Троє людей поранені через російські обстріли в Нікопольському районі – влада
Троє людей поранені 20 лютого в Нікопольському районі внаслідок російських обстрілів, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворог атакував райцентр і Червоногригорівську громаду. 87-річна жінка отримала серйозне поранення руки. Вона – «важка». Лікарі роблять все можливе. У стані середньої тяжкості ушпиталили 41-річного чоловіка. Ще один – 59 років – лікуватиметься вдома», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, внаслідок обстрілів були пошкоджені автомобілі, приватні будинки, комунікації.
Нікополь вже майже два роки перебуває фактично на лінії фронту, якою стала річка Дніпро, і регулярно зазнає російських обстрілів.
Усупереч порадам медиків Анастасія Піддубна – тоді ще на дев’ятому місяці вагітності – відмовлялася жити в лікарняній палаті. Жінка весь час сиділа в укритті – можливо, саме це врятувало і її життя, і життя її первістка, коли російські війська скинули на пологовий №3 в Маріуполі авіабомбу.
Настя стала свідком того, як гинули цивільні, зокрема, вагітні жінки та їхні ненароджені діти. Свого ж сина вона народжувала під обстрілами. Усій її родині, на щастя, вдалося вижити. Через Росію і Білорусь вони евакуювалася до ЄС. Кадри з нею та її сім’єю після прильоту в пологовий потрапили у документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі», який нещодавно отримав нагороду BAFTA і нині претендує на премію «Оскар». Про те, що потрапило в кадр документалістів і що відбувалося поза ним, Анастасія Піддубна розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
ОГП повідомив про розслідування розстрілу українських полонених біля Роботиного
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом розстрілу російськими військовими українських військовополонених поблизу Роботиного Запорізької області, повідомив 20 лютого Офіс генерального прокурора.
Провадження відкрили за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
«20 лютого в інтернеті було поширено відеозапис розстрілу військовослужбовцями армії РФ трьох українських захисників, взятих у полон. Подія відбулася 18 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин», – заявили в ОГП.
За повідомленням, досудове розслідування здійснюють слідчі управління СБУ в Запорізькій області.
18 лютого прокуратура повідомила про початок розслідування розстрілу російськими військовими українських полонених в Авдіївці й Веселому. Це сталося після того, як в одному з телеграм-каналів було опубліковано повідомлення про розстріл шістьох полонених ЗСУ на одній з позицій у Авдіївці – захисники були тяжко поранені й чекали на евакуацію. Також прокуратура виявила відеозапис з фрагментом вбивства ще двох українських воїнів поблизу Веселого Бахмутського району.
20 лютого уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста задля з’ясування обставин розстрілу українських військових, які здалися в полон на опорному пункті «Зеніт» в Авдіївці.
«Це не вперше, коли Росія грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права і Женевських конвенцій, страчуючи військовополонених. Закликаю весь цивілізований світ об’єднатися і посилити тиск на країну-терориста, бо для Росії не існує законів і домовленостей. Вони сприймають лише силу», – написав він у телеграмі.
Лубінець повідомив про повернення 11 українських дітей з окупованих територій і РФ
Додому з окупованих територій і території Росії вдалося повернути 11 українських дітей, повідомив 20 лютого уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, серед повернутих дітей – шестеро дівчаток, зокрема рідні дворічні сестри-двійнята, а також п’ятеро хлопчиків, найменшій повернутій дитині – 2 роки, найстаршій – 16 років.
Двох дітей зустрічали з каретою «швидкої», оскільки одна дитина «зовсім не може пересуватися», написав Лубінець у фейсбуці.
«Українців вдалося повернути з ТОТ і РФ за посередництва Держави Катар і за підтримки ЮНІСЕФ, а також сприяння у роботі Державної прикордонної служби… Спільно з нашою командою дітей зустрічав посол Катару в Україні Гаді Аль-Гаджрі», – зазначив омбудсмен.
«На жаль, доля дітей трагічна: вони вимушені були пережити окупацію рідних міст, бомбардування і поранення, смерть рідних. Деяких РФ примусово паспортизувала і навіть знайшла їм «опікунів», – додав він.
