Військовий із Бахмуту заперечив інформацію про відведення сил ЗСУ з міста
У Бахмуті на Донеччині відбувається планова ротація українських військ, заявив молодший сержант гранатометник 5-ої окремої штурмової бригади ЗСУ Юрій Сиротюк, який перебуває в місті, коментуючи в ефірі «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) повідомлення іспанського видання El Mundo.
Напередодні це видання поширило інформацію про те, що ЗСУ вивели з Бахмута основну частину своїх сил. У Генштабі ЗСУ цю інформацію не коментували.
За словами військового, це – «як мінімум дезінформація».
«Солдати – не залізні, ні кіборги, їм треба поїсти, інколи помитися, поспати, що неможливо робити в окопі. Тому ротаційно, перебуваючи пару діб під вогнем, вони можуть виїхати, помитися і повернутися назад», – каже Сиротюк.
Однак, за його словами, не відбувається і посилення резервами, оскільки ті частини, які формуються, мають готуватися до наступу, тому їх не треба виснажувати міськими боями.
Про те, що ситуація в Бахмуті залишається напруженою, 23 квітня повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. Українські військові, за його словами, не лише обороняють місто, але й здійснюють контрнаступальні дії.
5 квітня президент України Володимир Зеленський під час візиту до Польщі заявив, що ситуація в Бахмуті на Донеччині залишається найскладнішою на фронті, але українські сили перебувають у місті, а загарбники його не контролюють.
Водночас, за словами Зеленського, «якщо буде момент іще гарячіших подій і небезпека, що ми можемо втратити особовий склад через оточення, обов’язково будуть відповідні правильні рішення генерала на місці».
FT: Японія і ЄС виступили проти ідеї США заборонити експорт до Росії
Представники Європейського союзу і Японії виступили проти пропозиції США до країн «Групи семи» (G7) заборонити весь експорт товарів до Росії, пише The Financial Times.
«Це просто нездійсненно», – цитує видання одного з неназваних чиновників, який брав участь у підготовці саміту G7 у Хіросімі 19-21 травня.
Раніше агентство Bloomberg повідомило, що країни «Групи семи» обговорюють запровадження ембарго на експорт до Росії. Це повністю змінило б чинний санкційний режим, зазначає агентство. Якщо зараз експортувати можна все, що не заборонено санкціями, то за нового підходу під заборону потрапили б уже всі товари, крім тих, для яких буде зроблено виняток.
Напередодні голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Брюссель поки не готовий узгодити новий, 11-ий, пакет обмежень проти Росії. Передбачається, що вони будуть спрямовані на боротьбу зі спробами обійти санкції.
Щоб набути чинності ЄС, нові критерії мають схвалити всі держави – члени європейського блоку.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв не виключив, що повна заборона експорту приведе до виходу Росії з так званої зернової угоди – експорту українського зерна із чорноморських портів.
На даний момент, як пише Bloomberg, санкції майже вдвічі скоротили вартість експорту до Росії з ЄС і «Групи семи». Обмеження накладені різні групи товарів – від електроніки до предметів розкоші. Однак, за даними організації Trade Data Monitor, що базується в Женеві, в Росію продовжують надходити товари з Європи, США, Канади та Японії на суму 66 мільярдів доларів.
Міноборони РФ заявило, що вибухи в Севастополі «ставлять під загрозу» продовження зернової угоди
Міністерство оборони Росії заявило, що продовження зернової угоди перебуває під загрозою через атаки безпілотників в окупованому Севастополі.
У заяві, оприлюдненій пізно ввечері 24 квітня у телеграм-каналі відомства, російське міністерство нагадує, що наприкінці листопада 2022 року Росія зупиняла свою участь в угоді щодо експорту українського зерна Чорним морем – після атаки безпілотників по Криму наприкінці жовтня.
Міноборони РФ стверджує, що зернову угоду було відновлено «тільки завдяки гарантіям Туреччини і письмовим зобов’язанням України» щодо невикористання гуманітарного коридору та українських портів для ведення бойових дій проти Росії.
