Доступність посилання

Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ведуть вогонь по позиціях армії РФ поблизу Часового Яру на Донеччині, 15 січня 2026 року
Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ведуть вогонь по позиціях армії РФ поблизу Часового Яру на Донеччині, 15 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

G7 перекриватиме Росії шляхи для обходу санкцій і продовжить бюджетну підтримку України – заява

Країни «Групи семи» і надалі налаштовані продовжувати санкційний тиск на Росію – про це йдеться в заяві представництва Німеччини, яка наразі головує в G7.

«Ми віддані підтримці та посиленню міжнародного економічного та політичного тиску на режим президента Путіна та його прибічників у Білорусі, аби позбавити Росію економічних засобів для продовження загарбницької війни проти України. Ми продовжимо цілеспрямоване використання скоординованих санкцій для по мірі необхідності, діючи в унісон на кожному етапі», – йдеться в заяві.

Читайте також: НАТО посилить східний фланг через «пряму загрозу» з боку Росії – Столтенберґ

Країни G7 готові обмежити російські доходи, в тому числі від продажу золота. Вони також планують «продовжувати протидію ухиленню від санкцій та заміщенню».

У додатку до заяви представництво Німеччини перелічило основні принципи санкційного тиску:

  • заходи спрямовані на підтримку міжнародного права, яке захищає суверенітет та територіальну цілісність держав
  • заходи мають захищати базові гуманітарні потреби, не впливаючи на доступ до харчів, сільськогосподарської продукції, ліків, гуманітарної підтримки, а також «до розмаїтих та надійних джерел інформації»
  • санкції розроблені так, аби працювати протягом тривалого періоду, забезпечити стабільність на глобальних ринках та глобальної економіки, а також знизити побічні наслідки, зокрема, для найбільш вразливих країн
  • заходи розробляються у співпраці з партнерами по G7, аби посилити їхній вплив
  • вони застосовуються «гнучко й пропорційно, у відповідності до зміни обставин»

«Група семи» також повідомила про економічну підтримку України:

«Станом на сьогодні ми готові надати як гранти, або ж зобов’язалися надати й надали до 29,5 мільярдів доларів бюджетної підтримки в 2022 році, аби допомогти Україні закрити свої фінансові пробіли і надалі забезпечити базові послуги українському народу», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Зеленський закликав лідерів G7 долучитися до роботи над гарантіями безпеки для України

За даними G7, загальна сума підтримки, наданої з 2014-го по 2021 рік, перевищує 60 мільярдів доларів. «Група семи» привітала також підтримку, яку Україні надають міжнародні фінансові інституції на кшталт Міжнародного валютного фонду та Світового банку.

У замку Ельмау у Баварських Альпах 26 червня відкрився саміт «Групи семи» (G7). У ньому беруть участь президент США Джо Байден та лідери Німеччини, Канади, Франції, Великої Британії, Італії та Японії, а також керівництво ЄС.

За даними ЗМІ, під час саміту може йти мова про аналог «плану Маршалла» для України. Очікується, що обговорюватимуться і нові санкції проти Росії. Про один із заходів – заборону на імпорт російського золота – вже домовилися країни «Сімки».

Місцева влада повідомила про «прильоти» по Кременчуку та вибухи в Полтаві

Російські ракети влучили у місто Кременчук. Про це повідомив голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін.

«Деталі – згодом», – додав він.

Пізніше Лунін повідомив, що внаслідок обстрілу Кременчука є постраждалі, проте інших деталей наразі не наводить.

Згодом мер Полтави Олександр Мамай також повідомив, що в Полтаві чути вибухи.

У цей період в низці областей України, в тому числі в Полтавській, тривала повітряна тривога.

Зеленський просить США допомогти визнати Росію спонсором тероризму

Росію необхідно визнати державою-спонсоркою тероризму – про це президент України Володимир Зеленський наголосив під час зустрічі зі співголовою Комітету з питань міжнародних відносин Сенату США Джеймсом Рішем.

Окрім того, він обговорив з американським сенатором ситуацію на фронті, поглиблення двосторонньої взаємодії в оборонній сфері між Україною та США, посилення санкцій.

«Я щиро вдячний Президенту, Конгресу та всьому американському народові за масштабну безпекову й фінансову підтримку», – наголосив президент України.

