Міністри оборони Росії й Ірану обговорили військову співпрацю на тлі приїзду голови КНДР до Москви
Міністри закордонних справ і оборони Росії Сергій Лавров і Сергій Шойгу провели телефонні розмови зі своїми іранськими колегами, повідомили 15 січня російські державні інформаційні агентства.
Зокрема, за повідомленням, під час розмови Шойгу з міністром оборони Ірану Мохаммадом Резою Аштіані обговорювалася військова співпраця і регіональна безпека.
Лавров обговорив з іранським колегою Хоссейном Аміром Абдоллахіяном «ескалацію на Близькому Сході, зокрема удари США і Британії по Ємену», повідомило МЗС Росії.
Розмови відбулися в той час, як міністерка закордонних справ Північної Кореї Чхо Сон Хуей відвідує Росію для переговорів зі своїм колегою Сергієм Лавровим на тлі поглиблення економічних, політичних і військових зв’язків Росії і КНДР.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
Протягом останніх місяців Росія й Іран посилили співпрацю, Іран надав Росії зброю для використання в Україні.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
ДПСУ: румунські фермери заблокували вже два пункти перетину кордону з Україною
На території Румунії рух вантажівок через пункти пропуску «Сірет» та «Вікову-де-Сус» заблокували, повідомляє у телеграмі Державна прикордонна служба України.
«Близько 12:00 фермери поновили блокування руху вантажних автомобілів на напрямку пункту пропуску «Сірет», який знаходиться навпроти українського пункту пропуску «Порубне». Також почалося блокування румунського пункту пропуску «Вікову-де-Сус», що навпроти українського – «Красноїльськ», – інформують прикордонники.
За даними ДПСУ, інші види транспорту, а також пішоходи в обох пунктах пропуску оформлюються встановленим порядком як на в’їзд, так і виїзд з України.
Україна має з Румунією 14 пунктів пропуску, з них лише два автомобільні, якими можуть користуватися вантажівки.
Останніми днями румунські фермери то блокували, то розблоковували рух вантажівок на пропускному пункті «Сірет», розташованому навпроти українського пункту «Порубне» у Чернівецькій області.
Від 23 листопада 2023 року на пункті пропуску Медика тривав протест польських фермерів. Вони пропускали лише кілька вантажівок на годину. У грудні до протестувальників на кордон приїхав міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрський, який запевнив, що вимоги протестувальників виконають.
На початку січня польські фермери припинили страйк. Це сталося після того, як влада та протестувальники з організації «Підкарпатське ошукане село» підписали порозуміння про зняття блокади. У цьому документі йдеться, що уряд зобовʼязується виконати всі три вимоги фермерів – запровадження субсидій на кукурудзу у розмірі 1 мільярда злотих, збільшення обсягів кредитування на порятунок господарств на суму 2,5 мільярда злотих і відмова від підвищення сільськогосподарського податку, збереження його на рівні 2023 року.
Проте польські перевізники продовжують блокувати пункти пропуску «Ягодин», «Рава-Руська», «Краківець» на кордоні з Україною. Вони заблокували рух вантажівок, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.
Знищені ЗСУ два російські військові літаки. Наскільки вони важливі
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний офіційно підтвердив, що військові Повітряних сил ЗСУ знищили літак РФ дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22.
Дещо раніше про те, що над Азовським морем збили два російські військові літаки, повідомляли як українські депутати, так і російські провоєнні пабліки.
Що це за літаки та наскільки вони важливі – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Зеленський прибув до Швейцарії з візитом
Президент України Володимир Зеленський прибув до Швейцарії з робочим візитом.
Він планує зустрітися з лідерами країни та взяти участь у Давоському форумі, зокрема у Берні проведе переговори з головами обох палат парламенту, керівниками партій і фракцій, президенткою Швейцарії Віолою Амхерд.
Зеленський уточнив, що у Давосі він планує провести важливі двосторонні зустрічі з представниками ЄС і НАТО, щоб підтримати динаміку євроатлантичної інтеграції України, а також із лідерами держав та великих бізнесів, щоб посилити оборонну та економічну стійкість країни.
Агентство Bloomberg із посиланням на джерела, повідомило, що, зокрема, президент України у Давосі зустрінеться з виконавчим директором одного з провідних американських банків, JPMorgan Джеймі Даймоном. JPMorgan консультував Зеленського щодо залучення приватного капіталу для різних проєктів із реконструкції. Офіційно про зустріч поки не повідомляли.
