Вартість перевезення агропродукції через блокування кордону зросла на 15-20% – Мінагрополітики
Вартість на перевезення аграрної продукції через блокування пунктів пропуску на румунському та польському кордонах зросли на 15-20%, повідомив заступник міністра аграрної політики Маркіян Дмитрасевич.
«Основні втрати, це стосується транспортних витрат, оскільки кожен день простою коштує грошей, ціни зросли на 15-20%. Також потрібно враховувати стан наших перевізників-водіїв. Зараз не найкращі погодні умови – не найприємніше стояти в чергах як на румунському, так і на польському кордоні», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, румунська влада наразі проводить переговори з фермерами, які протестують на кордоні. В українському міністрестві сподівається, що найближчим часом це буде вирішено, оскільки «питань до України як таких усе-таки немає, це все ж таки внутрішньодержавні рішення мають ухвалюватися».
Дмитрасевич вважає, що в цілому причина блокування на західних кордонах не пов’язана з Україною.
«Вона стосується вже традиційної вимоги фермерів у Європейському Союзі, зокрема в сусідніх країнах. Це прохання або вимога до їхніх урядів про більшу дотаційну підтримку самих фермерів», – пояснив він.
Заступник міністра, коментуючи ситуацію протест румунських фермерів, нагадав, що після 15 вересня минулого року Україна не експортує пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник до цієї країни, а український агроекспорт прямує через Румунію транзитом – переважно через порт Констанца.
Водночас, за словами Дмитрасевича, станом на грудень через море йде понад 85% агроекспорту, з яких менше 20% – Дунаєм, а близько 80% – морським коридором із одеських портів.
Держприкордонслужба України 15 січня повідомила про блокування руху вантажівок через пункти пропуску «Сірет» та «Вікову-де-Сус» на території Румунії. Останніми днями румунські фермери то блокували, то розблоковували рух вантажівок на пропускному пункті «Сірет», розташованому навпроти українського пункту «Порубне» у Чернівецькій області.
16 січня з’явилися повідомлення про те, що румунський уряд досяг угоди з фермерами, які протестують на кордоні. Однак про розблокування пунктів пропуску наразі не повідомляється.
Від 23 листопада 2023 року на пункті пропуску Медика тривав протест польських фермерів. Вони пропускали лише кілька вантажівок на годину. У грудні до протестувальників на кордон приїхав міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрський, який запевнив, що вимоги протестувальників виконають.
На початку січня польські фермери припинили страйк. Це сталося після того, як влада та протестувальники з організації «Підкарпатське ошукане село» підписали порозуміння про зняття блокади. У цьому документі йдеться, що уряд зобовʼязується виконати всі три вимоги фермерів – запровадження субсидій на кукурудзу у розмірі 1 мільярда злотих, збільшення обсягів кредитування на порятунок господарств на суму 2,5 мільярда злотих і відмова від підвищення сільськогосподарського податку, збереження його на рівні 2023 року.
Проте польські перевізники продовжують блокувати пункти пропуску «Ягодин», «Рава-Руська», «Краківець» на кордоні з Україною. Вони заблокували рух вантажівок, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.
«Треба повертати себе в своє життя». Як підтримати жінок, що чекають на коханих із фронту
Уже майже два роки триває повномасштабне вторгнення РФ в Україну і понад 10 років минуло, коли почались бойові дії на частині українських територій. Впродовж цього часу, кажуть психологи, дуже багато жінок пережили і переживають різні емоційні стани, чекаючи на коханих, які нині служать чи служили в Збройних силах. Що відчувають такі жінки? Коли потрібно звернути увагу на свій стан? Хто і як може допомогти? Про це – у матеріалі Радіо Свобода.
FT: Брюссель проводить аудит зброї, наданої країнами ЄС Україні
Брюссель проводить аудит того, скільки зброї країни-члени ЄС надали Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії у відповідь на заяви про те, що деякі столиці не надіслали стільки, скільки могли б, повідомляє видання Financial Times.
Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) проводить аудит озброєнь, поставлених країнами-членами з лютого 2022 року, повідомили FT три дипломати ЄС, які ознайомили видання з планами. EEAS має намір представити результати перевірки в столицях до саміту лідерів ЄС 1 лютого.
