Диверсанти із РФ намагаються проникнути через кордон по 8-10 разів на місяць – ОК «Північ»
Щомісяця Сили оборони північного напрямку фіксують від восьми до десяти спроб проникнення на територію України диверсійно-розвідувальних груп з території РФ. Вони діють під прикриттям артилерії, однак їхні спроби зазвичай неуспішні. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив Юрій Повх, речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Північного напрямку. Такі спроби фіксуються переважно на кордоні України з Росією, каже він.
«За останні місяці ця цифра коливається від 8 до 10 спроб на місяць. Основні зусилля ворог зосереджує на кордоні України з Росією. Це територіальні межі Сумської та Чернігівської областей. Щодо можливих спроб прориву ДРГ, насамперед ми фіксуємо такі спроби під прикриттям артилерійського вогню. І зазвичай диверсійно-розвідувальним групам не вдається перетнути державний кордон», – сказав речник.
Взимку, за словами військового, діяльність диверсійно-розвідувальних груп ускладнюється через погодні умови. Зокрема, легко розпізнати спроби перетину кордону завдяки слідам на снігу.
«За законами воєнного мистецтва, зимовий період є найскладнішим для ведення бойових дій. Відтак ті, хто є мисливцями, зрозуміють: для диверсійно-розвідувальних груп це не надто сприятливі умови. Утруднюється їх маскування, пересування по території, по слідах можна визначити спроби переходу державного кордону. Отже, зимовий період додає складнощів всім учасникам бойових дій», – зазначив Юрій Повх.
Та попри негоду, каже він, Збройні сили України продовжують охороняти кордон. Повх пояснив, що «зимові холоди – це не привід для розслаблення, бо противник підступний».
«Не повинно нас розслабляти настання зимових холодів. Війська, як і влітку, так і взимку, завжди напоготові. Оскільки всі розуміють, що ворог у нас найгірший, напевно, на цій Землі. Він підступний і буде використовувати будь-які можливості для нанесення шкоди Україні і українським Збройним силам», – заявив військовий.
Раніше командувач Об’єднаних сил ЗСУ заявляв про посилення північного кордону України особовим складом і бойовою технікою задля протидії диверсантам.
Читайте також: Російські диверсанти вночі намагалися перетнути кордон у Чернігівській області – Наєв
Російська влада знову заявляє про збиття безпілотника, який «летів на Москву»
Засоби протиповітряної оборони вранці 29 листопада збили в московському міському окрузі Подольськ безпілотник, що нібито «летів на Москву» – про це заявив мер Москви Сергій Собянін.
Схожу заяву зробило Міністерство оборони Росії. У відомстві стверджують, що це був «український» безпілотник літакового типу.
На місці падіння уламків, за попередніми даними, руйнувань та постраждалих немає, повідомив Собянін.
Українська влада не коментувала ці заяви.
Читайте також: «Важные истории»: депутат Держдуми РФ удочерив викрадену з України дівчинку
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
26 листопада мер Москви заявив про нібито «масовану атаку» безпілотників, як летіли на столицю Росії.
На другий рік російського повномасштабного вторгнення в Україну регіони Росії – і прикордонні, і значно віддалені від української території – регулярно зазнають обстрілів, є руйнування та жертви.
Регіональна влада переважно стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Київ ці повідомлення не коментує.
Прокурорам відомо про 511 дітей, загиблих внаслідок російської агресії
Внаслідок російської агресії в Україні загинули 511 дітей, заявляє Офіс генерального прокурора з посиланням на ювенальних прокурорів вранці 29 листопада.
«Більше ніж 1 659 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. Станом на ранок 29 листопада 2023 року, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 511 дітей загинули та понад 1 148 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Через російські обстріли поранені семеро жителів Донеччини – ОВА
Відомство додає, що триває робота з уточнення цих даних в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
«Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 492, Харківській – 304, Херсонській – 139, Київській – 129, Запорізькій – 100, Миколаївській – 97, Дніпропетровській – 97, Чернігівській – 72, Луганській – 67», – зазначає ОГП.
Напередодні російські війська обстріляли місто Середина-Буда на Сумщині. За даними місцевої влади, загинули троє людей, зокрема – семирічна дівчинка.
