Кубраков розповів про виконання домовленостей із Польщею для розблокування кордонів
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков обговорив із польським колегою Даріушем Клімчаком умови припинення блокування кордону польськими перевізниками – про це він заявив увечері 16 січня.
За його словами, Україна підтверджує раніше взяті на себе зобов’язання для розблокування кордону, оскільки важливо зберегти та продовжити «транспортний безвіз».
«Ми переконані, що суттєвого впливу на ринок двосторонніх перевезень Угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС не здійснила, і у 2023 році співвідношення українських перевізників до польських склало 67% до 33%. До Угоди цей показник складав 60% до 40%», – порівняв міністр.
Він перерахував низку заходів, які країни узгодили наприкінці грудня, і розповів про їх виконання:
- створення окремого пасу в онлайн-черзі для порожніх вантажівок на пункті «Ягодин – Дорогуськ» – виконано, ефективність оцінять, коли почнеться стабільний рух на пункті пропуску
- запуск спільної Робочої групи для аналізу ситуації на ринку двосторонніх перевезень та забезпечення ефективного митного та прикордонного контролю – перше засідання провели 8 січня, «у підсумку готуємо спільний план дій»
- забезпечення перебування іноземних вантажівок в Україні до 60 діб – зроблено; Кубраков подякував Державній митній службі за відповідне рішення
- відкриття пункту пропуску «Угринів – Долгобичув» для порожніх вантажівок – працює
- початок пілотного проєкту на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» без реєстрації в електронній черзі перетину кордону на один місяць: «Ми обіцяли це зробити в день завершення протесту. Технічно ми готові. Сьогодні реєстрація призупиняється. Туди ж направляємо інспекторів Укртрансбезпеки для забезпечення порядку на дорозі»
«Фактично, як ми і говорили раніше – зі свого боку ми все виконали. Домовились на найближчий місяць продовжити роботу над пошуком рішень для збалансування ринку двосторонніх перевезень та повного вирішення проблеми для забезпечення стабільної роботи кордону», – заявив міністр.
Він назвав роботу кордону «життєво важливою» для постачання військових і гуманітарних товарів та функціонування економіки України в умовах війни.
Польський уряд також повідомив, що під час розмови сьогодні Клімчак закликав українську сторону «якомога швидше» виконати умови угоди з польськими перевізниками, які є відповідальністю Києва.
Держприкордонслужба повідомила 16 січня про відновлення руху вантажівок через пункти «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець» та «Рава-Руська».
Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак повідомив раніше, 16 січня що польські протестувальники досягли порозуміння з урядом і планують розблокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні від опівдня завтра. При цьому протест попередньо припинили до 1 березня. За словами Клімчака, за цей час мають бути виконані рішення, про які домовилися сторони.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
Кабмін дозволив без обмежень бронювати військовозобов’язаних працівників ОПК – Мінекономіки
Кабінет міністрів вніс зміни до постанови щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, повідомило Міністерство економіки 16 січня. За повідомленням, це рішення уряд ухвалив на засіданні 16 січня.
Згідно з новими змінами, військовозобов’язані працівники підприємств і організацій, які Міністерство стратегічної промисловості визначило як критично важливі у сфері оборонно-промислового комплексу, бронюються від мобілізації:
- незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності
- без обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню
Заступник міністра економіки Ігор Фоменко уточнив, що відтепер підприємства ОПК зможуть бронювати своїх військовозобов’язаних працівників також незалежно від рівня дефіцитності їхньої військової спеціальності.
«Це дозволить посилити потенціал оборонно-промислового комплексу та забезпечити оборонним підприємствам можливість стабільно працювати і нарощувати обсяги виробництва. Це рішення – спільна позиція Міноборони, Мінстратегпрому та Мінекономіки. Наше першочергове завдання – забезпечити наших захисників і захисниць всім необхідним для здобуття перемоги», – заявив Фоменко.
Постанову щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час Кабмін ухвалив 27 січня 2023 року. Вона затверджує порядок і правила бронювання військовозобов’язаних на період воєнного стану.
Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Орбан і Фіцо спільно виступили проти допомоги Україні з бюджету ЄС
Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан і голова уряду Словаччини Роберт Фіцо висловили схожі думки щодо фінансової допомоги Україні. 16 січня в Будапешті після переговорів із Фіцо, Орбан заявив, що, як і раніше, виступає проти виділення Україні 50 мільярдів євро впродовж чотирьох років безпосередньо з бюджету ЄС – на що в грудні погоджувалися лідери решти 26 країн Євросоюзу.
При цьому Орбан визнав, що ЄС має допомогти Україні, і запропонував придумати для цього інший механізм, який «не завдав би шкоди бюджету ЄС». За його словами, країни Євросоюзу мають виділити на підтримку Україні кошти зі своїх власних бюджетів пропорційно до обсягу свого ВВП. Фіцо заявив, що Словаччина підтримає пропозиції, з якими Угорщина виступить на саміті ЄС 1 лютого, хоча прямо і не сказав, що заблокує виділення 50 мільярдів з бюджету ЄС, якщо до голосування з цього питання все ж таки дійде.
Раніше видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що Єврокомісія готова на поступки Будапешту. Зі слів Орбана випливає, що він пропонує зовсім іншу схему, тобто продовжує блокувати використання бюджету ЄС з метою допомоги Україні.
У Європарламенті цього тижня обговорюватиметься резолюція із пропозицією позбавити Угорщину права голосу в Європейській раді. Теоретично така можливість є, проте для цього потрібна згода всіх інших країн-членів ЄС. Фіцо 16 січня заявив, що Словаччина не підтримає позбавлення Угорщини права голосу.
Обидва лідери, яких багато коментаторів та низка європейських політичних лідерів звинувачують у проросійських симпатіях, також знову висловилися за перемирʼя в Україні. Фіцо раніше заявив, що для припинення війни потрібний перегляд підходу Заходу до підтримки України. Після його приходу до влади восени 2023 року Словаччина на державному рівні припинила постачання Києву зброї, а Угорщина не постачала її й раніше.
Більшість країн ЄС дотримуються іншої позиції – про необхідність підтримки України та про те, що тільки Київ має визначати прийнятні для себе умови мирних переговорів.
Зеленському пропонують оборону замість наступу: нові вимогу до ЗСУ?
- У Білому домі вважають, що Україна у війні має перейти до оборони, пише видання Bloomberg. За його даними, таке послання радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван має передати президентові України Володимиру Зеленському у кулуарах Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Що це означає? Чи справді від Україні вимагають лише оборонятися?
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив: якщо закінчиться зброя, українці будуть «боротися лопатами». А експрезидент США Дональд Трамп, який виграв перші праймеріз в Айові, заявив, що він може дуже швидко вирішити ситуацію з війною в Україні. Бо він, мовляв, знайомий і з Путіним, і з Зеленським.
- Тим часом сам Зеленський під час виступу в Давосі назвав Путіна «божевільним» та «хижаком, який не може насититися замороженими продуктами». Як сприйняли виступ українського президента?
- Що читають в Офісі президента? Таке дослідження провели журналісти Bihus.Info. Вони проаналізували десятки аналітичних звітів зі згадками про топ-посадовців.
- Наступного дня після того, як команда Бігуса опублікувала це розслідування, в мережу злили відео, де співробітники проєкту журналістських розслідувань, ймовірно, вживають наркотичні речовини. Збіг?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
ДСНС: під завалами в Нью-Йорку можуть бути люди, але пошукові роботи призупинили з міркувань безпеки
Через російський авіаудар по житловому сектору в Нью-Йорку під завалами, попередньо, можуть перебувати п’ятеро людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 16 січня.
За повідомленням, удар пошкодив п’ять приватних житлових та шість багатоквартирних будинків, в одному був зруйнований підʼїзд.
«Пошуково-рятувальні роботи призупинені згідно рішення комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Торецької міської військової адміністрації через безпекову складову. Роботи будуть відновленні після стабілізації ситуації», – заявляють рятувальники.
За даними ДСНС, першу домедичну допомогу надали двом пораненим, їх госпіталізували. В одному з будинків ліквідували пожежу.
Крім того, одна з авіабомб влучила у дворі між багатоповерховими будинками та не розірвалася. Мешканців із прилеглої території евакуювали.
За даними обласної влади, російські війська протягом доби 15 січня 23 рази обстріляли населені пункти Донеччини, внаслідок чого загинув один цивільний житель, ще п’ятеро були поранені.