Напередодні про повернення родичам 11 дітей, викрадених із окупованих територій України, заявляла російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня 2023 року видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової, їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України до Росії.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.
У Дніпрі відкрили артпроєкт на підтримку цивільних, яких утримує Росія
У Дніпрі, в Музеї сучасної російсько-української війни, відкрили артпроєкт «Звільніть пташок!», створений на підтримку цивільних, яких Росія незаконно утримує в місцях позбавлення волі.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, колажі із зображенням українських громадських діячів зробила мисткиня Катерина Сита.
Роботи присвячені шістьом бранцям Кремля. Це – активіст і підприємець Валентин Вигівський, правозахисниця й журналістка Ірина Данилович, журналіст і письменник Сергій Цигіпа, кримськотатарський активіст, перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял, правозахисник і журналіст Різа Ізетов й херсонська активістка Ірина Горобцова.
П’ятеро з них були засуджені в Росії до значних строків ув’язнення – від 7 до 19 років, а шосту – Ірину Горобцову – утримують без висунення звинувачення.
Артпроєкт складається з аналогових колажів, фото і відеоматеріалів. Художні роботи доповнюють вірші в’язнів, написані в тюрмах, а також лист ув’язненого журналіста Сергія Цигіпи, адресований британському політикові Борісу Джонсону.
Проєкт ініціював Центр громадянських свобод – українська правозахисна організація. Його мета – привернути увагу до проблеми цивільних ув’язнених, деякі з яких перебувають в неволі від початку повномасштабної війни, а деякі – з 2014 року. Виставка відбувається під гаслом «Звільнити без умов і обмінів!».
У січні російська служба Бі-Бі-Сі опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що в колоніях і слідчих ізоляторах у Росії і на окупованих територіях України утримуються тисячі українських громадян, які не є військовополоненими. За даними журналістів, цих людей затримали російські військові або співробітники правоохоронних органів після повномасштабного вторгнення РФ в Україну під час проходження так званої фільтрації, а іноді й просто на вулицях за підозрою у «протидії спеціальній військовій операції» (як у Росії офіційно називають війну).
При цьому в рамках обмінів полоненими між Україною і Росією додому повернулися понад 140 цивільних українців, заявляв омбудсмен України Дмитро Лубінець. Певну кількість українських громадян росіяни відпустили без пояснень. Деякі зі звільнених згодом розповідали про тортури з боку російських військових чи співробітників СІЗО.
За інформацією українського Міністерства з питань реінтеграції, на листопад 2023 року в російському полоні перебували 763 українських цивільних. Йдеться, ймовірно, про неповні дані. Лубінець назвав цифру в 25 тисяч зниклих на окупованих територіях цивільних осіб. Частина могла загинути або просто виїхати або не виходити на зв’язок, інші – могли бути затримані.
За оцінками проєкту з пошуку зниклих українців «Знайти своїх», всього російськими військовими чи співробітниками правоохоронних органів без висування звинувачень могли бути затримані близько 7500 цивільних осіб. Знайти вдалося близько 200. До цієї статистики не входять вивезені з території України діти, вивезення яких стало підставою для ордеру на арешт президента РФ Володимира Путіна, виданого Міжнародним кримінальним судом.
Російським і українським правозахисникам вдалося ідентифікувати понад 30 колоній і СІЗО, з яких надходили повідомлення про цивільних українців, які перебувають у них.
Лідери G7 проведуть засідання 24 лютого, говоритимуть про підтримку України
Лідери «Групи семи» проведуть 24 лютого онлайн-засідання до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на якому йтиметься про підтримку України, повідомило італійське головування в G7.
За повідомленням, очікують, що в зустрічі візьме участь президент Володимир Зеленський.
Очолюватиме засідання, перше під головуванням Італії, прем’єрка Італії Джорджа Мелоні.
За підсумками зустрічі планують ухвалити спільну декларацію.
Раніше цього місяця мериканський Інститут вивчення війни (ISW) зазначав у своєму звіті, що Україна втратить свої нинішні переваги на полі бою, якщо західні держави, особливо Сполучені Штати Америки, передчасно припинять безпекову допомогу Україні до того, як її оборонно-промислова база стане значною мірою самодостатньою.
