У Польщі кажуть про «зниження інтенсивності» у контактах з Україною
Польща продовжує підтримувати Україну на всіх рівнях, але контакти на рівні президентів двох країн стали «менш інтенсивними» через «контраверсії, які з’явилися за останні півроку», зазначив голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Мєшко Павляк.
Він наголосив на тому, що інтенсивність контактів на найвищому рівні між президентами Анджеєм Дудою і Володимиром Зеленським «є дещо меншою, ніж раніше», але глави держав і їх офіси перебувають у «постійному контакті».
«Контраверсії, які з’явилися за останні пів року, мають певний вплив на інтенсивність. Проте діалог і контакти тривають на кожному рівні», – сказав Павляк.
Він підкреслив, що існування незалежної України – «у національних інтересах Польщі, і це не зміниться, попри те, яка коаліція перебуватиме при владі в РП».
«Знаємо, що всі головні політичні сили ставляться до підтримки України так само, і я переконаний, що це не зміниться найближчим часом також після утворення нового уряду», – зазначив Павляк.
Він наголосив, що «поляки дуже добре розуміють: Росія є країною-агресором, яка заперечує право України до незалежності, а політика РФ знищує міжнародний лад і глобальну архітектуру безпеки».
Голова Бюро міжнародної політики президента РП зазначив, що «Польща підтримує європейську інтеграцію України, а також хоче відігравати значну роль у післявоєнній відбудові України».
Водночас він зауважив, що Польща має власні економічні інтереси, які повинна захищати. За його словами, «у двосторонніх відносинах треба враховувати інтереси обох сторін».
Місяць тому частина польських перевізників заблокували пункти пропуску на кордоні з Україною. За інформацією українських прикордонників, напередодні на чотирьох КПП з польського боку в черзі на перетин кордону чекали майже три тисячі вантажівок.
Пікетувальники мають намір блокувати кордон доки не буде виконана їхня головна вимога – скасування «транспортного безвізу», тобто повернення до системи дозволів для українських водіїв.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
Повістки у фітнес-центрах: Закарпатський ТЦК заявив, що діяв згідно з законом
У Закарпатському територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки заявили, що перевірки кількох міських фітнес-центрів і закладів відпочинку і вручення там повісток є законними.
«У зв’язку з певним суспільним ажіотажем навколо вручення повісток особам призовного віку у спортивних, відпочинкових й інших закладах краю інформуємо про таке. Працівники Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні у своїй роботі керуються виключно законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» й іншим суміжним законодавством», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сторінці ТЦК у фейсбуці.
Там зауважили, що працівники Закарпатського ОТЦК і СП «у законний спосіб» продовжують у рамках мобілізаційних заходів вручати повістки.
«На нашу думку, ті чоловіки призовного віку, які, свідомо уникаючи військової служби, займаються у спортивних залах або розважаються у відпочинкових комплексах, не є привілейованими порівняно з військовослужбовцями ЗСУ, які у непростих умовах тримають оборону і б’ють ворога», – йдеться в повідомленні.
Водночас у ТЦК наголосили, що вручення повістки «не означає, що призовника одразу забирають на війну».
«Ні! Спочатку уточнюються дані, призовник проходить медичний огляд і вже тільки після цього, якщо людина придатна до служби, видається мобілізаційне розпорядження. Відтак призовник їде вчитися», – заявили у ТЦК.
Там також нагадали про відповідальність за ухилення і будь-яке перешкоджання у видачі повісток: відповідно до частини 1 статті 114 Кримінального кодексу «Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період» тягне за собою позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.
5 грудня в Ужгороді працівники Територіального центру комплектування і соціальної підтримки здійснили перевірку кількох міських фітнес-центрів, де вручали повістки відвідувачам. Інформація про це з фото і відео з’явилася у місцевих телеграм-каналах і ЗМІ. Це Радіо Свобода підтвердив власник однієї з мереж спортивних центрів Василь Ябрик.
«5 грудня близько 18:00 до нашого фітнес-центру прийшли представники Закарпатського ОТЦК. Це була несподіванка як для гостей фітнес центру, так і для його персоналу, – сказав Ябрик.
За його словами, конфліктів не було. «Як бізнес ми завжди відкриті до співпраці, сплачуємо податки, підтримуємо економіку країни й армію, а деякі з наших співробітників вже захищають країну в лавах ЗСУ. При цьому хотіли б підкреслити, що такі методи пошуку людей для взяття на облік і перевірка документів під дулом автоматів є неприйнятними для правової демократичної країни», – сказав він.