Зокрема, у Торецькій громаді у Нью-Йорку внаслідок обстрілів поранені троє людей, пошкоджені шість багатоповерхівок і п’ять приватних будинків.
Прикордонники заявили про відновлення руху на двох пунктах пропуску на кордоні з Польщею
Польські водії завершили блокування польсько-українського кордону на двох пунктах пропуску – про це повідомила Державна прикордонна служба 16 січня.
«Польські перевізники завершили блокування кордону перед пунктами пропуску «Краківець» та «Рава-Руська». Оформлення та пропуск через кордон вантажних транспортних засобів у обох напрямках здійснюється в звичайному режимі», – йдеться в повідомленні.
Служба додає, що наразі перед цими пунктами пропуску на в’їзд до України чекають майже 700 вантажівок.
Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак повідомив раніше, 16 січня що польські протестувальники досягли порозуміння з урядом і планують розблокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні від опівдня завтра. При цьому протест попередньо припинили до 1 березня. За словами Клімчака, за цей час мають бути виконані рішення, про які домовилися сторони.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
Сили РФ найбільше атакували на Авдіївському та Марʼїнському напрямках – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 16 січня на фронті відбулося 85 бойових зіткнень, найбільше – на Авдіївському і Марʼїнському напрямках, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав два ракетних та 13 авіаційних ударів, здійснив 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – ідеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, сили РФ не вели наступальних дій на Куп’янському та Шахтарському напрямках.
«На Лиманському напрямку нашими захисниками відбито 9 атак окупантів… На Бахмутському напрямку Силами оборони відбито 6 атак противника... На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 15 атак ворога поблизу Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 15 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області. На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Георгіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. На цьому напрямку загарбники, за підтримки авіації, 16 разів безуспішно намагалися прорвати оборону наших військ», – вказано в повідомленні.
Також у Генштабі інформують, що впродовж доби авіація Сил оборони завдала ударів по одному району зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили один район зосередження особового складу, один пункт управління та один склад боєприпасів противника.
РФ: полковника Волкова засудили до 6 років колонії через вибухи на Керченському мосту
Полковника Росгвардії Сергія Волкова засудили на шість років колонії у справі про поганий захист Керченського мосту від безпілотників, повідомляють російські ЗМІ. Суд визнав цього чоловіка винним у перевищенні посадових повноважень, вказує «Медіазона».
Полковника затримали наприкінці березня 2023 року. За версією слідства, обвинувачений використав радіолокатори, які не дозволяли успішно вирішувати завдання боротьби з дронами та захищати міст.
Офіційна агенція «РИА Новости» з посиланням на слідчих уточнює, що проблема комплексів полягала в якомусь «додатковому агрегаті», якого бракувало. Контракт був укладений ще в жовтні 2020-го, але через місяць після введення комплексів в експлуатацію Росгвардія від їхнього використання відмовилася.
За словами адвоката, Росгвардія закупила радіолокатори у підприємства, яке є монополістом у цій сфері. Захисник назвав Волкова господарником і наголосив, що у нього немає радіотехнічної освіти.
Волков провину не визнав.
Перший вибух на мосту через Керченську протоку стався 8 жовтня 2022 року. Тоді внаслідок вибуху вантажівки з причепом обрушилися три прольоти автомобільного мосту, а також була сильно пошкоджена залізнична колія.
17 липня 2023 року на мосту стався другий вибух. Один проліт був зруйнований, ще один пошкоджений. Загинула сімейна пара, яка їхала відпочивати до окупованого Криму.
Українська влада неодноразово заявляла, що вважає міст легітимною військовою ціллю, оскільки він використовується, зокрема, і для постачання російського угруповання, яке окупує українську територію. Невдовзі після атак Київ свою причетність до організації вибухів відкидав, але згодом Служба безпеки України повідомила, що причетна до організації атак.
Якщо хтось вважає, що тільки військовослужбовець йде на війну, то це не так. На війні опиняється вся родина, пояснює військовий психолог Сергій Березін.
Він служить начальником групи психологічного супроводу та відновлення 20-го окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
У розмові з Радіо Свобода він розповів, як перевіряють морально-психологічний стан бійців перед відправленням на передову, які тестування проходять військові, чи можливо побороти страх – іти в бій та з якими питаннями до нього звертаються найчастіше.
