Міноборони РФ заявило про атаку БПЛА на Крим
Міністерство оборони Росії повідомило про нічну атаку буцімто безпілотників на окупований Крим. За даними відомства, російська ППО збила на підльоті до півострова вісім дронів.
Крім того, Міноборони стверджує, що вночі в Чорному морі було знищено «три швидкохідні військові катери виробництва США Willard Sea Force з десантними групами ЗСУ, які прямували в напрямку Кримського узбережжя».
Українська сторона не коментувала цю інформацію.
Минулої армія РФ запустила по Україні 33 ударних безпілотники Shahed-136/131. За даними ЗСУ, випустили їх із північного напрямку, а саме з Курська, переважно у бік Київщини, де більшість із них і були знищені.
Регіональна влада у РФ змушена переводити всі ресурси на війну – ISW
Війна Росії проти України все більше обмежує російську місцеву та регіональну владу, яка дедалі більше зосереджуються на здатності генерувати ресурси для цієї війни, пише у своєму черговому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики кажуть, що пригнічується навіть мінімальна довоєнна конкуренція.
«Сезон виборів (президентські вибори у Росії заплановані на 17 березня 2024 року – ред.) є одним із «найконкурентніших» в історії Росії, і йому особливо не вистачає опозиційних альтернатив, особливо тому, що люди все частіше голосують з думкою, що війна в Україні може тривати рік, п’ять років або навіть десять», – йдеться в огляді.
ISW вказує у цьому зв’язку на думку російського політолога Дмитра Лобойка про те, що російські суб’єкти (регіони) нині конкурують за ресурси на основі того, скільки військовослужбовців кожен регіон зміг мобілізувати для війни, мовляв, федеральний уряд виділяє більше ресурсів регіонам, які мобілізували більше особового складу.
У Інституті вивчення війни припускають, що «війна в Україні та триваюче через це виснаження російських регіонів сприяють «більш приглушеній політичній атмосфері всередині Росії».
«ISW раніше зазначав, що російські чиновники, особливо ті, хто пов’язаний із провідною партією «Єдина Росія», схоже, стурбовані впливом війни на електорат під час місцевих та регіональних виборів», – йдеться в огляді.
Американські аналітики додають: «Оскільки війна триває, російським чиновникам, ймовірно, й надалі доведеться балансувати між придушенням внутрішньополітичної опозиції та необхідністю подати уряд як активно залучений до покращення внутрішніх справ».
Близько 500 осіб втратила армія РФ за добу на війні в Україні – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила 268 630 своїх військових, зокрема 490 – за останню добу, повідомив вранці 10 вересня Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат Росії у війні Генштаб наводить такі:
- танки – 4554 (10 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 8755 (+16)
- артилерійські системи – 5811 (+22)
- РСЗВ – 760 (+3)
- засоби ППО – 509 (+1)
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4593 (+5)
- крилаті ракети – 1455
- кораблі /катери – 19
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8338 (+40)
- спеціальна техніка – 872 (+2).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Зведення військових за добу про ситуацію на фронті – відбулося понад 30 бойових зіткнень
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті за минулу добу. Повідомляється, що напередодні відбулося понад 30 бойових зіткнень.
«Сили оборони України продовжують ведення оборонних дій на сході та наступальної операції на півдні України, знищують ворога, крок за кроком звільняють тимчасово окуповані території, закріплюються на досягнутих рубежах», – йдеться у зведенні.
Згідно з повідомленням, на Куп’янському, Лиманському та Бахмутському напрямках війська РФ безуспішно намагалися прорвати оборону ЗСУ в районах Берестового, Оріхово-Василівки, Богданівки. Тривають жорсткі бої в районі Кліщіївки.
«Українські воїни відбили близько 15 атак ворога в районі Мар’їнки. На Мелітопольському напрямку Сили оборони ведуть наступальну операцію, завдають окупаційним військам значних втрат в живій силі та техніці, змушують ворога відходити із займаних позицій», – повідомили у Генштабі.
Розпочалася п’ятсот шістдесят четверта доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
26 із 33 – у Повітряних силах уточнили кількість знищених вночі «шахедів»
Повітряні сили Збройних сил України повідомляють, що минулої ночі було знищено 26 ударних безпілотників Shahed-136/131, запущених Росією із північного напрямку, а саме з Курська.
