Галущенко: Україна може допомогти Європі зекономити до 6 млрд кубометрів газу
Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що Україна може допомогти Європі зекономити до 6 млрд кубометрів газу.
«Це дійсно важливе рішення. Європейці мають розуміння того, що є великий ризик, що завтра «Газпром» взагалі зупинить будь-яке постачання газу до Європи. Тому це рішення важливе з точки зору того, що потрібно заощаджувати використання ресурсу вже сьогодні. Другий важливий момент – Україна, маючи досвід скорочення споживання, може долучитися до експорту електроенергії, збільшивши його в рази для того, щоб зменшити використання російського газу. Україна може зараз спокійно експортувати близько 1,5 ГВт електроенергії і відповідно це дасть заощадити європейцям від 5 до 6 млрд кубів російського газу», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, в перспективі збільшення експорту до 5-6 ГВт.
«Зараз працюємо над тим, щоб побудувати додаткові лінії. Це дасть можливість обсяг експорту електроенергії», – додав міністр.
Напередодні європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон заявила, що європейська мережа операторів систем передачі електроенергії обговорить подвоєння закупівель електроенергії зі спільної з Україною мережі.
Оператор української електричної мережі «Укренерго» 16 березня завершив синхронізацію з енергомережею континентальної Євроми ENTSO-E.
Напередодні російський «Газпром» оголосив, що з 27 липня зупинить роботу ще однієї турбіни газопроводу «Північний потік-1», скоротивши таким чином обсяг прокачування до 20% від планової потужності.
Наслідки удару по Чугуєву: з-під завалів дістали тіло ще однієї загиблої – ОВА
У Чугуєві з-під завалів зруйнованого будинку культури дістали тіло ще однієї загиблої, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«З-під завалів будинку культури в Чугуєві рятувальники вилучили тіло жінки. На жаль, 26 липня внаслідок обстрілу окупантів та знищення будівлі загинули ще 2 людини: 30-річна жінка, 36-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Ракетний обстріл Чугуєва стався вночі 25 липня. Через цю атаку зруйновано будинок культури та школа. Спочатку було відомо про одну постраждалу 46-річна жінка отримала поранення.
26 липня з-під завалів будинку культури рятувальники дістали тіла двох загиблих.
За даними ОВА, підвал будинку культури люди використовували як укриття. 25 липня з-під завалів вдалося врятувати 4 людей.
«Друг» Єрмака, «заслужений юрист», «слуга народу»: хто такий новий генпрокурор Костін?
«Слуга народу» Андрій Костін – новий генеральний прокурор. За його призначення проголосували 299 народних депутатів.
Костін вже вдруге отримує крісло, яке перед ним обіймала Ірина Венедіктова: спочатку так було, коли вона залишила посаду голови комітету з питань правової політики, тепер – коли її звільнили з посади очільниці ОГПУ.
- Чому Костіна називають людиною голови Офісу президента Андрія Єрмака?
- Чим він займався майже три роки у Верховній Раді?
- Як у підпорядкуванні інших депутатів опинились родичі Костіна?
- Чому він не зміг стати очільником Спеціалізованої актикорупційної прокуратури?
- Та яким генпрокурором може бути?
Про усе це – у огляді Радіо Свобода.
Верховна Рада підтримала призначення Костіна генпрокурором
Верховна Рада України на засіданні 27 липня підтримала постанову «Про надання згоди на призначення президентом України Андрія Костіна на посаду генерального прокурора», яку на розгляд парламенту цього ж дня вніс Володимир Зеленський.
За таке рішення проголосували 299 народних депутатів.
Перед цим призначення Костіна підтримав профільний парламентський комітет із питань правоохоронної діяльності.
Народний депутат Костін був головою Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
Верховна Рада 19 липня підтримала подання президента Володимира Зеленського про звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України.
17 липня президент України Володимир Зеленський відсторонив від посади генпрокурора Ірини Венедіктової. Іншим указом виконання обов’язків генпрокурора покладено на Олексія Симоненка.
Через чергові обстріли Миколаєва пошкоджені 10 багатоповерхівок – влада показала наслідки
Через сьогоднішні російські обстріли Миколаєва пошкоджені 10 багатоповерхівок, повідомив міський голова Олександр Сєнкевич.