Також в інтерв’ю обговорили:
- Чому може виникати нерозуміння між військовим та його сім’єю?
- Як сім’ї краще спілкуватися з військовослужбовцем?
- Як підтримувати стосунки на відстані?
- Про що не варто запитувати військового?
Рада підтримала створення електронного реєстру військовозобовʼязаних
Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних. Про це повідомили депутати парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос») та Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»).
За словами Железняка, «після довгих і складних дискусій та провалу багатьох правок» законопроєкт №10062 про цифровізацію армії ухвалено голосами 249 депутатів.
Гончаренко уточнив, що Рада також підтримала положення про автоматичне отримання статусу учасника бойових дій (УБД).
«Я наполягав на автоматичному отриманні УБД вже багато місяців! До мене з цього приводу зверталось дуже багато військовослужбовців. Нарешті закон прийнятий!» – написав депутат у телеграмі.
Міністерство оборони України перед розглядом документа пояснило, в чому полягає його важливість.
«Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат… Буде створено портал електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Наприклад, з’явиться можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично при наявності необхідних даних у системі», – ідеться в повідомленні.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств.
Тепер закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» має надійти на підпис президентові України.
Президент України Володимир Зеленський заявив під час свого виступу в Давосі, що отримав «позитивні сигнали» щодо подальшої фінансової підтримки від Європейського союзу, а також сподівається, що Конгрес США найближчим часом схвалить рішення про подальшу допомогу для Києва.
«Думаю, це питання тижнів. Я маю позитивні сигнали, що Європа підтримує нас, саме країни Європейського союзу. І так само я впевнений, що вирішиться питання у Конгресі. Без цього неможливо. Ми провели багато діалогів, дискусій, зустрічей і я думаю, що ми не просто так витрачаємо час, такий дороговартісний для нас… Вірю, що буде дуже позитивна реакція від наших партнерів. Ми не даємо Росії окупувати нас, стоїмо міцно, дякуючи нашим воїнам. Що стосується реформ – їх список Україна виконує швидше, ніж до війни», – сказав Зеленський.
Президент також заявив, що вважає неможливим заморожування війни, тому що «Путін – хижак, який не задовольняється замороженим продуктом».
Зеленський закликав посилювати санкції проти Росії. «Путін любить гроші понад усе. Чим більше мільярдів він і його олігархи, друзі і спільники втратять, тим більша ймовірність, що він пошкодує про початок цієї війни. Путін має пошкодувати. Потрібно, щоб він програв», – наголосив Зеленський.
Він нагадав, що після 2014 року «були спроби заморозити війну на Донбасі».
«Кожне зниження тиску на агресора додає роки війні», – сказав Зеленський.
Пресслужба президента також повідомила про його зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі із державним секретарем США Ентоні Блінкеном і президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, на яких Зеленський висловив сподівання на подальшу підтримку.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що союзники України повинні гарантувати Києву стабільну підтримку.
«Україна може перемогти у цій війні, але ми повинні продовжувати підтримувати їхній опір», – заявила вона на зустрчі Всесвітньоого економічного форуму в Давосі.
«Українці потребують прогнозованого фінансування протягом 2024 року і надалі. Вони потребують стабільних поставок зброї, щоб захистити Україну і повернути її законну територію», – додала президентка Єврокомісії.
Лідери ЄС зберуться на саміт 1 лютого, щоб спробувати подолати блокування Угорщиною надання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років.
У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Нова мішень? Росія штурмує Георгіївку біля Мар’їнки
Війська РФ активно штурмують на Мар'їнському напрямку та намагаються просуватися у бік Георгіївки – це село менш ніж за 8 км від Мар'їнки.
Російські «воєнкори» у своїх телеграм-каналах пишуть, що нібито після взяття Мар'їнки наступною ціллю армії РФ стане саме Георгіївка, яка має допомогти їй наблизитися до Курахового, а згодом – вийти на кордони Донецької області.
Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні 16 січня повідомив, що за добу на Мар’їнському напрямку українські захисники відбили 12 атак – в районах Красногорівки, Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки.
