Суд у столиці Росії Москві оштрафував компанію Wikimedia Foundation, яка управляє «Вікіпедією», на два мільйони рублів (майже 24,5 тисячі доларів) за відмову видалити статтю про 40-ий інженерно-саперний полк.
Як з’ясувало видання «Проект», цей полк, який базується у Тюменській області Росії, брав участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну з північного сходу.
У «Вікіпедії» вказано місце дислокації полку, батальйони, що входять до нього, використовувана ним техніка і відомості про втрати. Суд вирішив, що це заборонена в Росії інформація.
Після повномасштабного російського вторгнення до України «Вікіпедії» в РФ призначили вже десять штрафів за відмову видаляти матеріали, зауважила «Медиазона». Їхня загальна сума досягає майже 17 мільйонів рублів (близько 207,7 тисячі доларів).
Wikimedia заявляла, що інформація в статтях, про які йшлося на засіданнях судів, отримана з надійних джерел і відповідає стандартам «Вікіпедії».
У травні 2022 року Роскомнагляд вніс Wikimedia Foundation до переліку компаній, зобов’язаних відкрити представництво в Росії. Компанія цього не зробила. Роскомнагляд зобов’язав пошукові системи на території країни вказувати, що фонд порушує російське законодавство.
Ташева пояснила, чому в Криму побільшало «абсурдних» вироків
Зростання інтенсивності «абсурдних» вироків в окупованому Криму свідчить про паніку підконтрольної Росії влади півострова – таким чином вони намагаються «придушити» проукраїнські рухи, заявила постійна представниця президента України в АРК Таміла Ташева у колонці для «Української правди».
«Лише за березень і половину квітня до окупаційних судів надійшло 42 провадження за статтею 20.3.3 (про «дискредитацію збройних сил РФ» – ред.). По 35 із них вже винесли незаконні «постанови» і визначили суму штрафів для наших громадян. Всього за рік існування цієї незаконної статті завели справи щонайменше на 352 кримчан. Однак подібна інтенсифікація абсолютно абсурдних вироків свідчить про паніку, яку відчувають окупанти та колаборанти. Таким чином вони намагаються залякати жителів окупованого півострова та «придушити» їхні проукраїнські рухи», – пише вона.
Ташева розповіла про деякі з цих вироків. Наприклад, студентка у Криму отримала два штрафи на 50 і 60 тисяч рублів за те, що підтримала президента України та зняла відео у вишиванці із синьо-жовтим манікюром.
Інша дівчина, зауважила постпред, в інстаграмі опублікувала відеозапис, де виконувала український гімн. Це російський суд також класифікував як «дискредитацію армії РФ».
Юнак отримав штраф за те, що опублікував у своєму інстаграмі прапор України.
«Для окупантів навіть звичайна українська символіка – це вже дискредитація їхніх військових, адже, згідно з їхніми «мотивувальними» листами, які прикріплюють до постанов і вироків окупаційні суди, – ЗСУ використовують на своєму бойовому обмундируванні державний прапор», – зазначила Ташева.
У Росії та на окупованих нею територіях продовжують переслідувати проукраїнськи налаштованих жителів. Зокрема, проросійський кримський блогер Олександр Таліпов у своєму телеграм-каналі публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок скарг Таліпова кримчан притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії РФ. Українська прокуратура розпочала кримінальне провадження стосовно Таліпова за статтею «розпалювання національної ворожнечі та ненависті».
Генсекретар НАТО повідомив, скільки бойових машин отримала Україна від союзників
Союзники і партнери по НАТО надали Україні 1550 одиниць бронетехніки і 230 танків, заявив 27 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Поставки від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому минулого року становлять «понад 98 відсотків бойових машин, обіцяних Україні», сказав Столтенберґ на пресконференції після зустрічі з прем’єр-міністром Люксембургу Ксав’є Беттелем у Брюсселі.
«Загалом ми підготували і спорядили більше ніж дев’ять нових українських бронетанкових бригад», – цитують заяву генсекретаря західні агенції новин. Точно невідомо, скільки солдатів було залучено до навчань, але в західних військах бригада налічує від 3000 до 5000 військових.