Дещо раніше 27 червня Зеленський, виступаючи у режимі відеоконференції перед лідерами G7, закликав їх долучитись до роботи над гарантіями безпеки для України, щоб унеможливити виникнення у майбутньому конфліктів, на кшталт нинішньої російської агресії.

26 червня президент США Джо Байден наголосив на необхідності Заходу зберігати єдність у питанні протидії російській агресії, а російську ракетну атаку на Київ він назвав «огидним варварством».

Комітет Сенату Сполучених Штатів із міжнародних відносин 24 червня підтримав резолюцію із закликом до держсекретаря США Ентоні Блінкена визнати Росію державою-спонсором тероризму.

НАТО посилить східний фланг через «пряму загрозу» з боку Росії – Столтенберґ

Північноатлантичний альянс збільшить чисельність своїх військ до «більше ніж 300 тисяч людей» у відповідь на неспровоковане вторгнення Росії до України, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Про це він розповів перед початком саміту НАТО в Мадриді.

За словами Столтенберґа, Альянс вирішив посилити свої угруповання на східному фланзі до бригадного рівня.

«Ми посилимо нашу передову оборону... Ми трансформуємо Сили реагування НАТО і збільшимо кількість наших сил високої готовності до понад 300 000», – сказав Столтенберг журналістам.

Сили реагування НАТО наразі налічують близько 40 тисяч військовослужбовців.

Читайте також: Росія не зможе захопити Таллінн – Столтенберґ у відповідь на занепокоєння Естонії

Мадридський саміт, який відбудеться 28-29 червня, також змінить формулювання НАТО щодо Росії, що вона вважає Москву стратегічним партнером. Цей текст датується 2010 роком. За словами Столтенберґа, цих слів не буде в новій стратегічній концепції, яку НАТО узгодить у Мадриді.

«Я очікую, що союзники чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці, нашим цінностям, міжнародному порядку, заснованому на правилах», – заявив генеральний секретар.

Раніше іспанське видання El Pais повідомило, що країни НАТО на саміті в Мадриді можуть ухвалити рішення майже вдвічі збільшити кількість військовослужбовців альянсу, які зосереджені на його східному фланзі.

Зеленський закликав лідерів G7 долучитися до роботи над гарантіями безпеки для України

Президент України Володимир Зеленський звернувся в режимі відеоконференції до лідерів G7 із закликом долучитись до роботи над гарантіями безпеки для України, щоб унеможливити виникнення у майбутньому конфліктів, на кшталт нинішньої російської агресії.

Водночас він подякував державам «Великої сімки» за оборонну та фінансову підтримку України під час повномасштабного вторгнення РФ, послідовну санкційну політику щодо Росії, а також наголосив на важливості рішення щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу.

«Це рішення повністю відображає наш прогрес у європейській інтеграції, наш внесок у захист європейських цінностей, про які ми всі говоримо», – зазначив Володимир Зеленський під час виступу у режимі відеоконференції на засіданні саміту лідерів «Групи семи».

Він також наголосив на важливості розблокування експорту українського зерна і закликав подумати над дієвими механізмами задля забезпечення продовольчої безпеки у світі.

Відвідувачам нічних закладів у Києві вручили 219 повісток у військкомати – поліція

Київська поліція відзвітувала про рейд 420 нічними закладами Києва – про це заявила пресслужба із посиланням на начальника головного управління Нацполіції в Києві Івана Вигівського 27 червня.

За його словами, метою рейдів була перевірка дотримання обмежень воєнного стану.

«Поліцейські Києва разом з військовими комісарами вночі посилено патрулюють вулиці міста, сквери та парки, а також акцентується увага на перевірках нічних розважальних закладів. З усіх перевірених у нічний час працювали два заклади і виявлено 413 осіб, котрі порушили комендантський час. З числа цих громадян комісар перевіряв чоловіків призовного віку на наявність відповідних приписних посвідчень. У результаті 219 чоловікам було вручено повістки до військкомату», – заявив Вигівський.

Читайте також: Дотримання комендантської години: влада Київщини попереджає про рейди

Також правоохоронці, поміж іншого, склали 73 адміністративні протоколи за розпивання алкоголю в заборонених місцях, дрібне хуліганство, злісну непокору вимогам поліцейського.

