Після понад 270 мін, ракет та снарядів є постраждала та руйнування – ОВА про російські атаки Сумщини
Російські війська 1 липня випустили майже три сотні мін, ракет та снарядів по семи громадах Сумщини, є постраждала та руйнування, повідомив голова обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.
За його даними, під російські обстріли потрапили Білопільська, Новослобідська, Шалигінська, Есманьська, Великописарівська, Глухівська та Краснопільська громади.
«Протягом дня, починаючи з дев'ятої ранку, росіяни випустили більше 270 мін, ракет та снарядів різного калібру по території Сумщини. У Шалигінській громаді постраждала 64-річна жінка: вона якраз працювала на городі, коли почався обстріл. Її поранило уламком російського снаряду», – написав він у телеграмі.
Голова ОВА додав, що внаслідок російських атак також пошкоджена інфраструктура: будинки мирних жителів, фермерські господарства, електромережі та водонапірна башта. Точна кількість і характер руйнувань з'ясовуються.
Останнім часом прикордонна Сумщина регулярно потерпає від інтенсивних російських обстрілів.
Американські NASAMS «суттєво» посилять протиповітряну оборону України – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський подякував президенту США Джо Байдену за надання зенітно-ракетного комплексу NASAMS.
«Зенітний ракетний комплекс, який суттєво посилить нашу протиповітряну оборону. Ми багато працювали заради такого постачання. Загалом цей пакет важить 820 мільйонів доларів і, окрім NASAMS, містить також боєприпаси для артилерії та радари», – сказав він у своєму відеозверненні.
За словами Зеленського, Україна також активно домовляється і про іншу нову зброю від партнерів.
«Для Донбасу, для Харківської області, для півдня України це потрібно. Робимо все, щоб зламати перевагу окупантів», – додав він.
Міністр оборони США: війна Путіна загрожує не лише суверенітету України
Міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін заявляє, що війна Росії загрожує не лише суверенітету України.
«Умисна та неспровокована агресія Росії проти України становить найбільшу загрозу європейській безпеці з часів Другої світової війни. І війна за вибором Путіна загрожує не тільки суверенітету України. Це напад на трансатлантичний мир і безпеку», – сказав Остін, якого цитує пресслужба Пентагону.
За його словами, війна Путіна є нагадуванням, що «тирани вважають, що їхні імперські апетити важливіші за права їхніх мирних сусідів».
«І це заклик до об’єднання людей доброї волі з усіх куточків планети, які об’єдналися, щоб захистити свободу, демократію та права людини від автократів, які вважають вільні системи самоврядування пережитками минулого», – додав міністр оборони США.
Зеленський: зниження уваги світу до війни є проблемою не лише України
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що зниження уваги світу до війни є не лише проблемою України.
«Це проблема не тільки України. Увага до війни спадає, бо люди у Європі, у світі не хочуть думати про війну. Так воно і є. Хочеться, щоб війна була далеко. Але це спільна проблема. Коли ми розуміємо, що дистанція війни може скоротитися за день-два..війна дуже близько. Треба, щоб всі країни це розуміли і не чекали, коли війна увійде в їхні домівки і буде стукати в їхні двері. Тому важливо, щоб не спадав інтерес – вибачте, що я користуюсь таким словом – до війни», – сказав він на пресконференції.
Але, за його словами, зараз потрібно максимально доносити суспільствам реальність, трагедію та небезпеку війни.
Миколаїв під ракетними обстрілами: інтерв'ю із очільником ОВА Віталієм Кімом
Сьогодні увага українців прикута здебільшого до Донбасу – там точаться запеклі бойові дії, там російська армія кидає в бій резерви і там, як неодноразово наголошували українські можновладці, вирішується доля війни. Проте центром південного фронту був та залишається Миколаїв. В лютому-березні російські війська двічі підходили до міста, намагались штурмувати околиці, але безуспішно. Останні дня місто все більше і більше обстрілюють ракетами, говорить голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. Як живе місто під такими загрозами? Про це в інтерв’ю Радіо Свобода із очільником прифронтового міста.
У Пентагоні уточнили перелік і кількість зброї, яку передадуть Україні
Міністерство оборони США оголосило про додаткову безпекову допомогу Україні на суму 820 мільйонів доларів.