Проєкт DeepState востаннє згадував Георгіївку в аналітичній записці 12 січня. Зазначалось, що російська армія штурмує південно-східні околиці Георгіївки, але безуспішно.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
На лівому березі Херсонщини, в районі Кринок, армія противника накопичує живу силу в 10 тисяч військових, повідомила речник Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Армія РФ ще з осені намагається вибити ЗСУ з позицій на лівому березі Дніпра: використовує авіацію, бронетехніку, але плацдарм залишається за Україною.
Схід
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Російські війська на Сході поспішають захопити нові території, однак їхні плани розбиваються діями Збройних сил України, заявив речник командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок») 20 грудня.
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Південь
- 12 січня у британській розвідці повідомляли, що армія Росії «зазнає великих втрат» через удари артилерії та дронів, які «прикривають український плацдарм у Кринках на лівому березі Дніпра». За інформацією Міноборони Британії, українські сили там використовують БПЛА (FPV-дрони), оснащені боєприпасами для ударів по силах РФ.
- Наприкінці листопада 2023 року британська розвідка заявляла, що бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважає їх «дуже проблемними».
- У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
- У жовтні Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю. У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Військовий зник безвісти: куди звертатися? Коротка інструкція
В Україні з травня 2023 року працює Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються. ЗСУ самі в обов'язковому порядку запускають розшук і подають інформацію до реєстру, якщо мають підстави вважати військового зниклим безвісти або полоненим. Але зазвичай першими б'ють на сполох родичі військового, щойно він перестає виходити на зв'язок. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) часто отримує поштою і в месенджерах звернення з проханням допомогти з пошуком. Тому ми зібрали найважливішу інформацію – як діяти, щоб якнайшвидше знайти зниклого захисника.
«Думка про можливу загрозу з боку Росії була завжди» – Рінкевичс про готовність Латвії до агресії РФ
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що його країна готується до можливої агресії з боку Росії, бо «думка про можливу загрозу з боку Росії в нашому ментальному сприйнятті була завжди». Про заходи підготовки Рінкевичс розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»).
«Перше: у Міністерстві оборони можуть перерахувати цілий список закупівель, які вдалося провести і підписати контракти про постачання озброєнь протиповітряної оборони. Проблема, звісно, у тому, що поки що йде процес, підписання договорів, поки ці системи почнуть реально працювати, пройде не один день і не один тиждень. Що не заважає підготувати персонал», – сказав Рінкевичс.
Крім того, він нагадав, що Латвія відновила військовий призов.
«Розпочався процес підготовки резервістів. Сам я вже спілкувався з молодими людьми з першого призову, і ми розуміємо, що лише на добровільній основі ця служба захисту держави не зможе існувати. Поступово служба стане обов’язковою, і молоді люди служитимуть у порядку лотереї», – додав президент Латвії.
Також, за його словами, Латвія зміцнює свій східний кордон. «Ми знаємо про проблеми, які ми мали з Білоруссю, ми бачимо, що принаймні з гібридною загрозою ми можемо впоратися. Паркан на кордоні в цьому допомагає. Цього року потрібно завершити будівництво паркану на кордоні з Росією. Ну, і на міжнародному рівні важливо виконати рішення мадридського і вільнюського самітів НАТО – це додаткові сили військових країн союзників. Ви, напевно, знаєте про рішення прем’єр-міністра Швеції про те, що Швеція направить до Латвії додаткові сили на рівні батальйону. Сподіваюся, що до цього моменту Швеція вже стане членом НАТО. Але нам ще треба багато зробити – підготувати інфраструктуру», – сказав Рінкевичс.
Напередодні прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
Чиновниця в інтерв’ю виданню The Times посилалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
«Це дуже залежить від того, як ми зможемо зберегти нашу єдність і нашу позицію щодо України. Тому що Росії потрібна пауза, і ця пауза – для того, щоб зібрати свої ресурси і сили. Слабкість провокує агресорів, тому слабкість провокує Росію», – каже вона.
У швейцарському Давосі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із найбільшими фінансовими фондами світу, повідомила його пресслужба.
За повідомленням, голова держави відзначив важливість залучення приватного капіталу до проєктів з відбудови України і наголосив, що під час війни важливо розробити й запровадити механізми змішаного фінансування, що поєднує приватний і державний капітал.
«Саме тут ми бачимо вашу безпосередню роль просто зараз. Я знаю, що ви активно співпрацюєте з нашою командою. З нетерпінням чекаю конкретного результату», – сказав Зеленський. Він також висловив сподівання, що світові фінансові фонди допоможуть залучити в українську економіку велику кількість світових інвесторів і корпорацій.