«Зафіксовано пуски 33 «шахедів» у напрямку Київщини. В результаті бойової роботи силами та засобами Повітряних сил, у взаємодії із протиповітряною обороною інших складових Сил оборони України, знищено 26 Shahed-136/131», – йдеться у повідомленні Повітряних сил.
Раніше у Київській міській військовій адміністрації повідомили про понад 20 збитих дронів, які заходили вночі на столицю групами і з різних напрямків. За повідомленнями, уламки впали у Святошинському, Шевченківському та Подільському районах. Більшість впали на відкриту, незабудована територію. Пошкоджені автомобілі, тролейбусні лінії електропередач, дорожнє покриття. У Подільському районі є один постраждалий.
Понад 20 збитих БПЛА і один постраждалий – влада про наслідки нічної атаки військ РФ по Києву
Цієї ночі армія РФ атакувала Київ безпілотними літальними апаратами Shahed. Як повідомили у Київській міській військовій адміністрації, дрони заходили на столицю групами і з різних напрямків.
«Силами ППО вдалося знищити понад два десятки ворожих БПЛА... Уламки впали в кількох районах столиці. В Шевченківському вони пошкодили квартиру в багатоповерхівці. Але більшість уламків впали на відкриту, незабудована територію. Пошкоджені автомобілі, тролейбусні лінії електропередач, дорожнє покриття. На даний момент відомо про одного постраждалого (без загрози життю)», – зазначили в КМВА.
Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що падіння уламків виявили у Святошинському, Шевченківському та Подільському районах столиці.
«У Подільському районі один постраждалий. Гостра реакція на стрес», – повідомив Кличко у Telegram.
Сьогодні вночі у низці регіонів України оголошувалась повітряна тривога. У Києві вона тривала близько двох годин.
Зміни в мобілізації: омбудсмен пропонує прибрати формулювання «обмежено придатний»
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець запропонував Раді національної безпеки та оборони прибрати формулювання «обмежено придатний».
«Щодо рішення «обмежено придатний»: ми зафіксували дуже багато випадків, коли через корупційну складову були видані довідки громадянам, які не мають вад, не мають проблем зі здоров’ям, як «непридатні», а громадянам України, які мають відкриті проблеми зі здоров’ям, є багаторічні діагнози, їм видали оці довідки «обмежено придатний». Це потребує врегулювання», – розповів омбудсмен.
На думку омбудсмена, громадянин України повинен бути або придатним до виконання військової служби, або непридатним.
«Якщо він, наприклад, в силу свого здоров’я непридатний до виконання бойових задач з автоматом в руках прямо на передовій і в нього є, наприклад, проблеми з хребтом, він може бути в штабі або в складі ракетних військ, може займатись IT (військовим напрямком). Я дав рекомендацію на РНБО, щоб питання обмежено придатний, непридатний чи повністю придатний було врегульоване через військові професії. І таким чином чітко показати громадянину України, якщо він придатний, але в нього є проблеми зі здоров'ям, то він придатний саме для проходження служби у певних військах, які, наприклад, не пов'язані взагалі з передовою», – заявив Лубінець.
Він наголосив, що процедура має відбуватися «максимально прозоро», зрозуміло для громадян та цифровізовано. Крім того, до електронних баз повинні мати доступ громадяни, лікарі та інституції, які здійснюють парламентський контроль. На думку омбудсмена це «унеможливить корупцію та надасть можливість дійсно захищати права громадян, якщо вони порушуються».
Лубінець також поінформував, що наразі вже перевірили 75% ВЛК, решту планують перевірити до кінця вересня.
27 липня Верховна Рада продовжила термін проведення загальної мобілізації і дію воєнного стану в Україні ще на 90 днів, починаючи з 18 серпня.
Востаннє перед цим парламент продовжував термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії у травні – на 90 днів, до 18 серпня.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували.
Повітряні сили попередили про загрозу дронів на Сумщині та Чернігівщині
На Сумщині та Чернігівщині є загроза удару безпілотниками, повідомили Повітряні сили Збройних сил України в ніч проти неділі, 10 вересня.
«Увага! Загроза застосування ворогом ударних БПЛА в Сумській області. Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги – прямуйте в укриття!», – йдеться в повідомленні.
Згодом у Повітряних силах зазначили, що дрони-камікадзе рухаються у сторону Чернігівської області.