Як повідомляється на сайті Пентагону, новий пакет озброєння для України включає:
- Додаткові боєприпаси для ракетно-артилерійських систем HIMARS
- 2 вдосконалені зенітно-ракетні системи NASAMS
- 150 000 боєприпасів до 155-мм артилерійських боєприпасів
- 4 додаткові контрбатарейні радари
У Пентагоні зауважують, що на сьогодні США виділили близько 7,6 мільярдів доларів США на безпекову допомогу Україні, відколи на посаду президента вступив Джо Байден, у тому числі приблизно 6,9 мільярдів доларів з початку широкомасштабного вторгнення Росії 24 лютого.
Сполучені Штати продовжують працювати зі своїми союзниками та партнерами, щоб забезпечити Україну можливостями, щоб відповідати її потребам на полі бою, що постійно змінюються, додають у Міноборони США.
30 червня президент США Джо Байден заявив, що найближчими днями Вашингтон оголосить про додаткову допомогу Україні в галузі озброєнь, зокрема системи протиракетної оборони.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявляє, що ситуація на Донбасі залишається «надзвичайно тяжкою», а «вогнева перевага окупантів досі дуже відчувається».
Після «жесту доброї волі» російські літаки завдали удар фосфорними бомбами по Зміїному – Залужний
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що російські літаки завдали удар фосфорними бомбами по острову Зміїний.
«Керівництво збройних сил рф не дотримується навіть власних заяв, які декларують «жест доброї волі». Сьогодні близько 18:00 з аеродрому Бельбек пара літаків Су-30 ВКС ЗС РФ двічі нанесла авіаційний удар фосфорними бомбами по острову Зміїний, де нібито «завершили виконання завдань», – написав він у фейсбуці.
«Єдине, в чому противник послідовний, це незмінна «влучність» завдання ударів», – додав він, оприлюднивши відео атаки українського острова.
Російські війська утримують у Чорному морі ракетоносії з можливим залпом 16 крилатих ракет, для південних областей залишається висока загроза ракетних ударів, повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь».
«В Чорному морі, як і раніше, чатують в готовності до нанесення ракетних ударів 2 кораблі, споряджені 16 «Калібрами» та один ВДК. Загроза ракетних ударів по південних регіонах зберігається на високому рівні», – йдеться у повідомленні.
Вночі 1 липня російські літаки стратегічної авіації з напрямку Чорного моря завдали ракетного удару по Одещині. В оперативному командуванні «Південь» заявили, що російські літаки стратегічної авіації Ту-22 вдарили з напрямку Чорного моря: трьома ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок і базу відпочинку у Сергіївці.
За словами речника Одеської обласної військової адміністрації Сергія Братчука, наразі рятувальники виявили вже 21 загиблого через цей російський ракетний удар.
Читайте також: Сергіївка: через російський удар постраждав дитячий центр реабілітації, що належав Молдові – молдавське МОЗ
За даними Володимира Зеленського, станом на 27 червня Росія застосувала проти України вже майже 2800 різних крилатих ракет.
Ракетний удар по Кременчуку: рятувальники розібрали 90% площі зруйнованого ТЦ
Розбір уламків торговельного центру «Амстор» майже завершений, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Станом на 20:00 у місті Кременчук обстежено та розібрано уламки будівельних конструкцій на 90 % загальної площі ТЦ «Амстор». Всього внаслідок ракетного удару загинуло 19 осіб та постраждало 64 особи, з яких 26 – госпіталізовано», – повідомляє пресслужба ДСНС.
Крім того, за час робіт служби виявили на місці удару 29 фрагментів тіл. Роботи тривають.
Читайте також: У Повітряних силах ЗСУ пояснили, чому Україні «вкрай необхідні» системи ПРО
Вдень 27 червня російські війська завдали ракетного удару по торговельно-розважальному центрі в Кременчуку на Полтавщині. За даними ЗСУ, по Кременчуку російські війська випустили ракети Х-22 із дальніх бомбардувальників Ту-22 М3. Пуски здійснили над Курською областю Росії.
Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли, що залишаються безвісти зниклими 36 людей.
Міноборони Росії визнало удар по Кременчуку, але, як завжди, заперечило, що цілило в цивільний об’єкт, заявивши, що ціллю атаки був військовий об’єкт: «ангари з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин». У Міноборони РФ заявили, що «детонація боєприпасів до західної зброї викликала пожежу в розташованому поряд з територією заводу торговому центрі, що не функціонував».
На Херсонщині українська авіація завдала удару по російських складах боєприпасів – ОК «Південь»
На Херсонщині український винищувач завдав удар по двох російських складах боєприпасів, повідомляє у фейсбук оперативне командування «Південь».
«Всього підрозділами сил оборони виконано понад 120 вогневих завдань. Результати влучань та ворожих втрат уточнюються», – повідомляють у командуванні.
Станом на 1 липня, за даними Генштабу ЗСУ, Росія у повномасштабній війні проти України втратила близько 35 750 своїх військових, 1577 танків, 3736 бойових броньованих машин, 796 артилерійських систем та 246 РСЗВ.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
«Безпечний регіон» під «терористичною загрозою»: як окупаційна влада Криму суперечить сама собі
Крим залишається безпечним регіоном, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну (у РФ війну на українській території називають «спеціальною військовою операцією»), запевняє російська влада регіону. Водночас цілі міста і райони півострова два місяці живуть у режимі терористичної небезпеки, а чиновники запроваджують нові заборони. Що відбувається на півострові, поки Росія воює з Україною, розповідають Крим.Реалії.
«Ермітаж» і Путін: чи можна відділити російську культуру від дій російської влади?
Чи відповідає російська культура за дії російської влади? Чи є культура поза політикою? Чи мають українські виконавці грати музику Чайковського на концертах, організованих західними інституціями заради того, щоб примирити росіян та українців? «Голос Америки» проаналізував проблему.
На всі ці питання, які обговорюються в українському суспільстві та на Заході з іще більшою силою з початком широкомасштабного вторгнення Росії до України, неочікувано надійшла відповідь.
І дав її ніхто інший, як керівник найавторитетнішої російської культурної установи – директор музею «Ермітаж», що у російському Санкт–Петербурзі, Михайло Піотровський.
Німеччина перерахувала Україні грант на 1 мільярд євро через спецрахунок МВФ
Україна отримала грант на 1 мільярд євро від Німеччини, повідомляє Міністерство фінансів 1 липня.
«Грантові кошти були перераховані до державного бюджету через спеціальний адміністративний рахунок, який відкрито Міжнародним валютним фондом для направлення грошей країн-донорів на допомогу Україні», – повідомляє відомство.
Ці кошти планують спрямувати на першочергові видатки під час воєнного стану.
Читайте також: Директорка-розпорядниця МВФ не очікує глобальної рецесії
Загалом, за даними Мінфіну, від моменту запровадження воєнного стану 24 лютого Україна отримала від Німеччини 1,3 мільярда євро на підтримку фінансової системи та бюджету.
Про угоду щодо гранту повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко минулого тижня.
У квітні МВФ погодив відкриття спецрахунку для збору грошей на допомогу Україні. Першою допомогу запропонувала Канада, перерахувавши на цей рахунок 1 мільярд канадських доларів.
До турецького порту Карасу увійшло судно Zhibek Zholy з окупованого Бердянська, Україна попросить Туреччину «вжити невідкладних заходів» – повідомляє посол України у Туреччині Василь Боднар.
«До порту Карасу увійшов корабель Zhibek Zholy з окупованого Бердянська. На підставі листа Офісу генпрокурора звернулися до турецької сторони вжити невідкладних заходів. Є хороша комунікація та тісна співпраця з органами влади ТР. Переконаний, що ухвалені рішення упередять спроби порушення суверенітету України», – написав він у фейсбуці.
Reuters з посиланням на документ, з яким ознайомилася агенція, повідомляє, що Україна просить Туреччину затримати та заарештувати судно. У листі від 30 червня до Міністерства юстиції Туреччини Генеральна прокуратура України повідомляє, що Zhibek Zholy, який йшов під прапором Росії, причетний до «незаконного експорту українського зерна».
Наразі немає підтвердження інформації щодо змісту цього листа ОГП з інших джерел.
30 червня голова призначеної Москвою окупаційної адміністрації в Запорізькій області Євген Балицький заявив, що торгове судно з сімома тисячами тонн зерна залишило окуповане Росією українське місто Бердянськ. Він заявив, що судно прямує до «дружніх країн», не уточнивши, які саме країни вважаються «дружніми».
Читайте також: Росія вивезла щонайменше 400 тисяч тонн українського зерна – Мінагрополітики
Україна і західні держави звинувачують Росію в крадіжці українського зерна і блокуванні українських портів, що ставить під загрозу світові продовольчі постачання.
Україна є одним із найбільших у світі експортерів пшениці, кукурудзи і соняшникової олії, але російські війська наразі блокують українські чорноморські порти, ставлячи під загрозу світові продовольчі постачання.
На сьогодні 22 мільйони тонн українського зерна неможливо вивезти через блокування чорноморських портів Росією. 13 червня Україна поставила першу партію зерна в ЄС новим морським шляхом через Балтійське море.
Міжнародне співтовариство закликає Росію розблокувати порти й дозволити експорт українського зерна. Зокрема ООН закликала Росію дозволити вивезти зерно із українських портів.
Москва заявляла, що готова наростити постачання продовольства, якщо з неї знімуть санкції, запроваджені через війну проти України.
Велика Британія відразу ж звинуватила Росію в «намаганні змусити світ платити викуп», наполягаючи на тому, що послаблення санкцій не буде. А у Білому домі заявили, що переговори про послаблення санкцій проти Росії, щоб отримати експорт зерна, не ведуться.
На початку червня президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва не перешкоджатиме вивезенню зерна з України. Він запропонував зробити це через окуповані Росією порти Маріуполя і Бердянська, порти, контрольовані Україною, та залізницею через Румунію, Польщу і Білорусь.
Обстріл Сергіївки: голова МЗС закликав партнерів надати Україні системи протиракетної оборони
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував ракетний удар по Одеській області вночі проти 1 липня.
«Терористична держава Росія продовжує свою війну проти цивільних у нічному ударі по Одеській області, вбиваючи десятки, в тому числі дітей. Я закликаю партнерів надати Україні сучасні системи протиракетної оборони якомога швидше», – заявив Кулеба.
На його думку, це дозволить «врятувати життя та покласти край війні».
За словами речника Одеської обласної військової адміністрації Сергія Братчука, наразі рятувальники виявили вже 21 загиблого через російський ракетний удар по Сергіївці.
Читайте також: Сергіївка: через російський удар постраждав дитячий центр реабілітації, що належав Молдові – молдавське МОЗ
Ракетний удар війська РФ здійснили у ніч на 1 липня. В оперативному командуванні «Південь» заявили, що російські літаки стратегічної авіації Ту-22 вдарили з напрямку Чорного моря: трьома ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок і базу відпочинку.
Група з питань гарантій безпеки для України провела перше засідання – ОП
Група з питань міжнародних гарантій безпеки для України 1 липня провела своє перше засідання, повідомила пресслужба Офісу президента.
Засідання очолили голова ОП Андрій Єрмак і колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
За словами Єрмака, гарантії, над якими працюватиме група, повинні бути включені до юридично обов’язкових і ратифікованих міжнародних угод із державами-гарантами.
«Андрій Єрмак зауважив, що Україна має вкрай негативний досвід безпекових запевнень у межах Будапештського меморандуму і категорично відмовляється його повторювати. Керівник Офісу Президента зазначив, що необхідним є забезпечення спроможності України реалізувати право на самозахист», – повідомляє Офіс президента.
Іншим важливим елементом є розбудова системи двосторонніх та багатосторонніх договорів, які передбачатимуть детальній механізми реакції в разі агресії проти України. Останньою складовою гарантій має бути санкційна політика, спрямована на недопущення повторення агресії.
При цьому, як цитує пресслужба ОП, колишній очільник НАТО Андерс Фог Расмуссен додав, що група повинна підготувати рекомендації щодо гарантій безпеки на період, доки Україна не стане членом НАТО.
Офіс президента навів перелік інших учасників групи:
- колишній премʼєр-міністр Австралії Кевін Радд
- ексзаступник міністра оборони США з політичних питань Мішель Флурной
- колишній прем’єр-міністр Швеції
- ексміністр закордонних справ Швеції Карл Більдт
- колишній голова МЗС Великої Британії Вільям Хейг
- ексміністр з охорони довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Норберт Рьоттґен
- ексочільник МЗС Польщі та депутат Європарламенту Анна Фотига
- директорка програми «Ширша Європа» Європейської ради з міжнародних відносин, французька дипломатка Марі Дюмолан
- президент Італійського інституту міжнародних політичних досліджень, дипломат Жампʼєро Массоло
- директор Центру східних досліджень (OSW), польський політолог Адам Еберхардт
- політична експертка Роксана Крістеску
- народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін
«Члени робочої групи діють як експерти від свого імені та не представляють уряди своїх країн або організації, у яких вони працюють», – зазначає адміністрація Зеленського.
Президент України Володимир Зеленський 27 червня закликав лідерів G7 долучитися до роботи над гарантіями безпеки для України, щоб унеможливити виникнення у майбутньому конфліктів, на кшталт нинішньої російської агресії.
Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив вечірнє зведення щодо ситуації на фронті 1 липня. Зокрема, за даними командування, Росія намагається поповнити втрати в особовому складі:
«У зв’язку зі значними втратами особового складу військових частин зі складу Східного військового округу РФ, на його території проводиться активна призовна кампанія. Зокрема, розгорнуто пункт призову мобілізаційного резерву у місті Владивосток та у Сергєєвці, пункті постійної дислокації 127-ї мотострілецької дивізії 5-ї загальновійськової армії».
Генштаб також фіксує обстріли та авіаційні удари по цивільних та військових об’єктах на кількох напрямках.
Читайте також: «Розвідували позиції Збройних сил»: у Києві затримали чотирьох «російських агентів» – СБУ
«Ворожу спробу розвідки боєм у напрямку Лисичанського желатинового заводу українські воїни успішно та грамотно відбили. Окупанти відійшли», – повідомляє командування.
Генштаб звітує про знищення російського безпілотника «Форпост» на Миколаївщині. Його вартість оцінюють у близько 7 мільйонів доларів.
Крім того, за даними штабу, в Чорному морі наразі перебувають два носії високоточної зброї, готові до ракетних ударів по Україні.
За даними Генштабу, Росія у повномасштабній війні проти України втратила близько 35 750 своїх військових. Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Україна доводить у Міжнародному суді ООН, що Росія порушила конвенцію про геноцид – Кулеба
Україна звернулася до Міжнародного суду ООН щодо порушення Росією Конвенції про геноцид, повідомляє міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 1 липня.
«Україна подала Меморандум до Міжнародного суду ООН. Ми доводимо, що РФ порушила Конвенцію про геноцид, виправдовуючи свою військову агресію безпідставними звинуваченнями України в «геноциді», – заявив Кулеба.
Він назвав цей крок важливим для притягнення Росії до відповідальності і відшкодування шкоди, якої вона завдала Україні в ході своєї агресії.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
Читайте також: Дії Росії в Україні ніколи не були «захистом життів» – Блінкен
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 26 червня змогло підтвердити 4731 випадок загибелі, 5900 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Норвегія надасть Україні 1 мільярд євро допомоги – Стьоре
Норвегія надасть Україні пакет підтримки на 1 мільярд євро – про це прем’єр-міністр країни заявив під час спільного брифінгу з президентом Володимиром Зеленським у Києві 1 липня.
За словами Стьоре, він приїхав до української столиці, аби висловити підтримку народу України.
«Норвегія передасть 1 мільярд євро до кінця цього року або на початку 2023 року на потреби людей», – заявив він.
Читайте також: Норвегія відмовилася пропустити російські вантажі на Шпіцберген
Як передає УНІАН, Зеленський подякував голові норвезького уряду за це рішення, так само як і за підтримку санкцій проти Росії.
Норвегія не є членом Євросоюзу, але входить до Європейської економічної зони і приєдналася до всіх шести пакетів санкцій, запроваджених проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну.
База відпочинку в Сергіївці, яку обстріляли російські війська, була дитячим реабілітаційним центром Молдови, повідомила міністерка охорони здоров’я цієї країни Ала Немеренко.
Вона зазначила, що центр зупинив роботу через пандемію COVID-19. Керівництво планувало її відновити, коли почалася повномасштабна війна.
«Після нападу Центр не постраждав, тільки вибило вікна в котельні. Але, на жаль, нам повідомили, що п’ятеро співробітників Центру поранено і один загинув», – додала голова МОЗ.
Раніше міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску засудив російський ракетний удар по Одеській області.