Повідомлення з’явилося в той час, як у США вже кілька місяців не вдається погодити виділення на допомогу Україні понад 60 мільярдів доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт. «Ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні. Вже зараз ми бачимо повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати, а Путін продовжує мріяти про підкорення українського народу», – йдеться в заяві, яку оприлюднив Білий дім.
Після Авдіївки – на Роботине? Нові штурми та наступи на Запоріжжі, нестача сил у боях
- Після захоплення Авдіївки російські війська сконцентрувалися на Запорізькому напрямку: новий масштабний наступ фіксували біля Роботиного, яке було звільнене ЗСУ минулого літа. За даними CNN, біля Роботиного Росія зібрала 50 тисяч військових. А загалом російський наступ розділився на п'ять основних напрямків на сході й півдні України: Авдіївський, Мар'їнський, Роботинський, Кремінський і Бахмутський, пише The New York Times. Втім, британська розвідка вважає, що після захоплення Авдіївки Росії не вистачає боєздатності. Що відбувається на Запорізькому напрямку? Які шанси у Росії біля Роботиного?
- Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної сотні. Десять років, як протистояння Революції гідності сягнуло піка: у центрі Києві в ці дні відбулися розстріли учасників протесту проти дій влади Януковича.
- На польсько-українському кордоні – черговий масовий протест польських фермерів. Вони перекривали рух вантажівок, блокували рух транспорту та знову розсипали українське зерно. Включення кореспондентів Радіо Свобода.
- Смерть Навального: «Російський добровольчий корпус», який бере участь у війні на боці України, заявив, що готував визволення російського опозиціонера з колонії. Тривають спроби родичів отримати тіло Навального.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«На 1000% впевнена»: Брінк про перспективи схвалення допомоги Україні Конгресом США
Посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що повністю впевнена в тому, що Конгрес схвалить додаткове фінансування для України, втім, коли це станеться, прогнозувати не береться. Про це вона сказала під час спілкування із журналістами 20 лютого у Києві.
«Я на 100%, 1000% впевнена, що ми й надалі підтримуватимемо вас у цьому», – заявила Брінк, коментуючи перспективи виділення допомоги.
За словами дипломатки, пакет допомоги буде схвалений, але конкретні терміни і що він буде включатиме – залежить від Конгресу.
«Це – дуже політичне питання, яке я не можу передбачити. Але можу сказати, що ми всі наводимо найвагоміші аргументи, чому це необхідно, чому це не безстроковий запит, чому для вас справді важливо досягти успіху не лише на полі бою, а й мати економічну безпеку й незалежність», – наголосила Брінк.
Також вона додала, що двічі мала розмову зі спікером Палати представників Майком Джонсоном і знає, «що він підтримує Україну, і він розуміє важливість того, щоб Росія програла війну».
«Я не можу сказати вам точні терміни. Але як президент, так і всі ми, хто з ним працює, наполегливо просуваємо це питання, щоб воно рухалося якомога швидше. Мій меседж такий: не можна втрачати часу, не можна втрачати жодного дня, жодної години, жодної секунди. Люди гинуть тут кожного дня. Ви чули, як президент у Мюнхені сказав, що відсутність зброї змусила українців відступити. І ми це відчуваємо і бачимо. Втім, терміни (виділення допомоги – ред.) диктуватиме Конгрес», – сказала Брінк.
Також, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи є «план Б» щодо допомоги Україні, посол США зазначила, що його немає.
«Ні, у нас немає «плану Б», ми сфокусовані сто відсотків на «плані А», – сказала вона.
Фінансування США для поставок зброї в Україну залишається невизначеним через спротив колишнього президента Дональда Трампа і його союзників-республіканців у Конгресі.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Генштаб повідомив про пів сотні бойових зіткнень на фронті
Протягом доби на фронті відбулося 50 бойових зіткнень, оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Ворог активно застосовує авіацію і квадрокоптери типу FPV, проводить штурмові дії за підтримки бронетехніки… Загалом ворог завдав один ракетний і 99 авіаційних ударів, здійснив 82 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, українські військові за добу відбили російські атаки на вісьмох напрямках, зокрема, 17 – на Мар’їнському, 10 – на Авдіївському.
Раніше сьогодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що в операційній зоні ОСУВ загарбники за минулу добу скоротили активність авіації: «завдали лише два авіаудари, але провели 42 бойових зіткнення і вчинив 1040 артобстрілів».
Крім того, за словами Тарнавського, на Запорізькому напрямку і на Донеччині російські війська поновили застосування отруйних речовин. За його словами, за минулу добу зафіксували загалом чотири скиди гранат із хімічною речовиною сльозогінно-задушливої дії.
На Авдіївському напрямку, як повідомив Тарнавський, російські війська «знову вчиняють спроби наступальних дій малими штурмовими групами».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки.
19 лютого командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
Шойгу доповів Путіну, що «Кринки зачищені». Генштаб ЗСУ цього не підтверджує
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу на зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним 20 лютого заявив, що російська армія взяла під контроль населений пункт Кринки Херсонської області, розташований на лівому березі Дніпра.
За словами самого Путіна, командувач російського угруповання військ «Дніпро» Михайло Теплинський доповів йому, що в Кринках залишаються кілька людей, які ховаються «чи в лісах, чи у виритих норах». Шойгу відповів, що підтверджує доповідь. «Це справді так, Кринки зачищені», – сказав міністр оборони.
У Генеральному штабі ЗСУ слова російських високопосадовців не підтверджують, про ситуацію на лівому березі Дніпра в Херсонській області оприлюднене стандартне для останніх місяців повідомлення.
«У зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса» на Херсонському напрямку окупанти не відмовляються від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, упродовж доби здійснено одну спробу штурму позицій наших військ», – указує Генштаб у вечірньому зведенні 20 лютого.
Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
Україна і США працюють над безпековою угодою, яка має дати впевненість перед вступом до НАТО – Брінк
США підтримуватимуть оборону України в проміжний період перед вступом до НАТО, це передбачатиме безпекова угода, над якою нині працюють Вашингтон і Київ, заявила, відповідаючи на запитання журналістки Радіо Свобода, посол США Бріджит Брінк під час спілкування з журналістами у Києві.
«Ідея полягає в тому, щоб дати українцям впевненість від теперішнього часу і до того, як ви приєднаєтеся до НАТО. Це буде щось, що дасть вам впевненість у тому, що Сполучені Штати підтримуватимуть вашу оборону в цей проміжний період», – зазначила Брінк.
Вона нагадала, що нещодавно угоди про безпекову співпрацю Україна підписала з Німеччиною і з Францією. За словами Брінк, це «важливі кроки, які стали результатом минулорічного саміту у Вільнюсі».
«На шляху до НАТО ви матимете впевненість, що Сполучені Штати й інші країни підтримають Україну в разі нападу на неї або, знаєте, навіть якщо війна припиниться і якщо вона почнеться знову», – сказала посолка США.
Нині над документом працюють, сказала Брінк і додала, що «в якийсь момент у найближчому майбутньому зможемо більше говорити про це публічно».
На запитання про те, чи підпишуть документ до саміту НАТО у Вашингтоні, який відбудеться влітку, Брінк відповіла, що «не може передбачити терміни».
«Я можу сказати, що ми будемо рухатися вперед так швидко, як тільки зможемо», – підсумувала Брінк.
18 лютого президент Володимир Зеленський в ефірі телемарафону за підсумками участі в Мюнхенській безпековій конференції повідомив, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Великою Британією, Францією і Німеччиною.
«Поки що немає гарантій безпеки зі США, команди вже працюють, два етапи перемовин вже були. Бачу в цьому в найближчому часі позитив», – зазначив голова держави.
«Це дилема» – генсекретар НАТО розповів про шлях F-16 до України та їхні удари по території Росії
Що більш навчені й підготовлені пілоти, то сильнішим і кращим буде ефект від західних винищувачів в Україні, заявив 20 лютого в інтерв’ю Радіо Свобода генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, не назвавши термінів, коли саме очікувати на F-16 в Україні.
«Неможливо точно сказати, коли, тому що це дилема. Ми всі хочемо, щоб F-16 були там (в Україні – ред.) якомога раніше. При цьому, звичайно, ефект від F-16 буде сильнішим і кращим, що більш навчені та підготовлені пілоти. І не лише пілоти, а й технічне обслуговування, персонал і всі системи підтримки, які мають бути в наявності», – зазначив Столтенберґ.
Генсекретар НАТО зауважив, що чим швидше винищувачі дістануться України, тим краще.
«Маємо прислухатися до військових експертів щодо того, коли саме будемо готові або коли союзники будуть готові почати надсилання й доставку F-16. Чим швидше, тим краще. Водночас це має бути ефективна зброя з добре підготовленими пілотами, з хорошими обслуговувальними системами в наявності в момент, коли ми надамо цей механізм Україні», – зазначив очільник альянсу.
Відповідаючи на уточнювальне запитання кореспондентки Радіо Свобода щодо того, чи супроводжуватимуться винищувачі обмеженнями не завдавати ударів по території Росії, Столтенберг зазначив, що це вирішувати союзникам, які постачають авіацію.
«У різних союзників – дещо різна політика щодо цього. Але загалом… це збройна агресія Росії проти України з грубим порушенням міжнародного права. А за національним законодавством, Україна має право на самооборону. І це включає також завдавання ударів по законних військових цілях – російських військових цілях за межами України. Це міжнародне право», – резюмував Столтенберґ.
14 лютого пройшла чергова зустріч у форматі «Рамштайн», у ході якої партнери України звітували про просування щодо підготовки українських пілотів та передачі їй західних винищувачів.
За підсумками засідання український міністр оборони Рустем Умєров заявив, що «все йде за графіком у рамках усіх домовленостей із партнерами». F-16 очікуються навесні, їхнє отримання в ці строки голова місії України при НАТО називала реалістичним. Про те, що винищувачі можуть бути доставлені «за графіком», в інтерв'ю Радіо Свобода заявив і премʼєр Нідерландів Марк Рютте, додавши, що буде не менш як 24 літаки.
Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів. Також про це оголосили Норвегія та Бельгія.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Двоє людей загинули на Харківщині через російський дрон, який влучив в автомобіль – влада
Двоє людей загинули, одна людина була поранена на Харківщині 20 лютого, коли російський дрон влучив у цивільний автомобіль, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 16:50 в селі Петропавлівка Куп’янського району в цивільну автівку влучив ворожий дрон-камікадзе. В автівці було троє пасажирів. 38-річний цивільний водій і 50-річний цивільний чоловік загинули на місці. 48-річна дружина останнього з пораненнями доставлена в медичний заклад», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, усі троє – робітники місцевої ферми, які поверталися додому після роботи.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна (відео)
Колектив Луганської обласної філармонії – двічі переселенець. У 2014 році частина музикантів виїхала з окупованого Росією Луганська. У 2015 році у Сєвєродонецьку вдалося відновити три колективи філармонії ‒ симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю та музичний гурт.
Але 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову перекреслило всі плани і зламало життя митців. Частина музикантів переїхала у Львів. Луганська філармонія сьогодні представлена симфонічним оркестром у Львівському органному залі. А музиканти – досі носять із собою ключі від помешкань в Луганську, не втрачаючи надію повернутися додому.
Міністр оборони України Рустем Умєров і головнокомандувач Збройних сил України провели розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном, під час якої обговорили ситуацію на фронті й постачання боєприпасів.
«Разом із головнокомандувачем генерал-полковником Сирським щойно провели продуктивну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном. Генерал Сирський поінформував про поточну ситуацію на передовій. Ми обговорили спільне розуміння ситуації і план дій. У центрі уваги також було постачання боєприпасів. Працюємо над нагальними потребами ЗСУ і довгостроковим плануванням у форматі коаліцій спроможностей у форматі «Рамштайн». Висловив подяку міністру Остіну за його лідерство», – написав Умєров у фейсбуці.
У Пентагоні розмову наразі не коментували.
На початку лютого стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія.
Як писав Bloomberg, відсутність допомоги з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона. До березня 2024 року ЄС планує передати Києву ще 200 тисяч снарядів.
Сполучені Штати анонсували великий пакет санкцій проти Росії через смерть у російській колонії опозиційного політика Олексія Навального та дворічну повномасштабну війну в Україні. Про заходи буде оголошено 23 лютого, повідомив президент США Джо Байден, спілкуючись із журналістами під час поїздки до Каліфорнії.
Раніше 20 лютого про підготовку санкцій повідомив представник Білого дому з нацбезпеки Джон Кірбі, також поки без подробиць. Анонсуючи заходи, Кірбі наголосив, що Сполучені Штати вимагають від Росії повної прозорості в розʼясненні обставин загибелі Олексія Навального у виправній колонії на Ямалі.
«Хоч яку б історію не вирішив розповісти світові російський уряд, очевидно, що відповідальність за смерть Навального несуть президент Путін та його оточення», – сказав Кірбі, додавши, що без достовірного розслідування обставин смерті тому, що каже російська влада, довіряти не можна. Кірбі додав, що посольство США в Москві намагається отримати більше інформації про смерть Навального, повідомляє «Голос Америки».
Про смерть Навального російська влада оголосила 16 лютого. За версією Федеральної служби виконання покарань, опозиціонер, який відбував покарання в колонії особливого режиму «Полярний вовк», помер удень після прогулянки. За кілька днів до смерті його в 27-й раз відправили до ШІЗО – приміщення зі ще більш жорсткими умовами тримання, ніж у звичайних камерах.
Прихильники опозиційного політика вважають, що його вбили. Родичам досі не видали та не показали тіло Навального. Удова Навального Юлія пообіцяла продовжити справу чоловіка.
Американський президент Джо Байден поклав відповідальність за загибель Навального на президента Росії Володимира Путіна. Байден зазначав, що обурений смертю Олексія Навального в російській колонії, але не здивувався повідомленням про неї.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося два роки тому, 24 лютого 2022-го. За цей час російські військові змогли майже повністю окупувати Луганську область, значну частину Донецької області, а також частини Запорізької та Херсонської областей. Під російським контролем перебуває й незначна частина Харківської області. Крім окупованих ще у 2014 році Донецька та Луганська, Росія не втримала контроль над жодним обласним центром, хоча в перший тиждень вторгнення окупувала Херсон. Це місто було звільнене українськими військовими в листопаді 2022 року.
Війська РФ обстріляли Краматорськ, троє людей поранені – ОВА
Російські війська ввечері 20 лютого обстріляли Краматорськ, внаслідок чого троє людей зазнали поранення, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Краматорськ знову під ворожим вогнем. Сьогодні близько 20-ї години в місті пролунали два вибухи – росіяни поцілили у промзону і житлову забудову. Наразі відомо про трьох поранених і численні пошкоджені багатоповерхівки. Остаточні наслідки обстрілу встановлюємо», – написав Філашкін у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Під час відступу ЗСУ з Авдіївки Донецької області кількасот українських військових могли потрапити в полон, пише 20 лютого видання The New York Times, посилаючись на оцінки самих військових та західних високопосадовців.
Оцінки числа українських військових, які потрапили в полон і зникли безвісти, різняться. Двоє солдатів, із якими поговорила The New York Times, назвали цифри в діапазоні від 850 до тисячі людей. Західні чиновники, як пише NYT, вважають цю оцінку точною.
Неназвані західні чиновники вважають, що виведення українських військ було погано сплановане і розпочалося занадто пізно. Крім того, як розповіли українські військовослужбовці, під час відходу були проблеми зі звʼязком, через що солдати потрапляли в полон або залишалися пораненими і вбитими на полі бою.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій заперечує потрапляння в полон сотень військовослужбовців. Він назвав це дезінформацією, проте визнав, що «певна кількість» солдатів зникла безвісти.
У міністерстві оборони Росії про кількість українських солдатів, взятих у полон при відході ЗСУ з Авдіївки, офіційно не повідомляли. Міністерство оборони України також не коментувало повідомлення про число полонених.
У суботу, 17 лютого, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про виведення українських військ з Авдіївки, «виходячи з оперативної обстановки», що склалася навколо міста та «щоб уникнути оточення та задля збереження життя і здоровʼя військовослужбовців».
Цього ж дня командувач угрупування ЗСУ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що на завершальному етапі операції, «під тиском переважаючих сил противника», кілька українських військовослужбовців потрапили в полон. Точну кількість полонених він не назвав.
Оперативне командування «Південь»: слова Шойгу про Кринки є «фальсифікацією фактів»
Російські військові і військово-політичне керівництво «вдалися до маніпуляцій і фальсифікації фактів», заявляючи про «зачищення плацдарму на лівому березі Дніпра» в Херсонській області. Про це пізно ввечері 20 лютого заявило оперативне командування ЗСУ «Південь».
«Офіційно повідомляємо, що дана інформація не відповідає дійсності. Сили оборони півдня України продовжують утримувати зайняті позиції, завдаючи значних втрат ворогу.
Здійснивши протягом дня єдину спробу штурму, через суттєві втрати окупанти відійшли на заздалегідь підготовлені пропагандистські позиції, з яких фальшиво звітують про знищення плацдарму, не маючи змоги виконати поставлене командуванням завдання», – інформують українські військові.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу на зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним 20 лютого заявив, що російська армія взяла під контроль населений пункт Кринки Херсонської області, розташований на лівому березі Дніпра.
За словами самого Путіна, командувач російського угруповання військ «Дніпро» Михайло Теплинський доповів йому, що в Кринках залишаються кілька людей, які ховаються «чи в лісах, чи у виритих норах». Шойгу відповів, що підтверджує доповідь. «Це справді так, Кринки зачищені», – сказав міністр оборони.
У Генеральному штабі ЗСУ слова російських високопосадовців заперечили, про ситуацію на лівому березі Дніпра в Херсонській області оприлюднене стандартне для останніх місяців повідомлення.
Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
ISW не бачить підтверджень словам Шойгу про «зачищення Кринок» на Херсонщині
Американський Інститут дослідження війни не може з відкритих джерел підтвердити слова міністра оборони Росії Сергія Шойгу про відбиття плацдарму українських військ у селі Кринки на лівобережжі Херсонщини – про це йдеться в останньому звіті.
«Доступні у відкритих джерелах візуальні докази, а також повідомлення з російської та української сторін вказують на те, що українські сили зберігають за собою свій обмежений плацдарм у цьому районі», – пишуть аналітики.
ISW нагадує, що командувач російського угруповання «Дніпро» Михайло Теплинський доповідав президенту РФ Володимиру Путіну, що група українських військових залишається в населеному пункті. Натомість російський міністр оборони наполягає, що російські зусилля з усунення плацдарму були успішно завершені, і похвалив за це неуточнені підрозділи ВДВ та 810-му бригаду морської піхоти.
«Станом на момент публікації ISW не спостерігав жодних візуальних доказів нещодавнього помітного просування Росії поблизу обмеженого українського плацдарму в Кринках та поблизу нього», – йдеться в звіті.
Інститут вказує на заяви українського командування про поступове розширення плацдарму, а також російських «воєнкорів» про те, що позиційні бої під Кринками тривають.
«Кремль, ймовірно, передчасно заявив про захоплення Росією Кринок, щоб підсилити бажаний інформаційний ефект перед президентськими виборами в березні 2024 року, хоча Кремль, ймовірно, створює очікування, які російські військові можуть не виправдати», – припускає ISW.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу на зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним 20 лютого заявив, що російська армія взяла під контроль населений пункт Кринки Херсонської області, розташований на лівому березі Дніпра.
За словами самого Путіна, командувач російського угруповання військ «Дніпро» Михайло Теплинський доповів йому, що в Кринках залишаються кілька людей, які ховаються «чи в лісах, чи у виритих норах». Шойгу відповів, що підтверджує доповідь. «Це справді так, Кринки зачищені», – сказав міністр оборони.
У Генеральному штабі ЗСУ слова російських високопосадовців заперечили, про ситуацію на лівому березі Дніпра в Херсонській області оприлюднене стандартне для останніх місяців повідомлення. Оперативне командування ЗСУ «Південь» назвало заяви Шойгу «фальсифікацією фактів».
Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.