Туск анонсує візит до Києва: планує говорити про польських перевізників і підтримку України
На думку прем’єра Польщі Дональда Туска, підтримка України є важливою для безпеки його країни – про це він заявив 12 січня, передає Польське радіо.
Ця тема, за словами Туска, буде серед головних під час візиту в Україну, котрий, як зазначив прем’єр, має відбутись найближчими днями. Політик наголосив, що темою переговорів у Києві будуть також проблеми польських автоперевізників.
«Я дуже хочу, щоб українські проблеми війни і ширше – безпеки, а також політики щодо Росії – щоб це було спільним, щоб не тільки президент і прем’єр, а польська держава в цілому діяла в цих питаннях солідарно», – сказав голова уряду Польщі.
Дональд Туск при цьому зауважив, що про свій візит в Україну говоритиме також із президентом Анджеєм Дудою:
«Для нас обох, оскільки президент був у цьому дуже заангажований, ситуація в Україні і на фронті – абсолютно питання номер один. Це питання безпеки Польщі».
Він висловив побажання, щоб спільно з президентом була «розроблена спільна стратегія польської держави щодо ситуації в Україні і політики щодо Росії».
Президент України Володимир Зеленський 9 січня провів розмову з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Серед іншого, вони обговорили питання «взаємодії в оборонній сфері з акцентом на ключових потребах Сил оборони України».
Повітряні сили: Росія випустила 40 ракет і дронів – сили ППО збили 8, понад 20 не досягли цілей
Російські війська використали крилаті, аеробалістичні, балістичні, авіаційні, зенітні керовані ракети та ударні безпілотники в ході ранкової атаки на Україну – про це заявило командування Повітряних сил 13 січня.
Усього військові зафіксували 40 засобів повітряного нападу:
- сім зенітних керованих ракет С-300/С-400, запущених із Бєлгородської області Росії
- три ударних дрони Shahed-136/131 з Курської області РФ
- шість аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал» з шести літаків МіГ-31К з району Тамбова
- до 12 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 із 11 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із району Каспійського моря
- 6 крилатих ракет Х-22 із бомбардувальників Ту-22М3 з Брянської області
- 2 керовані авіаційні ракети Х-31П з двох літаків Су-35, район окупованої Херсонщини
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59 з двох літаків Су-34, Брянська область
Сили протиповітряної оборони знищили сім крилатих ракет Х-101/555/55 та одну керовану авіаційну ракету Х-59.
«Зазначимо, що понад 20 усіх перелічених засобів повітряного нападу, що не потрапили в статистику збитих, не досягли своїх цілей, внаслідок активної протидії засобами радіоелектронної боротьби! Крім того, «нє імєющіє аналогов» російські ракети стають дедалі гіршими і летять бозна-куди!» – прокоментували в командуванні.
Водночас, зазначають військові, це не означає зниження загрози, відтак громадян закликають не ігнорувати тривогу, особливо в разі загрози застосування балістичних ракет.
Російські війська завдали чергової ракетної атаки по Україні вранці 13 січня. Повітряну тривогу оголошували в кількох областях, командування Повітряних сил попереджало про пуски ракет різних типів, у тому числі «Кинджалів».
За даними місцевої влади, одна жителька Сумщини зазнала поранень, наслідки збитків у Дніпрі з’ясовуються.
Внаслідок російської атаки загинув собака на Чернігівщині, є «прильоти» в Дніпрі
Триває встановлення наслідків повітряної атаки Росії вранці 13 січня. Зокрема, у Чернігівській області уламки ракети пошкодили приватну житлову забудову обласного центру, повідомляє місцеве управління Національної поліції.
«Поліцейські з’ясували, що внаслідок влучання уламків ворожої ракети пошкоджень зазнали кілька приватних будинків та нежитлових споруд, одну будівлю практично зруйновано. У дворі, найближчому до епіцентру події, від вибуху загинув собака господарів. Люди вціліли», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці продовжують працювати на місці влучань.