За словами Василя Ябрика, у фітнес-центрі займаються не тільки чоловіки, але й жінки, люди пенсійного віку, молодь і навіть діти, для яких вчорашні події «стали стресом».
У Закарпатській ОВА, де нещодавно ухвалили рішення запровадити з 1 грудня 2023 року перевірку документів осіб на території регіону і визначити додатково уповноважених для цих дій, події у місцевих фітнес-центрах прокоментували так: «Це робота ОТЦК, яка не має відношення до введення перевірки документів».
30 листопада Рада оборони Закарпатської області ухвалила рішення запровадити з 1 грудня перевірку документів осіб на території регіону з призначенням комендантів районів і міст Закарпатської області, які визначатимуть уповноважених для здійснення перевірки документів. Рішення викликало значний резонанс у місцевих пабліках, які пов’язали цей факт із посиленням мобілізаційних заходів.
Як згодом пояснив Ігор Шинкарюк, заступник голови Закарпатської ОВА, таке рішення направлене на те, «щоб дати можливість і правові підстави військовослужбовцям й іншим представникам сектору оборони і безпеки здійснювати перевірку документів у зоні відповідальності або несення ними служби». Він додав, що в область приїжджає багато людей, які заявляють, що їдуть до родичів, на лікування, відпочивати тощо, а потім їх знаходять замерзлими в горах під час спроб незаконного перетину кордону.
РФ зачищає лівий берег Дніпра: терміново вивозить людей із Нової Каховки
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань повідомив 7 грудня у Фейсбуці, що Росія оголосила «евакуацію» мешканців окупованої Нової Каховки на лівому березі Дніпра.
За його словами, городян закликають зареєструватися та 13 грудня «зібратися біля лікарні». Хлань зазначив, що кінцевий пункт евакуації невідомий, а після попередніх «евакуацій» українці «опинилися в депресивних районах Росії в шоці».
Український Генштаб вже кілька тижнів повідомляє, що Сили оборони утримують плацдарм на лівому березі Дніпра. Судячи з повідомлень російських «воєнкорів», він розташований поблизу Кринок і Піщанівки Херсонської області – це фактично навпроти Херсона і значно південніше Нової Каховки. ЗСУ у своїй тактиці уникають обстрілів українських міст, на відміну від військ Росії.
Головні питання випуску:
Чому Росія оголосила про термінове вивезення мешканців Нової Каховки саме зараз?
Що це дасть загарбникам на лівому березі Дніпра?
І якого результату українські морпіхи досягли вже сьогодні?
У МВС пояснили, як посилюватимуть безпеку у школах
В українських школах посилюватимуть безпеку, зокрема, у прифронтових та прикордонних районах. У кожному навчальному закладі з'явиться поліцейський та металошукачі, зазначив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в ефірі телемарафону.
За його словами, посилювати безпеку у навчальних закладах почнуть саме зі шкіл та гімназій. Він наголосив, що в Україні у звичайному та змішаному режимі працює близько 10 тисяч шкіл. У першу чергу МВС «візьметься» за навчальні заклади, які знаходяться ближче до зони бойових дій і кордону з РФ та Білоруссю.
«Мета – щоб у кожній школі був працівник поліції. Цей працівник буде відібраний і відповідно навчений за новими навчальними програмами та екіпірований. З вчителями та керівництвом навчальних закладів буде вживати заходів щодо пропускного режиму, публічного порядку, реагування на заяви і повідомлення, які будемо отримувати», – пояснив міністр.
Клименко підкреслив, що поліцейські у школах допомагатимуть з переміщенням дітей до укриттів. За словами очільника МВС, в Україні ще раз перевірять укриття у школах, а також самі території навчальних закладів і навіть магазини поряд.
«Ми говоримо і про рамкові й аркові детектори та металошукачі, щоб сторонні особи не змогли зайти до навчального закладу, щоб діти не змогли принести заборонені предмети», – додав Клименко.
Від початку вересня у Києві було кілька повідомлень про мінування шкіл, ТРЦ, вокзалів та деяких медичних закладів. Вони виявилися хибними.
Кулеба відвідає Брюссель наступного тижня і візьме участь у засіданні Ради голів МЗС Євросоюзу
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідає Брюссель в ході візиту 11 і 12 грудня – про це повідомляє пресслужба МЗС.
«Глава української дипломатії візьме участь в засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС. Міністр приділить ключову увагу ухваленню 14-15 грудня Європейською Радою рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС», – анонсує відомство.
Крім того, зустріч стосуватиметься нової військової допомоги для України та спільного виробництва зброї, боєприпасів і військової техніки.