Він додав, що це поставить Україну «в сильну позицію» для продовження повернення окупованих територій.
Водночас голова альянсу застеріг, що «ми ніколи не повинні недооцінювати Росію», незважаючи на «безпрецедентну» військову підтримку, яку Україна отримала від своїх партнерів і союзників.
За його словами, Москва готова «посилати тисячі військових із дуже високим рівнем втрат».
Заяви Столтенберґа пролунали на тлі повідомлень про те, що Київ готує довгоочікуваний контрнаступ.
Напередодні головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі, генерал Крістофер Каволі заявив, що українські військові вчасно отримають зброю, необхідну для майбутнього контрнаступу. Як повідомляв Reuters, на слуханнях у комітеті Палати представників зі збройних сил Каволі зауважив, що понад 98 відсотків обіцяної Києву бойової техніки вже поставили.
Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив упевненість в успіху майбутньої контрнаступальної операції України.
«Отже, українські Збройні сили, їхня хоробрість, мужність у поєднанні з постачанням від союзників і партнерів по НАТО продемонстрували, що вони здатні звільняти території. Відтоді, зокрема після того, як вони звільнили Херсон, ми надавали набагато більше підтримки бронетехнікою, БМП, більше артилерії, ППО, а також бойових танків. Тому я впевнений, що коли Україна вирішить розпочати нові операції, щоб звільнити більше території, Україна матиме успіх», – наголосив він.
Раніше керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме.
У лютому керівник ГУР Міноборони заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Підконтрольні Росії силовики затримали кримськотатарських активістів у Судаку
Призначена Росією поліція в окупованому Криму затримала двох кримськотатарських активістів Едема Ісмаїлова і Барі Барієва з невстановлених причин після обшуку в їхніх будинках у Судаку 27 квітня, повідомила правозахисна група «Кримська солідарність».
Двома днями раніше в Криму без пояснення причин також затримали іншого кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова. Пізніше його заарештували на 12 діб за «непокору поліції».
Після незаконної анексії Криму в 2014 році Росія чинить тиск на кримських татар, корінну етнічну групу півострова, багато з яких відкрито протестували проти окупації.
Відтоді російська влада засудила десятки кримських татар до тривалих термінів ув’язнення за звинуваченнями в екстремізмі.
Російські війська обстріляли Херсон, один чоловік загинув – ОВА
Російські війська обстріляли житловий квартал Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 27 квітня.
«Через ворожу атаку пошкоджено декілька квартир херсонців. На жаль, травми несумісні з життям отримав 42-річний чоловік», – заявив він.
Крім того, обстрілу зазнало село Кізомис Білозерської громади – за даними Прокудіна, російські військові скинули на нього п’ять керованих авіабомб. Інформацію про постраждалих уточнюють.
Напередодні Херсонська область зазнала 65 російських обстрілів, внаслідок них одна людина загинула, ще троє були поранені.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Кремлі прокоментували розмову Зеленського і Сі
У Кремлі прокоментували телефонну розмову між президентами України і Китаю, заявивши, що Москва «вітає все, що може наблизити закінчення конфлікту в Україні й досягнення цілей спецоперації (так у Росії офіційно називають війну)».
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що розмова Сі Цзіньпіна і Володимира Зеленського є «суверенною справою Китаю й України», і що Сі Цзіньпін під час візиту до Москви не обговорював із Володимиром Путіним тему відновлення територіальної цілісності України у межах 1991 року, повідомило російське державне агентство новин ТАСС.
Перша від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну розмова між Зеленським і Сі відбулася 26 квітня. Український президент назвав її «тривалою і змістовною» і заявив, що зараз є можливість дати «нову енергію» відносинам України та Китаю. Голова держави також призначив посла України в Китаї.
У пресслужбі президента повідомили, що Зеленський сказав Сі, що українські сили мають намір відновити суверенітет і територіальну цілісність України у межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року, «включаючи Крим. Це цілком відповідає цілям і принципам Статуту ООН».
