Справа про кошти Держспецзв’язку: організатору схеми призначили заставу в 50 мільйонів гривень
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав запобіжний захід фігуранту справи про заволодіння коштами Державної служби спеціального зв’язку, якого слідство вважає організатором. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура 22 листопада.
«Суд частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував до указаного підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 50 мільйонів гривень застави та покладенням процесуальних обов’язків у разі її внесення», – йдеться в повідомленні.
САП не називає імені фігуранта. Організація «Центр протидії корупції» повідомила, що йдеться про підприємця на ім’я Роман Коваль. Слідство припускає, що впродовж 2020-2022 років Коваль у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробив схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.
Читайте також: Держспецв’язку про підозру керівництву від НАБУ: готові надавати всю необхідну інформацію
Його публічних коментарів щодо обвинувачень наразі немає.
20 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро заявили, що керівнику Держслужби спецзв’язку та захисту інформації, його заступнику та іншим посадовцям повідомили про підозру в заволодінні 62 мільйонами гривень. За даними правоохоронців, посадовці діяли, зловживаючи службовим становищем та у складі організованої групи.
Того ж дня уряд звільнив Юрія Щиголя з посади голови Держспецзв’язку. Виконувати обов’язки голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України буде Дмитро Маковський.
У Харкові перейменували залізничну станцію і низку вулиць, назви яких були пов’язані з РФ
Залізнична станція «Харків-Балашовський» тепер називатиметься «Харків-Слобідський», вирішила у середу на позачерговій сесії Харківська міська рада.
«Відтепер станція носитиме назву «Харків-Слобідський», – повідомила пресслужба Харківської міськради.
Іншим рішенням харківські депутати перейменували 26 вулиць, назви яких були пов’язані з Росією та її союзниками. Зокрема проспекту Героїв Сталінграда повернули стару назву – проспект Байрона, вул. Мінську назвали на честь загиблого під час бойових дій адвоката Дмитра Антоненка, а вул. Адигейську – на честь військового медика Євгена Храпка. Крім того, пров. Росинського став пров. Пилипа Орлика, вул. Забайкальська – вул. Леонтовича, а однойменний провулок – пров. Щедрика.
Найбільша кількість перейменувань – в Основ’янському районі Харкова.
Крім того, з карти міста прибрали майдан Олександра Невського, оскільки там немає забудови, яка потребує адресації, повідомили у міськраді.
Перейменування провели на виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Росія «не планує зупинятися сама»: Умєров на зустрічі «Рамштайн»
Міністр оборони Рустем Умєров виступив із вступним словом на засіданні Контактної групи з оборони України, яка почалася 22 листопада в онлайн-форматі.
Як цитує Міністерство оборони, Умєров розповів, що Сили оборони витіснили російські військові кораблі з Чорного моря та поступово відновлюють свободу мореплавства без власного потужного флоту.
«Росія точно не планує зупинятися сама. Єдина мова, яку може зрозуміти Москва – це сила. І ми добре вивчили цю мову», – сказав Умєров.
Читайте також: «Ніхто не хоче жити у світі, де хулігани, як Путін, можуть безкарно вторгатися до свого сусіда» – Остін на «Рамштайні»
Він також навів дані Генерального штабу, за якими Росія втратила майже 36 тисяч військових за останні шість тижнів, з часу останнього «Рамштайну». Також ЗСУ знищили понад 500 ворожих танків, майже тисячу одиниць бронетехніки та сім літаків.
Росія не наводить офіційних даних про свої втрати під час війни в Україні.
Умєров заявив, що подальший розвиток коаліцій спроможностей – зокрема щодо артилерії, бронетехніки, авіації, ВМС, інформаційних технологій і розмінування – допоможе Україні разом з партнерами «захистити мільйони невинних життів».
У своїй промові міністр також згадав окуповане місто Олешки на лівобережжі Херсонщини, поруч із яким Сили оборони зараз ведуть наступальні дії. Умєров вказав на те, що це місто розташоване за шість годин їзди від його рідної Алушти у окупованому Криму.
Читайте також: Німеччина передає Україні ще 20 БМП Marder і додаткові 155-міліметрові боєприпаси
«Будь ласка, поміркуйте над цим хвилину. Лише шість годин їзди від мого дому – якщо міряти за мірками мирного часу. Як швидко ми можемо дістатися туди? Скільки це коштуватиме? Що нам потрібно, щоб це сталося? Я думаю про це щодня. І я певен, що кожен із вас допомагає Україні подолати цю відстань. Ось уже півтора року ваша підтримка наближає нас до дому», – сказав міністр.