Пізно ввечері 5 вересня у Повітряних силах ЗСУ попередили про запуск армією РФ ударних БПЛА у бік південних регіонів України.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння атакують всі регіони України. Останнім часом, в тому числі, Одещину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд Великої Британії вирішив зарахувати російську військову компанію «Вагнер» до списку 79 організацій, що названі терористичними і діяльність яких повністю заборонена. Британські закони передбачають, що майно таких організацій конфісковується, а членство в них, чи співпраця, або дії на їхню підтримку караються – зокрема можливе ув'язнення на термін до 14 років.
Очільниця британського міністерства внутрішніх справ Суелла Браверман назвала ПВК «Вагнер» «військовим інструментом Росії Володимира Путіна», пов’язаним з «насильством, руйнуваннями і варварськими вбивствами».
Браверман подала до парламенту постанову щодо визнання «Вагнера» 6 вересня і очікують, що рішення набере силу закону цього місяця. Читайте про це за лінком
Генсек ООН «абсолютно не розуміє», що відбувається в Україні – Подоляк
справедливим фіналом», зазначив радник Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телемарафону.
Так радник ОП відреагував на слова генсека ООН про те, що «сторони хочуть продовжувати війну». Крім того, Подоляк зазначив, що «ці слова – абсурд».
«Це чітко фіксує позицію Ґутерріша як людини, яка абсолютно свідомо не розуміє, що відбувається в Україні. Абсолютно не зацікавлена у тому, щоб ця війна закінчилась справедливим фіналом. Абсолютно залежна від російської точки зору на цю війну», – додав він.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами, а також наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.
Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України. Cекретар РНБО Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря. Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.
Російські військові вдарили по Нікопольщині, влучили в підприємство – влада
У суботу, 9 вересня, сили РФ знову атакували Нікопольщину, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«За день російська армія цілила по Нікопольщині чотири рази. Обстрілювала її з важкої артилерії та скидала боєприпаси з безпілотника», – йдеться в дописі.
Місцевий чиновник каже, що удари армії РФ прийшлись по Нікополю та Марганецькій громаді – було пошкоджене комунальне підприємство, люди не постраждали.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння завдають ударів по Дніпропетровській області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Шмигаль каже, що на «швидку» відбудову вже спрямували понад 60 млрд гривень
В Україні на «швидку» відбудову вже спрямували понад 60 млрд гривень, розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль на Ялтинській європейській стратегії.
Він зазначив, що українська економіка формується в трьох вимірах: економіка воєнного часу, економіка відновлення та економіка майбутнього.
«Економіка відбудови успішно запустилася і набирає оберти. Понад 60 млрд грн уже спрямовано на швидку відбудову, зокрема на розмінування, відновлення житла людей, відновлення й захист критичної інфраструктури. Працюємо над тим, щоб Росія заплатила за всі руйнування в Україні», – заявив Шмигаль.
За його словами, в Україні «вже працює економіка воєнного часу» і макрофінансова допомога партнерів дає можливість витрачати внутрішні ресурси на армію.
Прем’єр додав, що українська економіка майбутнього ще «кристалізується». Формувати її будуть такі галузі, як військово-промисловий комплекс, будівництво та інфраструктура, аграрний сектор, енергетика, ІТ та машинобудування.
Румунія виявила на своїй території нові фрагменти дрона, схожого на російський – Міноборони
У Міністерстві оборони Румунії 9 вересня розповіли, що «нові фрагменти безпілотника, подібного до тих, що використовувалися російськими військовими для обстрілу українських портів на Дунаї, були знайдені на території країни», пише видання Reuters.
Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що «це свідчить про неприйнятне порушення повітряного простору Румунії».
У своїй заяві Йоганніс сказав, що «він поінформував генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа про уламки безпілотника – другого, що впав на території Румунії цього тижня – і що Столтенберг підтвердив повну солідарність Альянсу з Румунією».
«Ідентифікація румунською владою на території Румунії поблизу кордону з Україною нових фрагментів безпілотника… свідчить про неприйнятне порушення повітряного простору Румунії, країни НАТО, з реальними ризиками для безпеки румунських громадян у цьому районі», – сказав Йоганніс.
Президент Румунії також «рішуче засудив» падіння російських безпілотників, спричинене атаками Росії на українські дунайські порти.
Водночас, ще 5 вересня президент Румунії – члена НАТО – Клаус Йоганніс повторював тези Міністерства оборони цієї країни про те, що жоден безпілотник, зокрема – російський, не впав на території Румунії.
