Влада повідомила кількість поранених на Херсонщині і Донеччині за добу
Через російську агресію за минулу добу на Херсонщині і Донеччині поранень зазнали семеро людей, повідомили у тамтешніх ОВА.
Так, згідно з повідомленням, шестеро людей постраждали на Херсонщині, де армія РФ зздійсниоа 113 обстрілів.
Крім того, на Донецькому напрямку у Мар’їнській громаді одна людина була поранена у Красногорівці. Деталі по інших регіонах уточнюються.
Російські війська щодня обстрілюють з різних видів озброєння регіони України. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Державному департаменті США уточнили, що передбачає пакет підтримки для України на 200 мільйонів доларів, про який оголосив Джо Байден.
Як повідомляється на сайті Держдепу, цей пакет включає засоби протиповітряної оборони, компоненти систем протиповітряної оборони, додаткові боєприпаси для артилерійських ракетних систем, артилерійські боєприпаси (в тому числі 155-мм і 105-мм), високошвидкісні протирадіолокаційні ракети, протитанкові боєприпаси, боєприпаси для стрілецької зброї, пакет для підривних робіт, загороджувальні споруди HESCO, а також запасні частини, допоміжне обладнання.
Російські війська намагалися дронами атакувати об’єкти цивільної інфраструктури Одещини, сили ППО знищили 9 БПЛА, повідомили Сили оборони півдня.
«Напередодні вечірня атака ворожими ударними дронами, випущеними з тимчасово окупованого Криму по Одещині, була спрямована по об’єктах цивільної інфраструктури регіону. Під прикриттям густого туману, дрони заходили на удар, як з акваторії Чорного моря, так і з напрямку тимчасово окупованої Херсонщини», – йдеться у повідомленні.
Сили протиповітряної оборони знищили 9 безпілотників Shahed-131/136.
За даними військових, один із збитих дронів впав на територію комунального авторемонтного підприємства в Одесі, спалахнула пожежа – постраждали двоє людей, зруйновано ангар, пошкоджено 11 цивільних автівок, 3 вигоріли вщент.
Крім того, в Одеському районі уламками іншого збитого дрона пошкоджено одну з будівель припортової інфраструктури. Люди не постраждали.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія у ніч на 13 грудня знову атакувала ударними безпілотниками Shahed-136/131 з району Балаклави (окупований Крим). Усі 10 БПЛА знищені, майже усі безпілотники збили на Одещині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Росія за добу втратила 850 військових, майже 20 танків і 15 бронемашин – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 341 500 своїх військових, зокрема, за останню добу – 850, повідомив вранці 12 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
Крім того, у Генштабі повідомили про втрати РФ у техніці:
- танків – 5682 (+18 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 10594 (+15)
- артилерійських систем – 8076 (+3)
- РСЗВ – 919
- засобів ППО – 605
- літаків – 324
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6173 (+12)
- Крилатих ракет – 1596
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10662 (+12)
- спеціальної техніки – 1176 (+6)
Російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції – свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня. За цими даними, від моменту початку наступу в жовтні російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Читайте також: На сході втрати РФ у вісім разів вищі, за листопад Москва втратила 11 тисяч військових – Сирський
Згідно зі звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно,спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.
У Києві через атаку РФ постраждали 53 людини, серед них є діти – Кличко
Унаслідок ракетної атаки РФ у Києві постраждали 53 людини, серед них – восьмеро дітей, повідомив мер Віталій Кличко.
«Загалом в результаті нічної атаки ворога постраждали 53 людини. 20 із них, в тому числі двох дітей госпіталізували. 33 постраждалим медики надали допомогу на місці. Зокрема, й 6 дітям», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомлялось про 51 постраждалу людину.
Близько 3:00 ночі у Києві пролунало кілька вибухів. Через кілька хвилин після цього в місті оголосили повітряну тривогу. За даними КМВА, пуски балістичних ракет, найімовірніше, були із північно-східного напрямку. У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що російські війська атакували Київ десятьма балістичними ракетами, їх збили.
Місцева влада повідомила, що у Києві внаслідок нічної атаки РФ зафіксовано падіння уламків у чотирьох районах міста – у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському районах.
Генштаб ЗСУ: інтенсивність атак РФ на Авдіївському напрямку зберігається
Протягом доби відбулось 73 бойових зіткнення, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 8 атак противника в районах Синьківки, Петропавлівки, Іванівки, на Лиманському – дві атаки біля Макіївки Луганської області, на Бахмутському – чотири атаки біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки, а на Запорізькому напрямку сили оборони відбили 4 атаки противника в районах північніше Приютного та західніше Вербового.
Найбільше, як і в попередні дні, російські війська атакували на Авдіївському напрямку. Як повідомляють у Генштабі, тут українські захисники відбили 37 російських атак в районах східніше Новокалинового, східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, південніше Сєверного, південніше Тоненького, Первомайського та Невельського області, де противник безуспішно намагався прорвати оборону ЗСУ.
За повідомленням, також на Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати противника в районах Новомихайлівки, де противник здійснив 10 безуспішних атак.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський констатував, що російські війська розпочали масований наступ на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
ISW: нинішній наступ військ РФ може бути пов’язним з дискусіями на Заході щодо підтримки України
Російські війська можуть проводити наступ у несприятливий час задля того, щоб це відбувалося на тлі тривалих дискусій на Заході про подальшу підтримку України, зазначається у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Можливо, російські війська проводять дорогі наступальні операції в несприятливий для наземних маневрів час, щоб приурочити потенційну зміну ініціативи на полі бою до постійних розмов на Заході про продовження підтримки України», – йдеться у звіті.
У ISW нагадують, що російські війська розпочали масштабну наступальну операцію з метою захоплення Авдіївки 10 жовтня і згодом активізували локальні наступальні операції в інших місцях на сході України, в той час як українські війська почали згортати контрнаступальні операції.
Читайте також: Без допомоги США є «великий ризик програти війну» – Єрмак у Вашингтоні
Аналітики припускають, що рішення російського військового командування розпочати наступальні дії восени 2023 року, можливо, було опортуністичною реакцією на відчутне послаблення підтримки України з боку Заходу.
«Активізація дискусій на Заході щодо продовження військової допомоги Україні після відносно успішних російських оборонних операцій у Запорізькій області була передбачуваною і, можливо, була врахована в розрахунках російського командування. Кремль давно організовує інформаційні операції, спрямовані на стримування західної допомоги Україні у сфері безпеки, і російське командування, можливо, вирішило, що ці інформаційні операції приносять дедалі більший ефект», – додають в ISW.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський констатував, що російські війська розпочали масований наступ на Авдіївському та Мар’їнському напрямках
Як Європа збирається перемогти Путіна: ексклюзивне інтерв'ю із головою Євроради Шарлем Мішелем
БРЮССЕЛЬ – Підготовка до саміту лідерів ЄС, на порядку денному якого – низка українських рішень, як-от, 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги Україні на найближчі чотири роки, фінансування її військових потреб, черговий пакет санкцій проти Росії, – на фінішній прямій.
Утім, у кожному з пунктів фігурує так званий «угорський фактор»: у Будапешті декларували готовність до компромісів, але де-факто їхнє досягнення досі лишається інтригою. Надто щодо початку переговорів про вступ України до ЄС: Угорщина на найвищому рівні критикує рекомендацію Єврокомісії розпочати їх, Україну ж вважає неготовою. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у цьому контексті називає її «корумпованою».
- Що буде із консолідованою підтримкою України у відсічі російській агресії країнами- членами Європейського союзу?
- Як подолати намагання Угорщини заблокувати рух України в ЄС?
- Як довго Україна ризикує залишитися у так званій «залі очікування» Євросоюзу?
- І що буде з єдністю ЄС, яку у всі сферах і усіма засобами намагається зруйнувати Росія?
Про це голова Європейської ради Шарль Мішель ексклюзивно поспілкувався з Радіо Свобода.
Нічна атака на Київ: зросла кількість постраждалих, падіння уламків було у чотирьох районах міста
У Києві внаслідок нічної атаки РФ зафіксовано падіння уламків у чотирьох районах міста, кількість постраждалих зросла до 51 людини,
повідомив керівник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
За його словами, станом на 06:00 відомо про 51 постраждалу людину, з них 6 дітей. Найстаршій – 80 років, наймолодшій – 5 років.
Раніше повідомлялось про 45 постраждалих.
Падіння уламків сталося у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському районах:
- у Голосіївському районі було падіння уламків на проїжджу частину дороги без горіння в подальшому
- у Дарницькому районі загорівся приватний будинок, площа – 400 м2
- у Деснянському районі сталося загорання на 7 поверсі 9-ти поверхового житлового будинку та 8 авто в дворі будинку. Евакуювали 17 людей, з них 7 дітей. Також ще на двох інших локаціях району, на відкритій території були виявлені палаючі уламки ракет.
- у Дніпровському районі вибуховою хвилею вибило вікна в двох житлових будинках, сталося загорання приватного житлового будинку та падіння уламків ракети ще на 3 будинки без загорання. Сталося часткове руйнування будинків та допоміжних споруд. Також було падіння уламків ракети на проїжджу частину, пошкодження водопровідної мережі.
Близько 3:00 ночі у Києві пролунало кілька вибухів. Через кілька хвилин після цього в місті оголосили повітряну тривогу. У Київській міській військовій адміністрації повідомили, що вдруге за тиждень російські війська атакують Київ високошвидкісними ракетами – балістичне озброєння. За даними КМВА, пуски ракет, найімовірніше, були із північно-східного напрямку. Сили протиповітряної оборони знищили усі повітряні цілі.
Читайте також: Ракетні запаси Росії виснажені, але загроза для енергетики зберігається – ГУР
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент США Джо Байден на спільній пресконференції з українським лідером Володимиром Зеленським у Вашингтоні 12 грудня заявив, що Росія не змогла стерти Україну з карти світу, і назвав вже «великою перемогою» здатність Києва протистояти повномасштабному вторгненню Москви.
Байден закликав Конгрес США ухвалити законопроєкт про бюджет, який передбачає мільярди доларів додаткової допомоги Україні, заявивши, що це найкращий спосіб забезпечити остаточну перемогу Києва у війні.
Президент США також сказав, що «НАТО буде в майбутньому України» і що в цьому немає сумнівів. Але, за його словами, країна приєднається до Альянсу лише тоді, коли настане відповідний час, і всі країни-члени погодяться з цим.
Війська РФ атакували Одещину дронами, двоє людей постраждали – ОВА
Російські війська ввечері 12 грудня атакували Одещину ударними безпілотниками, внаслідок чого постраждали двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Упродовж декількох годин російські терористи атакували Одещину ударними безпілотниками. Тривала напружена бойова робота наших сил ППО. Внаслідок російської атаки численні поранення, переломи й опіки отримали двоє чоловіків. Один у стані середньої важкості, інший у важкому стані шпиталізовані до медзакладів. Постраждалі отримують усю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
За словами Кіпера, зафіксовані пошкодження цивільної інфраструктури. Подробиць він не навів.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Байден на зустрічі з Зеленським: Конгрес не повинен зробити Путіну «найбільший різдвяний подарунок»
Президент США Джо Байден сказав українському лідеру Володимиру Зеленському, що якщо американський Конгрес не схвалить додаткову військову допомогу Києву, це стане «найбільшим різдвяним подарунком» для президента Росії Володимира Путіна.
«Ми будемо залишатися на вашому боці», – сказав Байден Зеленському 12 грудня на початку зустрічі в Овальному кабінеті в той час, як лідер США намагається переконати опозиційних законодавців-республіканців у необхідності надання Києву подальшої військової й економічної допомоги.
«Конгресу потрібно схвалити додаткове фінансування для України... перш ніж вони зроблять Путіну найбільший різдвяний подарунок, який вони можуть зробити», – додав Байден.
Байден також оголосив про виділення Україні 200 мільйонів доларів допомоги.
Зеленський сказав президенту США, що українські військові «щодня доводять, що Україна може перемагати», на тлі занепокоєння деяких критиків з приводу того, що, на їхню думку, війська України просуваються повільно.
За повідомленнями, спільна пресконференція Зеленського і Байдена запланована після їхньої зустрічі на 23:15 за Києвом.
Візит Зеленського в Білий дім 12 грудня відбувається після його зустрічі з сенаторами США, приватних переговорів зі спікером Палати представників Майком Джонсоном і зустрічей із представниками оборонної промисловості США.
11 грудня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сполучених Штатів.
У Білому домі заявили, що візит Зеленського «підкреслить непохитну відданість Сполучених Штатів» Україні, яка в лютому вступить у третій рік боротьби з повномасштабним вторгненням Росії.
Візит Зеленського в США відбувся після того, як 5 грудня він скасував відеозвернення до американських сенаторів, на тлі дебатів щодо запиту адміністрації Байдена на майже 106 мільярдів доларів допомоги для України й Ізраїлю.
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
ЄС прагне прискорити виробництво боєприпасів, щоб допомогти Україні – Мішель
У Євросоюзі хочуть прискорити виробництво боєприпасів, щоб допомогти Україні захищатися від російської агресії, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода президент Євроради Шарль Мішель.
«Європейські лідери усвідомлюють усю необхідність чітко дати зрозуміти…, що ми підтримуємо Україну в довгостроковій перспективі. Те саме стосується військового обладнання. Ми вирішили запровадити те, що називаємо Європейським фондом миру, щоб заохотити більшу військову підтримку України у координації з нашими державами-членами. Є спільна політична воля вдосконалити інструмент, вдосконалити механізм, заснований на базі, що ми хочемо надати через ЄС і двосторонню допомогу більше ракет, більше боєприпасів», – зазначив Мішель.
Президент Євроради визнав, що в минулому в ЄС недооцінювали важливість інвестицій у власні оборонні можливості. Їхній розвиток планують обговорити на саміті лідерів, запланованому на 14-15 грудня.
«Ми рішуче виступаємо за розширення промислової співпраці для створення потужної індустріальної бази в ЄС. Це означає, що в короткостроковій перспективі нам потрібно більше інвестувати. Нам потрібно більше розширюватися, мати більше європейських можливостей для допомоги Україні, а також більше інструментів у наших руках для більшого стримування. Це пункт перший. Але паралельно ми повинні працювати в середньостроковій і довгостроковій перспективах над розбудовою цих промислових баз», – наголосив топпосадовець.
На саміті цього тижня лідери ЄС також планують розглянути й надання Україні 20 мільярдів євро на наступні чотири роки на фінансування її військових потреб.
На нараді міністрів оборони країн ЄС у серпні оголосили про створення 20-мільярдного фонду військової допомоги Україні. За планом, Києву щороку з 2024 по 2027 роки виділятимуться 5 мільярдів євро на програми озброєння і навчання – про це тоді оголосив верховний представник Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
«Зобов’язання не означають фактичну поставку» – Умєров про літаки F-16 для України навесні
Винищувачі F-16 міжнародні партнери мають поставити Україні навесні, заявив міністр оборони України Рустем Умєров, але зробив уточнення.
«Якби їх (винищувачі F-16 – ред.) передали сьогодні, я б вам сказав, що ми починаємо ними користуватися. Але ми рухаємося відповідно до зобов’язань. Втім, зобов’язання не означають фактичну поставку. Ви повинні це також розуміти», – сказав міністр оборони.
Він підтвердив, що українські військові вже тренуються на винищувачах, але у перспективі Україна прагне отримати не лише F-16.
«У короткостроковій перспективі ми зосереджуємось на літаках F-16. У середньостроковій перспективі ми аналізуємо різні платформи. Чому? Ми завжди хочемо бути попереду супротивника, попереду ворога. Тому постійно виникають питання, F-16, F-18, F-22, F-35 чи якісь ще платформи. Це обговорюється? Це завжди обговорюється, 24/7, навіть 25/8», – зазначив Умєров.
А от щодо готовності інфраструктури до прийому літаків західного зразка, Умєров не уточнив.
«З боку інфраструктури ми схильні не пояснювати, що ми робимо, не показувати, що ми готові. Але ми над цим працюємо. Є перевірки, які проводяться, і ми їх проходимо», – каже урядовець.
За словами Умєрова, один із ключових напрямків роботи – нарощування можливостей.
«Ми цінуємо кожну країну, кожну людину, яка працює з нами в кожній сфері. Але щодо F-16, як я вже сказав, перше зобов’язання (поставки F-16 – ред.), яке ми маємо від наших партнерів, буде виконане весною», – підсумував міністр.
Умєров і раніше говорив, що Україна невдовзі отримає бажані літаки F-16, але термінів не називав. Влада Данії щоправда також заявляла, що передасть Києву першу партію F-16 навесні 2024 року.
Україна неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Київ отримав від союзників обіцянки передати сучасні винищувачі F-16. Нині українські льотчики проходять навчання на F-16. Очікується, що після закінчення тренувальних місій Україна отримає ці літаки від західних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський у рамках свого візиту до США уперше провів зустріч зі спікером Палати представників Конгресу Майком Джонсоном, чиї колеги-республіканці заблокували законопроєкт, який передбачає десятки мільярдів доларів військової допомоги Україні.
Як повідомила пресслужба президента, Зеленський висловив подяку Конгресу США «за потужні зусилля» щодо захисту суверенітету й територіальної цілісності України.
«Із перших днів повномасштабної російської агресії Конгрес США надає нашій країні вагому допомогу, яка дає змогу ефективно протидіяти агресору. Двопартійна і двопалатна підтримка Конгресу є дуже важливим чинником, і ми надзвичайно високо цінуємо її», – сказав голова держави.
За повідомленням, Зеленський розповів Джонсону про досягнення українських військових, «зокрема про звільнення 50% окупованих Росією українських земель, перемоги українських сил у Чорному морі й великі зусилля України у проведенні реформ і поверненні нашої держави до економічної самодостатності в майбутньому».
У цьому контексті президент відзначив важливість продовження американської підтримки й додаткових асигнувань для допомоги Україні на 2024 рік. Він наголосив, що Україна «надзвичайно відповідально» ставиться до військової і фінансової допомоги США: у Верховній Раді працює відповідна комісія, яка здійснює моніторинг використання військової допомоги, також триває співпраця України з представниками американських інституцій, що відповідають за надання допомоги.
Після зустрічі Джонсон сказав журналістам, що «адміністрація Байдена, здається, вимагає мільярди додаткових доларів без відповідного нагляду, без чіткої стратегії перемоги і жодної відповіді, яку, на мою думку, американський народ мав би отримати».
11 грудня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сполучених Штатів.
У Білому домі заявили, що візит Зеленського «підкреслить непохитну відданість Сполучених Штатів» Україні, яка в лютому вступить у третій рік боротьби з повномасштабним вторгненням Росії.
12 грудня Зеленський провів зустріч із американськими сенаторами на Капітолійському пагорбі, він не робив офіційних заяв після засідання Сенату, зазначивши лише, що переговори були «дружніми і відвертими».
За даними офіційних осіб, спільна пресконференція Володимира Зеленського з президентом США Джо Байденом має відбутися о 23:15 за Києвом після їхньої зустрічі в Білому домі.
Крім того, Зеленський зустрівся з керівниками американських оборонних компаній і висунув пропозицію створити в Україні європейський оборонний хаб, який прискорить і збільшить виробництво військової техніки і боєприпасів.
Візит Зеленського в США відбувся після того, як 5 грудня він скасував відеозвернення до американських сенаторів, на тлі дебатів щодо запиту адміністрації Байдена на майже 106 мільярдів доларів допомоги для України й Ізраїлю.
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
Стефанішина розповіла про 4 запасні варіанти фінансової допомоги від ЄС
Віцепремʼєрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, яка перебуває з візитом у Брюсселі, розповіла в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода про чотири запасні варіанти, які Брюссель готує на випадок, якщо Угорщина заблокує рішення Євросоюзу щодо допомоги Україні у 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки.
За словами Ольги Стефанішиної, насамперед в Брюсселі досі сподіваються, що вдасться затвердити спільне рішення від усіх країн-членів про 50 мільярдів єро. «Це був би ідеальний сценарій з точки зору прозорості, послідовності і можливості мобілізації цих коштів. Я думаю, що це розуміють і всі держави члени, включаючи ті, які достатньо скептично налаштовані», – сказала віцепремʼєрка.
Інший можливий варіант – піти шляхом рішення без Угорщини, задіявши лише 26 країн-членів.
«На столі як мінімум чотири різних сценарії – від того, коли держави-члени будуть в індивідуальному порядку мобілізувати кошти, також частина роботи повʼязана з використанням доходів від конфіскованих активів. Можливо, програми традиційної макрофінансової допомоги», –пояснила Ольга Стефанішина.
Євросоюз виділив Україні на 2023 рік макрофінансову допомогу розміром у 18 мільярдів євро, водночас рішення про 50 мільярдів на чотири роки передбачатиме дещо меншу щорічну суму. За словами Ольги Стефанішиної, ці кошти розподілятимуться з урахуванням більших потреб України наразі, ніж у майбутньому.
«Передбачається, що реалізація цього проєкту буде здійснюватись на основі відповідного плану, який буде вести до економічного зростання, підвищення рівня ВВП і, скажімо так, економічного відновлення України навіть в умовах війни. Тому безумовно, що щорічна потреба у фінансовій допомозі на основі цього плану має знижуватись глобально», – сказала Ольга Стефанішина.
Угорщина системно блокує у ЄС ухвалення будь-яких позитивних рішень щодо України. В неділю у Буенос-Айресі президент України Володимир Зеленський зумів переговорити з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, перетнувшись з ним у гостьовому ложе на інавгурації президента Аргентини. Володимир Зеленський назвав бесіду «максимально відвертою», проте конкретних деталей про предмет розмови ні українська, ні угорська сторона не повідомили.
США оприлюднили нові розвіддані щодо втрат Росії у війні
Російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, мають намір продовжувати наступальні операції – свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня речницею Ради національної безпеки Білого дому Едрієнн Вотсон.
«Президент Путін все ще прагне завоювати країну Україну і підкорити її народ. Ось чому Росія продовжує свої наступальні операції на сході України на кількох напрямках, у тому числі навколо Авдіївки, Лиману і Куп’янська. Спроба наступу Росії не принесла жодних стратегічних здобутків – і мала серйозну ціну. Від моменту початку наступу в жовтні, за нашими оцінками, російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці», – сказала Вотсон.
За її словами, на тлі продовження атак Росії, українці «мужньо й успішно» захищають свою країну, але Росія має намір продовжувати наступ, незважаючи на втрати.
«Зараз як ніколи важливо, щоб ми підтримували Україну, щоб вони могли продовжувати утримувати фронт і повернути свою територію. Росія, схоже, вірить у те, що тупикова ситуація на фронті протягом зими вичерпає підтримку Заходу для України і зрештою дасть Росії перевагу, незважаючи на втрати і постійну нестачу навченого персоналу, боєприпасів й обладнання. Путін явно стежить за тим, що відбувається в Конгресі, і нам потрібно, щоб Конгрес цього місяця діяв, щоб підтримати (Україну – ред.)», – додала Вотсон.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.
Шарль Мішель упевнений, що лідери ЄС погодять 50-мільярдний макрофін Україні
Президент Європейської ради переконаний, що компромісу щодо виділення Україні 50-ти мільярдів євро макрофінансової допомоги на наступні чотири роки вдасться досягнути. Про це Шарль Мішель заявив у Брюсселі в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я дуже впевнений у рішенні про 50 мільярдів євро для України. Не кажу, що це легко, і не говорю про це, як уже досягнутий результат – певні розмови, направлені на те, щоб переконатися, що рішенню бути, ще тривають. Але я переконаний, оскільки відчуваю дуже сильну підтримку. Відчуваю, що європейські лідери розуміють усю необхідність чітко дати зрозуміти цим рішенням, що ми підтримуємо Україну в довгостроковій перспективі», – зазначив Мішель.
Говорячи про фінансову підтримку України, президент Євроради наголосив на згоді серед 26-ти країн-членів ЄС з-поміж загалом 27-ми.
«В нас є підтримка 26-ти лідерів із 27-ми, і це дуже хороша новина. Позитив полягає у підтримці з боку 26 лідерів, щоб отримати більше грошей для України – фінансової підтримки та більше військового обладнання для неї. Водночас у нас є одна країна – Угорщина, яка висловлює певні сумніви і певне небажання. Нам потрібно переконати Угорщину, і ми працюємо над цим вдень і вночі, щоб підготувати цю Європейську раду. Сподіваюся, ми зможемо це зробити», – резюмував Мішель.
Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня.
У ЄС раніше заявляли, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
Шмигаль: Кабмін ухвалив рішення для залучення двох грантів на відбудову України
Кабінет міністрів ухвалив два рішення для залучення грантових коштів на відновлення інфраструктури та житла в Україні – про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 12 грудня.
«Перше – це зміни до грантової угоди з Європейського інвестиційного банку про модернізацію системи водопостачання і водовідведення у Миколаєві. Сума гранту буде збільшена з 5 до 8 мільйонів євро. Друге рішення – це залучення 4,5 мільйона євро грантових коштів від МБРР та від Міжнародної асоціації розвитку на ремонт пошкодженого житла», – цитує Шмигаля пресслужба уряду.
Прем’єр додав, що Україна продовжує співпрацювати з USAID за ключовими напрямками. Серед ініціатив співпраці – партнерство з «Укрзалізницею» для її інтеграції до Транс’європейської транспортної мережі, в рамках якого на будівництво двоколійної залізничної ділянки виділили 225 мільйонів доларів.
У квітні комунальне підприємство «Миколаївводоканал» повідомило, що Європейський інвестиційний банк надав додаткові 20 мільйонів євро кредитного фінансування для покращення водопостачання та водовідведення у Миколаєві.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив 8 грудня, що Кабмін погодив понад 2,7 тисяч заяв на виплати коштів на капітальний ремонт за проєктом «єВідновлення».