У російському Міноборони заявляють, що 23 березня і 24 квітня «Україною здійснені повторні атаки пункту базування Чорноморського флоту і цивільної інфраструктури Криму безекіпажними катерами». За версією російського відомства, їх запустили з акваторії порту Одеси, «визначеного для реалізації чорноморської ініціативи».
У заяві Міноборони Росії сказано, що це ставить під загрозу чергове «продовження зернової угоди після 18 травня».
У ніч на 24 квітня у Севастополі пролунало щонайменше два вибухи, повідомили кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Інформацію згодом підтвердив підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв. За його словами, вночі Севастополь атакували надводні дрони.
Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 24 квітня Київ «намагався атакувати» безпілотниками пункт базування Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.
За даними відомства, які цитують російські державні ЗМІ, в атаці брали участь три безекіпажні катери, «всі вони були знищені».
Офіційний Київ прямо не підтверджував причетність до згаданих атак безпілотників. За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська армія й надалі нарощуватиме арсенал БПЛА різних типів, оскільки подібні цілі важко вразити.
В ООН 24 квітня повідомили, що генеральний секретар організації Антоніу Ґутерріш зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і під час зустрічі порушив питання Чорноморської зернової ініціативи з експорту аграрної продукції з українських портів. Він висловив занепокоєння через перешкоди, з якими зіткнувся Спільний координаційний центр, який контролює виконання угоди про ініціативу.
За повідомленням, Ґутерріш передав Лаврову листа для президента РФ Володимира Путіна, «в якому виклав пропозиції щодо руху вперед для вдосконалення, продовження та розширення Ініціативи, враховуючи нещодавно висловлені сторонами позиції та ризики, пов’язані з глобальною продовольчою безпекою».
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков 19 квітня повідомив, що Україна та Туреччина дійшли згоди щодо поновлення інспектування суден, що прибувають до українських портів для завантаження українським зерном.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства. 18 березня дію «зернової угоди» продовжили.
Туреччина, яка є учасником переговорів, заявила, що Росія погодилася підтримати 60-денне продовження зернової угоди. Водночас, за даними Анкари, переговори щодо продовження угоди ще тривають.
Україна казала, що Росія порушує встановлені в угоді про транспортування українського зерна терміни, коли заявляє про строки 60 днів. За словами міністра інфраструктура України Олександра Кубракова, угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів.
Голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш в ефірі Радіо Свобода розповів про ситуацію в Авдіївці, ворожі обстріли, роботу комунальників та про останню дитину в місті, яку переховують батьки, бо не хочуть виїжджати з міста.
Авдіївський напрямок нині один із найгарячіший на фронті.
Читайте за лінком
Удар по Куп’янську: одну загиблу дістали з-під завалів – Синєгубов
Внаслідок удару по центру Куп’янська загинула щонайменше одна людина – про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі Радіо Свобода «Свобода.Ранок».
За його словами, два ракетних удари ракетами типу С-300 влучили в центр міста, в тому числі було влучання в будівлю Краєзнавчого музею. Загинула працівниця музею.
«Одну жінку дістали, на жаль, мертвою з-під завалів. За нашими даними, ще одна людина може перебувати під завалами», – заявив голова області.
Трьох людей госпіталізували, ще семеро постраждалих відмовилися від госпіталізації.
Він додав, що інформація про постраждалих уточнюється, на місці працюють екстрені служби.
Синєгубов назвав Куп’янський напрямок найгарячішим у Харківській області.
«Ворог і надалі чинить фактично терор місцевого населення, оскільки жодних успіхів на фронті на нашому напрямку немає», – додав він.
Напередодні через обстріли Харківщини в Дворічній загинула місцева жителька.
Харківська область фактично щодня зазнає обстрілів російських військ.
На початку вересня 2022 року українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області, у тому числі Вовчанськ і Куп’янськ.
Розвідка Британії прокоментувала втрати Росії у війні проти України
У квітні цього року середньодобова кількість жертв серед російських військових, які воюють проти України, швидше за все, впала приблизно на 30 відсотків, це сталося після надзвичайно великих втрат росіян у січні-березні 2023-го, заявила британська розвідка 25 квітня.