«У результаті сьогоднішніх обстрілів пошкоджень зазнали близько 10 багатоповерхових будинків. У них частково вибиті вікна, побиті балкони. Також пошкоджені торговельні павільйони на одному з ринків і дачні садиби», – написав він у телеграмі.
Раніше у Миколаївській ОВА повідомляли, що близько 6:20 російські снаряди влучили у промислову зону та ремонтне підприємство, пошкоджено будівлю та приватний автотранспорт. Загиблих чи поранених внаслідок обстрілів немає.
Останнім часом щоночі російські війська обстрілюють Миколаїв, переважно вони використовують С-300.
Станом на 8 липня, за даними місцевої влади, через російські обстріли з РСЗВ та ракетні удари у Миколаєві частково пошкоджені або повністю зруйновані 48 закладів освіти.
Олександр Сєнкевич у червні зауважив, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
У касах сімферопольської автобусної станції «Курортна» продовжують відправляти рейсові автобуси в окупований Росією Херсон, а також міста Мелітополь і Бердянськ Запорізької області, незважаючи на повідомлення про пошкодження ЗСУ Антонівського мосту.
«Нам жодних вказівок щодо припинення продажу квитків до Херсона поки не надходило. Як і раніше, вирушають усі три рейси на день», – повідомила кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії касирка автостанції «Курортна».
За її словами, вартість проїзду залишилася незмінною – 1300 рублів.
У свою чергу, дівчина, яка раніше взяла квиток до Херсона, розповіла, що її рідний брат із Херсона вранці телефоном повідомив, що Антонівський міст нібито влада збирається перекрити на три години, щоб «залатати всі дірки після нічного ракетного обстрілу ЗСУ».
Автостанція «Курортна» – єдина на окупованому півострові, звідки з 1 липня 2022 року з ініціативи призначеної Росією влади Криму здійснюються регулярні автобусні перевезення до адміністративного кордону з Херсонською областю на Чонгар і поблизу Армянська, де з 2014 року функціонують російські пункти пропуску. Після проходження там митного і прикордонного контролю пасажири прямують до кінцевих пунктів – Херсона, Мелітополя та Бердянська – на автобусах уже місцевих, українських, перевізників.
Ввечері 26 липня українські військові знову завдали удару по Антонівському мосту в Херсоні. Призначений російськими військовими так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації» окупованої Херсонщини Кирило Стремоусов зазначив, що рух мостом закрили через пошкодження після удару українських військ.
Антонівський міст – єдиний у Херсоні через річку Дніпро, в тому числі для транспортування військами РФ своєї техніки і боєприпасів. Раніше вже повідомляли про пошкодження цього мосту через удари українських військ.
У британській розвідці раніше заявляли, що будь-яка спроба росіян побудувати тимчасову переправу через Дніпро «буде операцією з дуже високим ризиком», а якщо переправи через Дніпро не буде – «російські війська в окупованому Херсоні будуть відрізаними, і це стане значним військово-політичним ударом для Росії».
У Севастополі стало на ремонт рятувальне судно Чорноморського флоту Росії – фото
У Севастополі в окупованому Криму в розташований у Кілен-бухті 13-ий судноремонтний завод Чорноморського флоту Росії стало на ремонт рятувальне судно «Эпрон» проєкту 527М. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Судно стоїть біля причалу на вході в бухту на її південному березі.
Судно «Эпрон» збудоване в 1959 році, до складу обладнання включено водолазний дзвін ВК для глибин до 800 метрів, водолазний дзвін СК-64 для глибин до 500 метрів, робочу камеру РК-680 для глибин до 450 метрів, камера спостереження НК для глибин до 300 метрів, комплекс барокамер, комплекс нормоборичних жорстких скафандрів Hardsuit 1200, телекерований безлюдний підводний апарат «Тайгер», глибоководний безпілотник «Пантера Плюс».
Судно входить до складу 145 загону рятувальних суден. Екіпаж судна «Эпрон» – 135 осіб.
Також на ремонті продовжують стояти два великі десантні кораблі. ВДК «Азов» (бортовий номер 150) проєкту 775М стоїть біля краю бухти, він тривалий час проходить ремонт, про що повідомляли Крим.Реалії. На цьому ж південному березі бухти пришвартовано великий десантний корабель проєкту 775. Він став на ремонт на початку липня.
З початку повномасштабного воєнного вторгнення армії Росії в Україну бортові номери всіх кораблів зафарбовані для ускладнення ідентифікації однотипних одиниць.