У Сумській області зазнала поранення жителька Шостки, заявив Офіс генерального прокурора. За попередніми даними, для атаки по області були застосовані надзвукові крилаті ракети Х-22.
«Внаслідок атаки окупантів отримала поранення мирна мешканка. Вибуховою хвилею пошкоджено щонайменше 26 будинків. Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілів», – заявляє ОГП.
Крім того, голова Дніпропетровщини Сергій Лисак заявив про «прильоти в Дніпрі». Місцева влада уточнює збитки. Водночас, за даними посадовця, постраждалих немає.
«Неспокійно й на Нікопольщині. Агресор не вгамовується, знову б'є по району», – додав він.
Раніше Лисак повідомив про збиття двох ракет у Криворізькому районі.
Російські війська завдали чергової ракетної атаки по Україні вранці 13 січня. Повітряну тривогу оголошували в кількох областях, командування Повітряних сил попереджало про пуски ракет різних типів, у тому числі «Кинджалів».
Росія: у Санкт-Петербурзі горить склад інтернет-магазину
У Санкт-Петербурзі спалахнув склад готової продукції, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на місцеве Міністерство надзвичайних ситуацій. Площа пожежі становить 50 тисяч квадратних метрів.
За даними відомства, зайнявся склад у Пушкінському районі на Московське шосе, будинок 153 – там розташований склад компанії Wildberries.
Загорянню було надано максимальний, п’ятий ранг складності. Причина пожежі наразі невідома, постраждалих немає, заявили у МНС.
Як повідомляє російський телеграм-канал Baza, пожежа розпочалася на 7 поверсі складу з одягом, система пожежогасіння з нею не впоралася. Ймовірно, є постраждалі.
У ніч проти 11 січня у Москві та області спалахнули дві масштабні пожежі – палали виробничий цех і адміністративно виробнича будівля.
Ранкова атака: голова Дніпропетровщини повідомив про збиття двох ракет у Криворізькому районі
Сили протиповітряної оборони збили дві ракети в Дніпропетровській області – про це заявив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак вранці 13 січня.
«Дві ворожі ракети тепер металобрухт. «Крилатих» приземлили у Криворізькому районі», – заявив він.
Лисак подякував повітряному командуванню «Схід». Раніше голова області повідомляв, що на Дніпропетровщині «було гучно» кілька разів з 5 години ранку.
Російські війська завдали чергової ракетної атаки по Україні вранці 13 січня. Повітряну тривогу оголошували в кількох областях, командування Повітряних сил попереджало про пуски ракет різних типів, у тому числі «Кинджалів».
Військові наразі не повідомляли про загальну кількість запущених і збитих ракет.
Впродовж двох років масштабної війни польські волонтери допомагають українцям
Рік тому Гражина Славінська допомагала доставляти гуманітарну допомогу людям, які залишилися в Бахмуті, який був захоплений російськими військами після запеклих боїв.
33-річна Гражина, мешканка польського Кракова, була поранена осколками російського артилерійського снаряду в січні 2023 року, евакуйована, а згодом їй ампутували праву ногу.
Після п’яти місяців реабілітації та фізичної терапії Славінська повернулася в Україну уже з протезом ноги. Читайте і дивіться про це за лінком
Представник МЗС: Чехія підтримує українську формулу миру – «це єдиний мирний план на столі»
Мирний план з 10 пунктів – так звану українську «формулу миру» з якою виступив президент Володимир Зеленський – підтримують політичні лідери Чеської республіки – про це заявив 12 січня заступник міністра закордонних справ Чехії Ян Маріан.
«Важливо те, що це є єдиний мирний план, який маємо на столі. Ми його повністю підтримуємо», – сказав він, цитує місцеве видання CTK.
Політик також зазначив, що підтримуючи українську Формулу миру, «ми підтримуємо те, щоб викрадені діти, що, зрозуміло, є страшним злочином російської сторони, могли повернутися і не перебували на перевихованні в Росії».