Китай заявив, що відправить в Україну спеціального представника і проведе переговори з усіма сторонами щодо «врегулювання української кризи».
Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі привітав телефонну бесіду лідерів України та Китаю, але сказав, що ще занадто рано говорити, чи приведе вона до мирної угоди між Росією та Україною.
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації та остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Київ каже, що Росія має повністю вивести свої війська з України, тоді як Москва наполягає на визнанні Україною своїх претензій на анексію захоплених територій.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
Сі Цзіньпін 20–22 березня перебував із державним візитом у Росії, де провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Президент РФ Володимир Путін і Сі заявили про дружбу і пообіцяли тісніші зв’язки під час своєї зустрічі минулого місяця. Путін також намагався показати Росію і Китай як близьких союзників, які об’єдналися проти гегемонії США і розширення НАТО.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Путін не зміг отримати від переговорів із лідером Китаю те, чого очікував.
Резніков сподівається, що контрнаступ України «станеться несподівано»
Очікування щодо контрнаступу України «перегріті», але ніхто не має знати, коли він почнеться – про це в інтерв’ю «РБК-Україна» розповів міністр оборони Олексій Резніков.
Так він прокоментував заклик своєї заступниці Ганни Маляр не розпитувати про плани Збройних сил щодо контрнаступальних дій.
«Я дуже сподіваюся, що (контрнаступ – ред.) це станеться несподівано і для вас теж. Тому що в цьому є сенс військової операції – ніхто не повинен знати, що вона почалася. Чим довше не знатиме ворог, тим більше ймовірності, що вона пройде успішно», – сказав міністр.
Водночас він запевнив, що початок контрнаступу стане зрозумілим із новинних повідомлень.
Резніков також погодився з твердженням Мілана Єліча, що очікування щодо контрнаступу в українському суспільстві «дещо перегріті».
«Це точно перегріто, усі хочуть чергової перемоги. Раніше не вірили у перемогу. Раніше хотіли, щоби Україна вижила хоч якось мінімально, щоб хоч якась частина України збереглася. А коли ЗСУ показали успіхи, всі почали вірити у перемогу – після Зміїного, після Київщини, Чернігівщини та Сумщини, після Харківщини, Херсона. Хочуть наступної перемоги. Це нормально, це емоції – очікування на успіх», – додав він.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр у березні закликала не обговорювати подробиці майбутнього контрнаступу ЗСУ, аби не заважати військовим.
Заборона на вступ чоловіків до ВНЗ можлива, але зараз не розглядається – голова підкомітету ВР
Інформація про те, що уряд готує заборону на вступ чоловіків у вищих навчальних закладах для отримання відстрочки від мобілізації, не відповідає дійсності. Про це в ефірі Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода) заявила народна депутатка від партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.
«Наразі це все чутки, які ширяться телеграм-каналами. Жодної офіційної інформації про такі законодавчі ініціативи у нас немає. Такі обмеження мають бути передбачені спеціальними законами. Станом на зараз немає у розробці в комітеті освіти точно, в інших комітетах також не чула про спеціальні такі закони, які встановлювали б заборони», – каже депутатка.
Гришина також заявила, що заборона на отримання освіти чоловікам є нелогічною і такого закону, на її думку, не може бути, оскільки це дискримінація. Не можна забороняти чоловіками вищу освіту тільки через те, що вони можуть отримати повістку, додала голова підкомітету.
В той же час, з правової точки зору заборона на отримання вищої освіти чоловіками можлива, оскільки на період дії воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини, які передбачені статтею 53 Конституції України. Вона безпосередньо включає у себе і права на здобуття освіти, проте у комітеті освіти і науки наразі немає жодної законодавчої ініціативи щодо цього, каже голова підкомітету з питань вищої освіти комітету ВР.
Проєкт розслідувань «Наші гроші. Львів» 24 квітня оприлюднив матеріал, у якому вказав на зріст кількості студентів-контрактників в українських вишах, зокрема, чоловіків від 30 до 50 років. Журналісти пов’язали це з тим, що здобуття вищої освіти надає відстрочку від мобілізації.