«Ми й надалі будемо проводити такі відпрацювання, адже кожен мешканець столиці повинен розуміти усю серйозність ситуації та усвідомлювати небезпеку, яка нині ще є з боку країни-агресора. Хочу наголосити, що під час комендантської години категорично заборонено пересуватися містом, окрім спецтранспорту та випадків крайньої необхідності», – додав начальник столичного управління Нацполіції.

На початку червня КМДА повідомила, що в Києві посилять контроль за дотриманням комендантської години.

У Києві та області комендантська година триває щоночі з 23:00 до 05:00. Метрополітен працює з 06:00 до 22:00, наземний громадський транспорт – з 06:00 до 22:30.

Операція на Зміїному триває, ЗСУ завдали по ньому понад 10 ударів – ОК «Південь»

Операція Збройних сил України проти російських військ на острові Зміїний триває, повідомила керівниця пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк на брифінгу 27 червня.

«Цієї ночі було завдано понад 10 влучних уражень по острову. Ми дорозвідуємо результати, але вже зараз маємо перший звіт, що вчергове вражений ще один зенітно-гарматний ракетний комплекс «Панцир-С1», – сказала вона.

За даними командування, в Чорному морі триває шторм.

«Сили природи на нашому боці. Але ворог все одно залишив два ракетних кораблі на чатуванні, вони несуть на собі 16 крилатих ракет, споряджених і спрямованих на територію України», – повідомила Гуменюк.

Напередодні речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук повідомив, що розвідка уточнює результати «активних дій сил ЗСУ під час військової операції на острові Зміїному».

Острів Зміїний у Чорному морі перебуває під тимчасовою російською окупацією, починаючи з атаки РФ у перші дні повномасштабної війни. Час від часу українська сторона повідомляє про враження російських сил на острові чи поруч. Зокрема 17 червня стало відомо, що в акваторії Чорного моря був уражений російський буксир «Василий Бех». Це сталося під час транспортування ним на острів Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу чорноморського флоту Росії.

Сергій Жадан отримає Премію миру німецьких книгарів

Український письменник Сергій Жадан отримає цьогорічну Премію миру німецьких книгарів.

Він отримає відзнаку «за видатну творчість і за гуманітарну позицію, з якою він піклується про людей під час війни і допомагає їм, ризикуючи своїм життям», оголосили на сайті премії.

«Дякую німецьким книговидавцям і книгорозповсюджувачам за цьогорічну Премію Миру. Дуже важливо, що в німецькому інформаційному просторі присутня Україна. Важливо, що восени на Франкфуртському книжковому ярмарку, де ця премія вручається, Україна буде предметом обговорення. Ми потребуємо зброї, але інформаційної підтримки ми потребуємо так само. Ми маємо перемогти в цій війні, ми мусимо захистити своє майбутнє. Тому нині кожен вияв підтримки української культури працює на нашу перемогу», – написав Жадан у фейсбуці.

Сергій Жадан – український письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма».

Наразі він як волонтер допомагає ЗСУ та українцям, що постраждали від війни (зокрема, харків’янам).

G7 оголосить про нові санкційні зобов’язання щодо Росії – Білий дім

Президент Сполучених Штатів Джо Байден сьогодні зустрінеться з лідерами країн «Групи семи» (G7) та президентом України Володимиром Зеленським для продовження роботи для підтримки України та «посилення безпрецедентних санкцій, аби притягнути президента Путіна до відповідальності». Про це заявила пресслужба Білого дому 27 червня.

«G7 опублікує заяву на підтримку України, до якої увійдуть нові санкційні зобов’язання, аби посилити наші економічні заходи проти Росії», – йдеться в заяві.

За даними адміністрації президента США, за останні кілька місяців експорт із цієї країни до Росії, в тому числі критично важливих для військової сфери технології, скоротився на близько 97%.

Вашингтон очікує, що західні санкції позбавлять військово-промисловий комплекс Росії доступу до критичних компонентів та інших ресурсів для продовження війни.

«Сполучені Штати у співпраці з G7 виконають значні зобов’язання, в тому числі санкції проти сотень фізичних та юридичних осіб, які долучаться до понад 1 тисячі вже підсанкційних; вживуть заходів щодо ухилення від санкцій, запровадивши санкції проти компаній у кількох країнах, які поповнять перелік із 300 об’єктів; запровадять мита на сотні російських продуктів, які коштуватимуть Росії мільярди доларів», – заявляє Білий дім.

