Штурмує з двох боків одразу: на що готова Росія заради захоплення Авдіївки?
Сьогодні вранці, 7 лютого, РФ масово обстріляла українські міста. Українські військові збили 29 крилатих ракет і 15 «шахедів», всього – 44 цілі із 64, повідомили телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Під обстрілами цього ранку опинилися: Київська, Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська, Черкаська та Львівська області.
Через атаку постраждали житлові будинки, лінії електропередач та промислова інфраструктура.
Активно Росія атакувала і на фронті: Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні повідомив про 92 бойових зіткнення. «Найгарячішим» залишається Авдіївський напрямок, біля міста зафіксовано 29 атак противника.
Армія РФ намагається штурмувати Авдіївку і з півдня – в районі ресторану «Царське полювання», і з півночі – поблизу Авдіївського коксохіму та кар'єру.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Російські «воєнкори» днями повідомляли, що війська РФ нібито вже обійшли кар'єр, відрізали залізницю та зайшли до міста, де закріпилися у приватному секторі до вулиці Донецької.
Головні питання випуску:
- Чи зможе українська ППО впоратися без підтримки США?
- Навіщо РФ знову б'є по енергетичній інфраструктурі – напередодні весни?
- Скільки ще ресурсів РФ готова витратити на захоплення Авдіївки?
Схід
- Російські війська нещодавно просунулися на північний схід і південь від Авдіївки під час позиційних боїв у цьому районі 2 лютого – про це в своєму звіті за 2 лютого заявив американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолокаційні кадри.
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Інститут вивчення війни у звіті 15 січня заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Ракетний обстріл Києва: смерть, руйнація і сльози (фотосвідчення)
Російський ракетний обстріл Києва вранці 7 лютого забрав життя 4 людей, повідомила місцева влада. Також додала про десятки постраждалих. Крім того, частина міста залишилась без електроенергії.
Внаслідок ракетної атаки РФ у Києві кількість постраждалих зросла до 38 людей, повідомляє голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
«За оновленими даними, станом на 13:11, внаслідок ракетного удару в столиці загинули 4 людини. Ще 38 отримали поранення», – написав він у телеграмі.
Міський голова Києва Віталій Кличко раніше повідомляв, що в Голосіївському районі загалом 32 постраждалих, ще троє – у Дніпровському.
За даними КМВА, над Києвом сили ППО збили близько 20 ракет. Це вже третя ракетна атака на столицю від початку року.
Через ракетний удар в Голосіївському районі сталася пожежа в багатоповерховому житловому будинку, а також на станції технічного обслуговування, загорілися автівки, додали представники влади.
У Дніпровському районі внаслідок ракетного удару пошкоджені електромережі. Також місцева влада повідомила, що на лівому березі Києва пошкоджена магістраль теплопостачання.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія 7 лютого атакувала Україну в кілька хвиль, застосувавши 64 ударних БПЛА, крилатих, балістичних та зенітних керованих ракет. Українські військові збили 29 ракет та 15 «шахедів».
Росія наразі ці атаки не коментувала. Загалом Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Джерело: Радіо Свобода, AP, Reuters
Ракетний обстріл Києва: смерть, руйнація і сльози (фотосвідчення)
«Усе дуже заплутано» – Кулеба про фінансову допомогу від США
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відповідь на запитання Радіо Свобода розповів, що в ніч на 7 лютого отримав останню інформацію з Вашингтона стосовно того, як просувається процес ухвалення допомоги для України від США.
«Я вчора вночі отримав останній звіт із Вашингтона про можливі сценарії розвитку подій, деякі сценарії нагадують гостросюжетний детектив. Все дуже заплутано, залежить від багатьох факторів і може рухатися вліво, вправо», – сказав міністр закордонних справ.
Він також додав, що питання базового сценарію зараз дуже актуальне для самого конгресу США.
«Все заплуталося у такий вузол, що просто їм треба сісти, розвʼязати його і ухвалити необхідні рішення», – вказав очільник зовнішньополітичного відомства.
Позитив ситуації в тому, що всі намагаються знайти рішення, каже Дмитро Кулеба. За його словами, робота українських дипломатів із американцями триває щодня, але непублічно, оскільки проблема зачіпає і внутрішньодержавні політичні питання США, в які Україна не втручається.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
Армія Росії атакувала Харків ракетами із КНДР – поліція
Дві з п’яти ракет, які російські війська запустили 7 лютого по Харкову, виробили в Північній Кореї, повідомив керівник слідчого відділу поліції Харківщини Сергій Болвінов у фейсбуці.