«Під час візиту до Брюсселя Дмитро Кулеба також візьме участь в міністерському засіданні Східного Партнерства, ключовою темою якого стане діяльність ініціативи в 2024 році з метою просування європейської інтеграції її учасників», – додає міністерство.
Кулеба також має долучитися до засідання Ради міністрів закордонних справ ГУАМ (об’єднання Грузії, України, Азербайджану та Молдови) та взяти участь у низці двосторонніх зустрічей.
Раніше видання Bloomberg з посиланням на особу, знайому з обговореннями, заявило, що Європейська комісія планує 12 грудня оприлюднити свою законодавчу пропозицію щодо оподаткування прибутків від заморожених російських активів.
СБУ повідомила про підозру соратнику Мотороли, очільнику «парламенту ДНР»
Служба безпеки України повідомила про підозру учаснику збройного угруповання «ДНР» – про це йдеться в повідомленні 8 грудня.
«Служба безпеки задокументувала нові злочини колаборанта Артема Жоги – очільника так званої «народної ради ДНР» у тимчасово захопленому Донецьку. Основним його завданням на цій «посаді» є поширення кремлівського режиму під виглядом роботи псевдопарламенту на тимчасово окупованій частині регіону», – йдеться в повідомленні Служби.
За даними правоохоронців, Жога також бере безпосередню участь у розподіленні коштів, виділених на угруповання окупаційною адміністрацією Росії.
Чоловіку повідомили про підозру в колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору.
«Жога ще у 2014 році підтримав терористів на сході України та разом із сином вступив до угруповання «Спарта». Там він зблизився з терористом «Моторолою» та став його близьким другом і соратником. Після загибелі ватажка син Жоги очолив угруповання і воював проти України до весни 2022 року, коли його було знищено під Волновахою», – заявляє СБУ.
У травні Жога їздив до Москви, де отримав від президента Росії Володимира Путіна посмертну нагороду для свого сина. Він також, за заявою, був присутній у Кремлі під час підписання так званого «договору про вступ до складу Росії» тимчасово окупованих територій України. У 2023 році він взяв участь у незаконних виборах у окупованому Донецьку, за підсумками яких став «головою парламенту ДНР».
Раніше, нагадує СБУ, його заочно засудили до 12 років тюрми за статтею про участь у терористичній організації та незаконних збройних формуваннях.
Як заявили офіційні інформаційні агенції Росії 8 грудня, Путін заявив про намір брати участь у запланованих на березень 2024 року виборах президента РФ саме в розмові з так званим «спікером парламенту» угруповання «ДНР» Артемом Жогою.
Шмигаль назвав строки відкриття Національного військового меморіального кладовища
У першій половині 2024 року в Україні відкриють першу чергу Національного військового меморіального кладовища. Відповідне рішення схвалив Кабмін, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
«Україна має гідно вшанувати тих, хто заплатив найвищу ціну за нашу свободу та незалежність. Для цього держава створює Національне військове меморіальне кладовище», – зазначив він.
За словами Шмигаля, Кабмін підтримав законопроєкт, який дозволить у «прискореному режимі» завершити необхідні роботи, а також вирішити питання щодо земельної ділянки, містобудівних умов й оцінки впливу на довкілля.
«Тепер перед відповідальними відомствами стоїть завдання відкрити першу чергу Національного військового меморіального кладовища вже у першій половині 2024 року», – додав прем’єр-міністр.
Рішення будувати Національне військове меморіальне кладовище у Биківні було ухвалене весною 2023-го. Там вже розташований Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» – місце, де поховані тисячі жертв, репресованих комуністичним режимом.
Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022 року. Відтоді почався пошук ділянки. За півтора роки родинам загиблих пропонували як мінімум 5 потенційних місць для будівництва кладовища – від середмістя столиці до Київщини. Втім будувати не почали і досі. Рідних влаштовувало погоджене владою будівництво у Биківні, але уряд змінив ділянку. Свою позицію родини загиблих відстоюють на зустрічах у Мінветі та акціях протесту.
Як повідомили Радіо Свобода в Міністерстві ветеранів, НВМК «включатиме комплекс споруд та площ: військове кладовище, колумбарій, ритуальну будівлю, сучасний крематорій, музей, допоміжні споруди для організації почесних поховань».
ДСНС: російські війська обстріляли Нікополь, жінку врятували з-під завалів
Російська армія обстріляла житловий сектор Нікополя на Дніпропетровщині з артилерії, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 8 грудня.
