Зеленський скликав чергове засідання Ставки: говорили про снаряди і дрони
Президент України Володимир Зеленський 26 січня провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Авдіївка, Куп’янськ, південь – усі найважливіші напрямки наших дій. Детальні доповіді головкома Залужного, командувачів Сирського, Тарнавського, Москальова, Гнатова й інших», – розповів він у телеграмі за підсумками зустрічі.
За словами Зеленського, «ще один фокус уваги засідання Ставки був на снарядах».
«Пошук нових контрактів, взаємодія з партнерами щодо ритмічності МТД, постійне нарощування власного виробництва. Також дрони, робота над збільшенням як обсягів, так і дальності застосування», – заявив він.
Крім того, президент каже, що заслухав доповідь щодо захисту прифронтових та прикордонних територій, «особливо від російського повітряного терору».
«Доручив підготувати детальні плани подальшого прикриття міст, громад і критичних об’єктів з повітря», – додав він.
Попереднє засідання Ставки Зеленський проводив 9 січня, тоді йшлося про відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні.
На початку грудня Володимир Зеленський заявив, що Україна не прагне тільки залежати від партнерів, але зацікавлена в співпраці, зокрема, у виробництві озброєння. Пізніше після оборонної конференції у США Київ повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.
Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Україна готова перенести частину виробництва дронів до Литви – голова МЗС
У Литві заявили про готовність України «частково» перенести виробництво дронів на територію їх країни. Даний крок розглядається, як «взаємовигідна співпраця та підготовка західних сусідів до можливих військових загроз», зазначив очільник Міністерства зовнішніх справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Литовський чиновник каже, що «було б нерозумно та безвідповідально не вивчити уроки української війни».
«Можна говорити і про спільне виробництво (безпілотників – ред.). Схоже, українці зацікавлені в можливому перенесенні частини виробництва до Литви. З нашою допомогою, ну і, можливо, частково для себе, якби ми змогли забезпечити їх необхідними дронами», – наголоси Ландсбергіс.
За словами міністра, «спосіб ведення війни змінюється, тому Литві варто вчитися в українців, які майже два роки воюють проти російської агресії».
Він підкреслює, що «за кілька років до початку повномасштабного вторгнення РФ Україна фактично не мала уявлення, що у війні їй знадобляться літальні дрони та апарати, які стануть повсякденною нормою в умовах бойових дій».
«У чергах близько тисячі вантажівок»: ДПСУ щодо ситуації на кордоні з Україною
Блокування вантажівок на території суміжних країн на кордоні з Україною не відмічається, у чергах стоять близько тисячі вантажівок, зазначив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«На напрямку Польщі припинилося блокування пунктів пропуску «Рава-Руська-Гребенне», «Краківець-Корчова», «Ягодин-Дорогуськ», «Шегині-Медика». За інформацією польських прикордонників станом на ранок сьогодні на цих чотирьох напрямках в бік України черги незначні – загалом близько 900 вантажівок», розповів Демченко.
За його словами, після розблокування рух вантажного транспорту на кордоні з Польщею став «досить інтенсивним», відповідно до пропускних спроможностей пунктів пропуску. Загалом за минулу добу на цих 4 напрямках кордон на в’їзд та виїзд перетнуло майже 2750 тисячі вантажівок, додав речник.
«Незначна черга в бік України з вантажних транспортних засобів станом на ранок є ще на території Румунії на напрямку пункту пропуску «Порубне» – близько 80 вантажівок», – сказав Демченко.
У Євросоюзі кажуть, що готові продовжити захист для біженців з України у 2025 році
У Євросоюзі за потреби готові продовжити тимчасовий захист українців після березня 2025 року, зазначила державна секретарка з питань притулку і міграції Бельгії Ніколь де Мур.
За її словами, «ЄС повинен розрахувати різні сценарії» до березня 2025 року. Тому захист для українців, на думку посадовиці, – «це одна з можливостей». У Брюсселі наголосили, що за потреби допомогу можуть продовжити.