14 січня у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».
Організатори Всесвітнього економічного форуму, який відбуватиметься у Давосі (Швейцарія) 15-19 січня, анонсували виступ президента України Володимира Зеленського. Він запланований на 16 січня.
Влада: через російський обстріл Красногорівки загинула людина, ще одна поранена
Через російський обстріл Красногорівки загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Щонайменше 1 людина загинула і 1 поранена внаслідок обстрілу Красногорівки. Мар’їнська громада зазнала масованого обстрілу з «Градів» – у Красногорівці під вогнем житлова забудова», – написав він у телеграмі.
Наслідки обстрілу з’ясовуються.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Білоруських військових відправили до Росії вивчати досвід війни проти України
Білоруські військові проходитимуть навчання на території Росії, повідомили 15 січня в Міноборони Білорусі.
«Під час занять акцент буде зроблено на досвіді, отриманому збройними силами Росії під час проведення військової спеціальної операції (так у Росії офіційно називають війну проти України – ред.)», – повідомили в Міноборони Білорусі.
В офіційному повідомленні не вказано, до яких родів військ чи частин збройних сил Білорусі належать військові, направлені на навчання.
Зазначається, що після завершення підготовки білоруські військові як «інструктори з найскладніших предметів бойової підготовки» передаватимуть набутий досвід підрозділам збройних сил Білорусі.
Керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України і дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії й обстрілів мирних українських міст, у результаті яких загинули десятки тисяч українських цивільних жителів. При цьому білоруські військові не беруть участь у повномасштабному російському вторгненні в Україну.
На Херсонщині через російські атаки п’ятеро людей поранені, повідомляє у телеграмі Національна поліція.
За даними поліції, російські війська дронами та з артилерії атакували Станіслав.
«Цілеспрямовано били по рятувальниках та пункту екстреної медичної допомоги. Внаслідок скидання боєприпасів з БПЛА четверо рятувальників зазнали поранень, пошкоджено пожежний автомобіль. Під обстрілом перебував і медичний заклад, пошкоджено будівлю та «швидку», – йдеться у повідомленні.
Крім того, російські військові опівночі обстріляли населений пункт з артилерії – медична допомога знадобилася 77-річній жінці, додають в поліції.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень.
«Три доби поспіль російські терористи активно завдають авіаударів. Минулої доби зафіксовано 41 випадок. Продовжують активні штурмові й наступальні дії – 51 за вчора. Знову задіюють бронетехніку. Середньодобова кількість боєзіткнень тримається на рівні близько 50 вже тиждень. Також вчора ворог здійснив 2 ракетних удари та 715 артобстрілів», – написав Тарнавський у телеграмі 15 січня.
«Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
«Але скрізь наші воїни завдають ворогу значних втрат. Особливо у живій силі. Загальні втрати загарбників в операційній зоні ОСУВ «Таврія» за минулу добу склали 485 осіб і 44 одиниці військової техніки. Зокрема, шість ББМ, три артсистеми, 23 БпЛА. Знищено ворожий пункт управління БпЛА», – додав Тарнавський.
Російська сторона дані про свої втрати не коментує.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
Минулого тижня командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявляв, що російські війська не досягли своїх цілей на сході України, однак продовжують наступати на кількох напрямках. Йдеться про Куп’янський, Лиманський і Бахмутський напрямки.
У Кремлі заявили, що переговори щодо України в Давосі нічого не дадуть, бо «Росія не бере участі»
У Кремлі заявили, що переговори в Давосі щодо мирних пропозицій України не матимуть результатів, бо Росія не бере участі в цих обговореннях.
«Це просто розмова заради розмови… Без нашої участі будь-які дискусії позбавлені будь-яких перспектив на будь-який результат», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков 15 січня.
Світові лідери планують відвідати засідання Всесвітнього економічного форуму цього тижня в Давосі, головними темами переговорів, як очікують, буде припинення війн в Україні і Секторі Гази.
14 січня у швейцарському Давосі відбулася четверта зустріч радників із національної безпеки щодо української «формули миру».