Крім цього, в ремонті на заводі стоять ракетний катер проєкту 1241 «Молния-1» та «Муромец» (бортовий номер 064) – малий протичовновий корабель проєкту 1124М «Альбатрос-М».
Триває ремонт підводного човна «Алроса» проекта 877В «Палтус». Після початку ходових випробувань субмарина знову повернулася на завод, про що повідомляли Крим.Реалії.
Закаєв пояснив, як перемога України стосується «відновлення чеченської державності»
На форумі «Вільні народи Росії», що відбувся у Празі, ухвалили декларацію про деколонізацію Російської Федерації.
Учасники представили нову карту країни, поділену на 34 держави – які, на їхню думку, мають створити «Співдружність держав вільної Росії». Реакції Кремля на це не було, втім, раніше в Москві засуджували заклики до порушення територіальної цілісності Росії, включно з оголошенням кримінальних справ.
Натомість відреагував на подію голова Чечні Рамзан Кадиров. 26 липня він виступив із погрозами на адресу учасників празького форуму, назвавши організаторів «псевдолібералами» і звинувативши у спробі розвалу Росії.
Учасники форуму обговорювали можливий територіальний устрій після закінчення правління президента Росії Володимира Путіна, який, за їхньою версією, зокрема, передбачає визнання незалежності Чеченської Республіки Ічкерія. Під час форуму Радіо Свобода поспілкувалося із чеченським політиком Ахмедом Закаєвим. Керівник уряду у вигнанні розповів, які настрої панують серед чеченців щодо війни в Україні і чому вони туди потрапляють у складі російських військ. На переконання Ахмеда Закаєва, якщо Україна здобуде остаточну перемогу у війні, то питання відновлення чеченської державності – це справа «кількох днів».
Російські слідчі раніше оголосили Закаєва у міжнародний розшук; у Великобританії з 2003 року він має статус політичного біженця.
Комітет Ради підтримав призначення Костіна генпрокурором – речниця СН
Парламентський комітет із питань правоохоронної діяльності підтримав поданий Володимиром Зеленським проєкт постанови «Про надання згоди на призначення президентом України Андрія Костіна на посаду генерального прокурора», повідомила речниця фракції «Слуги народу» Юлія Палійчук.
У Верховній Раді 27 липня зареєстрували президентський проєкт постанови щодо призначення народного депутата зі «Слуги народу» Андрія Костіна на посаду генерального прокурора.
Згідно з поданням Володимира Зеленського, представляти його на засіданні Верховної Ради України має представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський.
Нині Костін є головою Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
Коли планується розгляд документу в сесійній залі – наразі невідомо. 21 липня народний депутат, голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував призначення нового генерального прокурора «у найближчі десять днів».
Верховна Рада 19 липня підтримала подання президента Володимира Зеленського про звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України.
17 липня президент України Володимир Зеленський відсторонив від посади генпрокурора Ірини Венедіктової. Іншим указом виконання обов’язків генпрокурора покладено на Олексія Симоненка.
ЗСУ поширили відео, на якому видно пошкодження Антонівського мосту після нічного удару
Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України оприлюднило відео, на якому, як повідомляється, видно пошкодження Антонівського мосту в Херсоні після нічного удару ЗСУ.
«Опубліковано перше відео з Антонівського мосту після нічного удару ЗСУ. Тепер тікати тільки пішки або по воді. Бажаємо успіху», – йдеться в підписі до відео, опублікованого у телеграмі.
На відео видно великі пробоїни на проїжджій частині мосту.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що тепер російські сили мають залишити окупований Херсон або вчитися перетинати Дніпро вплав.
«Рідкісна птиця вилетить із середини Дніпра. Можна, звісно, назвати Антонівський міст засобом ru-ППО, що перехоплює ua-ракети, але від реальності не втечеш: окупантам варто вчитися вплав перетинати Дніпро. Або залишити Херсон, поки є змога. Третього попередження може не бути», – написав він у твітері.
Раніше про те, що українські військові ввечері 26 липня завдали «філігранних ударів» по Антонівському мосту в Херсоні, повідомила керівниця пресцентру сил охорони й оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Удари були, але вони були філігранні», – сказала Гуменюк в ефірі телемарафону вранці 27 липня. Деталей вона не надала.
Тим часом, призначений російськими військовими так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації» окупованої Херсонщини Кирило Стремоусов зазначив, що рух мостом закрили через пошкодження після удару українських військ.
Антонівський міст – єдиний у Херсоні через річку Дніпро, в тому числі для транспортування військами РФ своєї техніки і боєприпасів. Раніше вже повідомляли про пошкодження цього мосту через удари українських військ.
У британській розвідці раніше заявляли, що будь-яка спроба росіян побудувати тимчасову переправу через Дніпро «буде операцією з дуже високим ризиком», а якщо переправи через Дніпро не буде – «російські війська в окупованому Херсоні будуть відрізаними, і це стане значним військово-політичним ударом для Росії».
Російські військові влучили у готель в Бахмуті: є загиблі і поранені
У Бахмуті на Донеччині російські військові влучили в готель, внаслідок чого є загиблі й поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що обстріл стався близько 7-ої ранку, через нього двоповерхова будівля готелю частково зруйнована.
«О 9:25 під час проведення пошуково-рятувальних робіт рятувальники з-під завалів врятували чоловіка, якого було госпіталізовано до лікувального закладу. Загалом, з початку проведення робіт, на місці події виявлено тіло однієї загиблої особи, постраждало чотири особи. Підтримується акустичний контакт із однією постраждалою особою, візуально спостерігається тіло загиблої особи. Роботи по розбору завалів продовжуються», – йдеться в повідомленні.
За словами голови ОВА, крім того, зранку російські військові завдали трьох ракетних ударів по Торецьку й одного – по Авдіївці, а також обстріляли Курахівську громаду. Даних про постраждалих там наразі немає.
«У Мар’їнській громаді тривають інтенсивні обстріли Красногорівки. В Очеретинській громаді обстріли тривали вночі і вранці: найбільше в околицях Пісків. Зранку російські снаряди прилетіли в район Карлівської фільтрувальної станції та Орлівки. Під вогнем – Яблунівка Іллінівської громади. Пошкоджено три будинки, але без жертв», – додав Кириленко.
Напередодні голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що російські військові спалюють села на Луганщині й Донеччині для просування і закріплення у напрямку адмінмежі цих областей.
Російська влада вигадала новий метод фільтрації: обрав Україну – втратив житло
Міста Донецької та Луганської області, що з боями захоплені російськими військами після 24 лютого 2022 року, зазнали масштабних руйнувань. Зумовлено це і жорстокістю бойових дій, і тактикою так званого «вогневого валу», який вони використовують. Такі міста, як Маріуполь, Волноваха, Попасна та Сєвєродонецьк зруйновані майже повністю, люди звідти або виїхали, або залишаються у напівзруйнованих будинках без інфраструктури. Перспективи виживання там у найближчу зиму незрозумілі. Тепер контрольоване Кремлем угруповання «ДНР» винесло «розпорядження» про знесення значно постраждалих будівель з правилами компенсації їхнім мешканцям. Радіо «Донбас.Реалії» розповідає, яка хитрість є в цьому «документі».
Вибухи в Коростені були навчальними – влада
Вибухи в Коростені Житомирської області, що збіглися в часі з повітряною тривогою, були навчальними, повідомила Коростенська районна державна адміністрація на своїй сторінці у фейсбуці 27 липня.
«На цю хвилину розповсюджено неправдиву інформацію щодо вибухів в місті Коростені. Вибухи лунали, але це не ворожа атака, а проведення навчання військових, яке збіглося з повітряною тривогою. Просимо не панікувати та не поширювати чутки», – йдеться в повідомленні.
Раніше місцеві телеграм-канали поширили інформацію про вибухи в Коростені.
На Нікопольщині за три тижні обстрілів РФ загинули 5 людей, пів сотні поранені – місцева влада
Від початку масованих обстрілів військами РФ, які тривають три тижні, у Нікопольському районі п’ятеро людей загинули, ще близько 50 – поранені, повідомив начальник Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко.
За його словами, також через обстріли в районі повністю зруйновані сім приватних будинків, пошкоджені понад сто приватних будинків і понад 20 багатоповерхівок, чотири освітні заклади, чотири лікарні й шість промислових підприємств.
Армія РФ стріляє з «Градів» із протилежного берега Каховського водосховища, під прикриттям АЕС в окупованому Енергодарі. Снаряди падають у центр міста, на житлову забудову, сказав він.
