У ГУР назвали кількість російських військ, які зараз воюють в Україні
На сьогодні сухопутна частина російського угруповання, розташованого на території України, становить близько 470 тисяч військовослужбовців, повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький.
«Якщо говорити про те, що змінилося за цей час, – то це чисельність угруповання, розгорнутого на нашій території. Наразі сухопутний компонент, сухопутна частина угруповання, яка розташована на території України, становить близько 470 тисяч військовослужбовців. І це тільки сухопутний компонент, я не беру авіацію, не рахуємо сюди військово-морський флот, який теж залучається до проведення операцій, до завдання ударів», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, з’явився новий компонент, який не був на початку агресії (був представлений тільки частково, батальйонами) – угруповання військ Росгвардії.
«На сьогодні на тимчасово окупованих територіях розгорнуто угруповання військ Росгвардії. Це майже 33 тисячі військовослужбовців. Це ті люди, які забезпечують діяльність окупаційної влади, охорону стратегічних об’єктів і за необхідності можуть виконувати завдання оборони саме на тимчасово окупованих територіях», – розповів Скібіцький.
Представник ГУР також зауважив, що додатково з’явилося угруповання прикриття державного кордону РФ, яке розгорнуте на території трьох областей Росії, які безпосередньо межують з Україною: Бєлгородська, Курська, Брянська.
Вадим Скібіцький виділив три основні сильні сторони противника. За його словами, Росія має потужний мобілізаційний ресурс – у них немає нестачі в людях для участі у війні, по-друге – завдяки великій чисельності вони мають можливість відводити війська в резерв для поповнення втрат і на відпочинок, а також переміщати або робити перегрупування військ з одного напрямку на інший. Третя сильна сторона противника, як зазначає заступник керівника ГУР, – це авіація та панування в повітрі, адже щодня війська РФ застосовують авіаційні бомби.
Раніше британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень Military Balance у щорічному звіті повідомив, що, пропри те, що Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила понад 2900 танків, у неї на складах ще багато бронетехніки для використання впродовж кількох років. У звіті вказано, що в Росії на озброєнні 1750 основних бойових танків – від застарілих Т-55 до сучасних Т-80 і Т-90, ще 4 000 перебувають на зберіганні.
ООН: більшість українських біженців все ще хочуть повернутися додому, однак їхня частка знизилася
В ООН заявляють, що більшість опитаних українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (65% і 72% відповідно) все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому, однак їхня частка знизилася. Про це йдеться у дослідженні Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), опублікованому 20 лютого.
За цими даними, частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну в майбутньому, зменшилася порівняно з минулим роком (з 77 до 65%), натомість зросла частка тих, хто не визначився щодо повернення (з 18 до 24%), а також тих, хто не має надії повернутися (з 5 до 11%). Аналогічна тенденція спостерігається і серед внутрішньо переміщених осіб.
Звіт УВКБ ООН ґрунтується на інтерв’ю, проведених у січні та лютому цього року, з майже 9 900 українськими біженцями, внутрішньо переміщеними особами. Опитані переселенці переважно називали небезпеку в Україні основним чинником, що гальмує їхнє повернення, тоді як іншими проблемами були брак економічних можливостей та житла.
Значна частина опитаних українських біженців (близько 59%) вказали, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо і далі стикатимуться з проблемами в країнах перебування, в основному пов’язаними з можливостями роботи та юридичним статусом.
Зараз дедалі більше біженців здійснюють короткострокові візити в Україну – майже 50% порівняно з 39% минулого року, в основному для відвідування членів сім’ї, але також для перевірки своєї власності. В ООН вважають, що такі візити зрештою можуть допомогти сприяти повністю обґрунтованим рішенням щодо довгострокового повернення, коли цьому сприятимуть умови.
В ООН нагадують, що наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку по всьому світу і майже 3,7 мільйона людей залишаються вимушено переміщеними всередині країни.
