квітня.
ISW вказує на критичні заяви Пригожина, спрямовані на підрозділи «Потік» і «Олександр Невський», які він назвав «міні-ПВК».
За даними Інституту, батальйон «Потік» є одним із трьох добровольчих підрозділів російської державної енергетичної компанії «Газпром» і підпорядковується ПВК «Редут» Міноборони.
«Пригожин заявив, що ці підрозділи мають прикривати фланги «Вагнера», і запитав, як вони можуть вести бойові дії, якщо їм бракує належного забезпечення та озброєння. Пригожин також розкритикував загальне поширення таких ПВК, що, ймовірно, свідчить про те, що він розглядає ці нові організації як конкурентів «Вагнера», – йдеться в звіті.
Інститут цитує дані «пов’язаних із «Вагнером» джерел», за якими вагнерівці поставили перед «Потоком» завдання захищати певні щойно захоплені позиції, але «Потік» нібито їх залишив і дозволив українським військам відбити цей район. При цьому, ймовірно, найманці цієї ПВК звинуватили керівництво «Газпрому» та «Редут» у поганому забезпеченні.
У відповідь деякі російські «військові блогери» розкритикували «Потік» за ці звинувачення і приписали їхні невдачі статусу добровольців.
«Заяви військових блогерів і Пригожина вказують на те, що «Вагнер» має повноваження над підприємствами, які належать російському Міноборони, що, у свою чергу, свідчить про те, що Пригожин відновив деяку прихильність Кремля», – висновують дослідники.
Раніше в квітні ISW припустив, що Євген Пригожин міг знову завоювати прихильність Володимира Путіна через небажання останнього посилювати мобілізацію та неспроможність російських звичайних військових виконати завдання, поставлені під час зимового наступу на Донбасі.
Сили оборони відбили 43 атаки російських військ на Донбасі за добу – Генштаб
Російські війська завдали шести ракетних та 62 авіаційних ударів по українських позиціях та цивільних об’єктах, а також здійснили 70 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 25 квітня.
Основні зусилля російська армія продовжує зосереджувати наступальні зусилля на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
«Підрозділами сил оборони України протягом минулої доби було відбито 43 атаки противника на зазначених ділянках фронту. Найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку», – йдеться в повідомленні.
На Куп’янському напрямку російські війська продовжують фортифікаційне обладнання позицій на деяких ділянках, на Лиманському наступальних дій не фіксували.
«Тривають важкі бої за місто Бахмут. До того ж, протягом минулої доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населених пунктів Новомаркове та Хромове», – повідомляє командування.
Генштаб фіксує, що російські війська продовжують використовувати медичні заклади на окупованій Луганщині. Зокрема, у місті Хрустальний «окупанти розгорнули військовий шпиталь на території міської лікарні», йдеться в зведенні.
Командування звітує про дев’ять ударів по місцях зосередження російського особового складу і військової техніки, а також про три удари по зенітно-ракетних комплексах і збиття 10 безпілотників різних типів.