У засіданні політичних лідерів, яке відбудеться 14 січня у швейцарському Давосі, крім Формули миру для України, обговорюватимуться питання, пов’язані з воєнними злочинами, скоєними Росією на теренах України, проблеми обміну військовополоненими, питання відновлення територіальної цілісності України.
У засіданні візьмуть участь лідери країн Європейського союзу, НАТО, а також Індії, Бразилії, Мексики й Аргентини.
Днями президент Володимир Зеленський назвав однією з «найважливіших» цілей України на 2024 рік – реалізацію формули миру, довкола якої вже об’єдналися понад 80 країн світу.
Генштаб: Сили оборони відбили 26 атак Росії на Мар’їнському напрямку
Протягом доби на лінії фронту відбулося 89 бойових зіткнень, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 13 січня. Російські війська завдали семи ракетних та 65 авіаційних ударів а також 44 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах.
На півночі ситуація залишилася без суттєвих змін. В інших регіонах Сили оборони відбили:
- 9 атак біля Синьківки та Петропавлівки на Куп’янському напрямку
- 6 атак біля Макіївки, Григорівки та Веселого (Лиманський напрямок)
- 5 атак поблизу Андріївки та Кліщіївки в районі Бахмута
- 4 атаки біля Авдіївки та ще 17 – неподалік Первомайського та Невельського на Авдіївському напрямку
- 26 атак на Мар’їнському напрямку – поблизу Красногорівки, Георгіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки
- чотири атаки на південь від Золотої Ниви та на захід від Старомайорського (Шахтарський напрямок)
- 8 нападів західніше Вербового та Роботиного на Запоріжжі
Також, за зведенням, тривають заходи ЗСУ із розширення плацдарму на Херсонщині:
«Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Так, протягом минулої доби противник здійснив 9 безуспішних штурмових дій».
За даними штабу, з 6 по 10 січня до медичних закладів російського Міністерства оборони «масово» надходять військові, які беруть участь у боях в тимчасово окупованих Луганській та Донецькій областях:
«До населених пунктів Чернянка, Валуйки та Ровеньки Бєлгородської області із тимчасово окупованого Луганська прибуло понад 300 окупантів із тяжкими травмами, до Бєлґорода – майже 250 російських військових з вкрай важкими травмами, а до Москви та Калінінграда направлено близько 150 військовослужбовців РФ, яким неможливо допомогти у прифронтових шпиталях через відсутність кваліфікованих лікарів. Польові шпиталі міноборони РФ переповнені та не справляються із кількістю постраждалих військовослужбовців, що після м’ясних штурмів у великій кількості прибувають кожного дня», – йдеться в зведенні.
Редакція Радіо Свобода наразі не може перевірити цю інформацію незалежно.
Напередодні командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявив, що російські війська не досягли своїх цілей на сході України, однак продовжують наступати на кількох напрямках.
14 січня виповнюються роковини з дня ракетного удару по багатоквартирному будинку в Дніпрі. Тоді на Набережній Перемоги, будинок 118, загинули 46 людей, зокрема шестеро дітей, десятки були поранені. Російська ракета влучила у висотку у вихідний, якраз на старий Новий рік, коли чимало мешканців були вдома. Дехто з людей, які вижили, навіть через рік після трагедії не все ще може приходити до будинку, де був їхній дім, де загинули сусіди й знайомі.
Що пережили під час атаки, як перенесли цей рік після трагедії та за що хапаються, аби жити далі? Радіо Свобода записало історії трьох родин, які постраждали внаслідок ракетного удару. Читайте і дивіться про це за лінком
Генштаб ЗСУ оцінює втрати Росії за попередню добу в 700 військових
Російські війська втратили близько 700 людей особового складу за попередню добу – про це йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 13 січня.
За оцінкою українського командування, російська армія загалом втратила близько 369 160 військових.