Через російські обстріли поранені семеро жителів Донеччини – ОВА
Внаслідок російських обстрілів поранені семеро жителів Донецької області, заявив виконувач обов’язків голови області Ігор Мороз 29 листопада.
«За 28 листопада росіяни поранили сімох жителів Донеччини: п’ятьох у Торецьку і двох у Північному», – заявив він.
За офіційними даними ОВА, від початку повномасштабного вторгнення в області загинули 1 780 цивільних, ще 4 338 зазнали поранень. В цю цифру не входять цивільні жертви в Маріуполі та Волновасі.
Читайте також: Місцева влада повідомила про черговий обстріл передмістя Херсона
Голова Харківської області Олег Синєгубов також повідомляв про обстріли регіону протягом доби, зокрема, Харківського, Чугуївського та Куп'янського районів.
Обстріли пошкодили приватні будинки, адміністративні будівлі, підприємства та заклад освіти. За даними обласної влади, цивільні не постраждали.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Українське командування: армія РФ втратила понад 1100 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 140 людей особового складу за добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 листопада.
Відтак загальні втрати Росії в українському командуванні оцінюють у 327 580 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської армії в техніці:
- 5 538 танків (+15 за добу)
- 10 312 бойових броньованих машин (+27)
- 7 908 артилерійських систем (+32)
- 910 реактивних систем залпового вогню (+3)
- 600 засобів протиповітряної оборони (+3)
- 323 літаків
- 324 гелікоптери
- 5 944 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+39)
- 1 567 крилатих ракет (+2)
- 22 кораблі/катери
- 1 підводний човен
- 10 348 автомобіль і автоцистерн (+46)
- 1 121 одиниць спеціальної техніки (+8)
Штаб додає, що дані уточнюються.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомило, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.
Читайте також: Штаб повідомляє про 87 бойових зіткнень за добу, ЗСУ утримують позиції на лівобережжі Дніпра
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Штаб повідомляє про 87 бойових зіткнень за добу, ЗСУ утримують позиції на лівобережжі Дніпра
Російські війська завдали 14 ракетних та 80 авіаційних ударів по українських позиціях та цивільних цілях, а також здійснили 68 обстрілів із реактивних систем залпового вогню – про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 29 листопада.
За даними штабу, протягом попередньої доби відбулося 87 бойових зіткнень. Авіаційних ударів зазнали Іванівка та Степова-Новоселівка Харківської області, Спірне, Часів Яр і Торецьк на Донеччині, а також Зміївка, Берислав і Козацьке Херсонської області.
Російські війська обстріляли з артилерії понад 100 населених пунктів на півночі, сході та півдні України.
Читайте також: Сили ППО збили 21 «шахед» і дві ракети Х-59 – командування
«В зоні відповідальності ОСУВ «Хортиця» на Куп’янському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії біля Синьківки та Петропавлівки Харківської області, де Силами оборони відбито п’ять атак. На Лиманському напрямку наші воїни відбили чотири атаки окупантів поблизу Тернів Донецької області», – йдеться в зведенні.
Також Сили оборони відбили 16 російських атак поблизу Богданівки, Кліщіївки, Андріївки та Північного на Бахмутському напрямку. Генштаб зазначає, що українські війська «продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах».
«Ворог не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Безуспішними були наступальні дії противника південніше Новокалинового, Степового, Авдіївки, Тоненького та Первомайського Донецької області, де Силами оборони відбито 27 атак. На Мар’їнському напрямку українські захисники відбили 17 атак ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області», – заявляє командування.
Читайте також: «За півтора місяця під Авдіївкою вони втратили все, що можуть зробити за рік»: військовий експерт Крамаров про штурми Росії
Крім того, російські вели «безуспішні штурмові дії» на Шахтарському та Запорізькому напрямках (дев’ять відбитих атак).
ЗСУ також продовжують наступальні дії на Мелітопольському напрямку.
«В зоні відповідальності ОСУВ «Одеса» на Херсонському напрямку Сили оборони надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, продовжують вести контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника», – додає штаб.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили ППО збили 21 «шахед» і дві ракети Х-59 – командування
Російські війська атакували регіони України вночі проти 29 листопада безпілотниками з напрямку російського Приморсько-Ахтарська, а також керованими авіаційними ракетами Х-59 з повітряного простору окупованої Херсонщини, заявляють Повітряні сили вранці у середу.