З 24 лютого на Нікопольщині було п’ять місяців тиші, загострення сталося три тижні тому. Спершу був один обстріл на три дні, зараз обстріли – щоночі.
«Ніхто з того берега не переймається цивільним населенням. Касети «Градів» лягають на житлові квартали, на міську забудову, на приватний сектор. Масштаби руйнувань вражають. Це робиться вночі під прикриттям блоків АЕС, вони викорстовують ядерний об’єкт для здійснення актів тероризму», – сказав він.
Посадовець також розказав, що організованої евакуації з Нікопольщини поки не оголошували, але люди можуть це зробити самостійно.
У ніч на 27 липня російські війська випустили по Нікопольщині 40 снарядів із «Градів». Поранена 54-річна жінка, її шпиталізували. Пошкоджені вісім п’ятиповерхівок, лікарня, дитсадок і транспорт промислового підприємства.
Британська розвідка: «ПВК Вагнера» вдалося здійснити тактичний наступ у районі Вуглегірської ТЕС
Російській «Приватній військовій компанії Вагнера», ймовірно, вдалося здійснити тактичний наступ на Донбасі в районі Вуглегірської ТЕС і сусіднього селища Новолуганське, а деякі українські сили, ймовірно, вийшли з цього району, повідомила вранці 27 липня британська розвідка.
За повідомленням, голова МЗС Росії зараз здійснює візити до країн Африки, де Москва використовувала групу «Вагнера» як «один із своїх улюблених інструментів впливу».
«Росія, швидше за все, намагатиметься використати візити, щоб звинуватити Захід у міжнародній продовольчій кризі й заручитися підтримкою африканських держав, які в іншому випадку залишалися б нейтральними щодо російського вторгнення в Україну. Від 2014 року Росія докладає значних зусиль, щоб забезпечити вплив в Африці, часто використовуючи групу «Вагнера» як «один із своїх улюблених інструментів впливу» в регіоні», – йдеться у звіті розвідки, який вранці 27 липня публікує в твітері Міністерство оборони Великої Британії.
За повідомленням, Росія, ймовірно, насамперед взаємодіє з Африкою, бо вірить, що це посилить ідентичність «великої держави», до якої вона прагне. «Вторинними цілями, ймовірно, є отримання товарних концесій і переконання африканських держав голосувати відповідно до інтересів Росії на міжнародних форумах», – додали в британській розвідці.
У Генштабі ЗСУ вранці 27 липня не повідомляли про події довкола Вуглегірської ТЕС. 24 липня там інформували, що за Вуглегірську ТЕС тривають бої, російські війська не припиняють спроб встановити контроль над територією електростанції.
Росія втратила понад 40 тисяч своїх військових у масштабній війні проти України – Генштаб
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 40 070 своїх військових, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 27 липня.
За повідомленням, протягом останньої доби загинули близько 200 російських солдатів, найбільших втрат армія Росії зазнала на Криворізькому напрямку.
Крім того, у повномасштабній війні проти України Росія, за даними Генштабу, втратила:
- 1738 танків (один знищений за останню добу)
- 3971 бойову броньовану машину (+12)
- 883 артилерійські системи (+3)
- 258 РСЗВ
- 117 засобів ППО
- 222 літаки
- 190 гелікоптерів (+1)
- 726 БПЛА оперативно-тактичного рівня (+4)
- 174 крилаті ракети
- 15 кораблів /катерів
- 2847 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн (+12)
- 75 одиниць спеціальної техніки.
Минулого тижня високопоставлений представник оборонного відомства США заявив, що Росія щодня зазнає сотні втрат у повномасштабній війні в Україні та втратила тисячі лейтенантів і капітанів, а також сотні полковників і «багато» російських генералів.
Директор ЦРУ Вільям Бернс 20 липня заявив, що, за оцінками Сполучених Штатів, втрати російських сил в Україні після майже п’яти місяців війни досягли близько 15 тисяч убитих і, ймовірно, 45 тисяч поранених, додавши, що українські збройні сили також зазнали значних втрат.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Шість людей поранені у Харкові через ранковий удар російських військ – мер
Шестеро людей поранені внаслідок ракетного удару, здійсненого російськими військами по Індустріальному району Харкова вранці 27 липня, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«По обстрілу Індустріального району. Все-таки є поранені, шестеро людей. Усіма зараз займаються наші лікарі. Був ще ранковий приліт до Новобаварського району. Там, на щастя, без постраждалих та без пожежі. Але вибиті вікна у житловому будинку», – написав мер у телеграмі.
