МВФ: Україні потрібна «своєчасна підтримка» з боку США й інших донорів
Міжнародний валютний фонд 22 лютого заявив, що Україні потрібна «своєчасна підтримка» з боку Сполучених Штатів Америки й інших міжнародних донорів, щоб забезпечити фінансову життєздатність країни в той час, як вона вступає в третій рік боротьби із повномасштабним вторгненням Росії.
Речниця МВФ Джулі Козак повідомила, що, за оцінками глобального кредитора, Україні цього року знадобиться близько 42 мільярдів доларів фінансування, включно з офіційною донорською підтримкою в близько 31,9 мільярда доларів, передає агентство Reuters.
14 грудня 2023 року Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.
Ташева: Україна хоче змінити назви населених пунктів у Криму до деокупації
Український уряд працює над ухвалою, яка дозволить змінити топонімічні назви в Криму до його деокупації, заявила представниця президента України в АРК Таміла Ташева, повідомляє Укрінформ.
«Те, що в публічному просторі ми чутимемо саме кримськотатарські назви, що є історичними, для Української держави дуже важливо. Це буде потужним сигналом не лише всередині нашої держави і для наших громадян, які проживають на окупованій території, а й для наших міжнародних партнерів. Важливо показувати міжнародним партнерам, що ми займаємося питанням корінних народів», – наголосила вона.
Крім того, за словами Ташевої, «уряду і профільним відомствам дадуть доручення, щоб в освітніх програмах з’явилося більше про історію кримськотатарського народу, Криму, розвиток кримськотатарської мови і літератури».
Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував повернути окупованому Севастополю давню назву Ак’яр (Aqyar). А секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов минулого року опублікував пост під назвою «12 кроків деокупації Криму». Серед пропозицій – перейменування «міста російської слави» на «Об’єкт № 6».
У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що, попри те, що зусилля України наразі зосереджені на відвоюванні території на півдні та сході, «кінцевою метою держави є звільнення Криму».
Латвія забороняє імпорт, але не транзит аграрної продукції РФ та Білорусі
Сейм Латвії 22 лютого ухвалив законопроєкт, який забороняє імпорт сільськогосподарських продуктів із Росії та Білорусі для внутрішнього ринку. Депутати не підтримали поправку, яка також забороняє транзит таких товарів, передає Delfi.
Обмеження на ввезення поширюються на сільськогосподарську та кормову продукцію, яку ввозять безпосередньо з Росії та Білорусі, та на продукцію з цих країн, яку імпортують з інших держав.
Поправки передбачають, що заборона діятиме до 1 липня 2025 року, а надалі за необхідності може бути продовжена. У пояснювальній записці сказано, що обмеження спрямовані на те, щоб «не дати державним бюджетам країн-агресорів та підприємствам цих країн отримати додаткові доходи від експорту своєї продукції, сприяючи тим самим можливості продовження війни в Україні», зазначає проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии».
Латвія – другий за величиною імпортер російської сільгосппродукції.
Керівниця юридичного управління Сейму Діна Мейстер закликала не підтримувати пропозицію партії «Національний союз» про транзит російської сільгосппродукції, оскільки вона суперечить міжнародним зобовʼязанням Латвії та конституції країни, передає Delfi. Зазначається, що такі рішення можна ухвалювати лише на рівні ЄС.
У 2023 році Латвія імпортувала з Росії для внутрішнього ринку понад 423 тисячі тонн зернових продуктів, що на 59,9% більше, ніж у 2022 році. Вартість імпортованих з Росії до Латвії круп у 2023 році досягла 89 мільйонів євро, що на 11,7% більше, ніж у 2022 році.
Водночас країна є одним із найбільших імпортерів російського продовольства для транзиту. Як повідомляє портал латвійських громадських ЗМІ, за 11 місяців минулого року в країну було завезено 1,94 мільйона тонн зернових для транзиту. Цього року обсяг може сягнути 4 мільйонів тонн, передає «Інтерфакс» оцінку міністерства сільського господарства країни.
Путін вважає «адекватною реакцією» слова Байдена, який назвав лідера РФ «сучим сином»
Російський лідер Володимир Путін спробував знайти пояснення, чому президент США Джо Байден назвав його «божевільним сучим сином». Як вважає президент РФ, це «адекватна реакція» на його нещодавню заяву про те, що для Росії на посаді очільника Сполучених Штатів краще Джо Байден, а не Дональд Трамп.
«Ми ж з вами нещодавно говорили і ви в мене питали — хто для нас кращий як майбутній президент США. Я сказав, що ми будемо працювати з будь-яким президентом, але я вважаю, що для нас, для Росії, Байден кращий. І судячи з того, що він зараз говорив, я абсолютно правий. Тому що це є адекватною реакцією на те, що було сказано з мого боку. Чому? Тому що він не може сказати: «Володя, молодець, дякую, ти мені дуже допоміг». Ми розуміємо, що там відбувається із внутрішньополітичної точки зору, і ця реакція абсолютно адекватна. А значить я мав рацію! І те, що я говорив, говорив для нашої аудиторії, а не для американської», – сказав російський лідер кремлівському кореспондентові державного російського телебачення Павлу Зарубіну.
Президент США Джо Байден негативно висловився про Володимира Путіна 21 лютого під час передвиборчого збору коштів у Сан-Франциско. Виступаючи перед невеликою групою спонсорів він сказав, що загроза ядерного конфлікту існує завжди, але екзистенційною загрозою для людства залишається клімат. «Остання екзистенційна загроза – це клімат. У нас є божевільний сучий син, цей хлопець, Путін, та інші. І ми завжди маємо турбуватися про ядерний конфлікт, але екзистенційна загроза для людства – це клімат», — сказав американський лідер.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков у відповідь заявив, що Байдену має бути соромно за такі слова. «Я можу сказати, що подібні хамські заяви з вуст глави США навряд чи здатні якимось чином уразити главу іншої держави, тим більше президента Путіна. Але це є величезною ганьбою для самої країни, США. Якщо президент такої країни використовує таку лексику, це соромно має бути», – сказав Пєсков.
Дітей із новоокупованих Росією територій України возили в Білорусь у дитячі літні табори «для реабілітації», при цьому програма так званого відпочинку включала в себе агітаційні заходи, спрямовані на викорінення української ідентичності, ментальну і культурну асиміляцію з Росією. Організацією таких поїздок у 2022-2023 році опікувався Білоруський Червоний Хрест і Фонд паралімпійця Олексія Талая. А в 2022 року цю програму також співфінансував Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ. Про це йдеться у спільному розслідуванні журналістів «Схем» (проєкт української редакції Радіо Свобода) і білоруської редакції Радіо Свобода.
Українським дітям, яких із окупації привозили у білоруські табори, влаштовували зустрічі з міліціонерами, фотосесії з білоруськими військовими, поїздки на військові полігони, знайомили зі зброєю. На концертах співали мілітарні пісні російських пропагандистських гуртів, таких як «Любе». Проводили ідеологічні розмови на підтримку російської агресії, налаштовували проти України.
Журналісти встановили, що поїздки в літні табори українських дітей із новоокупованих Маріуполя і Лисичанська відбувалися централізовано – через підконтрольні Росії органи освіти та шкільні заклади. Про це розповіли батьки дітей, які побували у 2023 році у таборах Білорусі. За цим же принципом у зимовий період організували поїздку на ялинку в Мінськ за участі авторитарного лідера Білорусі Олександра Лукашенка.
За даними з витоку внутрішньої документації про діяльність білоруського Червоного Хреста, яку журналісти отримали завдяки «кіберпартизанам» (це група опозиційних до Лукашенка гакерів), організацію так званого відпочинку для українських дітей із окупованих територій у Білорусі в 2022 році, окрім білоруського Червоного Хреста, забезпечувало представництво ЮНІСЕФ у Білорусі. Це відбувалося у рамках програми «Гуманітарна допомога дітям-біженцям з України в літній період: організація оздоровлення й підготовка до навчального року».
Журналісти відзначають, що у серпні 2022 року для дітей із окупованих регіонів України білоруський ЮНІСЕФ спільно із білоруським Червоним Хрестом організовував їхнє розміщення у літніх таборах «Берьозка» (Гродненська область, Білорусь) і «Липки» (Вітебська область, Білорусь).
Для українських дітей у таборі «Берьозка» проводили розважальні заходи, під час яких діти перевдягалися у військову форму країни-агресорки, виконувалися проросійські воєнні пісні гурту «Любе».
У таборі «Липки» дітям організовували зустрічі з білоруською міліцією, під час якої знайомили зі зброєю.
Також двічі за зміну дітей возили на військовий білоруський полігон, де так само давали в руки зброю і дозволяли позувати з нею для фото.
Журналісти звернулися до представництва фонду ЮНІСЕФ у Білорусі з проханням прокоментувати свою участь у організації так званого відпочинку у 2022 році українських дітей у Білорусі. Також журналісти відправили запит у штаб-квартиру організації у США. Однак станом на момент виходу матеріалу відповідей не отримали. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у коментарі журналістам заявив, що ЮНІСЕФ перестав фінансувати подібні програми.
У період із початку повномасштабного вторгнення по жовтень 2023 року з України на територію Білорусі вивезли щонайменше 2442 дитини. Такі дані оприлюднила Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я в листопаді минулого року. Дослідники відзначали, що у таборах пропагують ідеї, які «відповідають політичним інтересам Росії й Білорусі».
До переміщення українських дітей у Білорусь мають прямий стосунок дві організації: Благодійний фонд білоруського паралімпійця і мотиваційного спікера Олексія Талая і Білоруське товариство Червоного Хреста. У грудні Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста призупинила і фінансування, і членство білоруського Червоного Хреста. За два роки повномасштабної війни санкції щодо Фонду Талая ввела лише Україна. 21 лютого 2024 року ЄС проголосував за включення Олексія Талая до наступного пакету санкцій, який ще не активований.
Наприкінці січня 2024-го він анонсував розширення географії діяльності: обіцяє привезти в Білорусь українських дітей уже з окупованих районів Херсонщини.
За словами уповноваженої президента України з прав дитини і дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук, зупинити вивезення дітей на таке перевиховання може лише перемога України у війні.
Одна людина загинула, дев’ять поранені через удар Росії по Донеччині – ОВА
Одна людина загинула, ще дев’ятеро були поранені внаслідок обстрілу російськими військами Костянтинопільського Курахівської громади на Донеччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Серед поранених – четверо підлітків: 12, 14, 15 і 16 років. Всім надана необхідна медична допомога», – написав він у телеграмі.
За словами Філашкіна, обстріл вівся з «Ураганів»: 13 снарядів влучили по території села.
Голова ОВА додав, що пошкоджено «чимало будинків». «Наразі триває огляд території, встановлюємо точні наслідки обстрілу», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: війська РФ 31 раз намагалися прорвати оборону ЗСУ на Мар’їнському напрямку
Оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби відбулося 81 бойове зіткнення, повідомив у вечірньому зведенні 22 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, українські військові відбили атаки російських сил на вісьмох напрямках, зокрема, «на Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Новомихайлівка і Побєда Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, 31 раз намагався прорвати оборону наших військ».
Загалом, за даними Генштабу, російські військові завдали 50 авіаційних ударів і здійснили 80 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ і населених пунктах, внаслідок чого «є загиблі й поранені серед цивільного населення».
Раніше сьогодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомляв, що на Авдіївському напрямку російські війська перегруповуються, підтягують резерви.
«Але й наші війська зміцнюють ешелоновану оборону, посилюються додатковими підрозділами, створюють нові вогневі позиції», – написав він у телеграмі.
За його словами, на Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати противника в районах Георгіївки, Побєди і Новомихайлівки.
Проєкт DeepState у ніч проти 22 лютого повідомив, що армія РФ окупувала Побєду – село на південний захід від Мар'їнки Донецької області. Про це заявили і у російському Міноборони. Військово-політичне керівництво України ці повідомлення не коментувало.
Донбас: ще один населений пункт під контролем РФ?
- Російське Міноборони прозвітувало про захоплення села Побєда на Донеччині. В ЗСУ цю інформацію поки не коментували. Село Побєда розташоване в 40 кілометрах від Авдіївки і 4 кілометрах на південний захід від Мар'їнки. Які можливості відкриває армії РФ взяття цього села? Як змінюється фронт після взяття Авдіївки? Яка ситуація на інших ділянках?
- Перші винищувачі F-16 будуть поставлені в Україну влітку цього року. Про це заявила міжнародна військово-повітряна коаліція, яку очолює Данія разом із Нідерландами та США. А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що українські пілоти F-16 зможуть завдавати ударів по військових цілях в Росії. Як це може змінити ситуацію у війні Росії проти України?
- Росія отримала від Ірану майже 400 потужних балістичних ракет. Це підтверджує агенція Reuters. Про які ракети йдеться? Коли Росія зможе застосувати нове озброєння? Та наскільки великі можливості Ірану для постачання таких ракет Росії далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
У період з початку повномасштабного вторгнення по жовтень 2023-го року з України на територію Білорусі вивезли щонайменше 2442 дитини. Такі дані оприлюднила Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров'я у листопаді минулого року.
У спільному матеріалі українська (проєкт «Схеми») та білоруська служби Радіо Свобода дослідили тему вивезення дітей з окупованих Росією територій – переважно з Маріуполя та Лисичанська – у дитячі табори на території Білорусі.
У таборах українським дітям нав’язують прорадянські наративи, їх мілітарізують та викорінюють їхню національну ідентичність. Журналісти також з'ясували, які організації причетні до вивезення дітей на територію Білорусі, поспілкувалися із батьками дітей, які відвідали такі заклади, а також отримали ексклюзивні внутрішні документи білоруського Червоного Хреста.
Також Радіо Свобода встановило, що до організації так званого відпочинку дітей, де поширювалися проросійські наративи, у 2022-му було причетне білоруське відділення ЮНІСЕФ (ООН).
Держдепартамент США: посилення військових зв’язків Ірану й Росії «має хвилювати весь світ»
У США заявляють, що розширення військової співпраці між Іраном і Росією викликає «занепокоєння» на тлі повідомлень про те, що Тегеран поставив Москві численні партії балістичних ракет.
21 лютого агентство Reuters повідомило, що Іран поставив Росії сотні ракет чотирма партіями з січня, а неназваний іранський військовий чиновник сказав, що «найближчими тижнями їх буде більше».
Хоча українські й західні офіційні особи ще публічно не підтвердили повідомлення, такий розвиток подій відповідає попередженням США.
Представник Державного департаменту США сказав Радіо Свобода, що, хоча вони не можуть прямо прокоментувати повідомлення Reuters, розширення військової співпраці між Іраном і Росією – «це те, що має хвилювати весь світ».
«Ми вже деякий час попереджали, що Росія веде переговори з Іраном про придбання балістичних ракет малої дальності і що ці переговори активно просуваються», – сказав речник.
Представник Держдепартаменту пояснив зростання відносин між Тегераном і Москвою тим, що Росія стала «більш ізольованою» після того, як почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
20 лютого представник Міністерства оборони Ірану наполягав, що військова співпраця його країни з Росією «не має нічого спільного з війною в Україні» і почалася раніше.
Після повномасштабного вторгнення в Україну Захід запровадив проти Росії санкції, РФ випередила Іран як країна з найбільшою кількістю санкцій у світі в березні 2022 року.
Від початку повномасштабної війни дві країни зблизилися, розширюючи економічне й військове співробітництво.
Іран постачав Росії свої безпілотники-«камікадзе» Shahed, які Москва часто використовує проти цивільної інфраструктури в Україні.
Іран заперечував надання безпілотників Росії для використання проти України і наполягав на тому, що він продав Москві «обмежену кількість» безпілотних літальних апаратів до повномасштабної війни. Росія також відкинула повідомлення про використання іранських безпілотників у війні.
Однак у липні 2023 року Міністерство оборони Росії підтвердило у своєму щомісячному журналі «Армійський збірник», що його безпілотник «Герань-2» насправді є БпЛА «Шахед-136» іранського виробництва.
За даними агентства Reuters, нові іранські поставки до Росії включали балістичні ракети малої дальності Fateh-110 і Zolfaqar.
Коля Око – громадянин Росії, багатодітний батько, який мешкав у Маріуполі задовго до російського нападу. Він зміг зафільмувати облогу міста у 2022 році, трагедії маріупольців, що жили поруч, та те, як окупанти перетворювали Маріуполь на попіл. Його відеощоденник набув особливої популярності у соцмережах. Про те, як чоловік та його родина переживали події дворічної давнини, як його родині вдалося вижити та вирватися з окупованого Маріуполя, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Майже дворічне повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до жахливих втрат людських життів, спричиняючи неймовірні страждання мільйонів цивільних, заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого.
«Широкомасштабний збройний напад Росії на Україну, який скоро триватиме вже третій рік і якому не видно кінця, продовжує спричиняти серйозні й масові порушення прав людини, знищуючи життя і засоби для існування», – сказав він.
Як повідомили у Моніторинговій місії ООН із прав людини в Україні, у своїй останній доповіді їй вдалося верифікувати 30 457 втрат серед цивільних осіб з 24 лютого 2022 року: 10 582 загиблих і 19 875 поранених.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
В ООН наголосили, що мільйони людей були змушені залишити свої домівки, тисячі втратили житло, сотні медичних й освітніх закладів пошкоджені або зруйновані, що суттєво порушує права людей на охорону здоров’я й освіту. «Довгостроковий вплив цієї війни в Україні відчуватиметься поколіннями», – сказав Тюрк.
В організації заявили, що протягом останніх двох років Управління ООН з прав людини задокументувало широко поширені випадки катувань, жорстокого поводження і свавільних затримань цивільних осіб російськими збройними силами. На окупованій території також були задокументовані випадки позасудових страт, насильницьких зникнень і придушення права на свободу слова і зібрань.
«Окрім цього, інтерв’ю ММПЛУ з понад 550 колишніми українськими військовополоненими та цивільними затриманими засвідчили вчинення серйозних порушень міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права російськими збройними силами, включаючи позасудові страти та поширену практику катування», – йдеться в повідомленні.
Верховний комісар з прав людини закликав до ретельного й незалежного розслідування всіх порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права і знову закликав Росію негайно припинити збройний напад на Україну.
Тим часом, агентство ООН із питань міграції заявило 22 лютого, що цього року понад 14,6 мільйона людей, або 40 відсотків населення України, залежать від того чи іншого виду гуманітарної допомоги, а мільйони українських біженців за кордоном також потребують допомоги.
За оцінками Міжнародної організації з міграції (МОМ), розташованої в Женеві, наразі в сусідніх з Україною країнах перебуває 2,2 мільйона біженців, а в усьому світі – близько 6,5 мільйонів біженців.
Близько 3,7 мільйона людей були переміщені всередині України, сім’ї все ще розділені, а діти залишилися без даху над головою, йдеться в заяві МОМ, яка також закликала міжнародну спільноту активізувати свої зусилля, щоб допомогти українським цивільним особам, які постраждали від війни.
Іспанські спецслужби не сумніваються, що за вбивством колишнього російського військового льотчика Максима Кузьмінова, який утік в Україну на гелікоптері Мі-8, пілотом якого він був, стоїть Москва, пише з посиланням на джерела іспанська газета El País.
Водночас видання підкреслює, що влада Іспанії поки що вкрай обережно підходить до того, що сталося, і не висуває звинувачень на адресу Кремля, вказуючи на те, що спочатку має завершитися розслідування. За словами джерел, Мадрид готовий «дати рішучу відповідь» Росії, якщо будуть зібрані достатні докази її причетності до вбивства.
Тіло вбитого знайшли 13 лютого у пандусі комунального гаража у місті Вільяхойос у провінції Аліканте на південно-східному узбережжі Іспанії. За повідомленням, його застрелили і переїхали автомобілем. Виконавці втекли з місця злочину. У вбитого знайшли український паспорт на ім’я Ігоря Шевченка (знімок документу опублікувало видання El Periodico).
Міністерство внутрішніх справ Іспанії поки що не зробило заяв про особу загиблого, відомство чекає на біометричні дані, запитані через Інтерпол у Росії й України, пише El Periodico. Джерела видання не виключають, що вбивство Максима Кузьмінова могло бути скоєне звичайними злочинцями, і це «не шпигунська історія».
Водночас El País звернуло увагу на те, що першими про смерть Кузьмінова повідомили проросійські джерела. Видання зазначає, що іспанські спецслужби загалом не сумніваються у причетності Росії, вони не впевнені лише в тому, яка саме з російських спецслужб вчинила вбивство – ФСБ, Служба зовнішньої розвідки чи Головне управління Генштабу РФ (ГРУ). При цьому джерела в іспанських спецслужбах визнають, що слідству буде складно знайти прямі докази причетності Росії, оскільки, ймовірно, злочин скоїли наймані вбивці, які вже залишили територію Іспанії.
El País також зазначає, що «вичислити» Кузьмінова могли через його листування з колишньою дівчиною, яка залишалася в Росії – він прямо запрошував її приїхати до Іспанії.
У публікації перераховуються численні випадки вбивств за кордоном противників російської влади чи перебіжчиків з числа співробітників спецслужб або замахів на них. Зазначається, що в Іспанії таке сталося вперше.
Кузьмінов – капітан російської армії. 28-річний військовий, за власними твердженнями, виступав проти війни в Україні і зв’язався з українськими спецслужбами. 9 серпня 2023 року він перелетів в Україну на гелікоптері Мі-8. Разом із ним на борту перебували двоє інших військових. Вони не брали участь у втечі і були вбиті, як стверджується, при спробі втекти на російську територію.
У сюжеті російського державного телеканалу «Росія 1» кореспондент Сергій Зенін стверджував, що офіцери спецназу Міноборони РФ отримали наказ про вбивство Кузьмінова. Один із них заявляв, що льотчика знайдуть і покарають «за всією суворістю закону… за зраду«, а другий додав, що Кузьмінов «до суду не доживе».
19 лютого факт смерті Кузьмінова Радіо Свобода підтвердив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов. Водночас додаткових деталей у ГУР не повідомили.
У ГУР в серпні минулого року підтвердили, що на один з аеродромів України приземлився російський гелікоптер Мі-8. Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода назвав цю операцію однією з найкращих проведених його відомством за всю історію України.
Головне управління розвідки Міноборони 3 вересня оприлюднило документальний фільм «Збиті льотчики Росії», в якому, серед іншого, вперше показали російського пілота, який перегнав до України російський гелікоптер Мі-8. Як стверджували в ГУР, російським льотчиком був Максим Кузьмінов.
5 вересня минулого року російський пілот Максим Кузьмінов розповів, як перегнав до України російський гелікоптер Мі-8 – у межах спецоперації ГУР під назвою «Синиця».
Британія розширила санкції проти Росії – до списку потрапили виробники боєприпасів та електроніки
Великобританія розширила санкції щодо Росії, під обмеження потрапили десятки російських компаній та фізичних осіб.
У санкційному списку також дві білоруські компанії та компанії з Китаю, Туреччини та ОАЕ, які, як стверджується, сприяли обходу санкцій.
Уряд Великобританії уточнює, що до списку увійшли виробники боєприпасів та електроніки, а також торговці алмазами та нафтою.
Одна з найбільших компаній, включених до оновленого списку, – проект компанії «Новатек» з виробництва зрідженого газу «Арктик СПГ-2». Санкції запроваджено і проти її генерального директора Олега Карпушина.
До обмежувального списку також потрапив новий гендиректор російської групи алмазодобувних компаній АЛРОСА Павло Мариничев. До списку включені й інші топ-менеджери АЛРОСА та «Новатек».
Крім того, санкції введено проти Пермського порохового заводу, Каменськ-Уральського металургійного заводу, компанії «Гідромаш», «Балтійської промислової компанії», Самарського металургійного заводу, Челябінського ковальсько-пресового заводу та так званої ПВК «Редут».
Санкції приурочені до другої річниці російського вторгнення в Україну.
Очікується, що свої розширені списки санкцій найближчими днями опублікують США та Євросоюз.
Країни Заходу звинувачують Росію в обході санкцій через треті країни, наприклад, Туреччину, держави Центральної Азії та інші. Днями ЗМІ повідомляли, що одним із найбільших «хабів» щодо обходу санкцій для Москви стала Вірменія. За офіційними даними, експорт товарів з Вірменії до Росії зріс на 85%, у тому числі 80% становить реекспорт. Фінансисти звертають увагу, що в цілому експорт Вірменії до Росії зріс на 430% порівняно з довоєнним періодом через ймовірний реекспорт європейських і китайських товарів.
Єврокомісар з питань політики розширення Олівер Варгеї заявив, що процес скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС досі на етапі підготовки. Про це він сказав в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода.
На запитання кореспондентки Радіо Свобода у Брюсселі «Чи розпочався уже скринінг?», Варгеї відповів: «Розпочалась підготовка, так». На уточнююче запитання, чи означає це, що сам скринінг ще не розпочався, Варгеї вирішив не відповідати. Після чого так само не підтвердив, що Єврокомісія готова буде зробити у березні остаточну оцінку виконання Україною необхідних для початку переговорів реформ.
«Залежить від того, коли вони виконають (необхідні умови - ред.)» – відповів Варгеї.
Скринінг законодавства на відповідність праву ЄС – це перший крок на шляху переговорів про вступ. Цей процес проводиться спільно Єврокомісією та країною-кандидатом. У січні віцепрем’єка, міністерка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомляла, що уряд України домовився з представниками Європейської комісії про початок скринінгу та визначили графік подальших зустрічей.
Читайте також: Україна і Євросоюз. Чого очікувати від ЄС у 2024 році?
Раніше очікувалось, що скринінг українського законодавства розпочнеться одразу після грудневого саміту лідерів, на якому було ухвалено політичне рішення про початок переговорів з Україною, а в березні Єврокомісія оприлюднить остаточний звіт, який оцінює готовність України почати переговори про вступ у ЄС, та буде затверджена так звана «переговорна рамка».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 21 січня заявила, що «ми чудово просуваємось у процесі скринінгу», але, на її думку, переговорну рамку навряд чи затвердять до європейських виборів, що відбудуться у червні 2024 року.
Українська влада сподівалася пройти ці кроки до липня 2024 року, щоб уникнути можливих затримок у другому півріччі у звʼязку з головуванням Угорщини в ЄС та європейськими виборами.
Посол України при ЄС Всеволод Ченцов наполіг, що з боку України затримок не має, і раніше «не було жодних підстав сумніватися», що Єврокомісія представить звіт і переговорну рамку в березні.
Росія захопила Побєду: це «дорога» на Вугледар
Проєкт DeepState у ніч проти 22 лютого повідомив, що армія РФ окупувала Побєду – село на південний захід від Мар'їнки Донецької області. Про це заявили і у російському Міноборони. Військово-політичне керівництво України ці повідомлення не коментувало.
Російські «військові блогери» вважають: хоча цей населений пункт є зовсім крихітним, він нібито має важливе тактичне значення – оскільки розташований на головній трасі до Вугледару на півдні Донецької області.
До Вугледару Росія намагається пробитися і з іншого напрямку – з Новомихайлівки. Після запеклих атак армії агресора та його невеликого просування там Силам оборони кілька тижнів тому вдалося стабілізувати фронт.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Український Генштаб вранці 22 лютого повідомив про 14 атак на Мар'їнському напрямку – це друга за інтенсивністю штурмів ділянка фронту після Авдіївської.
Також армія Росії трохи просунулась і в Георгіївці – це село вже на північний захід від Мар'їнки, у напрямку до Курахового Донецької області. У Кураховому розташована велика ТЕС, яка цікавить агресора.
Головні питання випуску:
Які перспективи відкриває перед російською армією окупація Побєди на захід від Мар'їнки?
Чи зможуть Сили оборони зупинити агресора на дорозі до Вугледару?
І куди Росія перекине свої сили, що звільнилися після штурму Авдіївки?
Схід
- У ніч проти 16 лютого командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив про запеклі бої в Авдіївці. За його словами, відбувається «планове підсилення підрозділів та здійснюється маневр військами на загрозливих напрямках», також військовим виділили додаткові боєприпаси та інші засоби ураження.
- Раніше про критичну ситуацію в місті та загрозу переходу міста під контроль РФ повідомили в Білому домі. За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), потенційне захоплення Авдіївки Росією не матиме оперативного значення і, швидше за все, дасть Кремлю лише «негайну інформаційну й політичну перемогу».
- Проросійські телеграм-канали заявили, що українські військові нібито втратили контроль над низкою позицій у місті. Стверджується, що російські війська захопили головний в'їзд до Авдіївки.
- Ввечері 15 лютого аналітики DeepState констатували, що російські війська просунулися на півночі та півдні міста.
- Третя окрема штурмова бригада Збройних сил України (ОШБр) 15 лютого підтвердила, що була терміново передислокована для посилення українських військ у районі Авдіївки.
- Про додаткові російські сили на Авдіївському напрямку і посилення тиску на українські позиції навколо міста нещодавно повідомляла розвідка Британії. За даними розвідки, Авдіївка залишається основним об’єктом російських атак.
- Російські війська активізувалися під Авдіївкою понад чотири місяці тому, 10 жовтня 2023 року.
Німецький парламент не підтримав надання Україні далекобійних ракет Taurus
Німецький парламент Бундестаг відхилив пропозицію опозиції щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну.
Пропозиція парламентської групи ХДС/ХСС, у якій прямо згадується ця німецька система зброї, не отримала підтримки більшості на сьогоднішньому засіданні. «За» проголосували лише 182 депутати, «проти» – 480, 5 утрималися.
Німецьке інформаційне агентство DPA зазначило, що канцлер Німеччини Олаф Шольц «заблокував постачання ракет німецького виробництва в Україну, посилаючись на побоювання, що ця зброя великої дальності може бути використана для завдання ударів по території Росії та потенційної ескалації конфлікту».
У свою чергу, німецький політик Фрідріх Мерц з ХДС/ХСС закликав підтримати пропозицію.
«Україна все ще не отримує всіх матеріалів, які їй вкрай необхідні для ефективного протистояння російській агресії», – сказав він.
17 січня цього року голосування у Бундестазі щодо передачі Україні німецьких далекобійних крилатих ракет Taurus також не було успішним. Німецькі експерти очікували на це рішення вже в лютому.
Останні пів року позиція уряду Німеччини в питанні надання Україні далекобійних ракет Taurus німецького виробництва залишається незмінною.
6 серпня 2023 року депутат парламенту владної в Німеччині Соціал-демократичної партії Андреас Шварц уперше закликав Берлін поставити Україні крилаті ракети великої дальності. Як сказав він в інтерв’ю журналу Der Spiegel, його країна має надати Україні крилаті ракети Taurus – зброю повітряного базування з дальністю близько 500 кілометрів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що його країна зволікає із рішенням щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну, бо буде «дуже ретельно перевіряти кожне рішення, що працює, що має сенс, яким може бути наш внесок».
Taurus – німецькі керовані ракети з радіусом дії до 500 кілометрів. Вони є аналогом британських Storm Shadow, які вже успішно використовуються українськими військовими. Вони призначені для високоточних ударів та ураження високозахищених та заглиблених цілей, без заходу літака-носія в зону ППО противника.
Чеські фермери продовжили протест на кордонах країни
Чеські фермери продовжили акцію протесту проти бюрократії й екологічних вимог у сільському господарстві та проти імпорту з країн поза ЄС. За даними Аграрної палати Чехії, близько трьох тисяч одиниць сільгосптехніки вирушили на прикордонні переходи зі Словаччиною, Польщею й Німеччиною, щоби доєднатися до протесту колег з інших країн.
Як повідомляють чеські ЗМІ, зранку 22 лютого колону в майже пів сотні тракторів й іншої сільськогосподарської техніки помітили на трасі E55 між містами Капліце-Надражи і Дольним Дворіште.
Участь у протестній акції взяли фермери з багатьох населених пунктів регіону, наприклад, з Брлоха і Хвалшина, з Кржемжа, Дольні Тршебоніна й Мойне. За колоною протестувальників стежила поліція.
Повідомляється, що близько 10-ї ранку колони сільськогосподарської техніки помітили також у чеському місті Брно.
Як повідомляє чеське видання iDnes.cz, особливих ускладнень на дорогах протест не викликав. Винятком стало закриття переходу поблизу міста Годонін на чесько-словацькому кордоні.
Туди, як повідомляється, прибули сотні тракторів і повністю заблокували перехід приблизно на годину. Деякі фермери мали чеські прапори, інші – мали написи на плакатах, що «вони хочуть вирощувати їжу, а не мати справу з паперами» або що «вони хочуть рівних умов у всьому ЄС».
«Я продаю зерно за такими цінами, як мій дід за соціалізму. Це неможливо, це нежиттєздатно», – розповів редакції iDnes.cz очільник компанії дрібних фермерів.
Чеські фермери розпочали свій протест 19 лютого у столиці Чехії Празі. Тоді демонстранти зібралися перед будівлею Міністерства аграрної політики з вимогами покращити умови для чеських аграріїв.
На цьому протесті вимагали відставки уряду, а згодом серед страйкарів з’явилися і гасла проти підтримки України, як-от «Менше американської зброї, більше миру».
У вересні минулого року представники міністерств сільського господарства Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.
Вони заявили, що частина транспортованого зерна залишається в таких країнах, як Польща, і шкодить місцевим фермерам, оскільки воно набагато дешевше, ніж місцеве зерно.
У Польщі фермери продовжують блокувати пункти пропуску з Україною, а також дороги й автомагістралі.
20 лютого українські прикордонники повідомляли, що учасники страйку в Польщі розпочали більш жорстке обмеження руху транспортних засобів на шести пунктах пропуску на кордоні з Україною.
Як повідомляла кореспондентка Радіо Свобода, українські перевізники почали акцію у відповідь перед трьома пунктами пропуску і планують продовжувати її до 15 березня.
Україна може розраховувати на отримання літаків F-16 цього літа – Данія
Данія передасть Україні винищувачі F-16 вже цього літа, повідомляє Міноборони країни з посиланням на міжнародну коаліцію військово-повітряних сил, яка на чолі з Данією, Нідерландами й США координує передачу перших винищувачів F-16 Україні.
«Важко встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16, тому що є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки. Але я поінформував узгоджувальне коло, що ми зараз працюємо над тим, щоб цього літа досягти більшої єдності, коли, як очікується, ми зможемо передати перші винищувачі F-16 Україні, якщо підготовка буде проходити за планом», – сказав міністр оборони країни Троелс Лунд Поульсен.
У Міноборони Данії зазначають, що остаточна передача першого данського бойового літака F-16 залежить, серед іншого, від повної підготовки українських пілотів та технічного персоналу, а також від наявності необхідної інфраструктури в Україні.
Данія разом з Нідерландами та США очолює авіаційну коаліцію з моменту її створення восени 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський 22 лютого провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Учасники засідання, серед іншого, заслухали доповідь щодо літаків F-16: кількість у першій партії, терміни отримання, підготовка інфраструктури та персоналу.
За підсумками зустрічі «Рамштайн» 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров заявив, що «все йде за графіком у рамках усіх домовленостей із партнерами». F-16 очікуються навесні, їхнє отримання в ці строки голова місії України при НАТО називала реалістичним. Про те, що винищувачі можуть бути доставлені «за графіком», в інтерв’ю Радіо Свобода заявив і премʼєр Нідерландів Марк Рютте, додавши, що буде не менш як 24 літаки.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Данія оголосила про надання Україні військової допомоги на 228 мільйонів євро
Міністерство оборони Данії оголосило про новий пакет військової допомоги для Україні на 1,7 мільярда данських крон (близько 228 мільйонів євро). Ці кошти спрямують на боєприпаси для артилерії та ППО, безпілотники й допомогу в розмінуванні, повідомляє оборонне відомство країни.
«Україна має велику потребу в підтримці, не в останню чергу в артилерійських боєприпасах. З 15-м пакетом допомоги Данія робить фінансовий внесок у закупівлю зброї та боєприпасів. Як через інші країни, зокрема Нідерланди та Чехію, так і через продовження важливої співпраці з данською оборонною промисловістю», – каже міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
У відомстві зазначили, що Міністерство оборони Данії профінансувало закупівлю у Чехії 15-ти тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, які будуть доставлені в Україну протягом декількох місяців.
Вказано, що буде передано обладнання та боєприпаси для протиповітряної оборони, розмінування та безпілотних літальних апаратів. Пакет допомоги включає радари, засоби зв’язку та обладнання для безпілотників від данських компаній.
Пакет військової допомоги передбачений на 2024-2026 роки.
Нещодавно прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала своїх колег-прихильників України за надмірну повільність і нерішучість у наданні необхідної Києву зброї.
Напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну ряд країн оголосили про надання фінансової та військової підтримки для України. Про виділення коштів уже оголосили Австралія, Нова Зеландія, Японія, Німеччина, Норвегія, Швеція, Франція та інші.