«Цифри, оприлюднені українським Генштабом, свідчать про зменшення середньодобових втрат росіян від 776 у березні до 568 – у квітні. Розвідка не може перевірити методологію України, але загальна тенденція, ймовірно, точна», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в твіттері Міністерством оборони Великої Британії.
У розвідці зауважили, що втрати Росії, швидше за все, зменшилися, оскільки їхня спроба зимового наступу не досягла поставлених цілей, і російські сили зараз зосереджені на підготовці до очікуваних українських наступальних операцій.
У Генштабі ЗСУ заявили, що станом на ранок 25 квітня Росія втратила в Україні 187 770 своїх військових, починаючи від 24 лютого 2022 року.
За останню добу, свідчать ці дані, російські війська втратили близько 690 людей особового складу.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих останнім часом. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Через обстріли є загиблі цивільні на Донеччині та Харківщині – місцева влада
Внаслідок російських обстрілів загинули цивільні в Донецькій області за попередню добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці 25 квітня.
«За 24 квітня росіяни вбили 2 жителів Донеччини – у Шахтарському. Ще 13 людей в області дістали поранення», – заявив він.
Кириленко нагадав, що точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі досі неможливо встановити.
Також загинула мирна жителька на Харківщині, повідомив голова області Олег Синєгубов.
За його даними, напередодні російські війська обстріляли щонайменше 18 населених пунктів у регіоні.
«Після 11:30 ворог бив по селищу міського типу Дворічна Куп’янського району. Під час артилерійського обстрілу, на жаль, загинула 60-річна жінка», – написав він.
Крім того, російські війська 61 раз обстріляли Херсонщину з артилерії, реактивних систем залпового вогню, мінометів, танків, протитанкових ракетних комплексів, безпілотників та авіації, повідомляє обласна військова адміністрація. Зокрема, Херсон зазнавав обстрілів шість разів.
«Минулої доби через російську агресію четверо людей дістали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 9 квітня підтвердило загибель 8 490 і поранення 14 244 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Ґутерріш передав Лаврову листа Путіну щодо зернової угоди
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, повідомляє пресслужба Організації 24 квітня.
За повідомленням, розмова стосувалася України, а також ситуацій у Афганістані та Сирії. Зокрема, Ґутерріш порушував питання Чорноморської зернової ініціативи з експорту аграрної продукції з українських портів. Він висловив занепокоєння через перешкоди, з якими зіткнувся Спільний координаційний центр, який контролює виконання угоди про ініціативу.
«Він (Ґутерріш – ред.) передав міністру закордонних справ листа президенту Володимиру Путіну, в якому виклав пропозиції щодо руху вперед для вдосконалення, продовження та розширення Ініціативи, враховуючи нещодавно висловлені сторонами позиції та ризики, пов’язані з глобальною продовольчою безпекою. Подібний лист було адресовано двом іншим підписантам угоди (Україні та Туреччині – ред.)», – заявляють у ООН.
Як додає Організація, Ґутерріш взяв до відома «стурбованість» Росії щодо виконання Меморандуму з Росією про просування російських харчів і добрив на світові ринки.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков 19 квітня повідомив, що Україна та Туреччина дійшли згоди щодо поновлення інспектування суден, що прибувають до українських портів для завантаження українським зерном.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства. 18 березня «зернову угоду» продовжили ще на 120 днів.
Армія Росії втратила майже 700 військових за добу – Генштаб
Російські війська втратили близько 690 людей особового складу за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 квітня.
За оцінками командування, загалом російська армія втратила близько 187 770 військових, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Також штаб оновив дані про втрати російської техніки:
- 3 688 танків (+5 за останню добу)
- 7 151 бойова броньована машина (+12)
- 2 863 артилерійські системи (+14)
- 539 реактивних систем залпового вогню
- 291 засіб протиповітряної оборони (+2)
- 308 літаків
- 294 гелікоптери
- 2 437 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+24)
- 911 крилатих ракет
- 18 кораблів і катерів
- 5 784 автомобілів і автоцистерн (+31)
- 345 одиниць спеціальної техніки (+6)
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Чи потрібен План дій щодо членства на шляху України в НАТО?
В Україні відбуваються дискусії щодо того, чи потрібно прагнути отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) на шляху до НАТО. ПДЧ як проміжний етап зафіксований в рішеннях Бухарестського саміту НАТО 2008 року.
Нині – на тлі того, як швидко членство в НАТО отримала Фінляндія і може отримати Швеція – в Україні все гучніше лунають голоси: йти до НАТО теж без ПДЧ, як і скандинавський дует. Окрім того, немає спільної думки, чи членства в НАТО треба вимагати для ще воюючої України, чи вона могла б його отримати вже після війни і очікуваної, найбільше українцями, перемоги. Читайте про це за лінком
Росія може захотіти наступати «на деяких ділянках», коли погода покращиться – Кірбі
Російські сили можуть відновити наступальні дії в Україні з потеплінням – таку думку висловив в інтерв’ю «Голосу Америки» речник Ради національної безпеки Джон Кірбі 24 квітня.
«Ми знаємо, що навесні, коли погода покращиться – а вона вже починає покращуватися – можна очікувати, що росіяни захочуть піти в наступ на деяких ділянках. Ми не знаємо точно, де і як вони це зроблять, але ми хочемо бути впевнені, що українці здатні краще захищатися від цього», – заявив він.
Водночас, якщо українські війська вирішать провести власні контрнаступальні операції, вони повинні мати відповідні можливості, додав Кірбі.
«Ми розвиваємо потужності, які надаємо Україні», – додав представник Ради нацбезпеки.
Кірбі назвав серед потреб Збройних сил України бронетехніку, артилерію, протиповітряну оборону, матеріально-технічне забезпечення:
«Це справді життєва сила будь-якої армії в польових умовах – як утримати її в бою, як її підтримувати, як отримати запчастини, їжу, воду та паливо, речі, необхідні для безперервної роботи. Тож це має бути серед пріоритетів також».
Днями міністр оборони ЕстоніїХанно Певкур припустив, що «найбільшою перешкодою» для початку контрнаступу Збройних сил України є дощова погода.
У лютому керівник ГУР Міноборони заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Пригожин критикує нові військові компанії, пов’язані з урядом Росії – ISW
Засновник приватної військової компанії «Вагнер» Євген Пригожин почав «інформаційну операцію з підриву довіри» до інших пов’язаних із російським урядом ПВК – про це йдеться в останньому звіті американського Інституту дослідження війни (ISW) від 24 квітня.
ISW вказує на критичні заяви Пригожина, спрямовані на підрозділи «Потік» і «Олександр Невський», які він назвав «міні-ПВК».
За даними Інституту, батальйон «Потік» є одним із трьох добровольчих підрозділів російської державної енергетичної компанії «Газпром» і підпорядковується ПВК «Редут» Міноборони.
«Пригожин заявив, що ці підрозділи мають прикривати фланги «Вагнера», і запитав, як вони можуть вести бойові дії, якщо їм бракує належного забезпечення та озброєння. Пригожин також розкритикував загальне поширення таких ПВК, що, ймовірно, свідчить про те, що він розглядає ці нові організації як конкурентів «Вагнера», – йдеться в звіті.
Інститут цитує дані «пов’язаних із «Вагнером» джерел», за якими вагнерівці поставили перед «Потоком» завдання захищати певні щойно захоплені позиції, але «Потік» нібито їх залишив і дозволив українським військам відбити цей район. При цьому, ймовірно, найманці цієї ПВК звинуватили керівництво «Газпрому» та «Редут» у поганому забезпеченні.
У відповідь деякі російські «військові блогери» розкритикували «Потік» за ці звинувачення і приписали їхні невдачі статусу добровольців.
«Заяви військових блогерів і Пригожина вказують на те, що «Вагнер» має повноваження над підприємствами, які належать російському Міноборони, що, у свою чергу, свідчить про те, що Пригожин відновив деяку прихильність Кремля», – висновують дослідники.
Раніше в квітні ISW припустив, що Євген Пригожин міг знову завоювати прихильність Володимира Путіна через небажання останнього посилювати мобілізацію та неспроможність російських звичайних військових виконати завдання, поставлені під час зимового наступу на Донбасі.
Сили оборони відбили 43 атаки російських військ на Донбасі за добу – Генштаб
Російські війська завдали шести ракетних та 62 авіаційних ударів по українських позиціях та цивільних об’єктах, а також здійснили 70 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 25 квітня.
Основні зусилля російська армія продовжує зосереджувати наступальні зусилля на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
«Підрозділами сил оборони України протягом минулої доби було відбито 43 атаки противника на зазначених ділянках фронту. Найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку», – йдеться в повідомленні.
На Куп’янському напрямку російські війська продовжують фортифікаційне обладнання позицій на деяких ділянках, на Лиманському наступальних дій не фіксували.
«Тривають важкі бої за місто Бахмут. До того ж, протягом минулої доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населених пунктів Новомаркове та Хромове», – повідомляє командування.
Генштаб фіксує, що російські війська продовжують використовувати медичні заклади на окупованій Луганщині. Зокрема, у місті Хрустальний «окупанти розгорнули військовий шпиталь на території міської лікарні», йдеться в зведенні.
Командування звітує про дев’ять ударів по місцях зосередження російського особового складу і військової техніки, а також про три удари по зенітно-ракетних комплексах і збиття 10 безпілотників різних типів.
На сході України – «постійний рух з обох боків»: Міноборони про динаміку боїв
У Міністерстві оборони України заявили, що бойові дії, які тривають зараз на сході, – це «безперервний динамічний процес».
«Постійний рух з обох боків. Тому у щоденних зведеннях ви іноді можете бачити, що сьогодні на якомусь напрямку є наступ, а завтра його може не бути – зупинили, ворог перегруповується тощо. Позиції можемо сьогодні у боях втратити, а наступного дня повернути. Саме тому, військові воліють говорити про результат по завершенню операції», – зазначила у телеграмі заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
Генштаб ЗСУ у вечірньому зведенні заявляв, що основні зусилля армія РФ зосереджує на веденні наступальних дій на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Повідомлялося, що українські військові відбили понад 30 російських атак. Найзапекліші бої нині тривають за Бахмут та Мар’їнку.
У Казахстані четвертий рік поспіль не проводитимуть парад Перемоги
Військовий парад до дня Перемоги 9 травня у Казахстані не проводитимуть через «економію бюджетних коштів» та «необхідність вирішення інших завдань». Про це, як повідомляє казахська служба Радіо Свобода «Радіо Азатлик», повідомили у понеділок у міністерстві оборони.
Повідомляється, що у військових частинах відбудуться «невеликі військово-патріотичні заходи».
Торік парад не проводили приблизно через ті ж самі причини, а у 2020-му та 202-му роках – через локдаун та пандемію COVID-19.
Цього року заходи до 9 травня скасували у прикордонних з Україною областях Росії та в окупованому Криму. Також скасували ходи «Безсмертного полку».
Розвідка Великої Британії раніше заявила, що скасування в кількох російських регіонах і в окупованому Криму парадів до Дня перемоги 9 травня може бути непросто сприйняте серед росіян.
Російські ЗМІ сьогодні повідомили, що єдиним іноземним лідером на параді у Москві стане президент Киргизстану Садир Жапаров. Минулого року до Москви на парад ніхто із лідерів країн Центральної Азії не приїхав.
У складі ПВК «Вагнер» воював проти ЗСУ – громадянину Казахстану повідомлено про підозру у найманстві
В Офісі генпрокурора повідомили, що громадянину Казахстану повідомлено про підозру в участі найманця у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях.
«За даними слідства, у жовтні 2022 року уродженець Таєншинського району Петропавлівської області Республіки Казахстан відбував покарання в одній з колоній РФ за зґвалтування. Він добровільно погодився на пропозицію представників так званої ПВК «Вагнер» щодо участі у військових діях проти України. Наступного місяця він прибув до тренувального табору «вагнерівців», який знаходиться в Ростовській області, де підписав контракт та почав проходити «навчання». За «роботу» завербованому найманцю обіцяли виплачувати щомісяця щонайменше 200 тис руб.», – розповіли в ОГП.
Повідомляється, що підозрюваний воював в районах Кремінної Луганської області та Яковлівки – Бахмутського району Донеччини. Наразі він перебуває під вартою.
В СБУ додали, що чоловіку загрожує до 10 років тюрми.
Днями повідомлялося, що Казахстан розслідує 10 справ щодо участі своїх громадян у війні РФ в Україні.
Казахстан відкрито не засудив повномасштабне вторгнення Росії до України. При цьому Астана заявляє, що підтримує територіальну цілісність України. Прямими словами про невизнання «ДНР» і «ЛНР» влітку минулого року заявляв президент країни Касим-Жомарт Токаєв. В ООН Казахстан зазвичай утримується від голосування щодо резолюцій, які засуджують російське вторгнення.
Російську тенісистку не пустили на рейс польської авіакомпанії
Російську тенісистку Віталію Дяченко не пустили на рейс польської авіакомпанії LOT з Каїра до Ніцци із пересадкою у Варшаві, відмовивши в реєстрації. За словами Дяченко, причиною відмови став її російський паспорт. В результаті тенісистка провела в аеропорту Каїра майже добу та запізнилася на турнір у Франції, в якому мала взяти участь.
Росіянка стверджує, що мала необхідні супровідні листи від Міжнародної федерації тенісу.
В авіакомпанії LOT інцидент поки що не коментували.
32-річна Віталія Дяченко посідає 250-те місце у світовому рейтингу жіночої тенісної асоціації (WTA). Про своє ставлення до війни в Україні публічно вона не висловлювалася. Батько Дяченко народився в Україні та працює у структурі ООН в Африці.
Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну низку міжнародних спортивних федерацій усунули національні та клубні російські команди від участі у своїх турнірах. Під санкції, зокрема, потрапили футбольна та хокейна збірні. Для російських тенісистів, які виступають в індивідуальних змаганнях, жодних обмежень не запроваджено.
Блінкен висловив «глибоку стурбованість» через діяльність ПВК «Вагнер» у Судані
Держсекретар США Ентоні Блінкен 24 квітня попередив, що російська ПВК «Вагнер» створює ризики для загострення конфлікту у Судані.
«Ми дійсно глибоко стурбовані залученням групи Пригожина, ПВК «Вагнер», в Судані», – сказав Блінкен на пресконференції в Держдепартаменті.
ПВК «Вагнер», за словами Блінкена, своїми діями в Малі, Центральноафриканській Республіці, а також на війні в Україні «просто несе з собою більше смертей і руйнувань».
Сполучені Штати, каже держсекретар США, нині шукають способи, як допомогти громадянам США, які бажають покинути Судан, при цьому вивчаючи шляхи відновлення дипломатичної присутності в країні.
Блінкен не повідомив, скільки громадян США перебувають в Судані, але сказав, що «десятки» висловили зацікавленість виїхати.
15 квітня в столиці Судану та інших містах спалахнули сутички між регулярною армією та воєнізованим угрупованням «Сили швидкої підтримки». Дві військові фракції – колись політичні союзники, а тепер противники на полі бою – борються за контроль над Хартумом і прибутковим експортом мінеральних ресурсів країни, особливо золота.
За даними ООН, станом на 21 квітня через бойові дії в Судані загинули 413 людей, ще 3551 – поранені.
Низка країн евакуювали своїх дипломатів із Судану.
У МЗС України раніше також повідомили про підготовку евакуації українців із Судану.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода відповіла на запитання про те, чи потрібна деокупація лівобережжя Херсонщини для анонсованих нею нових вибухів в окупованому Криму.
«Можемо дозволити собі паралельний процес», – заявила вона.
Раніше сьогодні Наталія Гуменюк анонсувала нові вибухи в окупованому Росією Криму. За її словами, росіянам, які живуть та відпочивають на Кримському півострові, слід звикати до звуків повітряної тривоги.
«Думаю, що до пляжів у них справи не дійдуть. Бо вони вже там награлися у пісочок. На цьому їхні ігри й закінчаться», – сказала вона, коментуючи появу окопів на деяких пляжах на заході Кримського півострова.
За словами Гуменюк, у Криму нинішній сезон оголошений «сезоном «бавовни», а не просто курорту».
У ніч на 24 квітня у Севастополі пролунало щонайменше два вибухи, повідомили кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Інформацію згодом підтвердив підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв. За його словами, вночі Севастополь атакували надводні дрони.
Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 24 квітня Київ «намагався атакувати» безпілотниками пункт базування Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.
За даними відомства, які цитують російські державні ЗМІ, в атаці брали участь три безекіпажні катери, «всі вони були знищені».
За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська армія й надалі нарощуватиме арсенал БПЛА різних типів, оскільки подібні цілі важко вразити.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках» і «роботою ППО».
На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
США, Японія та країни ЄС закликали до реформи Ради безпеки ООН
Представники США, Великобританії, Японії та кількох країн Євросоюзу закликали до реформи Ради безпеки ООН. Як передає російська служба Радіо Свобода, це сталося 24 квітня на засіданні Радбезу у Нью-Йорку.
Представниця США в Раді безпеки Лінда Томас-Грінфілд заявила, що Росія, яка цього місяця головує в ООН, грубо порушує принципи статуту організації, розпочавши загарбницьку війну, гальмуючи зернову угоду і вийшовши з договору про СНО. Томас-Грінфілд згадала про заарештованих у Росії американських громадян – засудженого у справі про шпигунство Поля Вілана та журналіста Ева Гершковича. Дипломат закликала до їхнього негайного звільнення. Представниця США вважає, що ООН опинилася в умовах кризи довіри. «Агресія та захоплення територій неприпустимі з погляду міжнародного права», – сказала вона.
Томас-Грінфілд закликала до реформи ООН. З нею погодилися представники Великої Британії та Франції.
«Російське вторгнення в Україну принесло неймовірні страждання українцям і стало катастрофою для самої Росії. Російське покоління втратило майбутнє, а уряд навіть не пояснює, навіщо», – сказала представниця Великобританії Барбара Вудворд.
Представник Франції Ніколя де Рів’єр нагадав, що Росія і раніше порушувала верховенство міжнародного права. Він навів у приклад вторгнення російських військ до Грузії у 2008 році, підтримку «сепаратистів» на Донбасі з 2014 року та порушення збройового ембарго з Іраном. Рів’єр згадав, що Франція та Мексика виступили з ініціативою, яка рекомендує постійним членам Ради безпеки утримуватися від застосування права вето у випадках, коли йдеться про масові звірства, і закликав інші країни приєднуватися до неї.
Представник Японії Ісікане Кіміхіро також звинуватив Росію в тому, що застосуванням права вето вона паралізує рішення Ради безпеки і виступив за реформу.
Глава делегації ЄС при ООН Олаф Скуг заявив: «Росія намагається уявити себе захисником Статуту ООН та мультилатералізму. Ніщо не може бути далі від істини. Це цинічно».
Водночас міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що в ООН надто багато представників країн Заходу та надто мало представників з інших регіонів. Це, на думку Лаврова, підриває принцип багатосторонності міжнародних відносин.
Лавров поклав відповідальність за російський напад на Україну на США та їхніх союзників, і вкотре заявив, що мета російських військ – «захистити людей від винищення київським режимом, усунути загрозу безпеці з боку НАТО».
Представник Китаю Чжан Цзюнь не схвалив курс реформи Ради безпеки. На його думку, необхідно не реформувати статут, а «почати із себе». «Ми проти того, щоб деякі країни нав’язували свою волю міжнародній спільноті», – сказав він, не уточнивши, які країни має на увазі. Він також закликав США та інші країни відмовитись від односторонніх санкцій, назвавши їх незаконними.
У квітні Росія виконує формальну роль країни-голови Ради безпеки ООН. 15 країн-членів Ради безпеки – головують у ній по черзі, кожна один місяць. Їхня ротація здійснюється в алфавітному порядку. Востаннє Росія була в ролі голови Ради безпеки у лютому 2022 року.
В Офісі президента Володимира Зеленського зазначили, що країни-члени Ради безпеки ООН повинні бойкотувати протягом квітня будь-які засідання під егідою РФ.