«Металеві уламки балістичних ракет вибухотехніки зібрали на території промислової зони. Попередні висновки спеціалістів – це північнокорейські ракети HWASON 11GA (KN-23)», – йдеться у повідомленні.
Росія вже не вперше використовує ракети із КНДР. Раніше про докази пуску по Харкову ракет із Північної Кореї повідомляв генеральний прокурор Андрій Костін.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов зазначав, що саме КНДР є найбільшим постачальником зброї для російської армії.
Росія й КНДР заперечують постачання балістичних ракет для використання Кремлем у війні в Україні. Державний департамент США ідентифікував компанії та осіб, причетних до перевезення балістичних ракет КНДР і повʼязаних з ними вантажів наприкінці листопада 2023 року, і запровадив проти них санкції.
Європейські політики пропонують санкції проти Карлсона через інтервʼю з Путіним – Newsweek
Євросоюз може запровадити санкції проти телеведучого Такера Карлсона за інтервʼю з російським лідером Володимиром Путіним, розповіли американському виданню Newsweek чинні та колишні депутати Європарламенту.
Зокрема, колишній премʼєр-міністр Бельгії Ґі Верхофстадт заявив, що інтервʼю з російським президентом може перетворити Карлсона на ціль для законодавців ЄС. Він також назвав телеведучого «рупором колишнього президента США Дональда Трампа та Володимира Путіна» і закликав розглянути можливість запровадження щодо Карлсона заборони на вʼїзд на територію ЄС.
«Оскільки Путін – воєнний злочинець, а ЄС запроваджує санкції проти всіх, хто допомагає йому в цьому, здається логічним, щоб Служба зовнішніх звʼязків розглянула справу Карлсона», – вважає колишній бельгійський премʼєр.
З ідеєю Верхофстадта погодився колишній депутат Луїс Гарікано, додавши, що Карлсон, на його думку, – не репортер, а пропагандист.
Колишній міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает у коментарі Newsweek заявив, що телеведучий може потрапити до списку санкцій за «пропаганду злочинного режиму». Пает також назвав «неправильним» те, що Карлсон хоче взяти інтервʼю у людини, ордер на арешт якої видав Міжнародний кримінальний суд. «Якщо Путіну є що сказати, він має сказати це перед МКС», – додав Пает.
Колишній ведучий і коментатор телеканалу Fox News Такер Карлсон 6 лютого повідомив, що домовився про інтерв’ю з президентом Росії Володимиром Путіним. Карлсон, відомий своєю підбурювальною риторикою і поширенням теорій змови, сказав, що це є частиною його «обов’язку інформувати людей».
Такер Карлсон був звільнений з Fox News минулого року на тлі скандалів і судових позовів через звинувачення у фальсифікації виборів. Пізніше Карлсон розпочав власне шоу на X, колишньому Twitter. Інтерв’ю буде опубліковане на X, але Карсон не повідомив, коли саме.
Голова МАГАТЕ оцінив роботу окупованої Запорізької АЕС
Генеральний директор Міжнародного агентства атомної енергії Рафаель Ґроссі прибув на окуповану Запорізьку атомну електростанцію – про це він повідомив 7 лютого.
Він записав звернення після перетину лінії фронту на зворотному шляху, повідомивши, що повертається до штаб-квартири МАГАТЕ після четвертого візиту на станцію.
«Я оцінив виконання п’яти принципів МАГАТЕ для захисту станції та статус поточних систем живлення та охолодження, рівень кваліфікованого персоналу, поміж іншого», – прокоментував Ґроссі.
Голова агентства додав, що ці критерії є критично важливими для безпеки станції.
«Немає місця для самозаспокоєння», – зазначив він.
Рафаель Ґроссі приїхав до України напередодні, зустрівшись із президентом Володимиром Зеленським та міністром енергетики Германом Галущенком. Планується, що він також вирушить до Москви, щоб зустрітися із російськими посадовцями. Він сказав, що від зустрічей очікує вирішення технічних питань, які дозволять впевнитися у безпеці на ЗАЕС.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
В Міноборони Польщі прокоментували підняття своєї авіації через російський обстріл України
Польща бере активну участь у місіях протиповітряної оборони країн НАТО в рамках патрулювання повітряного простору (Air Policing). Таким чином прокоментував для Радіо Свобода підняття авіації речник відділу зв’язків з громадськістю Міністерства оборони Польщі Яцек Горишевський
«Сьогоднішні події, пов’язані з масованою ракетною атакою дальнього радіусу дії з боку Російської Федерації на Україну, особливо в контексті повномасштабного конфлікту по той бік польського кордону, виправдовують співпрацю членів Альянсу з метою забезпечення безпеки в повітряному просторі НАТО» – зауважив Горишевський.
Вранці 7 лютого Польща та її союзники підняли в небо свою авіацію зважаючи на пуски російських ракет по території України. Був задіяний військовий протокол щодо захисту неба. Про це повідомили в Оперативному командуванні Польщі.
Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомляв, що ракета, яка летіла в бік кордону з Польщею, змінила курс і рухається у напрямку Львова.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія 7 лютого здійснила кілька хвиль атак території України, застосувавши 64 ударних БПЛА, крилатих, балістичних та зенітних керованих ракет. Українські військові збили 29 ракет та 15 «шахедів».
Росія наразі ці атаки не коментувала. Загалом Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільних в Україні.
Кулеба: ключова тема зустрічі з Боррелем у Києві – нарощування військової допомоги ЄС для України
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та Жозеп Боррель – Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки, зустрілися у Києві. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Ключовою темою на переговорах Жозепа в Києві буде нарощування військової допомоги ЄС для України», – сказав очільник українського МЗС.
Міністр виділив три термінові кроки, на які український уряд очікує від ЄС для збільшення обсягів постачань артилерійських снарядів для потреб Збройних сил.
«По-перше, закликаємо уряди країн ЄС підписувати довгострокові контракти з оборонними компаніями, щоб сприяти нарощенню виробничих потужностей цими компаніями. Це суттєво пришвидшить постачання снарядів в Україну. Другий крок: потрібно усунути всі регуляторні бар’єри для взаємодії оборонних компаній Європи між собою та європейських та українських компаній, щоб не було жодних правових перешкод для взаємодії між ними та для нарощування виробництва. Ну і третє, потрібно стимулювати переговори європейських компаній та уряду з третіми країнами, щоб реструктурувати та переорієнтувати наявні контракти щодо постачання снарядів з цих країн до України», – додав Кулеба.
Читайте також: Боррель «почав ранок у бомбосховищі» в Києві через ракетну атаку Росії
Жозеп Боррель цими днями вшосте приїхав до України, зокрема, вчетверте – з початку повномасштабного вторгнення. Він запевнив Україну у продовженні підтримки від Європейського союзу.
Раніше в ході візиту Боррель анонсував надання Євросоюзом Україні 1,155 мільйона боєприпасів до кінця року.
Ранок Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ «почав ранок у бомбосховищі» у Києві через ракетну атаку Росії.
Жозеп Боррель прибув до Києва напередодні з офіційним візитом для того, щоб «обговорити непохитну підтримку України з боку ЄС».
Наприкінці січня Боррель заявив, що держави-члени Євросоюзу заклали у свої бюджети на цей рік зобов’язання надати Україні військову допомогу сумарно на 21 мільярд євро. Але, за його словами, це не остаточні дані.
Кількість поранених через удар по Києву сягнула 40 – КМВА
У Києві зросла кількість поранених внаслідок ранкового ракетного удару 7 лютого, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Станом на цю хвилину, внаслідок ракетного удару в столиці загинуло 4 людини. 40 отримали поранення», – йдеться в заяві.
Раніше міський голова столиці Віталій Кличко повідомив, що в Дніпровському районі відновили електропостачання споживачів.
Крім того, у Миколаєві наразі відомо про шістьох постраждалих, повідомило місцеве управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія 7 лютого здійснила кілька хвиль атак території України, застосувавши 64 ударних БПЛА, крилатих, балістичних та зенітних керованих ракет. Українські військові збили 29 ракет та 15 «шахедів».
Росія наразі ці атаки не коментувала. Загалом Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Правоохоронці повідомили, що російських атак зазнали шість регіонів України, загинули четверо людей у Києві, ще одна – в Миколаєві.
«Народити від коханого, який загинув на війні»: що буде із законом про кріоконсервацію
Скандал довкола закону, який фактично не дозволяє дружинам загиблих українських військових використати законсервовані репродуктивні клітини для народження дитини, став на паузу. Принаймні у Верховній Раді України планують до кінця березня ухвалити законопроєкт, який прибере юридичні колізії і усуне норму, що викликала несприйняття та набула розголосу в соцмережах.
ЄС передасть Україні 1 млн 155 тисяч боєприпасів до кінця року – Боррель
Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель повідомив, що ЄС планує надати Україні 1,155 мільйонів боєприпасів до кінця 2024 року. Про це він сказав під час спільного брифінгу з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у Києві 7 лютого.
«Продовжує зростати та розвиватися оборонно-промисловий комплекс Європейського Союзу. Можна констатувати, що його здатність підвищилася на 40%», – додав Боррель.
Своєю чергою Шмигаль подякував за фінансову, гуманітарну та військову допомогу Україні від Європейського Союзу від початку повномасштабного вторгнення, яка сягнула майже 85 мільярдів євро.
У Міноборони розповіли, що дасть формування Сил безпілотних систем
Безпілотники вже дозволили Силам оборони завдати «критичних втрат» російському флоту та вражати живу силу й техніку російської армії, заявив заступник міністра оборони Олександр Павлюк 7 лютого.
За його словами, створення Сил безпілотних систем у складі Збройних сил України підтверджує, що військові «розуміють важливість цих технологій».
«Нові організаційні можливості дадуть змогу не лише створити спеціальні штатні посади для роботи з дронами. Це будуть нові підрозділи, а також система накопичення, оцінки, обміну досвідом та підготовки застосування безпілотників», – пояснив Павлюк.
Читайте також: Виробник «Байрактарів» почав будувати завод в Україні
Він також зазначив, що створюються можливості для масштабування виробництва дронів та спрямування їх у війська.
«Україна має не лише технології, але й значні перспективи реалізувати власні задачі на полі бою саме завдяки залученню безпілотних технологій», – підсумував він.
Напередодні президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ. У своєму зверненні він назвав серед поточних завдань створення штатних посад для роботи з дронами, тренування, систематизацію досвіду та масштабування виробництв.
«Забирають найкращих, нема кому працювати»: що думають на півдні про новий закон про мобілізацію
Що нового передбачає законопроєкт про мобілізацію, запропонований урядом? Як мобілізація впливає на життя й економіку Херсонської та Запорізької областей? Як Росія проводить примусову мобілізацію на окупованих територіях, і чим це загрожує місцевим жителям? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
- Уряд 30 січня затвердив та вніс до Верховної Ради нову версію законопроєкту про мобілізацію в Україні. У Міністерстві оборони зазначили, що нові пропозиції «визначають прозорі правила мобілізації», а також регулюють права військових та військовозобов'язаних.
- Зокрема, уряд пропонує знизити мобілізаційний вік з 27-ми до 25 років. Замість строкової служби хочуть запровадити базову військову службу, для чоловіків вона буде обов'язковою, для жінок – добровільною.
- У новій редакції також є норма про реєстрацію електронного кабінету призовника. Там треба буде вказати дані про місце проживання, стан здоров'я, номер телефону, email та інші дані. Повістки до ТЦК хочуть вручати як особисто у паперовому вигляді, так і в електронному – відправкою до е-кабінету.
- За новою версією законопроєкту, не з'явитися до ТЦК можна лише з поважних причин. За неявку за повісткою запускається механізм санкцій. У документі йдеться про обмеження на виїзд з України, заходи щодо водіїв, допускається арешт рахунків, депозитів та електронних гаманців, але лише за рішенням суду.
- Частина нововведень стосується мобілізаційної бази. У новому законопроєкті на додаток до осіб з І та ІІ групами інвалідності пропонується додати ІІІ. Тобто не мобілізувати чоловіків із будь-якою групою.
- Базу пропонують розширити, наприклад, за рахунок багатодітних батьків із боргами за аліментами за три та більше місяців. Також уряд пропонує під час мобілізації призивати за бажанням засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання із випробуванням.
- Що стосується демобілізації – у законопроєкті сказано, що звільнитися можна буде за бажанням після 36 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв в ефірі телемарафону заявив, що цей законопроєкт є кращим, ніж попередній, але також містить норми, які потребують обговорення.
Військовий оглядач, головний редактор інтернет-видання «Апостроф» Денис Попович розповів «Новинам Приазов’я» що законопроєкт вводить нові правила гри, втім, у ньому є норми, які потрібно допрацьовувати. Він каже, що певні права мобілізованих можуть бути захищені. Але пункт з впровадженням зокрема електронного кабінету викликає питання.
Секретар РНБО прокоментував заяви про можливу відставку Залужного
Повідомлення про відставку головнокомандувача Збройних сил без офіційного підтвердження «шкідливі», вважає секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода на Київському міжнародному форумі з кібербезпеки-2024.
Таким чином Данілов відповів на повідомлення про такі заяви в медіа.
«Що стосується ситуації, пов’язаної з тією чи іншою посадовою особовою, коли починається роздмухування ситуації без нормативно-правових документів, це дуже небезпечна, більше того, шкідлива річ. Коли будуть ухвалені ті чи інші рішення, ми зможемо з вами про це вже говорити, як доконаний факт. А коли вас починають кожного дня вже півтора року знімати з посади, або робити якусь заміну, це шкодить інтересам держави», – заявив він.
Сила очевидності, яка знищить Путіна. Як ідея припинення війни може змінити Росію?
Війна зробила Володимира Путіна вкрай слабким та вразливим. Настільки слабким та вразливим він ще не був ніколи. Чому?
Тому що нападом на Україну він власноруч створив ефективну ідеологію для будь-якого антипутінського руху, в якому суспільному спектрі Росії він би не виник.
Насправді, для сьогоднішньої Росії немає більш політично простої та доступної ідеї, ніж ідея припинити війну.
Така ідея є, мабуть, найефективнішою точкою входу до класу тих російських політиків, хто так чи інакше не поділяє погляди Путіна. Настільки простої й однозначної точки входу в цей клас не було в Росії довгі роки.
Нині ув’язнений опозиціонер Олексій Навальний свою критику Путіна будував на антикорупційних розслідуваннях, викриваючи приховані статки та розкішний спосіб життя російської еліти.
Ці розслідування дивилися сотні тисяч людей, однак цього було замало для того, аби ці люди зробили дієві політичні висновки.
Навіть Віктор Янукович таки витримав кілька антикорупційних хвиль на свою адресу, аж доки не додумався відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що і стало його політичним кінцем.
Знести Путіна як клептократа росіянам не вдалося – хоча саме на цей аргумент як основний для критики російського диктатора вказував і Захід. Про це ми можемо прочитати в книжці Кетрін Белтон «Люди Путіна», написаній значним чином під впливом ще одного російського опозиціонера – Михайла Ходорковського.
Вихід цієї книги в 2020-му був підсумком багаторічних дискусій в західних політичних спільнотах про те, ким вважати Путіна – вирішено було, що клептократом. Саме так його називав і економіст Андерс Аслунд, ще один багаторічний критик російських реалій, що живе та працює в США. Та й характер антиросійських санкцій у 2014-му, після окупації Криму та Донбасу, вказував саме на розрахунок зробити болісно клептократичним інстинктам Путіна та його оточення.
Тепер же немає потреби винаходити якісь нові, політично складні аргументи проти Путіна – як і витрачати час на довготермінові розслідувальні проєкти з метою критики путінізму. Для цього достатньо однієї, вкрай доступної ідеї – Росії потрібно припинити війну та припинити втрачати своїх людей. Це – цілком виграшна ідея.
Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію
Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449, повідомляють народні депутати.
«За» проголосували 243 парламентаря.
«Рада схвалила за основу урядовий законопроєкт про мобілізацію. За – 243. Це не остаточне рішення!! Буде друге читання, до цього будуть вноситись правки. Я голосував проти! Не погоджуюсь з багатьма пропозиціями! Зокрема по строкам демобілізації», – написав у телеграмі член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Також про це повідомляє Ярослав Железняк від фракції «Голос». Він уточнює, що законопроєкт схвалили без пропозицій комітету. За його словами, на внесення правок передбачено 14 днів – до 21 лютого, потім буде друге читання.
«Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні», – прогнозує депутат.
77% росіян підтримують війну в Україні – опитування
Більшість росіян підтримують російське вторгнення в Україну з початку 2022 року. Разом з тим, половина опитаних підтримує ідею мирних переговорів. Про це свідчать дані опитування, проведеного російським аналітичним центром «Левада-центр»
За його результатами, станом на січень 2024 року більшість опитаних (77%) підтримують війну проти України, не підтримують — 16% респондентів, ще 8% вагаються з відповіддю.
Половина росіян підтримує ідею мирних переговорів, але цей показник дещо знизився порівняно з листопадом минулого року.
Лише третина росіян вважають, що вони несуть моральну відповідальність за загибель мирних жителів та руйнування в Україні (10% — безумовно та 21% — несуть певною мірою), протилежної думки 62% опитаних.
Читати також: Розвідка Британії: Росгвардія, ймовірно, готує новий добровольчий корпус з «вагнерівців»
Крім того, 66% опитаних росіян погоджуються з тим, що їхня країна платить занадто високу ціну за участь у війні. Однак цей показник знизився у порівнянні з липнем 2023 року. Тоді з цим твердженням погоджувалося 82% респондентів.
Більшість опитаних (77%) вважають, що військові дії в Україні закінчаться перемогою Росії, це на 6% більше, ніж рік тому.
Загальноросійське опитування Левада-центру проведено з 14 по 20 грудня 2023 року і з 25 по 31 січня 2024 року серед населення віком від 18 років Опитано 3 247 осіб. Дослідження проводили методом особистого інтерв’ю. Статистична похибка не перевищує 3,4%.
Кримський журналіст Сулейманов майже рік не отримує медичну допомогу в тюрмі РФ – Об’єднання родичів
Ув’язнений у Росії громадянський журналіст із Криму Амет Сулейманов, який потребує заміни серцевого клапана, протягом майже року не отримує медичної допомоги – про це повідомляє Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Сулейманова етапували із Криму до «Володимирського централу». У листопаді 2023 року сім’я Амета зібрала для нього посилку – ліки, шприци, таблетки, яких мало вистачити на два місяці. Але незабаром дружині в’язня, Лілі Люмановій, повернули посилку назад. При цьому препарати в посилці були призначені в першу чергу не для лікування, а для підтримки серця Сулейманова. Відсутність підтримуючої терапії та суворі умови утримання загрожують його життю.
За інформацією представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, понад місяць сім’я Сулейманова не отримує від нього листів. 17 січня мало відбутися судове засідання у його справі, яке було в чергове перенесено через продовження медичної експертизи Сулейманова.
Розвідка Британії: Росгвардія, ймовірно, готує новий добровольчий корпус з «вагнерівців»
Росгвардія, ймовірно, готує новий добровольчий корпус з досвідчених бійців ПВК «Вагнер» для посилення військових зусиль Росії в Україні та розширення російського впливу в Африці, повідомляє Міністерство оборони Британії.
«Російська держава, найімовірніше, санкціонувала будівництво нової бази «Вагнера» і, ймовірно, вважає, що, підпорядкувавши ПВК Росгвардії, вона усунула будь-яку потенційну загрозу, яку «Вагнера» може становити для безпеки російського режиму», – йдеться у повідомленні.
Днями новий польовий командир російської приватної військової компанії
«Вагнер» Антон (Лотос) Єлізаров зробив своє перше відеозвернення після загибелі колишнього власника «Вагнера» Євгена Пригожина і колишнього польового командира Дмитра Уткіна в авіакатастрофі в серпні 2023 року.
У своєму відео Єлізаров детально показав розташування нової штаб-квартири «Вагнера» в «козацьких таборах», майже напевно
у Ростові, на півдні Росії, поруч із казармами 150-ї мотострілецької дивізії Росії. Єлізаров також заявив, що на новій базі «Вагнера» також буде розміщений новий Добровольчий корпус національної гвардії Росії (Росгвардії), що непрямо підтверджує підпорядкування «Вагнера» Росгвардії.
Норвегія не надала притулок колишньому «вагнерівцю» Медведєву, але до Росії поки не повертатиме
Норвегія відмовила у притулку громадянину Росії Андрію Медведєву, який стверджує, що воював 2022 року в Україні у складі ПВК «Вагнер». Про це повідомили, зокрема, агентство Reuters та місцева газета Dagbladet із посиланням на його адвоката.
Попри це, Медведєву дозволять тимчасово проживати в Норвегії через «загрозу безпеки», пов’язану з його відправленням назад до Росії.
У Норвегії статус біженця надається тим, кому загрожує смертна кара, тортури чи інше покарання після повернення на батьківщину. На статус біженця також можуть розраховувати військовослужбовці регулярної армії, які не несуть відповідальності за участь у бойових діях.