Раніше Терехов повідомляв, що рано-вранці 27 липня російські військові обстріляли Індустріальний район Харкова із зенітно-ракетних комплексів С-300. Спершу повідомляли, що постраждалих не було.
Минулого тижня британська розвідка повідомила, що Росія збільшила використання ракет протиповітряної оборони, що призначені для збивання літаків і ракет на великих відстанях, при наземних атаках через критичну нестачу спеціальних ракет для ударів по наземних цілях.
За повідомленням, існує «висока ймовірність» того, що ця зброя не влучить у ціль і спричинить жертви серед цивільного населення, «оскільки ракети не оптимізовані для цієї ролі, а екіпажі цих систем будуть мало навчені для таких завдань».
В ОК «Південь» повідомили про «філігранні удари» ЗСУ по Антонівському мосту в Херсоні
Українські військові ввечері 26 липня завдали «філігранних ударів» по Антонівському мосту в Херсоні, повідомила керівниця пресцентру сил охорони й оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Наші сили тримають під вогневим контролем стратегічно важливі логістичні і транспортні шляхи, які для ворога мають критичне значення, тому що це не дає йому можливості маневрів, не дає можливості підтягувати сили і боєприпаси. Те, що увага прикута до моста – цілком зрозуміло. Але я зауважу, що ми цінуємо все, що є в нашій країні, навіть коли воно під окупантами. Ми не руйнуємо інфраструктуру, ми руйнуємо плани ворога. Робота нашої артилерії вона настільки делікатна і ювелірна, що вона більше спрямована на деморалізацію військ… Удари були, але вони були філігранні», – сказала Гуменюк в ефірі телемарафону вранці 27 липня.
Деталей вона не надала.
Тим часом, призначений російськими військовими так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації» окупованої Херсонщини Кирило Стремоусов зазначив, що рух мостом закрили через пошкодження після удару українських військ.
Антонівський міст – єдиний у Херсоні через річку Дніпро, в тому числі для транспортування військами РФ своєї техніки і боєприпасів. Раніше вже повідомляли про пошкодження цього мосту через удари українських військ.
У британській розвідці раніше заявляли, що будь-яка спроба росіян побудувати тимчасову переправу через Дніпро «буде операцією з дуже високим ризиком», а якщо переправи через Дніпро не буде – «російські війська в окупованому Херсоні будуть відрізаними, і це стане значним військово-політичним ударом для Росії».
Зеленський вніс у Раду подання про призначення Костіна на посаду генпрокурора
У Верховній Раді 27 липня зареєстрували президентський проєкт постанови про надання згоди парламенту на призначення народного депутата зі «Слуги народу» Андрія Костіна на посаду генерального прокурора.
Згідно з поданням президента Володимира Зеленського, представляти його на засіданні Верховної Ради України має представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський.
Нині Костін є головою Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
Коли планується розгляд документу – наразі невідомо. 21 липня народний депутат, голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував призначення нового генерального прокурора «у найближчі десять днів».
Верховна Рада 19 липня підтримала подання президента Володимира Зеленського про звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України.
17 липня президент України Володимир Зеленський відсторонив від посади генпрокурора Ірини Венедіктової. Іншим указом виконання обов’язків генпрокурора покладено на Олексія Симоненка.
Перший день війни, робота партизанів і російські трофеї. Ексклюзив з екскомандувачем ССО ЗСУ
Один із перших російських ударів на світанку 24 лютого був по Командуванню Сил спеціальних операцій ЗСУ. «До повномасштабного вторгнення ми готувалися. На різних військових рівнях і ланках. Можливо, єдине, до чого особисто я виявився морально неготовим, – так це, що по мирних містах ворог застосовуватиме свої крилаті ракети», – каже командувач ССО в 2020-2022 роках Григорій Галаган.
В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода до річниці створення Сил спецоперацій (29 липня роду сил виповнюється 6 років) генерал-майор розповів, де на початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації українські спецпризначенці затримали «одну з перших ворожих ДРГ» та чому нині для українських бійців не буває завдань «не за призначенням».