«Снаряд прилетів прямо у стайню»: історія про те, як конюх під обстрілами врятував коней
Коні підривалися на мінах та помирали від осколкових поранень. Березень 2022 року забирав не тільки людські життя.
На околиці Чернігова внаслідок обстрілу російських військових було зруйновано стайню, в якій перебувало понад 20 коней. Одна тварина загинула на місці. Інших врятував місцевий конюх. Чоловік відкрив двері стайні та випустив коней на волю. Читайте і дивіться про це за лінком
Генштаб ЗСУ: за майже два роки Росія втратила понад 382 тисячі військових
Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 382 110 своїх військових, за останню добу – 740 осіб, повідомили вранці 28 січня в Генеральному штабі Збройних сил України.
В українському Генштабі також назвали втрати Росії у техніці:
- танки ‒ 6280 (9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11671(+19)
- артилерійські системи – 9097 (+12)
- РСЗВ – 972
- засоби ППО ‒ 660
- літаки – 331
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7041 (+4)
- крилаті ракети ‒ 1845
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 12103 (+31)
- спеціальна техніка ‒ 1436 (+3).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
ВМС: Росія вивела половину своїх ракетоносіїв з Чорного моря, але ракетна небезпека зберігається
У Чорному морі Росія тримає шість кораблів, серед яких – два носії «Калібрів» із загальним залпом до 8 крилатих ракет, повідомили у телеграмі вранці 28 січня Військово-морські сили ЗСУ.
За даними ВМС, в Азовському морі перебуває один російський корабель, а в Середземному морі два кораблі, серед яких є носій «Калібрів», загальний залп до 8 ракет.
Як уточнюють Сили оборони півдня, Росія завела два надводних ракетоносії в пункти базування, але два підводних човни, спорядженням до 8 «Калібрів», продовжують підтримувати рівень ракетної небезпеки на позначці «дуже високий».
Ввечері 27 січня повідомлялося, що Росія тримає у Чорному морі чотири ракетоносії: два підводних і два надводних, напоготові могли бути 24 «Калібри».
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 79 боєзіткнень, вночі РФ атакувала Україну 8 БПЛА та балістикою
Протягом минулої доби відбулося 79 бойових зіткнень, українські військові відбили російські атаки на семи напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 7 російських атак біля Синьківки, Табаївки та Стельмахівки, на Лиманському – 11 атак неподалік Тернів, Ямполівки, Торського, Білогорівки, на Бахмутському – сім атак противника в районах населених пунктів Іванівське та Кліщіївка Донецької області.
На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати противника, який не полишає спроб оточити Авдіївку – на цьому напрямку Сили оборони протягом минулої доби відбили 28 атак біля Степового, Авдіївки, Тоненького, Первомайського, Невельського. Також на Мар’їнському напрямку українські воїни продовжують стримувати противника неподалік Георгіївки та Новомихайлівки Донецької області – тут відбили 14 атак, додають у Генштабі.
На Шахтарському напрямку українські військові відбили 3 атаки південніше Золотої Ниви та західніше Старомайорського, а на Запорізькому напрямку атаку західніше Вербового Запорізької області.
У Генштабі повідомляють, що у ніч проти 28 січня противник атакував Україну 8-ма ударними БПЛА типу Shahed з південно-східного напрямку (Приморсько-Ахтарськ (РФ), двома ракетами «Іскандер-М» по Полтавщині з району Воронезької області (РФ) та трьома ЗКР С-300 по Донеччині з тимчасово окупованої території області. Мобільні вогневі групи Повітряних сил знищили чотири із восьми БПЛА, якими противник атакував прифронтову зону.
За даними штабу, війська РФ атакували цивільні об’єкти та об’єкти критичної інфраструктури в Полтавській, Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський 26 січня заявив, що російські війська нарощують інтенсивність наступальних дій на Сіверському і Бахмутському напрямках.
За даними командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського, російські війська збільшили кількість наступальних і штурмових дій.
ОВА: Росія вдарила по Кременчуцькому району двома балістичними ракетами, триває ліквідація пожежі
У Кременчуцькому районі триває ліквідація пожежі, яка спалахнула внаслідок атаки російських ракет по промисловому обʼєкту, зазначив голова Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін у телеграмі.