За даними Міноборони, представники понад 50 держав беруть участь у 17-й зустрічі Контактної групи з питань оборони України 22 листопада.
Перед черговою зустріччю «Рамштайну» в Києві перебували міністри оборони США і Німеччини Ллойд Остін і Боріс Пісторіус. Вони оголосили про нові пакети військової підтримки України й обговорили з владою ситуацію на полі бою і поточні потреби українських військових.
Україну вперше обрали до складу Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Мінкультури
Україну у середу вперше обрали до складу Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, це сталося під час 24-ї сесії Генасамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі.
«Це історична для України подія та важливий крок в розвитку та захисті культурної та природної спадщини України. Дякуємо країнам-учасницям Конвенції за висловлене солідарне рішення на підтримку України. Зараз важливіше, ніж будь-коли об’єднатися для захисту нашої культурної спадщини», – заявив т.в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв.
Обрання України до Комітету всесвітньої спадщини, кажуть у відомстві, відкриває нові можливості, зокрема, щодо включення об’єктів до Списку всесвітньої спадщини та спадщини під загрозою.
Україна ратифікувала Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у 1988 році. У липні 2022 року Україна представила свою кандидатуру на вибори до складу Комітету Всесвітньої спадщини на період 2023-2027 років.
Німеччина передає Україні ще 20 БМП Marder і додаткові 155-міліметрові боєприпаси
Німецький уряд 22 листопада оновив перелік військової допомоги, яку Берлін надає Україні.
До переліку увійшли:
- 20 бойових машин піхоти MARDER із боєприпасами із запасів німецьких збройних сил та виробництв
- 2 380 155-міліметрових боєприпасів
- 1 інженерна машина WISENT 1
- 2 428 криптофонів
- 2 тягачі HX81 і два напів тягачі
- 9 автомобілів
- 5 гусеничних медичних всюдиходів
- 2 машини швидкої допомоги
Напередодні міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус повідомив, що його країна надасть Україні пакет військової допомоги на 1,3 мільярда євро. До нього увійдуть чотири системи IRIS-T SLM та артилерійські боєприпаси.
Євросоюз виплатив Україні черговий транш макрофінансової допомоги розміром 1,5 млрд євро, підтвердив український прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Прем’єр зазначив, загальна бюджетна підтримка ЄС Україні цього року вже сягнула понад 16,5 млрд євро.
За його словами, Україна також розраховує, що новий механізм багаторічної підтримки – Ukraine Facility – обсягом 50 млрд євро буде схвалений державами-членами ЄС якнайшвидше.
У Мінфіні уточнили, що це був десятий транш макрофінансової допомоги від ЄС на 2023 рік. Очікується, що останній транш Україна отримає до кінця грудня за умови виконання погоджених сторонами умов структурної політики.
«Європейський Союз є одним із ключових донорів фінансової допомоги для України. Від початку повномасштабної війни загальний обсяг бюджетної підтримки сягає 23,7 млрд євро. Макрофінансова допомога спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, що дозволяє підтримувати макроекономічну стабільність в турбулентних умовах воєнного стану», – сказав міністр фінансів України Сергій Марченко.
У Мінфіні нагадали, що фінансування у рамках МФД надається на пільгових умовах – термін погашення кредиту складає 35 років, відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС.
Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Євросоюз виділив новий транш макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,5 мільярда євро.
Попередній транш допомоги від ЄС Україна отримала у жовтні.
Читайте також: Міністр фінансів розповів, якою буде частка міжнародної допомоги в бюджеті на наступний рік
Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
Путін на онлайн-саміті G20 заявив, що РФ ніколи не відмовлялася від мирних переговорів з Україною
Росія ніколи не відмовлялася від мирних переговорів з Україною, заявив президент РФ Володимир Путін на позачерговому онлайн-саміті G20.
«Росія ніколи не відмовлялася від мирних переговорів з Україною… Це Україна, а не Росія, публічно оголосила про вихід з переговорного процесу», – заявив Путін, чий текст виступу поширила пресслужба Кремля.
Путін назвав війну проти України трагедією, і сказав, що «треба думати, як припинити кровопролиття». Крім того, він у своєму виступі заперечив вплив війни на світову економіку, вказавши, що причиною стресу є «непродумана макроекономічна політика деяких держав».
Українська сторона наразі не коментувала ці заяви Путіна.