Під прицілом військових РФ: чому для іноземних волонтерів «закрили» Херсонщину
Чому іноземним волонтерам заборонили приїжджати на Херсонщину без погодження з місцевою владою? Наскільки такі візити важливі для регіону, чим допомагають іноземні організації місцевим жителям? З якими ризиками стикаються волонтери, які працюють на правобережній Херсонщині? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Коли стріляли танки»: спогади жителів Чернігова про перші дні повномасштабного вторгнення Росії
Від кордону до Чернігова 24 лютого 2022 року російські війська дійшли буквально за лічені години. Вже о 7-й ранку жителі обласного центру почули звуки обстрілів. На заправках утворилися довжелезні черги, в магазинах люди розбирали з полиць увесь товар, а хтось поспіхом виїжджав із міста. Ті, хто такої можливості не мав, почали готуватися до найгіршого: клеїли скотч на вікна, зносили в підвали ковдри, подушки, запаси продуктів та питної води. Радіо Свобода записало спогади чернігівців про те, що довелося пережити.
У МЗС Польщі кажуть, що занепокоєні появою на фермерських протестах антиукраїнських гасел
Міністерство закордонних справ Польщі стурбоване проросійським плакатом, який був використаний під час протесту польських фермерів 20 лютого, та вважає, що до цього можуть бути причетні спецслужби Росії, йдеться в заяві МЗС.
«Подібні дії виставляють у поганому світлі Польщу – країну, яка першою допомогла Україні, на яку напали, і поляків, котрі прийняли українських біженців. Що важливо, вони компроментують самих організаторів протесту. Вважаємо, що це спроба захоплення аграрного протестного руху радикальними і безвідповідальними групами, які, можливо, є під впливом російської агентури», – зазначено у заяві, яке відомство оприлюднило на своїй офіційній сторінці.
МЗС Польщі закликало організаторів знайти і вилучити зі свого руху нечисельних ініціаторів подібних акцій заради інтересів польської держави та можливості виконання вимог фермерів, які в значній мірі є слушними.
«Нинішня ситуація польських фермерів є наслідком агресії Володимира Путіна проти України та світовою економічною нестабільністю, а не тому що українці захищаються від агресії» – вважають в МЗС Польщі.
Під час акції польських фермерів 20 лютого один із протестувальників у Водзіславському повіті Сілезького воєводства причепив на трактор прапор Радянського Союзу і плакат із закликом до Путіна «навести лад» в Україні та Брюсселі. Поліція Польщі одразу затримала протестувальника і порушила проти нього кримінальне провадження, повідомили польські правоохоронці.
Також 20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю блокували рух вантажного транспорту на шести пунктах пропуску з Україною. У Медиці фермери перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину. Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за ці дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
«Іскандер» вздовж кордону з Україною – це незначне збільшення
Росія станом на сьогодні розгорнула 48 пускових установок ракетного комплексу «Іскандер» уздовж кордону з Україною, повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.
«46 було, зараз 48. Додалися дві пускові установки, вони зробили додаткову тактичну групу, яка застосовується для пусків саме балістичних ракет із території Росії», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) проаналізували масовану ракетну атаку Росії на Україну 7 лютого.
За їхніми словами, українська протиповітряна оборона змогла збити більшість крилатих ракет Х-101/555/55 і безпілотників, що може свідчити про те, що російські війська випустили ці ракети і «шахеди», щоб відволікти українську протиповітряну оборону. Українські сили не збили жодної крилатої ракети Х-22, балістичних ракет «Іскандер-М» або зенітно-ракетних комплексів С-300, зауважили в ISW.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Харківщину, за словами місцевої влади, російські війська часто атакують С-300 з території РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Розвідка Британії: РФ посилила атаки на кількох ділянках фронту, ймовірно, для розосередження ЗСУ
Протягом останнього тижня російські війська посилили атаки на кількох ділянках лінії фронту, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Британська розвідка припускає, що, ймовірно, це робиться з метою розтягнути українські сили.
Зокрема, за даними Міноборони Британії, російські війська продовжили і, ймовірно, посилили наземні атаки на Роботине на півдні України. При цьому у британській розвідці нагадують, що російська 58-ма загальновійськова армія та російські Повітряно-десантні війська (ПДВ), що діяли в цьому районі, зазнали значних втрат під час українського контрнаступу.
«Проте уповільнення темпів бойових дій після цього, а також продовження вербування, ймовірно, дозволили російським військам на цьому напрямку відновити свої сили», – йдеться у повідомленні.
Днями в Інституті дослідження війни зауважили, що захоплення російськими військами Авдіївки є ілюстрацією того, як Росія веде наступальні операції, які не конче створюють умови для ширших оперативних здобутків, але все одно змушують Україну відряджати особовий склад і техніку для оборони.
