Удар РФ по Куп’янську: рятувальники виявили тіло другої загиблої
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Куп’янську на Харківщині 25 квітня зросло до двох.
Як повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, під час розбирання завалів будівлі музею, в який вранці влучила російська ракета С-300, рятувальники виявили тіло другої жінки.
Раніше Синєгубов в ефірі Радіо Свобода повідомляв про одну загиблу: працівницю музею. Ще одна жінка на той час перебувала під завалами.
За його словами, два удари ракетами типу С-300 влучили в центр Куп’янська, в тому числі було влучання в будівлю Краєзнавчого музею.
Крім двох загиблих, десятеро людей були поранені: трьох – шпиталізували, ще семеро постраждалих відмовилися від госпіталізації.
Синєгубов назвав Куп’янський напрямок найгарячішим у Харківській області. «Ворог і надалі чинить фактично терор місцевого населення, оскільки жодних успіхів на фронті на нашому напрямку немає», – додав він.
Напередодні через обстріли Харківщини в Дворічній загинула місцева жителька.
Харківська область фактично щодня зазнає обстрілів російських військ.
На початку вересня 2022 року українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області, у тому числі Вовчанськ і Куп’янськ.
«Вагнерівці» в Бахмуті змушені покладатися на російські регулярні підрозділи – Череватий
Найманці приватної військової компанії «Вагнер» все ще складають більшість російських військ у зоні відповідальності Східного угруповання ЗСУ, але вже не можуть функціонувати самостійно – про це в ефірі національного телемарафону 25 квітня заявив речник угруповання Сергій Череватий.
За його словами, ситуація в Бахмуті динамічна і «час від часу змінюється». За словами Череватого, ніде, окрім цього міста, в зоні відповідальності Східного угруповання російські війська більше не ведуть настільки потужних бойових дій. Він оцінив втрати російських військ у Бахмуті в «десятки тисяч».
«Злочинне угруповання «Вагнер» вже не здатне самостійно виконувати бойові задачі, як воно прагнуло це раніше робити, фактично монополізувавши цей напрямок, і все більше використовується як повітряно-десантні підрозділи військ окупанта, сили спеціального призначення. Тому ми розуміємо, що втрати дуже суттєві у ворога. Я думаю, що саме для «Вагнера» – це, напевно, кінцевий рубіж», – сказав Череватий.
Читайте також: Військовий із Бахмуту заперечив інформацію про відведення сил ЗСУ з міста
При цьому, за його словами, найманці «Вагнера» все ще складають більшість сил, які ведуть наступальні дії на Сході:
«До відсотка важко сказати, проте переважна більшість сил, що атакують – це «вагнерівці». Проте вони самостійно не здатні виконувати бойові завдання, змушені використовувати регулярні підрозділи».
Про те, що ситуація в Бахмуті залишається напруженою, 23 квітня повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. Українські військові, за його словами, не лише обороняють місто, але й здійснюють контрнаступальні дії.
«Актуалізували інформацію щодо ситуації на полі бою» – Зеленський про засідання Ставки
Президент України Володимир Зеленський повідомив про засідання Ставки верховного головнокомандувача 25 квітня.
«Актуалізували інформацію щодо ситуації на полі бою, зокрема на найскладніших напрямках. Командувачі оперативно-стратегічних угруповань військ «Хортиця», «Таврія», «Одеса», «Північ» доповіли про перебіг бойових дій на ділянках фронту в межах їхньої відповідальності. Кожен із напрямків оборони України є важливим. Не маємо права, щоб Україна мала слабкі місця», – написав Зеленський у телеграмі.
Крім того, за його словами, на зустрічі «підбили підсумки і розглянули результати» чергової зустрічі у форматі «Рамштайн».
«Україна та її сили оборони безупинно стають сильнішими. Але маємо прискорювати темпи постачання зброї, адже кожен день затримки – це життя наших бійців», – прокоментував президент.
У пресслужбі голови держави також додали, що на зустрічі керівник розвідки поінформував про ймовірні дії Росії на найближчий період. І також учасники Ставки розглянули питання про забезпечення підрозділів сил оборони України озброєнням і боєприпасами.
Про ухвалення рішень чи інших деталей у повідомленні не згадується.
У Генштабі ЗСУ раніше заявляли, що епіцентром бойових дій залишається схід України, де російські війська продовжують наступальні дії на кількох напрямках одночасно: Мар’їнському, Авдіївському, Бахмутському. Найгарячішим місцем на фронті залишається Бахмут на Донеччині, за даними командування, ситуація там напружена, але контрольована: українські військові тримають оборону і проводять штурми.
«Єдина Росія» готується до виборів в окупації. Хто у списках кандидатів?
Як провладна партія «Єдина Росія» проводить підготовку до так званих виборів на окупованих територіях України? Ким є кандидати на участь у цьому процесі на захоплених частинах Херсонської й Запорізької областей і яка відповідальність їм за це загрожує? Чому Росія зацікавлена у псевдовиборах на окупованих територіях і чи встигне вона їх провести? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Москві Красну площу закриють на два тижні через підготовку до 9 травня
Красну площу в Москві закриють для відвідування на два тижні через День перемоги, повідомили у Федеральній службі охорони Росії.
Відвідати площу не можна буде з 27 квітня по 10 травня у зв’язку з «підготовкою і проведенням урочистих заходів, присвячених святкуванню 78-ої річниці Перемоги».
Щороку на Красній площі в Москві проводять парад за участю військової техніки. Очікується, що цього року площею пройдуть понад десять тисяч військових і проїдуть 125 одиниць техніки. Також на заході планує виступити президент Росії Володимир Путін.
Тим часом, паради на 9 травня скасували «з міркувань безпеки» у кількох регіонах Росії і в окупованому Криму. Ходів «Безсмертного полку» також не буде.
Війна Росії проти України: в ООН підтвердили загибель 8574 цивільних
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 574 і поранення 14 441 цивільного в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 23 квітня 2023-го.
Від 1 по 23 квітня в організації зафіксували загибель 104 цивільних і поранення 301.
В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
«Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб», – йдеться в повідомленні.
В УВКПЛ ООН вказують на те, що більшість зафіксованих втрат спричинені застосуванням вибухової зброї з великою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії і реактивних систем залпового вогню, а також ракетними і авіаударами.
Офіс генерального прокурора України повідомив раніше, що станом на 19 квітня зареєстрував близько 80 тисяч випадків потенційних воєнних злочинів, скоєних російськими військовими від початку повномасштабного вторгнення.
На Львівщині виявили склад із гуманітаркою, походження встановлюють – БЕБ
Близько тисячі піддонів із харчовими продуктами, дитячими товарами, постільною білизною, ковдрами, засобами гігієни, побутовою хімією, одягом виявили детективи Бюро економічної безпеки у Львівській області минулого тижня. Про це заявив на брифінгу виконувач обов’язків керівника Територіального управління Бюро економічної безпеки Валерій Тацієнко, передає кореспондент Радіо Свобода.
Четвертий день тривають обшуки приміщення і слідчі дії.
«Ми встановили факт зберігання великої партії товарів із ознаками гуманітарного вантажу. Його виявили у складському приміщенні площею понад 1500 квадратних метрів. Це десятки видів товарів. Є, як нові речі, так і вживані. З’ясовуємо, як ці товари потрапили в Україну, чому не були розподілені та перевіряємо інформацію про можливий продаж гуманітарної допомоги», – розповів він.
За його словами, у складському приміщенні товари розміщені на сотнях піддонів, висотою до 2 метрів. За інформацією БЕБ, товар ввозили протягом кількох місяців.
«Якщо слідство встановить, що ці товари є саме гуманітарними вантажами, то в умовах воєнного стану це вже мова не про економіку, а відверте мародерство. Принципова позиція Львівської ОВА – винні повинні бути покарані, а все те, що незаконно ввезено на територію України як гуманітарний вантаж, негайно має бути передано для потреб ЗСУ та цивільного населення в тих областях, які найбільш постраждали від жахіть війни», – сказав перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик.
Під час слідчих дій шукають причетних людей до ввезення вантажу і встановлюють, чи це саме гуманітарна допомога, чи товари завезли під прикриттям гуманітарної допомоги.
Правоохоронні органи час від часу повідомляють про кримінальні справи за фактами зловживань із гуманітарною допомогою.
Голова «Нафтогазу» запропонував учасникам ринку ЄС зберігати газ в українських сховищах
Голова Групи «Нафтогаз» Олексій Чернишов запропонував учасникам європейського газового ринку користуватися українськими підземними газосховищами – про це повідомила пресслужба групи 25 квітня.
За повідомленням, про це Чернишов заявив у виступі перед керівною радою Енергетичної платформи Євросоюзу.
«Оператор ПСГ – АТ «Укртрансгаз» – успішно пройшов сертифікацію та підтвердив своє право здійснювати діяльність зі зберігання газу відповідно до оновлених правил в Євросоюзі та Енергетичному Співтоваристві. Нафтогаз здатний зробити Україну «павербанком» об’єднаної Європи та сподівається на плідну співпрацю», – йдеться у виступі Чернишова.
Як повідомляє «Нафтогаз України» 25 квітня, компанія зареєструвалася на платформі спільних закупівель газу Aggregate EU. Доступ до цієї платформи дозволяє іншим її учасникам зберігати газ в українських підземних сховищах.
«Трейдери, які працюють в межах платформи, теж зможуть закачувати газ в українські підземки та зберігати його до приходу нових учасників», – заявляє група.
Президент України Володимир Зеленський у серпні минулого року закликав Євросоюз зберігати газ в українських сховищах, загальна місткість яких перевищує 30 мільярдів кубометрів газу.
«Аби документувати злочини та повертати людей». Колишні політв’язні Кремля вирушили в євротур
24 квітня у Празі відбулася дискусія за участі колишніх політв’язнів Кремля Ігоря Козловського, Володимира Жемчугова, Романа Сущенка та Ігоря Гриба. Вони запланували поїздки у три європейських міста – Прагу, Брюссель та Париж, аби напрацювати з політиками алгоритм визволення українців. Тур містами буде тривати до 30 квітня.
«В рамках програми «Голоси окупації» ми приїхали в Чехію, щоб провести тут відповідні заходи. Наступним кроком буде зустріч з чиновниками Європарламенту у Брюсселі та Парижі – усе для того, щоб спонукати країни посилити тиск на РФ», – розповідає голова громадської організації «Платформа звільнення політв’язнів» Ігор Гриб.
ЄС надає Україні додаткові 1,5 мільярда євро макрофінансової допомоги
Європейський союз 25 квітня надав Україні додаткові 1,5 мільярда євро допомоги, повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 25 квітня.
«Сьогодні ми надаємо Україні ще 1,5 мільярда євро в рамках нашого річного пакету макрофінансової допомоги», – заявила вона.
За словами фон дер Ляєн, блок продовжить підтримувати, поміж іншого, роботу інституцій та інфраструктури України.
Міністерство фінансів також підтвердило отримання траншу у вівторок. Як нагадують у Мінфіні, загальний обсяг пільгового фінансування від ЄС за програмою масштабної макрофінансової допомоги на цей рік сягає 18 мільярдів євро. Перші 3 мільярда євро Україна отримала в січні.
«Кошти надаються на безпрецедентно пільгових умовах для України й будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету», – заявили в уряді.
Пакет допомоги Україні на 2023 рік на суму 18 млрд євро – кредити з десятирічним пільговим періодом. Цей пакет допомоги призначений у тому числі для фінансування невідкладних потреб України та відновлення критично важливої інфраструктури країни.
Група Єрмака – Макфола пропонує знизити стелю цін на російську нафту до 45 доларів за барель
Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії Андрія Єрмака та Майкла Макфола запропонувала посилити обмеження цін на російську нафту – про це йдеться в 11-му переліку пропозицій від 24 квітня.
«(Пропонується – ред.) знизити обмеження ціни на нафту до 45 доларів США за барель сирої нафти зараз із цільовою ціною 30 доларів США за барель», – йдеться в документі.
Автори вказують на те, що поточна узгоджена межа ціни на нафту становить 60 доларів за барель, що «значно вище за граничні витрати на виробництво бареля нафти в Росії».
Група закликає також санкційну коаліцію поставити за мету подальше скорочення ліміту до 30 доларів за барель для сирої нафти з відповідним зниженням стелі ціни на нафтопродукти.
Крім того, група пропонує нові заходи з контролю за дотриманням обмеження на ціни. Зокрема, створення реєстру імпортерів нафти, надання сертифікатів, які доводять, що нафту закуплено за ціною нижче ліміту та штрафи за його недотримання.
У січні 2023 року набули чинності обмеження на ціни російської нафти, що експортується танкерами, запроваджені Євросоюзом та країнами-членами Групи семи (G7) у відповідь на російське вторгнення в Україну. Мета санкцій – скоротити валютні доходи Росії, завдяки яким Кремль фінансує війну в Україні.
Згідно з останніми даними, ці санкції мали відчутний ефект, скоротивши нафтові доходи Росії більш ніж на 40 відсотків порівняно з минулим роком. Водночас обсяги експорту нафти з Росії повернулися до довоєнного рівня, повідомила днями Міжнародна енергетична агенція.
У ВМС повідомили про 7 кораблів РФ на чергуванні в Чорному морі
На бойовому чергуванні в Чорному морі станом на ранок 25 квітня перебувають сім російських кораблів, із них два – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – до чотирьох ворожих кораблів, із них три – носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 28 ракет», – йдеться в повідомленні.
Напередодні, за даними ВМС, у Чорному морі чергували чотири російські кораблі, зокрема, два носії ракет.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».
Росія: в Новосибірську виявили масове поховання найманців ПВК «Вагнер»
У російському Новосибірську на Гусинобродському цвинтарі виявлено масове поховання загиблих найманців із ПВК «Вагнер», повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії з посиланням на відео, яке видання отримало від неназваного джерела.
На відео видно десятки могил осіб, які загинули, судячи з надгробних табличок, у період з листопада 2022 року по січень 2023-го. Майже на всіх могилах лежать вінки із зображенням жовтої зірки і чорного хреста – одного із символів ПВК «Вагнер».
Як зазначає Сибір.Реалії, загиблі поховані у кварталі цвинтаря 7В, який могли виділити спеціально для найманців ПВК. На супутникових знімках минулих років поховань у цій частині Гусинобродського кладовища не було. Джерело редакції, яке виступило на умовах анонімності з міркувань безпеки, також повідомило про новий, поки що порожній квартал цвинтаря поряд із 7В.
Усього Сибір.Реалії вдалося ідентифікувати близько 200 могил у кварталі 7В – серед них є могили людей з інших регіонів Росії.
13 квітня в Генштабі ЗСУ повідомили, що російська армія в районі Бахмута, де тривають жорстокі бої, за два тижні втратила убитими і пораненими майже 4500 «вагнерівців» і військовослужбовців звичайних сил.
Наприкінці березня американський Інститут вивчення війни (ISW), посилаючись на заяви західних високопосадовців, повідомив, що ПВК «Вагнер» і регулярні російські війська могли втратити значну кількість живої сили в районі Бахмута.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих і поранених.
У Криму російські силовики затримали правозахисника після обшуку в його будинку
Російські силовики затримали кримського громадського діяча Абдурешита Джеппарова після обшуку в його будинку, повідомила правозахисна організація «Кримська солідарність».
За словами родичів активіста, силовики прийшли близько 7 :00, забрали у всіх телефони і не дали викликати адвоката.
«Завершився обшук пів години тому. Його забрали. Адвоката викликати не встигли, бо одразу забрали телефони. У будинку на момент обшуку були дружина і 14-річна дочка», – розповіла родичка Джеппарова.
16 березня російські силовики провели обшук у будинку правозахисника, ветерана кримськотатарського національного руху в Білогірську. До Джеппарова не допустили адвокатів. Після обшуку російські силовики відвезли чоловіка до райвідділу поліції.
Пізніше Білогірський районний суд, підконтрольний Росії, заарештував його на 15 діб за звинуваченням у «пропаганді нацистської атрибутики чи символіки» у соцмережах.
МЗС України і представництво президента України в АР Крим закликали звільнити Абдурешита Джеппарова.
31 березня він вийшов на свободу після 15 діб адміністративного арешту.
Суд арештував частку Марченко в Запорізькому заводі феросплавів на понад 1 млрд доларів – СБУ
Суд наклав арешт на корпоративні права дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко у металургійному підприємстві «Запорізький завод феросплавів» – про це повідомила Служба безпеки України 25 квітня.
Таке рішення суд ухвалив щодо 13,7% акцій у власності заводу за матеріалами СБУ. За даними відомства, Марченко володіє цими активами через чотири офшорні компанії, їхня загальна вартість перевищує 1 мільярд гривень.
«Запорізький завод феросплавів є монопольним виробником металевого мангану в Україні і входить до списку найбільших металургійних компаній в Європі. Арешт активів убезпечить їх від продажу чи перереєстрації на підставних осіб і в подальшому дозволить передати на користь нашої держави», – йдеться в повідомленні.
Дружину підозрюваного у державній зраді та порушенні звичаїв війни Віктора Медведчука Оксану Марченко оголосили в розшук 11 квітня. Раніше, в березні, СБУ повідомила про арешт її активів на понад 440 мільйонів гривень.
У лютому 2022 року СБУ повідомила Марченко про підозру у фінансуванні дій, спрямованих на повалення конституційного ладу чи повалення державної влади в Україні.
Військовий із Бахмуту заперечив інформацію про відведення сил ЗСУ з міста
У Бахмуті на Донеччині відбувається планова ротація українських військ, заявив молодший сержант гранатометник 5-ої окремої штурмової бригади ЗСУ Юрій Сиротюк, який перебуває в місті, коментуючи в ефірі «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) повідомлення іспанського видання El Mundo.
Напередодні це видання поширило інформацію про те, що ЗСУ вивели з Бахмута основну частину своїх сил. У Генштабі ЗСУ цю інформацію не коментували.
За словами військового, це – «як мінімум дезінформація».
«Солдати – не залізні, ні кіборги, їм треба поїсти, інколи помитися, поспати, що неможливо робити в окопі. Тому ротаційно, перебуваючи пару діб під вогнем, вони можуть виїхати, помитися і повернутися назад», – каже Сиротюк.
Однак, за його словами, не відбувається і посилення резервами, оскільки ті частини, які формуються, мають готуватися до наступу, тому їх не треба виснажувати міськими боями.
Про те, що ситуація в Бахмуті залишається напруженою, 23 квітня повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. Українські військові, за його словами, не лише обороняють місто, але й здійснюють контрнаступальні дії.
5 квітня президент України Володимир Зеленський під час візиту до Польщі заявив, що ситуація в Бахмуті на Донеччині залишається найскладнішою на фронті, але українські сили перебувають у місті, а загарбники його не контролюють.
Водночас, за словами Зеленського, «якщо буде момент іще гарячіших подій і небезпека, що ми можемо втратити особовий склад через оточення, обов’язково будуть відповідні правильні рішення генерала на місці».
FT: Японія і ЄС виступили проти ідеї США заборонити експорт до Росії
Представники Європейського союзу і Японії виступили проти пропозиції США до країн «Групи семи» (G7) заборонити весь експорт товарів до Росії, пише The Financial Times.
«Це просто нездійсненно», – цитує видання одного з неназваних чиновників, який брав участь у підготовці саміту G7 у Хіросімі 19-21 травня.
Раніше агентство Bloomberg повідомило, що країни «Групи семи» обговорюють запровадження ембарго на експорт до Росії. Це повністю змінило б чинний санкційний режим, зазначає агентство. Якщо зараз експортувати можна все, що не заборонено санкціями, то за нового підходу під заборону потрапили б уже всі товари, крім тих, для яких буде зроблено виняток.
Напередодні голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Брюссель поки не готовий узгодити новий, 11-ий, пакет обмежень проти Росії. Передбачається, що вони будуть спрямовані на боротьбу зі спробами обійти санкції.
Щоб набути чинності ЄС, нові критерії мають схвалити всі держави – члени європейського блоку.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв не виключив, що повна заборона експорту приведе до виходу Росії з так званої зернової угоди – експорту українського зерна із чорноморських портів.
На даний момент, як пише Bloomberg, санкції майже вдвічі скоротили вартість експорту до Росії з ЄС і «Групи семи». Обмеження накладені різні групи товарів – від електроніки до предметів розкоші. Однак, за даними організації Trade Data Monitor, що базується в Женеві, в Росію продовжують надходити товари з Європи, США, Канади та Японії на суму 66 мільярдів доларів.
Міноборони РФ заявило, що вибухи в Севастополі «ставлять під загрозу» продовження зернової угоди
Міністерство оборони Росії заявило, що продовження зернової угоди перебуває під загрозою через атаки безпілотників в окупованому Севастополі.
У заяві, оприлюдненій пізно ввечері 24 квітня у телеграм-каналі відомства, російське міністерство нагадує, що наприкінці листопада 2022 року Росія зупиняла свою участь в угоді щодо експорту українського зерна Чорним морем – після атаки безпілотників по Криму наприкінці жовтня.
Міноборони РФ стверджує, що зернову угоду було відновлено «тільки завдяки гарантіям Туреччини і письмовим зобов’язанням України» щодо невикористання гуманітарного коридору та українських портів для ведення бойових дій проти Росії.
У російському Міноборони заявляють, що 23 березня і 24 квітня «Україною здійснені повторні атаки пункту базування Чорноморського флоту і цивільної інфраструктури Криму безекіпажними катерами». За версією російського відомства, їх запустили з акваторії порту Одеси, «визначеного для реалізації чорноморської ініціативи».
У заяві Міноборони Росії сказано, що це ставить під загрозу чергове «продовження зернової угоди після 18 травня».
У ніч на 24 квітня у Севастополі пролунало щонайменше два вибухи, повідомили кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Інформацію згодом підтвердив підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв. За його словами, вночі Севастополь атакували надводні дрони.
Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 24 квітня Київ «намагався атакувати» безпілотниками пункт базування Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.
За даними відомства, які цитують російські державні ЗМІ, в атаці брали участь три безекіпажні катери, «всі вони були знищені».
Офіційний Київ прямо не підтверджував причетність до згаданих атак безпілотників. За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська армія й надалі нарощуватиме арсенал БПЛА різних типів, оскільки подібні цілі важко вразити.
В ООН 24 квітня повідомили, що генеральний секретар організації Антоніу Ґутерріш зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і під час зустрічі порушив питання Чорноморської зернової ініціативи з експорту аграрної продукції з українських портів. Він висловив занепокоєння через перешкоди, з якими зіткнувся Спільний координаційний центр, який контролює виконання угоди про ініціативу.
За повідомленням, Ґутерріш передав Лаврову листа для президента РФ Володимира Путіна, «в якому виклав пропозиції щодо руху вперед для вдосконалення, продовження та розширення Ініціативи, враховуючи нещодавно висловлені сторонами позиції та ризики, пов’язані з глобальною продовольчою безпекою».
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков 19 квітня повідомив, що Україна та Туреччина дійшли згоди щодо поновлення інспектування суден, що прибувають до українських портів для завантаження українським зерном.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства. 18 березня дію «зернової угоди» продовжили.
Туреччина, яка є учасником переговорів, заявила, що Росія погодилася підтримати 60-денне продовження зернової угоди. Водночас, за даними Анкари, переговори щодо продовження угоди ще тривають.
Україна казала, що Росія порушує встановлені в угоді про транспортування українського зерна терміни, коли заявляє про строки 60 днів. За словами міністра інфраструктура України Олександра Кубракова, угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів.
Голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш в ефірі Радіо Свобода розповів про ситуацію в Авдіївці, ворожі обстріли, роботу комунальників та про останню дитину в місті, яку переховують батьки, бо не хочуть виїжджати з міста.
Авдіївський напрямок нині один із найгарячіший на фронті.
Читайте за лінком
Удар по Куп’янську: одну загиблу дістали з-під завалів – Синєгубов
Внаслідок удару по центру Куп’янська загинула щонайменше одна людина – про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі Радіо Свобода «Свобода.Ранок».
За його словами, два ракетних удари ракетами типу С-300 влучили в центр міста, в тому числі було влучання в будівлю Краєзнавчого музею. Загинула працівниця музею.
«Одну жінку дістали, на жаль, мертвою з-під завалів. За нашими даними, ще одна людина може перебувати під завалами», – заявив голова області.
Трьох людей госпіталізували, ще семеро постраждалих відмовилися від госпіталізації.
Він додав, що інформація про постраждалих уточнюється, на місці працюють екстрені служби.
Синєгубов назвав Куп’янський напрямок найгарячішим у Харківській області.
«Ворог і надалі чинить фактично терор місцевого населення, оскільки жодних успіхів на фронті на нашому напрямку немає», – додав він.
Напередодні через обстріли Харківщини в Дворічній загинула місцева жителька.
Харківська область фактично щодня зазнає обстрілів російських військ.
На початку вересня 2022 року українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області, у тому числі Вовчанськ і Куп’янськ.