Серед таких заходів:

  • обмеження проти російської військової продукції та ланцюжків постачання
  • використання мит на російські товари на користь Україні: із посиланням на президента Байдена Білий дім анонсує підвищення мит на 57 категорій російських товарів, що обійдеться Росії в 2,3 мільярда доларів
  • обмеження на доступ Росії до глобального ринку і подальші усунення шпарин для обходу санкцій
  • санкції проти відповідальних у порушенні прав людини, в тому числі воєнних злочинів
  • «значні зобов’язання» G7 щодо бюджетної та іншої допомоги Україні. «Група семи» зобов’язується допомогти Україні покрити короткостроковий дефіцит бюджетного фінансування, сюди ж входить нещодавно ухвалення виділення 7,5 мільярдів доларів від США

«Лідери також візьмуть на себе безпрецедентні довгострокові зобов’язання щодо забезпечення безпеці України фінансової, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки стільки, скільки буде потрібно. Зобов’язання лідерів передбачатимуть підтримку надійної військової готовності та оборони України, у тому числі через своєчасне забезпечення сучасним оборонним обладнанням та передовими системами озброєння», – додає адміністрація Байдена.

У замку Ельмау у Баварських Альпах 26 червня відкрився саміт «Групи семи» (G7). У ньому беруть участь президент США Джо Байден та лідери Німеччини, Канади, Франції, Великої Британії, Італії та Японії, а також керівництво ЄС.

За даними ЗМІ, під час саміту може йти мова про аналог «плану Маршалла» для України. Очікується, що обговорюватимуться і нові санкції проти Росії. Про один із заходів – заборону на імпорт російського золота – вже домовилися країни «Сімки».

ДБР повідомило про підозру в держзраді ще одному командиру російського ракетного катера

Представники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру у державній зраді колишньому капітану 3-го рангу військової частини, що дислокувалась в АР Крим, який зараз командує російським ракетним катером «Вышний Волочёк».

«У 2014 році офіцер зрадив присязі та залишився у захопленій російськими окупантами військовій частині. Присягнувши збройним силам РФ, капітан продовжив службу в російському Чорноморському флоті. Наразі дезертир командує ракетним катером «Вышний Волочёк» і з Чорного моря обстрілює ракетами мирні території України», – йдеться в повідомленні.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.

Раніше ДБР вже повідомило про підозру капітану російського крейсера «Адмірал Макаров».

Лисичанськ не блокований, евакуація цивільних триває – поліція

Евакуація з Лисичанська Луганської області й надалі триває, повідомив у коментарі Радіо Свобода начальник управління патрульної поліції Луганської області Віктор Левченко.

«Евакуація проходить, але вона проходить вже тихо, ніхто не оголошує про неї. Зараз дуже активно по евакуації працює ДСНС на броньованому транспорті, поліція. Всі однією командою намагаємося різними шляхами врятувати якомога більше людей. Точну цифру називати не буду. Для нас навіть одна евакуйована людина – це вже дуже багато. Вчора були евакуйовані діти, позавчора були евакуйовані діти», – сказав Віктор Левченко.

За його словами, українські військові контролюють дороги до міста, але ці шляхи перебувають під постійними обстрілами російської армії.

«У Лисичанську відбувається справжнє пекло. Постійні обстріли, місто просто знищується. Також «орки» намагаються штурмувати місто з боку Попасної, але наші військові тримають оборону. Місто не блоковане. Військові тримають коридори, є доступ до міста, але усі шляхи прострілюються. Також ворожа авіація завдає ударів. Будь-який виїзд до Лисичанська – надзвичайна небезпека», – зазначив Віктор Левченко.

Він додав, що точну кількість цивільних у Лисичанську зараз підрахувати складно. Орієнтовно, в колись стотисячному місті, нині перебуває близько 10-15 тисяч людей.

Днями російські війська остаточно захопили сусідній Сєвєродонецьк. Лисичанськ залишається останнім великим містом Луганської області, яке контролює українська сторона.

26 червня, за даними голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, у Лисичанську були пошкоджені щонайменше п'ять багатоповерхівок, а на одній із вулиць знищені одразу шість приватних будинків.

Про те, що російські війська за підтримки артилерії намагаються блокувати місто Лисичанськ із південного напрямку, повідомив у вечірньому зведенні 26 червня Генеральний штаб ЗСУ.