Президент Володимир Зеленський раніше наголосив, що Україна не буде вести переговори з Москвою, доки Росія повністю не піде з українських територій.
Раніше сьогодні стало відомо, що президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпін не будуть серед учасників онлайн-саміту лідерів «Групи 20», організованого Індією. Кремль виступ Путіна підтверджував.
«Енергоатом»: російські окупанти переводять 5-й блок Запорізької АЕС у холодний зупин
Російські війська та персонал, які контролюють Запорізьку атомну електростанцію, переводять її п’ятий енергоблок в стан холодного зупину – про це повідомила державна компанія «Енергоатом» 22 листопада.
Це сталося після повідомлень про виток реагентів на енергоблоці з першого контуру реактора в другий.
«Фейкове керівництво тимчасово окупованої станції вирішило таки переводити блок із «гарячого» в найбільш безпечний – «холодний» стан», – йдеться в повідомленні.
Як додають у компанії, дії російського персоналу призвели до того, що «вода першого контуру з розчином борної кислоти потрапляє в деаератор машзалу, а звідти знову на всі парогенератори».
Читайте також: «Енергоатом» заявляє про витік реагентів з 5-го енергоблоку Запорізької АЕС
«Загарбники самі доводять ситуацію до небезпечної, а потім намагаються героїчно її виправити. Порушення ліцензії на експлуатацію енергоблоку спричиняє критичні проблеми, адже дії некомпетентного персоналу разом зі свідомим перенавантаженням систем та обладнання призводять до їхньої подальшої деградації», – йдеться в коментарі директора компанії Петра Котіна.
За даними «Енергоатома», російські війська залишають четвертий енергоблок у стані «гарячого зупину» для опалення та забезпечення парою потреб станції. Держпідприємство називає це також прямим порушенням ліцензії, за якими всі блоки Запорізької АЕС мають перебувати у стані «холодного» зупину.
«Енергоатом» заявив про витік реагентів із п’ятого енергоблоку окупованої Запорізької електростанції 16 листопада через переведення його в стан гарячого зупину.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. МАГАТЕ відрядила моніторингову місію на станцію у вересні 2022 року.
Міністр оборони США Ллойд Остін вкотре закликав партнерів підтримувати Україну й надалі, скільки знадобиться. Про це він сказав, відкриваючи 17-те засідання Контактної групи з питань оборони України, що проходить в онлайн-форматі.
«Ніхто з нас не хоче жити у світі, де хулігани на зразок Путіна можуть безкарно вторгатися до свого мирного сусіда. Ми відмовляємося від того, щоб форму глобальної безпеки диктували автократи, які покладаються на репресії (…). Пишаюся тим, що ця Контактна група, яка увійшла в історію, виділила понад 80 мільярдів доларів на безпекову допомогу Україні після того, як Кремль розпочав своє невиправдане вторгнення», – сказав він.
Глава Пентагон нагадав, що Україна повернула 50 відсотків території, втраченої з лютого 2022 року.
«З моменту мого останнього візиту (до Києва – ред.) у квітні 2022 року ми продовжували мужньо боротися проти російської агресії, і Україна повернула 50% території, втраченої з лютого 2022 року. Було зворушливо ще раз побачити на власні очі стійкість українського народу, що твердо стоїть, стикаючись із постійними нападами», – зазначив міністр оборони США, коментуючи свій недавній візит до Києва.
Стратком ЗСУ звітує про «ураження» російських військових із 810-ї бригади морської піхоти
Сили оборони України завдали удару по скупченню російських морських піхотинців – про це заявило Управління стратегічних комунікацій 22 листопада.
За даними командування, військові 810-ї бригади морської піхоти зібралися для святкування «так званого Дня російського артилериста».
Литва передала Україні понад три мільйони одиниць боєприпасів – міністр
Литва передала українській армії понад три мільйони одиниць боєприпасів, а також систем дистанційного підриву і зимове спорядження, повідомило Міністерство оборони Литви.
«Сьогодні в Україну надійшла військова підтримка з Литви: 3 мільйони одиниць боєприпасів 7,62×51 мм, системи дистанційного підриву та зимове спорядження для ЗСУ. Наша прихильність допомоги Україні залишається непохитною», – заявив міністр оборони Арвідас Анусаускас у соцмережі Х.
Міністерство оборони Литви на початку листопада повідомило, що передані ним пускові установки для зенітного ракетного комплексу (ЗРК) NASAMS із необхідним обладнанням вже в Україні.
FPV-дрони стали вагомим чинником у війні Росії проти України. Ці БПЛА – загроза не лише для бійців та техніки на фронті, а й у близькому тилу. Понад те, ситуація ще ускладнюється, оскільки обидві сторони постійно працюють над удосконаленням цієї технології, аби безпілотники могли літати ще довше і ще далі. Наскільки може розвинутись технологія FPV, хто має перевагу у кількості і яку роль ці дрони відігратимуть у війні далі – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили зі спеціалістом у сфері БПЛА Центру військово-морського аналізу (США) Семюелом Бендеттом.
У Службі безпеки України заявляють, що 15 років тюрми заочно отримали ще 52 депутати РФ, які «допомогли» російському президенту Володимиру Путіну розпочати повномасштабну війну в Україні.
Як повідомляє пресслужба відомства, на основі зібраних доказів суд визнав російських депутатів винними за ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність та недоторканність України) і призначив їм 15 років позбавлення волі заочно.
У СБУ додають, що стосовно ще 23 російських депутатів обвинувальні акти скеровано до суду.
Українська спецслужба нагадує, що 15 лютого 2022 року ці посадовці підтримали постанову про звернення до Путіна з проханням визнати «незалежність» тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей, а уже 22 лютого вони проголосували за ратифікацію «договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу» між Кремлем і угрупованнями «ДНР», «ЛНР».
У подальшому вище військово-політичне керівництво РФ використало це рішення як формальну підставу для початку повномасштабного вторгнення в Україну, додають у СБУ.
Перелік прізвищ засуджених депутатів Держдуми РФ оприлюднений на сайті СБУ.
У липні Служба безпеки повідомила, що ще 18 депутатів Держдуми РФ, які сприяли розв’язанню повномасштабної війни проти України заочно засуджені до 15 років позбавлення волі.
21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін визнав незалежність окупованих частин Донбасу, де діють угруповання «ЛНР» і «ДНР». Для України і Заходу це рішення немає законної сили. Під приводом їх захисту 24 лютого Путін розпорядився розпочати повномасштабну війну проти України, яку влада Росії називає «спеціальною військовою операцією».
Що означає відбиття українськими військовими плацдарму на лівобережній Херсонщині? Чи сприяє це деокупації регіону і втраті Росією сухопутного сполучення з Кримом? Як змінюється гуманітарна ситуація на лівобережжі і чи тікає звідти окупаційна влада, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Проти колишнього головного тренера збірної Дагестану з кікбоксингу Ахмада Ахмедова порушили кримінальну справу про держзраду (стаття 275 КК). Його підозрюють в участі у бойових діях на боці Збройних сил України, повідомляють російські медіа.
Ахмад Ахмедов – заслужений тренер Росії. Серед його вихованців, за даними РБК, 16 чемпіонів світу та Європи. У 2017 році він переїхав до України, де тренував збірну країни з кікбоксингу та був призначений президентом федерації професійного кікбоксингу «К-1». Він також є президентом Всеукраїнського конгресу народів Дагестану. Ахмад Ахмедов має громадянство Росії.
У листопаді минулого року Ахмедов в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну записався до добровольчого батальйону «Хорт», згодом воював в Луганській області.
У жовтні 2022 року, коли було створено Дагестанський добровольчий батальйон імені імама Шаміля, Ахмедов став замкомандиром підрозділу.
«Укренерго» заявила про дефіцит електроенергії в енергосистемі – українців просять економити
Компанія «Укренерго» повідомила про дефіцит електроенергії в енергосистемі і прогнозує його збільшення у вечірні години.
В «Укренерго» назвали три основні причини дефіциту:
- збільшення споживання через похолодання
- підвищена аварійність блоків електростанцій
- недостатність обсягів імпорту електроенергії з ЄС
У компанії зауважують, що частину енергоблоків ще відбудовують після влучань російських ракет та дронів, а відновлені не можуть нести таке ж навантаження, як до пошкодження.
«Укренерго» закликає українців ощадливо споживати електроенергію протягом доби – не вмикати одночасно потужні електропристрої, вимикати світло в порожніх приміщеннях та планувати прання у нічні години.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Розвідка Британії: бої на лівобережжі Херсонщини є «дуже проблемними» для керівництва РФ
Бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважатиме їх «дуже проблемними», заявила розвідка Великої Британії.
«Росія відійшла із західного берега річки Дніпро рік тому, майже напевно прагнучи утримати українські сили на захід від річки, зберегти спокій у цьому секторі й вивільнити російські сили в інших місцях», – пояснили у розвідці.
Там додали, що сухопутні бої характеризуються заплутаними зіткненнями піхоти і перестрілкою артилерії в складній лісистій місцевості.
«Україна особливо ефективно застосувала малі ударні безпілотні літальні апарати, тоді як військово-повітряні сили Росії здійснюють значну кількість бойових вильотів на підтримку військ на передовій, здебільшого випускаючи боєприпаси з-за меж досяжності ППО України», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що із посиленням бойових дій на лівобережній Херсонщині російські окупаційні сили намагаються вивозити з регіону цінні речі й свою документацію.
«Ситуація там така збуджена, вона перебуває в такій вибухонебезпечній фазі», – сказав він.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Лівобережна частина області залишається в окупації.
Генеральний штаб ЗСУ минулого тижня поінформував, що Сили оборони провели «серію успішних дій» на лівому березі Дніпра на Херсонському напрямку.
За даними українських військових, йдеться про диверсійні, рейдові й розвідувальні дії, виявлення шляхів постачання боєприпасів військами РФ, розвідку місць розташування особового складу і техніки.
Цього тижня в Генштабі повідомили, що ЗСУ «і надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра».
Розвідка Великої Британії 18 листопада повідомила, що за останній тиждень найбільш інтенсивніші наземні бої розгорнулися на трьох ділянках, зокрема на лівому березі Дніпра в Херсонській області, де українські війська створили плацдарм.
Верховна Рада вкотре закликала міжнародні організації та парламенти держав світу визнати Голодомор 1932–1933 років в Україні геноцидом українського народу.
За постанову №10275 про відповідну заяву Верховної Ради проголосували 310 народних обранців, повідомили народні депутати від фракції «Голос» Ярослав Железняк та від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
У заяві зазначається, що визнання Голодомору 1932–1933 років міжнародними організаціями та парламентами держав світу «стане сигналом тим політичним режимам, які хочуть вдатися до нових актів геноциду, а також вагомим внеском у справу забезпечення мирного і безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь».
Рада також висловлює глибоку вдячність 28 іноземним державам, які вже визнали Голодомор в Україні актом геноциду.
Крім того, український парламент у своїй заяві визнає «широкомасштабну нічим неспровоковану російську збройну агресію проти України продовженням російської геноцидної імперської політики, метою якої є покарання українців за прагнення розбудовувати сучасну успішну демократичну державу, за цивілізаційний вибір – бути частиною Об’єднаної Європи».
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Окупанти вивозять цінні речі й документацію з Херсонщини – голова облради про лівий берег
Із посиленням бойових дій на лівобережній Херсонщині російські окупаційні сили намагаються вивозити з регіону цінні речі й свою документацію, розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко.
«Цінні речі, вивезти намагаються документацію, яку вони там заводили під час окупації. Десь була команда на ротацію, десь була команда на виїзд і колаборантів – тих, хто підтримував окупаційну владу. Тому, знаєте, ситуація там така збуджена, вона знаходиться в такій вибухонебезпечній фазі», – сказав він.
За словами Самойленка, гуманітарна ситуація на окупованій частині області – «страшна». Насамперед через високі ціни на продукти. Крім того, за його словами, російські війська нищать Лівобережжя обстрілами, намагаючись звинуватити в цьому ЗСУ.
«Але можу запевнити, що свідомість наших людей достатньо висока і на ці речі ніхто не ведеться. Але, на жаль, дійсно сьогодні ми знаємо, що всі населені пункти, які опинилися в зоні активних бойових дій, вони просто ворогом руйнуються, нищаться, будинки зносяться під основу», – додав голова облради.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України редакція не може незалежно перевірити озвучені свідчення.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Лівобережна частина області залишається в окупації.
Генеральний штаб ЗСУ минулого тижня поінформував, що Сили оборони провели «серію успішних дій» на лівому березі Дніпра на Херсонському напрямку.
За даними українських військових, йдеться про диверсійні, рейдові й розвідувальні дії, виявлення шляхів постачання боєприпасів військами РФ, розвідку місць розташування особового складу і техніки.
Розвідка Великої Британії 18 листопада повідомила, що за останній тиждень найбільш інтенсивніші наземні бої розгорнулися на трьох ділянках, зокрема на лівому березі Дніпра в Херсонській області, де українські війська створили плацдарм.