Наприкінці липня 2023 року Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська просунулися у напрямку Роботиного. 22 серпня 2023 року стало відомо, що ЗСУ з боєм увійшли в село Роботине Запорізької області та організували евакуацію мирних мешканців.
Офіс мовного омбудсмена: почалися перші мовні курси для військових
Раніше анонсовані курси української мови для військових почалися 21 лютого, повідомив Офіс уповноваженого із захисту державної мови. Пресслужба зазначає, що курси започатковані спільно з мовним проєктом «Єдині».
«Перше практичне заняття відбулося сьогодні, на Міжнародний день рідної мови, в 150-му навчальному центрі командування Сил територіальної оборони ЗСУ», – повідомляє Офіс.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь подякував військовим за бажання вдосконалити свої мовні навички. Він висловив переконання, що схожі ініціативи будуть втілюватися в усіх регіонах України.
«Розбудова мережі таких мовних курсів, неухильне застосування української в усіх сферах суспільного життя, особистий приклад поваги до основ національної безпеки та оборони – запорука нашої впевненої ходи до Перемоги. Сила рідного слова утверджується мільйонами незламних!» – прокоментував Кремінь.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь анонсував курси для військових, які мають бажання підвищити свої знання з української мови, на початку лютого.
Заява мовного омбудсмена пролунала зокрема і на тлі обурення українців відеозаписом від ДБР де зафіксований момент затримання фігуранта справи про закупівлі одягу для Збройних сил Романа Гринкевича в Одесі. Працівник Державного бюро під час затримання звертався до нього російською мовою.
Кремінь тоді зробив зауваження представникам Державного бюро розслідувань за російську мову: «При виконанні службових обов’язків представники правоохоронних органів зобов’язані послуговуватися державною мовою».
Зеленський: на селекторній нараді «визначили кроки» щодо блокування польського кордону
Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду – про це він повідомив 21 лютого.
За його словами, окрім щоденних тем, на порядку денному було блокування на кордоні з Польщею.
«З урядовцями – віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною, міністрами Дмитром Кулебою, Олександром Кубраковим, Миколою Сольським – детально розібрали ситуацію та визначили наші наступні кроки. Вони будуть дуже швидко», – заявив голова держави.
Зеленський висловив переконання, що лібералізація торгівлі з Європейським союзом «має тривати».
«Я вдячний чіткій позиції Європейської комісії. Має бути міцною і наша єдність заради спільної безпеки й безпеки всіх країн, яким загрожує російська агресія. Ситуативні інтереси не мають права її похитнути», – сказав він.
Серед інших тем, додав президент, були стан справ на фронті, дані розвідки та ситуація в регіонах.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
Вдень 20 лютого українські прикордонники повідомляли, що учасники страйку в Польщі розпочали більш жорстке обмеження руху транспортних засобів на шести пунктах пропуску на кордоні з Україною.
Водночас, як повідомляла кореспондентка Радіо Свобода, українські перевізники почали акцію у відповідь перед трьома пунктами пропуску і планують продовжувати її до 15 березня (або завершити раніше, якщо припинять протест польські фермери).
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Попри збільшення скептицизму, більшість українців вірить в перемогу України у війні – опитування
Після майже двох років повномасштабного російського вторгнення більшість українців – 89% – українців загалом вірять в перемогу України, з них 60% безумовно переконані в цьому. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Соціологи звертають увагу, що спостерігається деяке зниження цієї віри, оскільки у травні 2022 року 95% респондентів вірили в перемогу, 80% з них – безумовно, а у грудні 2023 року ці показники вже були такими – 88% і 65% відповідно.
Наразі лише 4% скоріше або безумовно переконані, що переможе Росія (у травні 2022 року таких було 1%).
За даними КМІС, порівняно з травнем 2022 року стало трохи менше тих, хто вважає реалістичним сценарій повного відновлення територіальної цілісності – наразі 65% вірять, що війна завершиться поверненням під контроль України всіх територій, включно із Донбасом та Кримом.
Водночас з 25% у травні 2022 року до 32% у лютому 2024 року стало більше тих, хто допускає, що в результаті війни можуть бути певні втрати.
Всеукраїнське опитування проводилось 5-10 лютого 2024 року з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України.