Штаб також оцінює втрати російської військової техніки:
- 6 065 танків (+5)
- 11 269 бойових броньованих машин (+15)
- 8 728 артилерійських систем (+18)
- 957 реактивних систем залпового вогню
- 646 засобів протиповітряної оборони (+4)
- 329 літаків
- 324 гелікоптери
- 6 848 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+12)
- 1 806 крилатих ракет
- 23 кораблі й катери
- 1 підводний човен
- 11 632 автомобілів і автоцистерн (+20)
- 1 345 одиниць спеціальної техніки (+6)
За оцінкою ISW від 11 січня, Росія, ймовірно, наразі здатна забезпечувати надходження нових сил в обсягах, що відповідають її втратам, і це уможливлює посилення її підрозділів.
Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу в армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.
Експертам МАГАТЕ досі не дали доступу до реакторних залів трьох енергоблоків ЗАЕС – Ґроссі
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії, які перебувають на окупованій російськими військами Запорізькій атомній електростанції, досі не отримали доступу до реакторних залів енергоблоків № 1, 2 і 6, що перешкоджає їхній можливості контролювати ситуацію з ядерною безпекою на станції, заявив 12 січня генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі.
За його словами, після вчорашньої успішної ротації експертів МАГАТЕ – п’ятнадцятої групи експертів, яка прибула на станцію з часу створення місії МАГАТЕ у вересні 2022 року – нова команда повторила запит на доступ до реакторного залу шостого блоку.
Ґроссі повідомив, що дозвіл на такий доступ експертам не дали, заявивши, що реакторний зал «опечатаний». Крім того, адміністрація ЗАЕС повідомила групі, що не відмовляє у доступі, а натомість пропонує отримати доступ до території приблизно через тиждень.
«Ці обмеження на своєчасний доступ експертів до ЗАЕС перешкоджають здатності МАГАТЕ незалежно й ефективно оцінювати ситуацію з безпекою і захищеністю… Ситуація… залишається дуже нестабільною, і я повторюю своє прохання про безперешкодний доступ», – наголосив гендиректор МАГАТЕ.
На початку цього місяця Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило, що його експертам нещодавно заборонили перевірити реакторні зали трьох енергоблоків Запорізької АЕС.
Ґроссі тоді сказав, що «це перший випадок, коли експерти МАГАТЕ не отримали доступу до реакторного залу блоку, який перебував на холодній зупинці», і команда й надалі запитуватиме цей доступ.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після початку масштабного вторгнення в Україну. На станції перебуває моніторингова місія МАГАТЕ.
Угода, підписана 12 січня Києвом та Лондоном, передбачає з боку Британії надання Україні допомоги для захисту та відновлення територіальної цілісності в її міжнародно визнаних кордонах.
«Основними компонентами зобов’язань щодо безпеки, наданих Україні Сполученим Королівством у цій Угоді, є надання Україні всебічної допомоги для захисту та відновлення територіальної цілісності в її міжнародно визнаних кордонах; запобігання та активне стримування і протидія будь-якій військовій ескалації або новій агресії з боку РФ», – йдеться у вступній частині документа.
Відповідно до угоди, у разі збройного нападу Росії на Україну будуть проведені консультації протягом 24 годин для «визначення заходів, необхідних для протидії або стримування агресії».
Крім того, у документі зазначається, Британія вважає – майбутнє членство України в НАТО зробить ефективний внесок у мир і стабільність у Європі.
Також у підписаній угоді Київ і Лондон визнають, що Росія та її «проксі» використовують небезпечну організовану злочинність (НОЗ), зокрема незаконне фінансування, для фінансування дій, спрямованих на підрив суверенітету й територіальної цілісності України, а також її внутрішньої стабільності. Документ передбачає заходи протидії цьому.
Загалом документ складається з дев’яти частин, зокрема, «Оборона та безпека, «Невійськова безпека», «Політичне співробітництво», «Фіскальна підтримка, відновлення та відбудова», «Реформи».
Ця угода є чинною протягом десяти років з дати її підписання.
Як пояснив на своїй сторінці в фейсбуці міністр оборони Рустем Умєров, угода формалізує підтримку низки програм, яку Велика Британія надає і продовжуватиме надавати, зокрема в галузях обміну розвідданими, кібербезпеки, медичної та військової підготовки, співпраці з питань ОПК. Також, як зауважує міністр, зобов’язує Велику Британію проводити консультації з Україною в разі повторного нападу росії на Україну та надавати оборонну підтримку.
12 січня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Британією – першу двосторонню угоду в межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Географія утримання РФ політв’язнів із Криму продовжує розширюватися – «КримSOS»
Географія утримання Росією кримських політв’язнів продовжує розширюватися, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права і створює чимало проблем їхнім родичам, заявив аналітик правозахисної організації «КримSOS» Євген Ярошенко на пресконференції «Політв’язні Кремля: що відбувається з українцями, яких Росія утримує за ґратами?»
«Ми спостерігаємо, що зростає географія місць відбування покарання. За нормами міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла злочин, то її мають судити на окупованій території, і на окупованій території вона має відбувати покарання», – сказав Ярошенко.
За його словами, РФ вивозить кримських ув’язнених до таких місць як Салават (Башкортостан), на Північний Кавказ, до регіонів Приуралля.
«А останнім часом ми навіть фіксуємо, що політв’язні потрапляють у такі регіони як Челябінська область і Красноярський край», – додав аналітик.
Ярошенко також зазначив, що для сімей політув’язнених кримчан «дуже дорого» відвідувати рідних. «Дуже багато часу займає, щоб дістатися навіть Салавата. Це 2,5 тисяч кілометрів від Криму», – сказав він.
Крім того, у сімей виникають проблеми з отриманням послуг адвоката. «Не всі адвокати в Криму, враховуючи фінансові обмеження і враховуючи зайнятість іншими політичними справами, можуть їздити кудись на Урал чи Сибір, щоб відвідувати своїх клієнтів. Тому сім’ї змушені шукати адвокатів уже на нових місцях», – сказав Ярошенко.
Раніше дані кримського громадського об’єднання «Кримська солідарність» засвідчили, що близько 80 відсотків кримських ув’язнених, яких, за словами правозахисників (150 зі 190), переслідують із політичних мотивів, вислані до російських в’язниць.
У грудні постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявила, що станом на кінець грудня 2023 року зафіксовано 191 випадок позбавлення волі з політичних мотивів щодо жителів Криму, 123 з них – кримські татари.
19 грудня президент України Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції заявив, що ситуація зі звільненням кримських в’язнів Кремля, зокрема позаштатного журналіста проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, залишається «складною».
Раніше правозахисники Центру прав людини ZMINA і Кримської правозахисної групи, які брали участь у саміті «Кримська платформа», зазначали, що цивільні особи, зокрема політв’язні в окупованому Криму, набагато рідше потрапляють на обмін, ніж військовополонені.
Наєв: на півночі за останні місяці фортифікаційне обладнання кордону збільшили на понад 60%
Командувач Об’єднаних Сил ЗСУ Сергій Наєв заявив, що протягом останніх місяців фортифікаційне обладнання смуг оборони кордону у північній операційній зоні збільшили на 63%.
За його словами, незважаючи на те, що противник періодично обстрілює українську територію з артилерії та мінометів, застосовує ДРГ, а також запускає ударні дрони, обстановка на Чернігівщині є контрольованою.
«Розбудовуються оборонні рубежі та створюється потужна система інженерних загороджень. Все це робиться для того, щоб українські громадяни почували себе у безпеці. Адже, на побудовані об’єкти в подальшому, у разі зростання загрози, готові будуть прибути додаткові бойові бригади, які займуть підготовлені позиції», – сказав Сергій Наєв під час відвідин будівництва ротного опорного пункту проміжної смуги оборони на Чернігівщині.