Через влучання боєприпасу в житловий будинок під завалами опинилися жінка 1937 року народження.
«Надзвичайники врятували постраждалу, надалі її було госпіталізовано до лікарні», – додали в службі.
Раніше в п’ятницю російські війська завдали ракетного удару по Павлоградському району на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, одна людина загинула, ще восьмеро отримали поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Орбан вкотре виступив проти вступу України до ЄС, але «готовий до компромісу в інших питаннях»
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре наголосив, що проти початку переговорів про вступ України до ЄС, оскільки «країна не готова до цього», однак натякнув на відкритість до компромісу в інших питаннях, зазначив він під час візиту до Парижу, пише Le Point.
Прем’єр-міністр Угорщини заперечив оцінку Єврокомісії про те, що «Україна досягла прогресу».
«Україна відома як одна з найбільш корумпованих країн світу. Ми не можемо схвалити рішення про початок переговорів про вступ», – зазначив він.
Крім того, Орбан стверджує, що «прийняття України означатиме додаткові витрати для бюджету ЄС і серйозні наслідки для аграрної політики».
«Україна – велика країна з важливим сільськогосподарським сектором. Якщо ви дозволите цьому сільському господарству увійти в європейську систему сільського господарства, воно знищить його наступного дня. Без трансформації нашої системи сільськогосподарських субсидій ми не зможемо їх впустити. Наслідки будуть жахливими», – каже прем’єр Угорщини.
Водночас, Орбан зазначив, що готовий «до гнучкості» щодо інших питань, відповідаючи на питання щодо можливого «розмороження» Єврокомісією 10 мільярдів євро для Угорщини.
«Коли виникає дилема, я зазвичай класифікую її на три категорії: історичну, стратегічну та тактичну. Українське питання – це питання історичне, питання масштабу. Фінансове питання – тактичне. Мій політичний досвід навчив мене ніколи не пов’язувати технічні питання, такі як гроші, з історичними проблемами. Якщо ви це зробите, ви ризикуєте повним хаосом. Тому я не хочу досягати згоди в українському питанні, але я залишаюся повністю готовим до цього в інших питаннях», – наголосив він.
Угорщина системно блокує ухвалення на зустрічі лідерів Євросоюзу будь-яких пов'язаних із Україною рішень – від початку переговорів до схвалення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги.
Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів. Угорщина вже неодноразово заявляла, що не підтримуватиме жодну пропозицію ЄС щодо початку переговорів про приєднання України до блоку.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги. До нього увійшли снаряди, безпілотники та автівки, йдеться в повідомленні уряду країни.
Згідно з даними відомства, до нового військового пакету пакету увійшли:
- розвідувальний безпілотник LUNA NG;
- 10 розвідувальних дронів VECTOR;
- 1 750 снарядів калібру 155 мм;
- 70 автоматичних гранатометів MGW;
- 6 патрульних машин;
- 8 вантажівок Zetros;
- 100 тисяч військових аптечок.
Німеччина є ключовим союзником України в Європі. За обсягом наданої Києву допомоги вона поступається лише Сполученим Штатам.
Російський президент Володимир Путін відвідав Об'єднання Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. І там і там йому влаштували урочистий прийом – попри те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав наказ на арешт російського президента. Прокремлівські медіа подали цю поїздку як доказ того, що Заходу не вдалося досягти ізоляції Росії, і що вона, як і раніше, продовжує відгравати важливу роль Росії на світовій арені. А що насправді стоїть за візитом Путіна? І який тут знак для України? Адже арабські лідери до Києва не поспішають, водночас, Путіна вони зустрічають з почестями.
Про приховану мету візиту Путіна до ОАЕ та Саудівської Аравії у програмі Свобода Live розповів політик і дипломат Роман Безсмертний.
Власне, є кілька нюансів цього візиту, які залишаються в тіні, але це були ключові речі.
Що стосується Еміратів (ОАЕ), то фактично, ось це вушко голки, через яке протягнули санкційного верблюда через п'ять центральноазійських держав, закрилося. І ні Казахстан, ні Узбекистан, ні Киргизстан, ні Таджикистан, ні Туркменістан вже не в змозі задовольняти апетит, особливо російського ВПК, який впродовж останніх двох років зростає особливо активно.
Їх переключили на певні програми. І не випадково, лідери ОАЕ так багато проводили часу у 2022 році в Європі.
Але якщо подивитися шлях цієї всієї продукції, а наші військові дуже часто зараз знаходять в різному російському військовому обладнанні британські, американські, нідерландські компоненти, то вони потрапляли, і продовжують, на жаль, потрапляти до Росії, власне, через Емірати.