«Усього в ударі було задіяно: 21 ударний БплА «Shahed-136/131»; 3 керовані авіаційні ракети Х-59. Основний напрямок удару безпілотників – Хмельниччина, ракет – південь країни», – йдеться в повідомленні.
Командування додає, що для відбиття атаки залучили винищувачі, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних Сил ти Сил оборони України.
Читайте також: Українські військові вже знищили 15 російських «Кинджалів» – Ігнат
«В результаті бойової роти усі ворожі ударні БпЛА знищено в межах Одеської, Дніпропетровської, Київської, Херсонської, Запорізької та Хмельницької областей. Також знищено дві керовані авіаційні ракети на Миколаївщині. Третя – не досягла бажаної цілі!» – додають військові.
На початку доби 29 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомили про «шахеди» у напрямку Старокостянтинова.
Російська влада готує обмеження для мігрантів, аби схилити їх до військової служби – ISW
Російський уряд намагається обмежити права мігрантів у Росії, можливо, для того, щоб схилити їх до військової служби та «догодити» ультранаціоналістичним рухам – про це йдеться в останньому звіті американського Інституту дослідження війни (ISW) від 28 листопада.
Таким чином Інститут прокоментував повідомлення російських медіа про ініціативу Міністерства внутрішніх справ РФ щодо змін у законодавстві. Вона передбачає, зокрема, позбавлення нелегальних мігрантів прав отримувати водійські посвідчення, водити машину, відкривати рахунки в банках, одружуватися та переказувати гроші.
Законопроєкт також, за повідомленнями, вимагатиме від мігрантів сповіщати владу про місце проживання та виїзд із Росії і передбачатиме депортацію чи арешт для порушників.
Це стосується в тому числі мігрантів, у яких закінчився термін міграційних документів або ж вони анульовані, а також тих, хто в’їхав до Росії нелегально.
Читайте також: РФ: у Воронежі 50 уродженцям Азербайджану вручили повістки в ресторані
«Обмеження, запропоновані для міграційного статусу, ймовірно, мають на меті ще більше ізолювати велику кількість мігрантів від економічного та соціального життя в Росії та зробити військову службу одним із небагатьох способів залишитися в країні. Російська влада продовжує широкомасштабні спроби примусити як мігрантів, так і натуралізованих громадян Росії підписувати військові контракти, погрожуючи депортацією та втратою громадянства», – йдеться в звіті.
Також паралельно Москва намагається мотивувати мігрантів до участі у війні в Україні в обмін на російське громадянство, додають аналітики.
ISW також звертає увагу на те, що законопроєкт, ймовірно, має на меті задовольнити російських ультранаціоналістів, які закликали до більш жорстких обмежень для мігрантів.
У серпні видання «7х7. Горизонтальна Росія» повідомляло, що в Калузькій області не видають громадянство мігрантам, доки вони не підпишуть контракт на участь у війні в Україні. Цього ж літа надходили повідомлення про рейди силовиків на іноземців та чоловіків з набутим громадянством, які не стали на військовий облік. У регіонах створюються загони для боротьби зі злочинністю серед мігрантів.
Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш, який претендує на найвищу посаду в НАТО, заявив, що альянсу потрібен лідер, який досягне консенсусу, буде прихильним до збільшення витрат на оборону і матиме чітке бачення того, як поводитися з Росією.
Каріньш заявив журналістам у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 28 листопада, що НАТО потрібен лідер, який «може працювати з усіма союзниками, щоб просувати всіх вперед в одному напрямку», пише АР.
Чинний генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ, спілкуючись із журналістами в Брюсселі, заявив, що союзники по НАТО забезпечили Україні безпрецедентний рівень військової підтримки, але також закликав їх дотримуватися взятих на себе раніше зобов’язань і продовжити надавати допомогу Києву.
Блінкен візьме участь у засіданні ОБСЄ, попри присутність Лаврова – представник Держдепу США
Держсекретар США Ентоні Блінкен візьме участь у засіданні ОБСЄ за участі глави МЗС Росії Сергія Лаврова, незважаючи на те, що Україна, Латвія, Естонія та Литва бойкотують цю зустріч. Про це повідомив журналістам представник Держдепартаменту США.