Ніколь де Мур додала, що європейські міністри на неформальному засіданні Ради міністрів ЄС з юстиції та внутрішніх справ підтвердили солідарність та свої зобов’язання перед Україною.
Вони погодилися, що «потрібно гармонізувати законодавство» в цій сфері, адже мати 27 різних правових підходів щодо українських біженців було б «контрпродуктивно».
Посадовці ЄС та України прокоментували повідомлення про «тиск щодо повернення українських біженців»
БРЮССЕЛЬ – Українці, які рятуються від війни в країнах Євросоюзу, саме поновлюють свої посвідки на проживання. Подовжують їх до березня 2025-го. І це – востаннє, з огляду на Директиву, що регулює їхній захист на території ЄС. Вона розрахована на три роки, а отже – діятиме ще рік. Такий же «термін придатності» й захисту в українців, що юридично дозволяє їм укриватися в європейських країнах від війни, жити там, працювати й користуватися соціальними благами.
Дедалі очевиднішим стає той факт, що до березня 2025-го безпечними домівки біженців можуть і не стати. Чи є життя в українських біженців у Євросоюзі після цієї дати? Напередодні, 24 січня, цю тему вперше офіційно на своєму засіданні підняли урядовці країн ЄС, відповідальні за міграцію.
Тлом для дискусій стали подробиці неофіційних переговорів, що набули розголосу через медіа. Видання Politico повідомило, начебто Україна тисне на Євросоюз, аби він сприяв поверненню українських громадян додому. Один з дипломатів додав, що це прохання від українського уряду не стільки конкретне, скільки «розвідувальне».
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» з’ясовував, чого саме за лаштунками добивається українська влада і як майбутнє переселенців з України уявляють у ЄС.
ОГП: завершене слідство у справі про закупівлю неякісних бронежилетів на 1,4 мільярда гривень
Правоохоронці за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони завершили розслідування у справі щодо низки колишніх посадовців у справі про закупівлі неякісної амуніції, заявив Офіс генерального прокурора.
«Завершено досудове розслідування у справі стосовно колишніх заступника Міністра оборони України, керівника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони, а також начальника Центрального управління контролю якості», – йдеться в повідомленні.
Фігурантів підозрюють у розтраті майна та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України.
Читайте також: Українці протягом тижня повідомляли правоохоронцям про ймовірне місце перебування Гринкевича – Сапьян
За висновками слідства, підозрювані в 2022 році організували закупівлю неякісних бронежилетів на кошти, виділені з державного бюджету. Тоді Міністерство оборони з порушенням процедури уклало з компаніями-нерезидентами договори про закупівлі засобів захисту з порушенням передбаченої процедури укладено ряд договорів про закупівлю засобів індивідуального захисту. ОГП стверджує, що їх закупили за завищеними цінами зі стовідсотковою оплатою і прийняли на склади без перевірки.
«Дана амуніція не відповідає державним та військовим стандартам України, технічними вимогам для закупівлі бронежилетів різних типів і не може належним чином захистити українських військовослужбовців. Всього внаслідок незаконних дій підозрюваних окремі підрозділи Збройних Сил України не були належно укомплектовані засобами індивідуального захисту на суму понад 1,4 мільярда гривень», – заявляє прокуратура.
Читайте також: Справа Гринкевича: вибіркове правосуддя чи справедливість? Студенти вимагатимуть звільнення дружини підприємця
Підозрювані залишаються під вартою. Їм та їхнім захисникам надали доступ до матеріалів справи, потім обвинувальний акт скерують до суду.
Імен фігурантів ОГП офіційно не називає.
1 лютого 2023 року правоохоронці повідомили ексзаступнику міністра оборони підозру за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. За даними слідства, він лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості.
На наступний день суд взяв під варту колишнього заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова.
У розвідці Британії відреагували на вирок колишньому ватажку бойовиків Гіркіну
Вирок ватажку бойовиків угруповання «ДНР», полковника запасу ФСБ Ігорю Гіркіну (псевдо – Стрєлков) «відбиває зміну ситуації біля Росії після заколоту Євгена Пригожина», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Як зазначається у зведенні, 25 січня російський суд Гіркіна до чотирьох років позбавлення волі за «публічне розпалювання екстремістської діяльності» начебто через його критику ведення війни проти України.
«Гіркін воював на Донбасі у 2014 році і певний час був «міністром оборони» так званої «ДНР». У 2022 році він висловився в блозі підтримки вторгнення в Україну, але пізніше виступив із «різкою критикою» російського керівництва та його керівництва «спеціальною військовою операцією», – йдеться у повідомленні.
Удар по Яворівському полігону: СБУ заочно повідомили про підозру причетному до коригування
Служба безпеки України повідомила про ще одного фігуранта справи про російський удар по Яворівському полігону навесні 2022 року. Про це відомство заявило 26 січня.
Згідно з повідомленням, правоохоронці зібрали докази на жителя окупованого Криму, який допоміг російській Федеральній службі безпеки завербувати колишнього співробітника КДБ у Львові. Той у подальшому скоригував повітряну атаку російських військ по Яворівському полігону у березні 2022 року.
У СБУ стверджують: підозрюваний тривалий час жив у Львові, де за завданням російських спецслужб створював «осередки прокремлівської політсили». Її назву не розголошують.
«У 2013 році (підозрюваний – ред.) переїхав на територію Автономної Республіки, де залишився після захоплення українського півострова і почав сприяти загарбникам у війні проти нашої держави. Перебуваючи там, зловмисник публічно вихваляє режим Путіна та воєнні злочини загарбників проти цивільного населення України», – заявляє пресслужба.
Читайте також: Ексдепутатам ОПЗЖ оголосили підозру в розкраданні суден торговельного флоту України – СБУ
Чоловіку повідомили про підозру в пособництві державі-агресору та виправдовуванні російської агресії.
«Оскільки зловмисник переховується від правосуддя на тимчасово окупованій території Криму, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти України», – додає СБУ.
У червні 2022 року СБУ повідомила, що встановила учасника агентурної мережі Росії, який коригував вогонь по Яворівському полігону. Ним виявився колишній працівник КДБ. Йому повідомили про підозру за статтею «державна зрада» й обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Про обстріл Яворівського полігону військами РФ повідомляли кілька разів, востаннє – 25 червня 2022 року. Внаслідок удару в березні 2022-го, зокрема, дев’ять людей загинули, 57 зазнали поранень.
У Варшаві відкрили виставку, як об’єднала фотографів з Німеччини, Італії, Польщі та України. Продовж 2022-2023 років вони робили світлини на Київщині, Чернігівщині, Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині. У їхні об’єктиви потрапили опір військових на передовій, життя цивільних в укриттях, зруйнована інфраструктура, а також акції протести та життя воєнних біженців за кордоном.
«Востаннє в Україні я була минулого грудня, працювала у Херсонській області, робила портрети людей і збирала їхні історії. Я не фотограф передової, я переважно працюю з мирним населенням. Я зробила такий вибір, бо вірю, що вони найбільше страждають на усіх війнах. Важливо їх підтримати, зібравши їхні історії. Міжнародні репортери і медіа дедалі рідше приїжджають працювати в Україну. Тому я вірю, важливо продовжувати цю ініціативу і намагатися привертати увагу до війни в Україні. Я хочу присвятити цю виставку мирним людям, які відкрилися мені, розповіли свої історії і дозволяли зробити фотографії, а також усім українцям, за те, що продовжують воювати з таким опором», – каже фотографиня з Італії Аріанна Аркара.
Тарнавський: війська РФ збільшили кількість штурмів у зоні ОСУВ «Таврія»
Російські війська збільшують активність на сході, в зоні діяльності оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія», заявив командувач угруповання Олександр Тарнавський 26 січня.
«Російські окупанти збільшили кількість наступальних та штурмових дій. В операційній зоні ОСУВ Таврія ворог завдав 10 авіаційних ударів, провів 50 бойових зіткнень та здійснив 624 артобстріли», – заявив він.
Тарнавський додав, що українські військові тримають оборону і проводять активні дії на визначених напрямках.
Читайте також: Оцінки Геншабу ЗСУ: втрати армії Росії перевищили 380 тисяч військових
Він оцінює загальні втрати російських військ протягом попередньох доби на цьому напрямку в 480 військових та 23 одиниці техніки, не рахуючи безпілотників. Росія не повідомляє даних про свої втрати.
За його даними, сили ОСУВ знищили два склади боєприпасів противника, а також нейтралізували та знищили 161 дрон.
За даними Генерального штабу ЗСУ, напередодні Сили оборони відбили 16 атак російських військ на Авдіївському напрямку: шість атак поблизу Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, ще 10 біля Первомайського та Невельського.
На Сумщині через обстріли без світла залишилось понад 28 тисяч споживачів – Міненерго
На Сумщині через російські обстріли без світла залишились понад 28 тисяч споживачів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.
За даними відомства, через порушення правил поводження з газом у побуті у чотирьох областях отруїлися семеро людей, з яких двоє дітей, зокрема:
- на Закарпатті у м. Виноградів до реанімації через отруєння чадним газом потрапила подружня пара. Їхній 7-річний син у стабільному стані, його також доставлено до лікарні;
- у Львівській області з підозрою на отруєння газом госпіталізовано жінку. Подачу газу до будинку припинено;
- у Вінниці до дитячої лікарні з підозрою на отруєння чадним газом госпіталізовано 8-річного хлопчика. У помешканні виявлено порушення в роботі димовідвідного каналу;
- у Київській області в с. Петропавлівська Борщагівка – підозра на отруєння чадним газом у чоловіка та жінки. Обоє у задовільному стані. Газопостачання до помешкання припинено.
Про перевезення військовополонених літаком Іл-76 Росія повинна була повідомити Міжнародний комітет Червоного Хреста – щоб з’ясувати, чи зробила вона це, Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець офіційно звернувся до МКЧХ із запитом. Про це він сказав в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок).
Посадовець висловив сумнів, що російська сторона передала таке попередження.
«Момент юридичний, що коли проводиться транспортування, переміщення військовополонених, зміна їх місця утримання, вони зобов’язані інформувати Міжнародний комітет Червоного Хреста. Я тому і звернувся офіційно, хочу отримати офіційну відповідь від МКЧХ, що Російська Федерація повідомляла про те, що вони будуть перевозити в той чи інший спосіб українських військовополонених в цей день. Я на 99 відсотків переконаний, що нікого вони не інформували, бо вони ніколи це не роблять, як і порушують інші норми Женевської конвенції», – каже Лубінець.
Читайте також: Речник Путіна стверджує, що Україну інформували про військовополонених на борту Іл-76
Омбудсмен також зазначив, що українська сторона досі так і не отримала офіційних списків полонених, які, як стверджує російська сторона, нібито загинули на борту літака. А в тому переліку, який опублікувала головна редакторка російського державного телеканалу RT Маргарита Симоньян, є багато неточностей.
«Жоден офіційний орган країни-терористки не оприлюднив жодної інформації, не надав жодного прізвища. І ці списки спеціально, на мій погляд, були вкинуті через інформаційні канали пропагандистів Російської Федерації. Тому юридично в нас ніяких списків немає. Щодо аналізу всіх матеріалів, які розповсюджує Російська Федерація, ми встановили, що там є дуже багато неспівпадінь і неточностей», – додав він.
Росія проти створення міжнародної комісії для встановлення причини падіння Іл-76 – ГУР
Для встановлення причини падіння російського літака Іл-76 під Бєлгородом необхідно створити відкриту міжнародну комісію, але РФ відкидає таку можливість, розповів в ефірі телемарафону представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
«Що стосується саме конкретних причин падіння цього літака, то, звичайно, вимога створення відкритої міжнародної комісії є логічною та обґрунтованою», – сказав Юсов.
За його словами, достеменно з’ясувати, що саме стало причиною падіння літака можна шляхом вивчення решток літака, «чорних скриньок» і звичайно ж уважно обстежити місце авіатрощі.
«Ну наразі, як ми чуємо, Росія відкидає можливість роботи такої комісії», – додав представник ГУР.
Раніше 25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ. Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). Наразі СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнюють, про які заходи йдеться.
«Час закінчується». Як країни НАТО готуються до війни з Росією
Чи справді НАТО готується до війни з Росією? Як ставляться до цих загроз західні політики і суспільство? Наскільки дії Росії щодо країн НАТО залежать від війни в Україні і які сценарії вона може застосувати? Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив з експертами різних країн про те, наскільки реальною там вважають загрозу війни з Росією?
- Північноатлантичний альянс розпочав 22 січня найбільші за останні десятиліття військові навчання Steadfast Defender 2024 («Непохитний захисник») в Європі. У них беруть участь близько 90 тисяч військовослужбовців усіх країн-членів НАТО і кандидата в члени – Швеції. Навчання триватимуть до кінця травня цього року та охоплять територію Європи від Норвегії до Румунії.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що в такий спосіб альянс робить усе, щоб «виключити будь-яку можливість для прорахунків або непорозумінь у Москві щодо захисту кожного дюйма території НАТО». «Поки ми це робимо, нападу на НАТО не буде», – заявив генсек.
- У Кремлі відреагували на проведення масштабних навчань. Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав політику Заходу «максимально антиросійською» і навчання НАТО – це начебто доказ того.
- Водночас у НАТО закликають цивільне населення готуватися до війни з Росією. Така заява днями пролунала від голови військового комітету Роба Бауера. За його словами, західне суспільство має усвідомити, що «мир не є даністю». І саме тому сили НАТО готуються до конфлікту з Росією.
- Подібну заяву зробив також головнокомандувач збройних сил Норвегії Ейрік Крістофферсен. Він закликав країни НАТО розширити свій військовий потенціал, щоб бути готовими до протистояння з Росією. За його словами, зараз є вікно, яке може тривати один, два, можливо, три роки, протягом яких західні країни повинні інвестувати ще більше в надійну оборону. Але час закінчується, наголосив військовий.
- У Польщі також вважають, що Північноатлантичному альянсу варто готуватися до вторгнення Росії. Про це заявив Міністр закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв'ю Радіо Свобода, опублікованому в кінці січня. Посадовець зазначив, що, коли президент Росії Путін погрожує іншим країнам, як він погрожував Україні перед вторгненням, йому варто вірити. Крім того, польський міністр розкритикував ЄС за «логіку запізнілих дій» та закликав якнайшвидше допомогти Україні з боєприпасами та засобами ППО.
Bloomberg: Росія за 2023 рік ввезла чіпи зі США та Європи на 1 мільярд
У 2023 році, попри санкції, Росія змогла імпортувати високотехнологічні чипи американського та європейського виробництва на більш ніж 1 мільярд доларів. Про це повідомляє американське видання Bloomberg із посиланням на закриту російську митну статистику.
З документів, які вдалося отримати агентству, випливає, що загальна вартість імпортованих Росією напівпровідників та інтегральних схем, які можуть використовуватися для виробництва військової техніки, за рік становила 1 мільярд 700 мільйонів доларів. Більше половини з них припадає на продукцію компаній зі США та Євросоюзу.
Жодних даних про те, що ці компанії порушували санкційне законодавство та експортували технології до Росії, немає, зазначає Bloomberg. Більшість підсанкційних технологій потрапляють до Росії через треті країни, зокрема з Китаю, Туреччини та Об’єднані Арабські Емірати.
Читайте також: РФ щонайменше до липня 2023 року імпортувала західні авіазапчастини подвійного призначення
Американські та європейські компанії, продукція яких потрапила до Росії, заявили, що повністю дотримуються санкцій, запроваджених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У липні видання «Верстка» з посиланням на дані митниці повідомило, що лише за перші шість місяців 2023 року до Росії завезли чипи західних компаній на понад 500 мільйонів доларів. Майже половина цієї суми припала на продукцію американських виробників Intel та AMD, у тому числі мікропроцесори.
З початку повномасштабного російського збройного вторгнення до України в 2022 році сотні іноземних корпорацій, компаній та брендів оголосили про закриття бізнесу в Росії відповідно зупинивши й імпорт продукції з-за кордону. У відповідь російська влада дозволила ввезення в країну іноземних товарів через треті країни в рамках паралельного імпорту, тобто без дозволу правовласника.
Ракетний удар по Харкову 23 січня: зросла кількість загиблих – прокуратура
У Харкові зросла кількість загиблих внаслідок ракетного удару російських військових 23 січня, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«Попри зусилля медиків, сьогодні вночі (26 січня – ред.) у лікарні померла 61-річна жінка», – повідомили правоохоронці.
Станом на сьогоднішній ранок внаслідок ракетного удару по Харкову 23 січня загинули 11 людей.
Близько 04:00 і 07:20 23 січня російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів.
У ВМС розповіли, скільки носіїв «Калібрів» тримає Росія у Чорному морі
Станом на 7 ранку п’ятниці, 26 січня, Росія тримає у Чорному морі на бойовому чергуванні чотири кораблі, серед яких три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 14 ракет, йдеться в повідомленні Військово-морських сил ЗСУ.
За даними українських військових, в Азовському морі перебуває один російський корабель, ракетоносії на ньому відсутні.
«У Середземному морі – два ворожі кораблі, зокрема один носій «Калібрів», загальний залп до 8 ракет», – зазначили у ВМС ЗСУ.
Через російські обстріли загинула людина на Херсонщині, є поранені на Донеччині – місцева влада
Російська армія 73 рази обстріляла Херсонську область за попередню добу, заявив голова регіону Олександр Прокудін вранці 26 січня. Зокрема, Херсон зазнав удару балістикою.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; дошкільний навчальний заклад та торгівельний центр у Херсоні; стільникового вежу у Бериславському районі. Через російську агресію одна людина загинула, ще одна – дістала поранення», – повідомив він.
Читайте також: Міськрада Одеси повідомила, скільки будинків пошкодила російська атака дронами
Також про постраждалих внаслідок обстрілів заявив очільник Донецької області Вадим Філашкін:
«За 25 січня росіяни поранили шістьох жителів Донеччини – у Мирнограді».
Про обстріли та пошкодження цивільної інфраструктури також заявили голови обласних військових адміністрацій Харківщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. За даними місцевої влади, ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Звинувачення Ізраїлю у геноциді: чим ця справа у Суді ООН може відгукнутися Україні
Міжнародний суд ООН у Гаазі 26 січня має ухвалити проміжне рішення у справі за позовом Південно-Африканської Республіки (ПАР) проти Ізраїлю. ПАР звинувачує Ізраїль у скоєнні геноциду в Секторі Гази. За цим процесом уважно спостерігають у всьому світі, адже ухвалений запобіжний захід та реакція на нього Ізраїлю може стати аргументами і для Росії, щодо якої суд ООН теж розглядає схожий позов.
В основі позову від ПАР дії Ізраїлю в Секторі Гази у відповідь на напад угруповання «Хамас» (визнаного в США і ЄС терористичним).
Бойовики «Хамасу» 7 жовтня 2023 року увірвалися у ізраїльські міста поблизу лінії розмежування і убили понад 1200 ізраїльтян, переважну більшість із яких у перші години нападу. Нападники знімали розправи на відео і поширювали в мережі. Також бойовики захопили понад 300 заручників, серед них і дітей.
Спровоковані угрупованням «Хамас» (визнаним у США і ЄС терористичним) бойові дії у Секторі Гази відволікли увагу світу від війни Росії в Україні.
Для прикладу, в Іспанії новини про обстріли Росією українських міст і перебіг бойових дій в Україні дуже рідко тепер з'являються в телевізійних ефірах, а повідомлення і репортажі про про Сектор Гази є у кожному випуску.
У Нью-Йорку на висотних будівлях на світлових табло прапор України замінили на прапор Ізраїлю. Республіканці у Палаті представників готові виділити допомогу Ізраїлю, але досі відмовляються голосувати за об'єднаний пакет для Ізраїлю і України, поданий адміністрацією Джо Байдена. Це повністю зупинило надання США військової допомоги Україні, що може створити критичну ситуацію для Україні на фронті.
Окрім того, Кремль використовує війну у Секторі Гази, щоб виправдати свою війну проти України. Про це президент Росії Володимир Путін прямо заявив під час пресконференції наприкінці грудня 2023 року.
Подивіться на те, що в Газі відбувається. Нічого подібного в Україні нема
Путін
«Я дивлюся, що відбувається в Газі… Те, що відбувається, – це катастрофа… У всьому світі бачать… Подивіться на «СВО» (так в Росії називають повномасштабну війну проти України – ред.), і подивіться на те, що в Газі відбувається. Нічого подібного в Україні нема.
Ви згадали про загибель тисяч дітей, жінок. Генсек ООН називав сьогоднішній сектор Гази найбільшим цвинтарем дітей у світі», – сказав Путін.
Розгляд у Міжнародному суді в Гаазі за позовом ПАР проти Ізраїлю Кремль може використати для виправдання обстрілів російською армією українських міст та скоєння російськими окупантами воєнних злочинів проти цивільних.
Окрім того, якщо Ізраїль відмовиться виконувати ухвалу Міжнародного суду ООН, то це може стати аргументом для Росії, щоб так само ігнорувати рішення міжнародних судів, які були ухвалені або ж будуть ухвалені в майбутньому щодо злочину агресії, який чинить Росія проти України та в інших справах, пов'язаних із масштабним нападом Росії на Україну та порушенням нею міжнародних угод та конвенцій.
- У Міжнародному суді ООН у Газі із 11 січня розпочалися публічні слухання за позовом Південно-Африканської Республіки (ПАР) проти Ізраїлю щодо «вчинення можливого геноциду щодо жителів смуги Гази».
- Представниця ПАР Аділа Хассім заявила, що Ізраїль «убив безпрецедентну кількість цивільних, повністю усвідомлюючи, скільки мирних життів забере кожна бомба».
- ПАР має намір домогтися від суду ухвали, яка зобов’яже Ізраїль «негайно припинити» бойові дії та «наказати Ізраїлю припинити вбивати та завдавати серйозних психічних і тілесних ушкоджень палестинцям у Газі».
- Представниця ПАР Аділа Хассім заявила, що Ізраїль «убив безпрецедентну кількість цивільних, повністю усвідомлюючи, скільки мирних життів забере кожна бомба».
- Ізраїль звинувачення відкидає. «Ізраїль не починав і не хотів війни, в якій захищає себе від «Хамас», «Ісламського джихаду» та інших терористичних організацій, жорстокість яких не знає кордонів. Страждання цивільного населення у цій війні, як і в усіх війнах, трагічні. Це розриває серце», – зазначив на початку слухань представник Ізраїлю Тал Бекер.
- «Ізраїль чудово усвідомлює, чому була прийнята Конвенція про геноцид, на яку посилалися в цьому процесі. У нашій колективній пам’яті залишилося систематичне вбивство 6 мільйонів євреїв у рамках заздалегідь спланованої та огидної програми їх повного знищення. З огляду на історію єврейського народу, не дивно, що Ізраїль був однією з перших держав, яка без застережень ратифікувала Конвенцію про геноцид і включила її положення у своє внутрішнє законодавство. Для когось обіцянка «Ніколи знову» є гаслом, для Ізраїлю це найвищий моральний обов’язок», – наголосив Бекер.