Ключ у кишені. Навіщо потрібен план деокупації Криму
«Точка зору» Віталій Портников – журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:
«Постійна представниця президента України в АРК Таміла Ташева заявила під час свого виступу на форумі «Крим Wave» про підготовку українського плану деокупації Кримського півострова. Може здатися, що це передчасний план. Контрнаступ українських військ ще навіть не розпочався і, як і у будь-якій війні, важко передбачати його остаточний результат. Чи мають українські чиновники вже сьогодні думати про першочергові заходи після звільнення Криму та інших окупованих територій?...
Військовий об’єкт, виявлений на півночі Польщі, може бути ракетою «повітря-земля» – ЗМІ
Військовий об’єкт, знайдений у лісі на півночі Польщі, може бути ракетою «повітря-земля» довжиною кілька метрів, повідомила 27 квітня приватна польська радіостанція RMF FM із посиланням на «неофіційну інформацію».
Раніше 27 квітня польська влада повідомила, що на півночі Польщі поблизу міста Бидгощ знайшли залишки військового об’єкта, чим підтвердила попередні повідомлення ЗМІ про виявлення якогось об’єкта в цьому районі.
Деталей влада не повідомляла. Зокрема, невідомо, відколи знайдений об’єкт перебував на згаданій території.
Генеральний прокурор Польщі Збіґнєв Зьобро повідомив, що ведеться розслідування, і крім прокурорів, на місці працюють військові експерти, поліція, жандармерія і представники Служби військової контррозвідки.
Міністерство оборони Польщі повідомило у твіттері, що ситуація не загрожує місцевим жителям.
Район, де знайшли об’єкт, розташований за сотні кілометрів від кордонів Польщі з Україною, Білоруссю і російською Калінінградською областю.
У листопаді минулого року в Польщі біля кордону з Україною загинули двоє людей через падіння ракети. Це сталося під час одного з масованих російських ударів по Україні.
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії проти України на село Пшеводув впала ракета російського виробництва. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу поклали відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала ракетну атаку.
Росія заперечила, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону.
У Чорному морі з’явився ще один російський ракетоносій – українські ВМС
Росія збільшила кількість своїх ракетоносіїв у Чорному морі, повідомляють Військово-морські сили Збройних сил України вранці 27 квітня.
«У Чорному морі на бойовому чергуванні знаходиться 7 ворожих кораблів, серед яких 3 носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 24 ракет», – повідомляє командування.
У Азовському морі зафіксували один російський корабель, у Середземному – до чотирьох, з них один носій «Калібрів».
Також загалом 36 російських суден пройшли прохід Керч-Єнікальською протокою.
Напередодні ВМС повідомляли про два російських ракетоносії в Чорному морі.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне.
Російські війська вдарили по Миколаєву ракетами «Калібр» вночі проти 27 квітня, щонайменше одна людина загинула.
На нових супутникових знімках Маріуполя можуть бути кладовища російських військових – Андрющенко
Супутникові знімки Google Maps, що напередодні були опубліковані у мережі, можуть фіксувати кладовища, на котрих поховані російські військові. Таку думку висловив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко в ефірі «Свобода.Ранок» – проєкту Радіо Свобода. Посадовець розповів, що знімки поховань ще потрібно опрацювати, аби встановити кількість захоронень та час, коли вони були зроблені.
«Це точно не співпадає по часу з періодом ексгумації. Це точно не співпадає з періодом, коли окупанти збирали трупи по вулицях. Це набагато раніше. Можливо, в нас є і така гіпотеза, це можуть бути могили не маріупольців. Тому що росіяни мали десь ховати своїх вбитих окупантів. І цілком можливо, що це воно. Тому треба з’ясувати певні деталі, нам для цього знадобиться щонайменше тиждень», – заявив Андрющенко.