Більше більше того, навіть якщо взяти такі напрямки, як, наприклад, золото, як товари розкоші, то і вони потрапляють і продовжують потрапляти. І на даний час вже 60% їх надходить до Росії через Емірати. Емірати стають ключовим центром обходу санкційних механізмів, які діють сьогодні. І Путін, як ви бачите, всіляко підіграє цьому. І тут уже справа для європейського, світового співтовариства, як у цій ситуації повести себе для того, щоби Путін не відновив технологічні ланки, особливо, які стосуються безпекового сектора. Але це головна тема, власне, короткого візиту до Об'єднаних Арабських Еміратів.
Окрім того, він вирішує свого роду тему ізоляції. Трубити про це будуть дуже багато російських ЗМІ. Тим більше це збіглося із конференцією, яка стосується питань клімату. І тому воно там буде крутитися. Але це те, що зараз не озвучується. І воно є головним у швидкій поїздці московського «фюрера» до Абу-Дабі.
Тут іще одна є річ, яка дуже важлива. Абу-Дабі завжди був дуже ласий до технологій, сучасних технологій. І той, хто працював в українському уряді, в парламенті, знає, що в Україні дуже багато працюють різного роду представників Еміратів для того, щоб навіть скуповувати авторські права. А не просто там долучатися до технологій і вкладати інвестиції. Тобто в цьому відношенні ОАЕ використовує зараз «фюрер», як хоче. І дай їм Богу успіху в цьому відношенні.
Однак оця перша частина щодо каналу постачання подвійних технологій, товарів подвійного призначення і так далі. Особливо ті, які стосуються сектору інформатизаційного, сектору напівпровідників. Це центральний пункт цієї поїздки.
Ранкова атака: кількість поранених на Дніпропетровщині зросла до восьми – ОВА
Встановлена кількість постраждалих внаслідок ранкового ракетного удару по Павлограду зросла, заявив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 8 грудня.
«За уточненою інформацією, у Павлограді через ракетну атаку постраждали 8 людей. Це чоловіки від 32 до 66 років», – заявив він.
Двоє поранених будуть лікуватися вдома, решту госпіталізували. За даними Лисака, двоє з поранених у важкому стані. Також 13 людям надали психологічну допомогу.
Читайте також: Повітряні сили: сили ППО збили 14 російських ракет із 19
«Окрім Павлограду, Тернівки та Юр’ївської громади, руйнування є у Межиріцькій громаді. Загалом пошкоджені понад 20 житлових будинків та дев’ять господарських споруд. А ще гімназія. Зачепило й лінії електропередач», – додав голова області.
Російські війська завдали повітряної атаки по Україні вранці 8 грудня. Зокрема, відомо про загиблого на Дніпропетровщині та двох поранених у Харкові.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Мелітополі всіх чоловіків окупанти ставлять на військовий облік – мер
В окупованому Мелітополі у військомати відправляють навіть бюджетників, повідомив мер міста Іван Федоров.
«В Мелітополі співробітників бюджетних установ відправляють у військкомат та змушують проходити медогляд», – розповів він.
Крім того, за його словами, чоловікам, які отримують російський паспорт, «в нагрузку» видають і повістку.
«У селах Токмацького району тим, хто отримав паспорт раніше, доносять повістки з вимогою стати на облік. Абсолютно всіх агітують вступати на контракт в мінубивства РФ чи в «добробати», – додав Федоров.
Путін оголосив, що балотуватиметься на посаду президента РФ упʼяте
Президент Росії Володимир Путін 8 грудня оголосив про намір взяти участь у запланованих на березень 2024 року виборах глави російської держави, повідомляють офіційні інформагенції РФ.
За цими даними, про це Путін сказав у Кремлі в розмові з так званим «спікером парламенту» угруповання «ДНР» Артемом Жогою.
Також 8 грудня Центральна виборча комісія РФ оголосила, що президентські вибори триватимуть упродовж трьох днів – із 15 до 17 березня.
Росія вперше запровадила багатоденне голосування у 2020 році, нібито для захисту виборців від коронавірусу. Такий підхід був запроваджений під час п’ятиденного референдуму щодо конституційних змін, які дозволило Путіну залишатися при владі ще на два шестирічні терміни – тобто до 2036 року.
Фінляндія відмовила Україні в екстрадиції російського бойовика Тордена (Петровського)
Верховний суд Фінляндії заборонив екстрадицію в Україну російського бойовика, одного з колишніх ватажків угруповання «ДШРГ «Русич» Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський), передає газета Iltalehti.