Це опитування проводилося на тлі затримки військової допомоги від Заходу. У США вже кілька місяців на розгляді Конгресу перебуває законопроєкт, який передбачає надання багатомільярдної допомоги Україні.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона. До березня 2024 року ЄС планує передати Києву ще 200 тисяч снарядів.
З осені минулого року Росія наступає на кількох напрямках. У суботу, 17 лютого, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про виведення українських військ з Авдіївки, «виходячи з оперативної обстановки», що склалася навколо міста та «щоб уникнути оточення та задля збереження життя і здоровʼя військовослужбовців».
Ракетні удари по Харкову: жительку міста затримали за підозрою в коригуванні вогню – СБУ
Служба безпеки України затримала жительку Харкова за підозрою в коригуванню російських обстрілів обласного центру, повідомляє пресслужба відомства 21 лютого.
СБУ посилається на обстріл Київського та Холодногірського районів міста 23 січня ракетами С-300 та Х-22. Він пошкодив приватні будинки, навчальний заклад та поштове підприємство.
«Через руйнування довелося виселити 16 мирних жителів, у тому числі двох дітей. Дев’ятеро мешканців обласного центру отримали тяжкі поранення. Після ворожої атаки російська агентка мала прибути до місця «прильотів» для збору інформації про ушкоджену інфраструктуру та постраждалих осіб», – повідомляє Служба.
Правоохоронці затримали жінку, коли вона «проводила дорозвідку» біля обстріляних будинків, у неї вилучили телефон.
Читайте також: Удар по Яворівському полігону: СБУ заочно повідомили про підозру причетному до коригування
«Фігуранткою є 34-річна харків’янка, яку агресор дистанційно залучив до співпраці на початку цього року. Для комунікації використовували анонімні чати у месенджері. Після перших сеансів зв’язку з окупантами жінка отримала від них «аванс» за подальшу розвідувально-підривну діяльність проти України», – стверджує відомство.
У СБУ додають, що затримана передавала російські стороні координати найбільш густозаселених районів міста, геолокації будівель, які, на її думку, могли використовувати Сили оборони, а також збирала дані про маршрути переміщення ЗСУ.
Жінці повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. В разі обвинувального вироку їй загрожує довічне ув’язнення.
Російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні вранці 23 січня. У Харкові, зокрема, загинули 11 людей. Того ж дня увечері російська армія знову обстріляла обласний центр, пошкодивши житлові будинки. Спочатку було відомо про сімох поранених, згодом цифра зросла до дев’яти.
Станом на 21 лютого Офіс генерального прокурора задокументував 16 445 кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки, з них 3 106 – за статтею про державну зраду.
У ЄС повідомили деталі нового пакету санкцій проти Росії
Посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії, він має бути опублікований в офіційному журналі ЄС орієнтовно у пʼятницю, 23 лютого, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Цей пакет є одним із найширших, затверджених ЄС. Він пройде письмову процедуру та буде офіційно затверджений до 24 лютого», – йдеться у повідомленні Європейської Ради.
У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Журналісти Радіо Свобода отримали доступ до санкційних списків, які готуються до публікації, і зʼясували, що секторальні санкції стосуються 27 компаній, серед них – підприємства з Китаю, Індії, Туреччини, Сербії та Казахстану.
Що стосуються індивідуальних санкцій проти російських компаній та фізичних осіб, то посли не підтримали спробу Угорщини виключити зі списків імена трьох російських олігархів (Алішера Усманова, В’ячеслава Кантора та Дмитрія Мазєпіна-молодшого).
Загалом у переліку переважно керівники (48 осіб) військових підприємств та самі підприємства (понад 50), що виробляють важку та легку зброю, її компоненти, а також ІТ- та логістичні компанії і їхні керівники, які співпрацюють з Міноборони Росії.
Також у переліку 12 осіб, які займають посади так званих суддів та міністрів на окупованих територіях.
Серед них є так звана «міністр освіти, науки та молоді Республіки Крим» Валентина Лаврик, яка «контролює реалізацію системи мілітаризації освіти для українських дітей у незаконно анексованому Криму, а також утиск української мови та культури для цих дітей», йдеться в обґрунтуванні санкцій.