4 вересня українська влада заявила, що російський безпілотник впав на територію Румунії після атак РФ на порт Ізмаїл. У МЗС України навіть заявили про готовність надати відповідні фотодокази. Але влада Румунії інформацію на той час заперечувала. Міністр оборони Ангел Тілвар тоді заявив, що «жодного разу засоби нападу, застосовані Російською Федерацією, не створювали прямих військових загроз території або територіальним водам Румунії».
Наприкінці квітня Міністерство оборони Польщі повідомило, що в місті Замость неподалік Бидгоща знайдено «залишки невпізнаного військового об’єкта». За даними польських ЗМІ, найімовірніше, це була російська ракета, запущена з території Білорусі в бік України ще в середині грудня минулого року.
Якраз тоді під час масованого обстрілу України на радарах був зафіксований об’єкт, що прилетів до Польщі з Білорусі. За повідомленнями, його втратили з поля зору біля міста Бидгоща, а подальші пошуки не дали результатів. Саме в цьому районі згодом знайшли уламки ракети, схожої на російську Х-55. Польська армія таких ракет на озброєнні не має.
Коментуючи той інцидент, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак сказав, що військові йому про це не доповіли.
ЗСУ «мають успіх» у районі Роботиного та Кліщіївки – зведення Генштабу
Збройні сили України продовжують вести наступ на Мелітопольському та Бахмутському напрямках, йдеться в зведенні Генерального штабу ввечері, 9 вересня.
Військові кажуть, що протягом доби відбулось 26 бойових зіткнень.
«Ворог завдав два ракетних, 29 авіаційних ударів, здійснив 14 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах», – зазначили в Генштабі ЗСУ.
Також відомо, що Сили оборони «мають успіх в районах південніше Роботиного та Кліщіївки, закріплюються на досягнутих рубежах, знищують ворога та крок за кроком звільнюють окуповані території».
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала вісім ударів по районах зосередження особового складу озброєння та військової техніки. Підрозділами ракетних військ уражено п’ять артилерійських засобів та один зенітно-ракетний комплекс противника», – підсумували в Генштабі.
У ГУР розповіли, чого чекати від російської армії восени
Армія РФ восени продовжить атакувати територію України, зазначив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
«Чи можуть бути удари? Можуть. Чи намагаються зараз росіяни накопичувати ракети? Намагаються. Чи будуть комбіновані удари? Будуть. Чи будуть вони більш масовані ніж минулої зими? Ні, не будуть», – заявив він.
Юсов додав, що якщо оцінювати, чи буде цей осінньо-зимовий сезон важчим, чи «легшим» у сенсі забезпеченням енергетики – «це насамперед питання до енергетиків та уряду».
«Засобів ППО та ПРО стало більше, з цієї точки зору Україна краще готова до атак. Але зрозуміло, що ураження за минулу осінь та зиму теж були значними», – заявив представник ГУР.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Атаки на енергетичні об’єкти припинилися на початку березня. Водночас споживачі в різних регіонах все ще лишаються без світла через обстріли, які пошкоджують цивільну інфраструктуру.
Сили РФ атакували прикордоння Чернігівщини, чоловік отримав тяжкі поранення – ОГП
Армія РФ знову атакувала прикордонне село на Чернігівщині, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
У відомстві кажуть, що вранці 9 вересня російські війська із застосуванням артилерійського озброєння здійснили обстріл села Костобобрів Семенівської ОТГ.
«У результаті обстрілу тяжкі поранення отримав 68-річний місцевий житель. Його доставлено до лікарні для надання кваліфікованої медичної допомоги», – кажуть в об’єднаній територіальній громаді (ОТГ).
Також відомо про те, що внаслідок атаки були пошкоджені будівлі на території господарства потерпілого.
Війська РФ регулярно з різних видів озброєння обстрілюють Чернігівщину. При цьому Москва продовжує заперечувати обстріли цивільного населення в Україні.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
У Сімферополі палає військова частина: окупанти кажуть про «звичайне побутове загоряння»
На території однієї з військових частин в окупованому Сімферополі спалахнула пожежа, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За словами радника російського голови Криму Олега Крючкова, нібито сталось «звичайне побутове загоряння».
«Працюють два пожежні автомобілі. Пожежу локалізовано», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Місцеві телеграм-канали публікують відео події. Вони також стверджують, що перед загорянням було чути «бавовну».