Він зауважив, що ці позиції нічим не відрізняються від тих, які облаштовуються в інших північних регіонах від Волині до Харківщини.
За його словами, після обладнання бетонних захисних споруд, бліндажів та вогневих позицій ділянки біля них будуть «щільно заміновані».
«Таким чином, ми утворюємо об’єкт, який за своїми оборонними можливостями має стримати наступ щонайменше батальйону ворожих сил. З РОПів створюється ціла оборонна смуга, яка, в свою чергу, здатна стримувати значно більші військові з’єднання», – пояснив командувач Об’єднаних Сил ЗСУ.
Кабмін 12 січня виділив додаткові 2,5 мільярди гривень для будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Планується, що з цих коштів 1,4 мільярда гривень піде на фортифікаційне обладнання оборонних рубежів, а 1,1 мільярда гривень – на улаштування смуг невибухових загороджень.
У листопаді минулого року Міністерство оборони й Міністерство цифрової трансформації створили спільну робочу групу з питань будівництва фортифікаційних споруд.
«У планах – упровадити реформу, щоб визначити зони відповідальності: на першій лінії оборони будівництво фортифікаційних споруд здійснюють військові підрозділи, на другій-третій – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України через залучення приватних підрядних організацій», – повідомив тоді голова Мінцифри Михайло Федоров.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово повідомляв про обговорення на засіданні Ставки верховного головнокомандувача питання фортифікаційних укріплень.
На війні проти України загинули щонайменше 53 російські контрактники віком 18-19 років – ЗМІ
Після того як навесні 2023 року Держдума Росії дозволила Міноборони РФ укладати контракти з 18 років, після закінчення школи, на війні проти України загинули щонайменше 53 російські контрактники віком 18-19 років, з’ясували журналісти російської служби «Бі-Бі-Сі» і «Медіазони».
Серед контрактників, які загинули в період із квітня 2023 року до січня 2024 року, 48 осіб 2004 року народження, а ще п’ятеро 2005 року народження, уточнили розслідувачі.
Крім випускників російських шкіл, які після квітня 2023 року уклали контракт з Міноборони РФ, на війні в Україні з перших днів гинуть 18-річні солдати-строковики, стверджують розслідувачі. Загалом журналістам вдалося встановити імена 84 строковиків, які загинули на фронті, причому 14 із них – моряки із затопленого у квітні 2022 року крейсера «Москва».
Журналісти за відкритими даними встановили, що з початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну і станом на 12 січня 2024 року на фронті загинули щонайменше 41 731 російських військових, з них 7 717 – ув’язнені і 5 005 – мобілізовані. Водночас журналісти визнають, що їхні дані, які базуються на відкритих джерела, – неповні, а реальне число російських втрат може бути щонайменше удвічі вищим.
За кількістю підтверджених журналістами втрат серед регіонів Росії лідирують Краснодарський край (1620 загиблих), Свердловська область (1441 загиблих), Башкортостан (1332 загиблих) і Челябінська область (1184 загиблих). Відомо також про 449 загиблих із Москви і 470 – із Санкт-Петербурга.
У квітні 2023 року Держдума Росії ухвалила поправку, що дозволяє 18-річним випускникам шкіл підписувати договір про контрактну службу в армії. До цього закон передбачав, що службу за контрактом можна пройти після закінчення вишу чи технікуму або після служби по призову протягом трьох місяців.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Cпецпредставниця США Пенні Пріцкер розповіла, з якою метою приїхала до України
Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер заявила, що мета її поїздки до України, серед іншого, – похвалити прогрес України в антикорупційному законодавстві. Про це вона заявила під час брифінгу за підсумками свого візиту до Києва.
«Мета нашої поїздки – похвалити Україну за прогрес, якого вона досягла щодо антикорупційного законодавства до переговорів про вступ до ЄС та нещодавніх арештів, здійснених НАБУ. Важливо зберегти цей імпульс, і це те, на чому я наголосила вашим урядовцям», – сказала вона.
