Президентка Молдови у Києві вшанувала пам’ять загиблих під час Революції гідності
До України з візитом прибула президентка Молдови Мая Санду. Вона разом з Володимиром та Оленою Зеленськими вшанувала пам’ять загиблих під час Революції Гідності.
«Сьогодні виповнюється 10 років від початку Євромайдану – визначального моменту для європейського шляху України. Разом з Володимиром та Оленою Зеленськими я вшанувала усіх тих, хто відстоював свободу, і тих, хто пожертвував своїм життям», – написала вона в соцмережі Х.
Санду також повідомила, що у Києві заплановане обговорення наступних кроків щодо вступу Молдови та України до ЄС, посилення регіональної безпеки, а також подальша підтримка ЄС реформ та розвитку.
21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь початку цього дня Революції гідності 2013 року і початку 22 листопада Помаранчевої революції 2004 року.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 107 її учасників загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Мовний омбудсмен: від початку року було 86 звернень про порушення мовного законодавства у вишах
Станом на 20 листопада цього року до Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови надійшло 86 звернень щодо порушення у вищих навчальних закладах закону України «Про функціонування української мови як державної». 26 таких звернень надійшло зі шкіл. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
«У нас було немало нарікань на порушення мовного закону в університетському середовищі. Скажімо, тільки цього року ми отримали 86 звернень. Частина з них стосується університетів півдня, сходу, центру і заходу України, де студенти висловлюють своє небажання спілкуватися мовою недержавною», – каже Кремінь.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, 16 липня 2019-го він набрав чинності. Імплементація окремих статей закону розтягнута в часі (відбувається кожні пів року).
16 липня 2022 року вступили у силу нові норми мовного закону, які регламентують використання державної мови в мережі інтернету і мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Також передбачається штраф для посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний закон.
Київ не підтримує «мир за будь-яку ціну» – Зеленський
Президент Україну Володимир Зеленський заявив, що Київ не підтримує «мир за будь-яку ціну». Про це він розповів в інтерв’ю The Sun.
«Ми не віримо ні Путіну, ні Росії, ми не віримо, що вони хочуть закінчити війну. Вони хочуть нас вбити. А ми хочемо справедливості. Тому ми не говоримо про мир за будь-яку ціну. Ми говоримо про справедливий мир. Чи важко на полі бою? Так. Але дружити чи сідати за дипломатичний стіл зараз з Росією? Ні», – сказав президент.
На початку листопада американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього – повідомив, що представники США і Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни.
За повідомленням, деякі «делікатні» обговорення відбулися у жовтні на зустрічі Контактної групи з оборони України, до якої входять понад 50 країн. За словами співрозмовників телеканалу, в розмовах торкалися того, від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися, щоб досягти угоди. Водночас у Державному департаменті США заявили, що не знають про розмови з Україною щодо «мирних переговорів» із Росією.
Володимир Зеленський наголосив, що Україна не буде вести переговори з Москвою, доки Росія повністю не піде з українських територій.
США запровадили санкції проти двох військових РФ за вбивства у Бучі
США запровадили санкції проти двох російських військових, яких звинувачують у вбивствах цивільних жителів у Бучі й Андріївці на Київщині.
Держдепартамент вніс до санкційного списку полковника російської армії Азатбека Омурбекова, також відомого як «м’ясник із Бучі», і військовослужбовця Данила Фролкіна, йдеться у заяві держсекретаря США Ентоні Блінкена.
Омурбекову, Фролкіну і їхнім найближчим родичам заборонений в’їзд до Сполучених Штатів Америки.
«Повідомлення про причетність Омурбекова і Фролкіна до грубих порушень прав людини, задокументовані неурядовими організаціями й незалежними розслідуваннями, є серйозними і заслуговують на довіру. Вносячи Омурбекова і Фролкіна до списку, Сполучені Штати підтверджують свою відданість дотриманню прав людини, визнаючи несправедливість, якої зазнали жертви і ті, хто вижив, і сприяють притягненню до відповідальності винних у порушеннях прав людини», – йдеться в повідомленні Держдепартаменту.
Данило Фролкін у серпні 2022 року зізнався журналістам у мародерствах і вбивстві цивільного жителя у селі Андріївка, а також назвав імена командирів, які віддавали накази про розстріл беззбройних українців. Повідомлялося, що він служив у 64-ій окремій мотострілецькій бригаді, командиром якої ЗМІ називали тоді ще підполковника Азатбека Омурбекова.