Редакція Радіо Свобода не може перевірити дану інформацію з незалежних джерел в умовах окупації.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
Скандал з «Юриком». Чи на часі художнє кіно про Маріуполь?
Чому кінострічку «Юрик» про події у Маріуполі розкритикували маріупольці, і як на це відповіли творці фільму? Що найбільше обурило жителів міста, які були там під час блокади? Чи варто знімати художні фільми про війну до її закінчення, і які історії можуть схвально сприйняти глядачі?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте за лінком
Україна розчарована «слабкою» декларацією G20 – МЗС
Міністерство закордонних справ України висловило розчарування «слабким текстом» підсумкової декларації саміту G20 та «запропонувало свій варіант у частині щодо агресії Росії проти України».
«Україна вдячна партнерам, які намагалися включити в текст сильні формулювання. Водночас у частині щодо агресії Росії проти України «Групі двадцяти» немає чим пишатися», – зазначив речник МЗС Олег Ніколенко у фейсбуці.
Він додав, що, «вочевидь, участь української сторони у саміті G20 дозволила б його учасникам краще зрозуміти ситуацію». У цьому контексті речник МЗС акцентував, що принцип «нічого про Україну без України» залишається «ключовим як ніколи».
Речник МЗС також навів фрагмент тексту декларації із виправленнями формулювань «війна в Україні» на «війна проти України», «українська криза» на «російська війна або агресія проти України», «всі країни мають діяти відповідно до Статуту ООН» на «Росія має діяти відповідно до Статуту ООН» тощо.
«Ось як могли б виглядати основні елементи тексту, щоб бути більш наближеними до реальності», – зауважив Ніколенко.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, який зараз у рамках ротації головує в G20, повідомив, що учасникам «Групи двадцяти» вдалося погодити декларацію саміту в Делі, що проходить у ці вихідні. Моді також оголосив про ухвалення документа, головні розбіжності щодо якого пов’язували з російським вторгненням в Україну.
Моді назвав узгодження документа «результатом напруженої роботи».
У декларації йдеться про те, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей і принципів Хартії ООН. Також наголошується, що необхідно утримуватися від погроз та дотримуватися принципу територіальної цілісності та політичної незалежності будь-якої з держав. Окремо наголошується на неприпустимості застосування або погроз застосування ядерної зброї.
Водночас у документі вказано, що є «різні погляди та оцінки ситуації» в Україні.
Агентство France-Presse у зв’язку з погодженням тексту декларації пише, що останніми роками країнам-членам G20 все важче знаходити консенсус, оскільки позиції ключових учасників об’єднання вкрай різняться з таких питань як війна Росії проти України, а також щодо заходів у рамках боротьби зі зміною клімату.
Раніше під час першого дня роботи саміту «Групи двадцяти» у Делі повідомлялося про прийняття до об’єднання Африканського союзу. Тепер у G20 двадцять один учасник, включаючи Євросоюз, який був єдиним повноправним членом-блоком.
На нинішньому саміті G20 не присутні лідери Росії та Китаю – Володимир Путін і Сі Цзіньпін. Замість російського президента на саміт у Делі прибув голова МЗС Сергій Лавров.
Україна домовилася з Японією про початок переговорів щодо гарантій безпеки – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром закордонних справ Японії Йошімасою Хаяші, який перебуває з візитом в Україні, повідомляє пресслужба українського лідера.
Відомо, що вони домовились про початок перемов щодо гарантій безпеки.
«Привітав в Україні міністра закордонних справ Японії Хаяші Йошімасу. Домовилися розпочати переговори щодо двосторонньої угоди про гарантії безпеки в розвиток Декларації G7», – йдеться в повідомленні.
Зеленський подякував міністру за чітку позицію Японії, «яка сьогодні залишається ключовим партнером України в Азії та продовжує підтримку для нашої країни».
Міністр закордонних справ Японії Йошімаса Хаяші відвідує Україну 9 вересня з неоголошеним раніше візитом. Як повідомило Kyodo News, це перший візит міністра закордонних справ Японії в Україну відтоді, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що двосторонній договір із США щодо гарантій безпеки для України має бути схожим на «ізраїльську модель».
Декларація G7 про підтримку України передбачає двосторонні домовленості між Києвом та країнами G7 й іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. Станом на 26 серпня, за словами Зеленського, до цієї декларації приєдналися майже 30 країн.