За її словами, це не тільки Сполучені Штати, ЄС і МВФ, які звертають на це увагу, це і приватний сектор.
«Для того, щоб Україна завершила своє відновлення та змогла бути процвітаючою країною, яка реалізує свій потенціал, нам і Україні потрібні інвестиції приватного сектору, а це означає, що Україна має рішуче викорінити корупцію», – зауважила Пріцкер.
Також спецпредставниця США зазначила, що американський приватний сектор зацікавлений у співпраці з Україною, «щоб запустити економіку та прискорити економічне зростання».
«Існує відчуття реального інтересу та впевненості в економічній стійкості, потенціалі та довгострокових перспективах України. І тому генеральні директори наших компаній Archer Daniels Midland, Oliver Wyman і Bank of America International/Merrill Lynch приєдналися до мене в цій поїздці», – зазначила Пенні Пріцкер.
За її словами, «люди зосереджені на економічному імпульсі України».
Також Пенні Пріцкер наголосила, що позиція США щодо України не змінилася – її підтримують як адміністрація Джо Байдена, так і двопартійний Конгрес.
«Я хочу запевнити український народ і український уряд у тому, що позиція Америки щодо України не змінилася. Адміністрація Байдена, як і раніше, підтримує Україну. Двопартійний Конгрес підтримує Україну, і адміністрація Байдена наполегливо працює над тим, щоб схвалити законопроект про додаткову допомогу», – сказала вона.
Спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер 12 січня прибула з візитом до Києва. Це вже її друга поїздка до України після призначення на цю посаду.
У Києві вона зустрілася з президентом України, прем’єром, спікером парламенту та представниками депутатських фракцій.
Цей візит відбувається на тлі затримки допомоги Україні з боку Заходу. У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі спеціальною представницею США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер.
За його словами, під час зустрічі «детально обговорили, яких кроків потребуємо для стійкості».
«Дуже очікуємо рішення Конгресу щодо подальшої підтримки України – підтримки, яка має значення не лише для нас, а й для кожної держави, чия стабільність залежить від сили міжнародного права. Цю битву маємо виграти, і я дякую всім в Америці – усім, хто допомагає нам берегти свободу», – розповів він у своєму відеозверненні.
Зеленський повідомив, що також обговорив з Пенні Пріцкер підготовку до саміту в Давосі.
«Там буде і важлива зустріч щодо Формули миру, багато перемовин щодо економічного посилення України, нашої відбудови, наших оборонних партнерств із провідними країнами та компаніями», – додав президент.
Спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер 12 січня прибула з візитом до Києва. Це вже її другий приїзд до України після призначення на цю посаду.
Цей візит відбувається на тлі затримки допомоги Україні з боку Заходу. У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі.
«Є прогрес» – Пенні Пріцкер про конфіскацію російських активів на відбудову України
Сполучені Штати Америки мають законопроєкт про конфіскацію російських активів на користь України, і адміністрація президента Джо Байдена його підтримує. На цьому наголосила Пенні Пріцкер, спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України, під час розмови із журналістами у Києві 12 січня.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про перспективи конфіскації російських активів для відновлення України, вона заявила, що «є прогрес».
«Що стосується російських активів, які перебувають у країнах «Групи семи», то «Група семи» вирішила, що Росія повинна заплатити за руйнування, які вона спричинила. Члени G7 заявили, що збираються залишити російські активи замороженими», – нагадала Пріцкер.
За її словами, країни G7 ще не ухвалили рішення, як саме використовуватимуть ці активи, але «вони доручили своїм відповідним міністерствам знайти всі можливі способи отримати компенсацію».
Зокрема, мають продумати і те, які закони мають бути ухвалені в країні, щоб ефективно використовувати російські суверенні активи, сказала Пріцкер.
«І ви бачили, в Сполучених Штатах є пропозиція, законопроєкт «Про відновлення економічного процвітання і можливостей для українців», який підтримує адміністрація Байдена», – підсумувала спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України.
Напередодні помічник держсекретаря у справах Європи і Євразії Джеймс О’Браєн повідомив, що Сполучені Штати працюють над законодавством, яке дозволить країні вилучати і використовувати російські активи, що перебувають у юрисдикції США.
«Це надає деякі внутрішні юридичні повноваження. Рішення про те, чи робити це і як їх (активи – ред.) використовувати, не ухвалене. Це буде вже розроблятися спільно з нашими партнерами з G7», – зазначив посадовець, коментуючи публікацію Bloomberg.
У матеріалі видання, зокрема, сказано, що адміністрація президента США підтримала законопроєкт, що дозволить арештувати частину з 300 мільярдів доларів заморожених російських активів і передати їх Україні.
Йдеться і про те, що Джо Байден підтримав цей крок на тлі заблокованих 60 мільярдів доларів для України в Конгресі.
За оцінками, понад 200 мільярдів євро суверенних активів Росії, які перебувають під санкціями, перебувають у юрисдикції Євросоюзу, причому більшість – у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear. У січні президент України Володимир Зеленський оцінив загальну вартість активів Росії за її кордонами у близько 300 мільярдів доларів і закликав використати ці кошти на підтримку України.
Уряд виділив додаткові 2,5 мільярди гривень на фортифікаційні споруди
Кабінет міністрів України виділив додаткові 2,5 мільярди гривень для будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 12 січня.
«Із цих коштів 1,4 мільярда гривень піде на фортифікаційне обладнання оборонних рубежів. Ще 1,1 мільярда гривень – на улаштування смуг невибухових загороджень», – повідомив голова уряду.
Крім того, як повідомила пресслужба Кабміну, уряд виділив із резервного фонду ще 120 мільйонів гривень для Державної прикордонної служби.
Ці кошти, за словами Шмигаля, призначені для посилення обороноздатності й інженерно-технічного облаштування кордону.
У листопаді Міністерство оборони й Міністерство цифрової трансформації створили спільну робочу групу з питань будівництва фортифікаційних споруд.
«У планах – упровадити реформу, щоб визначити зони відповідальності: на першій лінії оборони будівництво фортифікаційних споруд здійснюють військові підрозділи, на другій-третій – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України через залучення приватних підрядних організацій», – повідомив тоді голова Мінцифри Михайло Федоров.
За його словами, уряд залучив фінансування від українського бізнесу на будівництво фортифікаційних споруд на найскладніших напрямках.
Зеленський: на посаду посла у Британії наразі «обережно розглядають» кілька кандидатур
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на посаду українського посла у Великій Британії наразі «обережно розглядають» кілька кандидатур.
«Що стосується наших відносин із Великою Британією: вони дуже потужні. Дуже важливо, щоб кожен із посадовців, із дипломатів, які опікуються нашими відносинами з Великою Британією, був на найвищому рівні. Тому ми розглядаємо обережно кілька кандидатур. Щось ти будуєш дуже і дуже довго, і важливо потім усе це не втратити. Це важливе і чутливе питання», – заявив він на пресконференції з британським прем’єром в Києві.
Зеленський не назвав прізвищ кандидатів і не відповів, чи є серед них колишній міністр оборони Олексій Резніков, якого називають ймовірним кандидатом на цю посаду.
Улітку 2023 року президент Володимир Зеленський звільнив Вадима Пристайка з посади посла у Великій Британії. Це сталося після того, як український дипломат в ефірі телеканалу Sky News сказав, що «сарказм між дружніми країнами не потрібний». Цьому передувала заява тодішнього міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса, який закликав Україну висловлювати більше вдячності за надану допомогу. У відповідь Зеленський заявив, що Україна дуже вдячна і що можемо, мовляв, «зранку прокидатися і дякувати міністру особисто».
У Великій Британії наразі немає посла України.