Пізніше кілька товаришів по службі Фролкіна заявили в розмові з журналістами, що Омурбеков віддавав накази про вбивства цивільного населення в Київській області.
Військові 64-ої мотострілецької бригади прибули до Бучі Київської області в середині березня. Протягом наступних 18 днів в одному районі Бучі, який бригада взяла під свій контроль, було вбито 12 людей, у тому числі усі жителі шести будинків, де солдати розбили табір.
Жителі українського села Андріївка звинуватили російських військових у пограбуваннях, мародерстві й убивствах цивільних.
18 квітня 2022 року президент РФ Володимир Путін надав бригаді почесне звання «гвардійська» «за масовий героїзм і відвагу, стійкість і мужність, виявлені особовим складом».
Російські війська займали місто Бучу понад місяць. Після їхнього стрімкого відступу наприкінці березня місцева влада і журналісти виявили тіла 458 цивільних жителів, 419 із них були застрелені або померли від тортур.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.ю
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія все ще «дуже хоче» усунути його від влади. Про це він розповів в інтерв’ю The Sun.
Він назвав кодову назву їхньої останньої місії з його усунення, а її дедлайн – кінець року.
«Операція називається «Майдан 3», вона має на меті змінити президента. Можливо, не шляхом вбивства. Я маю на увазі, що він змінюється. Вони будуть використовувати будь-які інструменти, які у них є. Ось така ідея, до кінця року», – розповів він.
За словами Зеленського, українські спецслужби попередили щонайменше «п’ять чи шість» змов щодо його вбивства.
Президент відмовився відповідати на запитання, чи здійснювала Україна вбивства у відповідь.
«Це війна, і Україна має всі права захищати свою землю», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання, чи скористається Україна шансом вбити Путіна, якщо буде така можливість.
У травні цього року після атаки безпілотників на Кремль колишній президент Росії, секретар російської Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що Москва має вдатися до «фізичного усунення Зеленського».
У березні 2022 року британська газета The Times повідомляла, що за тиждень Володимир Зеленський пережив щонайменше три спроби замаху. За даними видання, із завданням убити президента України до країни прибули два угруповання – найманці «ПВК Вагнера» та чеченські спецпризначенці, але їхнім планам нібито завадили співробітники ФСБ, які виступають проти війни. У січні 2023-го повідомлялося, що з початку російського вторгнення в Україну Зеленський пережив уже понад 12 спроб замаху, частині з яких допомогла запобігти ЦРУ.
Цивільний житель загинув внаслідок обстрілу РФ Козачої Лопані на Харківщині – ОВА
Цивільний житель загинув у Козачій Лопані на Харківщині внаслідок російського обстрілу близько 6:00 21 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні вранці внаслідок обстрілу смт Козача Лопань було пошкоджено приватний житловий будинок, сталася пожежа. Після ліквідації пожежі рятувальники виявили тіло загиблого 29-річного цивільного чоловіка», – написа він у телеграмі.
За словами Синєгубова, протягом доби російські війська з артилерії, мінометів й іншого озброєння обстріляли щонайменше 16 населених пунктів області.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 319 820 своїх військових, зокрема 610 – за останню добу – такі дані Генеральний штаб Збройних сил України наводить станом на ранок 21 листопада.
Серед інших втрат РФ у Генштабі відзначили такі:
- танки – 5439
- бойові броньовані машини – 10174 (шість – за останню добу)
- артилерійські системи – 7752 (+4)
- РСЗВ – 899
- засоби ППО – 588
- літаки – 323
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5771 (+7)
- крилаті ракети – 1564 (+1)
- кораблі /катери – 22
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 10134 (+7)
- спеціальна техніка – 1098 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
«10 років тому українці провели свій перший контрнаступ» – Зеленський у День Гідності та Свободи
Президент України Володимир Зеленський у День Гідності та Свободи заявив, що 10 років тому українці провели свій перший контрнаступ «проти беззаконня і спроби позбавити нас європейського майбутнього».
«10 років тому ми розпочали нову сторінку боротьби. 10 років тому українці провели свій перший контрнаступ. Проти беззаконня, спроби позбавити нас європейського майбутнього. Проти нашої неволі. 10 років тому люди об’єдналися не лише проти чогось, а й передусім за себе. І тоді фактично відбулася перша перемога в сьогоднішній війні. Перемога небайдужості. Перемога хоробрості. Перемога Революції Гідності», – сказав він у своєму відеозверненні.
Президент зазначив, що сьогодні твориться новий виток української історії.
«І сьогодні саме від нашого покоління залежить, який напрямок вона отримає. Що напишуть про нас у підручниках історії. Що скажуть про нас нащадки. «Вони боролись, але не змогли» чи «Вони бились і перемогли», – розповів він.
Зеленський у своєму зверненні також нагадав про небезпеку пошуку «компромісів з терористами».
«Коли ворогу вдається підірвати міжнародну підтримку й солідарність. Коли цивілізований світ починає шукати компроміси з терористами та йти на поступки тиранам. Тоді неодмінно програємо ми всі. Україна. Європа. Світ. Програємо, наївно думаючи, що з ними може бути нічия. Нічия неможлива. Маємо бути сильними. Бо тільки в сильних вірять, тільки сильні творять майбутнє. Тільки сильні можуть бути єдиними. Єдиними, аби стати вільними. Вільними, аби бути гідними. Заради нових часів», – наголосив він.
21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь початку цього дня Революції гідності 2013 року і початку 22 листопада Помаранчевої революції 2004 року.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 107 її учасників загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Одна людина загинула, шестеро поранені через удар РФ по лікарні й шахті на Донеччині – МВС
Російські війська в ніч на 21 листопада завдали чотири ракетні удари по Донеччині, влучивши в лікарню і шахту, внаслідок чого одна людина загинула, шестеро – були поранені, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Перші дві ракети близько 23:30 влучили по території лікарні міста Селидове. Пошкоджені дві будівлі медзакладу, шість цивільних людей отримали поранення. Під завалами можуть бути потерпілі, тож пошукові роботи тривають», – написав він у телеграмі.
«Через кілька хвилин після цього окупанти завдали ще два ракетні удари по шахті. Один працівник підприємства загинув. Пошкоджено чотири будівлі, 19 транспортних засобів, лінію електропередач. 39 гірників опинились заблокованими під землею. Станом на зараз усіх шахтарів піднято на поверхню», – додав він.
Раніше командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що в ніч на 21 листопада російські війська атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed, чотирма керованими ракетами С-300 й однією крилатою ракетою наземного базування «Іскандер-К». За повідомленням, ракети С-300 загарбники запустили на Донецькому напрямку.
«У результаті бойової роботи силами і засобами Повітряних сил знищено дев’ять ворожих безпілотників Shahed-131/136 й одну крилату ракету «Іскандер-К», – повідомили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: Росія знову вивела кораблі на чергування в Чорному морі
У Чорному морі станом на ранок 21 листопада на бойовому чергуванні перебувають два російські кораблі, повідомили Військово-морські сили ЗСУ. Носіїв крилатих ракет «Калібр» серед них немає, свідчать дані ВМС.
«В Азовському морі ворожі кораблі відсутні; у Середземному морі – два ворожі кораблі, серед яких один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до восьми ракет», – йдеться в повідомленні.
Напередодні у ВМС повідомляли про відсутність російських кораблів у Чорному й Азовському морях. Із чим це було пов’язано у ВМС не уточнили. При цьому раніше українські військові пояснювали, що в осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування.
Минулого тижня речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
ЗСУ на лівому березі: втрати сил РФ. Чому приїхали Пісторіус і Остін? Річниця Майдану
- «Немає зброї, яка могла б стати чарівною паличкою» – це цитата глави Пентагону Ллойда Остіна, який прибув до Києва з неанонсованим візитом. Він оголосив про ще один пакет військової допомоги та сказав: США очікують, що «Україна продовжуватиме витісняти сили РФ зі своєї території і взимку. Про що свідчить цей візит? Чи вистачить американської зброї для зимового наступу ЗСУ?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- ЗСУ контролюють десять квадратних кілометрів території на лівобережжі, кажуть аналітики fмериканського Інституту вивчення війни. Днями президент України Володимир Зеленський вперше заявив про присутність ЗСУ на окупованому Лівобережжі Дніпра. А про великі втрати російських військ на лівому березі кажуть у розвідці Естонії. Що відомо про просування українських сил на цій ділянці? Яка ситуація на Херсонщині загалом?
- Під Львівською політехнікою напередодні мітингували захисники Ірини Фаріон. Однопартійці та колеги по кафедрі виступили проти її звільнення. Дискусія про мову у суспільстві триває. Чи визначає мова національність? Яка мова в Україні потребує захисту? Та чи захищені в країні нацменшини? Запитаємо у мовного омбудсмена.
- «Перевізники будуть позиватися до суду через блокування вантажівок на польсько-українському кордоні», – повідомив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників. «Передкризовою» назвав ситуацію торговий представник України Тарас Качка, адже страйк може вплинути на важливі поставки енергоресурсів для України. Чи вдасться знайти компроміс з протестувальниками? Яких збитків заблокований кордон завдав українським перевізникам?
У Повітряних силах уточнили, звідки і чим РФ атакувала Україну вночі
У ніч на 21 листопада російські війська атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed, чотирма керованими ракетами С-300 й однією крилатою ракетою наземного базування «Іскандер-К», повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.
За повідомленням, безпілотники російські сили запустили з південно-східного напрямку (Приморсько-Ахтарськ – РФ), керовані ракети С-300 – на Донецькому напрямку, а «Іскандер-К» – з району Джанкою в окупованому Криму.
«У результаті бойової роботи силами і засобами Повітряних сил знищено дев’ять ворожих безпілотників Shahed-131/136 й одну крилату ракету «Іскандер-К». Задіяно підрозділи мобільних вогневих груп, винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи», – йдеться в повідомленні.
Раніше в Генштабі ЗСУ заявляли, що війська РФ запустили по Україні 11 дронів (10 з яких, за даними ГШ, збили), чотири ракети С-300 і один «Іскандер-К».
У ніч на 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські військові розпочали чергову атаку з використання іранських безпілотників типу «Шахед». Тривогу оголошували в Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській, Житомирській областях.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міністр оборони Німеччини прибув до Києва через день після візиту голови Пентагону
До Києва з неоголошеним раніше візитом прибув міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус, повідомило агентство Reuters 21 листопада з посиланням на речника міністерства. Прессекретар не повідомив подробиць.
Водночас агенція AFP повідомила, що Пісторіус прибув до Києва поїздом і має провести переговори зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим, а також президентом Володимиром Зеленським і підтвердити підтримку Берліном України в її боротьбі проти російських військ.
Міністерство оборони Німеччини у соцмережі X зауважило, що Пісторіус прибув в Україну, «щоб особисто побачити поточну ситуацію й переконатися в ефективності німецької підтримки». Міністерство також оприлюдинило фото, як на початку візиту Пісторіус поклав квіти до меморіалу в пам’ять про Героїв Майдану в Києві.
Це другий візит Пісторіуса до Києва після того, як він став міністром оборони на початку цього року.
Візит відбувається через день після неоголошеної поїздки до України міністра оборони США Ллойда Остіна. 20 листопада Сполучені Штати повідомили про те, що надають Україні ще один пакет військової допомоги обсягом 100 мільйонів доларів.
У жовтні цього року міністр оборони України Рустем Умєров за підсумками зустрічі в Брюсселі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, повідомив про плани двох держав розширити оборонно-промислову співпрацю.
Ірина Гайдамака з Куп'янська майже півтора року живе в німецькому Штутгарті. Сюди жінка приїхала для лікування онкологічного захворювання, яке довелося припинити через воєнні дії удома. З початком повномасштабної війни Росії проти України більше мільйона українців знайшли притулок у Німеччині. Серед них – онкохворі, які потребують відповідного догляду та вартісного лікування.
Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода поспілкувався із українськими біженцями про те, як відбувається лікування онкозахворювань у Німеччині, які витрати покриває німецьке медичне страхування, що дають українцям з тимчасовим захистом та чим відрізняється німецька медична система від української.
Точно невідомо, скільки серед біженців із України є онкохворими. Однак на початку року німецькі онкологи завдяки даним Центрального реєстру іноземців AZR та Інституту Роберта Коха оцінили, що понад 3800 онкохворих українців потребує подальшого лікування у Німеччині.
Генштаб про нічний удар РФ: сили ППО збили 10 «Шахедів» і крилату ракету
У ніч на 21 листопада російські війська завдали чергового удару по Україні, застосувавши чотири зенітні керовані ракети С-300, крилату ракету «Іскандер-К» й 11 ударних дронів типу Shahed-136/131, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
«Силами й засобами протиповітряної оборони знищено крилату ракету «Іскандер-К» і 10 ударних БпЛА. Руйнувань і пошкоджень зазнали Центральна міська лікарня в місті Селидово Донецької області, будівля шахти «Котляревська» й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в ранковому зведенні.
У командуванні також повідомили, що протягом минулої доби на фронті відбулося 70 бойових зіткнень.
«Ворог завдав п’ять ракетних, 10 авіаційних ударів, здійснив 20 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали приватні житлові будинки й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Куп’янському напрямку загарбники вели штурмові дії в районах Синьківки і східніше від Петропавлівки Харківської області, де українські військові відбили 10 атак.
«На Лиманському напрямку окупанти наступальних (штурмових) дій не вели. На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 20 атак противника в районах Кліщіївки, Андріївки і східніше від Південного Донецької області. Також Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше від Бахмута Донецької області», – заявили у командуванні.
За повідомленням, на Авдіївському напрямку загарбники не полишають спроб оточити Авдіївку. «Наші воїни стійко тримають оборону і завдають ворогу значних втрат. Безуспішними були наступальні дії противника східніше від Новобахмутівки, Степового, Авдіївки і Первомайського Донецької області, де Силами оборони відбито 10 атак», – зауважили в Генштабі.
Крім того, за повідомленням, українські військові минулої доби відбили атаки сил РФ на Мар’їнському, Шахтарському, Запорізькому напрямках.
У ніч на 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські військові розпочали чергову атаку з використання іранських безпілотників типу «Шахед». Тривогу оголошували в Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській, Житомирській областях.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ISW: тактика РФ зі створення кризи на кордоні з Фінляндією спрямована на дестабілізацію НАТО
Росія, схоже, використовує свою відому тактику гібридної війни, щоб штучно створити мігрантську кризу на фінському кордоні, і ця тактика спрямована на дестабілізацію НАТО, заявили в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Очевидна тактика гібридної війни РФ на російсько-фінському кордоні схожа на створення Росією й Білоруссю кризи на польському кордоні в 2021 році і, ймовірно, так само спрямована на дестабілізацію НАТО. Раніше ISW заявляв, що Кремль уможливив або, можливо, безпосередньо контролював штучне створення Білоруссю мігрантської кризи на кордоні з Польщею у 2021 році, коли білоруські силовики допомогли тисячам мігрантів перетнути білоруський кордон із Польщею. Кремль використав штучно створену кризу 2021 року, щоб неправдиво звинуватити НАТО в агресії проти Білорусі», – йдеться в повідомленні.
В ISW зауважили, що Кремль, можливо, намагається створити умови в інформаційному просторі для дестабілізації країн НАТО біля російських кордонів і відволікати від війни в Україні.
Аналітики також наголошують, що однією з цілей президента РФ Володимира Путіна під час повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році був розвал НАТО – «ціль, яку він продовжує переслідувати».
Влада Фінляндії закрила чотири прикордонні контрольно-пропускні пункти на кордоні з Росією 18 листопада після того, як фінські прикордонники повідомили, що близько 300 шукачів притулку, в основному з Іраку, Ємену, Сомалі й Сирії, прибули до фінського кордону з Росії від вересня 2023 року.
Гельсінкі стверджує, що російські прикордонники сприяють створенню кризової ситуації, пропускаючи людей до кордону без необхідних документів.
Продовжують працювати чотири КПП.
У Кремлі, коментуючи закриття Фінляндією кількох пунктів пропуску, заявили про «русофобську позицію» і відкинули звинувачення фінської сторони щодо дій російських прикордонників.
За повідомленням ЗМІ, влада Фінляндії найближчим часом може ухвалити рішення повністю закрити прикордонні переходи на кордоні з Росією у зв’язку з напливом прохачів притулку з третіх країн.
У 2022 році Фінляндія і Швеція відмовилися від нейтралітету і вирішили вступити до НАТО з міркувань безпеки після повномасштабного нападу Росії на Україну. Гельсінкі заявляло, що вважає Росію джерелом воєнної загрози.
Анна Гвоздяр у вересні цього року стала заступницею міністра стратегічних галузей промисловості. До цього три роки вона очолювала Фонд Сергія Притули, а волонтерством активно займається із 2014 року, коли Росія анексувала Крим і спровокувала бойові дії на Донбасі. У міністерстві Гвоздяр відповідає за дрони, техніку для евакуації поранених та техніку для розмінування.
- Які можливості по розвитку цих напрямків має український військово-промисловий комплекс?
- Що може запропонувати фронту найближчим часом?
- Та чи здатна оборонка України на технологічне диво, про необхідність якого казав головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний? Про це та інше заступниця Мінстратегпрому розповіла в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода.
Сирський: біля Бахмута тривають «важкі бої», на Лиманському напрямку РФ стягує резерви
Поблизу Бахмута на Донеччині тривають «важкі бої», повідомив командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський.
«Окупанти продовжують атакувальні дії. Противник намагається вибити українських захисників із позицій у районі Кліщіївки. Сили оборони тримають оборону і наносять великі втрати російським військам, як в техніці, так і в живій силі», – написав Сирський у телеграмі в ніч на 21 листопада.
За його словами, для штурмів українських позицій на усіх напрямках загарбники продовжують використовувати підрозділи «Шторм z», «Шторм v», сформовані з ув’язнених і військових штрафників.
«На Куп’янському напрямку противник продовжує наступальні дії. Намагається вийти до населеного пункту Синьківка, Харківської області, щоб продовжити наступ на місто Куп’янськ. Наші захисники відбивають всі спроби на даному напрямку. На Лиманському напрямку ворог стягує резерви і проводить перегрупування, щоб підготуватися до продовження атакувальних дій», – додав Сирський.
Напередодні начальник служби зв’язків із громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в ефірі телемарафону повідомив, що сили РФ на Бахмутському напрямку намагаються повернути втрачені позиції. За його словами, «ситуація динамічна, але контрольована».
Міністерство оборони Великої Британії 18 листопада заявило, що жодна зі сторін не досягла суттєвого прогресу на Куп’янському й Авдіївському напрямках, а також на східному (лівому) березі Херсонської області, де тривають найбільш інтенсивні бої. У Міністерстві оборони Великої Британії додали, що з настанням холодної зими на сході України майже немає перспектив серйозних змін на лінії фронту. Українські військові заявляли, що очікують, нової хвилі штурму Авдіївки з боку військ РФ.
Водночас американський Інститут вивчення війни повідомив, що українські сили контратакували поблизу Авдіївки на Донеччині і здійснили «підтверджене просування» 19 листопада.
Ввечері 20 листопада Генштаб ЗСУ повідомив, що протягом доби на фронті відбулося 54 бойових зіткнення.
Україну атакують «шахеди», тривога оголошена переважно на заході
У ніч із 20 на 21 листопада російські військові розпочали чергову атаку з використання іранських безпілотників типу «Шахед», повідомляють Повітряні сили України.
Станом на 0:55 21 листопада тривога триває в Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській, Житомирській областях.
«Група «Шахедів» у напрямку Старокостянтинова! Група «Шахедів» поблизу Шепетівки на Хмельниччині та Коростеня на Житомирщині! Залишайтеся в укриттях!» – закликали в Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
РФ: 23-річний москвич вчинив суїцид через виклик до військкомату
23-річний житель Москви вчинив суїцид у стрілецькому клубі на Марксистській вулиці неподалік центру міста, повідомляють видання «База» і телеканал 360. За даними «Бази», приводом для самогубства став повістка до військкомату.
За твердженням видання, перед смертю цей чоловік написав своїм друзям про отримання повістки і своє небажання йти до армії. До військкомату він, як стверджується, мав прибути з речами вранці 21 листопада.
Канал 360 стверджує, що друзі загиблого попереджали стрілецький клуб, де сталося самогубство, що чоловік планує вкоротити собі віку. Співробітники подумали, що їх розігрують.
У Росії з жовтня до 31 грудня відбувається осінній військовий призов. Армія планує призвати 130 тисяч людей.
З початком мобілізації на війну проти України російська влада посилила відповідальність, зокрема, за ухилення від служби в армії, невиконання наказу військовослужбовцями, залишення частини, дезертирство, втрату військового майна. Більшість статей передбачають тривале позбавлення волі.