Окрім того, Лаврик «відповідала за координацію та нагляд за переміщенням дітей з незаконно окупованих областей Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей у табори, розташовані в Криму. Частині дітей, які поїхали туди за згодою батьків, не дозволили повернутися в Україну через їхні проукраїнські погляди», – йдеться у документі.
У списках також так звані «виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я», «міністр праці та соціальної політики», «міністр освіти», «міністр молодіжної політики», «міністр промисловості» Херсонської області.
Водночас посли ЄС не підтримали спробу Угорщини виключити зі списків імена трьох російських олігархів – йдеться про Алішера Усманова, В’ячеслава Кантора та Дмитра Мазепіна-молодшого.
Що стосується підсанкційних підприємств, то серед них є не лише військові, а й організація, яка працює з дітьми, – воєнно-патріотичний центр «Вимпел», що займається воєнною підготовкою підлітків та дітей молодшого віку.
«Вимпел» за різними програмами займається перевихованням українських дітей, у тому числі нелегально депортованих до Росії», – йдеться у пояснювальній записці до санкцій.
Раніше агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.
ДПСУ: у Польщі триває блокування 6 пунктів пропуску, у чергах – близько 2500 вантажівок
У Польщі на кордоні з Україною триває блокування шести пунктів пропуску – станом на ранок у чергах стоять близько 2500 вантажівок, повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
За його словами, найбільше вантажівок є навпроти Краківця, Ягодина та Рави-Руської.
«Учора ситуація була дещо іншою, тому що польські фермери масштабували свої дії з блокування руху для транспортних засобів. Вони практично унеможливили рух для вантажівок за всіма напрямками, на трьох пунктах – «Устилуг-Зосін», «Угринів-Довгобичів», «Рава-Руська-Гребенне» – вони обмежили рух для інших категорій транспорту, зокрема легкових автомобілів та автобусів, які впродовж певного часу не могли перетнути кордон і у бік України, так і в бік Польщі. Поступово після 16:00 і до 18:00 – рух на цих напрямках для легкових автомобілів і автобусів нормалізувався», – розповів Демченко в ефірі національного телемарафону.
Речник ДПСУ додав, що станом на ранок 21 лютого легкові автомобілі та автобуси проїжджають через заблоковані пункти пропуску без проблем, а вантажівки на різних ПП по-різному – одна-дві вантажівки за годину в обох напрямках.
Демченко зазначив, що пункти пропуску з іншими країнами працюють у штатному режимі, але через те, що водії обирають їх як альтернативу, навантаження зростає. За його словами, це спостерігається на кордонах Словаччини та Угорщини.
«Якщо ще кілька тижнів тому черг не спостерігалося, то станом на ранок 21 лютого на території Словаччини навпроти пункту пропуску «Ужгород-Вишнє-Нємецьке» в чергах перебувають майже 600 вантажних транспортних засобів. На території Угорщини навпроти пункту пропуску Тиса очікують на перетин кордону орієнтовно 750 транспортних засобів», – сказав речник ДПСУ, додавши, що інтенсивність руху в цих пунктах пропуску відповідає пропускній спроможності кожного з них.
Читайте також: «Блокування кордону не має виправдання». У МЗС відреагували на дії польських протестувальників
Вдень 20 лютого українські прикордонники повідомляли, що учасники страйку в Польщі розпочали більш жорстке обмеження руху транспортних засобів на шести пунктах пропуску на кордоні з Україною.
Водночас, як повідомляла кореспондентка Радіо Свобода, українські перевізники почали акцію у відповідь перед трьома пунктами пропуску і планують продовжувати її до 15 березня (або завершити раніше, якщо припинять протест польські фермери).
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Мінінфраструктури планує новий шлях експорту Дунаєм в обхід Польщі
Україна планує створити новий шлях для експорту по річці Дунай, заявило Міністерство інфраструктури – коментар міністра Олександра Кубракова про це агентству Bloomberg відомство поширило 21 лютого.
Про це Кубраков повідомив журналістам під час Мюнхенської безпекової конференції.
«Наші плани на цей рік – прибрати всі штучні перешкоди для експортерів. І ми працюємо над покращенням внутрішньої логістики. Ми плануємо транспортування контейнерів через нижній Дунай, оскільки Румунія є «більш передбачуваною», ніж польський кордон», – заявив урядовець.