За словами радника, з середини минулого року кладовище, на якому виявили нові поховання, було зачинене для відвідування і охоронялося окупаційною армією. Однак час, коли були зроблені супутникові знімки, не співпадає з періодами, які дали би можливість ідентифікувати поховання як кладовища із загиблими маріупольцями.
«В Мангуші поховано в подібних похованнях приблизно, 4 тисячі людей. А це поховання принаймні візуально більше. На сьогодні ми не можемо сказати точно, коли з’явилося це поховання. Точно знаємо, що це поховання не робили наші комунальники, не робила українська влада. Це поховання з’явилося вже за період контролю російською стороною, за період контролю окупантами. Хто похований, скільки поховано – на сьогоднішній день ми сказати не можемо», – сказав Андрющенко.
Руйнування, зафіксовані на супутникових знімках Google Maps, дають змогу встановити, що фото зроблено в різні дати після середини березня 2022 року.
Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади. Перші повідомлення про братські поховання маріупольців почали з’являтися під час блокади міста навесні 2022 року.
У ході військового вторгнення Росії в Україну Маріуполь майже повністю зруйнований обстрілами. За оцінками ООН, у місті знищено або пошкоджено близько 90% багатоповерхових житлових будинків та близько 60% приватних будинків.
Російські війська підозрюють у скоєнні у Маріуполі численних воєнних злочинів. Москва це заперечує.
ІМІ: фіксер італійського видання став 54 медійником, загиблим через агресію Росії
Фіксер італійського видання La Repubblica Богдан Бітік став 54 медійником, який загинув внаслідок російської агресії, повідомив Інститут масової інформації, який фіксує ці дані.
«За даними ІМІ, Богдан Бітік став 54 медійником, що загинув унаслідок російської агресії (та дев’ятим медійником, що загинув під час виконання журналістської діяльності)», – йдеться в повідомленні ІМІ.
Бітік загинув 26 квітня в Херсоні під час роботи з кореспондентом La Repubblica Коррадо Дзуніно.
У виданні повідомили, що медійники, які мали маркування «Преса» на одязі, потрапили у засідку російських снайперів поблизу зруйнованого Антонівського мосту в Херсоні. Фіксер загинув, а журналіст зазнав поранення.
«Ми розцінюємо цю ситуацію як воєнний злочин росіян проти журналістів», – сказала директорка ІМІ Оксана Романюк.
Офіс генпрокурора почав розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни.
У Бітіка залишилися дружина і син.
У березні цього року Інститут масової інформації повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 49 медійників: із них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 41 – як учасник бойових дій або став жертвою російських обстрілів не під час виконання журналістських обов’язків.
Цього тижня минає рік відтоді, коли в Києві внаслідок російського обстрілу загинула журналістка Радіо Свобода Віра Гирич.
Шестеро цивільних загинули минулої доби через російські обстріли в трьох областях – ОВА
Російські війська минулої доби продовжували обстріли українських населених пунктів, зокрема, в Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Харківській областях. За даними обласних військових адміністрації, внаслідок цих обстрілів 26 квітня загинули і були поранені цивільні жителі, а також зазнала пошкоджень інфраструктура.
Зокрема, за даними голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, через обстріли Росії в Оріхові загинули двоє чоловіків 1976 і 1979 років народження.
Загалом на Запоріжжі, за його словами, протягом 26 квітня зафіксували 83 удари, зафіксовано 26 нових руйнувань.
Троє людей загинули, четверо були поранені на Донеччині за минулу добу. Як повідомив голова ОВА Павло Кириленко, російські війська обстрілювали, зокрема, Дружківку, Пречистівку, Новоукраїнку, Веселий Гай, Мар’їнку, Красногорівку, Авдіївку, Костянтинівку.
Одна людина загинула і троє – були поранені минулої доби на Херсонщині, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін. За його словами, в області зафіксували 65 російських обстрілів, зокрема Херсон загарбники обстріляли 10 разів.
Обстріли минулої доби зафіксували і на Харківщині. За словами голови ОВА Олега Синєгубова, постраждалих тут немає, проте пошкоджена цивільна інфраструктура: житлові будинки, господарчі споруди, крамниця, будівлі підприємства з виробництва олії і пожежно-рятувальної частини.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Дрони у Московській області. Українці «тролять Путіна», використовуючи відео, зняте над Кремлем
Британське видання Newsweek написало, що українці «тролять Путіна» відео, що нібито зняте шпигунським дроном прямо у центрі Москви – на Червоній площі.
Видання наводить твіт радника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка, який оприлюднив відео з висоти пташиного польоту над Червоною площею в Москві. Читайте і дивіться за лінком
Житель Лимана передавав Росії координати Сил оборони та залізниці – СБУ
Служба безпеки України повідомляє 27 квітня, що затримала жителя Лимана за підозрою в передачі Росії даних про координати українських військових та інфраструктури в місті.
«У «зоні особливої уваги» фігуранта були місця дислокації та переміщення підрозділів Збройних Сил України та СБУ на території звільненого Лимана. Крім того, він передавав агресору координати місцевих об’єктів залізничної інфраструктури», – заявили у відомстві.
Як стверджують у Службі, її співробітники затримали підозрюваного під час виконання «розвідувального завдання».
За повідомленням, це житель Лимана, який контактував із військовим Південного військового округу російської армії. За його вказівкою він нібито фіксував локації українських захисників та інфраструктурних об’єктів і передавав дані через російську соцмережу «Однокласники».
Йому повідомили про підозру в допомозі російській армії у веденні бойових дій проти Збройних Сил України. Суд взяв його під варту, йому загрожує до 15 років ув’язнення в разі обвинувального вироку.
СБУ регулярно повідомляє про затримання підозрюваних у зборі даних на користь Росії, в тому числі у звільнених містах.
На початку жовтня стало відомо, що Україна повернула під свій контроль місто Лиман Донецької області. Місто регулярно зазнає російських обстрілів.
На початку квітня цього року заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць в ефірі Радіо Свобода у програмі «Свобода.Ранок» розповіла, що, за інформацією Офісу генерального прокурора, в Україні відкрито близько 5 тисяч кримінальних проваджень за фактом колабораціонізму.
Дружина вбитого під час обшуку в Криму Набі Рахімова змогла залишити Росію – адвокат
Сохіба Бурханова, дружина застреленого російськими силовиками під час обшуку в Криму громадянина Узбекистану Набі (Аюба) Рахімова, залишила Росія. Про це повідомило 26 грудня громадське об’єднання «Кримська солідарність».
За словами адвоката Едема Семедляєва, 2 квітня Бурханову офіційно видворили з країни. Захисник відвідав жінку в Центрі утримання іноземних громадян у Краснодарському краї. Там вона провела майже два роки.
Вони підписали необхідні документи і вже наступного дня співробітники Федеральної служби судових приставів РФ доставили Бурханову в аеропорт Мінвод. Звідти вона вилетіла до Ташкента, йдеться у повідомленні.
«Її не видворяли до останнього. Південний окружний військовий суд не дозволяв це зробити, посилаючись на те, що щодо її чоловіка триває процес, і вона потрібна на суді, тому що є представником обвинуваченого», – розповів Семедляєв.
Як зазначив адвокат, Бурханова багато разів просила відправити її додому, тому що перебувати в Центрі утримання «їй було нестерпно».
«Тому вона не стала оскаржувати рішення суду і одразу вилетіла до Узбекистану. Вона благополучно дісталася, її зустріли родичі. Наразі перебуває у своєму рідному Самарканді», – сказав він.
Чоловіка Бурханової уродженця Узбекистану Набі Рахімова застрелили силовики під час обшуку в селі Дубки під Сімферополем 11 травня 2021 року, стверджуючи, що він чинив збройний опір.
У грудні того ж року повідомлялося, що проти Рахімова порушили кримінальну справу. А у березні 2023-го Слідком РФ заявив, що чоловіка «посмертно визнали винним».
ОГП: в Україні зросло число дітей, поранених через агресію Росії
В Україні внаслідок повномасштабної російської агресії поранена 951 дитина – такі оновлені дані 27 квітня оприлюднив Офіс генерального прокурора. Напередодні повідомляли про 949 поранених.
Кількість загиблих дітей не змінилася: 470. Ще 400 дітей вважають зниклими.
«27 квітня внаслідок обстрілу ворогом міста Миколаїв поранено двох 8-річних дівчаток», – уточнили в ОГП.
У прокуратурі наголосили, що наведені дані не є остаточними: триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 23 квітня підтвердило загибель 8 574 і поранення 14 441 цивільного в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Офіс генерального прокурора України повідомив раніше, що станом на 19 квітня зареєстрував близько 80 тисяч випадків потенційних воєнних злочинів, скоєних російськими військовими від початку повномасштабного вторгнення.
Удар по Миколаєву: влада підраховує кількість людей, яких треба розселити – Сєнкевич
Російський ракетний удар по Миколаєву поцілив, поміж іншого, в історичну будівлю адміралтейства – про це розповів мер міста Олександр Сєнкевич в ефірі Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода) вранці 27 квітня.
Він уточнив, що удару було завдано ракетами «Калібр», а не С-300, як припускали раніше.
«Пошкоджена історична будівля, це адміралтейство. Пошкоджені багатоповерхівки. Вікна, двері, балкони. Вночі газовики та електрики відключили усіх від постачання, і треба сказати, що в одному з мікрорайонів внаслідок удару немає світла», – сказав він.
Наразі міська влада не отримувала звернень щодо відселення з пошкоджених будинків, сказав Сєнкевич, проте він звернув увагу на те, що постраждалі в шоковому стані і отримують медичну допомогу.
«Ми підраховуємо кількість людей, яку треба розселити. Цю інформацію будемо мати до кінця дня… Жодних військових об’єктів і військових у місті немає і не залишилось, тому що вони пересунулись на лінію фронту. І Миколаїв став містом таким транзитним для наших військових, тому військових об’єктів тут немає», – сказав Сєнкевич.
Він додав, що попередній обстріл у Миколаєві був 31 грудня, після цього в обласному центрі було відносно тихо, тому «була невеличка паніка».
За оновленими даними ДСНС, внаслідок ракетного удару по Миколаєву на початку доби 27 квітня постраждали 23 людини, одна загинула.
Росія облаштувала бойові позиції на дахах будівель реакторів ЗАЕС – розвідка Британії
Російські військові облаштували вогневі позиції на дахах кількох корпусів Запорізької АЕС, яку вони захопили у березні 2022 року, повідомила 27 квітня розвідка Великої Британії.
«На знімках видно, що до березня 2023 року російські війська облаштували бойові позиції з мішками із піском на дахах кількох із шести корпусів реакторів Запорізької атомної електростанції. Росія контролює ЗАЕС від березня 2022 року. Однак це перша ознака того, що фактичні корпуси реакторів інтегровані в планування тактичної оборони», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в твіттері Міністерства оборони Британії.
У розвідці зауважили, що Росія, ймовірно, звела ці позиції, тому що її «дедалі більше» турбують перспективи великого наступу України.
«Цей крок, швидше за все, збільшує ймовірність пошкодження систем безпеки ЗАЕС, якщо навколо атомної електростанції будуть відбуватися бойові дії», – кажуть у британському відомстві.
Водночас там наголошують, що «пряме катастрофічне пошкодження реакторів» є малоймовірним за найбільш вірогідними сценаріями із застосуванням піхотної зброї, оскільки конструкції «дуже сильно укріплені».
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну. «Енергоатом» заявляв про тиск російських військових на персонал станції. Також Росія та Україна звинувачували один одного в обстрілі станції.
У звіті Міжнародного агентства з атомної енергії 21 квітня йдеться про те, що експерти МАГАТЕ на Запорізькій атомній електростанції чули обстріли майже щодня протягом останнього тижня.
Перебуваючи нещодавно в Україні, голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі заявив, що працює над компромісним планом безпеки для ЗАЕС, і застеріг від посилення військової активності навколо неї.