У рішенні суду вказано, що іноземець не може бути депортований, екстрадований або повернений із Фінляндії, якщо йому загрожує смертна кара, тортури або інше поводження, що загрожує гідності. Суд розпорядився звільнити громадянина Росії.
Газета Helsingin Sanomat уточнює, що причиною такого рішення стали погані умови в українських вʼязницях, зокрема їхня переповненість. Україна заявила у своєму запиті про екстрадицію, що дотримується положень Конвенції з прав людини. Проте суд Фінляндії ухвалив, що належне поводження з Торденом не гарантоване.
У рішенні суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, а також на нещодавнє рішення Верховного суду Швеції та доповідь, яка стала для нього основою. Зокрема, йшлося про повідомлення про тортури і насильство, в тому числі стосовно осіб, підозрюваних у співпраці з Росією.
Білий дім: коштів для допомоги Україні вистачає на кілька тижнів
Білий дім продовжує переговори з Конгресом для погодження додаткової військової допомоги Україні – про це заявила на брифінгу 7 грудня прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр.
Вона навела слова директорки Офісу бюджетного управління Шаланда Янг, за якими «вражає, що ситуація дійшла до цього».
«Республіканці в Конгресі готові зробити Путіну подарунок – найбільший подарунок, на який він міг сподіватися. Ось що ми бачимо. Вони бавляться з нашою національною безпекою, і історія судитиме їх суворо… Ми мали ці дискусії з ними на регулярній основі, але шлях до руху вперед дуже чіткий: вони мають довести це до кінця», – заявила Жан-П’єр.
Прессекретарка також згадала про звернення президента Джо Байдена, який закликав Конгрес до поступу в розблокуванні допомоги Україні.
Читайте також: Ризик поразки України у відсічі агресії Росії і кордон США з Мексикою: як це пов'язано
«Давайте не забувати, ми говоримо про додаткові потреби. Це надзвичайна ситуація, ось чому ми просимо про додаткове фінансування для національної безпеки. Ми маємо продовжувати працювати над тим, аби в сміливого народу України було все, що їм потрібно, для боротьби за їхню демократію», – сказала вона.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі зазначив, що представники Києва відвідали Вашингтон 6 грудня, аби обговорити подальшу оборонну співпрацю України та США.
«Очевидно, вчорашні (6 грудня – ред.) події були в контексті цієї зустрічі. Я не говоритиму за українців, я можу говорити лише за нас. Як зазначила Карін, ми, очевидно, глибоко стривожені. У нас є ще кілька тижнів. А потім у нас закінчаться можливості для допомоги Україні за рахунок тієї військової підтримки, яку ми змогли забезпечити раніше. І це має бути неприйнятно для всіх», – вважає Кірбі.
Читайте також: Припинення допомоги Україні було б «різдвяним подарунком» для лідерів РФ і Китаю – голова МЗС Британії
Він висловив переконання, що в Конгресі все ще є стійка двопартійна підтримка України:
«Просто є маленька група республіканців, які тримають цю допомогу в заручниках заради досить екстремальної політики захисту кордону, яку президент не готовий розглядати. Разом із тим, він сказав, що готовий до добросовісних переговорів. Він вірить, що потрібні зміни міграційній політиці, а також у використанні ресурсів, і хоче вести цю розмову».
Водночас представник Ради національної безпеки додав, що наразі Білий дім не може давати Україні обіцянок щодо продовження допомоги, «враховуючи ситуацію на Капітолійському пагорбі».
Читайте також: Допомога США заблокована – у Путіна розв’язані руки? Авдіївка, бої, підтримка України
6 грудня законопроєкт про надання Україні та Ізраїлю нової фінансової допомоги для безпекових потреб був заблокований у Сенаті США через наполягання республіканців на їхніх вимогах про посилення заходів із контролю за імміграцією на кордоні США з Мексикою.
Байден поклав на Республіканську партію відповідальність за провал у Сенаті голосування за розгляд допомоги Україні.
Ризик поразки України у відсічі агресії Росії і кордон США з Мексикою: як це пов'язано
Спікер Палати представників конгресмен-республіканець Майк Джонсон заявив, що додаткове фінансування для України залежить від «трансформаційних змін імміграційного законодавства США». Свою вимогу спікер висловив у листі директорці Управління та бюджету Шаланді Янг у відповідь на прохання адміністрації Байдена прискорити розгляд допомоги Україні. Чому доля України, яка вже майже два роки відбиває напад Росії, залежить від укріплення кордону з Мексикою? Чи можуть демократи і республіканці порозумітися? Відповіді на питання зібрав «Голос Америки».