За словами Кубракова, додатковий маршрут має збільшити український експорт до рівня, який був на початку війни. Наразі обсяги експорту через Дунай для України все ще складають 1,2-1,8 мільйонів тонн на місяць.
За даними, які поширило Мінінфраструктури, обсяги експорту через Польщу наразі знизилися до 300 тисяч тонн на місяць замість приблизно 1 мільйона тонн, які були у 2022 році, через блокування кордону. При цьому Кубраков вказує на те, що український експорт не становить загрози польським фермерам, оскільки включає в себе, окрім аграрної продукції, автозапчастини та перероблені продукти, не призначені для польського ринку.
«Блокування кордону означає мільярдні втрати як для нашої економіки, так і для економік Європейського Союзу», – додав він.
20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю заблокували рух вантажного транспорту в Польщі і в Україну на шести пунктах пропуску на українсько-польському кордоні. На кількох пунктах були і затримки пасажирського транспорту. Польські протестувальники у Медиці перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину.
Україна організувала експортний коридор Чорним морем після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку 2023 року. Відтоді Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
Посли ЄС затвердили черговий пакет санкцій проти Росії
Посли ЄС затвердили 13-й пакет санкцій проти Росії, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
«Посли ЄС щойно дали зелене світло 13-му пакету санкцій ЄС проти Росії. Має бути опублікований напередодні річниці (російського вторгнення )24 лютого», – написав він у соцмережі Х.
Раніше посадовець ЄС у коментарі Радіо Свобода повідомляв, що 13-й пакет санкцій проти Росії включатиме тільки чорні списки.
«Пакет потрібен до двохріччя (повномасштабної – ред.) війни, часу небагато, тому ЄС пропонує лише індивідуальні санкції, що й зроблять партнери G7. Але в той же час Єврокомісія продовжить працювати над впровадженням секторальних і ухвалених санкцій та боротьбу з їх обходом», – сказав співрозмовник.
Повідомлялось, що Єврокомісія отримала 245 пропозицій щодо нових підсанкційних осіб, з них 160 – компанії і люди, причетні до військового сектора, в тому числі до виробництва безпілотників, боєприпасів та високотехнологічних товарів:
«18 пропозицій стосувалися постачання зброї до Північної Кореї; 10 білоруських компаній і фізичних осіб; серед більш відомих імен – адмірал Чорноморського флоту і губернатор Тульської області».
Днями міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що до 13-го пакету антиросійських санкцій Євросоюз має намір включити обмеження проти виробництва дронів.
Раніше агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.
Журналісти підтвердили загибель 45 тисяч військових РФ з лютого 2022 року
Журналісти встановили імена 45 123 російських військових, які загинули на війні в Україні.Втрати підрахували російська служба Бі-бі-сі та «Медіазона» спільно з командою волонтерів.
Дві третини всіх встановлених загиблих – це ті, хто до початку вторгнення не був пов’язаний з армією: добровольці, мобілізовані, колишні в’язні та «новобранці» з так званих приватних військових компаній. Із 5406 загиблих мобілізованих 80 відсотків загинули за другий рік війни.
За кількістю загиблих лідирують Краснодарський край, Свердловська область, Башкортостан і Челябінська область РФ.
Загалом за 2023 рік журналісти встановили імена 27 906 загиблих російських військових, що на 57 відсотків більше за підтверджені втрати за перший рік повномасштабного вторгнення в Україну.
З жовтня 2023 року до лютого 2024 року – у період, коли російські підрозділи наступали під Авдіївкою та в сусідніх з нею районах Донецької області – дослідники підтвердили загибель 6614 російських військових.
Журналісти ведуть підрахунок за відкритими джерелами – повідомленнями місцевих адміністрацій, ЗМІ та родичів загиблих, а також за даними цвинтарів. Реальна цифра втрат, на їхню думку, може бути щонайменше вдвічі вищою.
У січні глава ЦРУ Вільям Бернс заявив, що з початку війни загинули або поранено 315 тисяч російських військових.
Москва та Київ не розкривають втрати у війні в Україні, розповідаючи лише про втрати противника.
ОВА: через нічний російський обстріл Херсона поранені троє людей
Через нічний російський обстріл Херсона поранені троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Цієї ночі російські війська знову били по Херсону. Під вогнем – приватні та багатоквартирні будинки. Легкі поранення отримали троє містян. Дві жінки, 57 та 39 років, а також 25-річний чоловік. Усім потерпілим лікарі надали меддопомогу на місці», – написав він у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генеральна консулка Польщі у Львові вибачилася перед українцями за дії поляків на кордоні
Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні. Про це польський дипломат написала на своїй фейсбук-сторінці.