За даними місцевого чиновника, попередньо, Кременчуцький район атакували двома балістичними ракетами.
«Інформація про жертв та постраждалих станом на зараз відсутня. На місці працюють всі необхідні екстрені служби», – підсумував Пронін.
Згодом Пронін уточнив, що жертв і постраждалих внаслідок обстрілу у Кременчуцькому районі немає.
Раніше, увечері 27 січня в багатьох областях України оголосили повітряну тривогу.
«Загроза застосування балістичного озброєння в областях, де оголошена повітряна тривога! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!», – попередили Повітряні сили ЗСУ.
Військові попередили, що на Кременчук і Полтаву летять балістичні ракети. Крім того, пролунали вибухи і у Харкові, повідомив мер міста Ігор Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. Нещодавно Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Сценарій війни Росії з НАТО і роль України. Західні експерти про можливий перебіг подій
Ураження цивільних цілей по всій Європі ракетами, захоплення країн Балтії, навала танків, контрольованих штучним інтелектом, безпрецедентні за масштабами кібератаки та масове знищення інфраструктури тощо. Так в аналітичному матеріалі представило британське видання Daily Mail ймовірний напад Росії на європейські країни НАТО, про загрозу якого протягом наступних 20 років нещодавно попередили високопоставлені представники Північноатлантичного альянсу.
Читайте про це за лінком
Атака сил РФ по Нью-Йорку: з-під завалів будинку дістали тіла 5 людей – ОВА
У селищі Нью-Йорк на Донеччині з-під завалів зруйнованого внаслідок російського обстрілу 15 січня будинку дістали рештки тіл 5 людей, троє з яких – члени однієї сім'ї, повідомив у фейсбуці голова ОВА Вадим Філашкін.
Місцевий чиновник каже, що сили РФ 15 січня скинули дві керовані авіабомби на триповерхівку у Нью-Йорку – тоді троє людей зазнали поранень, а 5 ще лишилися під завалами.
«Пошукова операція тривала майже два тижні – рятувальники знайшли рештки тіл усіх п'ятьох загиблих», – наголосив голова ОВА.
Згодом Донецька обласна прокуратура уточнила, що загиблими виявились родина: 85 та 86-річні батько та матір і їхній син 54 років, а також двоє сусідів 69 й 73 років.
Раніше, 15 січня, російські військові завдали ударів по Нью-Йорку на Донеччині.
«Росіяни скинули на селище дві керовані авіабомби і влучили ракетою в 3-поверхівку – у будинку обвалився під’їзд, під руїнами перебувають люди», – розповів голова Донецької ОВА Вадим Філашкін
За словами Філашкіна, 3 людини поранені, ще 5 перебувають під завалами.
Раніше, 15 січня, стало відомо, що через російський обстріл Красногорівки загинула людина, ще одна поранена.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Запоріжжя атакували російські дрони: влада розповіла про наслідки
Увечері в суботу, 27 січня, армія РФ атакували Запоріжжя ударними безпілотниками, у місті лунала повітряна тривога, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«Ураження зазнав один із об’єктів інфраструктури. На місці працюють фахівці ДСНС», – написав він.
За словами голови ОВА, у місті працювали сили ППО, є збиті російські безпілотники.
Увечері 27 січня російські військові здійснили також ракетний удар по Полтавській області. У багатьох областях України оголосили повітряну тривогу.
«Є влучання в промисловий обʼєкт на території Кременчуцького району, що спричинило пожежу. Інформація про постраждалих уточнюється. На місці працюють всі відповідні служби», – зазначив голова ОВА Філіп Пронін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні дні Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Буданов каже, що обмін військовополоненим між Україною і РФ відбудеться «найближчим часом»
Обмін військовополоненими між Україною і Росією все ж відбудеться «найближчим часом», зазначив керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов в ефірі телемарафону.
«Життя наших людей – військовослужбовців чи цивільних – не має бути в небезпеці. І в тих жахливих умовах, в яких їх там утримують. Все що можна робити – ми зробимо», – заявив він.
Очільник ГУР додав, що «Україна з часом дізнається, що сталося з епізодом щодо авіакатастрофи Іл-76 та начебто військовополонених на борту».
Раніше 25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ. Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнили, про які заходи йдеться.
На борту літака Іл-76, який впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт, розповів у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджували, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
Російські військові атакували Полтавщину ракетами, є влучання в промисловий обʼєкт – влада
Ввечері 27 січня російські військові атакували Полтавщину ракетами, в області працювала ППО, повідомив голова ОВА Філіп Пронін.
«Є влучання в промисловий обʼєкт на території Кременчуцького району, що спричинило пожежу. Інформація про постраждалих уточнюється. На місці працюють всі відповідні служби», – зазначив місцевий чиновник.
Раніше, увечері 27 січня в багатьох областях України оголосили повітряну тривогу.
«Загроза застосування балістичного озброєння в областях, де оголошена повітряна тривога! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!», – попередили Повітряні сили ЗСУ.
Військові зазначили, що на Кременчук і Полтаву летять ракети. Крім того, пролунали вибухи і у Харкові, повідомив мер міста Ігор Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. Нещодавно Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Зеленський: «Україна чекає на рішення США щодо військової допомоги, це критично важливо»
Україна чекає на рішення Сполучених Штатів Америки щодо військової допомоги, адже зараз це «критично важливо», заявив у новому зверненні президент Володимир Зеленський.
За словами глави держави, «за останній місяць Україна має непогану динаміку щодо оборонних пакетів».
«Звичайно, потребуємо більшого, щоб досягти контролю в небі й більших можливостей на землі, передусім артилерійських. Але, хоч би як нам було складно, ми маємо постачання і артилерії, і ракет, і боєприпасів для ППО. Я дякую кожній країні, яка підтримує наших воїнів, захист українських життів», – повідомив президент.
За словами Зеленського, «завдяки допомозі від партнерів сотні російських ракет і дронів були збиті за цей місяць».
Ще у грудні 2023 року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 11 січня заявив, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
За добу відбулось 64 бойових зіткнення – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові продовжують стримувати російських загарбників на Мар’їнському напрямку, де «окупанти намагаються покращити тактичне положення», йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 27 січня.
Військові кажуть, що протягом доби відбулось 64 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку наші захисники відбили пʼять атак ворога в районах населених пунктів Синьківка Харківської області та Стельмахівка Луганської області, де ворог намагався прорвати оборону українських військ», – йдеться у зведенні.
Водночас, за даними ЗСУ, на Бахмутському напрямку Сили оборони відбили шість атак сил РФ у районах населених пунктів Іванівське, Кліщіївка Донецької області, «де ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення».
«На Авдіївському напрямку наші захисники відбили вісім атак ворога в районах населених пунктів Степове, Авдіївка та ще 12 атак в районах Тоненького, Первомайського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», – кажуть у Генштабі.
Відомо, що на Запорізькому напрямку ЗСУ відбили атаку російських військових у районі західніше Вербового.
«Упродовж доби авіація Сил оборони завдала удару по чотирьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника. Підрозділами ракетних військ завдано ударів по одному артилерійському засобу та двох складах боєприпасів противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Буданов про падіння Іл-76: «жодна сторона не може до кінця відповісти, що там сталося»
Ситуація з падінням російського військово-транспортного літака Іл-76 «наразі не зрозуміла до кінця», розповів керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов в ефірі телемарафону.
«На жаль, потрібно констатувати, що там сталося – до кінця не може відповісти жодна сторона», – сказав Буданов.
За словами глави ГУР, Росія, що «зрозуміло, зайняла позицію в усьому звинувачувати Україну, при тому, що є низка незрозумілих для такої позиції фактів».
«Це насамперед те, що вони не показали поля, всипані трупами, останками, як мали б це показати, щоб максимально звинуватити Україну, але навіть цього немає. Тобто ситуація незрозуміла до кінця», – пояснив Буданов.
Він додав, що «якщо це сталося так, як стверджує РФ, то незрозуміло, чому Росія кілька днів приховувала і приховує далі трупи».
«Вона ж мала б показувати це на весь світ. Але трупів немає, нічого немає», – наголосив начальник ГУР.