Путін поїде за кордон уперше з початку повномасштабної війни проти України

Іноземні лідери приймуть президента Росії Володимира Путіна на своїй території вперше після його оголошення про повномасштабне вторгнення в Україну. Цього тижня Путін відвідає Таджикистан і Туркменистан, повідомляє агентство Reuters із посиланням на кремлівського кореспондента телеканалу «Россия 1».

У Душанбе переговори з Путіним проведе президент Таджикистану Емомалі Рахмон. Потім президент Росії поїде до Ашгабату на Каспійський саміт за участю лідерів Азербайджану, Казахстану, Ірану й Туркменистану. Чи відбудуться на полях саміту двосторонні зустрічі з Путіним невідомо – його речник Дмитро Пєсков уникнув відповіді на це питання.

Раніше повідомлялося, що Путін планує відвідати Білорусь наприкінці червня, щоб зустрітися з Олександром Лукашенком на Форумі регіонів Союзної держави у Гродно. Однак пізніше стало відомо, що зустріч відбудеться у форматі відеоконференції.

Крім того, президент Індонезії Джоко Відодо планує зустрітися з Путіним у Москві 30 червня після повернення останнього з Туркменистану.

Низка країн, у тому числі США й Канада, заборонили в’їзд Володимиру Путіну на свою територію після його оголошення про повномасштабне вторгнення в Україну.

Президент Індонезії Джоко Відодо не скасував запрошення Путіна на саміт «Групи 20», який відбудеться на острові Балі у листопаді 2022 року, але запросив на зустріч G20 президента України Володимира Зеленського. Через можливу присутність президента Росії склад учасників саміту – під питанням. Формат участі Путіна у саміті ще не визначений.

Росія не зможе захопити Таллінн – Столтенберґ у відповідь на занепокоєння Естонії

НАТО планує узгодити радикальний перегляд своїх бойових планів, щоб забезпечити кращий захист східного флангу альянсу, заявив генеральний секретар блоку Єнс Столтенберґ.

У коментарі заявив Financial Times він наголосив, що новий військовий план, який буде узгоджений на щорічному саміті лідерів альянсу цього тижня, суттєво покращить його східну оборону, перемістивши фокус зі стримування будь-якого вторгнення на повну оборону союзницької території.

Він пообіцяв, що Росія не зможе захопити столицю Естонії Таллінн, «так само, як вони не змогли захопити місто Кіркенес на півночі Норвегії або Західний Берлін протягом Холодної війни».

«Ми ніколи не розкриваємо деталі оперативних планів, – сказав Столтенберг. – Але можу вас запевнити, що ми десятиліттями вміли захищати країни, що межують з Росією, коригуючи нашу присутність у світлі оцінки загрози. Ми робили це раніше і будемо робити це знову».

Раніше голова уряду Естонії Кая Каллас попередила про серйозні наслідки можливої агресії Росії проти країн Балтії, заявивши, що стратегія НАТО із захисту Естонії, Латвії і Литви, згідно з якою союзники прибудуть із підкріпленням лише після вторгнення, є застарілою.

За словами Каллас, Естонія буде «стерта з карти», а історичний центр її столиці зрівняється з землею за чинної стратегії НАТО із захисту балтійських країн від можливого нападу Росії.

Як заявила голова естонського уряду журналістам 22 червня, оборонні плани альянсу для трьох балтійських держав досі полягають у тому, щоб дозволити їх захоплення перед тим, як звільнити їх через 180 днів.

Заяви прем’єрки Естонії прозвучали перед самітом НАТО в Мадриді, що почнеться 28 червня, де альянс обговорюватиме плани оборони свого східного флангу на тлі масштабного вторгнення Росії в Україну, включаючи те, як краще захищати країни Балтії.

На саміті G7 очікують повідомлення США про системи ППО для України

Агентство Associated Press, посилаючись на поінформоване джерело, повідомляє, що Джо Байден оголосить, що Сполучені Штати сприятимуть наданню Україні систем NASAMS, розроблених Норвегією.

Системи NASAMS використовуються у Сполучених Штатах для захисту важливих об’єктів, зокрема Білого дому у Вашингтоні.

Німецький канцлер Олаф Шольц на початку місяця оголосив, що його країна передасть Україні ракетні системи IRIS-T, а також самохідні установки ППО Gepard, яких очікують у липні.

Байден назвав «варварством» масовані російські ракетні обстріли українських міст.

Американський президент наголосив, що російський президент Путін «розраховував, що НАТО і G7 розколяться, але цього не сталося і не буде».

Президентка Молдови прибула до Києва

Президентка Молдови Мая Санду прибула з робочим візитом до Києва, повідомила її пресслужба.

«Протягом дня голова держави відвідає міста Бородянка, Буча й Ірпінь, а також зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським», – йдеться в повідомленні.

Інші подробиці наразі невідомі.

Нещодавно стало відомо, що Молдова розглядає можливість відмови від нейтралітету через зростання загрози від Росії на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс нещодавно заявила, що Молдова повинна бути «оснащена за стандартами НАТО», щоб захистити себе від потенційної російської агресії.

В одному з будинків у Маріуполі виявили понад 100 тіл загиблих від бомбардування – радник мера

В одному з будинків в окупованому Маріуполі виявили понад 100 тіл загиблих у результаті бомбардування, повідомив радник мера міста Петро Андрющенко.

«При обстеженні будівель у Ліобережному районі в будинку з влучанням авіабомби на перехресті пр. Перемоги та бул. Меотиди знайдено понад 100 тіл загиблих від бомбардування. Тіла – досі під завалами. Вилучення і поховання окупанти не планують. Продовжується ексгумація. В пріоритеті – двори шкіл і дитячих садочків. Після ексгумації тут обробяють ями від запаху. На вулицях і по дворах після ексгумацій оброблення не проводиться», – написав Андрющенко у телеграмі вранці 27 червня.

Перевірити ці дані з незалежних джерел наразі неможливо.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 23 червня змогло підтвердити 4677 випадків загибелі, 5829 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. Серед загиблих, за даними ООН – щонайменше 321 дитина, серед поранених – 483.

При цьому в організації наголосили, що реальні цифри – значно вищі, «оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження». Це стосується, наприклад, Маріуполя, «де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб», наголосили в ООН.

За даними мера Маріуполя Вадима Бойченка у травні, тільки в цьому місті внаслідок дій російських військ загинули понад 20 тисяч цивільних.

Ахметов подав проти Росії позов до ЄСПЛ

Олігарх Рінат Ахметов подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини щодо компенсації «за грубі порушення його прав власності» під час масштабної неспровокованої воєнної агресії РФ проти України, повідомила пресслужба його компанії SCM.

Інтереси бізнесмена у справі представляє міжнародна юридична фірма Covington & Burling LLP.

«Окрім незліченних людських страждань, російське вторгнення призвело до масових руйнувань української інфраструктури. Бомбардування російською артилерією металургійного комбінату «Азовсталь» у Маріуполі з метою знищення останнього оплоту українського опору в цьому місті стали для всього міжнародного співтовариства свідоцтвом неповаги з боку росії до норм міжнародного права і прав людини», – йдеться в повідомленні.

«Як власник «Азовсталі» та багатьох інших промислових підприємств, які стали ціллю російських збройних сил, що вторглися в Україну, пан Ахметов робить усе можливе для притягнення росії до відповідальності за руйнування, які вона сіє на території України», – додали в SCM.

На додаток до цієї скарги Ахметов подав позов про вжиття термінових забезпечувальних заходів, що запобігатимуть «подальшій блокаді, мародерству, перенаправленню потоків і знищенню з боку Росії зернових і сталі, виготовленої підприємствами SCM».

Бізнесмен просить ЄСПЛ «чітко дати Росії зрозуміти», що її дії, які сприяють погіршенню продовольчої кризи, і кроки, що здійснюються з метою завдання подальших збитків української економіки, є недопустимими, йдеться в повідомленні.

Ахметов попросив суд надати справі пріоритетний статус.

«Зло не може залишатися безкарним. Злочини Росії проти України й кожного українця – волаючі. Винні мають понести покарання. Мною – за допомогою найкращих українських і американських юристів – подано скаргу до Європейського суду з прав людини про відшкодування збитків. Цей позов – одна з перших міжнародних юридичних дій проти Росії, мета якої – зупинити злочинну діяльність російського агресора, знищення української економіки й розкрадання українських активів», – заявив Ахметов.

Як повідомили в SCM, за порушення прав власності Ахметов вимагає від РФ відшкодування збитків, і хоча точна сума компенсації ще не може бути визначена через війну, що триває, передбачається, що Росія має виплатити бізнесмену мільярди доларів за порушення його прав людини.

Минулого місяця в інтерв’ю виданню «НВ» олігарх заявив, що через знищення внаслідок бойових дій «Металургійного комбінату імені Ілліча» й заводу «Азовсталь» втрати металургійної групи «Метінвест», що належить Ахметову, можуть сягати 20 мільярдів доларів.

Гірничо-металургійний комплекс, енергетичні та страхові компанії, банк, медіа, транспортний бізнес, сільське господарство, елітна нерухомість – усе це сфери інтересів Ахметова. Головний актив, у якому Ахметов їх сконцентрував, – найбільша фінансово-промислова група України SCM.

Окрім того, Ахметов має футбольний клуб «Шахтар», благодійний фонд свого імені та холдинг «Медіа Група Україна» (до нього, зокрема входять телеканали «Україна» та «Україна24»).

Статки Ахметова у 2021 році оцінили у 7,6 мільярда доларів.

Вісім людей поранені на Одещині через нічний ракетний удар – ОК «Південь»

Вісім людей, зокрема одна дитина, поранені внаслідок нічного ракетного удару російських військ по Одещині, повідомила міська рада Одеси з посиланням на оперативне командування «Південь». Раніше повідомляли про шістьох поранених.

«Внаслідок влучання крилатої ракети Х-22, випущеної з ворожого літака Ту-22 з напрямку тимчасово окупованого Криму, у житловому кварталі одного з сіл Одеського району сталося загорання трьох приватних будинків та присадибних будівель на загальній площі 500 кв. м. За уточненими даними, легкі осколкові поранення внаслідок вибуху отримали 8 осіб, з яких 1 дитина. Після надання медичної допомоги на місці, госпіталізація пораненим не знадобилась. Пожежу оперативно ліквідовано», – йдеться в повідомленні.

В ОК «Південь» уточнили, що зараз на місці події працюють спеціалісти вибухотехніки й 11 слідчо-оперативних груп із числа працівників слідчого управління ГУНП в Одеській області й територіального підрозділу поліції. Попередня правова кваліфікація події – «порушення законів та звичаїв війни».

Станом на 23 червня, за даними Володимира Зеленського, російські війська від початку повномасштабного вторгнення випустили по Україні 2709 ракет.

В Україні зросла кількість дітей, поранених через масштабну агресію РФ – прокуратура

В Україні станом на ранок 27 червня відомо про щонайменше 614 дітей, поранених внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Офіс генпрокурора. Напередодні в ОГП повідомляли про 613 поранених дітей.

Офіційне число загиблих дітей не змінилося – 339.

У прокуратурі заявили, що ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

«26 червня збройні сили РФ здійснили ракетний обстріл Шевченківського району Києва. Поранення зазнала малолітня дівчинка, яку рятувальники дістали з-під завалів житлового будинку», уточнили в ОГП.

За даними прокуратури, через бомбардування й обстріли збройними силами РФ пошкоджений 2061 заклад освіти, з них 213 – зруйновані повністю.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 23 червня змогло підтвердити 4677 випадків загибелі, 5829 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. Серед загиблих, за даними ООН – щонайменше 321 дитина, серед поранених – 483.

При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.

Росія втратила близько 35 тисяч своїх військових у масштабній війні проти України – Генштаб ЗСУ

Росія у повномасштабній війні проти України втратила близько 35 тисяч своїх військових, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

Зокрема, за останню добу загинули 150 російських солдатів, найбільші втрати загарбників – на Бахмутському і Курахівському напрямках, йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними Генштабу, РФ втратила за час повномасштабного вторгнення:

  • 1552 танки (20 за останню добу)
  • 3687 бойових броньованих машин (+28)
  • 771 артилерійську систему (+7)
  • 243 РСЗВ
  • 101 засіб ППО (+2)
  • 217 літаків
  • 184 гелікоптери
  • 636 БПЛА оперативно-тактичного рівня (+6)
  • 139 крилатих ракет
  • 14 кораблів /катерів
  • 2575 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн (+11)
  • 60 одиниць спеціальної техніки.

9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.

Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.

Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG