Конституційний суд Росії схвалив підписані Путіним договори щодо анексії українських регіонів
Конституційний суд Росії заявив, що підписані російським президентом Володимиром Путіним договори про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей «відповідають конституції» Росії.
Як йдеться в ухвалі суду, до 1 січня 2026 року на згаданих територіях діятиме «перехідний період», Путін затвердить тимчасових виконувачів обов’язків їхніх керівників.
Тепер спробу анексії, яку не визнають Україна і світ, мають остаточно оформити Держдума і Рада федерації Росії, ухваливши відповідний конституційний закон. Очікують, що це відбудеться 3 і 4 жовтня.
Не повідомляється, чи хтось із членів конституційного суду Росії голосував проти. У 2014 році цей же суд за тією ж схемою схвалив спробу анексії Криму і Севастополя.
30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.
Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Наступного дня після підписання договорів у Кремлі Україна повернула під свій контроль місто Лиман Донецької області і, за словами президента, продовжує наступ.
Маляр: під час 24 обмінів полоненими звільнили 808 людей
За час повномасштабної війни Росії проти України були проведені 24 обміни полоненими, внаслідок чого були звільнені 808 людей, повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
«Станом на сьогодні вже проведено 24 обміни полоненими, 808 осіб повернуто з полону. На сьогодні штабом (Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими –ред.) проведено 380 особистих прийомів – людей, які шукали своїх безвісти зниклих родичів, та понад 3000 консультацій телефоном – усе це активна щоденна робота. Також штабом опрацьовано більше ніж 6000 запитів про статус особи. Це запити родичів, які шукають своїх безвісти зниклих членів родин-військовослужбовців», – написала Маляр у фейсбуці.
Віцепрем’єрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в інтерв’ю BBC News Україна 25 вересня повідомила, що в російському полоні залишаються 2,5 тисячі українців, серед яких – «дуже багато жінок».
Росія: журналістка Радіо Свобода вийшла на волю після арешту
У Росії журналістка, позаштатна кореспондентка російської служби Радіо Свобода Юлія Вишневецька вийшла на волю 1 жовтня, відбувши термін адміністративного арешту, який призначив суд у Дагестані. Як повідомила Вишневецька, вона повернулася до Москви.
Юлію Вишневецьку затримали 26 вересня в Махачкалі. Суд заарештував її на п’ять діб за звинуваченням в участі у неузгодженому мітингу проти мобілізації в Росії. Для відбуття покарання її доставили до села Карабудахкент. Влада спочатку заперечувала це, що викликало побоювання про безпеку Вишневецької. Згодом інформація про те, що вона у Карабудахкенті, підтвердилася.
26 вересня у Махачкалі кілька сотень людей вийшли на акцію протесту проти мобілізації на війну проти України. За даними проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії, цього дня поліцейські затримали 110 людей.
Вишневецьку, як і інших журналістів, затримали на акції у понеділок, доставили у відділок поліції, у багатьох відібрали телефони, довгий час не допускали до них адвокатів. Під час судового засідання Вишневецька повідомила, що за завданням редакції була присутня на мітингу в Махачкалі, щоб з’ясувати думку громадян щодо мобілізації. Суд, однак, визнав її учасницею акції.
Затримання журналістки засудив президент медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай. «Юлія лише виконувала свою журналістську роботу, діючи на користь російської аудиторії, – заявив він. – Вона має бути негайно звільнена».
Юлія Вишневецька – кореспондентка російської служби Радіо Свобода і документалістка, авторка документального проєкту Радіо Свобода «Ознаки життя».
На Чернігівщині 4 людей загинули через підрив автомобіля на вибуховому пристрої – поліція
На Чернігівщині виявили тіла чотирьох людей, які загинули внаслідок підриву їхнього автомобіля на невідомому вибуховому пристрої, повідомила 2 жовтня місцева поліція, яка веде розслідування.
«Ввечері 1 жовтня до поліції надійшло повідомлення про те, що четверо мешканців села Киїнка Чернігівського району поїхали автомобілем у невідомому напрямку і перестали виходити на зв’язок. Сьогодні вранці в лісовому масиві Чернігівського району було виявлено знищену вибухом автівку. Всі четверо людей в авто загинули», – йдеться в повідомленні.
На місці події працюють вибухотехніки обласної поліції, слідчо-оперативна група Чернігівського райуправління поліції і працівники ДСНС.
«Попередньо відомо, що загиблі проігнорували тимчасову заборону на відвідування лісів і поїхали по гриби. Автомобіль наїхав на невідомий вибуховий пристрій і підірвався», – додали правоохоронці.
У поліції нагадали про заборону на відвідування лісів у Чернігівській області через небезпеку натрапити на боєприпаси і вибухові пристрої.
У разі виявлення підозрілих предметів, зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв до них у жодному разі не можна наближатися, натомість треба викликати поліцейських чи рятувальників, наголосили в поліції.
На початку вересня Держслужба з надзвичайних ситуацій повідомляла, що від початку вторгнення РФ майже половину території України забруднено мінами. Найчастіше піротехніки працювали на Харківщині, Київщині, Чернігівщині, Миколаївщині та Сумщині.
Папа Франциск закликав Путіна зупинити «спіраль насильства і смерті»
Папа Римський Франциск закликав президента Росії Володимира Путіна зупинити «спіраль насильства і смерті» через війну РФ в Україні.
Заява Франциска, зроблена 2 жовтня під час публічного виступу на площі Святого Петра у Ватикані, є одним із найрішучіших зауважень, які він зробив після вторгнення Росії 24 лютого.
Римо-католицький лідер також засудив зростаючий ризик ядерної війни, назвавши це «абсурдом».
Франциск також закликав президента України Володимира Зеленського «бути відкритим» до мирних пропозицій щодо припинення війни.
Коментарі понтифіка прозвучали через два дні після того, як Путін оголосив, що Росія анексує чотири регіони України, частково окуповані російськими військами.
У своїй промові 30 вересня Путін також вдався до завуальованих погроз щодо використання ядерної зброї, повторюючи свої заяви, в яких він попередив Захід, що «це не блеф».
У Кремлі поки не відреагували на коментарі папи Римського.
резиденти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії і Словаччини 2 жовтня оприлюднили спільну заяву, в якій засудили «спроби Росії незаконно анексувати українські території» і закликали членів НАТО збільшити допомогу Україні для її протистояння російському вторгненню.
«Ми знову заявляємо про нашу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо спроб Росії анексувати будь-яку українську територію. Ми твердо підтримуємо рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо майбутнього членства України. Ми підтримуємо Україну в її захисті від вторгнення Росії, вимагаємо від Росії негайно вийти з усіх окупованих територій і закликаємо всіх членів Альянсу істотно збільшити військову допомогу Україні», – йдеться в заяві.
Президенти наголосили, що «всі, хто вчиняє злочини агресії, мають бути притягнуті до відповідальності».
У заяві, оприлюдненій на сайті президента Литви, вказано, що лідери країн, що виступили з заявою, «відвідали Київ під час війни і на власні очі переконалися в наслідках російської агресії» і не можуть мовчати «перед обличчям кричущого порушення міжнародного права з боку Російської Федерації».
30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.
Зеленський: Лиман «повністю зачищений»
Збройні сили України повністю зачистили Лиман Донецької області, про відновлення контролю над яким повідомили 1 жовтня. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у повідомленні у телеграмі 2 жовтня.
«Станом на 12:30 Лиман зачищено повністю. Дякую нашим воїнам. Слава Україні», – сказав Зеленський у короткому відео.
Ввечері 1 жовтня українські військові повідомили про звільнення Лиману і взяття його під контроль.
Перед цим фонд «Повернись живим» опублікував відео з Лиману і повідомив, що на ньому – окупанти, які намагаються втекти з міста.
Перед цим 1 жовтня речник Східного угруповання військ ЗСУ повідомив, що російське угруповання в районі Лиману оточене. На запитання щодо кількості російських військ, які перебувають в оточенні, Череватий назвав цифру в близько 5 тисяч, але зазначив, що цифра може бути вже меншою.
Тим часом, Міністерство оборони Росії заявило про відведення з Лиману своїх військ «на більш вигідні рубежі» – після заяв українських військових про оточення.
Голова Чечні Рамзан Кадиров у своєму телеграм-каналі жорстко розкритикував командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна, який керував обороною на лиманському напрямку. У Лимані, серед інших підрозділів, були і «кадирівці».
ВВС повідомляє, що Кадирова в його критиці Лапіна також підтримав бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно перестав приховувати, що саме він стоїть за діяльністю ПВК «Вагнер» та вербує ув’язнених у Росії на війну в Україні.
Генштаб ЗСУ наразі ситуацію не коментував.
ОВА: через обстріл Миколаєва і району дві людини загинули, сім поранені
Дві людини загинули, сім були поранені внаслідок обстрілу російськими військами Миколаєва і Миколаївського району в ніч на 2 жовтня, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«2 жовтня близько 03:45 Миколаїв зазнав ракетного обстрілу зенітно-ракетними системи С-300. Зокрема, влучання зафіксовані біля двох чотирьохповерхових будинків. Внаслідок чого будинки зазнали пошкоджень, в одному з них виникла пожежа. Також зафіксовано влучання біля території лікарні. Всього внаслідок обстрілу поранені сім осіб. Детальна інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
«Вночі 2 жовтня внаслідок ворожого обстрілу села Шевченко Шевченківської громади дві людини загинули, частково зруйнувано житловий будинок», – додав голова ОВА.
За його словами, 1 жовтня російські війська також обстрілювали портову акваторію та інфраструктуру Очакова – зі 120 мм міномета і реактивної системи залпового вогню «Град». Постраждалих немає, повідомив Кім.
Крім того, за його даними, 2 жовтня в селі Калинівка Воскресенської громади лунали вибухи, «детальна інформація уточнюється».
Минулої доби обстріли зафіксували і в Баштанському районі, там пошкоджені п’ять приватних будинків, постраждалих немає.
Влада регулярно повідомляє про російські обстріли Миколаєва, зокрема з використанням іранських дронів.
Ввечері 29 вересня стало відомо, що армія РФ касетними снарядами обстріляла зупинку громадського транспорту у Миколаєві в годину пік: загинули троє людей, 12 – поранені.
Влада назвала це «цілеспрямованим терористичним актом задля знищення мирного населення».
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ISW: Росія, ймовірно, створює умови для взяття на себе юридичної відповідальності за ЗАЕС
Росія, ймовірно, встановлює умови для взяття на себе юридичної відповідальності за Запорізьку атомну електростанцію, заявляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
«30 вересня російська влада затримала гендиректора ЗАЕС Ігоря Мурашова. Один із російських військових блогерів заявив, що затримання Мурашова не матиме відчутного впливу на роботу станції, оскільки енергоблоки вже зупинені, і заявив, що влада зараз проводить «рутинну» юридичну роботу з передачі контролю над станцією російській державній корпорації «Росатом» і створення нової юридичної особи для ЗАЕС», – йдеться у щоденному звіті ISW.
«Затримання Мурашова і «юридичний» процес передачі контролю над ЗАЕС «Росатому» є свідченням того, що російська влада, ймовірно, намагатиметься використати свій контроль над ЗАЕС для тиску на Міжнародне агентство з атомної енергії з метою легітимізації незаконної російської анексії окупованих територій України шляхом примусу до визнання контролю Росії над ЗАЕС», – додали дослідники.
Тим часом, Міжнародне агентство з атомної енергії закликало звільнити директора Запорізької АЕС.
Пізно ввечері 1 жовтня гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі «висловив надію, що пан Мурашов безпечно і швидко повернеться до своєї сім’ї та зможе відновити свої важливі функції на заводі», йдеться в повідомленні агентства в твітері.
Затримання Мурашова мало «дуже значний вплив» на нього та стандарти ядерної безпеки, заявили в агентстві.
Державна компанія «Енергоатом» 1 жовтня повідомила, що російські окупанти затримали генерального директора Запорізької атомної електростанції Ігоря Мурашова. Чому саме Мурашова затримали, незрозуміло. Російська влада затримання не коментувала.
АЕС і прилегла територія контролюються російськими військами з березня, тоді як український персонал продовжує працювати на станції.
Її останній реактор зупинили у вересні через обстріл поблизу.
Київ і МАГАТЕ попереджають про можливість екологічної катастрофи через бойові дії біля АЕС.
Росія відкинула заклики створити демілітаризовану зону навколо Запорізької атомної електростанції.
Українські військові збили п’ять із семи дронів, запущених по Миколаївщині – командування
Українські військові у ніч на 2 жовтня збили п’ять із семи іранських дронів-камікадзе Shahed-136, спрямованих російськими військовими на Миколаївщину, повідомило командування Повітряних сил Збройних сил України.
«2 жовтня уночі російські окупаційні війська атакували Миколаївщину сімома дронами-камікадзе Shahed-136. П’ять із семи Shahed-136 знищено військовослужбовцями зенітної ракетної Одеської бригади і Херсонської зенітної ракетної бригади», – йдеться в повідомленні.
28 вересня в командуванні «Південь» повідомили, що від 10 вересня російські війська запустили по півдню України понад 30 дронів-камікадзе.
У Повітряних силах ЗСУ вважають, що армія РФ все частіше використовує у війні проти України іранські дрони, тому що береже високоточні ракети, а також тому що БПЛА більш зручні для завдання ударів.
Пізніше в оперативному командуванні «Південь» заявили, що російські війська спрямовують групи дронів-камікадзе на територію України, ймовірна причина – виявлення засобів протиповітряної оборони.
Як заявила начальниця об’єднаного координаційного пресцентру ОК «Південь» Наталя Гуменюк, на півдні, за неперевіреними даними, у військ РФ є від 300 до 1000 дронів.
«Шахід-136» – дрон-камікадзе, який виготовляє Іран. Дальність його польоту складає 2000 кілометрів.
Втрати Росії у війні проти України перевищили 60 тисяч військових – Генштаб
Росія за останню добу втратила близько 500 своїх військових у повномасштабній війні проти України, найбільші втрати – на Краматорському і Бахмутському напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 2 жовтня.
Загалом від початку масштабної війни Росія втратила близько 60 110 своїх військових, кажуть у командуванні.
Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу:
- танків ‒ 2377 (23 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 4975 (+26)
- артилерійських систем – 1405 (+8)
- РСЗВ – 337 (+1)
- засобів ППО ‒ 176
- літаків – 264
- гелікоптерів – 227 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1015 (+6)
- крилатих ракет ‒ 246
- кораблів /катерів ‒ 15
- автомобільної техніки й автоцистерн – 3796 (+10)
- спеціальної техніки ‒ 131.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Голова ОВА: під час удару по Запоріжжю війська РФ використали ракети С-300
Російські військові під час ранкового обстрілу Запоріжжя використали ракети зенітних ракетних комплексів С-300, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух.
«За попередньою інформацією, ворог поцілив в обласний центр та передмістя чотирма ракетами С-300. Внаслідок атаки зруйновано промислову інфраструктуру. Постраждалих немає. Окупант зазнає втрат на фронті, єдине чим може відповісти - нищити цивільні об’єкти», – написав Старух у телеграмі.
Вранці 30 вересня російські війська завдали ракетного удару по гуманітарній колоні на виїзді з Запоріжжя. Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух, люди стояли в черзі для виїзду на тимчасово окуповану територію, щоб забрати своїх родичів, відвезти допомогу.
За даними Національної поліції, загинули 30 людей, серед них двоє дітей.
За даними заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, російські війська випустили по Запоріжжю 16 ракет зенітно-ракетної системи С-300.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Очільник МЗС Латвії: «Фальшиві референдуми – свідчення страху Росії перед контрнаступом ЗСУ»
Фальшиві референдуми і заяви Росії про спроби анексії окупованих територій – це свідчення страху Росії перед успіхом контрнаступу Збройних сил України. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю «Голосу Америки».
Рінкевичс наголошує, що Росія – небезпечна для всього світу країна, погрози якої не відрізняються від вчинків терористів. Текст інтерв’ю читайте за лінком
Прокуратура встановила загибель 412 дітей через агресію Росії
В Україні станом на ранок 2 жовтня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії, за встановленою ювенальними прокурорами інформацією, загинули 412 дітей, щонайменше 784 – зазнали поранень різного ступеню тяжкості, повідомив Офіс генерального прокурора.
Напередодні повідомляли про встановлену загибель 399 дітей і поранення 783.
У прокуратурі наголошують, що ці цифри – не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
«Стало відомо, що 25 вересня поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області внаслідок прицільного обстрілу ворогом колони цивільних машин із людьми, які намагалися евакуюватися, загинуло 13 дітей. 30 вересня внаслідок обстрілу села Подоли Куп’янського району Харківської області отримав травми 13-літній хлопець», – уточнили в ОГП.
Крім того, за повідомленням, через бомбардування й обстріли збройними силами Росії в Україні пошкоджені 2562 заклади освіти, з них 295 – зруйновані повністю.
Москва, попри численні докази, заперечує обстріли цивільних в Україні.
Резолюції Ради безпеки ООН визначають, що серйозними порушеннями проти дітей під час збройних конфліктів є: вербування і використання дітей у збройних конфліктах; вбивства та каліцтва дітей; напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними; зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей; викрадення дітей; відмова у доступі гуманітарної допомоги.
Британська розвідка прокоментувала відступ військ РФ із Лиману
Вихід російських військ із Лиману на Донеччині 1 жовтня через наступ українських сил є оперативною і політичною невдачею Росії, заявила британська розвідка.
«Оперативно Лиман важливий, оскільки він розташований на ключовому перетині доріг через річку Сіверський Донець, за якою Росія намагається зміцнити свою оборону. Вихід Росії з Лимана також є серйозною політичною невдачею, враховуючи, що він розташований у Донецькій області, регіоні, який Росія нібито мала на меті «звільнити» і намагалася незаконно анексувати», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому у твітері Міністерством оборони Великої Британії.
У розвідці кажуть, що виведення військ привело до чергової хвилі публічної критики російського військового керівництва з боку високопосадовців. «Подальші втрати територій на незаконно окупованих територіях майже напевно приведуть до посилення цієї публічної критики і посилять тиск на командування», – йдеться у звіті.
У британській розвідці вказують, що, ймовірно, Лиман захищали недоукомплектовані підрозділи Західного та Центрального військових округів Росії, а також контингентів добровільно мобілізованих резервістів. «Ці сили, ймовірно, зазнали значних втрат, коли відійшли єдиною дорогою з міста, яка все ще була в руках росіян», – заявили там.
Ввечері 1 жовтня українські військові повідомили про звільнення Лиману і взяття його під контроль.
Перед цим фонд «Повернись живим» опублікував відео з Лиману і повідомив, що на ньому – окупанти, які намагаються втекти з міста.
Перед цим 1 жовтня речник Східного угруповання військ ЗСУ повідомив, що російське угруповання в районі Лиману оточене. На запитання щодо кількості російських військ, які перебувають в оточенні, Череватий назвав цифру в близько 5 тисяч, але зазначив, що цифра може бути вже меншою.
Тим часом, Міністерство оборони Росії заявило про відведення з Лиману своїх військ «на більш вигідні рубежі» – після заяв українських військових про оточення.
Голова Чечні Рамзан Кадиров у своєму телеграм-каналі жорстко розкритикував командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна, який керував обороною на лиманському напрямку. У Лимані, серед інших підрозділів, були і «кадировці».
ВВС повідомляє, що Кадирова в його критиці Лапіна також підтримав бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно перестав приховувати, що саме він стоїть за діяльністю ПВК «Вагнер» та вербує ув’язнених у Росії на війну в Україні.
Генштаб ЗСУ наразі ситуацію не коментував.
Українські військові відбили атаки військ РФ біля шести населених пунктів – Генштаб
Підрозділи українських Сил оборони за добу відбили атаки російських військ у районах населених пунктів Козача Лопань, Виїмка, Бахмутське, Бахмут, Весела Долина і Первомайське, повідомив вранці 2 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України.
«Для підтримки дій наземних угруповань авіація Сил оборони протягом минулої доби завдала 29 ударів. Підтверджено ураження опорного пункту противника, 22 районів зосередження озброєння і військової техніки, а також шести зенітних ракетних комплексів противника. Крім того, наші підрозділи протиповітряної оборони збили 2 БпЛА», – йдеться в повідомленні.
«Ракетні війська і артилерія за добу уразили вісім командних пунктів, 10 районів зосередження живої сили, озброєння та військової техніки. Крім того, в зону ураження потрапили три склади з боєприпасами і два зенітних ракетних комплекси С-300», – додали в Генштабі.
Російська сторона дані про втрати не коментує.
За даними українського командування, минулої доби від російських ударів постраждали більш ніж 30 населених пунктів, зокрема: Білогорівка, Бахмут, Красногорівка, Мар’їнка, Водяне, Трудове, Богоявленка, Новоукраїнка, Оріхів, Залізничне, Іллінка, Нікополь, Благодатівка, Миколаїв, Очаків і Одеса.
«За минулу добу противник завдав чотирьох ракетних та 16 авіаційних ударів, здійснив понад 75 обстрілів з РСЗВ по військових і цивільних об’єктах на території України. Крім того, для ударів по об’єктах інфраструктури ворог застосовує БпЛА іранського виробництва Shahed-136», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі кажуть, що залишається загроза завдання російськими силами авіаційних і ракетних ударів на всій території України.
Російські війська атакували Запоріжжя – Старух
Російські військові вранці 2 жовтня атакували Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух.
«Ворог атакував обласний центр і найближчі околиці. Дані щодо постраждалих та руйнування уточнюються», – написав він у телеграмі близько сьомої ранку.
Голова ОВА закликав перебувати в укриттях, оскільки є ризик повторних атак.
Вранці 30 вересня російські війська завдали ракетного удару по гуманітарній колоні на виїзді з Запоріжжя. Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух, люди стояли в черзі для виїзду на тимчасово окуповану територію, щоб забрати своїх родичів, відвезти допомогу.
За даними Національної поліції, загинули 30 людей, серед них двоє дітей.
За даними заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, російські війська випустили по Запоріжжю 16 ракет зенітно-ракетної системи С-300.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Путін повинен розуміти, що Україна та НАТО дадуть відповідь» – Лія Шойнеманн
Заявка на прискорений вступ до НАТО, яку вирішив подати президент України Володимир Зеленський 30 вересня, у день, коли Москва зробила черговий крок у спробі здійснити незаконну анексію нових окупованих українських територій, як кажуть експерти, застала зненацька західних партнерів України.
Читайте про це за лінком
Українські військові повідомили про звільнення Лиману і взяття його під контроль
Заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко ввечері 1 жовтня опублікував у телеграмі відео військовослужбовців, які встановлюють український прапор на адмінбудівлі в Лимані Донецької області.
«Сьогодні Збройні сили України, а саме 81-ша окрема аеромобільна десантна бригада спільно з підрозділами Національної гвардії України, батальйоном Кульчицького звільнили та взяли під контроль населений пункт Лиман Донецької області», – каже на відео один із українських військових.
На відео можна побачити, як українські військові скидають з даху адмінбудівлі російські прапори і встановлюють український.
Раніше цього дня речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий підтвердив, що Збройні сили України зайшли в Лиман, утім, тоді він повідомляв, що у місті тривають бої. Про бої писала і заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. Глава української держави Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 1 жовтня теж говорив про бої у цьому місті.
Раніше цього дня очільник Офісу президента України Андрій Єрмак опублікував відео українських військових, які стояли біля стели на в’їзді в Лиман і вивішували український прапор.
Фонд «Повернись живим» опублікував відео з Лиману і повідомив, що на ньому – окупанти, які намагаються втекти з міста.
Перед цим 1 жовтня речник Східного угруповання військ ЗСУ повідомив, що російське угруповання в районі Лиману оточене. На запитання щодо кількості російських військ, які перебувають в оточенні, Череватий назвав цифру в близько 5 тисяч, але зазначив, що цифра може бути вже меншою.
Тим часом Міністерство оборони Росії заявило про відведення з Лиману своїх військ «на більш вигідні рубежі» – після заяв українських військових про оточення.
Глава Чечні Рамзан Кадиров у своєму телеграм-каналі жорстко розкритикував командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна, який керував обороною на лиманському напрямку. У Лимані, серед інших підрозділів, були і «кадировці».
ВВС повідомляє, що Кадирова в його критиці Лапіна також підтримав бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно перестав приховувати, що саме він стоїть за діяльністю ПВК «Вагнер» та вербує ув’язнених у Росії на війну в Україні.
Генштаб ЗСУ наразі ситуацію не коментував.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) в звіті, оприлюдненому вночі проти суботи за київським часом, вказали на те, що українські війська, ймовірно, захоплять або візьмуть у кільце Лиман протягом наступних 72 годин.
У Мінреінтеграції повідомили про 1200 грн допомоги для жителів деокупованої частини Херсонщини
Жителі деокупованих територій Херсонщини, які фактично там проживали на момент звільнення від окупантів, отримують разову грошову допомогу в розмірі 1200 гривень. Про це 1 жовтня у фейсбуці повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
30 вересня перші такі виплати «Укрпошта» доставила у Кочубеївку, Пригір’я, Заградівку, зазначається у повідомленні. Всього допомогу отримають понад 3 тисячі осіб.
«Кожен, хто пережив окупацію, отримає 1200 гривень допомоги. Допоможемо всім, незалежно від віку», – запевнила віцепрем’єрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
За даними відомства, перелік осіб складає територіальна громада і передає «Укрпошті». І додали, що подальший графік виплат буде складатись у залежності від формування списків та безпекової ситуації у регіоні.
19 вересня голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич порадив жителям деокупованої частини області перезимувати в інших регіонах України.
14 вересня керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк заявила, що Збройні сили України встановили вогневий контроль майже над усією Херсонщиною. Тоді вона сказала, що про перемоги говорити поки зарано, ЗСУ потрібно закріпитися у звільнених населених пунктах, але вони просуваються, що дуже деморалізує російських військових.
12 вересня в оперативному командуванні «Південь» також повідомили, що за останній час Збройні сили України деокупували 5 населених пунктів на Херсонщині – Високопілля, Нововознесенське, Білогірку, Сухий Ставок та Миролюбівку. Загалом тоді за два тижні, за даними військових, українська армія звільнила близько 500 квадратних кілометрів території в Херсонській області.