Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Унаслідок удару по Севастополю поранені генерали РФ – Буданов

Унаслідок атаки на штаб Чорноморського флоту Росії в окупованому Севастополі загинули щонайменше девʼять осіб, поранень зазнали 16. Серед них є російські генерали, повідомляє українська служба «Голосу Америки» з посиланням на начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Кирила Буданова.

«Серед поранених – командувач угруповання генерал-полковник [Олександр] Романчук, в дуже тяжкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант [Олег] Цеков, перебуває в непритомному стані. Кількість постраждалих звичайних військовослужбовців, які не є працівниками штабу, ще встановлюється. Це військові, які несуть службу, охорона і так далі – вони не входять у той перелік, який я вам озвучив», – повідомив Буданов.

Олександр Романчук – командувач угруповання російських сил на Запорізькому напрямку, отримав звання генерал-полковника у 2023 році. Генерал-лейтенант Олег Цеков – командир 200-ї ОМСБР Берегових військ Північного флоту ВМФ РФ.

Водночас Буданов не підтвердив повідомлень про ймовірну загибель командувача Чорноморського флоту РФ адмірала Віктора Соколова. Про його стан інформації в ГУР наразі немає.

22 вересня у Севастополі сталося кілька вибухів. Російська окупаційна влада повідомила про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ. Збройні сили України згодом підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту Росії в тимчасово окупованому Севастополі.

Тарнавський каже, що зима не стане на заваді контрнаступу ЗСУ

Зима не стане на заваді українському контрнаступу ЗСУ, зазначив командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський в інтерв’ю CNN.

За його словами, сильні дощі восени та на початку зими можуть «зробити землю мокрою та ускладнити пересування важкої техніки, як-от танків, але українські сили рухаються невеликими групами, переважно пішки».

«Погода може бути серйозною перешкодою під час просування, але враховуючи те, як ми рухаємося вперед, здебільшого без транспортних засобів, я не думаю, що погода сильно вплине на контрнаступ», – сказав він.

Зеленський перерахував «основні труднощі» для проведення виборів під час війни

«Найбільшими складнощами» проведення виборів під час війни є безпекові питання щодо присутності спостерігачів, голосування військових, жителів тимчасово окупованих територій та українців за кордоном, а також фінансування кампанії, зазначив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

«Ми (на переговорах у Канаді – ред.) навіть не порушували питання виборів, тому що сьогодні через безпеку воно не актуальне… Закон забороняє під час війни проводити ті чи інші вибори. Я готовий абсолютно. Безпека – складний елемент проведення виборів. Перша складність у тому, щоб вибори провели демократично і прозоро. Для цього потрібні незалежні спостерігачі з різних країн світу», - сказав президент.

За його словами, проблемним є питання, як голосувати людям, які перебувають на окупованих територіях.

Крім того, глава держави нагадав, що «мільйони українців перебувають за кордоном і поки ніхто не може знайти відповідь, як організувати їхнє голосування». Президент також відзначив, що «можуть бути окремі труднощі з волевиявленням військових, яких в Україні налічується мільйон».

«Як в окопах вони будуть голосувати? І як вони голосуватимуть навіть на дільницях біля лінії фронту? Це говорить про те, що все повинно бути в бомбосховищах, тому що ми знаємо Росію, вона розстріляє всіх людей, які прийдуть. І хто зі спостерігачів піде в окопи, готовий приїхати і там працювати?», – акцентував глава держави.

Він підкреслив, що стосовно військових «може бути найбільша несправедливість», оскільки «люди, які захищають права і свободи громадян, не будуть мати права і свободи, щоб проголосувати, це якийсь нонсенс».

Зеленський також звернув увагу на фінансування виборів.

«В Україні – і абсолютно справедливо, коли гроші сьогодні хоче парламент або уряд направити на той чи інший напрямок, окрім зброї, суспільство не готове це підтримувати. І не просто не готове - воно проти максимально, тому що йде війна», – зазначив він.

Президент додав, що «треба про це думати, працювати – якщо все вийде, можна проводити».

Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.

23 серпня у Києві сенатор США від Республіканської партії США Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні наступного року мають відбутися, навіть в умовах війни. На його думку «вільні та чесні вибори, навіть під час нападу» на Україну, можуть продемонструвати, чи країна змінилась в питанні корупції.

У Міністерстві фінансів на запит Радіо Свобода раніше заявили, що через воєнний стан передбачати кошти в бюджеті на вибори-2024 році немає підстав.

Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що для виборів у 2024 році в умовах, якщо війна продовжуватиметься, потрібні зміни до законодавства і додаткове фінансування.

Тарнавський щодо атаки на Севастополь: «удари важливі для успіху контрнаступу ЗСУ»

Удари по Криму, подібні до атаки по Севастополю 22 вересня, «важливі для успіху контрнаступу Збройних сил України», наголосив командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський в інтерв’ю CNN.

«Успіх наступальних операцій полягає не тільки у знищенні противника перед собою, а й у знищенні місць зосередження техніки, особового складу і особливо у знищенні командних пунктів», – заявив він.

Тарнавський додав, що «дезорганізація російських сил шляхом знищення командних центрів на більш високому рівні призводить до безладу на полі бою».

«Знищений командир означає знищений командний зв’язок, а без нього немає узгоджених дій», – підкреслив він.

Крим, уточнив Тарнавський, «Севастополь особливо важливий у цьому плані, оскільки там зосереджена велика кількість російської військової техніки».

«Ми знаємо, звідки вони (російські військові – ред.) завдають ударів, як по повітряних, так і по наземних засобах», – сказав він.

Тарнавський підкреслив, що «удар по штабу Чорноморського флоту Росії допомагає Україні, а також дає Україні надію на майбутнє».

«Тобто у нас є можливість бити їх не тільки перед собою, а й у тилу. А коли ти розумієш, що в тилу ворог почувається гаряче, це піднімає бойовий дух наших солдатів», – додав генерал.

22 вересня у Севастополі кілька вибухів. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ. Збройні сили України згодом підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту Росії в окупованому Севастополі.

Міноборони РФ заявило, що після удару один військовий зник безвісти, сили ППО нібито збили п’ять ракет.

Водночас у соцмережах пишуть, що внаслідок удару є шестеро постраждалих. Офіційного підтвердження цих даних немає.

У Запоріжжі пройшла виставка про представників ЛГБТ-спільноти, які захищають Україну

У Запоріжжі упродовж одного дня відбулась виставка «Я в Україні/Я поза Україною», організована «КиївПрайд». На ній представлено 12 фотоісторій волонтерів та військових, що є представниками ЛГБТ-спільноти.

«Мета цієї виставки показати, що ми такі самі люди, всі ми українці, і всі ми так само боронимо, і не дивлячись на те, що ми можемо бути як в Україні, так і поза Україною. Ви бачили багато історій людей, котрі захищають Україну або залишились в Україні, і багато історій людей, котрі поїхали з України, але вони так само або волонтерять, або ходять на марші, збирають людей, аби Європа бачила, що ми боремось. І в Європі дуже потужний йде відгук, бо квір-люди і в цілому ЛГБТ-рух – це в цілому про права людей, про велику потужну демократію. Тобто вони розуміють, що в нас не радянське мислення, що у нас країна бореться і що у нас сучасна країна», – ділиться проектна менеджерка «КиївПрайд» Ольга Оніпко, що представляла виставку у Запоріжжі.

Як розповіли організатори, то під час підготовки виставки вони зібрали понад 200 історій представників ЛГБТІК-спільноти, що які займаються наразі волонтерською діяльністю, воюють у лавах ЗСУ та інформують іноземців про війну в Україні.

«У нас багато історій військових. Деякі служать з 14-го року, деякі військові стали до лав вже після повномасштабного вторгнення, наприклад, Борис Хмелевський (ЛГБТ-активіст, юрист – ред.) став після повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ. І це лише маленька частина ЛГБТ-мілітарі, і в можете побачити набагато більше людей саме військових в організації «ЛГБТ-мілітарі». Це окрема організація, вони переросли в окремий рух. І їх видимість взагалі дуже потужна, бо досі багато кажуть, що це не на часі, і цивільне партнерство не на часі. Дуже на часі, бо люди так само вмирають. У людей є родини, у людей не має право. І це максимально на часі. Не знаю, коли це може бути на часі, якщо не зараз під час повномасштабного вторгнення», – додає Ольга Оніпко.

Вперше виставка «Я в Україні/Я поза Україною» була представлена торік у Києві. Після Запоріжжя її планують представити ще в трьох обласних центрах України.

Раніше, Європейський суд із прав людини, який 1 червня визнав порушення Україною прав одностатевих пар, своїм рішенням зобов’язав Україну визнати стосунки ЛГБТ пар, сказала авторка законопроєкту про реєстровані партнерства, народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун.

1 червня ЄСПЛ ухвалив рішення у справі Андрія Маймулахіна й Андрія Марківа, які 2014 року вирішили звернутися до Європейського суду з прав людини через неможливість легалізувати свої стосунки в Україні.

Суд визнав, що відсутність в Україні законодавчого регулювання одностатевих відносин є порушенням статті 8 (право на особисте сімейне життя) та 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини. Кожному з заявників суд присудив 5 000 євро компенсації.

Стефанішина: попри «емоції» щодо імпорту зерна, Польща підтримує євроінтеграцію України

Попри обмін емоційними заявами, Польща продовжує підтримувати вступ України до Євросоюзу, заявила віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі національного телемарафону. Таким чином вона прокоментувала дискусію між Україною та низкою країн ЄС через експорт української аграрної продукції.

«Було дуже багато емоційних заяв, але перше, що я почула, коли перебувала в Брюсселі останні дні: це кілька дуже важливих речей, «вітаю вас у клубі», це абсолютно нормальний родинний європейський процес. У нас і до цього були деякі певні торговельні питання, пов’язані з торгівлею з Польщею», – сказала вона.

Стефанішина вважає найголовнішим, що діалог «повернувся в конструктивне русло», і Євросоюз не продовжив обмеження на український експорт.

«Наша аграрна і торговельна команди працюють на відповідному рівні, тому важливо, що Україна, попри емоційні заяви з різних сторін, обрала конструктивну позицію, яка базується на правилах. На сьогодні ми навіть самі створили всі умови, щоб на двостороньому рівні домовитися з п’ятьма країнами», – додала вона.

Стефанішина вказала на те, що Румунія та Болгарія вже підтвердили такі домовленості, а Чехія не запроваджувала жодних обмежень щодо України. Вона висловила впевненість, що подібний діалог відбудеться і з рештою країн.

«Хочу окремо наголосити, що це не є елементом всіх відносин України й Польщі. У нас триває велика кількість проєктів. Є повна підтримка європейських і євроатлантичних прагнень з боку Польщі, це було підтверджено і на зустрічі міністрів закордонних справ, у якій я брала участь. Звісно, багато емоцій, вони пов’язані з тим, що питання стосуються саме зерна. Але я впевнена, що ми зараз його вже повернули в конструктивне русло і можемо далі рухатися по деескалації», – вважає вона.

15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною.

Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.

Україна зі свого боку подала до Світової організації торгівлі позови проти цих країн.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 19 вересня заявив, що уряд України пропонує ЄС та країнам-сусідам – Польщі, Угорщині, Словаччині – компроміс щодо української агропродукції. За його словами, українська сторона «буде надавати ЄС та сусідам митні дані щодо експорту визначених товарів та збирати дані про кінцевий пункт відправлень у системі електронної черги».

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус 22 вересня заявив, що готовий обговорювати з Україною постачання зерна, якщо «будуть захищені інтереси польського фермера і українське зерно не потрапить до Польщі».

Удар по Кременчуку: пошукові роботи завершено, вдвічі зросла кількість постраждалих

У результаті ракетної атаки по Кременчуку постраждала 31 людина, серед них троє дітей. Пошукові роботи завершено, повідомив голова Полтавської області Дмитро Лунін 22 вересня.

«16 людей довелося госпіталізувати, їм надають допомогу медики. Одна людина загинула», – зазначив він.

Крім того відомо, що внаслідок обстрілу постраждали й навколишні будівлі.

«Завтра (23 вересня – ред.) в місті працюватиме профільна комісія, яка обстежить об’єкти і зафіксує всі пошкодження. Люди, чиє майно постраждало, отримають компенсації. Фінансування забезпечимо з обласного та місцевого бюджетів», – зазначив очільник Полтавської ОВА.

Ввечері 22 вересня армія РФ вдарила крилатими ракетами по Кременчуку. Наразі відомо про 15 поранених людей та про одного загиблого, заявив голова Полтавської області Дмитро Лунін.

Вночі проти 20 вересня російські військові неодноразово атакували Полтавщину. Голова області повідомив про влучання у нафтопереробний завод у Кременчуці.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Канада запровадила новий пакет санкцій проти Росії

Канада анонсувала запровадження нових санкцій проти РФ, про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ країни.

За даними відомства, під обмеження потрапили університети, громадські організації та фізичні особи.

Зазначається, що причиною для запровадження санкцій є «причетність окремих фізичних та юридичних осіб до підтримуваної Кремлем незаконної та насильницької масової депортації українських дітей, російської дезінформації та ядерного сектору РФ».

Список юридичних осіб, які потрапили під санкції:

• Фонд досліджень глобальної політики;
• Видання «Комсомольська Правда»;
• Російське географічне товариство;
• Московський державний інститут міжнародних відносин;
• Національний комітет з досліджень БРІКС;
• Російський інститут стратегічних досліджень;
• Центр підтримки та розвитку громадської ініціативи «Креативна дипломатія»;
• Університет Вища школа економіки;
• Російська рада з міжнародних справ;
• Клуб «Валдай»;
• Акціонерне товариство «Володимир Точмаш»;
• ПАТ «Ковровський механічний завод»;
• Молода гвардія «Єдиної Росії»;
• «Юнармія».

Під обмеження потрапили омбудсмен з прав дитини в Якутії Туйаара Васильєва, Уповноважений з прав дитини в Тюменській області Андрій Степанов, дитячий омбудсмен у Ханти-Мансійському автономному окрузі Людмила Нізамова.

Ще санкції були запровадженні проти:

• очільника Республіки Мордовія Артема Здунова;
• начальника головного штабу «Юнармії» Микити Нагорного;
• голови Молодої Гвардії «Єдиної Росії» Антона Демидова;
• радника глави «ДНР» із прав дитини Елеонори Федоренко;
• російського вченого і політолога Василя Кашина;
• керівника Росспівробітництва Євгена Примакова.

24 серпня Канада також запровадила нові санкції проти Росії – вони стосувалися чотирьох фізичних осіб та 29 організацій.

Раніше 18 серпня Канада ввела новий пакет санкцій проти Росії, зокрема проти 15 російських фізичних і трьох юридичних осіб. Під обмеження потрапили Басманний районний суд Москви, Хамовнічеський районний суд Москви, Московський міський суд.

Ще 20 липня Канада запровадила санкції проти 20 осіб і 21 організації, пов’язаних з військово-промисловим комплексом Росії, а також проти 19 осіб і 4 організацій у російському культурному та освітньому секторах.

Зеленський у парламенті Канади закликав використати активи РФ для компенсації збитків Україні

Переговори президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, поміж іншого, стосувалися використання російських активів. Про це Зеленський заявив у своєму зверненні до канадського парламенту 22 вересня.

«Сьогодні в розмові з прем’єр-міністром Канади ми обговорили канадську ініціативу щодо активізації зусиль країн «Групи семи» для конфіскації російських активів. Ці кошти, які Росія та її поплічники використовують для оплати війни, натомість необхідно використати для компенсації збитків, завданих війною та терором», – сказав Зеленський.

Крім того, президент України закликав до глобальної роботи, щоб притягнути Росію до відповідальності за сам злочин агресії, а також всі злочини, скоєні під час цієї агресії, в тому числі вбивства та депортації.

«Кожна країна, яка зазнала нападу, потребує правосуддя, аби інші потенційні агресори, бачили, що війна завершиться вироками для агресора. Я закликаю Канаду поширювати свою спроможність до цього на інші країни, особливо в питанні правосуддя за вчинення агресії, компенсації за агресію, щоб агресор відчув, наскільки потужним є правосуддя», – заявив він.

Президент України Володимир Зеленський приїхав до Канади 22 вересня. Раніше ця поїздка не анонсувалася. Як повідомив офіс прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, канадський лідер планує «підтвердити постійну військову, економічну, гуманітарну підтримку Канади та підтримку розвитку України».

Армія РФ «збирає нові сили» для атак на Лимано-Куп’янському напрямку – речник ЗСУ

Російські військові «збирають нові сили» для проведення атак на Лимано-Куп’янському напрямку, розповів начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш в ефірі національного телемарафону.

«Там є ще там сили які можуть ефективно застосовуватися. Проте нові кадри збираються з тих, кого їм вдалося зібрати. Про високу якість говорити їх не приходиться», – йдеться у заяві.

За його словами, «противник там завершує підготовку своєї 25-ї армії, також формує штурмові загони які надалі будуть застосовуватися з намаганням прорвати нашу оборону». Євлаш зауважив, що українські військові «постійно укріплюються та продовжують нарощувати наші мінно-інженерні вибухові загородження».

Начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ уточнив, що російські військові «поки відмовились від тактики м’ясних штурмів під Лиманом та Куп’янськом».

«Зараз ми не спостерігаємо бойових зіткнень, проте артилерія дуже активно застосовується. 556 разів противник гатив за минулу добу по нашим позиціям», – сказав Євлаш.

Раніше, Євлаш заявляв, що ЗСУ взяли під вогневий контроль трасу Бахмут – Горлівка, через яку сили РФ отримують постачання. Вогневий контроль «значно ускладнило логістику російських військ», казав він.

Звільнення Кліщіївки та Андріївки наблизило українські війська до одного з основних шляхів постачання до Бахмута, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.

«Цей тактичний успіх наблизив українські сили до дороги Т 05-13, одного з основних шляхів постачання до Бахмута з півдня. Однак Росія продовжує утримувати залізничну колію, яка пролягає вздовж насипу між Кліщіївкою та Т 05-13, створюючи перешкоду, яку легко захистити», – йдеться у повідомленні.

Британська розвідка зауважує, що недавнє передислокування російських ВДВ із Бахмута до півдня України, ймовірно, послабило оборону Росії навколо Бахмута.

Настанови: як розрахувати сили, вистояти і перемогти

«Точка зору» Ініціативної групи «Першого грудня»:

Трюдо анонсував «багаторічне зобов’язання» щодо підтримки Канадою України

Канада підтримує українську формулу миру і завершення війни відновлення кордонів України – про це заявив прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо у зверненні до парламенту, на якому присутній президент України Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою Зеленською.

Трюдо згадав про роль місцевої української спільноти в Канаді в підтримці України, а також зазначив, що країна прийняла понад 175 тисяч українців, які виїхали туди через російську агресію.

«Тут є ті, хто приїхав із Бучі та Харкові, група українських науковців, які знайшли безпеку в Канаді. Їхня експертиза в чистій економіці допомагає світу відмовитися від залежності від викопного палива, взятої на озброєння деспотами на кшталт Путіна», – сказав він.

За словами Трюдо, за час російської агресії Канада надала близько 9 мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні. Він анонсував «більш довгострокове, багаторічне зобов’язання» з боку Оттави.

«Воно передбачає 650 мільйонів доларів (близько 481 мільйонів доларів США – ред.) протягом трьох років на 50 броньованих автомобілів, в тому числі медичні евакуаційні автомобілі, які будуть вироблені канадськими працівниками в Лондоні, Онтаріо», – сказав він.

Крім того, Канада надішле інструкторів F-16 для пілотів та персоналу і продовжить працювати з партнерами для подальшої підтримки України, додав голова уряду.

«Нашою найбільшою надією є те, що ви не потребуватиме військової та фінансової допомоги довго, і що мир скоро повернеться. Але це не може бути оманливий мир, заснований на компромісах, нав’язаних агресором. Для сталого миру ми маємо чинити опір Путіну та відкинути його спроби повернути нас до часу правління сили. Сталий мир має чітко встановити, що кордони треба поважати, незалежно від розміру сусідньої армії. Цей мир має відновити право українців вирішувати власне майбутнє», – заявив Трюдо.

Президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Канади 22 вересня. Раніше ця поїздка не анонсувалася. Як повідомив офіс прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, канадський лідер планує «підтвердити постійну військову, економічну, гуманітарну підтримку Канади та підтримку розвитку України».

США перекинули в Румунію винищувачі F-16

США перекинули в Румунію чотири своїх винищувачі F-16. Це сталось після того, як на території країни знайшли уламки російських безпілотників, повідомив в.о прессекретаря НАТО Ділан Уайт, пише пресслужба Альянсу.

«Я вітаю розміщення Сполученими Штатами додаткових винищувачів F-16 для місії НАТО з охорони повітряного простору в Румунії», – зазначив Уайт.

За його словами, «такі дії є чітким сигналом про те, що країни НАТО захищатимуть кожного союзника».

«У той час, як Росія продовжує свою жорстоку агресивну війну проти України, ми спостерігаємо низку ударів по українській інфраструктурі в безпосередній близькості від території НАТО. Ми зберігаємо пильність і підтримуємо тісний контакт з союзниками в цьому регіоні», – додав в.о. секретаря НАТО.

Міністерство оборони Румунії 13 вересня повідомило, що частини, ймовірно, російського безпілотника були виявлені на румунській території після того, як удар РФ дронами вранці 13 вересня пошкодив інфраструктуру порту в Ізмаїльському районі на півдні України.

Раніше цього місяця Румунія повідомляла про два випадки, коли фрагменти безпілотників, схожих на ті, що використовує РФ, були знайдені на румунській території. Влада Румунії після цього вирішила посилити безпеку прикордонних з Україною територій.

Зеленський у Канаді обговорив із Трюдо оборонні потреби України

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо – про це він повідомив 22 вересня.

«Серед основних питань – оборонні потреби України, продовження фінансової та гуманітарної підтримки нашої держави, економічна та інвестиційна співпраця», – заявив він.

Голова канадського уряду Джастін Трюдо раніше привітав Зеленського в парламенті Канади, де наразі триває урочисте засіданя.

«Тут, як і у вашій Верховній Раді, ми віддані захисту та промоції демократії. Ми продовжимо робити це разом із вами, коли ви захищаєте своє – надаючи гуманітарну, військову та фінансову допомогу», – прокоментував він.

Президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Канади 22 вересня. Раніше ця поїздка не анонсувалася. Як повідомив офіс прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, канадський лідер планує «підтвердити постійну військову, економічну, гуманітарну підтримку Канади та підтримку розвитку України».

У Кременчуці неподалік місця влучання ракети розгорнули наметове містечко – мер

У Кременчуці неподалік від місця влучання крилатої ракети російської армії розгорнули наметове містечко, повідомив міський голова Віталій Малецький.

«Неподалік місця подій розгорнули намети забезпечення працівників екстрених служб та працівників, залучених до ліквідації наслідків. Забезпечили питну воду, харчування, засоби індивідуального захисту, чергування медпрацівника», – написав він.

Ввечері 22 вересня армія РФ вдарила крилатими ракетами по Кременчуку. Наразі відомо про 15 поранених людей та про одного загиблого, заявив голова Полтавської області Дмитро Лунін.

Вночі проти 20 вересня російські військові неодноразово атакували Полтавщину. Голова області повідомив про влучання у нафтопереробний завод у Кременчуці.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Випробування зерном. Чи пройдуть його Україна і Польща, зберігши партнерство?

Що ближче до парламентських виборів у Польщі, то більший градус напруги виникає між Україною та Польщею, кажуть польські політологи. За останні півтора року російської агресії, додають, президенти Дуда і Зеленський вибудували такі тісні дружні та партнерські стосунки, що, здавалося, ніщо їх не зіпсує. Втім, нині взаємини двох країн – у «зоні турбулентності». Питання зерна, зброї для України, заяви президентів – це лише частина питань, які цього тижня «наелектризували» українсько-польські відносини. Чому виникло таке напруження між країнами, чи справа тільки в зерні і як можна згладити гострі кути у відносинах? Про це Радіо Свобода розпитало польських політологів.

Тим часом президент Польщі Анджей Дуда заявив, що готовий як «друзі» говорити з президентом України Володимиром Зеленським, щоб вирішити «складні ситуації» між їхніми країнами.

Залужний поспілкувався з Міллі: говорили про наступ ЗСУ та посилення оборони

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.

«Розповів про обстановку на фронті, перебіг наших оборонних та наступальних операцій. Противник намагається контратакувати на різних напрямках, однак наші воїни тримають позиції міцно», - розповів Залужний у телеграмі за підсумками розмови.

Головнокомандувач ЗСУ та Міллі «окремо зупинилися на потребах українських військових».

Удар по Кременчуку: відомо про одного загиблого і 15 поранених – Лунін

Наразі відомо про 15 поранених людей внаслідок ракетного удару по Кременчуку, заявив голова Полтавської області Дмитро Лунін 22 вересня.

«Станом на зараз відомо про 15 людей, які отримали поранення, з них – одна дитина. Ще одна людина загинула», – заявив він.

Лунін повідомив про російські ракетні удари по місту раніше. За його даними, було влучання в об’єкт цивільної інфраструктури.

Вночі проти 20 вересня російські військові неодноразово атакували Полтавщину. Голова області повідомив про влучання у нафтопереробний завод у Кременчуці.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Генштаб: у Токмаку російські військові забирають харчі в місцевих через затримки забезпечення

Російські військові протягом доби завдали п’ять ракетних та 40 авіаційних ударів, здійснив 19 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 22 вересня.

Штаб зафіксував 25 бойових зіткнень протягом доби і називає «складною» обстановку на сході та півдні України.

За зведенням, Сили оборони відбили атаки російських загарбників:

• на Бахмутському напрямку біля Міньківки, Оріхово-Василівки та Григорівки; російська армія намагалася «відновити втрачене положення в районі Андріївки», але безуспішно
• на Авдіївському напрямку біля Сєверного
• на Мар’їнському напрямку: 11 атак російських військ біля Мар’їнки та Красногорівки
• на Запорізькому напрямку – поблизу Роботиного

Крім того, Сили оборони продовжують вести наступальні дії на Мелітопольському та Бахмутському напрямках, «завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту».

Командування також повідомляє про утиски російськими військовими жителів окупованого Токмака на Запоріжжі:

«У місті Токмак Запорізької області місцеве населення продовжує потерпати від дій військовослужбовців російських окупаційних військ, які через затримку грошового забезпечення та браку продуктів харчування займаються масовими крадіжками. Зокрема, окупанти примушують цивільних людей віддавати їм своїх домашніх тварин, продукти харчування та консервацію».

Генштаб звітує про удар по штабу командування Чорноморського флоту Росії в окупованому Севастополі, а також загалом 16 ударів по місцях зосередження російського особового складу, озброєння та військової техніки.

Крім того, за зведенням, ракетні війська завдали ударів по двох російських зенітно-ракетних комплексах та чотирьох артилерійських засобах.

«Полонений читав Шевченків «Заповіт»: офіцер ЗСУ про оборону та звільнення Кліщіївки

Від околиць села Кліщіївка до околиць тимчасово окупованого російськими військами Бахмута – близько 2 км. Офіційно про звільнення села стало відомо 17 вересня. Оборона Кліщіївки тривала з кінця листопада 2022 року до кінця січня 2023-го. А на початку травня 2023 року українські війська розпочали штурмові дії під Бахмутом, у тому числі й у напрямку Кліщіївки.

Саме село фактично ущент зруйноване, проте його звільнення створило загрозу для логістики російських військ у Бахмуті: бої точаться біля залізниці, що сполучає окуповану з 2014 року Горлівку з Бахмутом; українські війська встановили вогневий контроль над трасою, що сполучає Горлівку з Бахмутом.

Село звільнили військові 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, 5-ї окремої штурмової бригади, Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».

У підсумку деокупації Кліщіївки та сусідньої Андріївки українські військові розбили три бригади агресора.

У британській розвідці та американському Інституті вивчення війни звільнення Кліщіївки назвали «тактичним успіхом» та «серйозною деградацією російських підрозділів».

З чим стикнулися оборонці Кліщіївки минулого року, як змінився характер бойових дій від початку штурмів українських військ цього літа і про те, як полонений Шевченків «Заповіт» читав – у монолозі для Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Павла, офіцера ЗСУ.