Раніше 25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ. Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнюють, про які заходи йдеться.
На борту літака Іл-76, який напередодні впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт, розповів у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджували, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
Кірбі каже, що США «просуватимуть» формулу миру Зеленського на міжнародній арені
Сполучені Штати просуватимуть формулу миру президента України Володимира Зеленського на міжнародному рівні, розповів координатор із стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі, повідомляє «Голос Америки».
Він зазначив, що Вашингтон «прихильний політиці підтримки ініціатив, що виходять від керівництва України».
«Держдепартамент США опублікував протокол дискусії, яку провів із президентом Володимиром Зеленським держсекретар Ентоні Блінкен. Джейк Салліван, звичайно ж, там був присутній. Вони говорили про важливість продовження глобальної підтримки України і, звичайно, вони також говорили про те, що відбувається на полі бою, про те, як Зеленський бачить усе це», – заявив він.
Кірбі підкреслив, що «в Давосі Зеленський розповів про свою формулу миру».
«Таким чином виникла ще одна ідея – спробувати «розкрутити формулу миру» Зеленського на міжнародному рівні», – заявив він.
Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».
Водночас 27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
22 вересня 2023 року Україна отримала від Євросоюзу восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро.
«А-50, Іл-22, Іл-76 – болісні втрати РФ»: як закрити українське небо для російської авіації?
Чи вплине втрата літака Іл-76 на активність російської авіації на півдні України? Де Росія розміщує свою авіацію на окупованих територіях Херсонщини й Запоріжжя, і як її використовує? Як закрити небо над окупованою частиною півдня, яка зброя для цього потрібна українським військовим?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте дивіться тут
ОВА: сили РФ атакували Херсонщину, поранений чоловік
У суботу, 27 січня, сили РФ вкотре обстріляли Херсонську область, йдеться у дописі обласної військової адміністрації.
За повідомленням пресслужби ОВА, російські військові вдарили по Тягинці.
Відомо, що внаслідок обстрілу травми отримав 66-річний чоловік. Його госпіталізували з осколковими пораненнями.
Раніше, на початку січня літня жителька Новотягинка загинула через російський обстріл.
За даними голови області Олександра Прокудіна, напередодні внаслідок обстрілів Херсонщини одна людина загинула, ще одна була поранена.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Харківщині померла дитина, яка постраждала внаслідок обстрілів – влада
На Харківщині померла дитина, яка отримала поранення внаслідок російського обстрілу села Малий Бурлук, йдеться у повідомленні голови ОВА Олега Синєгубова у телеграмі 27 січня.
«Сьогодні у лікарні померла 13-річна дівчинка, яка зазнала поранень внаслідок російського обстрілу с. Малий Бурлук 17 січня. Ворог завдав удару по населеному пункту авіабомбою», – зазначив місцевий чиновник.
Він пояснив, що після поранення дівчинка тривалий час перебувала у комі. Після російського обстрілу дитина отримала складні осколкові поранення.
Раніше, 17 січня, голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомляв, що російська армія обстріляла село Малий Бурлук у Харківській області.
Пізніше стало відомо, що у наслідок удару РФ постраждало двоє дітей.
16 січня Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні заявила, що внаслідок нещодавніх російських ударів різко збільшується кількість втрат серед цивільного населення, «змінюючи тенденцію до зниження».
За даними ММПЛУ, лише за 10 днів, з 29 грудня 2023 року до 8 січня 2024 року, внаслідок російських ракетних обстрілів і ударів безпілотниками, які здійснювалися по всій країні, загинули і були поранені сотні цивільних осіб.
У своїй доповіді ММПЛУ констатувала збільшення на 26 відсотків перевіреної кількості жертв серед цивільного населення у грудні порівняно з листопадом, «що є тривожною зміною тенденції до зменшення числа втрат, яка спостерігалася раніше в 2023 році».
10 січня директорка з операцій і адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань Едем Восорну на засіданні Ради безпеки ООН заявила, що від 29 грудня, коли Росія інтенсифікувала удари по Україні, Управління ООН із прав людини зафіксувало загибель 125 цивільних жителів і поранення понад 550 по всій Україні.
У Білому домі підтвердили зустріч Байдена з Шольцем і назвали дату
У Сполучених Штатах підтвердили зустріч американського президента Джо Байдена з німецьким канцлером Олафом Шольцом, йдеться на офіційному сайті Білого дому.
«Президент Байден вітатиме канцлера Німеччини Олафа Шольца в Білому домі 9 лютого», – йдеться в заяві Білого дому.
Заплановано, що «під час зустрічі вони обговорять зусилля, спрямовані на запобігання регіональній ескалації на Близькому Сході, непохитну підтримку права Ізраїлю на самооборону, а також необхідність збільшення життєво важливої допомоги та захисту цивільного населення в Газі від шкоди».
Крім того, президент Байден і канцлер Німеччини також координуватимуть свої дії напередодні саміту НАТО у Вашингтоні.
Раніше, президент України Володимир Зеленський у середу, 24 січня, провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Сторони говорили про оборонну співпрацю та посилення військової підтримки.
Зеленський під час бесіди висловив вдячність «за особисті зусилля у всесторонній довготривалій підтримці України з боку ФРН», збільшенні оборонної допомоги Україні на 2024 рік до 8 мільярдів євро, а також нещодавнє рішення про передачу Силам оборони шести гелікоптерів Sea King Mk41.
Також зазначається, що «сторони докладно обговорили подальшу оборонну співпрацю, зокрема посилення української системи ППО, а також артилерії та бронетехніки».
Україна ініціює спільний форум оборонних індустрій із країнами Балтії – Умєров
Міністр оборони Рустем Умєров провів зустріч із міністром закордонних справ Литви Ґабріелюсом Ландсберґісом, під час якої запропонував провести спільний форум оборонних індустрій України та країн Балтії.
«До участі у форумі будуть запрошені представники урядів, військової індустрії, а також інвестори, яких маємо переконати, що це вдалі інвестиції, які матимуть високий рівень капіталізації», – зазначив Умєров.
Очільник Міноборони поінформував Ландсберґіса про поточну ситуацію на фронті та висловив подяку уряду й народу Литви за «непохитну підтримку України», зокрема за лідерство у протимінній коаліції.
Ландсберґіс зі свого боку заявив про зацікавленість Литви у вивченні військового досвіду України щодо відсічі російської агресії, а також у поглибленні кооперації у сфері передових військових технологій.
«Ми дуже цінуємо те, що перебуваючи у стані війни ви знаходите можливості ділитися з нами досвідом і пропонувати вашу допомогу Литві. Ми продовжимо тренувати ваших солдатів, але ми своєю чергою потребуємо навчання наших генералів», – зауважив очільник МЗС.
17 листопада стало відомо, що п’ять італійських компаній долучилися до Альянсу оборонних індустрій. Це Leonardo S.p.A., Fincantieri, Elettronica, Iveco Defense Vehicles та FAE Group S.p.A.
Як передає Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, про це йшлося на зустрічі з італійською делегацією на чолі з заступником міністра оборони Італії Люціано Портолано.
Під Куп’янськом сили РФ поновили інтенсивність наступальних дій – Синєгубов
На Куп’янському напрямку російські військові поновили інтенсивність наступальних дій. У районі населених пунктів Синьківка та Табаївка точаться «важкі бої», зазначив голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов.
«Так, дійсно, наші воїни відбили біля 13 ворожих атак. Інтенсивність наступальних дій по цьому напрямку знову відновилася. Два напрямки у нас досить серйозні: це Синьківка і Табаївка. Це інший напрямок, трохи південніше від міста Куп'янськ, який теж досить важкий, але повністю контрольований нашими Збройними силами», – заявив він.
Голова ОВА не виключає, що «сили РФ можуть відновити ширший наступ на Харківську область». Він зазначає, що місцева влада та військові «мають бути готові до будь-яких сценаріїв».
За словами Синєгубова, внаслідок російських обстрілів у січні загинув 21 житель Харківської області, у тому числі й дитина. Крім того, близько 180 людей отримали поранення. Серед постраждали 20 дітей, каже голова ОВА.
За даними ОВА, «за січень через дії загарбників пошкоджено щонайменше 200 будинків у Харківській області».
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.