За словами одного з дипломатів, аудит спиратиметься на інформацію, надану країнами-членами у відповідь на запити служби – це вже наткнулось на опір з боку деяких країн, які не бажають надавати повні дані.
Як пише FT, рішення про проведення аудиту було схвалено після того, як минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц зажадав порахувати і порівняти військові поставки країн ЄС Україні.
«Поставки зброї для України, заплановані на сьогоднішній день більшістю країн-членів ЄС, занадто малі. Нам [також] потрібен огляд того, який конкретний внесок зроблять наші європейські партнери для підтримки України цього року», – сказав Шольц журналістам минулого понеділка.
Його коментарі перегукуються з приватними висловлюваннями посадовців з інших країн ЄС щодо масштабів військових поставок, обіцяних іншими країнами-членами ЄС.
Згідно з дослідженням Інституту світової економіки в Кілі, Німеччина взяла на себе найбільші в ЄС зобов’язання щодо постачання озброєнь. Станом на 31 жовтня минулого року її зобов’язання склали понад 17 мільярдів євро – це приблизно в п’ять разів більше, ніж зобов’язання Данії, яка є наступним найбільшим постачальником озброєнь.
Хоча зауваження Шольца були сприйняті як докір іншим великим державам ЄС, таким як Франція та Італія, чиї військові зобов’язання набагато менші, його публічний заклик до більшої прозорості був підтриманий високопосадовцями в Брюсселі, які вважають, що деякі держави могли б надати більше зброї Києву в критичний момент війни.
Деякі країни ЄС, окрім Німеччини, особливо на сході блоку, також наполягають на розширенні Європейського фонду миру (ЄФМ), щоб збільшити обсяги поставок і розділити тягар витрат.
«Ми повинні переконатися, що ЄФМ знову запрацює, і ми зможемо знову використовувати його для подальших траншів підтримки України», – сказав високопоставлений дипломат ЄС, додавши, що без ЄФМ «деякі країни-члени не надаватимуть жодної військової підтримки».
В останні місяці західна військова та фінансова допомога Україні скоротилася, що обмежує здатність Києва захищатися від російських атак і проводити контрнаступальні операції.
Аудит відбувається на тлі спроб Брюсселя і Вашингтона знайти політичний консенсус, який дозволив би погодити пакети фінансової допомоги Києву на загальну суму близько 110 мільярдів доларів.
Розвідка Великої Британії заявляє, що на даний час Росія має незначні здобутки в районі Авдіївки на Донеччині, при цьому зазнає великих втрат.
«Оточення Авдіївки, ймовірно, залишається ключовим напрямком зусиль Росії; однак на сьогоднішній день Росія має дуже обмежені територіальні здобутки, зазнавши при цьому значних втрат як у техніці, так і в персоналі. Північне місто Степове залишається під контролем України, що забезпечує доступ до маршруту постачання Авдіївки. Спроби Росії ізолювати місто малоймовірні принаймні протягом наступного тижня», – йдеться в повідомленні, опублікованому 16 січня.
У розвідці додали, що за останній тиждень ані російські, ані українські війська «не зайняли жодної значної території».
«Незважаючи на прогрес у захопленні Мар’їнки наприкінці грудня 2023 року, Росія не змогла скористатися цим і просунутися ні на захід у напрямку Курахового, ні на південь у напрямку Новомихайлівки», – йдеться в повідомленні.
За даними британської розвідки, українські морські піхотинці продовжують утримувати плацдарм у Кринках на лівому березі Дніпра в Херсонській області, незважаючи на спроби Росії витіснити їх.
«Цілком ймовірно, що вони продовжуватимуть боротися за цю територію наступного тижня», – додали у відомстві.
Раніше сьогодні в Генштабі ЗСУ заявили, що протягом минулої доби на фронті відбулося 94 бойових зіткнення, а українські захисники відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Лиманському й Авдіївському.
У грудні минулого року британська розвідка заявила, що російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».
«Насильницьке розбавлення»: як Росія міняє етнічний склад населення на захоплених територіях
Як протягом майже двох років змінився етнічний склад населення тимчасово окупованої частини півдня України після початку повномасштабного вторгнення? Яка частина українського населення досі проживає на цих територіях? Чи переїжджають громадяни Росії на постійне проживання до окупованої частини півдня? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Харківщина: влада оголосила обов’язкову евакуацію ще з двох громад Куп’янського району
Через безпекову ситуацію влада Харківщини запровадила обов’язкову евакуацію населення ще з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської та Куриливської громад.
Як написав у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, йдеться про 26 населених пунктів, в яких зараз проживають 3043 людей, з них 279 – діти.
Місцева влада обіцяє, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом та підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
У серпні минулого року через посилення обстрілів у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонували виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
В ООН заявили про «тривожну зміну тенденції до зменшення числа втрат» в Україні через обстріли Росії
Внаслідок російських ударів різко збільшується кількість втрат серед цивільного населення, змінюючи тенденцію до зниження, заявила Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні (ММПЛУ).
За даними ММПЛУ, лише за 10 днів, з 29 грудня 2023 року до 8 січня 2024 року, внаслідок російських ракетних обстрілів і ударів безпілотниками, які здійснювалися по всій країні, загинули і були поранені сотні цивільних осіб.
У своїй доповіді ММПЛУ констатує збільшення на 26 відсотків перевіреної кількості жертв серед цивільного населення у грудні порівняно з листопадом, «що є тривожною зміною тенденції до зменшення числа втрат, яка спостерігалася раніше в 2023 році».
Місія наголошує, що фактичне збільшення, ймовірно, є навіть більшим, оскільки деякі повідомлення про загиблих і поранених ще не верифіковані.
Велика кількість втрат серед цивільного населення, яка була зафіксована у грудні, спостерігалася і в перші дні січня. ММПЛУ заявила, що перевіряє повідомлення про 86 загиблих і 416 поранених.
«У 2023 році кількість втрат серед цивільного населення стабільно зменшувалася, однак хвиля атак наприкінці грудня і на початку січня жорстоко перервала цю тенденцію… Ці атаки сіють смерть і руйнування серед мирного населення України, яке вже майже два роки потерпає від значних втрат в результаті повномасштабного вторгнення Росії», – сказала голова Моніторингової місії ООН в Україні Даніель Белль.
В ООН додали, що нещодавні російські удари сталися на тлі різкого зниження температури по всій Україні, що «ще більше ускладнило непросту ситуацію», в якій опинилося вразливе цивільне населення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Від кінця грудня 2023 року Україна зазнала кількох масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
10 січня директорка з операцій і адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань Едем Восорну на засіданні Ради безпеки ООН заявила, що від 29 грудня, коли Росія інтенсифікувала удари по Україні, Управління ООН із прав людини зафіксувало загибель 125 цивільних жителів і поранення понад 550 по всій Україні.
За її словами, таким чином, підтверджена ООН кількість цивільних осіб, які загинули внаслідок агресії Росії від лютого 2022 року, перевищила 10 200, у тому числі 575 дітей, число поранених, за даними організації, складає понад 19 300.
«Майже жоден регіон країни удари не обійшли стороною. Атаки завдають особливо великих збитків мирним жителям поблизу лінії фронту, в Донецькій, Харківській, Херсонській і Запорізькій областях, де потреби і так є гострими. Але громади на заході України і в столиці Києві, далеко від цих ліній фронту, також постраждали», – сказала Восорну.
Зеленський у Давосі зустрівся із генсеком НАТО
Президент України Володимир Зеленський у Давосі провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, сторони обговорили ситуацію на полі бою, оборонні потреби України та підготовку наступного саміту Альянсу у Вашингтоні. Також Зеленський поінформував про масовані російські обстріли, які відбулися останнім часом, та наголосив на важливості подальшого посилення української системи протиповітряної оборони.
За повідомленням, було відзначено важливість підписання двосторонньої угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Британією в межах спільної декларації G7, ухваленої на попередньому саміті НАТО у Вільнюсі.
Столтенберґ наразі про результати цієї зустрічі не повідомляв.
Всесвітній економічний форум відбуватиметься у Давосі (Швейцарія) 15–19 січня. Організатори анонсували на 16 січня виступ президента України Володимира Зеленського. Він прибув до Швейцарії з робочим візитом.
«Найбільш ласа ціль». Росія втратила два унікальні літаки
15 січня командування Повітряних сил України офіційно повідомило, що напередодні, ввечері в неділю, провело спецоперацію, внаслідок якої над Азовським морем у районі Бердянська було збито російський літак далекого радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний командний пункт, літак Іл-22М. Російські джерела припустили, що літак міг бути знищений помилково російськими системами ППО. Так чи інакше, про його падіння в морі побічно говорять і відкриті джерела, зокрема супутникові знімки та радіоперехоплення.
А-50 – унікальна та дуже дорога машина, яких у російській армії буквально одиниці. Ці літаки використовуються в першу чергу для координації та вказування цілей під час масованих ракетних обстрілів Росією території України, що відбувається майже щодня. Читайте і дивіться про це за лінком
На Донеччині через обстріли РФ за добу загинула одна людина, п’ятеро поранені – влада
Російські війська протягом доби 23 рази обстріляли населені пункти Донеччини, внаслідок чого загинув один цивільний житель, ще п’ятеро – були поранені, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 16 січня.
«Покровський район. У Красногорівці Мар’їнської громади одна людина загинула і одна поранена, пошкоджено два будинки. В Авдіївці є один поранений. Курахівська громада зазнала трьох обстрілів – в зоні ураження промзона й околиці Курахового. Краматорський район. В Іллінівській громаді зі Смерчів обстріляна Нова Полтавка – пошкоджено два будинки, крамницю і дитсадок. У Костянтинівській громаді під вогнем околиці Миколаївки, Диліївки і Предтечиного. У Лиманській громаді пошкоджено будинок у Торському, під ударом Ямпіль», – написав голова ОВА у телеграмі.
Він додав, що у Торецькій громаді у Нью-Йорку внаслідок обстрілів поранені троє людей, пошкоджені шість багатоповерхівок і п’ять приватних будинків, у Часовоярській громаді пошкоджені два приватні будинки, а в Сіверську пошкоджені багатоповерхівка і приватний будинок.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міненерго повідомило про черговий обстріл Росією ТЕС на Донеччині
Російські війська вкотре обстріляли теплоелектростанцію (ТЕС) у Донецькій області, постраждалих немає, «триває огляд стану обладнання», повідомила вранці 16 січня пресслужба Міністерства енергетики України.
Водночас, за даними міністерства, через технічні причини сталося займання обладнання на одній із прифронтових ТЕЦ, потерпілих немає, станція працює у звичайному режимі.
У Міненерго наголосили, що дефіциту електроенергії в енергосистемі не спостерігається.
«Генерації, виробленої в Україні, достатньо для покриття потреб споживачів. Також на поточну добу планується комерційний імпорт електроенергії. Для покриття збільшеного споживання активно задіяно ресурси гідрогенерації. Саме тому Міненерго вкотре наголошує на необхідності економного споживання електроенергії у пікові години споживання (з 10:00 до 12:00 та з 17:00 до 19:00 години)», – йдеться в повідомленні.
У МЗС Китаю не відповіли, чому Пекін не брав участі у засіданні щодо формули миру в Давосі
У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що Пекін підтримує «всі зусилля, спрямовані на досягнення миру», але не відповіли, чому Китай не брав участі у черговому засіданні щодо української формули миру.
Як зазначила речниця відомства, позиція Китаю щодо «кризи в Україні є послідовною та чіткою, яка зосереджена на сприянні переговорам про мир».
«Після повної ескалації кризи в Україні Китай підтримує зв’язок із відповідними сторонами, включаючи Україну. Ми продовжуватимемо працювати з міжнародним співтовариством, щоб відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи, і ми вітаємо та підтримуємо всі зусилля, спрямовані на досягнення миру», – сказала на брифінгу речниця міністерства Мао Нін.
У неї також запитали, чи просила Україна про зустріч президента Володимира Зеленського та очільника китайської делегації Лі Цяна в Давосі. Речниця сказала, що щодо цих переговорів у неї немає інформації.
14 січня у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. Китай, хоч і отримав запрошення та має велику делегацію у Давосі, проігнорував зустріч.
У попередній третій зустрічі, яка відбулася у жовтні минулого року на Мальті, китайська делегація не брала участі у цій зустрічі. Проте перед цим на зустрічі в Джидді був представник Китаю.
Участь у заході в Давосі взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни». Агенція Bloomberg написала, що «зустріч у неділю (14 січня – ред.) закінчилася без чіткого плану, як рухатися далі».
Всесвітній економічний форум відбуватиметься у Давосі (Швейцарія) 15–19 січня. Організатори анонсували на 16 січня виступ президента України Володимира Зеленського. Він вже прибув до Швейцарії з робочим візитом.
ОГП: в Україні зросло число дітей, постраждалих від агресії Росії
В Україні до щонайменше 1193 зросла кількість дітей, які були поранені внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такі дані станом на ранок 16 січня наводить Офіс генерального прокурора. Число загиблих залишилося незмінним: 520.
«15 січня внаслідок ворожого обстрілу села Дніпровське Миколаївського району Миколаївської області постраждали дві дівчинки віком 12 і 14 років», – уточнили в ОГП.
У прокуратурі наголошують, що ці цифри – не остаточні, триває «робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих і звільнених територіях».
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія у Чорному морі тримає п’ять кораблів, серед них є носій «Калібрів» – ВМС ЗСУ
Росія у Чорному морі тримає п’ять кораблів, серед них є носій крилатих ракет «Калібр» – загальний залп до 8 ракет.
Як повідомляють Військово-морські сили ЗСУ, також Росія тримає два кораблі в Азовському морі, в Середземному морі – один.
Вранці 15 січня повідомлялось, що у Чорному морі чергують 10 російських кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр». Згодом РФ зменшила своє корабельне угруповання.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
ISW проаналізував реакцію в Росії на інформацію про збиття російського А-50
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) проаналізували реакцію в Росії на інформацію про збиття українськими військовими російського літака А-50.
Як зазначається в звіті ISW, російський інформаційний простір здебільшого заперечував те, що українські війська завдали удару по літаку А-50, натомість «дивним чином» стверджував, що літак був знищений «дружнім вогнем» російської ППО.
Проте аналітики зауважують, що А-50 використовується для координації російської авіації та, можливо, протиповітряної оборони, і твердження про те, що російська ППО збила А-50, означатиме катастрофічний провал з боку російських військ, якщо це правда.
Крім того, в ISW звертають увагу, що російське інсайдерське джерело, яке стверджує, що є співробітником невстановленої російської служби безпеки, стверджує, що невстановлені російські діячі створили «качку» (російський термін для неправдивих заяв) про те, як російські війська збили А-50, щоб запевнити російських пілотів, що місії над Чорним і Азовським морями все ще безпечні, і причиною інциденту стала людська помилка.
«Незрозуміло, чому російські пілоти мають почуватися комфортніше з думкою про те, що їхні наземні засоби протиповітряної оборони є настільки некомпетентними», – зазначають в Інституті вивчення війни.
15 січня українські медіа з посиланням на свої джерела повідомляли, що ввечері 14 січня українські військові збили над акваторією Азовського моря російський літак А-50, а також підбили ІЛ-22.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний згодом підтвердив, що військові Повітряних сил ЗСУ знищили російські літаки А-50 та Іл-22.
У Міноборони РФ ці дані не коментували. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що у Кремля немає інформації про збиття ЗСУ російських літаків.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 329 літаків. Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
У лютому 2023 року у Повітряних силах ЗСУ заявили, що ймовірне пошкодження вибухами російського військового літака-розвідника А-50 на аеродромі «Мачулищі» в Білорусі є «гарною новиною» для українських військових. Російська сторона це заперечувала.
У розвідці Великої Британії тоді заявили, що втрата A-50 була б серйозною для Росії, оскільки він має вирішальне значення для російських повітряних операцій. У британській розвідці припустили, що у Росії, ймовірно, залишилось в експлуатації шість робочих А-50.
A-50 – літак далекого радіолокаційного виявлення та управління, його роль полягає у створенні розпізнаної повітряної картини і забезпеченні координації винищувачів.
ОВА: війська РФ обстріляли село на Миколаївщині – з-під завалів будинку дістали жінку та двох дітей
Через російський обстріл села Дніпровське на Миколаївщині був пошкоджений житловий будинок – деблокували троє людей, дитина потрапила до лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«15 січня, о 09:29 внаслідок ворожих артилерійських обстрілів по с. Дніпровське Куцурубської громади пошкоджено житловий будинок. З-під завалів будівлі деблоковано троє людей – жінку та двох дітей. Одну дівчинку госпіталізували, іншим медична допомога надається амбулаторно», – написав він у телеграмі.
За його словами, стан постраждалих – задовільний.
Кім повідомив, що також минулої доби війська РФ з артилерії обстріляли акваторію Очаківської громади, постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
За добу Росія втратила понад 1000 солдатів, майже 25 танків і 2 літаки – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 372 090 своїх військових, за останню добу – 1110, повідомив вранці 16 січня Генштаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат у Генштабі повідомили про такі:
- танки ‒ 6113 (24 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11358 (+36)
- артилерійські системи – 8801 (+30)
- РСЗВ – 961 (+3)
- засоби ППО ‒ 653 (+3)
- літаки – 331 (+2)
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6877 (+12)
- крилаті ракети ‒ 1816 (+1)
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11731 (+33)
- спеціальна техніка ‒ 1365 (+9).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
«Якщо ти не у війську – допомагай війську, чим можеш» – українські інтелектуали
«2023 рік став для багатьох українців не лише роком болю, а й роком певного розчарування. Зруйнувалася казка у швидку перемогу, в яку чимало українців чомусь повірили, не розуміючи реалій поля бою. Болюча, нелюдяна, кривава і брудна реальність війни стала такою голосною, що цю казку розчавила; але зі зникненням ілюзії у багатьох зникла й надія та віра. А без них ми не виживемо», – йдеться у зверненні Ініціативної групи «Першого грудня».
Читайте за лінком
Протягом минулої доби відбулося 94 бойових зіткнень, українські захисники відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Лиманському та Авдіївському напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 2 атаки біля Синьківки, на Лиманському напрямку – 13 атак поблизу Тернів, Ямполівки, Торського Донецької області та ще 19 – в районах Серебрянського лісництва, Білогорівки Луганської області та Григорівки, Верхньокам’янського, Веселого Донецької області, на Запорізькому напрямку – 3 атаки противника західніше Вербового та Роботиного.
На Бахмутському напрямку українські воїни відбили 7 атак противника неподалік Іванівського, Кліщіївки та Андріївки, на Авдіївському – відбили 18 атак загарбників в районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 16 атак – біля Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області.
У Генштабі констатують, що на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати противника, який не полишає спроб оточити Авдіївку, а також ЗСУ продовжують стримувати війська РФ в районах Красногорівки, Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки (Мар’їнський напрямок) – тут відбили 12 атак.
У грудні минулого року британська розвідка заявила, що російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».
У Росії заявили про атаку БПЛА, у Воронежі вибиті вікна в кількох будинках – запровадили режим НС
У Росії місцева влада заявила про нібито атаку безпілотників і збиття їх над містом Воронеж.
Як написав губернатор Воронезької області РФ Олександр Гусєв у телеграмі, внаслідок атаки в одному багатоквартирному будинку сталося займання на балконі, ще у низці будинків вікна.
За його словами, «внаслідок потрапляння до квартири фрагментів збитого БПЛА» медична допомога знадобилася дитині – у неї рани руки, ноги та шиї. Медичну допомогу надали на місці.
Мер російського міста Воронеж Вадим Кстенін заявив, що внаслідок «нічного нальоту» пошкоджені вікна у п’яти житлових будинках, для «оперативності ухвалення рішень вже запровадили режим міської надзвичайної ситуації».
Міноборони РФ заявило про нібито «знищення п’ять і перехоплення» трьох українських БПЛА над територією Воронезької області, чотири «перехоплені» над територією Бєлгородської області.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
Москва звинувачує в атаках дронами Київ. Україна зазвичай ці звинувачення не коментує.
На другий рік російського повномасштабного вторгнення в Україну регіони Росії – і прикордонні, і значно віддалені від української території – регулярно зазнають обстрілів, є руйнування та жертви.