Українська «формула миру» – запропонований президентом України Володимиром Зеленським план завершення війни, яку Росія веде проти України. План передбачає виведення російських військ з усієї міжнародно визнаної території України, після чого має відбутися покарання воєнних злочинців, переговори про умови компенсації Москвою втрат, завданих Україні, тощо.
Переговори щодо реалізації «формули миру» українська влада веде з представниками країн-союзниць, а також країн, які прямо не підтримують ані Україну, ані Росію, – зокрема, державами так званого «глобального Півдня». Росія в таких переговорах участі не бере.
Наприкінці року американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що Росія не зацікавлена у чесних переговорах про мир з Україною, а будь-яке можливе перемир’я лише дасть їй час на підготовку до нової агресії.
На Апеннінах понад півтора року спостерігається критична ситуація щодо українських неповнолітніх біженців, яких організовано евакуювали туди на початку повномасштабної війни. Місцеві суди затримують або забороняють репатріацію дітей. Дипломати й опікуни кажуть про обмежені можливості для допомоги. За даними консульств, найбільш численні та обурливі факти стосуються дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Менше випадків, що стосуються дітей, вилучених із родин українських біженців. І вони швидше вирішуються. На думку експертів з обох країн, проблему слід розв’язувати на міждержавному рівні, можливо, укладенням двосторонньої угоди. Деякі фахівці-юристи наполягають на необхідності дотримання Італією норм міжнародних конвенцій, що б унеможливило баталії в трибуналах. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розбирався докладніше.
Залужний підтвердив, що ЗСУ знищили російські літаки А-50 та Іл-22
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний офіційно підтвердив, що військові Повітряних сил ЗСУ знищили літак РФ дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22.
«Воїни Повітряних Сил Збройних Сил України знищили ворожий літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління противника Іл-22», – написав він.
Залужний подякував українським військовим «за чудово сплановану та проведену операцію в Приазов’ї».
Раніше українські медіа з посиланням на свої джерела повідомляли, що ввечері 14 січня українські військові збили над акваторією Азовського моря російський літак А-50, а також підбили ІЛ-22.
А-50 зник з радарів і припинив відповідати на запити російської тактичної авіації, а пізніше пілот російського Су-30 виявив « займання та падіння невстановленого повітряного судна», писало видання «РБК-Україна». Джерело медіа також заявило про ймовірне перехоплення розмови пілота Іл-22М, який запросив у диспетчера екстрену посадку в аеропорту Анапи (Краснодарський край Росії).
У Міноборони РФ ці дані наразі не коментували. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що у Кремля немає інформації про збиття ЗСУ російських літаків.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 329 літаків. Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
У лютому 2023 року у Повітряних силах ЗСУ заявили, що ймовірне пошкодження вибухами російського військового літака-розвідника А-50 на аеродромі «Мачулищі» в Білорусі є «гарною новиною» для українських військових. Російська сторона це заперечувала.
У розвідці Великої Британії тоді заявили, що втрата A-50 була б серйозною для Росії, оскільки він має вирішальне значення для російських повітряних операцій. У британській розвідці припустили, що у Росії, ймовірно, залишилось в експлуатації шість робочих А-50.
A-50 – літак далекого радіолокаційного виявлення та управління, його роль полягає у створенні розпізнаної повітряної картини і забезпеченні координації винищувачів.
Війська РФ намагаються захопити Новомихайлівку на Донеччині – Штупун
Російські війська намагаються захопити Новомихайлівку на Донеччині, повідомив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун.
«Ворог найбільш активний на Мар’їнському та Авдіївському напрямках. Зокрема, намагається оточити Авдіївку, і зараз у нього з’явилося таке завдання – намагається зайти в Новомихайлівку, щоб повністю її взяти», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, три дні поспіль російські війська активно завдають авіаударів, за минулу добу був 41 такий випадок, також продовжують активні штурмові й наступальні дії – 51 випадок за минулу добу.
«Знову задіюють бронетехніку. Якщо говорити про середньодобову кількість бойових зіткнень, то тримається на рівні близько 50 уже тиждень у зоні оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія». І найбільше зіткнень на авдіївському та мар'їнському напрямках», – розповів Штупун.
Новомихайлівка розташована за близько 12 кілометрів на південь від Мар’їнки, яку російські війська намагалися захопити Мар’їнку з 2014 року і ведуть щоденні наступи на населений пункт із початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Російські загарбники посилили ці штурми з початку жовтня 2023 року.
У грудні минулого року британська розвідка заявила, що російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».
Розвідка Великої Британії відзначила залучення до лав російської армії нещодавніх випускників і «непропорційно великої кількості людей із бідних і сільських регіонів».
«11 січня 2023 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що в 2023 році до збройних сил РФ долучилися 500 тисяч осіб. Дуже ймовірно, що ця цифра була суттєво завищена. Намагаючись досягти цілей вербування, російські війська з квітня 2023 року дозволили випускникам шкіл приєднуватися до армії… Цілком ймовірно, що для підтримки війни у Росії набирають непропорційно велику кількість людей із бідних і сільських громад Росії», – йдеться в повідомленні.
Минулого тижня журналісти російської служби «Бі-Бі-Сі» і «Медіазони» з’ясували, що після того, як навесні 2023 року Держдума Росії дозволила Міноборони РФ укладати контракти з 18 років, після закінчення школи, на війні проти України загинули щонайменше 53 російські контрактники віком 18-19 років.
Серед контрактників, які загинули в період із квітня 2023 року до січня 2024 року, 48 осіб – 2004 року народження, а ще п’ятеро – 2005 року народження, уточнили розслідувачі.
У квітні 2023 року Держдума Росії ухвалила поправку, що дозволяє 18-річним випускникам шкіл підписувати договір про контрактну службу в армії. До цього закон передбачав, що службу за контрактом можна пройти після закінчення вишу чи технікуму або після служби по призову протягом трьох місяців.
СБУ заявила про затримання «вагнерівця», який готував удари РФ для знеструмлення Києва
Служба безпеки України заявляє про затримання бойовика із російського угруповання «Вагнер» – він готував удари РФ для знеструмлення Києва.
Як повідомляє пресслужба відомства, «вагнерівець» отримав завдання російської воєнної розвідки прибути з Білорусі до Рівненської області для коригування повітряних атак РФ по енергетичній інфраструктурі України
У СБУ стверджують, що про ці плани агресора українська спецслужба дізналася ще під час перебування диверсанта у Білорусі – відтоді поетапно задокументували його дії від перетину держкордону до прибуття на місце вчинення диверсії в Україні.
«Унаслідок цього зловмисника було затримано «на гарячому»: він намагався закріпити декілька GPS-трекерів на опори ліній електропередач, що живлять Київську агломерацію. За сигналами «маячків» окупанти хотіли скоригувати прицільний удар по енергооб’єктах, у тому числі із застосуванням дронів-камікадзе», – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, затриманим є громадянин Білорусі, який входить до агентурного апарату російського ГРУ, з 2014 до 2017 року він перебував у складі угруповань «Л/ДНР» і брав участь у бойових діях проти українських військових, а на початку повномасштабного вторгнення вступив до російської приватної військової компанії «Вагнер».
Згодом він повернувся до білорусі, де отримав завдання від свого куратора з воєнної розвідки рф щодо підготовки диверсій на прикордонній території України.
Слідчі Служби безпеки планують повідомити затриманому про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ст. 113 (диверсія);
- ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації).
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Під час цьогорічного опалювального сезону енергетикам не доводиться застосовувати графіки відключень. Масованих атак по енергоінфраструктурі російські війська наразі не завдають.
ООН просить виділити 4,2 мільярда доларів на підтримку громад в Україні і біженців
Організація Об’єднаних Націй і її партнери 15 січня звернулися до донорів із закликом виділити загалом 4,2 мільярда доларів на підтримку постраждалих від війни громад в Україні, а також українських біженців у 2024 році.
Із цієї суми 3,1 мільярда доларів мають бути призначені для підтримки приблизно 8,5 мільйонів людей в Україні, решта 1,1 мільярда доларів – для біженців і громад за межами України, які їх приймають.
«Сотні тисяч дітей живуть у громадах на передовій війни, налякані, травмовані й позбавлені основних потреб. Вже сам цей факт повинен змусити нас зробити все можливе, щоб надати Україні більше гуманітарної допомоги», – сказав заступник генсекретаря ООН із гуманітарних питань Мартін Гріффітс у Женеві, де 15 січня представляють річний план гуманітарної підтримки України.
Минулого тижня в ООН заявили, що в той час, як російське повномасштабне вторгнення в Україну продовжує спричиняти смерті й руйнування, понад 14,6 мільйонів людей усередині країни – приблизно 40 відсотків населення – потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році.
За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, отири мільйони людей, у тому числі майже один мільйон дітей, все ще переміщені всередині України, а понад 6,3 мільйона людей продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Міненерго: під російський обстріл знову потрапила ТЕС на Донеччині
Під російський обстріл знову потрапила теплоелектростанція (ТЕС) на Донеччині, постраждалих немає, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
У відомстві зазначають, що також короткостроково вимикалося обладнання на одній з прифронтових ТЕЦ – порушень теплопостачання не було.
При цьому у Міненерго кажуть, що дефіциту електроенергії не фіксують, потреби споживачів покриває власна генерація, також планується імпорт електроенергії – 4687 МВт*год. Графіки відключень не застосовуються
Енергетики нагадують, що дуже важливо зменшувати навантаження на енергосистему у пікові години споживання (з 10:00 до 12:00 та з 17:00 до 19:00 години), і закликають споживати електроенергію відповідально.
Міністерство енергетики регулярно повідомляє про атаку військ РФ по теплоелектростанціях у Донецькій області.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Під час цьогорічного опалювального сезону енергетикам не доводиться застосовувати графіки відключень. Масованих атак по енергоінфраструктурі російські війська не завдають, але регулярно обстрілюють енергооб'єкти на прифронтових територіях.
ОВА: у Часовому Яру на Донеччині залишаються близько 850 жителів
У місті Часів Яр на Донеччині досі залишаються близько 850 місцевих жителів – попри складну обстановку та регулярні обстріли, люди «виїжджають дуже повільно» з міста у безпечні регіони. Про це вефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«В Часовому Яру дійсно дуже складна обстановка. Зараз там перебуває близько 850 людей. Працюють «пункти незламності», працюють медичні заклади, наскільки можуть працювати в бойових умовах. Людям допомагаємо і ми – керівництво військових адміністрацій, так і волонтери, завозимо гуманітарну допомогу», – сказав Філашкін.
За його словами, щоденно виїжджають від 20 до 50 людей, а ті, хто залишаються, мотивують це наявністю майна у Часовому Яру.
«Цифри не можуть бути стабільні: 25-40-50 людей з дітьми виїжджають кожного дня. Хотілось би, щоб їх виїжджало більше. Люди виїжджають дуже повільно, мотивуючи це тим, що «це наші будинки, наші домогосподарства», – розповів посадовець.
Голова Донецької ОВА також розповів, що працюють евакуаційні маршрути, які відомі місцевому населенню, людей, які хочуть виїхати з міста, направляють на Житомирщину.
«Динаміка евакуації з лінії фронту на прикладі населеного пункту Часів Яр є. Хоч і мала, але люди потихеньку виїжджають звідти. Ми їм допомагаємо всім, чим можемо. Евакуаційний маршрут відомий усім людям. Це Краматорськ, Покровськ – люди отримують тут гуманітарну, медичну, психологічну допомогу, всі необхідні виплати. Потім вони евакуюються на Житомирщину, яка зараз є приймаючою стороною для наших людей», – зазначив він.
Місто Часів Яр регулярно зазнає російських атак.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня повідомляв, що війська РФ намагаються створити умови для наступу на Часів Яр.
Представники Глобального Півдня в Давосі закликали зважати на «занепокоєння Росії» – посадовці ЄС
Західні партнери України висловили однозначну підтримку її мирного плану й закликали представників Глобального Півдня «чітко пояснити Росії важливість дотримання статуту ООН і його основних принципів в інтересах глобальної безпеки». Про це журналістам у Брюсселі за результатами четвертого раунду переговорів щодо формули миру, який відбувся у неділю в Давосі, повідомили посадовці ЄС на умовах анонімності.
«Хоча партнери з Глобального Півдня загалом висловили співчуття долі українців і їхнім стражданням, деякі підкреслили необхідність зважати на занепокоєння Росії», – сказано у повідомленні. Чиновники, втім, не зазначили, хто саме з учасників зустрічі пропонував враховувати позицію РФ.
У відповідь українська сторона, як повідомили неназвані посадовці ЄС, наводила приклади минулого діалогу і міжнародних угод із Росією, які вона порушувала. Учасники, що представляли Африку, підкреслили «важливість надісланого Україною повідомлення про те, що хулігани не завжди перемагають, і ширшу нестабільність, яку дії Росії вносять, наприклад, у Сахель і прилеглі регіони».
Євросоюз же своєю чергою підтвердив свою підтримку принципів мирного плану президента Володимира Зеленського «з упевненістю, що наступна Європейська рада ухвалить необхідне рішення щодо пакету економічної підтримки України в розмірі 50 мільярдів євро».
«Що стосується продовольчої безпеки, лінії солідарності ЄС наразі дозволили передати близько 60 мільйонів тонн зерна і продуктів, а нещодавній морський коридор після того, як Україна відновила контроль над своїми територіальними водами, дозволив експортувати 9 мільйонів тонн продуктів харчування», – резюмували неназвані посадовці.
14 січня у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки і політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники понад 80 країн і міжнародних організацій. Серед них не було Китаю, хоча українська сторона запрошувала його і продовжить це робити, наголосив у Давосі глава ОПУ Андрій Єрмак, бо «для нас важливо, щоб Китай був за столом». У Пекіні, чия делегація 14 січня прибула до Швейцарії, відсутність свого представника на переговорах про український план миру поки не коментували.
Половина учасників переговорів про мирний план України, що пройшли в Давосі, представляли Глобальний Південь – так називають країни, що розташовані переважно в південній півкулі. Географічно цей сектор об'єднує Африку, Азію, Латинську Америку і є найбільшою групою в ООН, налічуючи загалом дві третини її представників.
Інтерес до Глобального Півдня в України зріс після повномасштабного російського вторгнення, адже низка країн із цієї групи утрималися від засудження дій Росії й підтримує з нею зв’язки.
Тим часом, допомога Україні з боку партнерів стикається з труднощами. Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні, яким передбачено понад 60 мільярдів доларів на фінансування її оборонних потреб на 2024-ий рік.
Затримка виникла і з боку Євросоюзу: макрофінансову допомогу в розмірі 50 мільярдів євро лідери в рамках перегляду середньострокового бюджету ЄС планували затвердити в грудні. Та рішення заветував прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Подолати вето й виділити макрофін лідери ще раз спробують 1 лютого, задля чого збираються на позачерговий саміт у Брюсселі.
ОВА: армія РФ обстріляла Станіслав на Херсонщині – поранена людина, пошкоджений медпункт
Російські війська обстріляли медичний пункт у Станіславі на Херсонщині, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Окупанти обстріляли пункт «швидкої» у Станіславі. Пошкоджено спецавтівку. На щастя, люди не постраждали», – йдеться у повідомленні.
Згодом обласна влада повідомила про артилерійський російський удар по Станіславу – було влучання у житлові будинки. Через обстріл поранена 69-річна жінка, її госпіталізували до лікарні.
За останніми даними МОЗ, станом на січень через російську агресію від лютого 2022 року в Україні пошкоджений 1 501 медичний заклад, 195 зруйновані вщент. У міністерстві також повідомляють, що російська армія пошкодила 103, знищила 253 і захопила 125 автомобілів швидкої допомоги.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Літаки А-50 та ІЛ-22 збили над Азовським морем? НАТО готується до війни з РФ?
- НАТО готується до війни з Росією? У розпорядженні видання Bild опинився секретний документ Бундесверу, де йдеться про те, що ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. До чого готуються в альянсі?
- Над Азовським морем збили два російських літаки? Розвідувальний А-50 тп Іл-22 нібито вразили українські військові. Про це каже народний депутат Мисягін та деякі українські медіа. А в російських повоєнних пабліках пишуть, що один з літаків – Іл-22 збила російська ППО. То хто насправді поцілив у літаки? Поговоримо.
- РФ готує десантно-штурмові бригади для висадки в тил ліній оборони ЗСУ, заявили в Інституті вивчення війни. Їх будуть використовуватися для фронтових атак на українські укріплені позиції в короткостроковій перспективі. Чи зможуть ЗСУ зупинити цей російський десант? Говоримо далі.
- Україна та Британія уклали безпекову угоду. Президент України Володимир Зеленський назвав її безпрецедентною та історичною. «Це сигнал Путіну, що ми тут надовго», – заявив Ріші Сунак. Проаналізуємо, про що ця угода. Чому її назвали «безпековою»? Та з якими країнами Київ може розпочати подібну співпрацю.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода: