Bloomberg: ЄС представить план щодо прибутків від заморожених російських активів 12 грудня
Європейська комісія планує оприлюднити свою законодавчу пропозицію щодо оподаткування прибутків від заморожених російських активів 12 грудня, пише Bloomberg з посиланням на особу, знайому з обговореннями.
За даними агентства, у проєкті плану буде роз’яснено, що кілька питань, порушених державами-членами, все ще потрібно вирішити, і що пропозиція ЄС не передбачає втручання в національні податки чи інші заходи.
Журналісти нагадують, що це питання розділило союз із 27 країн, зокрема Бельгія, Німеччина, Франція, Італія та Люксембург висловлювали обережність щодо прискорення процесу. Натомість минулого тижня вони сказали іншим послам ЄС, що виконавчий орган ЄС повинен почати з неофіційного документа, щоб продовжувати звужувати перелік ймовірних варіантів використання прибутку, оскільки вони вважали передчасним висувати юридичну пропозицію, кажуть джерела.
Комісія, однак, заявила, що лідери ЄС закликали прискорити роботу над пропозицією.
Зустріч між національними експертами та комісією 6 грудня стане ключовим моментом для визначення того, чи достатньо було зменшено розбіжності, кажуть джерела Bloomberg.
У ЄС місяцями обговорювали, як швидко застосувати податок на прибуток, отриманий від активів, і використати отримані кошти для відновлення України. За оцінками, понад 200 мільярдів євро суверенних активів Росії, які перебувають під санкціями, знаходяться в ЄС, причому більшість у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear. Менші суми знаходяться в інших країнах ЄС.
Згідно з даними, опублікованими минулого місяця, підсанкційні російські активи заморожені в Euroclear принесли майже 3 мільярди євро прибутку з моменту їх заморожування. Очікується, що ця цифра продовжить зростати.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше пообіцяла представити плани щодо прибутків від заморожених активів до кінця цього року.
Зимові атаки Росії: до чого готуватися? Обстріли енергосистеми, ППО, блекаут
- Росія накопичує ракети, каже українська влада. До чого готуватися взимку? Жителі Києва розповідають: як готуються до можливих блекаутів. ППО готове до різних сценаріїв: Юрій Ігнат з Повітряних сил розповідає деталі. Від чого залежить вчасне виявлення ракет, дронів, шахедів? Як їх збивають? Що таке мале ППО? Якими системами захищають Україну? Скільки ракет накопичила вже Росія? Як готуватися людям? Чим відрізняться ситуація від минулорічних атак?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
- Чи змінить армія РФ тактику після минулорічних масованих зимових обстрілів? Як збирається використати накопичені ракети? Пояснює військовий експерт. Чи готова енергосистема до таких атак? Українську енергосистему готують до можливих ударів. Енергоатом показує, як відпрацьовує можливий розвиток подій. Уже зараз в «Укренерго фіксують дефіцит електроенергії. А в Міненерго кажуть: система працює стабільно, хоча є вразливою. Енергетичний експерт оцінює ризики.
Кліщіївки й Андріївки вже «не існує» – речник 3-ої ОШБр про руйнування в селах
Сіл Кліщіївка й Андріївка поблизу Бахмуту на Донеччині вже практично «не існує», заявив в ефірі Радіо Свобода пресофіцер 3-ої окремої штурмової бригади Олександр Бородін.
«Андріївка і Кліщіївка для військових важливі, тому що там є висоти, там є залізниця. Це – дуже важливий елемент для оборонних дій. І як плацдарми також важливі. Самих Кліщіївки, Андріївки – їх не існує. Там навіть не існує першого поверху, грубо кажучи. Де-не-де залишилися підвали, але не більше», – сказав Бородін в коментарі проєкту Радіо Донбас.Реалії, відповідаючи на запитання про те, чи в цих населених пунктах залишилося щось ціле і чи допомагають вони тримати оборону.
Щодо ситуації на Бахмутському напрямку, то, за словами Бородіна, «траси, які наразі слугують нам логістичними артеріями, вони (російські війська – ред.) до них не добралися навіть близько».
«Маю на увазі ті, що зараз актуальні, а не ті, що були актуальні під час утримання Бахмуту. Це по-перше. По-друге, так, треба розуміти, що постійно є отакий рух. І рух пов’язаний з чим – з тим, що інколи треба займати найбільш вигідні позиції відповідно до сил, засобів та загроз... Тим паче, з нашого боку, ну, я зараз не кажу про свою бригаду, а в цілому про наших суміжників, йдуть штурмові дії з нашого боку, і вони теж мають результати. Просто ці результати військові, тобто ніхто там не рахує ці посадки і не знає, хоча інколи умовні поле і три посадки важливіші, ніж населений пункт – на жаль, так, з точки зору військового сенсу, розумієте. З медійної точки зору більш важливі назви. Це треба не забувати», – додав він.
Останнім часом Росія активно штурмує не лише Авдіївку на Донеччині – важка ситуація і на Бахмутському напрямку, днями вона ще ускладнилася, свідчать зведення Генштабу ЗСУ, аналітики і військові з цієї ділянки фронту.
Спроби просуватись відразу на кількох ділянках фронту армія РФ не полишає з жовтня. На Бахмутському напрямку окупанти намагаються відбити звільнені Кліщіївку й Андріївку, контратаками зупинити просування ЗСУ в районі Курдюмівки, а також посилюють тиск на північ від Бахмуту біля Берхівського водосховища.
ДСНС: через російський авіаудар по Торецьку загинула людина, є постраждалі
Російські війська завдали авіаудару по Торецьку на Донеччині – загинула людина, є постраждалі, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«У результаті зруйновано приватний будинок на 4 господаря. Загинула одна особа. ДСНС та Нацполіція врятували з-під завалів 2 людей. Загалом постраждало 3 особи», – йдеться у повідомленні.
Раніше сьогодні повідомлялося, що війська РФ обстріляли багатоповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Через обстріл загинули дві людини. За даними МВС, під завалами ще може залишатися родина: 33-річна жінка, 38-річний чоловік і 8-річна дівчинка. Триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Зеленська потрапила до числа найвпливовіших жінок світу за версією Financial Time
Перша леді України Олена Зеленська увійшла до щорічного списку найвпливовіших і таких, що надихають, жінок світу «Жінка року – 2023» за версією видання Financial Times.
Окрім Зеленської, до списку 25 найвпливовіших жінок світу від Financial Times увійшли президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, міністерка фінансів Швейцарії Карін Келлер-Зуттер, генеральна директорка General Motors Мері Барра, акторка й продюсерка Марго Роббі, співачка Бейонсе та інші.
«Естонія співпрацює з фондом Зеленської, щоб збудувати сімейні будинки для дітей, яких російські бомби зробили сиротами. Вона вражає своєю увагою до деталей та вмінням слухати. Тепер світ повинен прислухатися до Зеленської та дати Україні те, що їй потрібно, щоб перемогти Росію та припинити страждання», – написала прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас у колонці для FT про першу леді України.
Cпецпроєкт «Жінка року – 2023» створювався протягом кількох місяців у консультаціях із сотнями журналістів FT із десятків бюро, читачами та лідерами галузі. У Financial Times додають, що кінцевим результатом є список, наповнений жінками, які отримали престижні нагороди, але навіть Нобелівські премії, Пулітцерівські премії, Греммі не в змозі повністю відобразити багатогранний характер їхньої роботи.
У грудні минулого року Олена Зеленська була серед восьми українок, які потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок світу в 2022 році за версією британського мовника Бі-Бі-Сі.
Днями стало відомо, що президент України Володимир Зеленський переміг у категорії «Мрійники» за версією видання Politico.
73 бойових зіткнення: у Генштабі повідомили, де війська РФ вели штурми протягом дня
Оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби на фронті відбулося 73 бойових зіткнення, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Ворог завдав один ракетний і 43 авіаційних ударів, здійснив 34 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також повідомили, що на низці напрямків російські війська вели «безуспішні» штурмові дії, зокрема, на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому.
«Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – заявили у командуванні.
Останнім часом Росія активно штурмує не лише Авдіївку – важка ситуація і на Бахмутському напрямку, днями вона ще ускладнилася, свідчать зведення Генштабу ЗСУ, аналітики і військові з цієї ділянки фронту. Напередодні проєкт DeepState повідомив, що російські сили взяли під контроль частину Хромового – селища впритул до Бахмуту з заходу. Через Хромове проходить траса на Часів Яр, яку загарбники раніше намагалися перерізати, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Росія активно штурмує не лише Авдіївку – важка ситуація і на Бахмутському напрямку. Останніми днями вона ще ускладнилась, свідчать зведення Генштабу ЗСУ, аналітики та військові з цієї ділянки фронту. Напередодні проєкт DeepState повідомив, що російські сили взяли під контроль частину Хромового – селища впритул до Бахмуту з заходу. Через Хромове проходить траса на Часів Яр, яку загарбники раніше намагалися перерізати.
Про ситуацію на Бахмутському напрямку, яку тактику тут зараз застосовує противник та як йому вдається просуватись – Радіо Донбас Реалії розповів старший лейтенант Олексій Тарасенко, заступник командира 2-го штурмового батальйону 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, чий підрозділ працює на південь від міста.
Двоє поліцейських поранені внаслідок обстрілу Берислава – Нацполіція
Двоє поліцейських були поранені в Бериславі на Херсонщині внаслідок російського дронового удару, повідомила Національна поліція з посиланням на голову НПУ Івана Вигівського.
«Внаслідок вибуху ВОГ-17 травмовані 22-річний і 37-річний поліцейські, які саме прямували на виклик. Колеги-поліцейські з роти поліції особливого призначення евакуювали поранених до лікарні, де тепер медики надають правоохоронцям необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні обласна військова адміністрація повідомила, що троє людей були поранені в селі Тягинка Бериславського району Херсонської області внаслідок обстрілу з боку російських військ.
«65-річний чоловік зазнав важких поранень. Стан двох жінок, 64 і 73 років, оцінюють як середньої тяжкості», – йшлося в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Український омбудсмен Дмитро Лубінець заявляє, що звернувся до міжнародної спільноти із закликом допомогти повернути в Україну дитину, незаконно вивезену з Херсона і всиновлену російським депутатом Сергієм Мироновим і його дружиною.
Уповноважений із прав людини наголосив, що вперше зафіксовано факт всиновлення зі зміною імені й прізвища дитини.
«Примусове переміщення дітей з однієї етногрупи в іншу – це геноцид. Таким чином, принаймні це вже є підставою для чергових ордерів! Міжнародна спільнота має відреагувати на воєнний злочин росіян і допомогти повернути викрадених Росією дітей. Щодо цього окремого випадку я звернуся до наших партнерів і міжнародних організацій з тим, щоб вони засудили дії примусового вивезення і всиновлення української дитини й визнали це злочином геноциду і сприяли поверненню додому українських дітей», – написав Лубінець у фейсбуці 30 листопада.
Читайте також: Найменшому – два роки: що відомо про дітей, яких повернули з Росії в Україну за посередництва Катару
Раніше цього місяця російське видання «Важные истории» повідомило, що в 2022 році лідер російської партії «Справедлива Росія-Патріоти-За правду» Сергій Миронов і його дружина Інна Варламова удочерили викрадену з України дитину. Як писало видання, 10-місячній дівчинці, Маргариті Прокопенко, повністю змінили особисті дані, тепер вона стала «Мариною Мироновою», а місцем її народження значиться Подольськ у Московській області.
Як з’ясували журналісти, дівчинку і дворічного хлопчика вивезли до Москви для «обстеження, визначення подальшої тактики лікування і проходження реабілітації», їх забрали з обласної дитячої лікарні в Херсоні.
Знайоме із ситуацією джерело розповіло журналістам, що біологічна мати дівчинки позбавлена батьківських прав, а батько помер. При цьому вона має інших родичів в Україні. Доля вивезеного із Херсона дворічного хлопчика до кінця невідома. За даними «Важных историй», у вересні 2023 року він отримав свідоцтво про народження, з якого випливає, що дитина перебуває в Московській області.
Як зазначали журналісти, це перший підтверджений випадок усиновлення дітей, яких вивезли з окупованих територій України до Росії.
Після виходу розслідування Миронов назвав його «фейком».
Український омбудсмен повідомив, що до нього звернулася опікунка рідної сестри Маргарити. «Жінка просила сприяння встановлення місця перебування Маргарити й оформлення опіки над нею. Зазначу, що Маргарита має рідну шестирічну сестру і трирічного брата. Шестирічна сестра проживає з опікуном, а ось доля брата Маргарити – невідома. Він, як і дівчинка, перебував у Херсоні. Тобто рідних сестру і брата розлучили росіяни», – сказав омбудсмен.
Лубінець наголосив, що усиновлення українських дітей у Росії – незаконне. «За міжнародними і національними нормами для того, щоб іноземці могли усиновити українську дитину, потрібно повідомити Україну й отримати згоду на всиновлення. Проте Росія намагається обійти це й насильно надає українським дітям російське громадянство. Що теж є злочином», – наголосив він.
Уповноважена з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова раніше в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» заявляла, що вивезених із непідконтрольних Києву територій дітей не всиновлюють, а віддають під опіку.
Міжнародний кримінальний суд у березні цього року видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за звинуваченням у незаконному вивезенні українських дітей на територію Російської Федерації.
За офіційними даними української влади на 31 липня 2023 року, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували 19 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батько, опікун чи свідок депортації дитини повідомив про неї Національному інформаційному бюро України.
Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч». Більшість вивезли з Маріуполя, Херсонської, Харківської і Київської областей. Для розміщення дітей з України влада Росії використала близько 100 установ. Дитячі будинки й інтернати в багатьох російських регіонах переповнені. З цієї причини депортованих дітей якнайшвидше прагнуть влаштувати в сім’ї. Вимоги органів опіки до потенційних усиновлювачів стали м’якшими. Це пояснюється тим, що процедура визнання українських дітей такими, що «залишилися без піклування батьків», вкрай спрощена, а пошук дітей у Росії ускладнений для їхніх батьків й опікунів.
Депортація українських дітей до Росії – це воєнний злочин. Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько 400 дітей.
Троє людей поранені через обстріл РФ Тягинки на Херсонщині – ОВА
Троє людей поранені в селі Тягинка Бериславського району Херсонської області внаслідок обстрілу з боку російських військ, повідомила обласна військова адміністрація.
«65-річний чоловік зазнав важких поранень. Стан двох жінок, 64 і 73 років, оцінюють як середньої тяжкості», – йдеться в повідомленні.
В ОВА зауважили, що потерпілих доправили до лікарні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр.
За даними голови ОВА Олександра Прокудіна, внаслідок російських обстрілів Херсонщини протягом попередньої доби одна людина загинула, ще п’ятеро зазнали поранень.
Вдень 30 листопада Прокудін повідомляв про загибель внаслідок російського обстрілу 59-річної жительки села Садове.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кількість загиблих внаслідок російського ракетного обстрілу в Новогродівці на Донеччині зросло до двох, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.
«Станом на 16:00 вже двоє загиблих: з-під завалів дістали тіло ще одного чоловіка. Загиблим є 55-річний мешканець будинку. Ще під завалами може залишатися родина: 33-річна жінка, 38-річний чоловік і 8-річна дівчинка», – повідомили в МВС і додали, що рятувальна операція триває.
Раніше сьогодні повідомлялося, що війська РФ обстріляли багатоповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Йшлося про поранену 13-річну дитину і ймовірне перебування під завалами кількох людей. Пізніше виконувач обов’язків голови Донецької обласної військової адміністрації Ігор Мороз повідомив, що на місці обстрілу військами РФ житлового будинку в Новогродівці з-під завалів дістали тіло загиблого чоловіка.
За даними МВС, війська РФ вночі одночасно шістьма ракетами «С-300» вдарили по Покровському району Донеччини. Постраждали Покровськ, Новогродівка і Мирноград. Усього влада повідомляла про 10 постраждалих цивільних, зокрема дітей.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В уряді Угорщини заявили, що не погодяться на початок переговорів про членство України в ЄС
Угорщина не підтримуватиме жодну пропозицію Європейського союзу щодо початку переговорів про приєднання України до блоку, заявив 30 листопада Ґерґей Ґуяш, міністр-керівник апарату прем’єра Віктора Орбана на пресконференції в Будапешті.
За його словами, починати офіційні переговори з Києвом щодо приєднання до ЄС було б передчасним, і Угорщина не погодиться розпочати дискусії під час зустрічі лідерів ЄС у середині грудня.
Раніше прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не підтримує просування переговорів про майбутнє членство України в Європейському союзі, вкотре давши зрозуміти, що його країна може стати головною перешкодою на шляху Києва щодо вступу до ЄС.
Єврокомісія заморозила участь Угорщини в програмі постпандемічного економічного стимулювання блоку через занепокоєння щодо корупції і відступу від демократичних стримувань і противаг за часів прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Орбан також заперечував, що протидія Угорщини переговорам про членство України в ЄС пов’язана зі згаданими коштами, і намагався розвіяти підозри, що його уряд використовує свій голос щодо України, щоб чинити тиск на ЄС. За його словами, його уряд «не прийме» тиск із боку ЄС щодо підтримки заявки України на членство в обмін на виділення коштів Угорщині.
Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
Як працює «єВідновлення» у Запорізькій області: кому відмовляють, а хто отримає гроші до деокупації
Як працює українська урядова програма «єВідновлення» у Запорізькій області? Скільки людей вже отримали компенсації за пошкоджене житло і що робити тим, чиї будинки вщент зруйновані? Які компенсації вже зараз можуть отримати жителі Мелітополя, попри окупацію міста? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Зеленський обговорив оборонні питання з головами урядів Німеччини та Британії
Президент України Володимир Зеленський провів у четвер телефонні розмови з канцлером Німеччини Олафом Шольцем та прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, інформує сайт Офісу президента.
«Глава держави подякував співрозмовнику за потужний «зимовий» оборонний пакет від Німеччини, який містить чотири системи IRIS-T. Сторони обговорили подальшу оборонну співпрацю. Президент також висловив подяку за багаторічну програму фінансової допомоги від Німеччини», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що йшлося і про ситуацію на полі бою, ситуацію в Чорному морі, функціонування «зернового коридору» тощо.
Крім того, Зеленський у розмові з Ріші Сунаком обговорив пріоритетні потреби для посилення оборонних спроможностей ЗСУ і зміцнення повітряного щита.
«Володимир Зеленський і Ріші Сунак відзначили важливість проведеної в жовтні зустрічі радників із питань національної безпеки та зовнішньої політики на Мальті та обговорили подальші кроки з імплементації української формули миру», – йдеться в повідомленні ОПУ.
Публічних деталей про бесіди від німецької і британської сторін наразі немає.
Останніми днями Зеленський здійснює виїзди у регіони, сьогодні побував на Куп’янському напрямку в Харківській області, вчора був на Одещині.
Росія штурмує під Бахмутом, захопила частину Хромового: деталі
Увечері 29 листопада проєкт DeepState повідомив, що армії Росії вдалося зайняти частину Хромового – це північно-західна околиця Бахмута.
«Інформація про повний контроль не відповідає дійсності», – зазначили аналітики.
Напередодні Міноборони РФ та російські «воєнкори» повідомили, що Росії нібито вдалося повністю відбити це село у Сил оборони України.
Пізніше DeepState у зведенні розкрив деталі: російські військові намагалися закріпитися на трасі, що веде до сусіднього Часового Яру – але українська артилерія не дала їм цього зробити.
Також, за даними Генштабу ЗСУ, Росія атакує поблизу Іванівського – там проходить велика траса на Костянтинівку. Ідуть бої і на південь від Бахмуту – навколо Кліщіївки та Андріївки. Росія вже підійшла до околиць першого села.
Загалом Генштаб наголосив на активізації війсь РФ на всій лінії фронту – всього вони здійснили понад сотню атак на позиції Сил оборони. Кількість атак зросла за рахунок Лиманського напрямку.
Новий наступ Росії на Бахмутському напрямку розпочався в середині листопада – про це тоді повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський.
DeepState припускав, що мета наступу Росії – вузловий для оборони Донбасу Часів Яр, який водночас є і панівною висотою та дорогою на Слов'янськ, Краматорськ та Костянтинівку.
Головні питання випуску:
Що змінить для ЗСУ довкола Бахмуту можлива втрата Хромового?
Чи можуть Сили оборони втратити відвойовані території навколо Бахмуту, якщо Росія переріже траси, що ведуть до міста?
І яка логіка у загостренні під Лиманом, яке влаштувала Росія?
Денні обстріли військ РФ на Херсонщині, Донеччині та Сумщині – є жертви і поранені
В Офісі генпрокурора з посиланням на дані обласних прокуратур повідомили про кількох поранених цивільних упродовж дня через російські обстріли на Херсонщині, Донеччині та Сумщині.
Так, згідно з повідомленням, 30 листопада, близько 11:35 армія РФ обстріляла один з населених пунктів Херсонського району. Внаслідок обстрілу травм, несумісних з життям, зазнали жінка та двоє чоловіків.
Раніше сьогодні влада повідомляла, що після ранкового обстрілу Херсона російськими військами 71-річний чоловік звернувся до однієї з лікарень.
Крім того, близько 10:30 війська РФ здійснили мінометний обстріл цивільної інфраструктури міста Середина-Буда на Сумщині.
«Внаслідок атаки ворога мирний мешканець отримав осколкові поранення. Також пошкоджено місцевий магазин та автівки», – повідомили прокурори.
Донецька обласна прокуратура зазначає, що у четвер через атаку військ РФ зазнали поранень троє громадян, які чекали на гуманітарну допомогу у Торецьку.
«Ціллю російських військ став житловий квартал. Від влучання засобів ураження зазнали тілесних ушкоджень троє цивільних, які прийшли отримати гуманітарну допомогу до адмінбудівлі. 86-річну жінку та двох чоловіків віком 63 й 34 роки доставили у лікарню з осколковими пораненнями. Останній перебуває у тяжкому стані. Вибухами пошкоджено багатоповерхові житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Єврокомісії підтвердили ймовірність санкцій проти Польщі через ситуацію на кордоні з Україною
Профільна єврокомісарка з транспорту Адіна Велян звинуватила польську владу у недостатній ініціативності щодо владнання ситуації на україно-польському кордоні та «дотриманням там закону».
«Ми з самого початку цього протесту брали участь і намагалися обговорити його з усіма залученими сторонами. Немає доброї волі в пошуку рішення. Це моя сьогоднішня оцінка, і це майже повна відсутність участі польської влади. Кажу це тому, що польська влада має стежити за дотриманням закону на цьому кордоні… Я підтримую право людей протестувати в усьому ЄС, та Україна, яка зараз перебуває у стані війни, не може стати заручницею блокади наших зовнішніх кордонів», – заявила високопосадовиця.
Велян додала, що ситуацію на кордоні Польщі з Україною вважає «абсолютно неприйнятною», базуючись на тому, що представники Єврокомісії від початку протесту перевізників брали участь у дискусіях з усіма «залученими сторонами», і вони тривають.
«Є перелік технічних заходів, які можна вжити, але вони повинні виконуватись і їх має погодити польська сторона. Ми продовжуємо діалог, але залишаємо за собою право втручатися як Єврокомісія з навіть ініціацією процедури порушення (судові заходи проти країни ЄС, що не виконує законодавство блоку – ред.) проти тих, хто не дотримується правил і не застосовує закон», – наголосила Велян.
Коментуючи заяву єврокомісарки з транспорту, представник Єврокомісії Адальберт Янц сьогодні не став удаватися в деталі щодо каральної процедури, зауваживши, що «вона не сказала, що провадження про порушення обов’язково відбудеться».
Янц також наголосив, що зустрічі між представниками польської та української сторони за сприяння Єврокомісії, де відбувається технічний обмін деталями щодо можливої угоди, тривають, одна з таких запланована на сьогодні, 30 листопада.
Радіо Свобода скерувало запит до Мінінфраструктури Польщі з проханням прокоментувати заяву єврокомісарки з транспорту Адіни Велян, щоб дізнатися, чи вважають польські урядовці свою залученість до спроб урегулювання ситуації достатньою і чи готові до можливих судових скарг із боку Єврокомісії. Відповіді наразі не отримало.
29 листопада прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща домагатиметься відновлення дозволів для українських транспортних компаній на в’їзд до Євросоюзу, як того вимагають польські перевізники. Цю вимогу планує висунути на зустрічі міністрів транспорту ЄС у Брюсселі, що запланована на 4 грудня.
Моравецький зазначив, що уряд погодив з протестуючими польськими транспортними компаніями «багато пунктів», включаючи дозволи для українських перевізників і скасування системи електронної черги для порожніх вантажівок, які повертаються з України до Польщі.
У Єврокомісії сьогодні знов нагадали, що скасування дозволів чи квот «є частиною Угоди про автомобільний транспорт Україна-ЄС, яка є юридичним інструментом».
«Це міжнародна угода, яку ми уклали з Україною, і це також те, що було схвалено Радою ЄС як частина наших звичайних процедур, тому Єврокомісія не має права просто скасовувати юридичний інструмент такого роду. Це і не є тим, що Єврокомісія вважає доречним у цьому контексті. Проте, як я вже сказав, є ці практичні технічні рішення, які обговорюються і які влада може просувати», – резюмував представник Єврокомісії Адальберт Янц.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
«Говорити одним голосом»: як українці Нової Зеландії та ПАР підтримують Україну
Громади українців Нової Зеландії та Південно-Африканської Республіки (ПАР) згуртувалися та показали яскраві приклади адвокації, щоб допомогти землякам.
Невелика група українців домоглася змін у суворій імміграційній політиці Нової Зеландії, а у Південній Африці українська спільнота налагодила партнерство з найвпливовішими у країні громадськими організаціями.
Невелика за чисельністю діаспора українців у Новій Зеландії (близько 1200 осіб за переписом 2018 року) донедавна була поділена за регіональним принципом (Північний і Південний острови країни).
Проте після повномасштабного російського вторгнення місцеві українці почали комунікувати з владою Нової Зеландії на найвищому рівні й впливати на її політику.
Сталося це завдяки українській адвокаційній групі Mahi for Ukraine.
З маорійської, мови корінного населення Нової Зеландії, «mahi» перекладається як «робота», тож назва говорить сама за себе – «Робота для України».
Цю групу заснувала Катерина Турська, яка живе у Новій Зеландії з 2006 року.
На відміну від Нової Зеландії, українці у ПАР зареєстрували свою загальнонаціональну організацію – Українську асоціацію в ПАР (УАПАР) – ще у 2017 році.
УАПАР обʼєднує понад 200 членів – українців та південноафриканців – у пʼяти провінціях та організовує до 30 заходів на рік, популяризуючи українську культуру в ПАР та налагоджуючи зв’язки між країнами.
Для громади було важливо відповісти на питання «Хто ми?», дослідити та засвідчити власну історію, тому активісти взяли участь у дослідженні Міжнародного інституту зв’язків із діаспорою, що діє при Львівській політехніці.
За висновками дослідження, у 2020 році світ побачила публікація «Українці Південно-Африканської Республіки: суспільство, ідентичність, майбутнє».
«Нам не довелося все починати з нуля у лютому 2022 року. У нас вже була активна організація з розвиненими партнерствами та представництвом в основних містах ПАР», – розповідає Дзвінка Качур, співзасновниця та колишня очільниця організації.
Тож на початку повномасштабного вторгнення УАПАР зосередилась на трьох завданнях:
- інформуванні уряду про ситуацію в Україні,
- видачі віз для українців (оскільки посольство ПАР у Києві припинило роботу, потрібно було оперативно налагодити цей механізм через посольство у Варшаві)
- та гуманітарній підтримці.
Під час виступу Лаврова в ОБСЄ деякі делегації покинули залу засідання
Деякі делегації на сесії міністрів закордонних справ ОБСЄ в Скоп’є 30 листопада залишили залу засідання, коли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров почав свою промову.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, делегати почали покидати залу одразу після оголошення, що наступним слово надається російському міністру.
Саме запрошення Лаврова на саміт викликало негативну реакцію з боку деяких країн. Україна, Литва, Латвія, Естонія та Польща бойкотували захід. Провідні дипломати США та ЄС були присутні лише на вечері напередодні, на яку Лавров не потрапив. На самому ж сесійному засіданні їх представляли заступники.
Під час виступу на сесії Лавров заявив, що «київський режим вісім років проводив каральну операцію на Донбасі», що в Україні та країнах Балтії – «сплеск нацистської ідеології» і поскаржився, що ЄС ще хоче «поза чергою», «у прискореному порядку відкрити для київського режиму двері до Євросоюзу».
Лавров висловив невдоволення політикою щодо української мови в Україні та звинуватив ЄС та США у тому, що вони не помічають «наруги над Основним законом України».
Також Лавров завив, що ОБСЄ перебуває буцімто «на межі прірви» і що Захід «вбиває шанси» на відновлення групи.
Наступний спікер після Лаврова – норвезький міністр закордонних справ – почав аналізувати виступ російського міністра, називаючи низку тез «введенням в оману», але Лавров не став слухати і залишив засідання.
Тим часом Болгарія не дозволила російському міністру закордонних справ пролетіти над своєю територією на шляху до Скоп’є. За даними російських ЗМІ, Болгарія скасувала дозвіл на проліт, оскільки на борту разом з Лавровим була представниця МЗС РФ Марія Захарова, щодо якої діють європейські санкції. Борт Лаврова зробив зупинку в Туреччині та полетів через повітряний простір Греції.
Дефіцит можливий: «Укренерго» знову просить економити електроенергію
У вечірні години 16:00 – 18:00 в енергосистемі можливий дефіцит електроенергії, попереджає компанія «Укренерго».
«30 листопада прогнозована середньодобова температура значно нижча (-4 °C), що спонукає споживання зростати. Також на цей показник впливає одночасне підключення тисяч споживачів, які були знеструмлені через негоду. Енергосистема зазнає перевантаження. Диспетчерський цент «Укренерго» прогнозує дефіцит електроенергії в енергосистемі у вечірні години з 16:00 до 18:00. Застосування графіків відключень не прогнозується. Але, будь ласка, сьогодні протягом дня і до 18:00 споживайте електроенергію ощадливо», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що через бойові дії і негоду обленерго продовжують заживлювати споживачів.
Найбільш складна ситуація залишається в Одеській області.
«Вночі артилерійськими обстрілами була пошкоджена теплоелектроцентраль (ТЕЦ) в південному регіоні. Є руйнування будівель та обладнання. Теплопостачання споживачів не припинялось, можливості для електропостачання обмежені», – кажуть енергетики.
Негода додала відключень у Сумській області. Через бойові дії та з інших причин без світла залишається 442 населені пункти, кажуть в «Укренерго».