Відповідаючи на запитання про можливість зустрічі між Блінкеном і Лавровим, він заявив, що зустріч держсекретаря США із Лавровим не планується.
Низка країн, серед яких є Україна, заявили про намір бойкотувати засідання ОБСЄ через участь у ньому Лаврова.
«Ми поважаємо можливість кожної країни ухвалювати рішення про те, чи варто їм брати участь чи ні. Ми вважаємо, що це корисний форум для взаємодії з членами ОБСЄ, і тому збираємося відвідати його», – сказав високопосадовець, якого цитує «Голос Америки».
У ЗСУ повідомили про «шахеди» у напрямку Старокостянтинова
Повітряні сили ЗСУ повідомили про «шахеди» у напрямку Старокостянтинова.
«Останні декілька шахедів курсом на Старокостянтинів», – йдеться у повідомленні Повітряних сил у телеграмі.
Перед цим українські військові поінформували про ударні БПЛА у Вінницькій області курсом на Хмельниччину.
Станом на 00:04 у Хмельницькій області оголошена повітряна тривога.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що «Старокостянтинів під увагою ворога пильною завжди, в цьому напрямку летить багато БПЛА».
Читайте також: Росія завела в пункт базування один ракетоносій, проте два залишаються у Чорному морі – Сили оборони півдня
Поблизу Старокостянтинова розташований військовий аеродром.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський став «мрійником» за версією видання Politico
Президент України Володимир Зеленський переміг у категорії «Мрійники» за версією видання Politico.
«Час від часу з’являється лідер, який одноосібно змінює хід історії, не завдяки могутності своєї армії чи силі своєї економіки, а завдяки силі свого слова. Президент України Володимир Зеленський є таким лідером», – пише видання.
Також у цій номінації є російський політик Олексій Навальний, голова Європарламенту Роберта Мецола, президент Чехії Петр Павел та інші.
Щорічний рейтинг найвпливовіших людей Європи має три категорії – «Діячі», «Руйнівники» та «Мрійники». Водночас найвпливовішою людиною Європи видання назвало польського політика Дональда Туска.
Politico зауважує, що Зеленський надихав українців продовжувати протистояти повномасштабному вторгненню Росії, а також вмовляв, соромив і благав нації допомогти їм у цьому – «йому вдалося проштовхнути речі, які донедавна були немислимими».
«Але 2024 рік буде непростим для артиста, який став президентом після того, як зіграв його на телебаченні. Світ відволікається на нову стару війну на Близькому Сході; українці виснажені двома роками боїв і намагаються повернути собі територію», – пише видання.
Путін не піде на мир в Україні до виборів у США 2024 року – представник Держдепу
Президент Росії Володимир Путін не піде на мир в Україні до результатів виборів у США в листопаді 2024 року, заявив високопоставлений чиновник Державного департаменту США на тлі побоювань, що потенційна перемога колишнього президента Дональда Трампа може підірвати підтримку Києва з боку Заходу.
Високопоставлений чиновник на брифінгу для журналістів після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі заявив, що альянс підтвердив свою підтримку України, знаючи, що мирна угода в наступному році малоймовірна.
«Я очікую, що Путін не піде на мир або конструктивний мир до того, як побачить результат наших виборів», – сказав чиновник, який говорив на умовах анонімності, повідомляє агенція Reuters.
Відповідаючи на запитання, чи висловлював він особисту думку, чи позицію уряду США, чиновник сказав, що це була «широко поширена думка».
«Саме в цьому контексті всі союзники висловили рішучу підтримку Україні» на зустрічі НАТО у вівторок, додав чиновник.
Читайте також: Майбутні вибори у США «безумовно вплинуть» на підтримку України – Зеленський
Президент США, демократ Джо Байден надав значну військову допомогу та іншу підтримку Києву після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
За даними останніх опитувань американців, Трамп, ймовірно, виграє праймеріз Республіканської партії. У цьому випадку він побореться за пост президента США з кандидатом від Демократичної партії.
Дональд Трамп раніше заявив, що хоче припинення військових дій, додавши, що він може зробити так, щоб Україна та Росія підписали мирну угоду.
На Куп’янському напрямку поменшало атак через «дуже значні втрати» військ РФ – речниця 14-ої ОМБр
Кількість атак російських військ на Куп’янському напрямку в останні два дні зменшилася, це пов’язано з їхніми значними втратами, розповіла в ефірі програми Радіо Свобода Свобода.Live Надія Замрига, начальниця служби зв’язків із громадськістю 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
«Це пов’язано з тим, що ворог у крайні дні поніс дуже значні втрати як у техніці, так і в особовому складі. Зокрема, у смузі відповідальності нашої 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого», – зазначила військова.
Щодня Збройні сили України відбивають атаки на цьому напрямку, і, за словами Надії Замриги, на цій ділянці фронту армія РФ щодня втрачає від 10 військовослужбовців.
«Якщо порівняти, скажімо десь із місяць-півтора тому, то (зараз – ред.) вони почали більше застосовувати техніки. Техніку вони використовують в основному важку. БМП – найчастіше як підвоз особового складу до того рубежу, де вони переходять уже власне на штурм, тобто ближче до нуля», – розповіла речниця.
Вона також зазначила, що російські військові коригують тактику штурму і свідомі того, що висування підрозділів на техніці відстежується українськими силами й ефективно вражається FPV-дронами, скидами, артилерією і танками.
У Генштабі ЗСУ ввечері 28 листопада повідомили, що на фронті протягом доби відбулося 56 бойових зіткнень, російські війська вели «безуспішні» штурмові дії на кількох напрямках, зокрема на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому. Зокрема, за даними Генштабу, на Куп’янському напрямку українські військові відбили чотири атаки сил РФ.
Президент Володимир Зеленський за підсумками Ставки верховного головнокомандувача заявив, що довкола Авдіївки, Мар’їнки, району Бахмута за цю добу відбувалися «найбільш інтенсивні бойові зіткнення».
26 листопада начальник служби зв’язків із громадськістю Сухопутних військ Збройних сил України Володимир Фітьо в ефірі телемарафону заявляв, що сили РФ не відмовилися від намірів повторно окупувати Куп’янськ на Харківщині, але «стратегічних успіхів на цьому напрямку ворог не має».
Росія завела в пункт базування один ракетоносій, проте два все ще залишаються у Чорному морі, повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня.
«З погіршенням погоди ворог завів в пункти базування надводний ракетоносій. На бойовому чергуванні в Чорному морі залишаються 2 підводних човни. Їх спорядження – до 8 ракет типу «Калібр», – йдеться у повідомленні.
Українські військові зазначають, що рівень ракетної загрози залишається «високим».
Ввечері Повітряні сили ЗСУ повідомили про ракетну небезпеку для Одеської та Миколаївської областей. У соцмережах пишуть про звуки вибухів у Вознесенську. Офіційних даних про це наразі немає.
Вранці Сили оборони півдня України повідомили, що Росія наростила присутність ракетоносіїв у Чорному морі – окрім фрегата «Адмірал Макаров», у море виведені два підводні човни.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи по відеозв’язку на Всесвітньому російському соборі, попередив країни Заходу, що Москва розцінить як акт агресії будь-яке втручання ззовні «з метою викликати міжнаціональні чи міжрегіональні конфлікти».
Виступаючи 28 листопада на Всесвітньому російському соборі, який очолює патріарх Московський Кирило, Володимир Путін сказав, що русофобія «практично стала офіційною ідеологією західних правлячих еліт».
«Знову запустили стару шарманку: мовляв, Росія – це в’язниця народів, а самі росіяни – народ рабів... А насправді що їм потрібно? Насправді потрібно розчленувати та розграбувати Росію», – стверджує Путін.
Видання «Медуза», посилаючись на близькі до Кремля джерела, раніше у листопаді писало, що російський президент Володимир Путін уникатиме зосередження своєї президентської кампанії 2024 року на війні в Україні, а зосередиться на нібито стабільності Росії та критиці Заходу. За даними видання, президентська кампанія має на меті зобразити Путіна як лідера, який зробив Росію «острівком спокою». У Кремлі впевнені, що росіяни мають запит на критику «колективного Заходу», відзначали співрозмовники видання.
Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну з лютого 2022 року призвело до найсерйознішої конфронтації між Москвою та Заходом з часів Карибської кризи, пов’язаної із встановленням за указом радянського лідера Микити Хрущова ядерних ракет на Кубі 1962 року. Нинішня напруженість у відносинах із країнами НАТО спонукала Володимира Путіна розвернутися у бік Китаю, зазначає Reuters.
Після початку вторгнення в Україну, яке Москва пов’язувала з необхідністю «денацифікації» та «демілітаризації» України, Путін змінив наратив про війну, представляючи її як екзистенційну битву із Заходом, який, як випливає зі слів російського президента, сам перебуває в культурному, соціальному та економічному занепаді.
Вибори президента Росії заплановані на березень 2024 року. Їх точну дату ще не призначено, це має зробити Рада Федерації в грудні.
Володимир Путін обіймає посаду президента з 2000 року (з перервою на 2008–2012 роки). Ухвалені в 2020 році в Росії поправки до Конституції дозволяють йому балотуватися ще на два шестирічні терміни. Поки Путін прямо не оголошував, що переобиратиметься, але практично ніхто зі співрозмовників ЗМІ у владних колах у цьому не сумнівається.
Західні країни заперечують звинувачення у спробах дестабілізувати Росію. Проти Москви запроваджено кілька пакетів санкцій за посягання на суверенітет та територіальну цілісність України з 2014 року.
Девід О’Салліван, спеціальний посланник Європейського союзу з питань впровадження санкцій, зустрівся з офіційними особами Казахстану 28 листопада і заявив, що Астана значно скоротила реекспорт товарів подвійного призначення до Росії, але збільшила інший експорт до свого північного сусіда.
О’Салліван наголосив: ЄС вважає, що санкції, накладені на Росію Заходом через її вторгнення в Україну, не стануть на заваді його співпраці з Казахстаном.
Очікується, що О’Салліван відвідає Узбекистан 29 листопада, щоб зосередитися на тому ж питанні.
Влада Казахстану стверджує, що повністю заборонила постачання до Росії товарів військового призначення з травня 2022 року, а щодо товарів подвійного призначення запровадила спеціальну сертифікацію і дозволи на вивіз.
У березні 2023 року Bloomberg повідомляв, що Росія отримує чіпи й мікросхеми через Казахстан, Туреччину й ОАЕ в обхід санкцій.
Водночас казахстанське МЗС визнало, що приватні фірми можуть займатися реекспортом заборонених товарів, але влада країни намагається припиняти такі поставки. У червні міністр торгівлі Казахстану повідомив Радіо Свобода, що «під наглядом перебувають понад сотня компаній».
У жовтні в Мінторгівлі Казахстану заявили про введення заборони на експорт до Росії 106 найменувань товарів військового призначення через санкції. До них віднесли дрони і їхні компоненти, спеціалізовану електроніку, чіпи й аналогічну продукцію.
Американський Інститут вивчення війни (IWS) із посиланням на російських «воєнкорів» повідомив 26 листопада, що армія РФ захопила принаймні частину промзони на південний схід від Авдіївки. Більше половини промзони значиться захопленою на карті DeepState. Ця ділянка фронту прикметна тим, що ЗСУ розбудовували тут фортифікації фактично з початку війни на Донбасі 2014 року. Утім, агресор таки прорвався до «промки» – а значить, можливо, відкрив собі «ворота» безпосередньо до самої Авдіївки.
Чому російську армію не зупиняють втрати, яких вона зазнає під час штурму Авдіївки? Наскільки високим є ризик втрати ЗСУ «промки» на півдні міста? І яке значення це матиме? Про це Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із військовим експертом, офіцером запасу ЗСУ Андрієм Крамаровим.
Повітряні сили ЗСУ: ударні БПЛА зафіксовані біля Черкас, рухаються в напрямку Київщини
Повітряні сили ЗСУ повідомили про рух ударних безпілотників з Черкащини в напрямку Київщини.
Як повідомили військові у телеграмі, також зафіксовані БПЛА в районі міста Черкаси.
Перед цим у Повітряних силах повідомили про рух ударних БПЛА З Одеської області – північним/північно-західним курсом, з Кіровоградської області в напрямку Черкащини та з Черкаської області через Переяслав в напрямку Київської області.
Українські військові попередили про рух кількох груп ударних безпілотників.
Станом на 20:50 повітряна тривога оголошена в Київській, Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.