Під час прийому в Бостоні в рамках передвиборчої президентської кампанії президент США Джо Байден гостро розкритикував позицію низки республіканців, які вимагають значного реформування імміграційної системи у США як умову схвалення додаткового фінансування для України.
«Радикальне крило Республіканської партії в Конгресі не підтримує суттєву допомогу Україні, якщо ми не вдамося до найбільш драконівських дій, щоб не впустити в Америку іммігрантів, щоб будувати стіни», – сказав президент Байден під час прийому в Бостоні.
Що пропонує Білий дім?
Байден заявляє, що готовий до змін імміграційних правил.
- 20 жовтня президент Джо Байден опублікував запит на додаткове фінансування безпеки на кордоні на майже 14 мільярдів доларів. Він включає збільшення персоналу, який займається прикордонними та імміграційними питаннями, на майже 5000 осіб.
У запиті також міститься додаткове фінансування:
- для рейсів примусового видворення іммігрантів,
- утримання додаткових місць у закладах Імміграційної та митної служби США.
- надання грантів місцевим органам влади та некомерційним організаціям у розмірі 1,4 мільярда доларів на програми притулку,
- харчування та послуг для нещодавно прибулих мігрантів.
- Запит також передбачає оснащення пунктів перетину південно-західного кордону технологіями для покращення можливостей перевірок, зокрема для виявлення фентанілу.
Що пропонують республіканці в Палаті представників?
Спікер Палати представників Майк Джонсон хоче включити до пакету про додаткове фінансування положення імміграційного законопроєкту, який республіканці Палати представників ухвалили в травні.
Цей законопроєкт відповідає імміграційній політиці, яку просував на посаді президента Дональд Трамп.
Йдеться про:
- відновлення будівництва стіни на кордоні,
- позбавлення фінансування некомерційних організацій, які допомагають мігрантам,
- збільшення кількості агентів прикордонної служби
- та обмеження використання «гуманітарного пароля», дозволу на проживання у США який адміністрація Байдена використовувала, щоб пропускати громадян України, Гаїті, Куби, Нікарагуа, Афганістану та Венесуели і дозволити їм проживати та працювати у США.
Демократи у Сенаті цей законопроєкт відкидають.
У чому розбіжності в Сенаті?
Демократи в Сенаті не згодні з включенням імміграційного законопроєкту республіканців в Палаті представників до пакету про додаткове фінансування. Вони також виступають проти змін, які республіканці хочуть внести в систему надання притулку та гуманітарного пароля.
Адміністрація Байдена ще на початку цього року запровадила нові обмеження на надання притулку, що викликало критику демократів і призвело до судових позовів з боку груп захисту іммігрантів.
Понад десяток демократів у Сенаті вже заявили, що вони стурбовані постійними змінами системи притулку та гуманітарного пароля, яких зараз хочуть республіканці в Сенаті. Група з майже 200 організацій, що захищають права імміграції, надіслала листа до Конгресу, закликаючи законодавців не вносити зміни до вимог притулку чи гуманітарного пароля.
Які зміни щодо «гуманітарного пароля» хочуть республіканці?
Республіканці хочуть обмежити повноваження Байдена створювати гуманітарні програми, заборонивши Міністерству внутрішньої безпеки США використовувати широкі критерії для надання гуманітарного пароля.
Пропозиція Республіканської партії звужує сферу застосування положення про гуманітарний пароль з тим, щоб він використовувався лише в рідкісних випадках. Вони також пропонують обмежити термін гуманітарного пароля до одного року замість двох років.
Яких змін щодо надання притулку хочуть республіканці в Сенаті?
Республіканці в Сенаті хочуть підвищити планку для перевірки підстав побоювання переслідувань, який мігранти представляють офіцерам із питань притулку для прийняття рішення, чи може особа проживати в США, поки її справа розглядається імміграційним суддею.
Зараз, щоб отримати притулок через побоювання переслідувань, мігранти повинні показати, що існує «значна ймовірність» того, що вони зазнають переслідувань. Республіканці хочуть змінити цю термінологію і вимагати від шукачів притулку продемонструвати, що «швидше за все», вони зіткнуться з переслідуваннями, якщо залишаться у своїй країні.
- За ініціативою спікера Палати представників Майка Джонсона, республіканці, які наразі мають більшість у Палаті представників, розділили запропонований президентом Джо Байденом пакет допомоги Ізраїлю та Україні на окремі пакети допомоги кожній з країн, прив’язавши обидва до погодження додаткових політичних пріоритетів партії.
- 6 грудня 2023 року у Сенаті США не знайшлося достатньої кількості голосів, щоб внести на розгляд законопроєкт про допомогу Україні і Ізраїлю
- Республіканці проголосували проти, оскільки вони вимагають, щоб до цього фінансового пакету були також додані кошти на посилення заходів контролю за імміграцією на кордоні США з Мексикою.
- Президент США Джо Байден назвав це «божевіллям» і «політичним шантажем», і заявив, що якщо Росія здобуде перемогу у війні проти України, то бойові дії поширяться на країни НАТО, і тоді «американські війська будуть воювати проти російських». Байден закликав Конгрес схвалити допомогу Києву до Різдва.
Країни-члени ЄС зможуть блокувати імпорт газу з РФ – Financial Times
Європейський cоюз підготував законопроєкт, який дозволить країнам-членам самостійно блокувати імпорт газу з Росії, повідомляє Financial Times.
Згідно з проєктом документа, який є у розпорядженні видання, будь-яка країна Євросоюзу зможе «частково або, де це виправдано, повністю обмежити» доступ компаніям із Росії та Білорусі до своїх газопроводів та терміналів зрідженого природного газу (ЗПГ). За словами високопосадовця ЄС, ця пропозиція дозволить європейським енергетичним компаніям розривати контракти з російськими постачальниками газу без виплати значних компенсацій.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року країни Євросоюзу наклали на Росію жорсткі економічні санкції. Крім того, вони взяли курс на відмову від імпорту нафти та газу з Росії.
Ушкоджений раніше ракетоносій РФ «Аскольд» поставили на причал, щоб відновити – Плетенчук
Пошкоджений внаслідок українського удару у листопаді новозбудований російський корабель «Аскольд» готуються відновлювати в окупованому Криму. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук.
«Ракетоносій РФ «Аскольд», котрий було уражено, вони підняли з води, поставили на причал. І, скоріш за все, зараз будуть намагатися його відновлювати. Принаймні зараз мають дефектувати», – сказав він.
«Визнаємо не дипломи, а знання»: як підтвердити освіту, здобуту в окупації?
Як в Україні будуть визнавати освіту, здобуту в окупації? Які можливості це надасть жителям захоплених регіонів? Чи багато студентів перебувають за кордоном і чи планують вони повертатися до України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Верховна Рада України у листопаді ухвалила законопроєкт про визнання освіти, здобутої на окупованих територіях. Для цього запроваджують механізм, що визначає процедуру атестації як для учнів, так і для студентів. Для отримання шкільного атестата учнями з окупованих територій після 9 та 11 класів потрібно буде пройти річне оцінювання та державну підсумкову атестацію.
- Випускники закладів вищої освіти, своєю чергою, для підтвердження професійної кваліфікації також зможуть пройти додаткову атестацію. У законі сказано, що у такому випадку результати навчання можуть бути визнані в обсязі не більше, ніж 75 відсотків загального обсягу освітньої програми. Також результати навчання не визнаватимуться за переліком спеціальностей та професій, які затвердить уряд. Ідеться, наприклад, про вчителів історії чи правоохоронців.
- Окрім того, законом передбачене право жителів окупованих територій на здобуття освіти або продовження навчання на території інших регіонів України коштом державного чи місцевого бюджету з наданням місця в гуртожитку.
- Як повідомляє «Громадське», підтримати цей законопроєкт закликали правозахисні організації. Там зазначали, що через окупацію протягом більш ніж 9 років, сотні тисяч українських дітей вимушені були здобувати освіту на захоплених Росією територіях. Але через те, що Україна не визнає документи про їхню освіту, постає питання щодо працевлаштування чи продовження навчання.
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з автором нового закону, народним депутатом України, членом комітету Верховної Ради з питань освіти Романом Грищуком. Він розповів, що нові норми дозволять визнати знання, які люди отримали під час окупації, і суттєво спростять цей процес.
«Ми не можемо визнати жодні документи, які видані окупаційною владою там. Але ми можемо визнати знання, які отримали наші люди, знаходячись в окупації. В законі ми сказали декілька речей. Скільки максимум можемо визнати з освітньої програми? Це 75%. Тобто, якщо людина каже, що я здобула по цій освітній програмі бакалаврат, і ми підтверджуємо абсолютно, всі знання по цьому, все одно людина один рік має українознавчу компоненту в закладі вищої освіти завершити, для того, щоб ми могли визнати саме українську вищу освіту», – пояснив він.