За даними Офісу президента, у зустрічі, зокрема, брали участь: головний виконавчий директор компанії JP Morgan Chase Джеймс Даймон, головна виконавча директорка JP Morgan Asset & Wealth Management Мepi Ердоес, керівник департаменту з питань ринків капіталу JP Morgan Стефан Вейлер, спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, віцеголова BlackRock Філіп Гільдебранд, засновник інвестиційної компанії Bridgewater Associates Рeй Даліо, співзасновник і співголова приватної інвестиційної компанії The Carlyle Group Девід Рубінштейн, засновник і власник компанії Dell Майкл Делл, керівник інвестиційної компанії Blackstone Group Стівен Шварцман, австралійський підприємець Ендрю Форрест, засновник компанії ArcelorMittal Лакшмі Міттал.
Цього тижня в Давосі проходить засідання Всесвітнього економічного форуму. Організатори анонсували на 16 січня виступ президента України Володимира Зеленського. Він прибув до Швейцарії з робочим візитом.
Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер під час свого візиьу до Києва 12 січня заявила, що для того, щоб Україна завершила своє відновлення і змогла бути процвітаючою країною, яка реалізує свій потенціал, «нам і Україні потрібні інвестиції приватного сектору, а це означає, що Україна має рішуче викорінити корупцію».
У січні президент України Володимир Зеленський оцінив загальну вартість активів Росії за її кордонами у близько 300 мільярдів доларів і закликав використати ці кошти на підтримку України.
За даними Світового банку, на повоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 411 мільярдів доларів.
Столтенберґ після зустрічі з Зеленським: Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли раніше
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Україна нині ближча до Альянсу, ніж будь-коли.
«Приємно розпочати день у Давосі з зустрічі з президентом України Зеленським. Попри серйозну ситуацію на полі бою, є підстави для оптимізму: Україна зберігає свою незалежність, українці відкинули Росію і обрали Захід; і Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли раніше», – написав Столтенберґ у соцмережі X (колишній Twitter) і додав фото із Зеленським.
Раніше сьогодні президент України повідомив, що у Давосі провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, з яким обговорив ситуацію на полі бою, оборонні потреби України і підготовку наступного саміту Альянсу у Вашингтоні.
Також Зеленський поінформував про масовані російські обстріли, які відбулися останнім часом, і наголосив на важливості подальшого посилення української системи протиповітряної оборони, повідомила його пресслужба.
Цього тижня в Давосі проходить засідання Всесвітнього економічного форуму. Організатори анонсували на 16 січня виступ президента України Володимира Зеленського. Він прибув до Швейцарії з робочим візитом.
Як засвідчило опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді минулого року, 78% опитаних українців проголосували б за вступ України до Європейського союзу, 77% – за вступ до НАТО в разі проведення такого референдуму. При цьому нині проти вступу до ЄС і НАТО – лише 5% респондентів, заявили соціологи.
У липні 2023 року відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
Через російські обстріли Херсонщини постраждали троє людей – влада
Через російські обстріли Херсонщини постраждали троє людей, повідомляє місцева влада.
Голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у телеграмі повідомив про російський обстріл Тягинки. За його даними, постраждали двоє людей – 42-річна жінка та 38-річний чоловік, які йшли вулицею. У них діагностували уламкові поранення.
У Херсонській ОВА повідомили, що близько 11:30 російська армія також обстріляла житловий будинок у Білозерці – постраждав 44-річний чоловік, який у момент удару перебував на подвірʼї будинку. У чоловіка – вибухова травма та поранення ноги.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Польські перевізники зупиняють страйк на кордоні з Україною до 1 березня – міністр
Польські протестувальники досягли певного порозуміння з урядом і від завтра, з 12:00 за місцевим часом пункти пропуску на польсько-українському кордоні будуть розблоковані, повідомив міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак. Страйк перевізники зупинили до початку весни і дають час уряду виконати їхні вимоги, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За словами міністра, переговори уряду з перевізниками тривали понад місяць. Також були численні розмови з українським віцепрем’єр-міністром Олександром Кубраковим.
«Протест буде припинений до 1 березня. Це не означає закінчення діалогу, а навпаки, починаємо дуже інтенсивні і конструктивні розмови, які мають дати конкретний ефект – виконання рішень, про які ми домовилися, швидку реалізацію всього того, що вимагають перевізники, котрі з нами сьогодні підписали угоду. Попереду багато роботи», – сказав міністр інфраструктури Даріуш Клімчак.
Урядовець повідомив, що в угоді уряду з перевізниками є низка пунктів.
«Пункт перший, який стосується моніторингу дотримання домовленостей між Польщею і Україною, містить в собі п’ять дуже важливих тем. Зокрема, йдеться, про пілотне повне виключення системи е-черга на пункті пропуску Мальховіце-Нижанковичі. Це також стосується моніторингу декларації української сторони щодо терміну перебування вантажних транспортних засобів, які зареєстровані за межами України. До сьогодні цей час перебування був 20 днів. Ми будемо стежити за обіцянкою України, щоб цей час був збільшений до 60 днів. Ми би хотіли, щоб наші відносини з українською стороною були взаємні. Польща є вікном у світ для України і будемо прагнути, щоб те, що ми пропонуємо Україні, так само було запропоноване в ста процентах польській стороні. Пункт другий стосується нашого діалогу з Європейським союзом щодо угоди. Третій пункт стосується теж розмов є ЄС щодо отримання фінансової підтримки для польських підприємців у сфері транспорту», – наголосив Клімчак.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
На початку січня польські фермери припинили страйк на пункті пропуску «Медика-Шегині». Це сталося після того, як влада і протестувальники з організації «Підкарпатське ошукане село» підписали порозуміння про зняття блокади. У цьому документі йшлося про те, що уряд зобовʼязується виконати три вимоги фермерів – запровадження субсидій на кукурудзу у розмірі 1 мільярда злотих, збільшення обсягів кредитування на порятунок господарств на суму 2,5 мільярда злотих і відмова від підвищення сільськогосподарського податку, збереження його на рівні 2023 року.
Проте польські перевізники продовжують блокувати пункти пропуску «Ягодин», «Рава-Руська», «Краківець» на кордоні з Україною. Вони заблокували рух вантажівок, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.
Україна потребує «стабільних поставок зброї» – президентка Єврокомісії у Давосі
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що союзники України повинні гарантувати Києву стабільну підтримку.
«Україна може перемогти у цій війні, але ми повинні продовжувати підтримувати їхній опір», – заявила вона на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
«Українці потребують прогнозованого фінансування протягом 2024 року і надалі. Вони потребують стабільних поставок зброї, щоб захистити Україну і повернути її законну територію», – додала президентка Єврокомісії.
Лідери ЄС зберуться на саміт 1 лютого, щоб спробувати подолати блокування Угорщиною надання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років.
У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги.
Крім того, у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло на розгляді в Конгресі.
Ізраїль вперше взяв участь в обговоренні української формули миру – посол
Ізраїль вперше взяв участь в обговоренні української формули миру на зустрічі радників із питань національної безпеки і зовнішньої політики країн 14 січня у Давосі (Швейцарія), повідомив посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський.
«Ізраїль вперше взяв участь в обговоренні «формули миру» Зеленського, яке відбулося на початку тижня. На четвертій зустрічі радників із національної безпеки у швейцарському Давосі Ізраїль представляв заступник голови Ради національної безпеки», – написав посол у телеграмі 16 січня.
14 січня у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Участь у заході взяли представники понад 80 країн і міжнародних організацій.
На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни». Агенція Bloomberg написала, що «зустріч у неділю (14 січня – ред.) закінчилася без чіткого плану, як рухатися далі».
Старша радниця керівника Офісу президента України Дарія Зарівна заявила, що чергова зустріч радників з національної безпеки, яку ініціювала Україна у Давосі щодо формули миру, була «успішною». За її словами, низка африканських країн виступила з «потужними» меседжами щодо України.
Водночас посадовці Євросоюзу на умовах анонімності повідомили, що деякі представники Глобального Півдня на зустрічі в Давосі щодо формули миру закликали зважати на «занепокоєння Росії», хоча загалом «висловили співчуття долі українців і їхнім стражданням».
На початку минулого року президент України Володимир Зеленський заявив про «покращення відносин України й Ізраїлю, яке почалось».