Дзвонкевич пояснила, що з любові до своєї батьківщини не може вдавати, що не бачить «ганебних дій» на кордоні. Вона висловила переконання, що це «не може бути справою» її співвітчизників.
Дипломатка нагадала про події Варшавського повстання 1944 року, про які дізналася в підлітковому віці. Зокрема вона згадала про відмову радянських військ дозволити посадку літаків союзників на підконтрольній їм території.
«Я думала, що так ганебно можуть поводитися лише росіяни. Зрештою, призначена для повстанців допомога, цілковито випадково скинута з цих літаків на околиці Варшави і опинилася в руках німців. Як підліток, я була переконана, що тільки росіяни можуть спокійно дивитись, як інші народи стікають кров’ю, що ми, поляки, ніколи чогось подібного б не зробили. А сьогодні що роблять «польські» фермери і перевізники? Не вірю, що це поляки… Справжній поляк ніколи не вдарить ножем у спину сусідньому народу, який воює за свою свободу», – написала Дзвонкевич.
Вона додала, що її заява стосується не вимог страйкарів, а форми протесту:
«Ганьба і сором. Перепрошую, Україно, яка воює, перепрошую».
Консулка опублікувала фотографію картини, яку їй подарував український художник на знак вдячності за допомогу поляків українцям після повномасштабного нападу Росії на Україну.
20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю заблокували рух вантажного транспорту в Польщі і в Україну на шести пунктах пропуску на українсько-польському кордоні. На кількох пунктах були і затримки пасажирського транспорту. Польські протестувальники у Медиці перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину.
На сьогодні польські протестувальники продовжують акцію, пропускають по одній вантажівці на годину. Рух фур повністю заблокований лише на пункті пропуску «Медика-Шегині».
Міненерго: через обстріли Запорізька АЕС залишається на одній лінії живлення
Наразі в українській енергосистемі немає дефіциту, власної генерації достатньо для покриття потреб споживачів, повідомляє Міністерство енергетики 21 лютого.
Водночас через бойові дії напередодні була знеструмлена високовольтна лінія електропередачі 330 кіловат на Запоріжжі.
«У результаті Запорізька атомна електростанція залишилась на одній лінії живлення. У районі тривають бойові дії», – йдеться в зведенні.
Водночас, за даними Міненерго, у ставку-охолоджувачі зберігається стабільний рівень води, який становить 15,59 метра, її достатньо для забезпечення потреб станції.
Крім того, внаслідок пошкодження вітряної лінії на Чернігівщині близько 200 споживачів у двох населених пунктах одномоментно залишилися без електрики.
За прогнозами Міненерго, за цю добу Україна може імпортувати 1400 мегават на годину і експортувати 3000 МВт*год.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
Кринки: Шойгу обманув Путіна? Деталі про дії російської армії на Лівобережжі
- В РФ заявили про «зачистку» Кринок. В ЗСУ заперечують. Що насправді?
Сили РФ «зачистили» плацдарм ЗСУ в Кринках, доповів Путіну його міністр оборони – Шойгу. У Силах оборони Півдня України ж заявили, що це – маніпуляція і фальсифікація фактів.
Яка ситуація на окупованому Лівобережжі Херсонщини? Чому в Кремлі зробили таку заяву?
- Польща проти українського зерна ще й у Німеччині?
Розсипане українське збіжжя. Заблокована, щоправда на 15 хв, залізниця. А проти польського фермера, який виїхав на акцію з прапором СРСР і закликом до Путіна «навести лад» в Україні та Брюсселі – порушили справу.
Чому польські протестувальники посилюють блокаду? Хто за цим стоїть? Що кажуть польські урядовці? Що кажуть в чергах українські далекобійники?
- Зеленський скликає «Слуг»: з якою метою?
Сьогодні «Слуги Народу» вперше з початку великої війни мають зустрітися із Зеленським. Депутати голосують за запитання, які поставлять президенту.
Про що буде ця розмова? Як Офіс президента впливає на парламентарів? Чим це загрожує?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода.Ранок: