Серед російських медалістів на Олімпіаді-2020 були члени ЦСК армії Росії – Кулеба
Серед спортсменів, які здобували медалі на Олімпійських іграх у Токіо в 2021 році, були члени Центрального спортивного клубу російської армії. Про це нагадав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи позицію Міжнародного олімпійського комітету щодо участі російських спортсменів у Олімпійських іграх у Парижі 2024 року.
«Росія здобула 71 медаль на Олімпіаді в Токіо. 45 із них вибороли спортсмени, які також є членами Центрального спортивного клубу російської армії. Тієї армії, яка чинить звірства, вбиває, ґвалтує і грабує. Ось кого неосвічений МОК хоче поставити під білі прапори, дозволивши їм змагатися», – заявив голова МЗС.
Центральний спортивний клуб російської армії (ЦСКА) – це російський спортивний клуб, який входить до Міністерства оборони Росії як автономна установа.
25 січня Міжнародний олімпійський комітет закликав спортивні федерації допустити російських та білоруських спортсменів на змагання в нейтральному статусі, якщо вони дотримаються певних умов.
У МОК зазначили, що «жодному спортсмену не можна перешкоджати брати участь у змаганнях лише через його паспорт».
Олімпійський комітет Азії (OCA) 26 січня також висловився за послаблення санкцій проти російських і білоруських спортсменів.
В Олімпійському комітеті Росії розкритикували пропозиції МОК. Там назвали нову пропозицію «спробою зробити крок у бік спортсменів», яка водночас є «двома кроками в протилежному напрямку».
У лютому 2022 року, після вторгнення російських військ в Україну, МОК рекомендував міжнародним спортивним федераціям не допускати російських та білоруських спортсменів до змагань.
Тоді ж МОК зажадав від спортивних організацій у всьому світі відмовитися від проведення заходів у Росії та Білорусі та не демонструвати їхні прапори. У грудні 2022 року організація залишила ці обмеження чинними.
Кілька енергоблоків електростанцій на вихідних вивели в ремонт – «Укренерго»
Триває відновлення енергосистеми після російських ракетних атак, повідомляє компанія «Укренерго» 30 січня.
Попри зростання споживання електроенергії, що характерно для початку робочого тижня, аварійні відключення наразі ніде не застосовувалися, заявив оператор.
«Триває відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури, пошкоджених під час масованої атаки 26 січня. Декілька енергоблоків електростанцій виведені у ремонт на вихідних. «Укренерго», виробники електроенергії та обленерго постійно працюють над відновленням пошкоджених об’єктів, уражених атаками ворога. Однак після кожної наступної атаки росіян по енергетичній інфраструктурі відновлення стає все складнішим та триває довше», – йдеться в повідомленні.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 13 ракетних і 15 дронових атак Росії по її об’єктах.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Про факти влучань повідомила влада Вінниччини, де обійшлося без жертв, Одещини – там постраждали два об’єкти критичної інфраструктури, але також без людських жертв. На Київщині також зафіксували влучання в об’єкт енергетики. Два вибухи прогриміли у Києві – у Дніпровському і Голосіївському районах. У столиці, за даними влади, одна людина загинула і двоє поранені.
За даними ДСНС, внаслідок російської атаки загинули 11 людей, ще 11 поранені.
WP: США відправлять свої танки Україні не раніше кінця 2023 року
Надання Україні 31 американського танка Abrams можливе не раніше кінця 2023 року. Про це пише The Washington Post.
За даними видання, Києву передадуть сучасну модифікацію основного бойового танка M1A2, яку не вилучатимуть із військових запасів США, а будуть закупляти в рамках Ініціативи сприяння безпеці України. Вони будуть створені відповідно до завдань, без броні зі збідненого урану, для доставки наприкінці цього або наступного року.
Телеканал CNN також передавав, що Київ зможе отримати танки Абрамс не раніше, ніж за рік.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News 27 січня говорив, що навіть якщо постачання танків відбудеться у серпні 2023 року, то це буде «занадто пізно».
25 січня президент Джо Байден оголосив, що Сполучені Штати нададуть Україні 31 танк M1 Abrams.
Також уряд Німеччини погодився надати Україні бойові танки Leopard 2 для двох батальйонів. Як перший крок Німеччина надасть 14 танків зі складів Бундесверу. Берлін також забезпечить логістику та боєприпаси. Крім того, Німеччина видасть відповідні дозволи партнерам, які мають бажання передати Україні танки цієї моделі з власних складів. Низка європейських країн заявили про намір надати Україні ці танки.
У Білому домі заявили, що надання Україні танків Abrams «займе багато місяців».
За словами президента України Володимира Зеленського, у «танковій коаліції» вже є 12 країн.
У перервах між масованими ракетними обстрілами можливі точкові удари – Гуменюк
Російські війська намагаються знизити відсоток успішності української протиповітряної оборони, повідомила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк 30 січня.
За її словами, російські війська активізують повітряну розвідку перед масованими ракетними атаками.
«Вони відстежують і бачать результативність нашої ППО, яка зросла аж до 75-80% в протидії саме їх масованим ракетним атакам. Вони вишукують тактику, коли зможуть знизити цей процент протидії нашої протиповітряної оборони. Тому вони більш дешеві «Шахеди» використовують першими хвилями, щоб розвідати і знищити засоби ППО і виснажити систему спостереження, а вже потім запускають ракетні атаки», – розповіла вона.
Гуменюк підтвердила, що російська армія знизила використання ракет «Калібр» через скорочення їх запасів, які складно поповнити.
«Зараз, навіть після масованих ракетних атак, коли всі вже звикли до того, що можна взяти певну паузу в 10-12 діб, поки вони будуть готуватися – ворог не дрімає і почав тероризувати нас такими невеличкими повітряними атаками», – застерегла речниця.
Про це, зокрема, говорить активність російських кораблів на Чорному морі, додала вона:
«Вже зараз 11 кораблів в Чорному морі, але кількість ракетоносіїв залишилась сталою – їх все ж таки три і ракет типу «Калібр» напоготові 20. Це говорить про те, що вони продовжують тримати тиск на населення і абсолютно не виключаються точкові ракетні удари. Скоріш за все, через погоду застосувати дрони їм не вдасться, але розслаблятися не слід, оскільки буває, що вночі вщухає поривчастість вітру і саме ніч вони наразі використовують для застосування «Шахедів».
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Уряд опублікував постанову, якою визначаються підстави для виїзду чиновників за кордон
Кабінет міністрів опублікував постанову, якою визначаються підстави для виїзду чиновників за кордон в умовах воєнного стану.
У постанові №69 від 27 січня уряд визначив, що депутати різних рівнів, урядовці, працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, судді, прокурори, керівники державних унітарних підприємств, керівники деяких господарських товариств мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.
Згідно з документом, ці категорії осіб у виняткових випадках можуть перетинати кордон, якщо вони є одинокими батьками, які мають дитину/дітей віком до 18 років (включно), з метою відвідування таких дітей, які перебувають за кордоном, або для супроводження таких дітей для виїзду за кордон.Також можливий пропуск через кордон цих осіб для лікування – за наявності документів, що дають право на виїзд з України, та листа міністра охорони здоров'я про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном. Виїзд таких осіб дозволяється в супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення.
Крім того, голова Державної прикордонної служби може дозволити таким особам перетинати кордон у разі смерті за кордоном одного з членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення.
23 січня президент України підписав рішення РНБО щодо виїзду чиновників за кордон. У пʼятиденний строк Кабмін мав розробити такий порядок перетину кордону посадовими особами, щоб підставою могло бути лише реальне службове відрядження.
Про поїздки посадовців за кордон без належних на те підстав повідомлялося раніше. Вранці 26 січня посольство України в Таїланді анонсувало зустріч із народним депутатом Миколою Тищенком 27 січня «для обговорення питань покращення взаємодії з представниками української громади в Королівстві Таїланд». Як повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, народний депутат Микола Тищенко не мав офіційного відрядження до Таїланду.
Тищенка виключили з партії та фракції «Слуга народу». Депутат стверджує, що перебуває з відрядженням в Азії, «усі вищі керівники в курсі».
Удар по Харкову: Синєгубов припускає, що пошкоджений будинок частково знесуть
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов припускає, що пошкоджений внаслідок вчорашньої російської атаки будинок в Харкові частково знесуть.
«Зараз підрозділи ДСНС визначають аварійність цього будинку. Частково його, напевно, знесуть. Основне завдання – усунути аварійність, ризик того, що якась стіна може сама обвалитися. Проживати у цій будівлі наразі не можна. Найближчим часом буде визначено щодо аварійності несучих конструкцій. Буде ухвалено рішення міською владою щодо або відновлення, або знесення», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Синєгубов також повідомив, що вчора евакуювали 15 жителів пошкодженого будинку.
Російські війська обстріляли Харків увечері 29 січня. За попередніми даними, ракета С-300 влучила в чотириповерховий будинок у центрі міста. Загинула одна людина, ще троє поранені.
Харків та область регулярно зазнають атак російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
СБУ затримала жителя Харкова за передачу Росії даних для ракетних ударів
Служба безпеки України 30 січня повідомляє про затримання підозрюваного в коригуванні ракетних ударів по Харкову.
За даними слідства, чоловік збирав інформацію про місця розташування та маршрути переміщення підрозділів ЗСУ у Харкові. Зібрані дані він передавав російським військовим через «Телеграм».
«Співробітники СБУ затримали російського агента поблизу міського об’єкта критичної інфраструктури на спробі чергового збору закритих даних для агресора. За даними слідства, ворожим поплічником виявився безробітний місцевий житель, якого представник РФ залучив до протиправної діяльності у листопаді минулого року», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, підозрюваний обходив територію Харкова і «приховано спостерігав за підрозділами українських захисників, а також фіксував їхні локації».
Під час слідчий дій у нього виявили смартфон із доказами листування з представниками Росії.
Чоловіку повідомили про підозру за статтею про «несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ». Суд взяв його під варту, йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Харків та область регулярно зазнають атак російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«ЗСУ готуються до найінтенсивнішої фази війни». Час грає проти України чи Росії?
«ЗСУ готуються до нової найінтенсивнішої фази війни навесні», пише The Guardian. Росія невпинно нарощує свої сили, тоді як президент Володимир Путін переводить економіку на військові рейки, щоб виробляти нові танки та ракети, зазначає видання. Оглядачі відзначають дві перші фази війни – наступ з 24 лютого й спроба війни на виснаження із залученням в'язнів у поєднанні з масованими ракетними ударами по цивільній інфраструктурі України.
«Цей другий етап був майже такою ж повною поразкою, як і перший. Росія використала значну частину свого арсеналу крилатих ракет, і хоча українська енергомережа пошкоджена, світло все ще горить, а українська воля до боротьби не затьмарена», – пише The Guardian.
Незабаром розпочнеться третій етап – битва за вирішальну перевагу з використанням комбінованих озброєнь – механізованої піхоти, артилерії, авіації та, можливо, десантних сил. «Світ не бачив нічого подібного з часів ірано-іракської війни 1980-х років, тоді як Європа не спостерігала нічого подібного з часів Другої світової війни», – вказує газета.
«Війна на виснаження»
Попри рішення рішуче збільшити військову допомогу Україні з боку союзників, у деяких західних столицях зростає занепокоєння, що час може бути на боці Росії, пише The Wall Street Journal.
Торік після поразки початкового воєнного плану російського президента Володимира Путіна західні уряди сподівалися: що довше триватимуть бої, тим більша ймовірність того, що Україна переможе, а західні санкції ослаблять Росію і змусять відступити. Тепер, пише видання, із наближенням першої річниці початку повномасштабної війни Росії ця впевненість зникає. Натомість «офіційні особи в деяких країнах Заходу зараз побоюються, що Кремль, що готовий продовжувати кидати людей і техніку у бій, може взяти гору у тривалій війні на виснаження».
Росія планує розпочати новий наступ найближчими місяцями, залучивши краще навчених військовиків, готових до тяжких боїв, що засвідчили нещодавні успіхи Кремля поблизу Бахмуту, зазначає WSJ.
«Наші розрахунки базувалися на тому факті, що Росія залишається величезною країною з набагато більшими ресурсами, коли справа доходить до солдатів і здатності виробляти зброю, яка не вимагає західних компонентів, – сказав міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс, один із головних прихильників посилення західних поставок зброї. – Що більше часу ми їм дамо, то більше людей... вони зможуть кинути на українців».
Навіть найуспішніший наступ чи Росії, чи України навесні навряд чи завершить війну. Українці занадто багато бачили намірів Росії чинити геноцид на окупованій території, щоб думати про капітуляцію, тоді як Путін зробив перемогу екзистенціальною справою свого режиму, пише The Guardian. Проте наступ і контрнаступ протягом найближчих кількох місяців можуть стати вирішальними у визначенні траєкторії продовження конфлікту. Успіх чи невдача Києва матимуть важливий вплив на стійкість тих, хто підтримує країну, продовжувати постачати сучасне озброєння, що є стратегічною перевагою Києва.
Як на хід війни вплинуть західні танки?
Деякі оглядачі, зокрема колишній головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО Джеймс Ставрідіс, вважають, що танки Abrams зі США, Leopard 2 з Німеччини та інших країн і Challenger 2 з Великої Британії відіграватимуть ключову роль у підтримці оборони України. На його думку, передача танків знаменує собою «поворотний» момент у сухопутній війні.
А колишній командувач армією США в Європі Бен Годжес і колишній Верховний командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Веслі Кларк погоджуються, що Україна навіть зможе звільнити Крим, хоча для цього ЗСУ потребують наступальної зброї, зокрема літаків-винищувачів.
Однак у питанні танків експерти вказують на те, що новий російський наступ може початись до того, як Київ отримає перші британські чи німецькі танки, адже на навчання українських військовиків та на доставку цієї техніки можуть піти місяці.
Нині до Великої Британії прибули українські танкісти для навчання роботі з Challenger 2, повідомило Міноборони Об'єднаного Королівства. Але відправлення Києву американських танків Abrams «забере багато місяців», заявив днями речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі. Він не уточнив, чи Україна отримає заявлену техніку до кінця 2023 року, але тим часом, за його словами, до України прибуде партія німецьких танків Leopard.
Донеччина залишиться пріоритетом?
Днями представник пресслужби Головного розвідувального управління Міноборони Андрій Юсов заявив, що Донеччина залишається для російських сил основним напрямком.
«Після чергових кадрових перестановок в окупаційній армії одне з ключових завдань для Герасимова від Путіна – повна окупація Донецької області до березня. Це означає, що Донецький напрямок і ситуація на сході буде і надалі залишатися найгарячішою. Решта – ми бачимо зараз загострення на Запорізькому напрямку, в інших точках, – цитує Юсова Радіо Свобода. – З пропагандистської точки зору, від початку вторгнення «захист» Донбасу цих квазіутворень «ЛНР», «ДНР» був одним з ключових мотивів путінської пропаганди».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) днями повідомив, що Москва, можливо, готується до наступу на сході із залученням переважно регулярних сил. Але знання про надходження нових танків дасть українським командирам більше свободи у використанні своїх поточних запасів техніки, зазначає ISW.
Але, як пише CNN, хоча американські та німецькі танки можуть надходити до України протягом тривалого часу, вони допоможуть українській армії модернізуватись. «Ймовірно, Україна ще не скоро вступить до НАТО, але вона буде озброєна як країна НАТО», що може дозволити Україні швидше інтегруватись до західних систем логістики й технічного обслуговування.
«Україна не тільки матиме спроможність перемогти російську армію [...] але її Збройні сили будуть стримуючим фактором для будь-яких подальших нападів переозброєної, реваншистської Росії в майбутньому. Це гарантуватиме безпеку України, а отже, і Європи протягом наступного десятиліття», – написав Френк Ледвідж, військовий експерт з британського Університету Портсмута.
Через обстріли Херсонщини за добу поранені 8 цивільних – обласна влада
Російські військові 42 рази обстріляли Херсонську область протягом попередньої доби, повідомила обласна військова адміністрація вранці 30 січня.
Обстріли велися з артилерії, реактивних систем залпового вогню, мінометів, танків та БМП, йдеться в повідомленні.
Зокрема, Херсон зазнав 13 обстрілів у неділю.
«Гатили по житлових кварталах міста. Ворожі снаряди поцілили в порт, Херсонську обласну клінічну лікарню, школу, автостанцію, поштове відділення, банк та житлові будинки. Минулої доби через російські обстріли загинули три людини, 8 цивільних осіб дістали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Напередодні Херсонська міська рада повідомила про трьох загиблих внаслідок обстрілу Херсона 29 січня.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Генсек НАТО закликає Південну Корею дозволити прямий експорт зброї в Україну
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ звернувся до Південної Кореї з проханням переглянути своє правило щодо відмови від експорту зброї до країн, які перебувають у конфлікті, щоб вона могла допомогти надати озброєння Україні для відбиття російської агресії. Про це він сказав під час сесії запитань і відповідей після виступу в Інституті перспективних досліджень у Сеулі, повідомляє СNN.
«Кілька союзників по НАТО, політика яких не передбачала експорт зброї в країни конфлікту, зараз змінили цю політику», – сказав Столтенберг, згадавши Німеччину, Норвегію та Швецію, яка є кандидатом на НАТО, як тих, хто змінив свою політику експорту зброї, щоб допомогти Україні.
«Після жорстокого вторгнення в Україну ці країни змінили свою політику, тому що вони зрозуміли, що коли ти стикаєшся з жорстоким вторгненням, коли велика держава – Росія – вторгається в іншу у відвертий спосіб, як ми бачили в Україні, якщо ми віримо в свободу, якщо ми віримо в демократію, якщо ми не хочемо, щоб самодержавство і тиранія перемогли, тоді їм потрібна зброя. Коли минулого року відбулося повноцінне вторгнення, багато країн змінили свою політику, оскільки вони зрозуміли, що єдиний спосіб відстояти демократію, допомогти Україні перемогти та створити умови для тривалого миру – це надати військову підтримку», – додав генеральний секретар НАТО.
Указ президента Південної Кореї, який забезпечує виконання закону про зовнішню торгівлю країни, говорить, що експорт зброї може використовуватися лише в «мирних цілях» і «не повинен впливати на міжнародний мир, підтримку безпеки та національну безпеку».
Сеул неодноразово заявляв, що не надаватиме летальну зброю для підтримки України.
Міністерство оборони Південної Кореї заявляло, що позиція країни щодо відмови від поставок летальної зброї Україні залишається незмінною. Досі Сеул посилав Україні лише бронежилети, каски і медикаменти, наголошуючи, що він не має наміру постачати бойові озброєння.
Росія, ймовірно, залишає відкритою можливість подальшої «часткової мобілізації» – розвідка Британії
Російська влада може залишати відкритою опцію нової хвилі призову в рамках «часткової мобілізації», повідомляє розвідка Великої Британії 30 січня.
Відомство вказує на повідомлення в медіа 22 січня, за якими російські прикордонники не випускали з країни киргизьких мігрантів із подвійним громадянством, стверджуючи, що їхні імена є в мобілізаційних списках.
Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков 23 січня заявив, що указ про «часткову мобілізацію» залишається чинним.
«Коментатори раніше ставили питання, чому цей захід не був формально скасований. Російське керівництво, швидше за все, продовжує шукати способи задовольнити велику кількість особового складу, необхідного для забезпечення будь-якого майбутнього великого наступу в Україні, водночас мінімізуючи внутрішню незгоду», – йдеться в зведенні.
Наприкінці жовтня міністр оборони Росії Сергій Шойгу прозвітував про завершення мобілізації.
Після цього про таке ж оголосив президент РФ Володимир Путін, але відповідного указу не підписав. За підрахунками журналістів, на війну проти України могли призвати більше, ніж заявлена кількість у 300 тисяч резервістів.
Росія каже, що договір із США про ядерну зброю може бути припинений після 2026 року
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що «цілком можливим» є припинення дії Нового договору СНО про контроль над ядерними озброєннями зі Сполученими Штатами після 2026 року.
«Це цілком можливий сценарій», – сказав він в інтерв’ю агентству «РИА-новости».
Переговори США та РФ про відновлення інспекцій згідно з договором, термін дії якого закінчується в лютому 2026 року, були припинені в листопаді 2022 року. Жодна сторона не погодила часові рамки для нових переговорів.
СНО-3, також відомий як New START – останній договір про контроль над озброєннями між двома найбільшими ядерними державами світу. Документ був підписаний терміном на 10 років у Празі навесні 2010 року. Він вступив в силу 5 лютого 2011 року. Сполучені Штати 3 лютого 2021 року продовжили дію New Start до лютого 2026 року.
СНО-3 передбачає, що кожна зі сторін скорочує свої запаси ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, і до 700 одиниць для розгорнутих носіїв – міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників.
Джонсон розповів, що Путін погрожував йому ракетним ударом перед вторгненням в Україну – BBC
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розповів, що російський президент Володимир Путін погрожував йому ракетним ударом під час телефонної розмови у лютому напередодні вторгнення Росії до України. Про це він сказав у документальному фільмі «Путін проти Заходу», передає BBC.
«У якийсь момент він пригрозив мені і сказав: «Борис, я не хочу завдавати тобі болю, але з ракетою це займе всього хвилину», або щось у цьому дусі», – цитує Джонсон слова президента Росії.
Довга телефонна розмова, за його словами, відбулася в лютому минулого року, а коментар Путіна пролунав після попередження Джонсона про те, що війна в Україні матиме катастрофічні наслідки, оскільки призведе до західних санкцій.
Джонсон також намагався донести до російського президента, що Україна найближчим часом не вступить до НАТО, і попередив його, що будь-яке вторгнення означатиме «більше НАТО, а не менше НАТО», біля кордонів Росії. За словами колишнього британського прем’єра, під час розмови у нього склалося враження, що Путін «просто підіграв» спробам Джонсона схилити його до переговорів.
Російська сторона повідомляла про телефонну розмову Путіна та Джонсона 2 лютого 2022 року – через день після поїздки тодішнього британського прем’єра до Києва, де він провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Тоді в повідомленні Кремля про телефонну розмову Путіна з Джонсоном стверджувалося, що було проведено «досить детальний обмін думками» як з питання України, так і щодо російських вимог так званих гарантій безпеки.
Натомість представник британського прем’єра заявив, що Джонсон висловив глибоке занепокоєння у зв’язку з російською «недружньою поведінкою» на кордоні з Україною і заявив, що будь-яке російське вторгнення на українську територію буде «трагічною помилкою».
Російська армія втратили майже 500 військових з добу – Генштаб
Втрати російських військ в Україні сягнули 126 650 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 січня.
За даними командування, за попередню добу російська армія втратила близько 490 військових.
Також штаб наводить дані про втрати російської техніки:
- 3 201 танк (+4 за добу)
- 6 369 бойових броньованих машин (+3)
- 2 196 артилерійських систем (+1)
- 453 реактивні системи залпового вогню
- 221 засіб протиповітряної оборони
- 293 літаки
- 284 гелікоптери
- 1 947 безпілотників оперативно-тактичного рівня
- 796 крилатих ракет
- 18 кораблів і катерів
- 5 041 автомобіль (+4)
- 199 одиниці спеціальної техніки
Штаб додає, що дані уточнюються.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада 2022 року, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Зеленський написав листа Макрону через можливу участь російських спортсменів у Олімпіаді в Парижі
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 29 січня засудив намагання Міжнародного олімпійського комітету надати окремим російським спортсменам право брати участь у Олімпійських іграх.
Коментуючи черговий російський обстріл Херсона в неділю, голова держави сказав, що на тлі подібних ударів «навіть шокує, що доводиться переконувати міжнародних спортивних бюрократів відмовитися від будь-якої підтримки держави-терориста».
«Намагання Міжнародного олімпійського комітету повернути російських спортсменів на змагання та Олімпійські ігри – це намагання сказати всьому світу, ніби терор може бути чимось прийнятним. Ніби можна заплющити очі на те, що Росія робить із Херсоном, із Харковом, із Бахмутом та Авдіївкою. Сьогодні направив листа пану Президенту Макрону якраз щодо цього й у продовження нашої з ним розмови, яка відбулась 24 січня», – повідомив Зеленський.
Він закликав організаторів паризької Олімпіади не дозволити Росії використовувати «її чи будь-яку іншу міжнародну спортивну подію для пропаганди агресії чи свого державного шовінізму».
25 січня Міжнародний олімпійський комітет закликав спортивні федерації допустити російських та білоруських спортсменів на змагання в нейтральному статусі, якщо вони дотримаються певних умов.
У МОК зазначили, що «жодному спортсмену не можна перешкоджати брати участь у змаганнях лише через його паспорт».
Олімпійський комітет Азії (OCA) 26 січня також висловився за послаблення санкцій проти російських і білоруських спортсменів.
В Олімпійському комітеті Росії розкритикували пропозиції МОК. Там назвали нову пропозицію «спробою зробити крок у бік спортсменів», яка водночас є «двома кроками в протилежному напрямку».
У лютому 2022 року, після вторгнення російських військ в Україну, МОК рекомендував міжнародним спортивним федераціям не допускати російських та білоруських спортсменів до змагань.
Тоді ж МОК зажадав від спортивних організацій у всьому світі відмовитися від проведення заходів у Росії та Білорусі та не демонструвати їхні прапори. У грудні 2022 року організація залишила ці обмеження чинними.
Затримки Заходу в наданні зброї вплинули на спроможність України до швидкого контрнаступу – ISW
Україна могла б швидше користуватися помилками російської армії, якби західні партнери раніше надали необхідне озброєння – про це йдеться в звіті Інституту дослідження війни (ISW), оприлюдненому увечері 29 січня.
«Затримки з наданням Україні західних систем дальнього вогню, передових систем протиповітряної оборони та танків обмежили здатність України скористатися можливостями для більших контрнаступальних операцій, створеними недоліками та невдачами російських військових операцій», – вважають дослідники.
На їхню думку, аргументи про ймовірні «патові» умови та складність або й неможливість повернення окупованих українських території, які лунали на Заході, «недостатньо пояснюють, як затримки Заходу з наданням необхідного військового обладнання загострили ці проблеми».
ISW зазначає, що повільне надання західної допомоги є не єдиним обмежуючим фактором для українського контрнаступу, але не береться оцінювати рішення українського військового командування.
«Індикатори того, що російські наступальні операції сягнуть кульмінації та що західна зброя знадобиться у великих масштабах, чітко з’явилися наприкінці травня та в червні. 28 травня ISW зауважив, що «Україна може мати шанс розпочати значні контрнаступи з хорошими перспективами успіху»… 24 червня західні офіційні особи почали публічно попереджати про те, що запаси радянської техніки закінчуються», – йдеться в звіті.
Інститут висновує, що західні країни мали б працювати над переведенням України повністю на західне озброєння ще на початку літа 2022 року, адже доставка зброї і навчання на ній вимагають часу.
«Неминуча затримка між обіцянкою надіслати такі системи та здатністю українців їх використовувати означає, що західні лідери повинні вводити їх, коли з’являються перші ознаки того, що вони знадобляться, а не тоді, коли ситуація стає загрозливою. Якби західні лідери почали висувати перед Україною умови використання західних танків у червні 2022 року, коли з’явилися перші чіткі ознаки необхідності західних танків, українські сили змогли б почати їх використовувати в листопаді-грудні», – додають аналітики.
25 січня президент Джо Байден оголосив, що Сполучені Штати нададуть Україні 31 танк M1 Abrams.
Також уряд Німеччини погодився надати Україні бойові танки Leopard 2 для двох батальйонів. Як перший крок Німеччина надасть 14 танків зі складів Бундесверу. Берлін також забезпечить логістику та боєприпаси. Крім того, Німеччина видасть відповідні дозволи партнерам, які мають бажання передати Україні танки цієї моделі з власних складів. Низка європейських країн заявили про намір надати Україні ці танки.
За словами президента України Володимира Зеленського, у «танковій коаліції» вже є 12 країн.
У Білому домі заявили, що надання Україні танків Abrams «займе багато місяців».
ЗСУ відбили атаки російських військ біля 9 населених пунктів на Донбасі – Генштаб
Російські війська за попередню добу завдали одного авіаційного та трьох ракетних ударів, а також 44 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
«Противник веде наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. На інших напрямках – обороняється. Підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області та Ямполівка, Роздолівка, Васюківка, Парасковіївка, Бахмут, Іванівське, Кліщіївка, Курдюмівка та Озарянівка Донецької області», – йдеться в зведенні.
За даними командування, до одного з моргів окупованої Горлівки 28 січня «привезли близько 20 тіл загиблих окупантів з районів Новобахмутівки та Майорська».
Редакція наразі не може незалежно перевірити цю інформацію.
Штаб також звітує про авіаційний удар Сил оборони по російському зенітно-ракетному комплексу та два удари по районах зосередження військ і зброї, а також про ураження ракетними та артилерійськими військами двох радіолокаційних станцій і складу боєприпасів.
Через ракетний удар по Харкову загинула жінка, троє людей поранені – Синєгубов
Російська ракета влучила в чотириповерховий будинок у Київському районі Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вночі проти 30 січня.
«Троє постраждалих отримали легкі ушкодження. На жаль, загинула літня жінка. Її чоловік перебував поруч на момент удару та дивом серйозно не постраждав», – заявив він.
Голова області додав, що будинок частково зруйнований, жителів евакуювали. На місці продовжують працювати екстрені служби.
Російські війська обстріляли Харків увечері 29 січня. За попередніми даними, ракета С-300 влучила в багатоповерховий будинок у центрі міста.
Харків: російська ракета влучила в житловий будинок, почалася пожежа – влада
Російські війська обстріляли Харків, одна з ракет влучила в житловий будинок, повідомив мер міста Ігор Терехов.
«Під ударом Київський район міста. Влучання у житловий будинок. У будівлі пожежа. Сильні пошкодження. За інформацією, що потребує підтвердження, є постраждалі», – повідомив він.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що під обстріл потрапив житловий будинок у центрі міста.
«Попередньо ракетою С-300. На місці працюють всі екстрені служби. Інформація про постраждалих та руйнування уточнюється», – додав Синєгубов.
Харків та область регулярно зазнають атак російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Новий президент Чехії обіцяє продовжувати підтримувати Україну
Переможець виборів президента Чехії Петро Павел прокоментував розмову з президентом України Володимиром Зеленським 29 січня.
У своєму твітері Павел подякував українському президенту за привітання з перемогою на виборах і запрошення відвідати Київ.
«Під час нашої розмови сьогодні я запевнив його, що Україна може й надалі розраховувати на підтримку Чеської республіки», – додав він.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що привітав Павела з перемогою на виборах президента Чехії і запросив його до України.
У Чехії 28 січня завершилося голосування у другому турі президентських виборів. За результатами голосування переміг колишній очільник Військового комітету НАТО, генерал у відставці Петр Павел. Його підтримали понад 58 відсотків виборців, а його опонента – колишнього прем’єра Андрея Бабіша – майже 42 відсотки виборців.
Петро Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). Займає жорстку позицію до російського повномасштабного вторгнення в Україну, виступає за західну орієнтацію Чехії, при цьому апелює і до патріотичних почуттів. Його підтримують переважно прихильники правих, консервативних та ліберальних поглядів.